Купить Энтекавир Сандоз таблетки 0,5 мг, 30 шт.

Противовирусное средство, аналог нуклеозида гуанозина с мощной и селективной активностью в отношении полимеразы вируса гепатита B (HBV).

Энтекавир фосфорилируется с образованием активного трифосфата, имеющего внутриклеточный период полужизни 15 ч. Внутриклеточная концентрация энтекавира трифосфата прямо связана с внеклеточным уровнем энтекавира, причем не отмечается значительного накопления препарата после начального уровня "плато". Путем конкуренции с естественным субстратом, деоксигуанозина-трифосфат, энтекавира трифосфат ингибирует все 3 функциональные активности вирусной полимеразы: 1) прайминг HBV полимеразы, 2) обратную транскрипцию негативной нити из прегеномной иРНК и 3) синтез позитивной нити HBV ДНК. Энтекавира трифосфат является слабым ингибитором клеточных ДНК полимераз α, βи δ с Ki 18-40 мкМ. Кроме того, при высоких концентрациях энтекавира трифосфата и энтекавира не отмечены побочные эффекты в отношении γ полимеразы и синтеза ДНК в митохондриях клеток HepG2.

Фармакокинетика
У здоровых людей абсорбция энтекавира быстрая, Cmax в плазме крови определяется через 0.5-1.5 ч. При повторном приеме энтекавира в дозе от 0.1 до 1 мг отмечается пропорциональное дозе увеличение Cmax и AUC. Равновесное состояние достигается после 6-10 дней приема внутрь 1 раз/сут, при этом концентрация в плазме возрастает примерно в 2 раза. Cmax и Cmin в плазме в равновесном состоянии составляли 4.2 и 0.3 нг/мл соответственно при приеме препарата в дозе 500 мкг, 8.2 и 0.5 нг/мл, соответственно, при приеме в дозе 1 мг. При приеме внутрь энтекавира в дозе 500 мкг как с пищей с высоким содержанием жира, так и с низким отмечалась минимальная задержка всасывания (1-1.5 ч при приеме с пищей и 0.75 ч при приеме натощак), снижение Cmax на 44-46% и снижение AUC на 18-20%.

Vd энтекавира превышал общий объем воды в организме, что свидетельствует о хорошем проникновении препарата в ткани. Связывание энтекавира с белками плазмы человека in vitro составляет около 13%.

Энтекавир не является субстратом, ингибитором или индуктором изоферментов системы P450. После введения меченого 14С-энтекавира человеку и крысам не определялись окисленные или ацетилированные метаболиты, а метаболиты фазы II (глюкурониды и сульфаты) определялись в небольшом количестве.

После достижения Cmax концентрация энтекавира в плазме снижалась биэкспоненциально, при этом T1/2 составлял 128-149 ч. При приеме 1 раз/сут происходило увеличение концентрации (кумуляция) препарата в 2 раза, то есть эффективный T1/2 составил примерно 24 ч.

Энтекавир выводится главным образом почками, причем в равновесном состоянии в неизмененном виде в моче определяется 62-73% дозы. Почечный клиренс не зависит от дозы и колеблется в диапазоне от 360 до 471 мл/мин, что свидетельствует о гломерулярной фильтрации и канальцевой секреции энтекавира.

Противірусний засіб, аналог нуклеозиду гуанозіна з потужною і селективної активністю щодо полімерази вірусу гепатиту B (HBV).

Ентекавір фосфорилюється з утворенням активної трифосфата, що має внутрішньоклітинний період напіввиведення 15 год. Внутрішньоклітинна концентрація ентекавіру трифосфата прямо пов'язана з позаклітинним рівнем ентекавіру, причому не відзначається значного накопичення препарату після початкового рівня "плато". Шляхом конкуренції з природним субстратом, деоксигуанозину-трифосфат, ентекавіру трифосфат інгібує все 3 функціональні активності вірусної полімерази: 1) праймінг HBV полімерази, 2) зворотний транскрипцію негативної нитки з прегеномной іРНК і 3) синтез позитивної нитки HBV ДНК. Ентекавіру трифосфат є слабким інгібітором клітинних ДНК полімераз α, βі δ з Ki 18-40 мкМ. Крім того, при високих концентраціях ентекавіру трифосфата і ентекавіру не зазначені побічні ефекти щодо γ полімерази і синтезу ДНК в мітохондріях клітин HepG2.

Фармакокінетика
У здорових людей абсорбція ентекавіру швидка, Cmax в плазмі крові визначається через 0.5-1.5 ч. При повторному прийомі ентекавіру в дозі від 0,1 до 1 мг відзначається пропорційне дозі збільшення Cmax і AUC. Рівноважний стан досягається після 6-10 днів прийому всередину 1 раз / сут, при цьому концентрація в плазмі зростає приблизно в 2 рази. Cmax і Cmin в плазмі в рівноважному стані становили 4.2 і 0.3 нг / мл відповідно при прийомі препарату в дозі 500 мкг, 8.2 і 0.5 нг / мл, відповідно, при прийомі в дозі 1 мг. При прийомі всередину ентекавіру в дозі 500 мкг як з їжею з високим вмістом жиру, так і з низьким відзначалася мінімальна затримка всмоктування (1-1.5 ч при прийомі з їжею і 0.75 год при прийомі натщесерце), зниження Cmax на 44-46% і зниження AUC на 18-20%.

Vd ентекавіру перевищував загальний об'єм води в організмі, що свідчить про добре проникнення препарату в тканини. Зв'язування ентекавіру з білками плазми людини in vitro становить близько 13%.

Ентекавір не є субстратом, інгібітором або індуктором ізоферментів системи P450. Після введення міченого 14С-ентекавіру людині і щурам не визначались окислені або ацетильовані метаболіти, а метаболіти фази II (глюкуроніди і сульфати) визначалися в невеликій кількості.

Після досягнення Cmax концентрація ентекавіру в плазмі знижувалася біекспоненціальною, при цьому T1 / 2 складав 128-149 ч. При прийомі 1 раз / сут відбувалося збільшення концентрації (кумуляція) препарату в 2 рази, тобто ефективний T1 / 2 склав приблизно 24 год.

Ентекавір виводиться головним чином нирками, причому в рівноважному стані в незміненому вигляді в сечі визначається 62-73% дози. Нирковий кліренс не залежить від дози і коливається в діапазоні від 360 до 471 мл / хв, що свідчить про гломерулярної фільтрації і канальцевої секреції ентекавіру.

Хронічний гепатит В у дорослих з компенсованим ураженням печінки і наявністю вірусної реплікації, підвищення рівня активності сироваткових трансаміназ (АЛТ або ACT) і гістологічних ознак запального процесу в печінці та / або фіброзу; з декомпенсованим ураженням печінки.

Дитячий і підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до ентекавіру.

При лікуванні аналогами нуклеозидів, в т.ч. ентекавіру, у вигляді монотерапії і в комбінації з антиретровірусними препаратами описані випадки лактоацидозу і вираженої гепатомегалії зі стеатоз, іноді приводили до смерті пацієнта.

Симптоми, які можуть вказувати на розвиток лактацидоза: загальна втома, нудота, блювота, біль у черевній порожнині, раптове зниження маси тіла, задишка, прискорене дихання, м'язова слабкість.

Факторами ризику є жіноча стать, ожиріння, тривале використання нуклеозидних аналогів, гепатомегалія. При появі зазначених симптомів або отриманні лабораторного підтвердження лактацидоза слід припинити лікування препаратом.

Описані випадки загострення гепатиту після відміни противірусної терапії, в т.ч. ентекавіру. Більшість таких випадків проходили без лікування. Однак можуть розвиватися важкі загострення, в т.ч. фатальні. Причинний зв'язок цих загострень зі скасуванням терапії невідома. Після припинення лікування необхідно періодично контролювати функцію печінки. При необхідності противірусна терапія може бути відновлена.

Слід враховувати, що при застосуванні ентекавіру у пацієнтів з поєднаною інфекцією ВІЛ, які не отримують антиретровірусну терапію, можливий ризик розвитку стійких штамів ВІЛ. Ентекавір ні вивчений для лікування ВІЛ інфекції і не рекомендується для подібного застосування.

Відзначено високий ризик розвитку серйозних побічних ефектів з боку печінки, зокрема, у пацієнтів з декомпенсованим ураженням печінки класу С за класифікацією Чайлд-П'ю. Також ці пацієнти більш схильні до ризику розвитку лактацидоза і таких специфічних побічних ефектів з боку нирок, як гепаторенальний синдром. У зв'язку з цим слід здійснювати ретельне спостереження за пацієнтами на предмет виявлення клінічних ознак лактацидоза і порушення функції нирок, а також проводити відповідні лабораторні аналізи у даної групи пацієнтів (активність печінкових ферментів, концентрація молочної кислоти в крові, концентрація креатиніну в сироватці крові).

Наявність мутацій стійкості у вірусу гепатиту В до ламівудину підвищує ризик розвитку резистентності до ентекавіру. У зв'язку з цим у ламивудин-резистентних пацієнтів потрібне проведення частого моніторингу вірусного навантаження і при необхідності відповідне обстеження на виявлення мутацій стійкості.

Для пацієнтів з порушеннями функції нирок рекомендується корекція режиму дозування.

Безпека і ефективність ентекавіру у пацієнтів, які перенесли трансплантацію печінки, невідомі. Слід ретельно контролювати функцію нирок перед та під час лікування ентекавіру у пацієнтів, які перенесли трансплантацію печінки, і одержують імунодепресанти, які можуть впливати на функцію нирок, такі як циклоспорин і такролімус.

1 таб.
ентекавіру моногідрат * 0.5325 мг
що відповідає змісту ентекавіру 0.5 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат ** - 120.5 мг, целюлоза мікрокристалічна - 69 мг, кросповідон - 8 мг, магнію стеарат - 2 мг.

Склад плівкової оболонки: гіпромелоза 2910 - 6.485 мг, макрогол 6000 - 1.6 мг, титану діоксид - 1.44 мг, тальк - 0.475 мг.
* Теоретичне значення. Фактичне значення використовуваного кількості ентекавіру залежить від фактичного аналізу діючої речовини ( "як є" приблизно від 93-94%) і коригується вмістом лактози моногідрату.
** Теоретичне значення. Фактичне використовується кількість лактози моногідрату залежить від фактичного використовуваного кількості діючої речовини.

Приймають всередину. Доза становить 500-1000 мкг 1 раз / сут. Частота прийому залежить від ступеня порушення функції нирок, вказівок в анамнезі на терапію нулеозіднимі препаратами, стану печінки.

З боку травної системи: рідко - діарея, диспепсія, нудота, блювання; можливо - підвищення активності трансаміназ.
З боку центральної нервової системи: часто - головний біль, стомлюваність; рідко - безсоння, запаморочення, сонливість.
З боку імунної системи: можливо - анафілактоїдна реакція.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: можливо - алопеція, висип.
З боку обміну речовин: можливо - лактацидоз (загальна втома, нудота, блювота, біль у черевній порожнині, раптове зниження маси тіла, задишка, прискорене дихання, м'язова слабкість), особливо у пацієнтів з декомпенсованим ураженням печінки.
Крім цього, у пацієнтів з декомпенсованим ураженням печінки відзначалися такі додаткові побічні ефекти: часто - зниження концентрації бікарбонату в крові, підвищення активності АЛТ і концентрації білірубіну більш ніж в 2 рази в порівнянні з ВМН, концентрація альбуміну менше 2.5 г / дл, зростання активності ліпази більш ніж в 3 рази в порівнянні з нормою, концентрація тромбоцитів нижче 50 000 / мкл; рідко - ниркова недостатність.

Оскільки ентекавір виводиться переважно нирками, при одночасному введенні ентекавіру і препаратів, що викликають порушення функції нирок або конкурують на рівні канальцевої секреції, можливе збільшення концентрації в сироватці ентекавіру або цих препаратів.

Взаємодія ентекавіру з іншими препаратами, які виводяться нирками або впливають на функцію нирок, не вивчено. При одночасному застосуванні ентекавіру з такими препаратами слід ретельно контролювати стан пацієнта.

Ентекавір

Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Энтекавир Сандоз таблетки 0,5 мг, 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!