Купить Эналаприл-Тева таблетки 5 мг, 20 шт.

Фармакологическое действие

Эналаприл - ингибитор АПФ. Является пролекарством, из которого в организме образуется активный метаболит эналаприлат. Полагают, что механизм антигипертензивного действия связан с конкурентным ингибированием активности АПФ, которое приводит к снижению скорости превращения ангиотензина I в ангиотензин II (который оказывает выраженное сосудосуживающее действие и стимулирует секрецию альдостерона в коре надпочечников).
В результате уменьшения концентрации ангиотензина II происходит вторичное увеличение активности ренина плазмы за счет устранения отрицательной обратной связи при высвобождении ренина и прямое снижение секреции альдостерона. Кроме того, эналаприлат, по-видимому, оказывает влияние на кинин-калликреиновую систему, препятствуя распаду брадикинина.

Благодаря сосудорасширяющему действию, уменьшает ОПСС (постнагрузку), давление заклинивания в легочных капиллярах (преднагрузку) и сопротивление в легочных сосудах; повышает минутный объем сердца и толерантность к нагрузке.
У пациентов с хронической сердечной недостаточностью при длительном применении эналаприл повышает толерантность к физической нагрузке и снижает степень тяжести сердечной недостаточности (оцененные по критериям NYHA). Эналаприл у пациентов с сердечной недостаточностью легкой и средней степени замедляет ее прогрессирование, а также замедляет развитие дилатации левого желудочка. При дисфункции левого желудочка эналаприл снижает риск развития основных ишемических исходов (в т.ч. частоту развития инфаркта миокарда и число госпитализаций по поводу нестабильной стенокардии).

Фармакокинетика
При приеме внутрь около 60% абсорбируется из ЖКТ. Одновременный прием пищи не влияет на всасывание. Метаболизируется в печени путем гидролиза с образованием эналаприлата, благодаря фармакологической активности которого реализуется гипотензивное действие. Связывание эналаприлата с белками плазмы составляет 50-60%.
T1/2 эналаприлата составляет 11 часов и увеличивается при почечной недостаточности. После приема внутрь 60% дозы выводится почками (20% в виде эналаприла, 40% в виде эналаприлата), 33% выводится через кишечник (6% в виде эналаприла, 27% в виде эналаприлата). После внутривенного введения эналаприлата 100% выводится почками в неизмененном виде.

Эналаприл-Тева таблетки 5 мг, 20 шт. инструкция на украинском

Форма выпуска	Упаковка
Фармакологическое действие	Показания
Противопоказания	Применение при беременности и кормлении грудью
Особые указания	Состав
Способ применения и дозы	Побочные действия
Лекарственное взаимодействие	Передозировка
Условия хранения	Действующее вещество
Похожее видео

Форма випуску

Таблетки.

упаковка

20 шт.

Фармакологічна дія

Еналаприл - інгібітор АПФ. Є проліками, з якого в організмі утворюється активний метаболіт еналаприлат. Вважають, що механізм антигіпертензивної дії пов'язаний з конкурентним інгібуванням активності АПФ, що призводить до зниження швидкості перетворення ангіотензину I в ангіотензин II (який має виражену судинозвужувальну дію і стимулює секрецію альдостерону в корі надниркових залоз).
В результаті зменшення концентрації ангіотензину II відбувається вторинне збільшення активності реніну плазми за рахунок усунення негативного зворотного зв'язку при вивільненні реніну і пряме зниження секреції альдостерону. Крім того, еналаприлат, мабуть, впливає на кинин-каллікреіновой систему, перешкоджаючи розпаду брадикініну.

Завдяки судинорозширювальній дії, зменшує ОПСС (постнавантаження), тиск заклинювання в легеневих капілярах (переднавантаження) та опір у легеневих судинах; підвищує хвилинний об'єм серця і толерантність до навантаження.
У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю при тривалому застосуванні еналаприл підвищує толерантність до фізичного навантаження і знижує ступінь тяжкості серцевої недостатності (оцінені за критеріями NYHA). Еналаприл у пацієнтів з серцевою недостатністю легкого та середнього ступеня уповільнює її прогресування, а також уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. При дисфункції лівого шлуночка еналаприл знижує ризик розвитку основних ішемічних випадків (в т.ч. частоту розвитку інфаркту міокарда і число госпіталізацій з приводу нестабільної стенокардії).

Фармакокінетика
При прийомі всередину близько 60% абсорбується з шлунково-кишкового тракту. Одночасний прийом їжі не впливає на всмоктування. Метаболізується в печінці шляхом гідролізу з утворенням еналаприлату, завдяки фармакологічної активності якого реалізується гіпотензивну дію. Зв'язування еналаприлату з білками плазми становить 50-60%.
T1 / 2 еналаприлату становить 11 годин і збільшується при нирковій недостатності. Після прийому всередину 60% дози виводиться нирками (20% у вигляді еналаприлу, 40% у вигляді еналаприлату), 33% виводиться через кишечник (6% у вигляді еналаприлу, 27% у вигляді еналаприлату). Після внутрішньовенного введення еналаприлату 100% виводиться нирками в незміненому вигляді.

показання

Артеріальна гіпертензія (в т.ч. реноваскулярна), хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії). Есенціальна гіпертензія. Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії). Профілактика розвитку клінічно вираженої серцевої недостатності у пацієнтів з безсимптомною дисфункцією лівого шлуночка (в складі комбінованої терапії). Профілактика коронарної ішемії у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка з метою зменшення частоти розвитку інфаркту міокарда та зниження частоти госпіталізацій з приводу нестабільної стенокардії.

Протипоказання

Підвищена чутливість до еналаприлу та інших інгібіторів АПФ, ангіоневротичний набряк в анамнезі, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз ниркової артерії єдиної нирки, гіперкаліємія, порфірія, одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом або порушенням функції нирок, вагітність, період лактації (грудного вигодовування), дитячий та підлітковий вік до 18 років.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказаний до застосування при вагітності. При вагітність прийом еналаприлу слід негайно припинити.
Еналаприл виділяється з грудним молоком. При необхідності його застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

особливі вказівки

З особливою обережністю застосовують у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, цукровим діабетом, порушеннями функції печінки, тяжкою формою стенозу аорти, субаортальним стенозом неясного генезу, гіпертрофічною кардіоміопатією, при втраті рідини та солей. У разі попереднього лікування салуретиками, зокрема у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, підвищується ризик розвитку ортостатичної гіпотензії, тому перед початком лікування еналаприлом необхідно компенсувати втрату рідини і солей.
При тривалому лікуванні еналаприлом необхідно періодично контролювати картину периферичної крові. Раптове припинення прийому еналаприлу не викликає різкого підвищення артеріального тиску.
При хірургічних втручаннях у період лікування еналаприлом можливий розвиток артеріальної гіпотензії, яку слід коригувати введенням достатньої кількості рідини.
Перед дослідженням функції паращитовидних залоз еналаприл слід скасувати.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Необхідна обережність при керуванні транспортними засобами або виконанні іншої роботи, що потребує підвищеної уваги, тому що можливе запаморочення, особливо після прийому початкової дози еналаприлу.

склад

1 таблетка містить:
діюча речовина: еналаприл 5 мг.

Спосіб застосування та дози

Препарат Еналаприл можна застосовувати незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Добові дози приймають, як правило, вранці, однак, прийом препарату можна розділити на 2 рази - ранок і вечір.
При одночасному прийомі діуретиків можливе посилення гіпотензивного ефекту.

Артеріальна гіпертензія:
Початкова доза становить 5 мг вранці. Якщо при прийомі зазначеної дози величина артеріального тиску ненормалізується, денна доза може бути підвищена до 10 мг. Інтервал між підвищенням доз повинен становити не менше 3 тижнів.
Підтримуюча доза становить, як правило, 10 мг еналаприлу малеату.
Максимальна добова доза не повинна перевищувати 40 мг на день.

Хронічна серцева недостатність:
Початкова доза становить 2,5 мг вранці. Підвищення дози слід проводити поступово, в залежності від стану пацієнта.
Підтримуюча доза становить, як правило, 5 - 10 мг. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 20 мг.

Дисфункція лівого шлуночка:
Початкова доза становить 2,5 мг еналаприлу малеату 2 рази на добу, можлива корекція дози залежно від стану пацієнта. Середня підтримуюча доза становить 10 мг 2 рази на добу.

Пацієнти з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30 - 60 мл / хвилину) і пацієнти у віці старше 65 років:
Початкова доза становить 2,5 мг вранці.
Підтримуюча доза становить, як правило, 5 - 10 мг еналаприлу малеату в день. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 20 мг еналаприлу.

Пацієнти з вираженими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл / хв) і знаходяться на гемодіалізі:
Початкова доза становить 2,5 мг еналаприлу малеату в день.
Пацієнти, що знаходяться на гемодіалізі, повинні приймати препарат після діалізу.
Підтримуюча доза становить, як правило, 5 мг еналаприлу в день. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 10 мг на день.
Можливе застосування препарату у вигляді монотерапії, або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами, особливо, з діуретиками.

Побічні дії

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, відчуття втоми, підвищена стомлюваність; дуже рідко при застосуванні в високих дозах - розлади сну, нервозність, депресія, порушення рівноваги, парестезії, шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, непритомність, серцебиття, болі в області серця; дуже рідко при застосуванні в високих дозах - припливи.

З боку травної системи: нудота; рідко - сухість у роті, болі в животі, блювота, діарея, запор, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ, підвищення концентрації білірубіну в крові, гепатит, панкреатит; дуже рідко при застосуванні в високих дозах - глосит.

З боку системи кровотворення: рідко - нейтропенія; у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями - агранулоцитоз.

З боку сечовидільної системи: рідко - порушення функції нирок, протеїнурія.

З боку дихальної системи: сухий кашель.

З боку репродуктивної системи: дуже рідко при застосуванні в високих дозах - імпотенція.

Дерматологічні реакції: дуже рідко при застосуванні в високих дозах - випадання волосся.

Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, набряк Квінке.

Інші: рідко - гіперкаліємія, м'язові судоми.

лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні з імунодепресантами, цитостатиками підвищується ризик розвитку лейкопенії.
При одночасному застосуванні калійзберігаючих діуретиків (в т.ч. спиронолактона, триамтерена, амилорида), препаратів калію, замінників солі і БАД до їжі, що містять калій, можливий розвиток гіперкаліємії (особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок), тому що інгібітори АПФ зменшують вміст альдостерону, що призводить до затримки калію в організмі на тлі обмеження виведення калію або його додаткового надходження в організм.

При одночасному застосуванні опіоїдних анальгетиків і засобів для наркозу посилюється антигіпертензивна дія еналаприлу.
При одночасному застосуванні "петльових" діуретиків, тіазиднихдіуретиків посилюється антигіпертензивна дія. Є ризик розвитку гіпокаліємії. Підвищення ризику порушення функції нирок.
При одночасному застосуванні з азатіоприном можливий розвиток анемії, що зумовлена ​​пригніченням активності еритропоетину під впливом інгібіторів АПФ і азатіоприну.

Описаний випадок розвитку анафілактичної реакції і інфаркту міокарда при застосуванні алопуринолу у пацієнта, який отримує еналаприл.
Ацетилсаліцилова кислота у високих дозах може зменшувати антигіпертензивну дію еналаприлу.
Остаточно не встановлено, зменшує чи ацетилсаліцилова кислота терапевтичну ефективність інгібіторів АПФ у пацієнтів з ІХС та серцевою недостатністю. Характер цієї взаємодії залежить від перебігу захворювання.
Ацетилсаліцилова кислота, пригнічуючи ЦОГ і синтез простагландинів, може викликати вазоконстрикцію, що призводить до зменшення серцевого викиду і погіршення стану пацієнтів з серцевою недостатністю, які отримують інгібітори АПФ.
При одночасному застосуванні бета-блокаторів, метилдопи, нітратів, блокаторів кальцієвих каналів, гидралазина, празозину можливе посилення антигіпертензивної дії.

При одночасному застосуванні з НПЗЗ (в т.ч. з індометацином) зменшується антигіпертензивнудію еналаприлу, мабуть, внаслідок інгібування під впливом НПЗЗ синтезу простагландинів (які, як вважають, відіграють певну роль у розвитку гіпотензивного ефекту інгібіторів АПФ). Підвищується ризик розвитку порушень функції нирок; рідко спостерігається гіперкаліємія.
При одночасному застосуванні інсуліну, гіпоглікемічних засобів похіднихсульфонілсечовини можливий розвиток гіпоглікемії.
При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ і інтерлейкіну-3 існує ризик розвитку артеріальної гіпотензії.
При одночасному застосуванні з клозапином є повідомлення про розвиток синкопе.
При одночасному застосуванні з кломіпраміном повідомляється про посилення дії кломіпраміну і розвитку токсичних ефектів.
При одночасному застосуванні з ко-тримоксазол описані випадки розвитку гіперкаліємії.

При одночасному застосуванні з літію карбонатом збільшується концентрація літію в сироватці крові, що супроводжується симптомами інтоксикації літієм.
При одночасному застосуванні з орлистатом зменшується антигіпертензивнудію еналаприлу, що може привести до значного підвищення артеріального тиску, розвитку гіпертонічного кризу.
Вважають, що при одночасному застосуванні з прокаїнамідом можливе підвищення ризику розвитку лейкопенії.
При одночасному застосуванні з еналаприлом зменшується дію препаратів, що містять теофілін.
Є повідомлення про розвиток гострої ниркової недостатності у пацієнтів після пересадки нирки при одночасному застосуванні з циклоспорином.
При одночасному застосуванні з циметидином збільшується T1 / 2 еналаприлу і підвищується його концентрація в плазмі крові.
Вважають, що можливе зменшення ефективності антигіпертензивних засобів при одночасному застосуванні з еритропоетинами.
При одночасному застосуванні з етанолом збільшується ризик розвитку артеріальної гіпотензії.

Передозування

Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, аж до розвитку колапсу, інфаркту міокарда, гострого порушення мозкового кровообігу або тромбоемболічних ускладнень, судоми, ступор.
Лікування: хворого переводять в горизонтальне положення на низьку подушку. У легких випадках показані промивання шлунка і прийом всередину сольового розчину, в більш важких випадках - заходи, спрямовані на стабілізацію АТ: внутрішньовенне введення фізіологічного розчину, плазмозамінників, при необхідності - введення ангіотензину II, гемодіаліз (швидкість виведення еналаприлату в середньому становить 62 мл / хвилину ).

Умови зберігання

При температурі не вище 25 ° С в недоступному для дітей місці!

Діюча речовина

еналаприл

Похожее видео

Дополнительная информация

Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Эналаприл Н таблетки 25 мг + 10 мг, 20 шт, Эналаприл-ФПО таблетки 20 мг 20 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Эналаприл-Тева таблетки 5 мг, 20 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!