Купить Эналаприл гексал таблетки 5 мг, 20 шт.

Эналаприл - антигипертензивный препарат из группы ингибиторов АПФ. Эналаприл является «пролекарством»: в результате его гидролиза образуется эналаприлат, который и ингибирует АПФ. Механизм его действия связан с уменьшением образования из ангиотензина I ангиотензина II, снижение содержания которого ведет к прямому уменьшению выделения альдостерона. При этом понижается общее периферическое сосудистое сопротивление, систолическое и диастолическое артериальное давление (АД), пост- и преднагрузка на миокард. Расширяет артерии в большей степени, чем вены, при этом рефлекторного повышения частоты сердечных сокращений не отмечается. 
Гипотензивный эффект более выражен при высоком уровне ренина плазмы, чем при нормальном или сниженном его уровне. Снижение АД в терапевтических пределах не оказывает влияния на мозговое кровообращение, кровоток в сосудах мозга поддерживается на достаточном уровне и на фоне сниженного артериального давления. Усиливает коронарный и почечный кровоток. 
При длительном применении уменьшается гипертрофия левого желудочка миокарда и миоцитов стенок артерий резистивного типа, предотвращает прогрессирование сердечной недостаточности и замедляет развитие дилатации левого желудочка. 
Улучшает кровоснабжение ишемизированного миокарда. Снижает агрегацию тромбоцитов. Обладает некоторым диуретическим эффектом. Время наступления гипотензивного эффекта при приеме внутрь -1 ч достигает максимума через 4-6 ч и сохраняется до 24 ч. У некоторых больных для достижения оптимального уровня артериального давления необходима терапия на протяжении нескольких недель. 
При сердечной недостаточности заметный клинический эффект наблюдается при длительном применении - 6 месяцев и более.

Enalapril

Таблетки.

20 шт.

Еналаприл - антигіпертензивний препарат з групи інгібіторів АПФ. Еналаприл є «проліками»: в результаті його гідролізу утворюється еналаприлат, який і пригнічує АПФ. Механізм його дії пов'язаний із зменшенням утворення з ангіотензину I ангіотензину II, зниження вмісту якого веде до прямого зменшення виділення альдостерону. При цьому знижується загальний периферичний судинний опір, систолічний та діастолічний артеріальний тиск (АТ), пост- і переднавантаження на міокард. Розширює артерії більшою мірою, ніж вени, при цьому рефлекторного підвищення частоти серцевих скорочень не відзначається.
Гіпотензивний ефект більш виражений при високому рівні реніну плазми, ніж при нормальному або зниженому його рівні. Зниження АТ в терапевтичних межах не впливає на мозковий кровообіг, кровотік в судинах мозку підтримується на достатньому рівні і на фоні зниженого артеріального тиску. Підсилює коронарний і нирковий кровообіг.
При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія лівого шлуночка міокарда і міоцитів стінок артерій резистивного типу, запобігає прогресуванню серцевої недостатності та уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка.
Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. Знижує агрегацію тромбоцитів. Володіє деяким діуретичним ефектом. Час настання гіпотензивного ефекту при прийомі всередину -1 ч досягає максимуму через 4-6 години і триває до 24 год. У деяких хворих для досягнення оптимального рівня артеріального тиску необхідна терапія протягом декількох тижнів.
При серцевої недостатності помітний клінічний ефект спостерігається при тривалому застосуванні - 6 місяців і більше.

- Артеріальна гіпертензія.
- При хронічній серцевій недостатності (у складі комбінованої терапії).

- Підвищена чутливість до еналаприлу та інших інгібіторів АПФ.
- Наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, пов'язаного з лікуванням інгібіторами АПФ.
- Порфирія.
- Вагітність.
- Період лактації.
- Вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
З обережністю застосовувати при:
- Первинному гиперальдостеронизме.
- двосторонній стеноз ниркових артерій.
- стеноз артерії єдиної нирки.
- гіперкаліємія, стан після трансплантації нирки.
- аортальнийстеноз.
- мітральнимстенозом (з порушеннями гемодинаміки).
- ідіопатичний гіпертрофічному субаортальному стенозі.
- Системних захворюваннях сполучної тканини.
- Ішемічної хвороби серця.
- цереброваскулярних захворювань.
- Цукровому діабеті.
- Ниркової недостатності (протеїнурія - більше 1 г / добу).
- Печінкової недостатності.
- У пацієнтів, які дотримуються дієти з обмеженням солі або знаходяться на гемодіалізі.
- При одночасному прийомі з імунодепресантами та салуретиками.
- У людей похилого віку (старше 65 років).

Необхідно дотримуватися обережності при призначенні Еналаприлу пацієнтам зі зниженим об'ємом циркулюючої крові (внаслідок терапії діуретиками, при обмеженні споживання кухонної солі, проведенні гемодіалізу, діареї і блювоті) - підвищено ризик раптового і вираженого зниження артеріального тиску після застосування навіть початкової дози інгібітору АПФ.
Транзисторная артеріальна гіпотензія не є протипоказанням для продовження лікування препаратом після стабілізації артеріального тиску. У разі повторного вираженого зниження артеріального тиску слід зменшити дозу або відмінити препарат. Застосування високопроникних діалізних мембран підвищує ризик розвитку анафілактичної реакції. Корекція режиму дозування у дні, вільні від діалізу, повинна здійснюватися в залежності від рівня артеріального тиску. До і під час лікування інгібіторами АПФ необхідний періодичний контроль артеріального тиску, показників крові (гемоглобіну, калію, креатиніну, сечовини, активності "печінкових" ферментів), білка в сечі.
Слід ретельно спостерігати за хворими з тяжкою серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця і захворюваннями судин мозку, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда, інсульту або порушення функції нирок. Раптова відміна лікування не призводить до синдрому «відміни» (різкого підйому артеріального тиску).
За новонародженими і грудними дітьми, які піддавалися внутрішньоутробному впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії і неврологічних розладів, можливих внаслідок зменшення ниркового і мозкового кровотоку при зниженні артеріального тиску, викликаного інгібіторами АПФ.
При олігурії необхідно підтримку артеріального тиску і ниркової перфузії шляхом введення відповідних рідин і судинозвужувальних засобів.
Препарат слід призначати з обережністю пацієнтам з цукровим діабетом через ризик розвитку гіперкаліємії.
Пацієнти, які мають в анамнезі вказівки на ангіоневротичнийнабряк, можуть мати підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку на тлі лікування Еналаприлом.
У пацієнтів з вираженими аутоімунними захворюваннями, наприклад, системний червоний вовчак або склеродермію, підвищений ризик розвитку нейтропенії або агранулоцитозу на тлі прийому Еналаприлу.
Рекомендується проявляти обережність при призначенні Еналаприлу для терапії хронічної серцевої недостатності у пацієнтів, які отримували серцеві глікозиди і / або діуретики. Перед дослідженням функцій паращитовидних залоз препарат слід відмінити. Алкоголь посилює гіпотензивну дію препарату.
Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) необхідно попередити хірурга / анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.
Застосування у пацієнтів з порушеннями функції нирок: при наявності ниркової недостатності можливе зменшення виведення активного метаболіту, що приводить до збільшення його концентрації в плазмі крові. Таким пацієнтам може знадобитися призначення менших доз препарату. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та однобічним або двобічним стенозом ниркових артерій можливе підвищення вмісту сечовини і креатиніну в сироватці крові. У таких пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок протягом перших декількох тижнів терапії. Може знадобитися зниження дози препарату. Слід враховувати співвідношення ризику і потенційної користі при призначенні Еналаприлу пацієнтам з коронарною і цереброваскулярної недостатністю, у зв'язку з небезпекою посилення ішемії при надмірній артеріальній гіпотензії.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і роботі з механізмами: на початку лікування, до завершення періоду підбору дози, необхідно утримуватися від керування автотранспортом і занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних, реакцій, так як можливо запаморочення, особливо після початкової дози інгібітору АПФ у хворих, які приймають діуретичні засоби.

1 таблетка містить: еналаприлу малеат - 5 мг.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію карбонат, желатин, кросповідон, магнію стеарат

Призначають внутрішньо незалежно від часу прийому їжі.
При монотерапії артеріальної гіпертензії: початкова доза - 5 мг один раз на добу. При відсутності клінічного ефекту через 1 -2 тижні дозу підвищують на 5 мг. Після прийому початкової дози хворі повинні перебувати під медичним наглядом протягом 2 год і додатково 1 ч, поки не стабілізується артеріальний тиск. При необхідності і досить хорошій переносимості дозу можна збільшити до 40 мг / добу в 2 прийоми. Через 2-3. тижні переходять на підтримуючу дозу - 10-40 мг / сут, розділену на 1-2 прийоми. При помірній артеріальній гіпертензії середня добова доза становить близько 10 мг. Максимальна добова доза препарату становить 40 мг / сут.
Застосування у пацієнтів, які отримують діуретики: в разі призначення пацієнтам, одночасно отримують діуретики, лікування діуретиком необхідно припинити за 2-3 дні до призначення Еналаприлу. Якщо це неможливо, то початкова доза препарату повинна становити 2,5 мг / сут.
Застосування у пацієнтів з гіпонатріємією: хворим з гіпонатріємією (концентрація іонів натрію в сироватці крові менше 130 ммоль / л) або концентрацією креатиніну в сироватці крові більше 0,14 ммоль / л початкова доза - 2,5 мг 1 раз на добу.
При реноваскулярной гіпертензії: початкова доза - 2,5-5 мг / добу. Максимальна добова доза становить 20 мг.
При хронічній серцевій недостатності: початкова доза становить 2,5 мг одноразово, потім дозу збільшують на 2,5-5 мг через кожні 3-4 дні відповідно до клінічної реакцією до максимально переносимих доз в залежності від величин АТ, але не вище 40 мг / добу одноразово або в 2 прийоми.
Застосування у пацієнтів з низьким систолічним АТ (менше 110 мм рт.ст.): терапію слід починати з дози 1,25 мг / добу. Підбір дози має проводитися протягом 2-4 тижнів або в коротші терміни. Середня підтримуюча доза - 5-20 мг / сут за 1-2 прийоми.
Застосування у пацієнтів похилого віку: у літніх людей частіше спостерігається більш виражений гіпотензивний ефект і подовження часу дії препарату, що пов'язано зі зменшенням швидкості виведення еналаприлу, тому рекомендована початкова доза літнім - 1,25 мг.
Застосування у пацієнтів з порушення функції нирок: при хронічній нирковій недостатності кумуляція настає при зниженні фільтрації менше 10 мл / хв. Якщо кліренс креатиніну (КК) 80-30 мл / хв доза зазвичай становить 5-10 мг / сут, при КК до 30-10 мл / хв -2,5-5 мг / сут, при КК менше 10 мл / хв - 1 , 25-2,5 мг / сут тільки в дні діалізу.
Тривалість лікування залежить від ефективності терапії. При занадто вираженому зниженні артеріального тиску дозу препарату поступово зменшують. Препарат застосовують як в монотерапії, так і в поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами.

Еналаприл в цілому добре переноситься і в більшості випадків не викликає побічних дій, що вимагають відміни препарату.
З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження АТ, ортостатичний колапс, рідко - загрудинний біль, стенокардія, інфаркт міокарда (звичайно пов'язані з вираженим зниженням АТ), вкрай рідко - аритмії (передсердна бради- або тахікардія, мерехтіння передсердь), серцебиття, тромбоемболія гілок легеневої артерії.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, слабкість, безсоння, тривога, сплутаність свідомості, підвищена стомлюваність, сонливість (2-3%), дуже рідко при застосуванні високих доз - нервозність, депресія, парестезії.
З боку органів чуття: порушення вестибулярного апарату, порушення слуху і зору, шум у вухах.
Шлунково-кишковий тракт: сухість у роті, анорексія, диспепсичні розлади (нудота, діарея або запор, блювання, біль у ділянці живота), кишкова непрохідність, панкреатит, порушення функції печінки і жовчовиділення, гепатит, жовтяниці.
З боку дихальної системи: непродуктивний сухий кашель, інтерстиціальний пневмоніт, бронхоспазм, задишка, ринорея, фарингіт.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, вкрай рідко - дисфонія, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пемфігус, фотосенсибілізація, серозит, васкуліт, міозит, артралгія, артрит, стоматит, глосит .
З боку лабораторних показників: гіперкреатинінемія, підвищення вмісту сечовини, підвищення активності «печінкових» ферментів, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія. Відзначаються в деяких випадках зниження гематокриту, підвищення ШОЕ, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз (у хворих з аутоімунними захворюваннями), еозинофілія.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, протеїнурія.
Інші: алопеція, зниження лібідо, припливи.

При одночасному призначенні Еналаприлу з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) можливе зниження гіпотензивного ефекту. З калійзберігаючимидіуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид) може призвести до гіперкаліємії. З солями літію - до уповільнення виведення літію (показаний контроль концентрації літію в плазмі крові). Одночасний прийом з жарознижувальними і болезаспокійливими засобами може зменшити ефективність еналаприлу. Еналаприл послаблює дію препаратів, що містять теофілін. Гіпотензивну дію еналаприлу посилюють діуретики, бета-адреноблокатори, метилдопа, нітрати, блокатори «повільних» кальцієвих каналів, гідралазин, празозин. Імунодепресанти, алопуринол, цитостатики посилюють гематотоксичность. Препарати, що викликають пригнічення кісткового мозку, підвищують ризик розвитку нейтропенії та / або агранулоцитозу.

Симптоми: виражене зниження артеріального тиску аж до розвитку колапсу, інфаркту міокарда, гострого порушення мозкового кровообігу або тромбоемболічних ускладнень, судоми, ступор.
Лікування: хворого переводять в горизонтальне положення на низьку подушку. У легких випадках показані промивання шлунка і прийом всередину сольового розчину, в більш важких випадках - заходи, спрямовані на стабілізацію АТ: внутрішньовенне введення фізіологічного розчину, плазмозамінників, при необхідності - введення ангіотензину II, гемодіаліз (швидкість виведення еналаприлату в середньому становить 62 мл / хв ).

Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25 ° C.

3 роки.

еналаприл

Эналаприл Гексал таблетки 5 мг, 20 шт. производит Сандоз, страна производства Швейцария. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Эналаприл Н таблетки 25 мг + 10 мг, 20 шт, Эналаприл-ФПО таблетки 20 мг 20 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Эналаприл Гексал таблетки 5 мг, 20 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!