Купить Эменд капсулы 125/80 мг, 3 шт.

Фармакодинамика

Противорвотный препарат, селективный высокоаффинный антагонист рецепторов нейрокинина-1 (NK1) субстанции Р. Избирательность связывания апрепитанта с NK1-рецепторами по крайней мере в 3000 раз выше, чем для других ферментов, переносчиков ионных каналов и участков рецепторов, включая допаминовые и серотониновые рецепторы, которые являются мишенями существующих в настоящее время препаратов, применяющихся для лечения тошноты и рвоты, связанной с химиотерапией.

В доклинических исследованиях было показано, что антагонисты NK1-рецепторов предупреждают развитие рвоты, вызванной химиотерапевтическими препаратами, (например, цисплатином) за счет центрального механизма действия.

Апрепитант проникает в головной мозг и связывается с мозговыми NK1-рецепторами. Обладая длительным центральным действием, апрепитант ингибирует как острую, так и отсроченную фазы рвоты, вызванной цисплатином, а также усиливает при этом противорвотное действие ондансетрона и дексаметазона.

Фармакокинетика

Всасывание

После приема внутрь Cmax в плазме крови достигается приблизительно через 4 ч. Абсолютная биодоступность в среднем составляет около 60-65%. Прием капсулы одновременно с приемом пищи не оказывает клинического значимого влияния на биодоступность апрепитанта.

Фармакокинетика апрепитанта в диапазоне клинических доз является нелинейной.

После приема внутрь препарата Эменд® в дозе 125 мг в 1-й день и затем в дозе 80 мг/сут во 2-й и 3-й дни AUC в течение 24 ч составляла приблизительно 19,5 мкг?ч/мл в 1-й день и 20,1 мкг?ч/мл на 3-й день. Cmax составила 1,5 мкг/мл и 1,4 мкг/мл в 1-й и 3-й дни соответственно и достигалась приблизительно через 4 ч после приема препарата.

Распределение

Связывание с белками плазмы составляет более 95%. Vd в равновесном состоянии составляет приблизительно 66 л.

В экспериментальных исследованиях показано, что апрепитант проникает через плацентарный барьер у крыс и через ГЭБ у крыс и хорьков.

У человека апрепитант проникает через ГЭБ.

Метаболизм

Апрепитант подвергается интенсивному метаболизму в печени посредством окисления в морфолиновом кольце и его боковых цепях в основном под действием CYP3A4 и лишь небольшая часть препарата метаболизируется при участии CYP1A2 и CYP2C19 (CYP2D6, CYP2C9 или CYP2E1 в метаболизме апрепитанта не участвуют).

Выведение

Кажущийся T1/2 составляет приблизительно от 9 до 13 ч.

Апрепитант выводится главным образом в виде метаболитов через кишечник (86%) и почками (5%).

Кажущийся плазменный клиренс апрепитанта составляет приблизительно от 60 до 84 мл/мин.

Фармакокинетика в особых клинических случаях

Фармакокинетика препарата Эменд® у детей и подростков в возрасте до 18 лет не изучена.

У пациентов в возрасте 65 лет и старше после приема внутрь препарата Эменд® в разовой дозе 125 мг в 1-й день и затем в дозе 80 мг/сут во 2-й и 5-й дни AUC в течение 24 ч была на 21% больше в 1-й день и на 36% больше на 5-й день, чем у лиц моложе 65 лет. Cmax при этом была на 10% выше в 1-й день и на 24% выше на 5-й день. Данные различия не являлись клинически значимыми.

У пациентов с легкой печеночной недостаточностью (5-6 баллов по шкале Чайлд-Пью) после приема внутрь препарата Эменд® в дозе 125 мг в 1-й день и затем в дозе 80 мг/сут во 2-й и 3-й дни AUC в течение 24 ч была на 11% меньше в 1-й день и на 36% меньше на 3-й день, чем у здоровых добровольцев, получивших те же дозы препарата. У пациентов с умеренной печеночной недостаточностью (7-9 баллов по шкале Чайлд-Пью) AUC в течение 24 ч была на 10% больше в 1-й день и на 18% больше на 3-й день, чем у здоровых добровольцев, получивших те же дозы. Данные различия не признаны клинически значимыми.

Пациенты с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК < 30 мл/мин) и пациенты в терминальной стадии почечной недостаточности, нуждающиеся в гемодиализе, получали Эменд® однократно в дозе 240 мг. У пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени AUC для суммарного апрепитанта (как связанного, так и не связанного с белками) была снижена на 21%, а Cmax была снижена на 32% по сравнению со здоровыми добровольцами. У пациентов с терминальной стадией почечной недостаточности, находящихся на гемодиализе, AUC для суммарного апрепитанта была меньше на 42%, а Cmax на 32%. В связи с небольшим снижением связывания апрепитанта с белками плазмы у пациентов с почечной недостаточностью значения AUC фармакологически активного несвязанного препарата у этих пациентов и у здоровых лиц достоверно не различались. Гемодиализ, проведенный через 4 и 48 ч после приема препарата, не оказывал значимого влияния на фармакокинетику апрепитанта. В диализате обнаруживалось менее 0,2% дозы апрепитанта.

После однократного приема внутрь препарата Эменд® AUC0-24 и Cmax препарата у женщин были на 9% и 17% соответственно выше, чем у мужчин. Т1/2 апрепитанта у женщин был на 25% меньше, чем у мужчин, а значимых различий во времени достижения Cmax между женщинами и мужчинами не отмечалось. Данные различия фармакокинетических параметров не имеют клинического значения. Коррекция дозы препарата Эменд® в зависимости от расы не требуется. Индекс массы тела не влияет на фармакокинетику апрепитанта.

Emend

Капсули.

У блістері 3 капсули. У картонній упаковці 1 блістер.

Фармакодинаміка

Протиблювотний препарат, селективний високоаффіннимі антагоніст рецепторів нейрокініна-1 (NK 1) субстанції Р. Вибірковість зв'язування апрепітанту з NK 1-рецепторами принаймні в 3000 разів вище, ніж для інших ферментів, переносників іонних каналів і ділянок рецепторів, включаючи допаміновиє і серотонінові рецептори , які є мішенями існуючих в даний час препаратів, що застосовуються для лікування нудоти і блювоти, пов'язаної з хіміотерапією.

У доклінічних дослідженнях було показано, що антагоністи NK 1 рецепторів попереджають розвиток блювоти, викликаної хіміотерапевтичних препаратів, (наприклад, цисплатином) за рахунок центрального механізму дії.

Апрепітант проникає в головний мозок і зв'язується з мозковими NK 1-рецепторами. Володіючи тривалим центральним дією, апрепітант пригнічує як гостру, так і відстрочену фази блювоти, викликаної цисплатином, а також підсилює при цьому протиблювотну дію ондансетрону і дексаметазону.

Фармакокінетика

всмоктування

Після прийому всередину C max в плазмі крові досягається приблизно через 4 год. Абсолютнабіодоступність в середньому становить близько 60-65%. Прийом капсули одночасно з прийомом їжі не має клінічного значимого впливу на біодоступність апрепітанту.

Фармакокінетика апрепітанту в діапазоні клінічних доз є нелінійної.

Після прийому внутрішньо препарату Еменд® в дозі 125 мг в 1-й день і потім в дозі 80 мг / сут в 2-й і 3-й дні AUC протягом 24 год становила приблизно 19,5 мкг? Год / мл в 1 й день і 20,1 мкг? год / мл на 3-й день. C max становила 1,5 мкг / мл і 1,4 мкг / мл в 1-й і 3-й дні відповідно і досягалася приблизно через 4 години після прийому препарату.

розподіл

Зв'язування з білками плазми становить більше 95%. V d в рівноважному стані становить приблизно 66 л.

В експериментальних дослідженнях показано, що апрепітант проникає через плацентарний бар'єр у щурів і через гематоенцефалічний бар'єр у щурів і тхорів.

У людини апрепітант проникає через гематоенцефалічний бар'єр.

метаболізм

Апрепітант піддається інтенсивному метаболізму в печінці за допомогою окислення в морфолінового кільці і його бокових ланцюгах в основному під дією CYP3A4 і лише невелика частина препарату метаболізується за участю CYP1A2 і CYP2C19 (CYP2D6, CYP2C9 або CYP2E1 в метаболізмі апрепітанту не беруть участь).

виведення

Уявний T 1/2 становить приблизно від 9 до 13 год.

Апрепітант виводиться головним чином у вигляді метаболітів через кишечник (86%) і нирками (5%).

Уявний плазмовий кліренс апрепітанту становить приблизно від 60 до 84 мл / хв.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

Фармакокінетика препарату Еменд® у дітей і підлітків у віці до 18 років не вивчена.

У пацієнтів у віці 65 років і старше після прийому внутрішньо препарату Еменд® в разовій дозі 125 мг в 1-й день і потім в дозі 80 мг / сут в 2-й і 5-й дні AUC протягом 24 год була на 21% більше в 1-й день і на 36% більше на 5-й день, ніж у осіб молодше 65 років. C max при цьому була на 10% вище в 1-й день і на 24% вище на 5-й день. Дані відмінності не були клінічно значущими.

У пацієнтів з легкою печінковою недостатністю (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) після прийому всередину препарату Еменд® в дозі 125 мг в 1-й день і потім в дозі 80 мг / сут в 2-й і 3-й дні AUC протягом 24 год була на 11% менше в 1-й день і на 36% менше на 3-й день, ніж у здорових добровольців, які отримали ті ж дози препарату. У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) AUC протягом 24 год була на 10% більше в 1-й день і на 18% більше на 3-й день, ніж у здорових добровольців, які отримали ті ж дози. Дані відмінності не визнані клінічно значущими.

Пацієнти з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК <30 мл / хв) і пацієнти в термінальній стадії ниркової недостатності, які потребують гемодіалізу, отримували Еменд® одноразово в дозі 240 мг. У пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня AUC для сумарного апрепітанту (як пов'язаного, так і не пов'язаного з білками) була знижена на 21%, а C max була знижена на 32% в порівнянні зі здоровими добровольцями. У пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, AUC для сумарного апрепітанту була менше на 42%, а C max на 32%. У зв'язку з невеликим зниженням зв'язування апрепітанту з білками плазми у пацієнтів з нирковою недостатністю значення AUC фармакологічно активного незв'язаного препарату у цих пацієнтів і у здорових осіб достовірно не розрізнялися. Гемодіаліз, проведений через 4 і 48 годин після прийому препарату, не чинив значимого впливу на фармакокінетику апрепітанту. У діалізаті виявлялося менше 0,2% дози апрепітанту.

Після одноразового прийому внутрішньо препарату Еменд® AUC 0-24 та C max препарату у жінок були на 9% і 17% відповідно вище, ніж у чоловіків. Т 1/2 апрепітанту у жінок був на 25% менше, ніж у чоловіків, а значущих відмінностей у часі досягнення C max між жінками і чоловіками не відзначалося. Дані відмінності фармакокінетичних параметрів не мають клінічного значення. Корекція дози препарату Еменд® в залежності від раси не потрібно. Індекс маси тіла не впливає на фармакокінетику апрепітанту.

Для попередження гострої і відстроченої нудоти і блювоти, що викликаються високо- або умеренноеметогеннимі протипухлинними препаратами (в комбінації з іншими протиблювотними препаратами).

C обережністю: слід застосовувати Еменд® у пацієнтів, які одночасно застосовують лікарські препарати, які метаболізуються головним чином за участю ізоферменту CYP3A4. Одночасне призначення препарату Еменд® з варфарином може привести до клінічно значущого зниження МНО. У пацієнтів, які отримують тривалу терапію варфарином, слід ретельно контролювати значення МНО протягом 2 тижнів при кожному циклі хіміотерапії і особливо через 7-10 днів після початку прийому препарату Еменд® по 3-денний схемою. Ефективність гормональних контрацептивів може знизитися під час і протягом 28 днів після лікування препаратом Еменд®. Під час лікування препаратом Еменд® і протягом 1 місяця після прийому останньої дози препарату Еменд® слід використовувати альтернативні і резервні методи контрацепції.

Адекватних і строго контрольованих клінічних досліджень безпеки препарату при вагітності не проводилося, тому застосування препарату Еменд® при вагітності не рекомендується.

Невідомо, чи виділяється апрепітант з грудним молоком у людини. При необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування в зв'язку з ризиком небажаного впливу на немовля.

Інгібування CYP3A4 апрепітант може привести до підвищення концентрації в плазмі крові препаратів, які метаболізуються головним чином за участю ізоферменту CYP3A4 (в т.ч. деякі хіміотерапевтичні препарати).

Використання в педіатрії

Безпека і ефективність застосування препарату Еменд® у дітей не встановлені.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги

Досліджень з вивчення впливу препарату Еменд® на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами не проводилось. Однак слід враховувати профіль побічних ефектів препарату, які можуть вплинути на здатність пацієнтів керувати механізмами. У пацієнтів можливі різні реакції на Еменд®.

1 капсула містить:

Активна речовина: апрепітант 80 і 125 мг.

Допоміжні речовини: гідроксипропілцелюлоза, натрію лаурилсульфат, сахароза, целюлоза мікрокристалічна;

Склад капсули: титану діоксид, желатин; капсули 125 мг також містять оксид заліза жовтий і оксид заліза червоний.

Препарат приймають всередину незалежно від прийому їжі.

Еменд® призначають протягом 3 днів в комбінації з ГКС і антагоністами серотонінових 5-HT 3-рецепторів.

Перед початком лікування слід ознайомитися з інструкцією із застосування антагоніста серотонінових 5-НТ 3 рецепторів, що призначається одночасно з препаратом Еменд®. Рекомендована доза препарату Еменд® при триденному режимі становить 125 мг за 1 год до прийому хіміотерапевтичних препаратів в 1-й день і 80 мг 1 раз / сут вранці у 2-й і 3-й дні.

У таблицях наводиться схема прийому препаратів в залежності від ступеня еметогенного протипухлинної терапії.

Високоеметогенна хіміотерапія

препарат

День 1

день 2

день 3

день 4

Еменд ®

125 мг всередину за 1 ч до початку хіміотерапії

80 мг (вранці)

80 мг (вранці)

-

дексаметазон

12 мг всередину за 30 хв до початку хіміотерапії

8 мг всередину (вранці)

8 мг всередину (вранці)

8 мг всередину (вранці)

Антагоністи серотонінових 5-НТ 3 рецепторів

см. відповідні інструкції для медичного застосування

-

-

-

Умеренноеметогенная хіміотерапія

препарат

День 1

день 2

день 3

Еменд ®

125 мг всередину за 1 ч до початку хіміотерапії

80 мг (вранці)

80 мг (вранці)

дексаметазон

12 мг всередину за 30 хв до початку хіміотерапії

-

-

Антагоністи серотонінових 5-НТ 3 рецепторів

см. відповідні інструкції для медичного застосування

-

-

У пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю (від 5 до 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) корекція дози не потрібна. Клінічні дані щодо застосування препарату у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (> 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) відсутні.

У пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК <30 мл / хв), а також у пацієнтів в термінальній стадії ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, корекція дози не потрібна.

Корекція дози в залежності від статі, віку, расової приналежності або індексу маси тіла не потрібно.

Безпека апрепітанту оцінювалася приблизно у 6500 пацієнтів.

Профілактика нудоти і блювання, спричинених хіміотерапією

Високоеметогенна терапія

У клінічному дослідженні брали участь 544 пацієнта, які отримували Високоеметогенна терапію і апрепітант в першому циклі. 413 пацієнтів з цієї групи продовжили терапію (максимальне число курсів хіміотерапії - 6). Триденний режим прийому препарату Еменд® в комбінації з ондансетроном і дексаметазоном добре переносився пацієнтами. Більшість побічних реакцій, зафіксованих в клінічних дослідженнях, були визначені як реакції легкого та середнього ступеня тяжкості.

Найбільш часті побічні реакції на тлі високоеметогенній хіміотерапії у пацієнтів, які отримували апрепітант в комбінації з антагоністами серотонінових 5-HT3-рецепторів і дексаметазоном (спостерігалися з більшою частотою, ніж при терапії антагоністами серотонінових 5-HT 3-рецепторів і дексаметазоном): гикавка (4, 6%), підвищення активності АЛТ (2,8%), диспепсія (2,6%), запор (2,4%), головний біль (2%) і зниження апетиту (2%).

У додатковому клінічному дослідженні у 1169 пацієнтів, які отримували різні види високоеметогенній хіміотерапії і режими профілактики нудоти і блювоти із застосуванням апрепітанту і антагоністів серотонінових 5-HT 3-рецепторів і дексаметазону або тільки антагоністів серотонінових 5-HT 3-рецепторів і дексаметазону, профіль побічних реакцій був однаковим.

Умеренноеметогенная терапія

У клінічному дослідженні за участю 868 пацієнтів найбільш частою побічною реакцією на тлі умеренноеметогенной хіміотерапії у пацієнтів, які отримували апрепітант в комбінації з антагоністами 5-HT 3-рецепторів і дексаметазоном (спостерігалася з більшою частотою, ніж при терапії антагоністами 5-HT 3 рецепторів і дексаметазоном) , була стомлюваність (1,4%).

В об'єднаному аналізі досліджень високоеметогенній і умеренноеметогенной хіміотерапії у пацієнтів, які отримували лікування апрепітант, спостерігалися наступні, пов'язані з прийомом препарату побічні ефекти, причому з більшою частотою, ніж при стандартній терапії:

Інфекційні та паразитарні захворювання: рідко - кандидоз, стафілококова інфекція.

З боку системи кровотворення: нечасто - анемія, фебрильна нейтропенія.

З боку обміну речовин і харчування: часто - зниження апетиту; рідко - полидипсия.

Порушення психіки: нечасто - тривожність; рідко - дезорієнтація, ейфорія.

З боку нервової системи: нечасто - запаморочення, сонливість; рідко - когнітивні порушення, загальмованість, перекручення смаку.

З боку органів чуття: рідко - кон'юнктивіт, шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: нечасто - прискорене серцебиття, приступообразні відчутті спека ( "припливи"); рідко - брадикардія, серцево судинні порушення.

З боку дихальної системи: часто - гикавка; рідко - біль у горлі, чхання, кашель, постназального синдром, роздратування глотки.

З боку травної системи: часто - диспепсія; нечасто - відрижка, нудота, гастроезофагеальний рефлюкс, блювота, біль у животі, сухість у роті, метеоризм; рідко - твердий кал, перфоративная виразка дванадцятипалої кишки, нейтропенічний коліт, стоматит, здуття живота.

З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини: нечасто - висип, акне; рідко - фотосенсибілізація, підвищена пітливість, себорея, підвищення жирності шкіри, висип.

З боку кістково-м'язової системи: рідко - м'язові спазми, м'язова слабкість.

З боку сечовидільної системи: нечасто - дизурія; рідко - поллакиурия.

Зміни з боку лабораторних показників: часто - підвищення активності АЛТ; нечасто - підвищення активності АСТ, підвищення активності ЛФ; рідко - збільшення діурезу, наявність еритроцитів в сечі, гіпонатріємія, зменшення маси тіла, глюкозурія, нейтропенія.

Загальні розлади: часто - стомлюваність; нечасто - астенія, нездужання; рідко - набряки, відчуття дискомфорту в області грудної клітини, порушення ходи.

Профіль побічних ефектів у пацієнтів, які отримують Високоеметогенна і умеренноеметогенную хіміотерапію, при проведенні повторних курсів (максимальне число курсів - 6) із застосуванням апрепітанту був порівнянний з таким під час 1-го циклу хіміотерапії.

В іншому дослідженні застосування апрепітанту для попередження нудоти і блювоти, індукованих хіміотерапією, було отримано повідомлення про серйозні побічні ефекти - синдромі Стівенса-Джонсона, токсичному епідермальному некролізі (синдром Лайєлла).

Дані постреєстраційних досліджень

Внаслідок того, що звіти надходили від добровольців з груп населення з невизначеною чисельністю, неможливо достовірно визначити очікувану частоту або причинний зв'язок з прийомом препарату.

З боку шкіри та шкірних придатків: свербіж, висип, кропив'янка, рідко - синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції.

Апрепітант є субстратом, помірним інгібітором і індуктором ізоферменту CYP3A4, а також індуктором ізоферменту CYP2C9.

При одночасному призначенні апрепітант може підвищувати концентрацію в плазмі лікарських препаратів, метаболізм яких відбувається за участю ізоферменту CYP3A4. Еменд® не слід застосовувати одночасно з пімозидом, терфенадином, астемізолом, цизапридом, похідними ріжків. Пригнічення ізоферменту CYP3A4 під впливом апрепітанту може привести до підвищення концентрації цих препаратів в плазмі і до потенційно серйозним і небезпечним для життя реакцій.

Апрепітант індукує метаболізм варфарину та толбутаміду. Одночасне призначення препарату Еменд® з цими або іншими препаратами, що метаболізуються за участю ізоферменту CYP2C9 (наприклад, з фенітоїном), може призвести до зниження їх концентрації в плазмі. Не було помічено впливу препарату Еменд® на AUC R (+) - або S (-) - варфарину, проте при спільному застосуванні спостерігалося зниження мінімальної концентрації S (-) - варфарину, яке супроводжувалося зниженням МНО на 14% через 5 днів після закінчення прийому препарату Еменд®.

У пацієнтів, які отримують терапію варфарином протягом тривалого часу, слід ретельно контролювати рівень МНО протягом 2 тижнів, і особливо на 7-10 дні після початку прийому препарату Еменд® по 3-денний схемою, під час кожного циклу хіміотерапії.

Еменд® зменшує AUC толбутаміду, що є субстратом ізоферменту CYP2C9, на 23% в 4-й день, на 28% в 8-й день і на 15% в 15-й день. При цьому толбутамид в одноразовій дозі 500 мг призначали перед початком 3-денний схеми терапії препаратом Еменд® в 4-й, 8-й і 15-й дні.

Взаємодія препарату Еменд® з препаратами, які є субстратами переносника P-глікопротеїну, малоймовірно (відсутність взаємодії препарату Еменд® з дигоксином). Апрепітант не викликає клінічно значущих змін фармакокінетики антагоністів серотонінових 5HT 3-рецепторів - ондансетрона, гранісетрон і гідродоласетрона (активногометаболіту доласетрон).

При одночасному прийомі препарату Еменд® і ГКС відзначено збільшення AUC дексаметазону (при прийомі всередину) в 2,2 рази, метилпреднізолону, що вводиться в / в - в 1,3 рази і метилпреднізолону прийнятого всередину - в 2,5 рази. У зв'язку з цим для досягнення необхідного ефекту стандартну дозу дексаметазону при його прийомі всередину в комбінації з апрепітант знижують на 50%, метилпреднізолону при введенні в / в знижують приблизно на 25%, при призначенні всередину - на 50%.

При застосуванні препарату Еменд® разом з хіміотерапевтичними препаратами, метаболізм яких головним чином або частково відбувається за участю ізоферменту CYP3A4 (етопозид, винорелбин, доцетаксел та паклітаксел) дози цих препаратів може не підлягати корекції. Однако рекомендуется соблюдать осторожность при применении у пациентов, получающих данные препараты, и обеспечить дополнительное наблюдение. В пострегистрационных исследованиях были зафиксированы случаи нейротоксичности, которые могут рассматриваться как возможное побочное действие ифосфамида, применяемого совместно с апрепитантом.

Влияние препарата Эменд® на фармакокинетику доцетаксела не выявлено.

Эффективность гормональных контрацептивов в период приема и в течение 28 дней после окончания приема препарата Эменд® может быть снижена (во время лечения препаратом Эменд® и в течение 1 мес после приема последней дозы препарата Эменд® следует применять альтернативные или резервные методы контрацепции).

При одновременном пероральном приеме мидазолама и препарата Эменд® отмечено увеличение AUC мидазолама. Возможное повышение концентрации в плазме крови мидазолама или других бензодиазепинов, метаболизм которых осуществляется при участии изофермента CYP3A4 (алпразолам, триазолам), следует принимать во внимание при одновременном назначении этих препаратов с препаратом Эменд®.

Одновременный прием препарата Эменд® с препаратами, которые ингибируют активность изофермента CYP3A4, может привести к увеличению концентрации апрепитанта в плазме крови. Следовательно, необходимо с осторожностью назначать Эменд® в комбинации с сильными ингибиторами изофермента CYP3A4 (например, с кетоконазолом). Однако одновременный прием препарата Эменд® с умеренными ингибиторами изофермента CYP3A4 (например, с дилтиаземом, итраконазолом, вориконазолом, позаконазолом, кларитромицином, телитромицином и ингибиторами протеазы) не вызывает клинически значимых изменений концентрации апрепитанта в плазме крови.

Одновременный прием препарата Эменд® с препаратами, которые являются сильными индукторами изофермента CYP3A4 (например, с рифампицином, фенитоином, карбамазепином, фенобарбиталом), может привести к уменьшению концентрации апрепитанта в плазме и, таким образом, к снижению эффективности препарата Эменд®. Также одновременное применение апрепитанта с препаратами зверобоя продырявленного не рекомендуется.

У пациентов с легкой и умеренной артериальной гипертензией прием таблетки апрепитанта, содержащей дозу, сопоставимую с 230 мг препарата в капсулах, в комбинации с дилтиаземом в дозе 120 мг 3 раза/сут в течение 5 дней приводил к увеличению AUC апрепитанта в 2 раза и одновременному увеличению AUC дилтиазема в 1,7 раза. Эти фармакокинетические эффекты не приводили к клинически значимым изменениям на ЭКГ, ЧСС или АД по сравнению с изменениями данных показателей при приеме только дилтиазема.

Одновременный прием апрепитанта 1 раз/сут в форме таблеток в дозе, сопоставимой с 85 мг или 170 мг препарата в капсулах, и пароксетина в дозе 20 мг 1 раз/сут приводил к уменьшению AUC приблизительно на 25% и C max приблизительно на 20% как для апрепитанта, так и для пароксетина.

Симптомы: имеющиеся данные по применению апрепитанта в высоких дозах без химиотерапии (однократно до 600 мг или по 375 мг ежедневно в течение 42 дней) свидетельствуют о хорошей переносимости препарата. У 1 пациента, принявшего 1440 мг апрепитанта, наблюдались сонливость и головная боль.

Лечение: терапию препаратом Эменд® следует прекратить и обеспечить контроль состояния пациента. При необхідності проводять симптоматичну терапію. В связи с противорвотным действием апрепитанта лекарственные препараты, вызывающие рвоту, скорее всего, не будут эффективны. Антидот к препарату неизвестен. Гемодіаліз не ефективний.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 ° С.

4 роки.

Апрепитант

Эменд капсулы набор 125/80 мг 3 шт. производит Мерк Шарп и Доум, страна производства США. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Эменд капсулы набор 125/80 мг 3 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!