Каталог товарів

Купить Диован таблетки 80 мг, 28 шт.

Артикул: 3742
Наявність невідома
0 грн
2 424 грн
+
Способи доставки
  • Доставка Новою Поштою
Способи оплати
  • Готівкою при отриманні
  • Visa, Mastercard
Опис
Фармакологическое действие

ДИОВАН - Специфический антагонист рецепторов ангиотензина II.

Избирательно блокирует рецепторы подтипа AT 1 , которые ответственны за известные эффекты ангиотензина II. Следствием блокады AT 1 -рецепторов является повышение плазменной концентрации ангиотензина II, который может стимулировать незаблокированные AT 2 -рецепторы. Диован не имеет сколько-нибудь выраженной агонистической активности в отношении AT 1 -рецепторов. Сродство Диована к рецепторам подтипа AT 1 примерно в 20 000 раз выше, чем к рецепторам подтипа AT 2 .

Вероятность возникновения кашля при применении валсартана очень низкая, что связано с отсутствием влияния на АПФ, который отвечает за деградацию брадикинина. Сравнение Диована с ингибитором АПФ показало, что частота развития сухого кашля была достоверно (р
При лечении Диованом больных с артериальной гипертензией отмечается снижение АД, не сопровождающееся изменением ЧСС.

После назначения внутрь разовой дозы препарата у большинства больных начало антигипертензивного действия отмечается в пределах 2 ч, а максимальное снижение АД достигается в пределах 4-6 ч. После приема препарата антигипертензивное действие сохраняется более 24 ч. При повторных назначениях препарата максимальное снижение АД, вне зависимости от принятой дозы, обычно достигается в пределах 2-4 недель и поддерживается на достигнутом уровне в ходе длительной терапии. В случае комбинации препарата с гидрохлоротиазидом достигается достоверное дополнительное снижение АД.

Внезапное прекращение приема Диована не сопровождается резким повышением АД или другими нежелательными клиническими последствиями.

Механизм действия Диована при хронической сердечной недостаточности (ХСН) основан на его способности устранять отрицательные последствия хронической гиперактивации ренин-ангиотензин-альдостероновой системы (РААС) и ее главного эффектора - ангиотензина II, а именно - вазоконстрикцию; задержку жидкости в организме; пролиферацию клеток, ведущую к ремоделированию органов-мишеней (сердце, почки, сосуды); стимуляцию избыточного синтеза гормонов, действующих синергично с РААС ( катехоламинов , альдостерона , вазопрессина , эндотелина). На фоне применения валсартана при ХСН уменьшается преднагрузка, снижается давление заклинивания в легочных капиллярах (ДЗЛК) и диастолическое давление в легочной артерии, повышается сердечный выброс. Наряду с гемодинамическими эффектами валсартан, за счет опосредованной блокады синтеза альдостерона, уменьшает задержку натрия и воды в организме.

Установлено, что препарат не оказывал существенного влияния на концентрацию общего холестерина , мочевой кислоты , а также при исследовании натощак - на концентрацию триглицеридов и концентрацию глюкозы в сыворотке крови.
Хроническая сердечная недостаточность
Гемодинамика и нейрогормоны

В двух непродолжительных исследованиях у больных ХСН (II-IV функциональный класс по классификации NYHA) и давлением заклинивания в легочных капиллярах (ДЗЛК)?15 мм рт.ст. изучали гемодинамику и уровень нейрогормонов в сыворотке крови. У больных, постоянно получающих ингибиторы АПФ, валсартан, назначаемый на фоне ингибитора АПФ в разовой и повторных дозах, приводил к улучшению показателей гемодинамики, в т.ч. к снижению ДЗЛК, диастолического давления в легочной артерии и систолического АД (САД). После 28 дней терапии наблюдалось снижение концентраций альдостерона и норадреналина в крови. У больных, не получавших ингибиторы АПФ в течение, по меньшей мере, 6 месяцев, после 28 дней терапии валсартан достоверно снижал ДЗЛК, системное сосудистое сопротивление, САД и сердечный выброс.

Заболеваемость и смертность.

Было изучено влияние валсартана, по сравнению с плацебо, на заболеваемость и смертность у больных хронической сердечной недостаточностью II (62%), III (36%) и IV (2%) функционального класса по классификации NYHA с фракцией выброса левого желудочка (ФВЛЖ)2.9 см/м2, находящихся на традиционной терапии, которая включала ингибиторы АПФ (93%), диуретики (86%), дигоксин (67%) и бета-адреноблокаторы (36%). Средняя длительность периода наблюдения составила почти 2 года; средняя суточная доза Диована – 254 мг. Два первичных критерия эффективности включали смертность от всех причин (время до смерти) и заболеваемость, связанную с сердечной недостаточностью (время до первого события), которые оценивались по следующим показателям: смерть, внезапная смерть с реанимацией, госпитализация по поводу сердечной недостаточности, в/в введение инотропных или сосудорасширяющих препаратов в течение 4 или более часов без госпитализации. Показатель смертности от всех причин в группах валсартана и плацебо был сопоставимым. По сравнению с группой плацебо, заболеваемость в группе больных, получавших валсартан, достоверно снизилась на 13.2%. Основным параметром эффективности было уменьшение на 27.5% времени до первой госпитализации по поводу сердечной недостаточности. Этот эффект был максимально выражен у больных, не получавших ингибиторы АПФ или бета-адреноблокаторы.

Толерантность к физической нагрузке

У пациентов с сердечной недостаточностью II-IV функционального класса по классификации NYHA с дисфункцией левого желудочка (ФВЛЖ ? 40%) оценивали влияние валсартана, назначенного дополнительно к традиционному лечению ХСН, на толерантность к физической нагрузке, используя Modified Naughton Protocol. Во всех терапевтических группах отмечалось увеличение времени физической нагрузки по сравнению с исходным. По сравнению с группой плацебо у больных, получавших валсартан, наблюдалось большее среднее увеличение от исходного уровня времени физической нагрузки, хотя это различие не было значимым. Самое выраженное улучшение переносимости физической нагрузки отмечалось в подгруппе больных, не получавших ингибиторы АПФ: среднее изменение времени физической нагрузки в группах валсартана в 2 раза превосходило таковое в группе плацебо. Влияние валсартана на толерантность к физической нагрузке по сравнению с эналаприлом (по данным теста шестиминутной ходьбы) изучалось у пациентов с сердечной недостаточностью II-IV функционального класса по классификации NYHA с дисфункцией левого желудочка (ФВЛЖ ? 45%), получавших предшествующую (как минимум в течение 3 мес) терапию ингибиторами АПФ. Больных переводили с лечения ингибитором АПФ либо на прием валсартана, либо эналаприла. Валсартан в дозах от 80 мг до 160 мг 1 раз/сут был, по меньшей мере, так же эффективен, как и эналаприл в дозах от 5 мг до 10 мг 2 раза/cут.

NYHA класс, симптомы, качество жизни, фракция выброса

У больных, получавших валсартан, отмечалось достоверное (по сравнению с группой плацебо) улучшение функционального класса ХСН по классификации NYHA, а также признаков и симптомов ХСН, в т.ч. таких как одышка, повышенная утомляемость, периферические отеки, хрипы. По сравнению с группой плацебо у больных, леченных валсартаном, отмечалось достоверное увеличение фракции выброса и достоверное снижение ВДДЛЖ по сравнению с исходными показателями до лечения.

Применение Диована приводит к уменьшению числа госпитализаций по поводу ХСН, замедлению прогрессирования сердечной недостаточности, улучшению функционального класса NYHA, увеличению фракции выброса, а также уменьшению выраженности признаков и симптомов сердечной недостаточности и улучшению качества жизни по сравнению с плацебо.


Применение после острого инфаркта миокарда

В исследование VALIANT было включено 14703 пациента с острым инфарктом миокарда, осложненным левожелудочковой недостаточностью и/или систолической дисфункцией левого желудочка.

Рандомизация проводилась через 0.5 -10 дней после острого инфаркта миокарда в группы, в которых в дополнение к традиционному лечению было начато лечение либо валсартаном (4909 пациентов), либо комбинаций валсартана и каптоприла (4885 больных), либо каптоприлом (4909 больных).

Показатели смертности по любой причине и смертности от определенных причин были сходными во всех трех лечебных группах. Всего в группе валсартана умерло 979 (19.9%) в группе комбинированной терапии - 941 (19.3%) и в группе каптоприла - 958 (19.5%) больных. Отношение риска смерти от сердечно-сосудистых причин и отношение риска для составного показателя, включавшего в себя, наряду со случаями сердечно-сосудистой смерти, серьезные нефатальные сердечно-сосудистые события (повторный инфаркт миокарда, госпитализация в связи с сердечной недостаточностью, реанимация после остановки кровообращения и инсульт) были сходными для группы валсартана и группы каптоприла, а также для группы комбинированной терапии и группы каптоприла.

В группе комбинированной терапии выявлена наибольшая частота нежелательных явлений, связанных с приемом препаратов. При монотерапии в группе валсартана чаще отмечались артериальная гипотензия и нарушения функции почек, в группе каптоприла - кашель, сыпь и нарушения вкусовых ощущений.

Исследования доказало эффективность валсартана, равную таковой каптоприла, в снижении общей и сердечно-сосудистой смертности. Рассчитанная эффективность валсартана в отношении влияния на показатель общей смерности составляет 99.6% таковой каптоприла. Дополнительный анализ, проведенный с использованием метода плацебо-допущения, показал, что валсартан снижает риск летальных исходов на 25%.

Валсартан является таким же эффективным препаратом, как и каптоприл, при лечении пациентов с высоким риском развития сердечно-сосудистых осложнений после инфаркта миокарда. Добавления валсартана к терапии каптоприлом приводит к повышению частоты нежелательных явлений, не вызывая дополнительного улучшения выживаемости больных.

Диован таблетки 80 мг, 28 шт. инструкция на украинском
Форма випуску

Таблетки.

упаковка

28 шт

Фармакологічна дія

Діован - Специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II.

Вибірково блокує рецептори підтипу AT 1, які є відповідальними за відомі ефекти ангіотензину II. Наслідком блокади AT 1-рецепторів є підвищення плазмової концентрації ангіотензину II, який може стимулювати незаблоковані AT 2-рецептори. Діован не має скільки-небудь вираженої агоністичної активності щодо AT 1-рецепторів. Спорідненість Діовану до рецепторів підтипу AT 1 приблизно в 20 000 разів вище, ніж до рецепторів підтипу AT 2.

Імовірність виникнення кашлю при застосуванні валсартану дуже низька, що пов'язано з відсутністю впливу на АПФ, який відповідає за деградацію брадикініну. Порівняння Діовану з інгібітором АПФ показало, що частота розвитку сухого кашлю була достовірно (р
При лікуванні Діованом хворих з артеріальною гіпертензією відзначається зниження артеріального тиску, не впливаючи ЧСС.

Після призначення всередину разової дози препарату у більшості хворих початок антигіпертензивної активності відзначається в межах 2 год, а максимальне зниження артеріального тиску досягається в межах 4-6 год. Після прийому препарату Антигіпертензивний ефект зберігається більше 24 ч. За умови регулярного застосування препарату максимальне зниження артеріального тиску, незалежно від прийнятої дози, зазвичай досягається в межах 2-4 тижнів і утримується на досягнутому рівні в ході тривалої терапії. У разі комбінації препарату з гідрохлоротіазидом спостерігається більш сильне зниження артеріального тиску.

Раптове припинення прийому Діовану не супроводжується різким підвищенням артеріального тиску або іншими небажаними клінічними наслідками.

Механізм дії Діовану при хронічній серцевій недостатності (ХСН) заснований на його здатності усувати негативні наслідки хронічної гіперактивації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) і її головного ефектора - ангіотензину II, а саме - вазоконстрикцію; затримку рідини в організмі; проліферацію клітин, що веде до ремоделированию органів-мішеней (серце, нирки, судини); стимуляцію надлишкового синтезу гормонів, що діють синергічно з ААС (катехоламінів, альдостерону, вазопресину, ендотеліну). На тлі застосування валсартану при ХСН зменшується переднавантаження, знижується тиск заклинювання в легеневих капілярах (ДЗЛК) і діастолічний тиск в легеневій артерії, підвищується серцевий викид. Поряд з гемодинамічними ефектами валсартан, за рахунок опосередкованої блокади синтезу альдостерону, зменшує затримку натрію і води в організмі.

Встановлено, що препарат не чинив істотного впливу на концентрацію загального холестерину, сечової кислоти, а також при дослідженні натщесерце - на концентрацію тригліцеридів і концентрацію глюкози в сироватці крові.
Хронічна серцева недостатність
Гемодинаміка та нейрогормони

У двох нетривалих дослідженнях у хворих ХСН (II-IV функціональний клас за класифікацією NYHA) і тиском заклинювання в легеневих капілярах (ДЗЛК)? 15 мм рт.ст. вивчали гемодинаміку і рівень нейрогормонів в сироватці крові. У хворих, постійно одержують інгібітори АПФ, валсартан, який призначається на тлі інгібітору АПФ в разової і повторних дозах, приводив до поліпшення показників гемодинаміки, в т.ч. до зниження ДЗЛК, діастолічного тиску в легеневій артерії і систолічного артеріального тиску (САТ). Після 28 днів терапії спостерігалося зниження концентрацій альдостерону і норадреналіну в крові. У хворих, які не отримували інгібітори АПФ протягом, щонайменше, 6 місяців, після 28 днів терапії валсартан достовірно знижував ДЗЛК, системний судинний опір, САД і серцевий викид.

Захворюваність і смертність.

Було вивчено вплив валсартану, в порівнянні з плацебо, на захворюваність і смертність у хворих на хронічну серцеву недостатність II (62%), III (36%) і IV (2%) функціонального класу за класифікацією NYHA з фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) 2.9 см / м2, що знаходяться на традиційній терапії, яка включала інгібітори АПФ (93%), діуретики (86%), дігоксин (67%) і бета-адреноблокатори (36%). Середня тривалість періоду спостереження склала майже 2 роки; середня добова доза Діовану - 254 мг. Два первинних критерію ефективності включали смертність від усіх причин (час до смерті) і захворюваність, пов'язану з серцевою недостатністю (час до першої події), які оцінювалися за такими показниками: смерть, раптова смерть з реанімацією, госпіталізація з приводу серцевої недостатності, в / в введення інотропних або судинорозширювальних препаратів протягом 4 або більше годин без госпіталізації. Показник смертності від усіх причин в групах валсартану і плацебо був порівнянним. У порівнянні з групою плацебо, захворюваність в групі хворих, які отримували валсартан, достовірно знизилася на 13.2%. Основним параметром ефективності було зменшення на 27.5% часу до першої госпіталізації з приводу серцевої недостатності. Цей ефект був максимально виражений у хворих, які не отримували інгібітори АПФ або бета-адреноблокатори.

Толерантність до фізичного навантаження

У пацієнтів з серцевою недостатністю II-IV функціонального класу за класифікацією NYHA з дисфункцією лівого шлуночка (ФВЛШ ≤ 40%) оцінювали вплив валсартану, призначеного додатково до традиційного лікування ХСН, на толерантність до фізичного навантаження, використовуючи Modified Naughton Protocol. У всіх терапевтичних групах відзначалося збільшення часу фізичного навантаження в порівнянні з вихідним. У порівнянні з групою плацебо у хворих, які отримували валсартан, спостерігалося більше середнє збільшення від вихідного рівня часу фізичного навантаження, хоча ця різниця не було значущим. Саме виражене поліпшення переносимості фізичного навантаження зазначалося в підгрупі хворих, які не отримували інгібітори АПФ: середня зміна часу фізичного навантаження в групах валсартану в 2 рази перевищувало таке в групі плацебо. Вплив валсартану на толерантність до фізичного навантаження в порівнянні з еналаприлом (за даними тесту шестихвилинної ходьби) вивчалося у пацієнтів з серцевою недостатністю II-IV функціонального класу за класифікацією NYHA з дисфункцією лівого шлуночка (ФВЛШ? 45%), які отримували попередню (як мінімум протягом 3 міс) терапію інгібіторами АПФ. Хворих переводили з лікування інгібітором АПФ або на прийом валсартану, або еналаприлу. Валсартан в дозах від 80 мг до 160 мг 1 раз / сут був, щонайменше, так само ефективний, як і еналаприл в дозах від 5 мг до 10 мг 2 рази / cут.

NYHA клас, симптоми, якість життя, фракція викиду

У хворих, які отримували валсартан, відзначалося достовірне (в порівнянні з групою плацебо) поліпшення функціонального класу ХСН за класифікацією NYHA, а також ознак і симптомів ХСН, в т.ч. таких як задишка, підвищена стомлюваність, периферичні набряки, хрипи. У порівнянні з групою плацебо у хворих, які лікувалися валсартаном, відзначалося достовірне збільшення фракції викиду і достовірне зниження ВДДЛЖ в порівнянні з вихідними показниками до лікування.

Застосування Діовану призводить до зменшення числа госпіталізацій з приводу ХСН, уповільнення прогресування серцевої недостатності, поліпшення функціонального класу NYHA, збільшення фракції викиду, а також зменшення ознак і симптомів серцевої недостатності та покращення якості життя в порівнянні з плацебо.


Застосування після гострого інфаркту міокарда

У дослідження VALIANT було включено 14703 пацієнта з гострим інфарктом міокарда, ускладненим лівошлуночковою недостатністю і / або систолічною дисфункцією лівого шлуночка.

Рандомизация проводилася через 0.5 -10 днів після гострого інфаркту міокарда в групи, в яких на додаток до традиційного лікування було розпочато лікування або валсартаном (4909 пацієнтів), або комбінацій валсартану і каптоприлу (4885 хворих), або каптоприлом (4909 хворих).

Показники смертності по будь-якої причини і смертності від певних причин були подібними в усіх трьох лікувальних групах. Всього в групі валсартану померло 979 (19.9%) в групі комбінованої терапії - 941 (19.3%) і в групі каптоприлу - 958 (19.5%) хворих. Ставлення ризику смерті від серцево-судинних причин і ставлення ризику для складеного показника, що включав в себе, поряд з випадками серцево-судинної смерті, серйозні нефатальні серцево-судинні події (повторний інфаркт міокарда, госпіталізація в зв'язку з серцевою недостатністю, реанімація після зупинки кровообігу і інсульт) були подібними для групи валсартана і групи каптоприлу, а також для групи комбінованої терапії та групи каптоприлу.

У групі комбінованої терапії виявлена ​​найбільша частота небажаних явищ, пов'язаних з прийомом препаратів. При монотерапії в групі валсартану частіше відзначалися артеріальна гіпотензія і порушення функції нирок, в групі каптоприлу - кашель, висип і порушення смакових відчуттів.

Дослідження довело ефективність валсартану, рівну такий каптоприлу, в зниженні загальної та серцево-судинної смертності. Розрахована ефективність валсартану у відношенні впливу на показник загальної смерность становить 99.6% від тієї каптоприлу. Додатковий аналіз, проведений з використанням методу плацебо-допущення, показав, що валсартан знижує ризик смертей на 25%.

Валсартан є таким же ефективним препаратом, як і каптоприл, при лікуванні пацієнтів з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень після інфаркту міокарда. Додавання валсартана до терапії каптоприлом призводить до підвищення частоти небажаних явищ, не викликаючи додаткового поліпшення виживаності хворих.

показання

Артеріальна гіпертензія.
Хронічна серцева недостатність (II-IV функціональний клас за класифікацією NYHA) у хворих, які отримують стандартну терапію, в т.ч. діуретиками, препаратами наперстянки, а також інгібіторами АПФ або бета-адреноблокаторами (не одночасно). Застосування всіх перерахованих препаратів не є обов'язковим.
Для підвищення виживаності пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, ускладненим лівошлуночковою недостатністю і / або систолічною дисфункцією лівого шлуночка, при наявності стабільних показників гемодинаміки.

Протипоказання

Вагітність.
Період лактації.
Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

З огляду на механізм дії антагоністів ангіотензину II, не можна виключити ризик для плоду. Дія інгібіторів АПФ (препаратів, що впливають на РААС) на плід, у разі їх призначення в II і III триместрах вагітності, призводить до його пошкодження і загибелі.

За ретроспективним даними при застосуванні інгібіторів АПФ в I триместрі вагітності підвищується ризик народження дітей з вродженими дефектами. Є повідомлення про мимовільних абортах, олігогідрамніон і порушеннях функції нирок у новонароджених, матері яких при вагітності ненавмисно отримували валсартан. Діован, як і будь-який інший препарат, який надає безпосередній вплив на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, не слід застосовувати при вагітності, а також у жінок, які планують завагітніти. При призначенні лікарських засобів, що діють на РААС, лікаря слід проінформувати жінок дітородного віку про потенційний ризик негативного впливу даних препаратів на плід під час вагітності. Якщо вагітність виявлена ​​під час лікування Діованом, препарат необхідно відмінити якомога швидше.

Невідомо, чи проникає валсартан (активна речовина Діовану) в грудне молоко у людини, але в експериментальних моделях було показано, що валсартан виводиться з грудним молоком. Тому не рекомендується застосовувати Діован в період грудного вигодовування.

особливі вказівки

З обережністю слід призначати Диован при двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки, при дотриманні дієти з обмеженням натрію, при станах, що супроводжуються зниженням ОЦК (в т.ч. діарея, блювота), при печінковій недостатності на тлі обструкції жовчовивідних шляхів, при ниркової недостатності (кліренс креатиніну (КК) менше 10 мл / хв) (в т. ч. хворим, які знаходяться на гемодіалізі).

Під час лікування Діованом у хворих з есенціальною артеріальною гіпертензією не потрібно регулярного лабораторного контролю.

Застосування Діовану коротким курсом у 12 хворих з реноваскулярною гіпертензією, що розвилася вдруге внаслідок одностороннього стенозу ниркової артерії, не привело до скільки-небудь істотних змін ниркової гемодинаміки, концентрації креатиніну сироватки крові або азоту сечовини крові. Однак з огляду на, що інші лікарські засоби, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, можуть викликати підвищення концентрацій сечовини і креатиніну в сироватці крові у хворих з двостороннім або одностороннім стенозом ниркової артерії, в якості запобіжного заходу рекомендується систематичний контроль цих показників.

Внаслідок інгібування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у чутливих пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) можливі зміни функції нирок. У хворих з тяжкою ХСН лікування інгібіторами АПФ і антагоністами ангіотензинових рецепторів може супроводжуватися олігурією і / або наростанням азотемії і (рідко) гострою нирковою недостатністю та / або смертельними наслідками. Тому необхідна оцінка ступеня порушення функції нирок у пацієнтів з серцевою недостатністю.

Для пацієнтів з ХСН необхідно контролювати функцію нирок.

У хворих ХСН, які починають лікування Діованом, часто відзначається деяке зниження артеріального тиску, в зв'язку з чим рекомендується контролювати артеріальний тиск на початку терапії. При дотриманні рекомендацій по режиму дозування, в разі вираженого зниження артеріального тиску, як правило, не потрібно відміни Діовану.

У пацієнтів з тяжким ступенем дефіциту натрію і / або об'єму циркулюючої крові, наприклад, які отримують високі дози діуретиків, в окремих випадках після початку лікування Діованом може виникати виражене зниження артеріального тиску. Перед початком лікування Діованом слід провести корекцію вмісту в організмі натрію і / або об'єму циркулюючої крові, наприклад шляхом зменшення дози діуретика.

У разі розвитку вираженого зниження артеріального тиску пацієнта слід покласти, ноги підняти і, при необхідності, провести в / в інфузію 0,9% розчину натрію хлориду. Після того як АТ стабілізується, лікування Діованом можна продовжувати.

Пацієнтам з порушенням функції нирок не потребують корекції дози препарату. Однак при виражених порушеннях (коли кліренс креатиніну становить
У пацієнтів з печінковою недостатністю не потребують корекції дози препарату, за винятком випадків холестазу. Валсартан виводиться головним чином у незміненому вигляді з жовчю, і було показано, що у хворих з обструкцією жовчовивідних шляхів кліренс валсартану знижений. При призначенні валсартану цим хворим слід дотримуватися особливої ​​обережності.

У хворих з ХСН або після перенесеного інфаркту міокарда, які починають лікування Діованом, часто відзначається деяке зниження артеріального тиску, в зв'язку з чим рекомендується контролювати артеріальний тиск на початку терапії. При дотриманні рекомендацій по режиму дозування у разі вираженого зниження артеріального тиску, як правило, не потрібно відміни Діовану.

При артеріальній гіпертензії Диован може призначатися як ізольовано, так і спільно з іншими антигіпертензивними засобами, зокрема, з діуретиками.

При ХСН Диован може призначатися як ізольовано, так і спільно з іншими засобами - діуретиками, препаратами наперстянки, а також інгібіторами АПФ або бета-адреноблокаторами.
Використання в педіатрії

Оскільки контрольованих досліджень ефективності і безпеки застосування валсартану у дітей і підлітків у віці до 18 років не проводилось, не представляється можливим сформулювати конкретні рекомендації щодо застосування у даної групи пацієнтів.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

При призначенні Діовану (як і інших антигіпертензивних засобів) рекомендується дотримуватися обережності при керуванні автомобілем і механізмами.

склад

Діючі речовини: валсартан 160 мг.

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол 8000, титану діоксид (Е171), заліза оксид червоний (Е172), заліза оксид жовтий (Е172), заліза оксид чорний (Е172).

Спосіб застосування та дози

Таблетки слід приймати внутрішньо, не розжовуючи.
Застосування при артеріальній гіпертензії

При артеріальній гіпертензії рекомендована доза Діовану становить 80 мг 1 раз / добу щоденно незалежно від раси, віку і статі хворого. Антигіпертензивний ефект спостерігається в перші 2 тижні лікування; максимальний ефект відзначається через 4 тижні. Тим хворим, у яких не вдається досягти адекватного зниження артеріального тиску, добова доза Діовану може бути збільшена до 160 мг або додатково призначені діуретики.

Застосування при хронічній серцевій недостатності

При хронічній серцевій недостатності початкова доза Діовану становить 40 мг 2 рази / добу щодня. Дозу Діовану слід поступово збільшити до 80 мг 2 рази / добу, а при добрій переносимості - 160 мг 2 рази / добу. При цьому може знадобитися зниження доз одночасно прийнятих діуретиків. Максимальна добова доза Діовану становить 320 мг в 2 прийоми.

Оцінка стану пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю повинна включати оцінку стану функції нирок.

Застосування після перенесеного інфаркту міокарда

У період після перенесеного інфаркту міокарда лікування слід починати протягом 12 год після перенесеного інфаркту міокарда. Початкова доза становить 20 мг (1/2 таблетки 40 мг) 2 рази / добу. Підвищення дози проводиться методом титрування (40 мг, 80 мг, 160 мг 2 рази / добу) протягом кількох наступних тижнів, до досягнення цільової дози 160 мг 2 рази / добу. Максимальна добова доза становить 320 мг у 2 прийоми. Як правило, рекомендується досягнення дози до 80 мг 2 рази / добу до кінця другого тижня лікування. Досягнення максимальної цільової дози по 160 мг 2 рази / добу рекомендується до кінця третього місяця терапії Діованом. Досягнення цільової дози залежить від переносимості валсартана в період титрування.

У разі гіпотензії, що супроводжується клінічними проявами або порушеннями функції нирок, слід розглянути можливість зниження дози.

Оцінка стану хворих в період після перенесеного інфаркту міокарда повинна включати оцінку функції нирок.

Застосування при порушеннях функції нирок

Хворим з порушенням функції нирок змін дози препарату не потрібна.

З обережністю слід призначати Диован при нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл / хв) (в т. Ч. Хворим, які знаходяться на гемодіалізі).

Застосування при порушеннях функції печінки

Хворим з печінковою недостатністю змін дози препарату не потрібна, якщо тільки печінкова недостатність не обумовлено або не супроводжується холестазом.

З обережністю слід призначати Диован при печінкової недостатності на тлі обструкції жовчовивідних шляхів.


Не потрібно корекції режиму дозування хворим з порушенням функції нирок і хворим з печінковою недостатністю небіліарного генезу без явищ холестазу.

Побічні дії

Не було показано залежності частоти будь-якого з небажаних явищ від дози або тривалості лікування, тому небажані явища, що відзначалися при застосуванні різних доз валсартана, були об'єднані. Частота небажаних явищ не була також пов'язана з підлогою, віком або расовою приналежністю.
Нижче наведені всі небажані явища, що спостерігалися з частотою 1% і більше в групі хворих, які отримували Діован®, незалежно від їхнього причинного зв'язку з досліджуваним препаратом, а також постмаркетингові дані, отримані у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Для оцінки частоти небажаних явищ використані наступні критерії: дуже часто (? 1/10), часто (? 1/100, <1/10), іноді (? 1/1000, але <1/100), рідко (? 1 / 10 000, але <1/1000), дуже рідко (<1/10 000).
Інфекції та інвазії: часто - вірусні інфекції; іноді - інфекції верхніх відділів дихальних шляхів, фарингіт, синусит, відчуття втоми; дуже рідко - риніт.
З боку системи кровотворення: часто - нейтропенія; дуже рідко - тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: дуже рідко - реакції підвищеної чутливості, включаючи сироваткову хворобу.
З боку центральної нервової системи: часто - постуральне головокруженіе2; іноді - вертиго, обморок1, безсоння, зниження лібідо; рідко - головокруженіе4; дуже рідко - головний боль4.
З боку серцево-судинної системи: часто - ортостатична гіпотензія2; іноді - артеріальна гіпотензія1,4, серцева недостаточность1; дуже рідко - васкуліт.
З боку дихальної системи: іноді - кашель.
З боку травної системи: іноді - діарея, болі в животі; дуже рідко - тошнота4.
Дерматологічні реакції: дуже рідко - ангіоневротичний отек3; висип, свербіж.
З боку кістково-м'язової системи: іноді - біль в спині; дуже рідко - артралгія, міалгія.
З боку сечовидільної системи: дуже рідко - порушення функції почек3,4, гостра ниркова недостаточность3, ниркова недостаточность3.
Інші: іноді - відчуття втоми, астенія, набряки, гіперкаліемія1,2.

Примітка
1 - повідомлялося про дані небажані реакції у хворих, які отримують Діован® в період після перенесеного інфаркту міокарда.
2 - повідомлялося про дані небажані реакції у хворих ХСН, які отримують Діован®.
3 - повідомлялося про дані небажані реакції з частотою "іноді" у хворих, які отримують Діован® в період після перенесеного інфаркту міокарда.
4 - повідомлялося частіше про дані небажані реакції у хворих ХСН, які отримують Діован® (часто - запаморочення, порушення функції нирок, гіпотензія; іноді - головний біль, нудота).
Всі хворі на хронічну серцеву недостатність отримували традиційну лікарську терапію з приводу даного захворювання, яка включала діуретики, препарати наперстянки, бета-адреноблокатори або інгібітори АПФ.
При тривалому застосуванні валсартану у хворих ХСН додаткових побічних ефектів не відзначалося.

лікарська взаємодія

Клінічно значущих взаємодій препарату Диован з іншими лікарськими засобами дотепер відзначено не було. Були вивчені взаємодії з наступними препаратами: циметидин, варфарин, фуросемід, дигоксин, атенолол, індометацин, гідрохлортіазид, амлодипін і глібенкламід.

Оскільки Диован не береться скільки-небудь істотному перетворенню, для нього малоймовірні клінічно значущі взаємодії з іншими лікарськими препаратами - індукторами або інгібіторами системи цитохрому P 450. Незважаючи на те, що валсартан значною мірою зв'язується з білками плазми крові, in vitro не було виявлено будь-якої взаємодії на даному рівні з цілим рядом молекул, що мають таке ж високе зв'язування з білками плазми, наприклад, диклофенаком, фуросемідом і варфарином.

Одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків (наприклад, спіронолактону, триамтерена, амилорида), препаратів калію або солей, які містять калій, може призвести до збільшення концентрації калію в сироватці крові. Если такое комбинированное лечение признано необходимым, следует соблюдать осторожность.

Передозування

Хотя пока нет сведений о передозировке Диована, основным проявлением, которое можно было бы ожидать, является выраженное снижение АД.
Лечение: вызвать рвоту (если препарат был принят недавно); при выраженном снижении АД в/в вводят 0.9% раствора натрия хлорида. Выведение валсартана при помощи гемодиализа маловероятно.

Умови зберігання

Препарат следует хранить при температуре не выше 30°.

Термін придатності

3 роки.

Діюча речовина

валсартан

Похожее видео

Дополнительная информация

Диован таблетки 80 мг, 28 шт. производит Новартис, страна производства Швейцария. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Валсартан таблетки 80 мг, 30 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Диован таблетки 80 мг, 28 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!

(3742)
Відгуки
Долгая Светлана Петровна
10.07.2017, 00:00
Принимаю по рекомендации кардиолога в комплексе с другими медицинскими средствами. Помогло стабилизировать давление, сердечный ритм. Сейчас принимаю ежедневно для поддержания стабильной работы сердца.
Ксюша
12.12.2015, 23:00
У меня диабет 2 типа, гипертония. Много лет не могла подобрать препарат для снижения давления, т.к. все препараты вызывали сильный кашель и отёк ног. Диован мне подошёл великолепно. Жаль, что он очень дорогой.
Написати відгук
Ім'я*
Email
Введіть коментар*