Купить Дифлюкан порошок д/приг.суспензии д/приема внутрь 50 мг/5 мл 35 мл флакон 1 шт.

Фармакологическое действие

Дифлюкан - противогрибковое.

Фармакодинамика

Флуконазол, триазольное противогрибковое средство. Является мощным селективным ингибитором синтеза стеролов в клетке грибов.

При приеме внутрь и в/в введении флуконазол проявлял активность на различных моделях грибковых инфекций у животных. Продемонстрирована активность препарата при оппортунистических микозах, в т.ч. вызванных Candida spp., включая генерализованный кандидоз у животных с подавленным иммунитетом; Cryptococcus neoformans, включая внутричерепные инфекции; Microsporum spp. и Trychoptyton spp. Установлена также активность флуконазола на моделях эндемических микозов у животных, включая инфекции, вызванные Blastomyces dermatitides, Coccidioides immitis, включая внутричерепные инфекции, и Histoplasma capsulatum у животных с нормальным и подавленным иммунитетом.

Имелись сообщения о случаях суперинфекции, вызванной отличными от Candida albicans штаммамиCandida, которые часто обладают природной резистентностью к флуконазолу (например Candida krusei). В подобных случаях может потребоваться альтернативная противогрибковая терапия.

Флуконазол обладает высокой специфичностью в отношении грибковых ферментов, зависимых от цитохрома Р450. Терапия флуконазолом в дозе 50 мг/сут в течение до 28 дней не влияет на концентрацию тестостерона в плазме у мужчин или концентрацию стероидов у женщин детородного возраста. Флуконазол в дозе 200–400 мг/сут не оказывает клинически значимого влияния на уровни эндогенных стероидов и их реакцию на стимуляцию АКТГ у здоровых мужчин-добровольцев. Однократный или многократный прием флуконазола в дозе 50 мг не влияет на метаболизм антипирина при их одновременном приеме.

Фармакокинетика

Имеет сходные фармакокинетические параметры при в/в введении и приеме внутрь. После приема внутрь флуконазол хорошо всасывается, уровни его в плазме (и общая биодоступность) превышают 90% от уровней флуконазола в плазме при в/в введении. Одновременный прием пищи не влияет на всасывание препарата при приеме внутрь. Cmax в плазме достигается через 0,5–1,5 ч после приема флуконазола натощак, а T1/2 составляет около 30 ч. Концентрация в плазме пропорциональна дозе. 90% Css достигается к 4–5-му дню лечения препаратом (при многократном приеме 1 раз в сутки).

Введение ударной дозы (в 1-й день), в два раза превышающей обычную суточную дозу, делает возможным достижение 90% Css ко 2-му дню. Vd приближается к общему содержанию воды в организме. Связывание с белками — низкое (11–12%).

Флуконазол хорошо проникает во все жидкости организма. Концентрации флуконазола в слюне и мокроте сходны с его концентрациями в плазме. У больных грибковым менингитом концентрации флуконазола в спинномозговой жидкости составляют около 80% от его концентраций в плазме.

В роговом слое, эпидермисе-дерме и потовой жидкости достигаются высокие концентрации, которые превышают сывороточные. Флуконазол накапливается в роговом слое. При приеме в дозе 50 мг 1 раз в сутки концентрация флуконазола через 12 дней составляет 73 мкг/г, а через 7 дней после прекращения лечения — только 5,8 мкг/г. При применении в дозе 150 мг 1 раз в неделю концентрация флуконазола в роговом слое на 7-й день составляет 23,4 мкг/г, а через 7 дней после приема второй дозы — 7,1 мкг/г.

Концентрация флуконазола в ногтях после 4-месячного применения в дозе 150 мг 1 раз в неделю составляет 4,05 мкг/г — в здоровых и 1,8 мкг/г — в пораженных ногтях; через 6 мес после завершения терапии флуконазол по-прежнему определяется в ногтях.

Препарат выводится в основном почками; примерно 80% введенной дозы обнаруживается в моче в неизмененном виде. Клиренс флуконазола пропорционален клиренсу креатинина. Циркулирующие метаболиты не обнаружены.

Длительный T1/2 из плазмы позволяет принимать флуконазол однократно при вагинальном кандидозе и 1 раз в сутки или 1 раз в неделю — при других показаниях.

При сравнении концентраций в слюне и плазме после однократного приема 100 мг флуконазола в форме капсулы и суспензии (полоскание, сохранение во рту в течение 2 мин и проглатывание) установлено, что Cmax флуконазола в слюне при приеме суспензии наблюдалась через 5 мин после приема и в 182 раза превышала таковую после приема капсулы (достигалась через 4 ч). Примерно через 4 ч концентрации флуконазола в слюне были одинаковыми. AUC(0–96) в слюне была значительно выше при приеме суспензии, чем капсулы. Существенных различий скорости выведения из слюны или показателей фармакокинетики в плазме при использовании двух лекарственных форм не выявлено.

Недоношенным детям (около 28 нед развития) флуконазол вводился в/в в дозе 6 мг/кг каждый 3-й день до введения максимум 5 доз в то время, пока дети оставались в отделении интенсивной терапии. Средний T1/2 составил 74 ч (44–185 ч) в 1-й день, с уменьшением на 7-й день — в среднем до 53 ч (30–131 ч) и на 13-й день — в среднем до 47 ч (27–68 ч).

Значения AUC составляли 271 мкг·ч/мл (173–385 мкг·ч/мл) в 1-й день, затем увеличились до 490 мкг/ч·мл (292–734 мкг·ч/мл) на 7-й день и снизились в среднем до 360 мкг·ч/мл (167–566 мкг·ч/мл) к 13-му дню.

Vd составил 1183 мл/кг (1070–1470 мл/кг) в 1-й день, затем увеличился в среднем до 1184 мл/кг (510–2130 мл/кг) на 7-й день и до 1328 мл/кг (1040–1680 мл/кг) — на 13-й день.

Фармакокинетика у пожилых пациентов

При однократном применении флуконазола в дозе 50 мг внутрь пожилыми пациентами в возрасте 65 лет и старше, некоторые из которых одновременно принимали диуретики, установлено, что Cmaxв плазме достигалась через 1,3 ч после приема и составляла 1,54 мкг/мл, средние значения AUC — (76,4±20,3) мкг·ч/мл, а средний T1/2 — 46,2 ч. Значения этих фармакокинетических параметров выше, чем у молодых пациентов. Одновременный прием диуретиков не вызывал выраженного изменения AUC и Cmax. Cl креатинина (74 мл/мин), процент препарата, выводимого с мочой в неизмененном виде (0–24 ч, 22%) и почечный клиренс флуконазола (0,124 мл/мин/кг) у пожилых пациентов ниже по сравнению с молодыми. Более высокие значения фармакокинетических параметров у пожилых пациентов, принимающих флуконазол, вероятно, связаны с пониженной почечной функцией, характерной для пожилого возраста.

Дифлюкан порошок д/приг.суспензии д/приема внутрь 50 мг/5 мл 35 мл флакон 1 шт. инструкция на украинском

Латинское название	Форма выпуска
Упаковка	Фармакологическое действие
Показания	Противопоказания
Применение при беременности и кормлении грудью	Особые указания
Состав	Способ применения и дозы
Побочные действия	Лекарственное взаимодействие
Передозировка	Условия хранения
Срок годности	Действующее вещество
Похожее видео

латинська назва

Diflucan

Форма випуску

Порошок для приготування суспензії для прийому всередину

упаковка

Флакон об'ємом 60 мл (обсяг готової суспензії 35 мл).

Фармакологічна дія

Дифлюкан - протигрибковий.

Фармакодинаміка

Флуконазол, триазольного протигрибковий засіб. Є потужним селективним інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів.

При прийомі всередину і в / в введенні флуконазол проявляв активність на різних моделях грибкових інфекцій у тварин. Продемонстровано активність препарату при опортуністичних мікозах, у т.ч. викликаних Candida spp., включаючи генералізований кандидоз у тварин з пригніченим імунітетом; Cryptococcus neoformans, включаючи внутрішньочерепні інфекції; Microsporum spp. і Trychoptyton spp. Встановлено також активність флуконазолу на моделях ендемічних мікозів у тварин, включаючи інфекції, викликані Blastomyces dermatitides, Coccidioides immitis, включаючи внутрішньочерепні інфекції, і Histoplasma capsulatum у тварин з нормальним і пригніченим імунітетом.

Були повідомлення про випадки суперінфекції, викликаної відмінними від Candida albicans штаммаміCandida, які часто мають природну резистентністю до флуконазолу (наприклад Candida krusei). У подібних випадках може знадобитися альтернативна протигрибкова терапія.

Флуконазол має високу специфічність щодо грибкових ферментів, залежних від цитохрому Р450. Терапія флуконазолом в дозі 50 мг / добу протягом до 28 днів не впливає на концентрацію тестостерону в плазмі у чоловіків або концентрацію стероїдів у жінок дітородного віку. Флуконазол у дозі 200-400 мг / сут не робить клінічно значущого впливу на рівні ендогенних стероїдів і їх реакцію на стимуляцію АКТГ у здорових чоловіків-добровольців. Одноразовий або багаторазовий прийом флуконазолу в дозі 50 мг не впливає на метаболізм антипірину при їх одночасному прийомі.

Фармакокінетика

Має подібні фармакокінетичні параметри при в / в введенні і прийомі всередину. Після прийому внутрішньо флуконазол добре всмоктується, рівні його в плазмі (і загальна біодоступність) перевищують 90% від рівнів флуконазолу в плазмі при в / в введенні. Одночасний прийом їжі не впливає на всмоктування препарату при прийомі всередину. C max в плазмі досягається через 0,5-1,5 год після прийому флуконазолу натщесерце, а T 1/2 становить близько 30 год. Концентрація в плазмі пропорційна дозі. 90% C ss досягається до 4-5-го дня лікування препаратом (при багаторазовому прийомі 1 раз на добу).

Введення ударної дози (в 1-й день), в два рази перевищує звичайну добову дозу, робить можливим досягнення 90% C ss до 2-го дня. V d наближається до загального вмісту води в організмі. Зв'язування з білками - низька (11-12%).

Флуконазол добре проникає в усі рідини організму. Концентрації препарату у слині та мокротинні подібні до його концентраціями в плазмі. У хворих на грибковий менінгіт концентрації флуконазолу в спинномозковій рідині становлять близько 80% від його концентрації в плазмі.

У роговому шарі, епідермісі-дермі і потовій рідині досягаються високі концентрації, які перевищують сироваткові. Флуконазол накопичується в роговому шарі. При прийомі в дозі 50 мг 1 раз на добу концентрація флуконазолу через 12 днів становить 73 мкг / г, а через 7 днів після припинення лікування - лише 5,8 мкг / г. При застосуванні в дозі 150 мг 1 раз на тиждень концентрація флуконазолу в роговому шарі на 7-й день становить 23,4 мкг / г, а через 7 днів після прийому другої дози - 7,1 мкг / г.

Концентрація флуконазолу в нігтях після 4-місячного застосування в дозі 150 мг 1 раз на тиждень становить 4,05 мкг / г - в здорових і 1,8 мкг / г - в уражених нігтях; через 6 місяців після завершення терапії флуконазол як і раніше визначається в нігтях.

Препарат виводиться в основному нирками; приблизно 80% введеної дози виявляється в сечі в незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсу креатиніну. Чутки, які метаболіти не виявлені.

Тривалий T 1/2 з плазми дозволяє приймати флуконазол одноразово при вагінальному кандидозі і 1 раз на добу або 1 раз в тиждень - при інших показаннях.

При порівнянні концентрацій в слині та плазмі після одноразового прийому 100 мг флуконазолу в формі капсули і суспензії (полоскання, збереження в роті протягом 2 хв і проковтування) встановлено, що C max препарату у слині при прийомі суспензії спостерігалася через 5 хв після прийому і в 182 рази перевищувала таку після прийому капсули (досягалася через 4 год). Приблизно через 4 ч концентрації препарату у слині були однаковими. AUC (0-96) в слині була значно вище при прийомі суспензії, ніж капсули. Істотних відмінностей швидкості виведення із слини або показників фармакокінетики в плазмі при використанні двох лікарських форм не виявлено.

Недоношеним дітям (близько 28 тижнів розвитку) флуконазол вводили в / в в дозі 6 мг / кг кожен 3-й день до введення максимум 5 доз в той час, поки діти залишалися у відділенні інтенсивної терапії. Середній T 1/2 склав 74 год (44-185 ч) в 1-й день, зі зменшенням на 7-й день - в середньому до 53 год (30-131 ч) і на 13-й день - в середньому до 47 ч (27-68 ч).

Значення AUC становили 271 мкг · год / мл (173-385 мкг · год / мл) в 1-й день, потім збільшилися до 490 мкг / год · мл (292-734 мкг · год / мл) на 7-й день і знизилися в середньому до 360 мкг · год / мл (167-566 мкг · год / мл) до 13-го дня.

V d склав тисячу сто вісімдесят три мл / кг (1070-1470 мл / кг) в 1-й день, потім збільшився в середньому до 1184 мл / кг (510-2130 мл / кг) на 7-й день і до 1328 мл / кг ( 1040-1680 мл / кг) - на 13-й день.

Фармакокінетика у літніх пацієнтів

При одноразовому застосуванні флуконазолу в дозі 50 мг всередину літніми пацієнтами у віці 65 років і старше, деякі з яких одночасно приймали діуретики, встановлено, що C max в плазмі досягалася через 1,3 години після прийому і становила 1,54 мкг / мл, середні значення AUC - (76,4 ± 20,3) мкг · год / мл, а середній T 1/2 - 46,2 ч. значення цих фармакокінетичних параметрів вище, ніж у молодих пацієнтів. Одночасний прийом діуретиків не викликав вираженого зміни AUC і C max. Cl креатиніну (74 мл / хв), відсоток препарату, що виводиться із сечею в незміненому вигляді (0-24 год, 22%) і нирковий кліренс флуконазолу (0,124 мл / хв / кг) у літніх пацієнтів нижче в порівнянні з молодими. Більш високі значення фармакокінетичних параметрів у літніх пацієнтів, що приймають флуконазол, ймовірно, пов'язані зі зниженою нирковою функцією, характерною для літнього віку.

показання

криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт та інфекції іншої локалізації (наприклад легких, шкіри), в т.ч. у хворих з нормальним імунним відповіддю і хворих на СНІД, реципієнтів пересаджених органів та хворих з іншими формами імунодефіциту; підтримуюча терапія з метою профілактики рецидивів криптококозу у хворих на СНІД; генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивної кандидозної інфекції, такі як інфекції очеревини, ендокарда, очей, дихальних та сечових шляхів, в т.ч. у хворих із злоякісними пухлинами, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії та отримують цитотоксичні або імуносупресивні засоби, а також у хворих з іншими факторами, що призводять до розвитку кандидозу; кандидоз слизових оболонок, включаючи слизові порожнини рота і глотки, стравоходу, неінвазивні бронхо-легеневі інфекції, кандидурія, шкірно-слизовий і хронічний атрофічний кандидоз порожнини рота (пов'язаний з носінням зубних протезів), в т.ч. у хворих з нормальною і пригніченою імунною функцією; профілактика рецидиву орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД; генітальний кандидоз; гострий або рецидивний вагінальний кандидоз; профілактика з метою зменшення частоти рецидивів вагінального кандидозу (3 і більше рецидивів на рік); кандидозний баланіт; профілактика грибкових інфекцій у хворих із злоякісними пухлинами, схильних до таких інфекцій внаслідок цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії; мікози шкіри, включаючи мікози стоп, тіла, пахової ділянки, висівкоподібний лишай, оніхомікоз та шкірні кандидозні інфекції; глибокі ендемічні мікози у хворих з нормальним імунітетом, кокцидиоидомикоз, паракокцидіоїдомікоз, споротрихоз і гістоплазмоз.

Протипоказання

підвищена чутливість до флуконазолу, інших компонентів препарату або азольних речовин; одночасний прийом терфенадину в дозі 400 мг / добу і більше, препаратів, що збільшують інтервал QT і метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A4; дефіцит сахарази / ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактознаямальабсорбція. З обережністю: порушення показників функції печінки, порушення функції нирок; поява висипу на тлі застосування флуконазолу у хворих з поверхневою грибковою інфекцією і інвазивними / системними грибковими інфекціями; одночасне застосування терфенадину і флуконазолу в дозі менше 400 мг / добу; потенційно Проаритмічні стану у хворих з множинними факторами ризику (органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу і сприяє розвитку подібних порушень супутня терапія). При вагітності прийом флуконазолу слід уникати, за винятком випадків тяжких і потенційно загрожують життю грибкових інфекцій, коли очікувана користь лікування перевищує можливий ризик для плоду. У період грудного вигодовування призначення флуконазолу не рекомендується.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Слід уникати застосування флуконазолу при вагітності, за винятком випадків тяжких і потенційно загрожують життю грибкових інфекцій, коли очікувана користь лікування перевищує можливий ризик для плоду.
Флуконазол виявляють у грудному молоці у таких самих концентраціях, що і в крові, тому застосовувати Дифлюкан в період лактації (грудного вигодовування) не рекомендують.

особливі вказівки

У рідкісних випадках застосування флуконазолу супроводжувалось токсичними змінами печінки, в т.ч. з летальним результатом, головним чином у хворих з серйозними супутніми захворюваннями. Не відмічено явної залежності частоти розвитку гепатотоксичних ефектів флуконазолу від загальної добової дози, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазолу зазвичай було оборотним; ознаки його зникали після припинення терапії. Необхідно спостерігати за хворими, у яких під час лікування флуконазолом порушуються показники функції печінки, з метою виявлення ознак більш серйозного ураження печінки. При появі клінічних ознак ураження печінки, які можуть бути пов'язані з флуконазолом, препарат слід відмінити.
Під час лікування флуконазолом у хворих в рідкісних випадках розвивалися ексфоліативні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Хворі СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. При появі у хворого, що одержує лікування з приводу поверхневої грибкової інфекції, висипу, яку можна пов'язати з флуконазолом, препарат слід відмінити. При появі висипу у хворих з інвазивними / системними грибковими інфекціями їх слід ретельно спостерігати і скасувати флуконазол при появі бульозних уражень або мультиформної еритеми.
Слід мати на увазі, що при застосуванні препарату в окремих випадках відзначалися анафілактичні реакції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Досвід застосування флуконазолу свідчить про те, що погіршення здатності керувати автомобілем і механізмами, пов'язане з препаратом, мало ймовірно.

склад

1 мл готової суспензії містить:

активна речовина: флуконазол 10 мг або 40 мг відповідно;

допоміжні речовини: лимонна кислота безводна 4,20 мг / 4,21 мг, натрію бензоат 2,37 мг / 2,38 мг, камедь ксантанова 2,03 мг / 2,01 мг, титану діоксид (Е 171) 1,0 мг / 0,98 мг, сахароза 576,23 мг / 546,27 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний 1,0 мг / 0,98 мг, натрію цитрату дигідрат 3,17 мг / 3,17 мг, ароматизатор апельсиновий * 10,0 мг / 10,0 мг.

* Містить апельсинове ефірне масло, мальтодекстрин і воду.

Спосіб застосування та дози

Всередину. Інструкція по приготуванню суспензії: до вмісту одного флакона з порошком для приготування суспензії додати 24 мл води і ретельно збовтати. Перед кожним застосуванням збовтувати. Застосування у дорослих 1. При криптококовому менінгіті і криптококових інфекціях іншої локалізації в перший день зазвичай застосовують 400 мг, а потім продовжують лікування в дозі 200-400 мг один раз на добу. Тривалість лікування криптококових інфекцій залежить від наявності клінічного і мікологічного ефекту; при криптококовому менінгіті лікування зазвичай продовжують принаймні 6-8 тижнів. Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІД, після завершення повного курсу первинного лікування, терапію препаратом Діфлюкан® в дозі 200 мг / добу можна продовжувати невизначено довго. 2. При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях доза зазвичай становить 400 мг у перший день, потім по 200 мг / сут. Залежно від вираженості клінічного ефекту доза може бути збільшена до 400 мг / сут. Тривалість терапії залежить від клінічної ефективності. 3. При орофарингеальному кандидозі препарат звичайно застосовують по 50-100 мг один раз на добу протягом 7-14 днів. При необхідності, хворим з вираженим пригніченням імунної функції лікування можна продовжувати протягом більш тривалого часу. При атрофічному кандидозі порожнини рота, пов'язаному з носінням зубних протезів, препарат зазвичай застосовують в дозі 50 мг один раз на добу протягом 14 днів у поєднанні з місцевими антисептичними засобами для обробки протеза. При інших кандидозних інфекціях слизових оболонок (за винятком генітального кандидозу, див. Нижче), наприклад, езофагіті, неінвазивних бронхолегеневих інфекціях, кандидурії, кандидозі шкіри і слизових оболонок і т.д., ефективна доза звичайно становить 50-100 мг / сут при тривалості лікування 14-30 днів. Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД після завершення повного курсу первинної терапії Діфлюкан® може бути призначений по 150 мг один раз на тиждень. 4. При вагінальному кандидозі Діфлюкан® застосовують одноразово в дозі 150 мг. Для зниження частоти рецидивів вагінального кандидозу препарат можна застосовувати в дозі 150 мг один раз на тиждень. Тривалість протирецидивної терапії визначається індивідуально і, як правило, становить 6 міс. Застосування одноразової дози дітям молодше 18 років і пацієнтам старше 60 років без припису лікаря не рекомендується. При баланіті, спричиненому Candidaspp., Діфлюкан® застосовують одноразово в дозі 150 мг всередину. 5. Для профілактики кандидозу у хворих із злоякісними пухлинами рекомендована доза препарату Діфлюкан® становить 50-400 мг один раз на добу в залежності від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції. Для хворих з високим ризиком генералізованої інфекції, наприклад, з вираженою або довготривалою нейтропенією, рекомендована доза становить 400 мг один раз на суткі.Діфлюкан® застосовують за кілька днів до очікуваного розвитку нейтропенії і, після збільшення числа нейтрофілів понад 1000 в мм3, лікування продовжують ще 7 днів. 6. При інфекціях шкіри, включаючи мікози стоп, гладкої шкіри, пахової області і при кандидозних інфекціях рекомендована доза становить 150 мг один раз на тиждень або 50 мг один раз на добу. Тривалість терапії звичайно становить 2-4 тижні, однак при мікозах стоп може знадобитися більш тривала терапія (до 6 тижнів). При лишаї рекомендована доза становить 300 мг один раз на тиждень протягом 2 тижнів; деяким хворим потрібна третя доза 300 мг на тиждень, в той час як для деяких хворих виявляється достатньо одноразового прийому 300-400 мг. Альтернативною схемою лікування є застосування препарату по 50 мг один раз на добу протягом 2-4 тижнів. При оніхомікозі рекомендована доза становить 150 мг один раз на тиждень. Лікування слід продовжувати до заміщення інфікованого нігтя (виростання неінфікованого нігтя). Для повторного росту нігтів на пальцях рук і стоп зазвичай потрібно 3-6 міс і 6-12 міс відповідно. Однак швидкість росту може варіювати в широких межах у різних людей, а також в залежності від віку. Після успішного лікування тривало зберігалися хронічних інфекцій іноді спостерігається зміна форми нігтів. 7. При глибоких ендемічних мікозах може знадобитися застосування препарату в дозі 200-400 мг / сут. Терапія може тривати до 2 років. Тривалість терапії визначають індивідуально; вона становить 11-24 міс при кокцидіоїдомікозі. Застосування у дітей Як і при подібних інфекціях у дорослих, тривалість лікування залежить від клінічного і мікологічного ефекту. Для дітей добова доза препарату не повинна перевищувати дозу для дорослих. Максимальна добова доза становить 400 мг. Діфлюкан® застосовують щодня один раз на добу. При кандидозі слизових оболонок рекомендована доза препарату Діфлюкан® становить 3 мг / кг / сут. У перший день з метою швидшого досягнення рівноважної концентрації можна застосувати ударну дозу 6 мг / кг. Для лікування генералізованого кандидозу та криптококової інфекції рекомендована доза становить 6-12 мг / кг / добу залежно від тяжкості захворювання. Для придушення рецидиву криптококового менінгіту у дітей хворих на СНІД рекомендована доза препарату Діфлюкан® становить 6 мг / кг один раз на добу. Для профілактики грибкових інфекцій у хворих з пригніченим імунітетом, у яких ризик розвитку інфекції пов'язаний з нейтропенією, що розвивається внаслідок цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії, препарат застосовують по 3-12 мг / кг / добу залежно від вираженості та тривалості індукованої нейтропенії. Застосування у дітей у віці 4 тижнів і менше У новонароджених флуконазол виводиться повільно. У перші 2 тижні життя препарат застосовують в тій же дозі (в мг / кг), що і дітям більш старшого віку, але з інтервалом 72 год. Дітям у віці 3 і 4 тижнів ту ж дозу вводять з інтервалом 48 год.

Побічні дії

Переносимість препарату зазвичай дуже хороша. У клінічних і постмаркетингових (*) дослідженнях препарату Діфлюкан® відзначали такі побічні реакції: Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение*, судороги*, изменение вкуса*, парестезия, бессонница, сонливость, тремор. Со стороны пищеварительной системы: боль в животе, диарея, метеоризм, тошнота, диспепсия*, рвота*, сухость слизистой оболочки полости рта, запор. Со стороны гепатобилиарной системы: гепатотоксичность, в некоторых случаях с летальным исходом, повышение концентрации билирубина, сывороточной активности аминотрансфераз (аланинаминотрансферазы (АЛТ) и аспартатаминотрансферазы (АСТ)), щелочной фосфатазы, нарушение функции печени*, гепатит*, гепатоцеллюлярный некроз*, желтуха*, холестаз, гепатоцеллюлярное повреждение. Со стороны кожных покровов: сыпь, алопеция*, эксфолиативные поражения кожи *, включая синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальныйнекролиз, острый генерализованныйэкзантематозныйпустулез, повышенное потоотделение, лекарственная сыпь. Со стороны органов кроветворения и лимфатической системы*: лейкопения, включая нейтропению и агранулоцитоз, тромбоцитопения, анемия. Со стороны иммунной системы*: анафилаксия (включая ангионевротический отек, отек лица, крапивницу, зуд). Со стороны сердечно-сосудистой системы*: увеличение интервала QT на ЭКГ, аритмия желудочковая тахисистолическая типа «пируэт»аритмия. Со стороны обмена веществ*: повышение концентрации холестерина и триглицеридов в плазме крови, гипокалиемия. Со стороны опорно-двигательного аппарата: миалгия.Переносимость препарата обычно очень хорошая. В клинических и постмаркетинговых (*) исследованиях препарата Дифлюкан® отмечали следующие побочные реакции: Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение*, судороги*, изменение вкуса*, парестезия, бессонница, сонливость, тремор. Со стороны пищеварительной системы: боль в животе, диарея, метеоризм, тошнота, диспепсия*, рвота*, сухость слизистой оболочки полости рта, запор. Со стороны гепатобилиарной системы: гепатотоксичность, в некоторых случаях с летальным исходом, повышение концентрации билирубина, сывороточной активности аминотрансфераз (аланинаминотрансферазы (АЛТ) и аспартатаминотрансферазы (АСТ)), щелочной фосфатазы, нарушение функции печени*, гепатит*, гепатоцеллюлярный некроз*, желтуха*, холестаз, гепатоцеллюлярное повреждение. Со стороны кожных покровов: сыпь, алопеция*, эксфолиативные поражения кожи *, включая синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальныйнекролиз, острый генерализованныйэкзантематозныйпустулез, повышенное потоотделение, лекарственная сыпь. Со стороны органов кроветворения и лимфатической системы*: лейкопения, включая нейтропению и агранулоцитоз, тромбоцитопения, анемия. Со стороны иммунной системы*: анафилаксия (включая ангионевротический отек, отек лица, крапивницу, зуд). Со стороны сердечно-сосудистой системы*: увеличение интервала QT на ЭКГ, аритмия желудочковая тахисистолическая типа «пируэт»аритмия. Со стороны обмена веществ*: повышение концентрации холестерина и триглицеридов в плазме крови, гипокалиемия. Со стороны опорно-двигательного аппарата: миалгия.

лікарська взаємодія

Антикоагулянти. Как и другие противогрибковые средства — производные азола, флуконазол, при одновременном применении с варфарином, повышает ПВ (на 12%), в связи с чем возможно развитие кровотечений (гематомы, кровотечения из носа и ЖКТ, гематурия, мелена). У пациентов, получающих кумариновые антикоагулянты, необходимо постоянно контролировать ПВ.

Азитромицин. При одновременном применении внутрь флуконазола в однократной дозе 800 мг с азитромицином в однократной дозе 1200 мг выраженного фармакокинетического взаимодействия между обоими препаратами не установлено.

Бензодиазепины (короткого действия). После приема внутрь мидазолама, флуконазол существенно увеличивает концентрацию мидазолама и психомоторные эффекты, причем это влияние более выражено после приема флуконазола внутрь, чем при его применении внутривенно. При необходимости сопутствующей терапии бензодиазепинами пациентов, принимающих флуконазол, следует наблюдать с целью соответствующего снижения дозы бензодиазепина.

Цизаприд. При одновременном применении флуконазола и цизаприда возможны нежелательные реакции со стороны сердца, в т.ч. мерцание/трепетание желудочков (torsade de pointеs).Применение флуконазола в дозе 200 мг 1 раз в сутки и цизаприда в дозе 20 мг 4 раза в сутки приводит к выраженному увеличению плазменных концентраций цизаприда и увеличению интервала QT на ЭКГ. Одновременный прием цизаприда и флуконазола противопоказан.

Циклоспорин. У пациентов с трансплантированной почкой применение флуконазола в дозе 200 мг/сут приводит к медленному повышению концентрации циклоспорина. Однако при многократном приеме флуконазола в дозе 100 мг/сут изменения концентрации циклоспорина у реципиентов костного мозга не наблюдалось. При одновременном применении флуконазола и циклоспорина рекомендуется мониторировать концентрацию циклоспорина в крови.

Гидрохлортиазид. Многократное применение гидрохлортиазида одновременно с флуконазолом приводит к увеличению концентрации флуконазола в плазме на 40%. Эффект такой степени выраженности не требует изменения режима дозирования флуконазола у больных, получающих одновременно диуретики, однако врачу следует это учитывать.

Пероральные контрацептивы. При одновременном применении комбинированного перорального контрацептива с флуконазолом в дозе 50 мг существенного влияния на уровень гормонов не установлено, тогда как при ежедневном приеме 200 мг флуконазола AUC этинилэстрадиола и левоноргестрела увеличиваются на 40 и 24% соответственно, а при приеме 300 мг флуконазола раз в неделю — AUC этинилэстрадиола и норэтиндрона возрастают на 24 и 13% соответственно. Таким образом, многократное применение флуконазола в указанных дозах вряд ли может оказать влияние на эффективность комбинированных пероральных противозачаточных средств.

Фенитоин. Одновременное применение флуконазола и фенитоина может сопровождаться клинически значимым повышением концентрации фенитоина. В случае необходимости одновременного применения обоих препаратов следует контролировать концентрацию фенитоина и соответствующим образом скорректировать его дозу с целью обеспечения терапевтической концентрации в сыворотке.

Рифабутин. Одновременное применение флуконазола и рифабутина может привести к повышению сывороточных концентраций последнего. При одновременном применении флуконазола и рифабутина описаны случаи увеита. Больных, одновременно получающих рифабутин и флуконазол, необходимо тщательно наблюдать.

Рифампицин. Одновременное применение флуконазола и рифампицина приводит к снижению AUCна 25% и длительности T 1/2 флуконазола на 20%. У больных, одновременно принимающих рифампицин, необходимо учитывать целесообразность увеличения дозы флуконазола.

Препараты сульфонилмочевины. Флуконазол, при одновременном приеме, приводит к увеличениюT 1/2 пероральных препаратов сульфонилмочевины (хлорпропамида, глибенкламида, глипизида и толбутамида). Больным сахарным диабетом можно назначать совместное применение флуконазола и пероральных препаратов сульфонилмочевины, но при этом следует учитывать возможность развития гипогликемии.

Такролимус. Одновременное применение флуконазола и такролимуса приводит к повышению сывороточных концентраций последнего. Описаны случаи нефротоксичности. Больных, одновременно принимающих такролимус и флуконазол, следует тщательно наблюдать.

Терфенадин. При одновременном применении азольных противогрибковых средств и терфенадина возможно возникновение серьезных аритмий в результате увеличения интервала QT. При приеме флуконазола в дозе 200 мг/сут увеличения интервала QT не установлено, однако применение флуконазола в дозах 400 мг/сут и выше вызывает значительное увеличение концентрации терфенадина в плазме. Одновременный прием флуконазола в дозах 400 мг/сут и более с терфенадином противопоказан (см. раздел «Противопоказания»). Лечение флуконазолом в дозах менее 400 мг/сут в сочетании с терфенадином следует проводить под тщательным контролем.

Теофиллин. При одновременном применении с флуконазолом в дозе 200 мг в течение 14 дней средняя скорость плазменного клиренса теофиллина снижается на 18%. При назначении флуконазола больным, принимающим теофиллин в высоких дозах, или больным с повышенным риском развития токсического действия теофиллина следует наблюдать за появлением симптомов передозировки теофиллина и при необходимости скорректировать терапию соответствующим образом.

Зидовудин. При одновременном применении с флуконазолом отмечается повышение концентраций зидовудина, которое, вероятно, обусловлено снижением метаболизма последнего до его главного метаболита. До и после терапии с применением флуконазола в дозе 200 мг/сут в течение 15 дней больных СПИДом и ARC (комплекс, связанный со СПИДом) установлено значительное увеличениеAUC зидовудина (20%).

При применении у ВИЧ-инфицированных пациентов зидовудина в дозе 200 мг каждые 8 ч в течение 7 дней в сочетании с флуконазолом в дозе 400 мг/сут или без него с интервалом в 21 день между двумя схемами установлено значительное повышение AUC зидовудина (74%) при одновременном применении с флуконазолом. Больных, получающих такую комбинацию, следует наблюдать с целью выявления побочных эффектов зидовудина.

Одновременное применение флуконазола с астемизолом или другими препаратами, метаболизм которых осуществляется системой цитохрома Р450, может сопровождаться повышением сывороточных концентраций этих средств. При одновременном назначении флуконазола, в случае отсутствия достоверной информации, необходимо соблюдать осторожность. Больных следует тщательно наблюдать.

Исследования взаимодействия пероральных форм флуконазола при его одновременном приеме с пищей, циметидином, антацидами, а также после тотального облучения тела для подготовки к пересадке костного мозга показали, что эти факторы не оказывают клинически значимого влияния на всасывание флуконазола.

Перечисленные взаимодействия установлены при многократном применении флуконазола; взаимодействия с ЛС в результате однократного приема флуконазола не известны.

Врачам следует учитывать, что взаимодействие с другими ЛС специально не изучалось, но оно возможно.

Передозування

Симптомы: имеются сообщения о передозировке флуконазола, и в одном случае у 42-летнего ВИЧ-инфицированного больного после приема 8200 мг препарата появились галлюцинации и параноидальное поведение. Больной был госпитализирован; его состояние нормализовалось в течение 48 ч.

Лікування: симптоматичне лікування (в т.ч. підтримуючі заходи і промивання шлунка).

Флуконазол виводиться в основному з сечею, тому форсований діурез, ймовірно, може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 год знижує рівень флуконазолу в плазмі приблизно на 50%.

Умови зберігання

Препарат слід зберігати при температурі не вище 30 ° С, в недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки.

Готову суспензію використовувати протягом 14 днів.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Діюча речовина

флуконазол

Похожее видео

Дополнительная информация

Дифлюкан порошок д/приг.суспензии д/приема внутрь 50 мг/5 мл 35 мл флакон 1 шт. производит Пфайзер, страна производства США. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Дифлазон капсулы 50 мг, 7 шт., Дифлазон капсулы 150 мг, 1 шт., Флюкостат капсулы 50 мг, 7 шт., Флюкостат капсулы 150 мг, 1 шт., Микосист капсулы 50 мг, 7 шт., Микосист капсулы 100 мг, 28 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Дифлюкан порошок д/приг.суспензии д/приема внутрь 50 мг/5 мл 35 мл флакон 1 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!