Купить Диаглинид таблетки 2 мг 30 шт. упак.

Характеристика:  Состав: одна таблетка Диаглинид содержит – активное вещество: репаглинид в пересчете на 100 % вещество – 0,5 мг, 1 мг и 2 мг;
вспомогательные вещества: полоксамер 3 мг, 3 мг или 3 мг; меглюмин 10 мг, 10 мг или 13 мг; лактозы моногидрат 47,8 мг, 47,5 мг или 61,7 мг; целлюлоза микрокристаллическая 33,7 мг, 33,45 мг или 45 мг; полакрилин калия 4 мг, 4 мг или 4 мг; кремния диоксид коллоидный 0,5 мг, 0,5 мг или 0,7 мг; магния стеарат 0,5 мг, 0,5 мг или 0,6 мг; краситель железа оксид желтый (для таблеток с дозировкой 1 мг) 0,05 мг соответственно.
Фармгруппа:  гипогликемическое средство для перорального применения.
Фармдействие:  Диаглинид - пероральное гипогликемическое средство, стимулирует высвобождение инсулина из функционирующих бета-клеток поджелудочной железы. 
Блокирует АТФ-зависимые каналы в мембранах бета-клеток при посредстве белков-мишеней, что приводит к деполяризации бета-клеток и открытию кальциевых каналов. Повышенный приток ионов кальция индуцирует секрецию инсулина. 
У больных сахарным диабетом 2 типа инсулинотропный ответ на прием пищи наблюдается в течение 30 мин после приема. Это обеспечивает снижение концентрации глюкозы в крови в течение всего периода приема пищи. При этом концентрация репаглинида в плазме быстро снижается, и через 4 часа после приема препарата в плазме пациентов с диабетом 2 типа обнаруживаются низкие концентрации репаглинида. При применении репаглинида в диапазоне доз от 0,5 до 4 мг отмечается дозо-зависимое снижение концентрации глюкозы.
Фармакокинетика:  При приеме внутрь абсорбция репаглинида из желудочно-кишечного тракта – высокая. Время достижения максимальной концентрации – 1 ч. Средняя биодоступность репаглинида составляет 63 % (коэффициент вариабельности равен 11 %). Поскольку титрация дозы репаглинида проводится в зависимости от ответа на терапию, межиндивидуальная вариабельность не влияет на эффективность терапии.
Объем распределения – 30 л. Связь с белками плазмы – 98 %. Полностью метаболизируется в печени под воздействием CYP3A4 до неактивных метаболитов. Выводится преиму-щественно с желчью, почками – 8 % в виде метаболитов, через кишечник – 1 %. Время полувыведения – 1 ч.
Печеночная недостаточность
Применение репаглинида в обычных дозах у пациентов с нарушением функции печени может приводить к более высокой концентрации репаглинида и его метаболитов, чем у пациентов с нормальной функцией печени. В связи с этим, применение репаглинида противопоказано пациентам с тяжелым нарушением функции печени, а у пациентов с нарушениями функции печени легкой и средней степени репаглинид следует применять с осторожностью. Также следует увеличивать интервалы между проведением коррекции дозы, чтобы более точно оценить ответ на терапию.
Почечная недостаточность
Площадь под кривой «концентрация-время» (AUC) и максимальная концентрация репаглинида в плазме (С) одинаковы у пациентов с нормальной функцией почек и у пациентов с нарушением функции почек легкой или средней степени тяжести. У пациентов с тяжелым нарушением функции почек отмечалось повышение AUC и С, однако выявлено наличие лишь слабой корреляции между концентрацией репаглинида и клиренсом креатинина. Представляется, что пациентам с нарушенной функцией почек нет необходимости проводить коррекцию начальной дозы. Однако, последующее увеличение дозы у пациентов с сахарным диабетом 2 типа в сочетании с тяжелым нарушением функции почек, при котором требуется проведение гемодиализа, следует проводить с осторожностью.

Таблетки.

Характеристика: Склад: одна таблетка Діаглінід містить - активна речовина: репаглинид в перерахунку на 100% речовину - 0,5 мг, 1 мг і 2 мг;
допоміжні речовини: полоксамер 3 мг, 3 мг або 3 мг; меглюмін 10 мг, 10 мг або 13 мг; лактозимоногідрат 47,8 мг, 47,5 мг або 61,7 мг; целюлоза мікрокристалічна 33,7 мг, 33,45 мг або 45 мг; полакрилін калію 4 мг, 4 мг або 4 мг; кремнію діоксид колоїдний 0,5 мг, 0,5 мг або 0,7 мг; магнію стеарат 0,5 мг, 0,5 мг або 0,6 мг; барвник заліза оксид жовтий (для таблеток з дозуванням 1 мг) 0,05 мг відповідно.
Фармакологічні: гіпоглікемічну засіб для перорального застосування.
Фармдействіе: Діаглінід - пероральне гіпоглікемічну засіб, стимулює вивільнення інсуліну з функціонуючих бета-клітин підшлункової залози.
Блокує АТФ-залежні канали в мембранах бета-клітин за допомогою білків-мішеней, що призводить до деполяризації бета-клітин і відкриттю кальцієвих каналів. Підвищений приплив іонів кальцію індукує секрецію інсуліну.
У хворих на цукровий діабет 2 типу інсулінотропний відповідь на прийом їжі спостерігається протягом 30 хв після прийому. Це забезпечує зниження концентрації глюкози в крові протягом усього періоду прийому їжі. При цьому концентрація репаглініду в плазмі швидко знижується, і через 4 години після прийому препарату в плазмі пацієнтів з діабетом 2 типу виявляються низькі концентрації репаглініду. При застосуванні репаглініду в діапазоні доз від 0,5 до 4 мг відзначається дозозалежне зниження концентрації глюкози.
Фармакокінетика: При прийомі всередину абсорбція репаглініду з шлунково-кишкового тракту - висока. Час досягнення максимальної концентрації - 1 ч. Середня біодоступність репаглініду становить 63% (коефіцієнт варіабельності дорівнює 11%). Оскільки титрация дози репаглініду проводиться в залежності від відповіді на терапію, межиндивидуальная варіабельність не впливає на ефективність терапії.
Обсяг розподілу - 30 л. Зв'язок з білками плазми - 98%. Повністю метаболізується в печінці під впливом CYP3A4 до неактивних метаболітів. Виводиться переваж-громадської з жовчю, нирками - 8% у вигляді метаболітів, через кишечник - 1%. Час напіввиведення - 1 год.
печінкова недостатність
Застосування репаглініду в звичайних дозах у пацієнтів з порушенням функції печінки може призводити до більш високої концентрації репаглініду і його метаболітів, ніж у пацієнтів з нормальною функцією печінки. У зв'язку з цим, застосування репаглініду протипоказано пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки, а у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня репаглинид слід застосовувати з обережністю. Також слід збільшувати інтервали між проведенням корекції дози, щоб більш точно оцінити відповідь на терапію.
Ниркова недостатність
Площа під кривою «концентрація-час» (AUC) і максимальна концентрація репаглініду в плазмі (С) однакові у пацієнтів з нормальною функцією нирок і у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок відзначалося підвищення AUC і С, однак виявлено наявність лише слабкою кореляції між концентрацією репаглініду і кліренсом креатиніну. Звісно ж, що пацієнтам з порушеною функцією нирок немає необхідності проводити корекцію початкової дози. Однак, подальше збільшення дози у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу в поєднанні з важким порушенням функції нирок, при якому потрібне проведення гемодіалізу, слід проводити з обережністю.

Цукровий діабет 2 типу (при неефективності дієти, зниження маси тіла і фізичних навантажень) в монотерапії або в комбінації з метформіном або тіазолідиндіонів у випадках, коли не вдається домогтися задовільного контролю глікемії за допомогою монотерапії репаглінідом або метформіном або тіазолідиндіонів.

відома підвищена чутливість до репаглініду або до будь-якого з компонентів препарату;
цукровий діабет 1 типу;
діабетичний кетоацидоз; діабетична прекома і кома;
інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання та інші стани, які потребують проведення інсулінотерапії;
тяжке порушення функції печінки;
одночасне призначення гемфиброзила (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами);
дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбция;
вагітність і період годування груддю;
вік до 18 років.
Клінічні дослідження у пацієнтів у віці молодше 18 років і старше 75 років не проводилися.
З обережністю (необхідність більш ретельного спостереження) слід застосовувати при порушеннях функції печінки легкого та середнього ступеня, гарячковому синдромі, хронічній нирковій недостатності, алкоголізмі, загалом важкому стані, неповноцінному харчуванні.

Репаглінід показаний при незадовільному контролі глікемії і симптоми цукрового діабету на тлі дієтотерапії та фізичних вправ.
Оскільки репаглинид є препаратом, що стимулює секрецію інсуліну, він може викликати гіпоглікемію. При комбінованої терапії ризик гіпоглікемії підвищується.
Великі хірургічні втручання і травми, великі опіки, інфекційні захворювання з гарячковим синдромом можуть попросити скасувати спроможність пероральнихгіпоглікемічних лікарських засобів і призначення інсуліну.
Необхідно регулярно контролювати концентрацію глюкози в крові натще і після прийому їжі. Слід попередити пацієнта про підвищений ризик виникнення гіпоглікемії у випадках прийому алкоголю, нестероїдних протизапальних засобів, а також при голодуванні.
Необхідна корекція дози при фізичному та емоційному перенапруженні, зміні режиму харчування.
У пацієнтів з виснаженням, а також пацієнтів, які отримують неповноцінне харчування, необхідна обережність при виборі початкової і підтримуючої дози, і її титрации, щоб уникнути гіпоглікемії.
Особливі групи пацієнтів
Ниркова недостатність
Підбір дози у пацієнтів з діабетом 2 типу в поєднанні з важким порушенням функції нирок слід проводити з обережністю.
печінкова недостатність
Призначення звичайних доз репаглініду у пацієнтів з порушенням функції печінки може призводити до більш високої концентрації репаглініду і його метаболітів, ніж у пацієнтів з нормальною функцією печінки. У зв'язку з цим, призначення репаглініду протівопока-зано пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки (Див. Розділ «Протипоказання»), а у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня репаглинид слід застосовувати з обережністю. Також слід збільшувати інтервали між проведенням корекції дози, щоб більш точно оцінити відповідь на терапію.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Здатність пацієнтів до концентрації уваги і швидкість реакції можуть порушуватися під час гіпоглікемії і гіперглікемії, що може становити небезпеку в тих ситуаціях, коли ця здатність особливо необхідна (наприклад, при керуванні автомобілем або роботі з машинами і механізмами). Пацієнтам необхідно рекомендувати вживати заходів для попередження розвитку гіпоглікемії і гіперглікемії при керуванні автотранспортом і роботі з механізмами. Це особливо важливо для пацієнтів з відсутністю або зниженням вираженості симптомів-провісників розвивається гіпоглікемії або страждають частими епізодами гіпоглікемії. У цих випадках слід розглянути доцільність виконання подібних робіт.

Таблетки білого з кремовим або жовтуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні, з фаскою.

Допоміжні речовини: полоксамер - 3 мг, меглюмін - 10 мг, лактоза - 47.8 мг, целюлоза мікрокристалічна - 33.7 мг, полакрилін калію - 4 мг, кремнію діоксид колоїдний - 500 мкг, магнію стеарат - 500 мкг.

Діаглінід призначається як доповнення до дієти та фізичних навантажень для зниження концентрації глюкози в крові, його впровадження повинно бути приурочено до прийомів їжі.
Препарат приймають всередину перед основними прийомами їжі, зазвичай, за 15 хвилин до початку прийому їжі, але можна також приймати в інтервалі від 30 хвилин перед їжею до безпосереднього моменту прийому їжі.
Доза препарату підбирається індивідуально для кожного пацієнта залежно від концентрації глюкози в крові.
Початкова доза - 0,5 мг / добу Діаглініда (якщо пацієнт приймав інший пероральний гіпоглікемічний лікарський засіб - 1 мг). Корекція дози проводиться 1 раз на тиждень або 1 раз в 2 тижні (при цьому орієнтуються на концентрацію глюкози в крові як на показник відповіді на терапію). Середня добова доза - 4 мг 3 рази на добу; максимальна - 16 мг / добу.
Переклад пацієнтів з терапії іншими пероральними гіпоглікемічними препаратами на терапію репаглінідом можна здійснювати відразу. Разом з тим, не виявлено точного співвідношення між дозою репаглініду і дозою інших гіпоглікемічних препаратів. Рекомендована максимальна початкова доза репаглініду при перекладі з інших гіпоглікемічних препаратів, становить 1 мг перед основним прийомом їжі.
комбінована терапія
Репаглінід може призначатися в комбінації з метформіном або тіазолідиндіонів в разі неадекватного контролю глюкози в крові на монотерапії метформіном, Тіазолідиндіони або репаглінідом. При цьому використовується така ж початкова доза репаглініду, як і при монотерапії. Потім проводять корекцію дози кожного препарату в залежності від досягнутої концентрації глюкози в крові.
Особливі групи пацієнтів
(Див. Розділ «Особливості застосування»).
Не рекомендується призначати репаглинид особам молодше 18 років у зв'язку з відсутністю достатнього обсягу даних по його безпеки та ефективності у цієї групи пацієнтів.

Найбільш частим побічним ефектом є гіпоглікемія, частота якої залежить, як і при застосуванні будь-якого виду терапії цукрового діабету, від індивідуальних чинників, таких як харчові звички, доза препарату, фізичні навантаження і стрес.
Нижче наведені побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні репаглініду та інших пероральних гіпоглікемічних засобів. Всі побічні ефекти розподілені по групах відповідно до частоти розвитку, певною, як: часто (≥1 / 100 до <1/10); нечасто (≥1 / 1000 до <1/100); рідко (≥1 / 10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000) і невідомо (неможливо оцінити на основі наявних даних).
Порушення з боку імунної системи
Дуже рідко: можуть виявлятися реакції генералізованої гіперчутливості або імунологічні реакції, такі як васкуліти.
Невідомо: реакції гіперчутливості, такі як свербіж, висипи, кропив'янка.
Порушення з боку обміну речовин
Часто: гіпоглікемія.
Невідомо: гіпоглікемічна кома, гіпоглікемія з втратою свідомості.
Як і при застосуванні інших гіпоглікемічних засобів, при застосуванні репаглініду може розвиватися гіпоглікемія. Ці реакції в більшості випадків бувають легкими і їх можна усунути прийомом вуглеводів. При важких реакціях може знадобитися медична допомога, зокрема, внутрішньовенне введення глюкози (глюкози). Ризик розвитку гіпоглікемії може зростати при взаємодіях репаглініду з іншими лікарськими засобами (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Порушення з боку органу зору
Дуже рідко: розлади зору.
Зміни концентрації глюкози в крові можуть призводити до розладів зору, особливо на початковому етапі терапії гіпоглікемічними препаратами. Однак, як правило, ці зміни носять тимчасовий характер.
Порушення з боку серцево-судинної системи
Рідко: серцево-судинні захворювання.
Ризик серцево-судинних захворювань підвищується при цукровому діабеті 2 типу. Був виявлений підвищений ризик гострого коронарного синдрому у пацієнтів, які отримували репаглинид, в порівнянні з пацієнтами, які отримували похідне сульфонілсечовини, але не в порівнянні з пацієнтами, які отримували метформін або акарбозу. Однак, причинно-наслідковий зв'язок не встановлений.
Порушення з боку травної системи
Часто: біль у животі, діарея.
Дуже рідко: блювання, запор.
Невідомо: нудота.
Порушення з боку печінки і жовчовивідних шляхів
Дуже рідко: порушення функції печінки.
У дуже рідкісних випадках, повідомлялося про тяжкі порушення функції печінки, однак, причинний зв'язок з репаглінідом встановлена ​​не була.
Дуже рідко: підвищення активності "печінкових" ферментів.

Необхідно брати до уваги можливу взаємодію репаглініду з препаратами, що впливають на метаболізм глюкози.
Метаболізм, і, таким чином, кліренс репаглініду, можуть змінюватися під впливом препаратів, які впливають, пригнічуючи або активізуючи ферменти з групи цитохрому Р-450. Особливу обережність слід дотримуватися при одночасному призначенні з репаглінідом інгібіторів CYP2С8 і CYP3А4. Інгібітори аніонтранспортірующего білка ОАТР1В1 (наприклад, циклоспорин) також можуть підвищувати концентрацію репаглініду в плазмі.
Наступні лікарські засоби можуть посилювати і / або пролонгувати гіпоглікемічну дію репаглініду:
Гемфиброзил, триметоприм, рифампіцин, кларитроміцин, кетоконазол, ітраконазол, циклоспорин, інші гіпоглікемічні препарати, інгібітори моноамінооксидази, неселективні бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, саліцилати, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), октреотид, етанол і анаболічні стероїди.
Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії.
Одночасне призначення циметидину, ніфедипіну або симвастатину (що є субстратами CYP3А4) з репаглінідом не робить значного впливу на фармакокінетичні параметри репаглініду.
Репаглінід клінічно значуще не впливає на фармакокінетичні властивості дигоксину, теофіліну або варфарину при застосуванні у здорових добровольців. Таким чином, немає необхідності в корекції дози цих препаратів при сумісному застосуванні з репаглінідом.
Наступні лікарські засоби можуть послаблювати гіпоглікемічну дію репаглініду:
Оральні контрацептиви, рифампіцин, барбітурати, карбамазепін, тіазиди, глюко-кортикостероїди, даназол, гормони щитовидної залози і симпатоміметики.
Спільне застосування оральних контрацептивів (етинілестрадіол / левоноргестрел) не призводить до клінічно значимого зміни загальної біодоступності репаглініду, хоча максимальна концентрація репаглініду досягається раніше. Репаглінід клінічно значуще не впливає на біодоступність левоноргестрелу, проте не може бути виключено його вплив на біодоступність етинілестрадіолу.
У зв'язку з цим, в період призначення або скасування вищевказаних препаратів, пацієнти, вже отримують репаглинид, повинні перебувати під ретельним наглядом для своєчасного виявлення порушення глікемічного контролю.

При передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії. Симптоми: відчуття голоду, підвищене потовиділення, серцебиття, тремор, тривожність, головний біль, безсоння, дратівливість, депресія, порушення мови і зору.
При застосуванні репаглініду у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу в щотижня збільшується дозі від 4 до 20 мг 4 рази на день (з кожним прийомом їжі) протягом 6 тижнів спостерігалася відносна передозування, що проявляється надмірним зниження концентрації глюкози з розвитком симптомів гіпоглікемії.
У разі появи симптомів гіпоглікемії слід вжити відповідних заходів щодо підвищення концентрації глюкози в крові (прийняти всередину декстрозу або продукти, багаті вуглеводами). При важкої гіпоглікемії (втрата свідомості, кома) внутрішньовенно вводять декстрозу. Після відновлення свідомості - прийом легкозасвоюваних вуглеводів (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії).

репаглінід

Диаглинид таблетки 2 мг 30 шт. упак. производит Акрихин, страна производства Россия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Диаглинид таблетки 2 мг 30 шт. упак. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!