Купить Бисогамма таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 30 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Селективный бета1-адреноблокатор без внутренней симпатомиметической активности, не обладает мембраностабилизирующим действием. Снижает активность ренина плазмы крови, уменьшает потребность миокарда в кислороде, уменьшает ЧСС (в покое и при нагрузке).
Оказывает гипотензивное, антиаритмическое и антиангинальное действие. Блокируя в невысоких дозах ?1-адренорецепторы сердца, уменьшает стимулированное катехоламинами образование цАМФ из АТФ, снижает внутриклеточный ток ионов кальция, оказывает отрицательное хроно-, дромо-, батмо- и инотропное действие.
При увеличении дозы выше терапевтической оказывает бета2-адреноблокирующее действие.
В начале применения препарата, в первые 24 ч, ОПСС увеличивается (в результате реципрокного возрастания активности альфа-адренорецепторов и устранения стимуляции ?2-адренорецепторов) и через 1-3 сут возвращается к исходному, а при длительном приеме уменьшается.
Гипотензивный эффект связан с уменьшением минутного объема крови, симпатической стимуляции периферических сосудов, снижением активности ренин-ангиотензиновой системы (имеет большое значение для больных с исходной гиперсекрецией ренина), восстановлением чувствительности в ответ на снижение АД и влиянием на ЦНС.
При артериальной гипертензии эффект наступает через 2-5 дней, стабильное действие - через 1-2 месяца.
Антиангинальный эффект обусловлен уменьшением потребности миокарда в кислороде в результате урежения ЧСС и снижения сократимости, удлинением диастолы, улучшением перфузии миокарда. За счет повышения конечного диастолического давления в левом желудочке и увеличения растяжения мышечных волокон желудочков может повышать потребность в кислороде, особенно у больных с хронической сердечной недостаточностью.
Антиаритмический эффект обусловлен устранением аритмогенных факторов (тахикардии, повышенной активности симпатической нервной системы, увеличенного содержания цАМФ, артериальной гипертензии), уменьшением скорости спонтанного возбуждения синусового и эктопического водителей ритма и замедлением AV-проведения (преимущественно в антеградном и, в меньшей степени, в ретроградном направлениях через AV-узел) и по дополнительным путям.
При применении в средних терапевтических дозах, в отличие от неселективных бета-адреноблокаторов, Бисогамма® оказывает менее выраженное влияние на органы, содержащие ?2-адренорецепторы (поджелудочная железа, скелетные мышцы, гладкая мускулатура периферических артерий, бронхов и матки) и на углеводный обмен, не вызывает задержки ионов натрия в организме; по выраженности атерогенного действия не отличается от пропранолола.
Бисогамма таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 30 шт. инструкция на украинскомФорма випуску
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
упаковка30 шт. по 10 мг.
Фармакологічна діяСелективний бета 1 -адренорецепторів без внутрішньої симпатоміметичної активності, не володіє мембраностабілізуючу дію. Знижує активність реніну плазми крові, зменшує потребу міокарда в кисні, зменшує ЧСС (у спокої і при навантаженні).
Надає гіпотензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію. Блокуючи в невисоких дозах? 1 -адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламинами освіту цАМФ з АТФ, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, чинить негативний хроно-, дромо-, батмо- і інотропну дію.
При збільшенні дози вище терапевтичної надає бета 2 -адреноблокирующими дію.
На початку застосування препарату, в перші 24 год, ОПСС збільшується (в результаті реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів та усунення стимуляції? 2-адренорецепторів) і через 1-3 діб повертається до вихідного, а при тривалому прийомі зменшується.
Гіпотензивний ефект пов'язаний із зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності ренін-ангіотензинової системи (має велике значення для хворих з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості у відповідь на зниження артеріального тиску і впливом на ЦНС.
При артеріальній гіпертензії ефект настає через 2-5 днів, стабільна дія - через 1-2 місяці.
Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні в результаті уражень ЧСС і зниження скоротливості, подовженням діастоли, поліпшенням перфузії міокарда. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку і збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу в кисні, особливо у хворих з хронічною серцевою недостатністю.
Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеній активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного порушення синусового і ектопічного водіїв ритму і уповільненням AV-проведення (переважно в антеградном і, в меншій мірі, в ретроградним напрямках через AV-вузол) і по додаткових шляхах.
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-блокаторів, Бісогамма® чинить менший вплив на органи, що містять? 2 -адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки) і на вуглеводний обмін, не викликає затримки іонів натрію в організмі; по вираженості атерогенного дії не відрізняється від пропранололу.
показанняАртеріальна гіпертензія. ІХС: профілактика нападів стенокардії. Протипоказання
Шок (в т.ч. кардіогенний). Колапс. Набряк легенів. Гостра серцева недостатність. Хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації. AV-блокада II і III ступеня. Синоатріальна блокада. Протипоказання. Виражена брадикардія. Стенокардія Принцметала. Кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності). Артеріальна гіпотензія (систолічний тиск <100 мм рт.ст., особливо при інфаркті міокарда). Важкі форми бронхіальної астми та інші обструктивні захворювання дихальних шляхів. Пізні стадії порушення периферичного кровообігу, хвороба Рейно. Феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів). Метаболічний ацидоз. Депресія. Одночасне призначення інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО типу В). Дитячий і підлітковий вік до 18 років. Підвищена чутливість до компонентів препарату та інших бета-адреноблокатори.
З обережністю: слід призначати препарат пацієнтам з печінковою недостатністю, хронічною нирковою недостатністю, міастенією, тиреотоксикозом, цукровим діабетом, AV-блокадою I ступеня, псоріаз; при вказівках в анамнезі на депресію, алергічні реакції; пацієнтам похилого віку.
Застосування при вагітності та годуванні груддюПризначення препарату при вагітності та в період лактації можливо тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду або немовляти.
особливі вказівкиКонтроль за пацієнтами, які приймали препарат Бісогамма®, включає вимір ЧСС і АТ (на початку лікування - щодня, потім 1 раз в 3-4 місяці), проведення ЕКГ, визначення рівня глюкози в крові при супутньому цукровому діабеті (1 раз в 4-5 міс). У пацієнтів похилого віку рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 місяців). Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС і проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд. / Хв.
Перед початком лікування рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у пацієнтів з обтяженим бронхолегеневої анамнезом.
Приблизно у 20% хворих на стенокардію бета-адреноблокатори неефективні. Основні причини - важкий коронарний атеросклероз з низьким порогом ішемії (ЧСС менше 100 уд. / Хв) і підвищений кінцевий діастолічний об'єм лівого шлуночка, що порушує субендокардіальний кровотік.
При застосуванні препарату у пацієнтів з феохромоцитомою є ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії (якщо попередньо досягнута ефективна блокада адренорецепторів).
При тиреотоксикозі бісопролол може замаскувати певні клінічні симптоми тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію).
Різка відміна препарату Бісогамма® у пацієнтів з тиреотоксикозом протипоказана, оскільки здатна посилити симптоми.
При цукровому діабеті Бісогамма® може маскувати тахікардію, викликану гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-блокаторів практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального рівня.
Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості і відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину на фоні обтяжливого алергологічного анамнезу.
У разі необхідності проведення планового хірургічного лікування препарат Бісогамма® слід відмінити за 48 годин до початку загальної анестезії. Якщо пацієнт прийняв препарат перед операцією, йому слід підібрати лікарський засіб для загальної анестезії з мінімальною негативною інотропною дією.
Реципрокную активацію блукаючого нерва можна усунути в / в введенням атропіну (1-2 мг).
Лікарські засоби, що знижують запаси катехоламінів (в т.ч. резерпін), можуть посилити дію бета-блокаторів, тому пацієнти, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря для своєчасного контролю вираженого зниження артеріального тиску або брадикардії.
Пацієнтам з бронхоспастичними захворюваннями можна призначати кардіоселективні адреноблокатори в разі непереносимості та / або неефективності інших гіпотензивних лікарських засобів. Передозування небезпечне розвитком бронхоспазму.
У разі виявлення у пацієнтів похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд. / Хв), вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст.), AV-блокади необхідно зменшити дозу або припинити лікування.
Рекомендується припинити терапію при розвитку депресії.
Не можна різко переривати лікування через небезпеку розвитку важкої аритмії і інфаркту міокарда. Скасування проводять поступово, знижуючи дозу протягом 2 тижнів і більше (знижують дозу на 25% в 3-4 дні).
При застосуванні в комбінації з клонідином його прийом може бути припинений лише через кілька днів після припинення прийому бісопрололу.
У пацієнтів, що палять ефективність бета-блокаторів нижче.
Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на тлі лікування Бісогамма можливе зменшення продукції слізної рідини.
Препарат слід відмінити перед дослідженням вмісту в крові і сечі катехоламінів, норметанефріна і ванілінміндальной кислоти, титрів антинуклеарних антитіл.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
В період лікування пацієнти повинні дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції.
склад1 таблетка містить:
Активна речовина: бісопрололу геміфумарату - 10 мг.
Допоміжні речовини: кросповідон, крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, макрогол 6000, полісорбат 20, титану діоксид (Е171), кальцію карбонат (E170), тальк, барвник заліза (III) оксид жовтий (E172), гіпромелоза (HPMC 5), гіпромелоза (HPMC 50).
Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають всередину в дозі 5 мг 1 раз / сут, вранці, натщесерце. При необхідності дозу збільшують до 10 мг 1 раз / сут. Максимальна доза - 20 мг / добу.
Для пацієнтів похилого віку: корекція дози не потрібна.
У пацієнтів з порушенням функції нирок при КК <20 мл / хв або з вираженими порушеннями функції печінки: максимальна добова доза - 10 мг.
Таблетки приймають не розжовуючи.
Побічні діїЗ боку ЦНС і периферичної нервової системи: підвищена стомлюваність, слабкість, запаморочення, головний біль, розлади сну, депресія, неспокій, сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам'яті, галюцинації, астенія, міастенія, парестезії в кінцівках (у хворих з переміжною кульгавістю і синдромом Рейно ), тремор, судоми.
З боку органів чуття: порушення зору, зменшення секреції слізної рідини, сухість і болючість очей, кон'юнктивіт.
З боку серцево-судинної системи: синусова брадикардія, серцебиття, порушення провідності міокарда, AV-блокада (аж до розвитку повної поперечної блокади і зупинки серця), ослаблення скоротливості міокарда, розвиток (збільшення) хронічної серцевої недостатності (набряклість щиколоток, стоп; задишка) , зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, прояв ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно), біль у грудях.
З боку травної системи: сухість слизової оболонки порожнини рота, нудота, блювота, біль у животі, запор або діарея, порушення функції печінки (темна сеча, жовтушність склер або шкіри, холестаз), зміна активності печінкових ферментів (підвищення АЛТ, ACT) і рівня білірубіну, зміни смаку.
З боку дихальної системи: закладеність носа, утруднення дихання при призначенні у високих дозах (втрата селективності) та / або у схильних пацієнтів - ларинго- і бронхоспазм.
З боку ендокринної системи: гіперглікемія (у хворих на інсуліннезалежний цукровий діабет), гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), гіпотиреоїдний стан.
З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія (незвичні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія.
З боку кістково-м'язової системи: біль у спині, артралгія, судоми в литкових м'язах.
З боку статевої системи: ослаблення лібідо, зниження потенції. Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип, кропив'янка.
Дерматологічні реакції: посилення потовиділення, гіперемія шкіри, екзантема, псоріазоподібні шкірні реакції, загострення симптомів псоріазу, алопеція.
Вплив на плід: внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія.
Інші: синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску), підвищення вмісту тригліцеридів.
лікарська взаємодіяАлергени, які використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії у пацієнтів, які отримують бісопролол.
Йодовмісні рентгеноконтрастні лікарські засоби для в / в введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій у пацієнтів, які отримують бісопролол.
Фенітоїн при в / в введенні, лікарські засоби для інгаляційної загальної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують вираженість кардіодепресивної дії і ймовірність зниження артеріального тиску у пацієнтів, які отримують бісопролол.
Бісопролол змінює ефективність інсуліну і пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів, маскує симптоми розвивається гіпоглікемії (тахікардію, підвищення артеріального тиску).
Бісопролол знижує кліренс лідокаїну і ксантинів (крім діфілліна) і підвищує їх концентрацію в плазмі, особливо у пацієнтів з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння.
Гіпотензивний ефект бісопрололу зменшують НПЗЗ (затримка іонів натрію і блокада синтезу простагландину нирками), ГКС і естрогени (затримка іонів натрію).
Серцеві глікозиди, метилдопа, резерпін і гуанфацин, блокатори повільних кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), аміодарон і інші антиаритмики при одночасному застосуванні з бісопрололом підвищують ризик розвитку або посилення брадикардії, AV-блокади, зупинки серця і серцевої недостатності.
При одночасному застосуванні з ніфедипіном можливе значне зниження артеріального тиску.
При одночасному застосуванні з бісопрололом діуретики, клонідин, симпатолітики, гідралазин та інші гіпотензивні лікарські засоби можуть призвести до надмірного зниження артеріального тиску.
Бісопролол подовжує дію недеполяризуючих міорелаксантів і антикоагулянтний ефект кумаринів.
Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики), етанол, седативні і снодійні лікарські засоби посилюють гнітюче вплив бісопрололу на ЦНС.
Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО через значне посилення гіпотензивної дії, перерва в лікуванні між прийомом інгібіторів МАО і бісопрололу повинен становити не менше 14 днів.
Негідровані алкалоїди ріжків (в т.ч. ерготамін) при одночасному застосуванні з бісопрололом підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу.
Сульфасалазин підвищує концентрацію бісопрололу в плазмі крові.
Рифампіцин зменшує T 1/2 бісопрололу.
ПередозуванняСимптоми: шлуночкова екстрасистолія, виражена брадикардія, AV-блокада, виражене зниження артеріального тиску, хронічна серцева недостатність, ціаноз нігтів пальців або долонь, утруднення дихання, бронхоспазм, запаморочення, непритомність, судоми.
Лікування: промивання шлунка і призначення адсорбуючих лікарських засобів. Проведення симптоматичної терапії: при розвиненій AV-блокаді - в / в введення 1-2 мг атропіну, епінефрину або постановка тимчасового кардіостимулятора; при шлуночковій екстрасистолії - лідокаїн (препарати IA класу не застосовуються). При зниженні артеріального тиску пацієнт повинен перебувати в положенні Тренделенбурга; якщо немає ознак набряку легенів - в / в плазмозамещающие розчини, при неефективності - введення адреналіну, допаміну, добутаміну (для підтримки хронотропної і інотропної дії і усунення вираженого зниження артеріального тиску); при серцевій недостатності - серцеві глікозиди, діуретики, глюкагон; при судомах - в / в діазепам; при бронхоспазмі - бета 2-адреностимулятори інгаляційно.
Умови зберіганняЗберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ° С.
Термін придатності3 роки.
Діюча речовинабісопролол
Похожее видеоДополнительная информацияБисогамма таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 30 шт. производит Верваг Фарма, страна производства Германия. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Бидоп таблетки 10 мг, 28 шт., Коронал таблетки 5 мг, 100 шт., Арител таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 30 шт., Кординорм Кор таблетки 2,5 мг 30 шт., Бисопролол таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 30 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Бисогамма таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!