Купить Биол таблетки 5 мг, 50 шт.

Фармгруппа:  бета1-адреноблокатор селективный.
Фармдействие:  Бисопролол - селективный бета1-адреноблокатор, без собственной симпатомиметической активности, не обладает мембраностабилизирующим действием. Как и для других бета1-адреноблокаторов, механизм действия при артериальной гипертензии неясен. Вместе с тем, известно, что бисопролол снижает активность ренина в плазме крови, уменьшает потребность миокарда в кислороде, урежает ЧСС. Оказывает гипотензивное, антиаритмическое и антиангинальное действие.
Блокируя в невысоких дозах ?1-адренорецепторы сердца, уменьшает стимулированное катехоламинами образование цАМФ из АТФ, снижает внутриклеточный ток ионов кальция, угнетает все функции сердца, снижает АV-проводимость и возбудимость. При превышении терапевтической дозы оказывает бета2-адреноблокирующее действие. ОПСС в начале применения препарата, в первые 24 ч, увеличивается (в результате реципрокного возрастания активности ?-адренорецепторов и устранения стимуляции ?2-адренорецепторов), которое через 1-3 сут возвращается к исходному значению, а при длительном применении - снижается.
Антигипертензивный эффект связан с уменьшением минутного объема крови, симпатической стимуляции периферических сосудов, снижением активности симпатоадреналовой системы (имеет большее значение для пациентов с исходной гиперсекрецией ренина), восстановлением чувствительности в ответ на снижение АД и влиянием на ЦНС. При артериальной гипертензии эффект наступает через 2-5 дней, стабильное действие отмечается через 1-2 мес.
Антиангинальный эффект обусловлен уменьшением потребности миокарда в кислороде в результате снижения сократимости и других функций миокарда, удлинением диастолы, улучшением перфузии миокарда. За счет повышения конечного диастолического давления в левом желудочке и увеличения растяжения мышечных волокон желудочков может повышаться потребность в кислороде, особенно у больных с хронической сердечной недостаточностью (ХСН).
При применении в средних терапевтических дозах, в отличие от неселективных бета-адреноблокаторов, оказывает менее выраженное влияние на органы, содержащие ?2-адренорецепторы (поджелудочная железа, скелетные мышцы, гладкая мускулатура периферических артерий, бронхов и матки) и на углеводный обмен. Не вызывает задержки ионов натрия в организме; выраженность атерогенного действия не отличается от действия пропранолола.
Фармакокинетика:  Всасывание
Бисопролол почти полностью всасывается из ЖКТ, прием пищи не влияет на абсорбцию. Биодоступность - около 90%. Тmax в плазме крови - 2-4 ч после приема внутрь.
Распределение и метаболизм
Связывание с белками плазмы крови - 26-33%. Метаболизируется в печени, метаболиты бисопролола не обладают фармакологической активностью. Проницаемость через ГЭБ и плацентарный барьер низкая, в небольших количествах выделяется с грудным молоком.
Выведение
T1/2 составляет 9-12 ч, что делает возможным применение препарата 1 раз/сут. Выводится почками (50% в неизмененном виде), менее 2% - через кишечник.

Таблетки вкриті плівковою оболонкою.

Фармакологічні: бета 1 адреноблокатор селективний.
Фармдействіе: Бісопролол - селективний бета 1 адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не володіє мембраностабілізуючу дію. Як і для інших бета 1 адреноблокаторів, механізм дії при артеріальній гіпертензії неясний. Разом з тим, відомо, що бісопролол знижує активність реніну в плазмі крові, зменшує потребу міокарда в кисні, урежаєт ЧСС. Надає гіпотензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію.
Блокуючи в невисоких дозах? 1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламинами освіту цАМФ з АТФ, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, пригнічує всі функції серця, знижує АV-провідність і збудливість. При перевищенні терапевтичної дози надає бета2-адреноблокуючу дію. ОПСС на початку застосування препарату, в перші 24 год, збільшується (в результаті реципрокного зростання активності адреноблокатори і усунення стимуляції? 2-адренорецепторів), яке через 1-3 діб повертається до початкового значення, а при тривалому застосуванні - знижується.
Антигіпертензивний ефект пов'язаний із зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності симпатоадреналової системи (має більше значення для пацієнтів з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості у відповідь на зниження артеріального тиску і впливом на ЦНС. При артеріальній гіпертензії ефект настає через 2-5 днів, стабільна дія наголошується через 1-2 міс.
Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні в результаті зниження скоротливості та інших функцій міокарда, подовженням діастоли, поліпшенням перфузії міокарда. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку і збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може збільшитись потреба в кисні, особливо у хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН).
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-блокаторів, чинить менший вплив на органи, що містять? 2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки) і на вуглеводний обмін. Не викликає затримки іонів натрію в організмі; вираженість атерогенного дії не відрізняється від дії пропранололу.
Фармакокінетика
Бісопролол майже повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту, прийом їжі не впливає на абсорбцію. Біодоступність - близько 90%. Тmax в плазмі крові - 2-4 години після прийому всередину.
Розподіл і метаболізм
Зв'язування з білками плазми крові - 26-33%. Метаболізується в печінці, метаболіти бісопрололу є неактивними. Проникність через гематоенцефалічний бар'єр і плацентарний бар'єр низька, в невеликих кількостях виділяється з грудним молоком.
виведення
T1 / 2 складає 9-12 ч, що робить можливим застосування препарату 1 раз / сут. Виводиться нирками (50% в незміненому вигляді), менше 2% - через кишечник.

- артеріальна гіпертензія;
- ІХС: профілактика нападів стабільної стенокардії;
- хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).

- гостра серцева недостатність і хронічна серцева недостатність в стадії декомпенсації, що вимагає проведення інотропної терапії;
- кардіогенний шок;
- колапс;
- AV-блокада II і III ступеня (без кардіостимулятора);
- синоатріальна блокада;
- синдром слабкості синусового вузла;
- брадикардія (ЧСС до початку лікування менше 50 уд. / Хв);
- виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт. Ст.);
- кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності);
- важкі форми бронхіальної астми і хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) в анамнезі;
- виражені порушення периферичного кровообігу;
- синдром Рейно;
- метаболічний ацидоз;
- феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);
- супутнє застосування флоктафеніном і сультоприд;
- вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
- підвищена чутливість до компонентів препарату Биол і до інших бета-адреноблокатори.
З обережністю:
- проведення десенсибілізуючої терапії;
- гіпертиреоз;
- цукровий діабет 1 типу та цукровий діабет зі значними коливаннями концентрації глюкози в крові;
- виражена ниркова недостатність (КК менше 20 мл / хв);
- виражені порушення функції печінки;
- псоріаз;
- AV блокада I ступеня;
- стенокардія Принцметала;
- рестриктивна кардіоміопатія;
- вроджені вади серця або порок клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями;
- хронічна серцева недостатність з інфарктом міокарда протягом останніх 3 місяців;
- депресія (в т.ч. в анамнезі);
- феохромоцитома (обов'язково одночасне використання альфа-адреноблокаторів);
- сувора дієта.

Бісопролол не робить прямого цитотоксичного, мутагенного і тератогенної дії, але володіє фармакологічними ефектами, які можуть зробити шкідливий вплив на перебіг вагітності і / або на плід, або на новонародженого. Зазвичай бета-адреноблокатори знижують плацентарну перфузію, що веде до уповільнення росту плода, внутрішньоутробної загибелі плоду, викиднів або передчасних пологів. У плода і новонародженої дитини можуть виникнути патологічні реакції, такі як внутрішньоутробна затримка розвитку, гіпоглікемія, брадикардія.
Препарат Біол® не слід застосовувати при вагітності, застосування можливо в тому випадку, якщо користь для матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода і / або дитини. У тому випадку, коли лікування препаратом Біол® розглядається в якості необхідного, слід відстежувати кровотік в плаценті і матці, а також спостерігати за ростом і розвитком майбутньої дитини, і в разі появи небажаних явищ щодо вагітності і / або плода, приймати альтернативні методи терапії . Слід ретельно обстежити новонародженого після пологів. Симптоми гіпоглікемії та брадикардії, як правило, виникають протягом перших 3 днів життя.
Даних про проникнення бісопрололу в грудне молоко немає. Тому застосування препарату Біол® не рекомендується жінкам в період годування груддю. При необхідності застосування препарату в період лактації, годування груддю необхідно припинити.

Не слід різко переривати лікування препаратом Біол® через небезпеку розвитку важких аритмій і інфаркту міокарда. Скасування проводять поступово, знижуючи дозу на 25% кожні 3-4 дні.
Контроль за станом пацієнтів, що приймають препарат Біол®, повинен включати вимір ЧСС і АТ (на початку лікування - щодня, потім - 1 раз на 3-4 місяці), проведення ЕКГ, визначення концентрації глюкози крові у пацієнтів з цукровим діабетом (1 раз в 4-5 міс.)
У пацієнтів похилого рекомендується контролювати функцію нирок (1 раз на 4-5 місяців).
Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС і проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд. / Хв.
У разі виявлення у пацієнтів похилого віку наростаючої брадикардії (ЧСС менше 50 уд. / Хв.), Вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст.), AV-блокади, необхідно зменшити дозу або припинити лікування.
Перед початком лікування рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у хворих з обтяженим бронхолегеневої анамнезом.
Пацієнтам, які користуються контактними лінзами, слід враховувати, що на тлі лікування препаратом можливе зменшення продукції слізної рідини.
При застосуванні препарату Біол® у пацієнтів з феохромоцитомою є ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії (якщо попередньо досягнута ефективна блокада альфа-адреноблокатори).
При гіпертиреозі бісопролол може маскувати певні клінічні ознаки гіпертиреозу (наприклад,
тахікардію). Різка відміна препарату у пацієнтів з гіпертиреозом протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.
При цукровому діабеті бісопролол може маскувати тахікардію, викликану гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-блокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального рівня.
При одночасному прийомі клонідину його прийом може бути припинений лише через кілька днів після відміни препарату Біол®.
Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості і відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину на фоні обтяжливого алергологічного анамнезу.
У разі необхідності проведення хірургічного втручання припинення прийому препарату проводять за 48 год до початку проведення загальної анестезії. Якщо пацієнт прийняв препарат перед хірургічним втручанням, йому слід підібрати препарат для загальної анестезії з мінімально негативну інотропну дію.
Реципрокную активацію блукаючого нерва можна усунути в / в введенням атропіну (1-2 мг).
Лікарські засоби, що знижують запаси катехоламінів (в т.ч. резерпін), можуть посилити дію бета-блокаторів, тому пацієнти, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним контролем лікаря на предмет виявлення вираженого зниження артеріального тиску або брадикардії.
Пацієнтам з бронхоспастичними захворюваннями можна з обережністю призначати кардіоселективні бета-
адреноблокатори в разі непереносимості та / або неефективності інших гіпотензивних засобів. На тлі прийому
бета-блокаторів у пацієнтів з супутньою бронхіальною астмою може посилюватися опір дихальних шляхів. При перевищенні дози препарату Біол® у таких пацієнтів виникає небезпека розвитку бронхоспазму.
У разі виявлення у пацієнтів наростаючої брадикардії (ЧСС менше 50 уд. / Хв), вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст.), AV блокади, необхідно зменшити дозу або припинити лікування.
Рекомендується припинити терапію препаратом Біол® при розвитку депресії.
Не можна різко переривати лікування через небезпеку розвитку важких аритмій і інфаркту міокарда. Відміну препарату проводять поступово, знижуючи дозу протягом 2 тижнів і більше (знижують дозу на 25% в 3-4 дні).
Слід скасовувати препарат перед дослідженням концентрації в крові і сечі катехоламінів, норметанефріна, ванілінміндальной кислоти, титрів антинуклеарних антитіл.
У пацієнтів, що палять ефективність бета-блокаторів нижче.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
В період лікування препаратом Біол® необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції.

Таблетки Биол, вкриті плівковою оболонкою світло-жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з хрестоподібної рискою на одному боці та гравіруванням "BIS 5" на інший; на зламі - білого кольору.
1 таб .:
- бісопрололу геміфумарату 5 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат, крохмаль кукурудзяний, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний.
Склад плівкової оболонки: лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид, макрогол-4000, барвник заліза (III) оксид жовтий.

Препарат Біол® приймають всередину, вранці натщесерце, 1 раз / сут. і з невеликою кількістю рідини, вранці до сніданку, під час або після нього. Таблетки не слід розжовувати або розтирати в порошок.
У всіх випадках режим прийому та дозу підбирає лікар кожного пацієнта індивідуально, зокрема, з огляду на ЧСС і стан пацієнта.
- Артеріальна гіпертензія і ІХС
При артеріальній гіпертензії та ІХС препарат Біол® застосовують по 5 мг 1 раз / сут. При необхідності дозу збільшують до 10 мг 1 раз / сут.
При лікуванні артеріальної гіпертензії та стенокардії максимальна добова доза становить 20 мг 1 раз / сут.
- Хронічна серцева недостатність
Початок лікування хронічної серцевої недостатності препаратом Біол® вимагає обов'язкового проведення спеціальної фази титрування і регулярного лікарського контролю.
Попередньою умовою для лікування препаратом Біол® є стабільна хронічна серцева недостатність без ознак загострення. Лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН) препаратом Біол® починається в наступному порядку титрування. При цьому може бути потрібна індивідуальна адаптація в залежності від того, наскільки добре пацієнт переносить призначену дозу, тобто дозу можна збільшувати тільки в тому випадку, якщо попередня доза добре переносилася.
Для забезпечення відповідного процесу титрування на початкових стадіях лікування рекомендується застосовувати препарат в менших дозах.
Рекомендована початкова доза становить 1,25 мг (1/4 таблетки по 5 мг) 1 раз / сут. Залежно від індивідуальної переносимості дозу слід поступово підвищувати до 2.5 мг (1/2 таблетки по 5 мг), 3.75 мг (3/4 таблетки по 5 мг), 5 мг (1 таблетки препарату Біол® по 5 мг або 1/2 таблетки по 10 мг), 7.5 мг (3/4 таблетки по 10 мг) і 10 мг 1 раз / сут. з інтервалом не менше 2-х або більше тижнів. Якщо збільшення дози препарату погано переноситься пацієнтом, можливо зниження дози.
Максимальна добова доза при лікуванні ХСН становить 10 мг 1 раз / сут.
Під час титрування рекомендується регулярний контроль артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і симптомів наростання вираженості ХСН. Посилення симптомів ХСН можливо вже з першого дня застосування препарату.
Під час фази титрування або після неї може виникнути тимчасове погіршення перебігу ХСН, артеріальна гіпотензія або брадикардія. В цьому випадку рекомендується, перш за все, звернути увагу на підбір дози супутньої стандартної терапії. Також може знадобитися тимчасове зниження дози препарату Біол® по 5 мг або скасування лікування.
Після стабілізації стану пацієнта слід провести повторне титрування дози, або продовжити лікування.
Порушення функції нирок або печінки
Порушення функції печінки або нирок легкого або помірного ступеня зазвичай не вимагає коректування дози. При виражених порушеннях функції нирок (КК менше 20 мл / хв) і у пацієнтів з важкими захворюваннями печінки максимальна добова доза становить 10 мг. Збільшення дози у таких хворих повинно здійснюватися з особливою обережністю.
Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
До теперішнього часу недостатньо даних щодо застосування препарату Біол® по 5 мг у пацієнтів з ХСН, поєднаної з цукровим діабетом 1 типу, вираженими порушеннями функції нирок і / або печінки, рестриктивной
кардіоміопатією, вродженими вадами серця або гемодинамічно обумовленим пороком серця. Також до цих пір не було отримано достатніх даних щодо пацієнтів з ХСН з інфарктом міокарда протягом останніх 3 місяців.

Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно наступного (класифікація ВООЗ): дуже часто (? 10%); часто (? 1%, але <10%); нечасто (? 0.1%, але <1%); рідко (? 0.01%, але <0.1%); дуже рідко (<0.01%, включаючи окремі повідомлення).
З боку серцево-судинної системи: дуже часто - зменшення частоти серцевих скорочень (брадикардія, особливо у пацієнтів з ХСН), відчуття серцебиття; часто - виражене зниження артеріального тиску (особливо у пацієнтів з ХСН), прояв ангіоспазму (посилення порушень периферичного кровообігу, відчуття холоду в кінцівках (парестезії); нечасто - порушення AV провідності (аж до розвитку повної поперечної блокади і зупинки серця), аритмії, ортостатична гіпотензія , посилення перебігу ХСН з розвитком периферичних набряків (набряклість щиколоток, стоп; задишка), біль у грудях.
З боку нервової системи: часто - запаморочення, головний біль, астенія, підвищена стомлюваність, порушення сну, депресія, неспокій; рідко - сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам'яті, кошмарні сновидіння, галюцинації, міастенія, тремор, судоми м'язів. Зазвичай ці явища носять легкий характер і проходять, як правило, протягом 1-2 тижнів, після початку лікування.
З боку органів чуття: рідко - порушення зору, зменшення сльозовиділення (слід враховувати при носінні контактних лінз), шум у вухах, зниження слуху, біль у вусі; дуже рідко - сухість і болючість очей, кон'юнктивіт, порушення смаку.
З боку дихальної системи: нечасто - бронхоспазм у пацієнтів з бронхіальною астмою або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів; рідко - алергічний риніт; закладеність носа.
З боку травної системи: часто - нудота, блювота, діарея, запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, біль в животі; рідко - гепатит, підвищення активності ферментів печінки (АЛТ, АСТ), підвищення концентрації білірубіну, зміна смаку.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто - артралгія, біль у спині.
З боку сечостатевої системи: дуже рідко - порушення потенції, ослаблення лібідо.
З боку лабораторних показників: рідко - підвищення концентрації тригліцеридів в крові; в окремих випадках - тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія.
Алергічні реакції: рідко - свербіж шкіри, висип, кропив'янка.
З боку шкірних покривів: рідко - посилення потовиділення, гіперемія шкіри, екзантема, псоріазоподібні шкірні реакції; дуже рідко - алопеція, бета-адреноблокатори можуть загострювати перебіг псоріазу.
Інші: синдром "відміни" (почастішання нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).

Антиаритмічні засоби I класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV провідність і скоротливість міокарда.
Антиаритмічні засоби III класу (наприклад, аміодарон) можуть посилювати порушення AV провідності.
Дія бета-блокаторів для місцевого застосування (наприклад, очних крапель для лікування глаукоми) може
посилювати системні ефекти бісопрололу (зниження артеріального тиску, зменшення частоти серцевих скорочень).
Парасимпатоміметики при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть посилювати порушення AV провідності і збільшувати ризик розвитку брадикардії.
Одночасне застосування препарату Біол® з бета-адреноміметиками (наприклад, ізопреналін, добутамін) може призводити до зниження ефекту обох препаратів.
Поєднання бісопрололу з адреноміметиками, що впливають на бета- і альфа-адренорецептори (наприклад, норадреналін, адреналін), може посилювати вазоконстрикторні ефекти цих засобів, що виникають за участю адреноблокатори, приводячи до підвищення артеріального тиску. Подібні взаємодії більш вірогідні при застосуванні неселективних бета-блокаторів.
Мефлохин при одночасному застосуванні з бісопрололом може збільшувати ризик розвитку брадикардії.
Алергени, які використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії у пацієнтів, які отримують бісопролол.
Йодовмісні рентгеноконтрастні діагностичні засоби для в / в введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Фенітоїн при в / в введенні, засоби для інгаляційної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують
вираженість кардіодепресивної дії і ймовірність зниження артеріального тиску.
Ефективність інсуліну і гіпоглікемічних засобів для прийому всередину може змінюватися при лікуванні бісопрололом (маскує симптоми розвивається гіпоглікемії: тахікардію, підвищення артеріального тиску).
Кліренс лідокаїну і ксантинів (крім теофіліну) може знижуватися в зв'язку з можливим підвищенням їх концентрації
в плазме крови, особенно у пациентов с исходно повышенным клиренсом теофиллина под влиянием курения.
Гипотензивный эффект ослабляют НПВП (задержка ионов натрия и блокада синтеза простагландинов почками), ГКС и эстрогены (задержка ионов натрия).
Сердечные гликозиды, метилдопа, резерпин и гуанфацин, блокаторы медленных кальциевых каналов (верапамил, дилтиазем), амиодарон и другие антиаритмические средства повышают риск развития или усугубления брадикардии, AV блокады, остановки сердца и сердечной недостаточности.
Нифедипин может приводить к значительному снижению АД.
Діуретики, клонідин, симпатолітики, гідралазин та інші гіпотензивні засоби можуть привести до надмірного зниження артеріального тиску.
Действие недеполяризующих миорелаксантов и антикоагулянтный эффект кумаринов в период лечения бисопрололом может удлиняться.
Трициклические и тетрациклические антидепрессанты, антипсихотические средства (нейролептики), этанол, седативные и снотворные средства усиливают угнетение ЦНС.
Не рекомендуется одновременное применение с ингибиторами МАО вследствие значительного усиления гипотензивного действия. Перерыв в лечении между приемом ингибиторов МАО и бисопролола должен составлять не менее 14 дней.
Негідровані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу.
Эрготамин повышает риск развития нарушения периферического кровообращения.
Сульфасалазин підвищує концентрацію бісопрололу в плазмі крові.
Рифампицин укорачивает T1/2 бисопролола.

Симптомы: аритмия, желудочковая экстрасистолия, выраженная брадикардия, AV блокада, выраженное снижение АД, острая сердечная недостаточность, гипогликемия, акроцианоз, затруднение дыхания, бронхоспазм, головокружение, обморок, судороги.
Лечение: прежде всего надо прекратить прием препарата, провести промывание желудка, следует принять адсорбирующие средства, провести симптоматическую терапию.
При выраженной брадикардии - в/в введение атропина. Если эффект недостаточный, с осторожностью можно ввести средство, обладающее положительным хронотропным действием. Иногда может потребоваться временная постановка искусственного водителя ритма.
При выраженном снижении АД - в/в введение плазмозамещающих растворов и вазопрессоров.
При гіпоглікемії може бути показано в / в введення глюкагону або в / в введення глюкози (глюкози).
При AV блокаді: пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом,
і отримувати лікування бета-адреноміметиками, такими як адреналін. У разі необхідності - постановка штучного водія ритму.
При загостренні перебігу ХСН - в / в введення діуретиків, препаратів з позитивним ефектом, а також вазодилататорів.
При бронхоспазмі - призначення бронходилататорів, в т.ч. бета2-адреноміметиків і / або аминофиллина.

бісопролол

Биол таблетки 5 мг, 50 шт. производит Сандоз, страна производства Швейцария. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Бидоп таблетки 10 мг, 28 шт., Коронал таблетки 5 мг, 100 шт., Арител таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 30 шт., Кординорм Кор таблетки 2,5 мг 30 шт., Бисопролол таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 30 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Биол таблетки 5 мг, 50 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!