Купить Бинокрит шприцы 10000 ЕД, 1 мл, 6 шт.

Фармакологическое действие

Эритропоэтин представляет собой гликопротеин, который стимулирует эритропоэз, активирует митоз и созревание эритроцитов из клеток-предшественников эритроцитарного ряда. Молекулярная масса эритропоэтина — около 32000–40000 Да. Белковая фракция составляет около 58% молекулярной массы и включает 165 аминокислот. Четыре углеводородных цепи связаны с белком тремя N-гликозидными связями и одной О-гликозидной связью. Эпоэтин альфа, получаемый с использованием генно-инженерной технологии, представляет собой очищенный гликопротеин, по аминокислотному и углеводному составу он идентичен эритропоэтину человека, выделяемому из мочи у больных при анемии.

Бинокрит имеет максимально высокую степень очистки в соответствии с современными технологическими возможностями. В частности, при количественном анализе активного вещества препарата Бинокрит не определяются даже следовые количества клеточных линий, на которых осуществляется производство препарата.
Биологическая активность эпоэтина альфа подтверждена в эксперименте in vivo (исследования проводили на здоровых крысах и крысах с анемией, а также на мышах с полицитемией). После введения эпоэтина альфа число эритроцитов, ретикулоцитов, концентрация гемоглобина и скорость поглощения 59Fe возрастают. В исследованиях in vitro при инкубации с эпоэтином альфа было выявлено усиление инкорпорации 3Н-тимидина в эритроидных ядросодержащих клетках селезенки (в культуре клеток селезенки мыши). Исследования на культуре клеток костного мозга человека показали, что эпоэтин альфа специфически стимулирует эритропоэз и не оказывает влияние на лейкопоэз. Цитотоксическое воздействие эритропоэтина на клетки костного мозга человека не выявлено.

Эритропоэтин является фактором роста, который в основном стимулирует образование эритроцитов. Рецепторы к эритропоэтину могут присутствовать на поверхности различных опухолевых клеток.
Введение эпоэтина альфа сопровождается повышением гемоглобина, гематокрита, сывороточного железа, способствует улучшению кровоснабжения тканей и работы сердца. Наиболее значимый эффект эпоэтина альфа отмечен при анемиях, обусловленных хронической почечной недостаточностью (ХПН), а также развившихся у больных с рядом злокачественных новообразований и системных заболеваний.

Фармакокинетика

Внутривенное введение

T1/2 эпоэтина альфа после многократного внутривенного введения составляет около 4 часа у здоровых добровольцев и около 5 часов — у больных с хронической почечной недостаточностью. У детей T1/2 эпоэтина альфа составляет около 6 часов .

Подкожное введение

При подкожном введении концентрация эпоэтина альфа в плазме крови определяется существенно ниже, чем при внутривенном введении, Tmax эпоэтина альфа в плазме крови составляет около 12–18 часов после введения. Cmax эпоэтина альфа при подкожном введении составляет лишь 1/20 часть концентрации при внутривенном введении. Препарат не обладает способностью к кумуляции — концентрация эпоэтина альфа в плазме крови через 24 часа после первой инъекции определяется такой же, как через 24 часа после последней инъекции. При подкожном введении T1/2 эпоэтина альфа определить сложно, он составляет около 24 часа. Биодоступность эпоэтина альфа при подкожном введении значительно ниже, чем при его внутривенном введении, и составляет около 20%.

Бинокрит шприцы 10000 ЕД, 1 мл, 6 шт. инструкция на украинском

Латинское название	Форма выпуска
Упаковка	Фармакологическое действие
Показания	Противопоказания
Применение при беременности и кормлении грудью	Особые указания
Состав	Способ применения и дозы
Побочные действия	Лекарственное взаимодействие
Передозировка	Условия хранения
Срок годности	Действующее вещество
Похожее видео

латинська назва

Binokrit

Форма випуску

Розчин для внутрішньовенного і підшкірного введення

упаковка

6 шприців по 1 мл.

Фармакологічна дія

Еритропоетин є глікопротеїн, який стимулює еритропоез, активує мітоз і дозрівання еритроцитів із клітин-попередників еритроцитарного ряду. Молекулярна маса еритропоетину - близько 32000-40000 Да. Білкова фракція становить близько 58% молекулярної маси і включає 165 амінокислот. Чотири вуглеводневих ланцюга пов'язані з білком трьома N-глікозидними зв'язками та однієї О-гликозидной зв'язком. Епоетін альфа, одержуваний з використанням генно-інженерної технології, являє собою очищений глікопротеїн, за амінокислотним і вуглеводного складу він ідентичний еритропоетину людини, що його виділяє із сечі у хворих при анемії.

Бінокріт має максимально високий ступінь очищення відповідно до сучасних технологічних можливостей. Зокрема, при кількісному аналізі активної речовини препарату Бінокріт не визначаються навіть слідові кількості клітинних ліній, на яких здійснюється виробництво препарату.
Біологічна активність епоетину альфа підтверджена в експерименті in vivo (дослідження проводили на здорових щурах і щурах з анемією, а також на мишах з полицитемией). Після введення епоетину альфа кількість еритроцитів, ретикулоцитів, концентрація гемоглобіну та швидкість поглинання 59Fe зростають. У дослідженнях in vitro при інкубації з епоетином альфа було виявлено посилення інкорпорації 3Н-тимідину в еритроїдних ядерні клітини селезінки (в культурі клітин селезінки миші). Дослідження на культурі клітин кісткового мозку людини показали, що епоетин альфа специфічно стимулює еритропоез і не впливає на лейкопоез. Цитотоксичне вплив еритропоетину на клітини кісткового мозку людини не виявлено.

Еритропоетин є фактором росту, який в основному стимулює утворення еритроцитів. Рецептори до еритропоетину можуть бути присутніми на поверхні різних пухлинних клітин.
Введення епоетину альфа супроводжується підвищенням гемоглобіну, гематокриту, сироваткового заліза, сприяє поліпшенню кровопостачання тканин і роботи серця. Найбільш значимий ефект епоетину альфа відзначений при анеміях, зумовлених хронічною нирковою недостатністю (ХНН), а також які розвинулися у хворих з рядом злоякісних новоутворень і системних захворювань.

Фармакокінетика

внутрішньовенне введення

T 1/2 епоетину альфа після багаторазового внутрішньовенного введення становить близько 4 години у здорових добровольців і близько 5 годин - у хворих з хронічною нирковою недостатністю. У дітей T 1/2 епоетину альфа становить близько 6 годин.

підшкірне введення

При підшкірному введенні концентрація епоетину альфа в плазмі крові визначається істотно нижче, ніж при внутрішньовенному введенні, T max епоетину альфа в плазмі крові становить близько 12-18 годин після введення. C max епоетину альфа при підшкірному введенні становить лише 1/20 частину концентрації при внутрішньовенному введенні. Препарат не має здатність до кумуляції - концентрація епоетину альфа в плазмі крові через 24 години після першої ін'єкції визначається такий же, як через 24 години після останньої ін'єкції. При підшкірному введенні T 1/2 епоетину альфа визначити складно, він становить близько 24 години. Біодоступність епоетину альфа при підшкірному введенні значно нижче, ніж при його внутрішньовенному введенні, і становить близько 20%.

показання

анемія у дорослих і дітей, обумовлена ​​хронічною нирковою недостатністю, в т.ч .: анемія внаслідок хронічної ниркової недостатності у дітей і дорослих на гемодіалізі, а також у дорослих на діалізі; важка анемія ниркового генезу, що супроводжується клінічними симптомами у дорослих з нирковою недостатністю, яким ще не проводили гемодіаліз; лікування анемії і зменшення потреби в проведенні переливання крові у дорослих, які отримують лікування хіміотерапевтичними препаратами з приводу сóлідних новоутворень, злоякісної лімфоми або множинної мієломи, а також у осіб з високим ризиком ускладнень гемотрансфузій, обумовленим загальним важким станом (у зв'язку з серцево-судинними захворюваннями, якщо анемія відзначалася і до початку хіміотерапії); з метою підвищення ефективності переливання аутологічної крові в рамках предепозітной програми збору крові перед хірургічними операціями у хворих з рівнем гематокриту, рівним 33-39%, для полегшення збирання аутологічної крові та зменшення ризику, пов'язаного з використанням алогенних гемотрансфузій, якщо очікувана потреба в переливається крові перевищує кількість, яку можна одержати методом аутологічного збирання без застосування епоетину альфа. Лікування показано пацієнтам при помірній анемії (при концентрації гемоглобіну 10-13 г / дл або 6,2-8,1 ммоль / л), без дефіциту заліза, якщо передбачається значна крововтрата, а також при значних хірургічних втручаннях, коли може знадобитися великий обсяг переливається крові (5 і більше обсягів у чоловіків і 4 або більше - у жінок); з метою зменшення ступеня ризику при алогенних переливанні крові у дорослих, які не мають дефіциту заліза, перед елективної ортопедичної операцією, при наявності високого ризику ускладнень при проведенні гемотрансфузій. Застосування препарату обмежено - лише у хворих з помірною анемією (наприклад при концентрації гемоглобіну 1013 г / дл), в тому випадку, якщо вони не включені в програму збирання аутологічної крові перед операцією з очікуваної крововтратою від 900 до 1800 мл; анемія у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримують терапію зидовудином, при рівні ендогенного еритропоетину менше 500 МО / мл.

Протипоказання
підвищена чутливість до діючої речовини та допоміжних речовин, що входять до складу препарату; парциальная красноклеточная аплазія (ПККА), що виникла після лікування еритропоетином; неконтрольована артеріальна гіпертензія; пацієнти, які з яких-небудь причин не можуть отримувати ефективне лікування для профілактики тромбозів; інфаркт міокарда або інсульт, що сталися протягом 1 міс до можливого лікування нестабільна стенокардія; пацієнти з високим ризиком тромбозу глибоких вен і тромбоемболічної хворобою в анамнезі (в рамках підвищення ефективності переливання аутологічної крові); важке ураження коронарних, периферичних артерій, сонних артерій, а також судин головного мозку, в т.ч. у пацієнтів, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда або інсульт (в рамках предепозітной програми збору крові перед великою хірургічною операцією і не беруть участь в програмі переливання аутологічної крові).

З обережністю: злоякісні новоутворення, епілептичний синдром (в т.ч. в анамнезі), хронічна ниркова і печінкова недостатність, тромбоцитоз, тромбоз (в анамнезі), гостра крововтрата, серповидно-клітинна анемія, гемолітична анемія, залізо, В 12 - або фолієводефіцитної стану.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Належні контрольовані дослідження застосування епоетину альфа жінками під час вагітності не проводилися. За результатами досліджень на тваринах виявлена ​​репродуктивна токсичність. Внаслідок цього пацієнткам з хронічною нирковою недостатністю слід застосовувати Бінокріт під час вагітності, тільки якщо передбачувана користь для матері значно перевищує ризик для плоду.
Застосування епоетину альфа не рекомендується в період вагітності або лактації у хворих, які беруть участь у програмі збирання аутологічної крові перед хірургічною операцією.

особливі вказівки

При призначенні препарату Бінокріт у всіх пацієнтів необхідно перевіряти і строго контролювати артеріальний тиск. Слід з обережністю застосовувати епоетін альфа пацієнтам з гіпертензією, якщо вони не отримують необхідне лікування, призначене лікування неадекватно або гіпертензія погано піддається контролю. У цьому випадку може виникнути необхідність розпочати або посилити антигіпертензивну терапію, яка вже застосовувалася. Якщо нормалізувати артеріальний тиск не вдається, лікування епоетином альфа слід припинити. Бінокріт з обережністю застосовують при наявності епілепсії та хронічної печінкової недостатності.

Хворі з хронічною нирковою недостатністю та онкологічні хворі повинні регулярно контролювати рівень гемоглобіну до досягнення стабільних показників і періодично після цього.
Ретельний контроль рівня гемоглобіну обов'язковий для всіх пацієнтів у зв'язку із збільшеним потенційним ризиком тромбоемболічних ускладнень і збільшенням кількості фатальних випадків, коли пацієнти отримували лікування при рівні гемоглобіну, що перевищує встановлену норму для застосування препарату за показаннями.

Під час лікування препаратом Бінокріт може спостерігатися помірне дозозалежне збільшення кількості тромбоцитів в межах норми. При продовженні курсу терапії даний показник знову знижується. Протягом перших 8 тижнів після початку терапії рекомендується регулярно контролювати кількість тромбоцитів.
До початку терапії необхідно виключити всі інші причини виникнення анемії (дефіцит заліза, гемоліз, крововтрата, дефіцит вітаміну В12 або фолієвої кислоти). У більшості випадків рівень феритину в сироватці крові знижується при одночасному збільшенні гематокриту.
Всі перераховані додаткові чинники анемії також слід враховувати при збільшенні дози препарату Бінокріт у хворих з новоутвореннями.
У періопераційної період необхідно ретельно стежити за всіма показниками крові.

ПККА
Після декількох місяців або років лікування еритропоетином із застосуванням підшкірних ін'єкцій випадки розвитку ПККА, опосередкованої через антитіла, спостерігалися дуже рідко. Якщо у пацієнтів різко знижується ефективність терапії внаслідок зменшення концентрації гемоглобіну (1-2 г / дл на місяць) на тлі збільшеної потреби в гемотрансфузіях, необхідно перевірити кількість ретикулоцитів і вивчити типові причини відсутності реакції на препарат (наприклад дефіцит заліза, фолієвої кислоти або вітаміну В12 , інтоксикація алюмінієм, інфекції або запалення, кровотеча або гемоліз).
Якщо вміст ретикулоцитів з урахуванням анемії (наприклад ретікулоцітарний індекс) низька (При підозрі на появу ПККА, опосередкованої через антитіла до еритропоетину, слід негайно припинити терапію препаратом Бінокріт. Забороняється призначати будь-яку іншу терапію еритропоетином через ризик перехресної реакції. При наявності показань пацієнтам може призначатися необхідна терапія, наприклад гемотрансфузії.

У разі парадоксального зменшення концентрації гемоглобіну і розвитку важкої анемії внаслідок низького вмісту ретикулоцитів необхідно негайно припинити лікування епоетином і провести тест на наявність антитіл до еритропоетину. Є дані про такі прояви у хворих з гепатитом С, які отримували лікування інтерфероном і рибавірином одночасно з епоетином. Епоетін не призначений для лікування анемії, обумовленої гепатитом С.
Хворі з хронічною нирковою недостатністю
Дані по імуногенності при підшкірному введенні препарату Бінокріт пацієнтам з ризиком розвитку ПККА, опосередкованої через антитіла, наприклад з нирковою анемією, обмежені. Внаслідок цього пацієнтам з нирковою анемією препарат повинен вводитися внутрішньовенно.

З метою мінімізації ризиків посилення гіпертензії для пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю швидкість підвищення гемоглобіну повинна становити приблизно 1 г / дл (0,62 ммоль / л) в місяць і не повинна перевищувати 2 г / дл (1,25 ммоль / л) в місяць.
У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю концентрація гемоглобіну на підтримуючої стадії лікування не повинна перевищувати верхньої межі норми, рекомендовану в розділі «Спосіб застосування та дози». Результати клінічних досліджень показали збільшення ризику фатальних наслідків і важких серцево-судинних розладів при введенні ерітропоезстімулірующіх препаратів з метою збільшення концентрації гемоглобіну більше 12 г / дл (7,5 ммоль / л).

При проведенні клінічних досліджень в контрольованих умовах не виявлено значних переваг, пов'язаних із застосуванням епоетину на тлі збільшення концентрації гемоглобіну вище рівня, необхідного для контролювання симптомів анемії і попередження гемотрансфузій. У пацієнтів на гемодіалізі відзначалися випадки тромбозів шунта, зокрема при схильності до гіпотонії або внаслідок формування артеріовенозних фістул (наприклад стенозу, аневризми тощо). Таким пацієнтам рекомендується рання корекція шунта і профілактика тромбозу, наприклад за допомогою ацетилсаліцилової кислоти.

В окремих випадках спостерігалася гіперкаліємія. Лікування анемії може призводити до підвищення апетиту і збільшення потреби в калії і білку. Періодично слід коригувати схему проведення діалізу з метою підтримки необхідних показників сечовини, креатиніну і калію. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю необхідно перевіряти вміст електролітів в сироватці крові. При виявленні підвищеного (або підвищується) рівня сироваткового калію слід оцінити доцільність відміни лікування епоетином альфа до нормалізації рівня калію.

Під час лікування епоетином альфа часто потрібне підвищення дози гепарину при проведенні гемодіалізу внаслідок збільшення гематокритного числа. Якщо гепаринізація не може бути максимально ефективною, може знадобитися відміна схеми процедур діалізу.
Згідно з наявними даними, лікування анемії епоетином альфа у дорослих хворих з нирковою недостатністю, яким ще не проводиться діаліз, не викликає прогресування ниркової недостатності.

Дорослі онкологічні хворі з симптоматичною анемією, що проходять курс хіміотерапії
У деяких клінічних ситуаціях для лікування анемії у пацієнтів з онкологічними захворюваннями слід застосовувати переливання крові. Рішення про призначення рекомбінантних еритропоетинів необхідно приймати, враховуючи співвідношення користі і можливих ризиків для кожного пацієнта індивідуально і особливості клінічної ситуації. Слід враховувати наступні фактори: тип і стадія розвитку новоутворення; ступінь анемії; очікувана тривалість життя; обстановка, в якій пацієнт буде проходити лікування; побажання самого пацієнта.
При оцінці доцільності терапії епоетином альфа (ризик переливання крові для пацієнта) у онкологічних хворих, які отримують хіміотерапію, необхідно враховувати затримку в 2-3 тижнів після введення епоетину альфа до утворення еритроцитів на тлі стимуляції еритропоетином.

З метою мінімізації ризику розвитку тромботичних явищ необхідно стежити, щоб рівень гемоглобіну і швидкість його збільшення не перевищували допустимих показників.
Внаслідок збільшення кількості випадків венозних тромботичних ускладнень у онкологічних хворих, які отримують ерітропоезстімулірующіе препарати, слід ретельно оцінювати такий ризик і користь від лікування епоетином альфа, особливо у онкологічних хворих з підвищеним ризиком розвитку венозних тромботичних ускладнень, наприклад на тлі ожиріння або наявності венозних тромботичних захворювань в сімейному анамнезі (в т.ч. глибокого венозного тромбозу або тромбоемболії легеневої артерії).

Дорослі пацієнти, які беруть участь у програмі збирання аутологічної крові перед хірургічними операціями
Необхідно дотримуватися всіх особливих запобіжних заходів, які стосуються проведення програм по збору аутологічної крові, особливо при регулярних переливань крові.
Пацієнти, які підлягають елективної ортопедичної хірургії
Для пацієнтів, які підлягають елективної ортопедичної хірургії, необхідно встановити причину анемії і по можливості вилікувати анемію перед початком терапії епоетином альфа. У таких пацієнтів може виникати ризик розвитку тромботичних явищ, який необхідно ретельно оцінювати при призначенні лікування хворих даної групи.

Пацієнти, які підлягають елективної ортопедичної хірургії, повинні отримувати адекватну антитромботичну профілактику в зв'язку з наявністю ризику розвитку венозних тромботичних ускладнень у хірургічних хворих, особливо у хворих на серцево-судинними захворюваннями. Кроме того, необходимо соблюдать особые меры предосторожности у пациентов с предрасположенностью к развитию тромбоза глубоких вен конечностей. У пациентов с первоначальным уровнем гемоглобина >13 г/дл (>8,1 ммоль/л) повышен риск послеоперационных тромботических/венозных осложнений. Вследствие этого препарат не следует назначать пациентам с первоначальным уровнем гемоглобина >13 г/дл (>8,1 ммоль/л).
Вспомогательные вещества
Данный лекарственный препарат содержит менее 1 ммоль натрия (23 мг) в одном предварительно заполненном шприце, т.е. фактически не содержит натрия.

склад

1 мл раствора для внутривенного и подкожного введения содержит:

Активное вещество : эпоэтин альфа 84 мкг;

Вспомогательные вещества: натрия дигидрофосфата дигидрат, натрия гидрофосфата дигидрат, натрия хлорид, глицин, полисорбат 80, хлористоводородная кислота, натрия гидроксид, вода для инъекций.

Спосіб застосування та дози

Внутривенно, подкожно.
Лечение препаратом Бинокрит должно проводиться под контролем врача-специалиста, имеющего соответствующую квалификацию и опыт лечения больных, которым показана терапия препаратами — стимуляторами эритропоэза.

дози
Лечение симптоматической анемии у взрослых и детей с ХПН: Бинокрит у больных ХПН вводят в/в. В связи с тем, что клинические проявления анемии и остаточные явления могут различаться в зависимости от возраста, пола и общей тяжести заболевания, проводят индивидуальную оценку состояния каждого больного.
Целевой уровень концентрации гемоглобина составляет 10–12 г/дл (6,2–7,5 ммоль/л) у взрослых и 9,5–11 г/дл (5,9–6,8 ммоль/л) у детей.

Не рекомендуется длительное повышение концентрации гемоглобина более 12 г/дл (7,5 ммоль/л). Если концентрация гемоглобина повышается более чем на 2 г/дл (1,25 ммоль/л) в месяц или на протяжении длительного времени превышает 12 г/дл (7,5 ммоль/л), необходимо уменьшить дозу препарата Бинокрит на 25%. Если концентрация гемоглобина превышает 13 г/дл (8,1 ммоль/л), необходимо прекратить лечение до снижения гемоглобина до 12 г/дл (7,5 ммоль/л) и затем возобновить терапию препаратом Бинокрит, уменьшив начальную дозу на 25%.
Вследствие межиндивидуальной вариабельности, концентрация гемоглобина может оказаться выше или ниже оптимального (целевого) значения.
Лечение следует назначать таким образом, чтобы минимально эффективная доза препарата Бинокрит обеспечивала необходимый контроль гемоглобина и клинических проявлений заболевания.
До начала лечения и в период лечения следует контролировать концентрацию железа в плазме крови, при необходимости назначают дополнительно препараты железа.

Взрослые пациенты, получающие гемодиализ
Лечение проводится в два этапа.
Этап коррекции. Внутривенно вводят Бинокрит в дозе 50 МЕ/кг 3 раза в неделю. При необходимости дозу корректируют постепенно, в течение 4 недель.
Увеличение или уменьшение дозы — не более 25 МЕ/кг 3 раза в неделю.
Этап поддерживающей терапии. Коррекция дозы с целью поддержания необходимого уровня гемоглобина 10–12 г/дл (6,2–7,5 ммоль/л).

Рекомендуемая суммарная еженедельная доза препарата Бинокрит — от 75 до 300 МЕ/кг, вводят внутривенно по 25–100 МЕ/кг 3 раза в неделю.
У больных с тяжелой анемией (гемоглобин Применение у детей, получающих гемодиализ
Лечение проводится в два этапа.
Этап коррекции. Внутривенно вводят Бинокрит в дозе 50 МЕ/кг 3 раза в неделю. При необходимости дозу корректируют постепенно, в течение 4 недель. Увеличение или уменьшение дозы — не более 25 МЕ/кг 3 раза в неделю.
Этап поддерживающей терапии. Коррекция дозы с целью поддержания необходимого уровня гемоглобина 9,5–11 г/дл (5,9–6,8 ммоль/л).
В большинстве случаев у детей с массой тела менее 30 кг необходимо применять более высокие поддерживающие дозы, чем у детей с более высокой массой тела и взрослых.

Бинокрит вводят подкожно.
Рекомендуемая доза препарата Бинокрит — 600 МЕ/кг 1 раз в неделю в течение 3 нед, предшествующих операции (за 21, 14 и 7 дней до операции), а также в день операции. Если предоперационный период короче 3 нед, Бинокрит следует назначать ежедневно в дозе 300 МЕ/кг 10 дней подряд, перед хирургическим вмешательством, в день операции и в течение 4 дней после нее. Если в предоперационный период концентрация Hb составляет 15 г/дл (9,38 ммоль/л) или выше, применение препарата необходимо прекратить. Следует убедиться, что до начала лечения препаратом Бинокрит у пациентов нет дефицита железа.
Все пациенты, получающие терапию препаратом Бинокрит, должны получать необходимое количество двухвалентного железа (внутрь 200 мг/сут) в течение всего курса терапии.

Побічні дії

Со стороны крови и лимфатической системы: нечасто — тромбоцитемия (у больных со злокачественными новообразованиями); частота неизвестна — ПККА, опосредованная через антитела 1 , тромбоцитемия (у больных с ХПН).

Со стороны иммунной системы: частота неизвестна — анафилактическая реакция, повышенная чувствительность.

Со стороны нервной системы: очень часто — головная боль (у больных со злокачественными новообразованиями); часто — судороги (у больных с ХПН), головная боль (у больных с ХПН); нечасто — геморрагический инсульт 2 , судороги (у больных со злокачественными новообразованиями); частота неизвестна — инсульт 2 , гипертоническая энцефалопатия, транзиторные ишемические атаки.

Со стороны органа зрения: частота неизвестна — тромбоз сетчатки.

Со стороны ССС: часто — тромбоз глубоких вен нижних конечностей (у больных со злокачественными новообразованиями); повышение АД; частота неизвестна — тромбоз глубоких вен нижних конечностей (у больных с ХПН), артериальный тромбоз, гипертонический криз.

Со стороны органов дыхания: часто — тромбоэмболия легочной артерии 2 (у больных со злокачественными новообразованиями); частота неизвестна — тромбоэмболия легочной артерии 2 (у больных с ХПН).

Со стороны ЖКТ: очень часто — тошнота; часто — диарея (у больных с новообразованиями), рвота; нечасто — диарея (у больных с ХПН).

Со стороны кожи и ее придатков: часто — кожная сыпь; частота неизвестна — ангионевротический отек, крапивница.

Со стороны костно-мышечной системы: очень часто — артралгия (при ХПН); часто — артралгия (у больных со злокачественными новообразованиями); нечасто — миалгия (у больных со злокачественными новообразованиями); частота неизвестна — миалгия (при ХПН).

Врожденные, семейные/генетические нарушения: частота неизвестна — порфирия.

Со стороны организма в целом: очень часто — гипертермия (у больных со злокачественными новообразованиями); гриппоподобное состояние (при ХПН); часто — гриппоподобное состояние (у больных со злокачественными новообразованиями); частота неизвестна — неэффективность препарата, периферические отеки, гипертермия (при ХПН), реакции в месте введения.

Лабораторные показатели: частота неизвестна — антитела к эритропоэтину 1 .

Другие: часто — тромбоз шунта диализного оборудования (у больных с ХПН).

1 Частота проявлений не может быть оценена на основании клинических исследований.
2 Включая случаи со смертельным исходом.

лікарська взаємодія

Данных о взаимодействии эпоэтина альфа с другими ЛС нет. Однако при одновременном применении с циклоспорином возможно взаимодействие, поскольку препарат связывается с эритроцитами. Если лечение препаратом Бинокрит проводится одновременно с циклоспорином, необходимо контролировать концентрацию циклоспорина в зависимости от степени повышения гематокрита.
Нет данных о взаимодействии между эпоэтином альфа и гранулоцитарным колониестимулирующим фактором (Г-КСФ) или гранулоцитарно-моноцитарным колониестимулирующим фактором (ГМ-КСФ).
Во избежание несовместимости или снижения активности, не рекомендуется смешивать с растворами и другими лекарственными препаратами.

Передозування

Терапевтический диапазон препарата широк. При передозировке возможно возникновение симптомов, которые отражают крайнюю степень проявления фармакологического действия гормона (повышение концентрации гемоглобина или гематокрита). При исключительно высоких уровнях гемоглобина или гематокрита возможно применение флеботомии. При необходимости назначается симптоматическая терапия.

Умови зберігання

При температурі 2-8 ° C (Не заморожувати).

Термін придатності

2 роки.

Діюча речовина

Эпоэтин альфа

Похожее видео

Дополнительная информация

Бинокрит шприцы 10000 ЕД, 1 мл, 6 шт. производит Сандоз, страна производства Швейцария. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Эпокрин ампулы 4000 МЕ, 10 шт., Эральфон р-р для в/в и п/к введения 1000 МЕ 0,3 мл шприц с устр. защиты иглы 6 шт., Эральфон р-р для в/в и п/к введения 40000 МЕ 1 мл шприц с устр. защиты иглы 1 шт., Эральфон р-р для в/в и п/к введения 20000 МЕ 0,6 мл шприц с устр. защиты иглы 6 шт., Бинокрит шприц 30000 ЕД, 0,75 мл, 1 шт., Эральфон р-р для в/в и п/к введения 2000 МЕ 1 мл 10 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Бинокрит шприцы 10000 ЕД, 1 мл, 6 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!