Купить Берлиприл 20 таблетки 20 мг, 30 шт.

Фармакологическое действие

Эналаприла малеат является гипотензивным средством из группы ингибиторов АПФ. Эналаприла малеат представляет собой соль малеиновой кислоты и эналаприла, производного L-аланина и L-пролина. Эналаприл является пролекарством: в результате его гидролиза образуется эналаприлат, который непосредственно ингибирует АПФ. Механизм его действия связан с уменьшением образования ангиотензина II из ангиотензина I, снижение содержания которого ведет к прямому уменьшению выделения альдостерона. При этом снижаются ОПСС, систолическое и диастолическое АД, пост- и преднагрузка на миокард.

Эналаприл расширяет артерии в большей степени, чем вены, при этом рефлекторного повышения ЧСС не отмечается. Уменьшает деградацию брадикинина, увеличивает синтез простагландинов.

Гипотензивный эффект эналаприла более выражен при высокой концентрации ренина в плазме крови, чем при нормальной или сниженной. Снижение АД в терапевтических пределах не оказывает влияния на мозговое кровообращение, кровоток в сосудах мозга поддерживается на достаточном уровне и на фоне сниженного артериального давления. Эналаприл улучшает коронарный и почечный кровоток.

При длительном применении эналаприл уменьшает гипертрофию миокарда левого желудочка и миоцитов стенок артерий резистивного типа, предотвращает прогрессирование сердечной недостаточности и замедляет развитие дилатации левого желудочка. Улучшает кровоснабжение ишемизированного миокарда. Обладает слабо выраженным диуретическим эффектом.

Время наступления гипотензивного действия при приеме внутрь - 1 ч, достигает максимума через 4-6 ч и сохраняется до 24 ч. У некоторых больных для достижения оптимального уровня АД необходима терапия эналаприлом на протяжении нескольких недель. При хронической сердечной недостаточности значимый клинический эффект наблюдается при длительном лечении эналаприлом - 6 месяцев и более.

Берлиприл 20 таблетки 20 мг, 30 шт. инструкция на украинском

Форма выпуска	Упаковка
Фармакологическое действие	Показания
Противопоказания	Применение при беременности и кормлении грудью
Особые указания	Состав
Способ применения и дозы	Побочные действия
Лекарственное взаимодействие	Передозировка
Условия хранения	Срок годности
Действующее вещество	Похожее видео

Форма випуску

Таблетки.

упаковка

30 шт.

Фармакологічна дія

Еналаприлу малеат є гіпотензивну засобом з групи інгібіторів АПФ. Еналаприлу малеат є сіллю малеїнової кислоти і еналаприлу, похідного L-аланіну і L-проліну. Еналаприл є проліками: в результаті його гідролізу утворюється еналаприлат, який безпосередньо пригнічує АПФ. Механізм його дії пов'язаний із зменшенням утворення ангіотензину II з ангіотензину I, зниження вмісту якого веде до прямого зменшення виділення альдостерону. При цьому знижуються ОПСС, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, пост- і переднавантаження на міокард.

Еналаприл розширює артерії більшою мірою, ніж вени, при цьому рефлекторного підвищення ЧСС не відзначається. Зменшує деградацію брадикініну, збільшує синтез простагландинів.

Гіпотензивний ефект еналаприлу більш виражений при високій концентрації реніну в плазмі крові, ніж при нормальній або зниженою. Зниження АТ в терапевтичних межах не впливає на мозковий кровообіг, кровотік в судинах мозку підтримується на достатньому рівні і на фоні зниженого артеріального тиску. Еналаприл покращує коронарний і нирковий кровообіг.

При тривалому застосуванні еналаприл зменшує гіпертрофію міокарда лівого шлуночка і міоцитів стінок артерій резистивного типу, запобігає прогресуванню серцевої недостатності та уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. Володіє слабо вираженим діуретичним ефектом.

Час настання гіпотензивної дії при прийомі всередину - 1 ч, досягає максимуму через 4-6 години і триває до 24 год. У деяких хворих для досягнення оптимального рівня АТ необхідна терапія еналаприлом протягом декількох тижнів. При хронічній серцевій недостатності значимий клінічний ефект спостерігається при тривалому лікуванні еналаприлом - 6 місяців і більше.

показання

Артеріальна гіпертензія (в т.ч. реноваскулярна). Хронічна серцева недостатність. Профілактика розвитку клінічно вираженої серцевої недостатності у пацієнтів з безсимптомним порушенням функції лівого шлуночка.

Протипоказання
Наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, на тлі прийому інгібіторів АПФ. Спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк. Непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбция. Вагітність. Період грудного вигодовування. Вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені). Підвищення чутливості до еналаприлу та інших інгібіторів АПФ або компонентів препарату.

З обережністю: первинний гіперальдостеронізм, двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз артерії єдиної нирки, стан після трансплантації нирки, гіперкаліємія, аортальнийстеноз, мітральний стеноз (з порушенням показників гемодинаміки), ідіопатичний гіпертрофічнийсубаортальний стеноз, системні захворювання сполучної тканини, ІХС, цереброваскулярні захворювання, цукровий діабет, ниркова недостатність (КК <80 мг / хв), печінкова недостатність, у пацієнтів, які дотримуються дієти з обмеженням кухонної солі мул і знаходяться на гемодіалізі, при одночасному застосуванні з імунодепресантами та салуретиками, у пацієнтів старше 65 років, при пригніченні кістковомозкового кровотворення; стани, що супроводжуються зниженням ОЦК, в т.ч. діарея, блювота.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Застосування препарату Берліпріл® при вагітності протипоказано. Пацієнтки, які планують вагітність, повинні бути переведені на альтернативне лікування з підтвердженим профілем безпеки для застосування у вагітних. При підтвердженні вагітності застосування препарату Берліпріл® має бути негайно припинено, і, в разі необхідності, повинна бути почата альтернативна терапія. Застосування інгібіторів АПФ у II і III триместрах вагітності супроводжувалося негативним впливом на плід, включаючи розвиток гіпотензії, ниркової недостатності, гіперкаліємії і / або гіпоплазії кісток черепа у новонародженого. Можливий розвиток олігогідрамніон, мабуть, внаслідок зниження функції нирок плоду. Це ускладнення може призводити до контрактури кінцівок, деформації кісток черепа, включаючи його лицеву частину, гіпоплазії легенів. При застосуванні препарату Берліпріл® необхідно інформувати пацієнтку відносно потенційного ризику для плода.

При неможливості відміни препарату Берліпріл® при вагітності необхідний ретельний нагляд за новонародженими, чиї матері приймали Берліпріл® для виявлення можливого зниження артеріального тиску, олігурії і гіперкаліємії, контролю стану ниркової функції, а також кісток черепа новонародженого за допомогою ультразвукового дослідження.

Еналаприл і еналаприлат виділяються в грудне молоко в невеликій кількості, але безпеку їх не вивчена. При необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.

Еналаприл може бути видалений з кровообігу новонародженого за допомогою перитонеального діалізу; теоретично - за допомогою обмінного переливання крові.

особливі вказівки

Необхідно дотримуватися обережності у пацієнтів зі зниженим ОЦК (в т.ч. при одночасному застосуванні з діуретиками, в умовах обмеження споживання кухонної солі, при гемодіалізі, діареї, блювоті), у яких раптове і виражене зниження артеріального тиску може розвинутися у відповідь на застосування інгібітора АПФ . У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю легкого ступеня, з хронічною нирковою недостатністю або без неї, симптоматична артеріальна гіпотензія зазвичай не спостерігається. Розвиток гіпотензії найбільш ймовірно у пацієнтів з більш тяжким ступенем хронічної серцевої недостатності внаслідок застосування високих доз діуретиків, гіпонатріємії або функціональної ниркової недостатності. У цих пацієнтів лікування слід починати під наглядом лікаря аж до оптимальної корекції дози препарату Берліпріл® і / або діуретика. Аналогічна тактика може застосовуватися до пацієнтів з ІХС і цереброваскулярними захворюваннями, у яких надмірне падіння артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або мозкового інсульту. У разі розвитку вираженої артеріальної гіпотензії, пацієнт повинен бути покладений в горизонтальне положення і, при необхідності, повинна бути почата в / в інфузія фізіологічного розчину.

Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для продовження лікування еналаприлом після стабілізації артеріального тиску. У разі повторного вираженого зниження артеріального тиску слід зменшити дозу або відмінити препарат. Перед початком і під час лікування інгібіторами АПФ необхідний динамічний контроль артеріального тиску, деяких біохімічних і електролітних показників крові (концентрації гемоглобіну, іонів калію, іонів натрію, креатиніну, сечовини, печінкових ферментів в сироватці крові), а також сечі на наявність білка.

Як і всі вазодилататори, інгібітори АПФ слід призначати з обережністю пацієнтам з гіпертрофією лівого шлуночка і клапанної обструкцією і утримуватися від їх застосування у випадках кардіогенного шоку і гемодинамічно значущої обструкції.

У випадках порушення функції нирок (КК <80 мл / хв) необхідний ретельний моніторинг концентрації калію і креатиніну сироватки крові. У пацієнтів з нирковою недостатністю може виникнути необхідність зниження дози та / або частоти прийому препарату.

У деяких пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки спостерігали підвищення концентрації сечовини і креатиніну в сироватці крові. Зміни були зазвичай оборотні і поверталися до норми після припинення лікування.

У деяких пацієнтів, у яких не виявлялося захворювань нирок до початку лікування, спостерігалося незначне і минуще збільшення концентрації сечовини і креатиніну в сироватці крові, коли еналаприл застосовувався одночасно з діуретиками. У таких випадках може знадобитися зниження дози та / або скасування еналаприлу і / або діуретика.

Існує підвищений ризик розвитку артеріальної гіпотензії та ниркової недостатності у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, що знаходяться на терапії інгібіторами АПФ. На зниження функції нирок можуть вказувати тільки помірні зміни концентрації креатиніну сироватки крові. У цих пацієнтів лікування слід починати з малих доз під ретельним наглядом, точним поступовим підбором індивідуальної дози і контролем концентрації креатиніну в сироватці крові.

Досвід застосування препарату Берліпріл® у пацієнтів, які нещодавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній. Тому лікування таких пацієнтів цим препаратом не рекомендується.

Застосування препарату Берліпріл® у хворих з печінковою недостатністю зазвичай не вимагає корекції дози. Рідко прийом інгібіторів АПФ асоціюється з синдромом, що починається з розвитку холестатичної жовтяниці аж до розвитку фульминантного некрозу печінки. При появі симптомів жовтяниці або підвищенні активності ферментів печінки у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, слід припинити терапію препаратом і провести відповідне обстеження.

Є повідомлення про розвиток загрозливих для життя анафілактоїдних реакцій у хворих, які отримують інгібітори АПФ під час проведення процедури десенсибілізації отрутою перетинчастокрилих (геміноптера). Подібних реакцій можна уникнути, якщо до початку десенсибілізації тимчасово припинити прийом інгібітора АПФ. Слід уникати застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів, які отримують імунотерапію бджолиною отрутою.

Нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, анемія можуть розвинутися на фоні терапії інгібіторами АПФ. При нормальній функції нирок і відсутності інших ускладнень нейтропенія виникає рідко.

Інгібітори АПФ призначаються тільки в екстрених випадках при наявності у пацієнта системних захворювань сполучної тканини, під час проведення імуносупресивної терапії, у випадках одночасного застосування алопуринолу або прокаїнаміду, а також при поєднанні всіх перерахованих факторів, особливо на тлі наявної ниркової недостатності.

У деяких з цих пацієнтів спостерігалося розвиток важких інфекцій, які в ряді випадків не відповідали на інтенсивну терапію антибіотиками. Якщо еналаприл все-таки застосовується у таких пацієнтів, рекомендується періодичний моніторинг кількості лейкоцитів у формулі крові, а пацієнти повинні бути відповідно проінструктовані, щоб негайно повідомляти лікаря про будь-які ознаки інфекції.

Повідомляється про виникнення кашлю при лікуванні інгібіторами АПФ. Зазвичай кашель носить непродуктивний постійний характер і припиняється після відміни препарату. Кашель унаслідок лікування інгібіторами АПФ повинен враховуватися при диференціальної діагностики кашлю.

Зареєстровані повідомлення про ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) особи, кінцівок, губ, язика, голосової щілини і / або гортані у пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, в т.ч. Берліпріл®, в різні періоди лікування. У таких випадках лікування препаратом Берліпріл® слід негайно припинити, має здійснюватися належний медичний нагляд до повного зникнення відповідних симптомів. Навіть в тих випадках, коли виникає тільки утруднення ковтання без утруднення дихання, пацієнти повинні тривалий час перебувати під медичним наглядом, оскільки терапія антигістамінними препаратами і кортикостероїдами може виявитися недостатньою. Ангіоневротичний набряк гортані або мови може бути фатальним. Набряк язика, голосових складок або гортані можуть привести до обструкції дихальних шляхів, відповідна терапія, що включає п / к введення 0,1% розчину адреналіну (0,3-0,5 мл) і / або заходи для забезпечення провідності дихальних шляхів, повинна бути проведена в найкоротші терміни.

У пацієнтів негроїдної раси частота розвитку ангіоневротичного набряку при застосуванні інгібіторів АПФ вище, ніж у представників інших рас. Як і інші інгібітори АПФ, еналаприл, мабуть, менш ефективний у зниженні артеріального тиску у пацієнтів негроїдної раси, ніж у інших, можливо, через високу поширеність низького рівня реніну в даній популяції пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

В період лікування не рекомендується вживати алкогольні напої, тому що алкоголь посилює гіпотензивну дію препарату.

У пацієнтів, що піддаються хірургічному втручанню або загальної анестезії із застосуванням препаратів, що знижують артеріальний тиск, еналаприл може блокувати утворення ангіотензину II під впливом компенсаторного викиду реніну. Якщо передбачається, що артеріальна гіпотензія розвивається за цим механізмом, вона може бути скоригована збільшенням ОЦК. Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологічні процедури) необхідно попередити хірурга / анестезіолога про застосування препарату Берліпріл®.

У рідкісних випадках у пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ під час аферезу ліпопротеїнів низької щільності з сульфатом декстрану спостерігалися загрозливі для життя анафілактоїдні реакції. Якщо застосовується ЛПНЩ-аферез, інгібітори АПФ слід тимчасово замінити лікарськими засобами для лікування артеріальної гіпертензії або серцевої недостатності з інших груп.

У пацієнтів, які перебувають на діалізі з використанням мембран високої пропускної здатності (наприклад, AN69®), на тлі застосування інгібіторів АПФ спостерігалися анафілактоїдні реакції. Тому для таких пацієнтів рекомендується або використання діалізних мембран іншого типу, або застосування гіпотензивних препаратів іншої групи.

У хворих на цукровий діабет, які приймають гіпоглікемічні засоби для прийому всередину або інсулін, необхідно ретельно контролювати концентрацію глюкози крові протягом першого місяця лікування еналаприлом.

У деяких пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, в т.ч. еналаприл, спостерігається підвищення концентрації іонів калію в сироватці крові. До групи ризику розвитку гіперкаліємії належать пацієнти, які страждають на ниркову недостатність або на цукровий діабет, які приймають калійзберігаючі калийсодержащие замінники солі, інші лікарські засоби, що підвищують концентрацію іонів калію в сироватці крові (наприклад, гепарин). Якщо застосування перелічених вище лікарських засобів на тлі лікування препаратом Берліпріл® є необхідним, рекомендується регулярний контроль концентрації іонів калію в сироватці крові. Подібно до інших інгібіторів АПФ, еналаприл може бути менш ефективним у зниженні АТ у представників негроїдної раси у порівнянні з особами інших рас, можливо, через низький рівень реніну у пацієнтів з артеріальною гіпертензією в даній популяції.

Раптове припинення лікування еналаприлом не призводить до розвитку синдрому "відміни" (різкого підйому артеріального тиску).

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (можливо запаморочення внаслідок різкого зниження артеріального тиску, особливо після прийому початкової дози еналаприлу у хворих, які приймають діуретики).

склад

1 таблетка містить:

Активна речовина: еналаприлу малеат - 20 мг.

Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 155,75 мг, желатин - 6 мг, магнію карбонат - 25 мг, кремнію діоксид колоїдний - 3 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію - 8 мг, магнію стеарат - 2 мг, барвник заліза оксид коричневий (Е172) - 0 , 25 мг.

Спосіб застосування та дози

Всередину. Таблетки приймають незалежно від часу прийому їжі, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Для підбору підходящого режиму дозування доцільно використовувати найбільш підходящу дозування препарату - 5 мг, 10 мг або 20 мг (Берліпріл® 5, Берліпріл® 10 або Берліпріл® 20 відповідно). Препарат застосовують як ізольовано, так і в комбінації з іншими гіпотензивними засобами.

Артеріальна гіпертензія

Початкова доза становить від 5 мг до 20 мг еналаприлу малеату 1 раз / добу, залежно від ступеня тяжкості артеріальної гіпертензії.

При артеріальній гіпертензії легкого ступеня: рекомендована підтримуюча доза становить 5-10 мг еналаприлу малеату 1 раз / сут, при артеріальній гіпертензії помірного ступеня тяжкості - 10-20 мг еналаприлу малеату 1 раз / сут.

При більш вираженій артеріальній гіпертензії: рекомендована підтримуюча добова доза еналаприлу малеату становить 20 мг 1 раз / сут. Доза підбирається індивідуально для кожного пацієнта, але не повинна перевищувати 40 мг / сут. Максимальна добова доза препарату становить 40 мг (в 1 або 2 прийоми).

реноваскулярна гіпертензія

Початкова доза - 5 мг еналаприлу малеату 1 раз / сут. Після прийому першої дози препарату необхідний ретельний контроль артеріального тиску. Потім доза підбирається відповідно до терапевтичного ефекту. Максимальна добова доза становить 20 мг 1 раз / сут при щоденному застосуванні. Надалі необхідно ретельне спостереження за пацієнтом, включаючи обов'язковий контроль стану функції нирок.

Пацієнтам, одночасно приймають діуретики, необхідно тимчасово відмінити сечогінну терапію за 2-3 дня до призначення препарату. У разі, якщо це неможливо, початкова доза еналаприлу малеату повинна становити не більше 5 мг / сут. Препарат рекомендується призначати з обережністю, тому що у таких пацієнтів може спостерігатися дефіцит рідини і / або гіпонатріємія; в подальшому дозування підбирається індивідуально.

Хронічна серцева недостатність і безсимптомна дисфункція лівого шлуночка

При хронической сердечной недостаточности и бессимптомной дисфункции левого желудочка препарат Берлиприл® применяется в составе комбинированной терапии одновременно с диуретиками, и, если необходимо, сердечными гликозидами или бета-адреноблокаторами. Начальная минимальная доза препарата составляет 2.5 мг 1 раз/сут, лечение нужно начинать под тщательным контролем врача. Увеличение дозы эналаприла малеата следует проводить постепенно, обычно на 2.5-5 мг каждые 3-4 дня в соответствии с индивидуальной реакцией пациента до максимально переносимых доз, но не выше 40 мг/сут при хронической сердечной недостаточности и 20 мг/сут - при бессимптомной дисфункции левого желудочка, в 1 или 2 приема. Подбор поддерживающей дозы проводится в течение 2-4 недель.

Лечение эналаприлом длительное, при хронической сердечной недостаточности и бессимптомной дисфункции левого желудочка оценить эффект полностью возможно не ранее, чем через 6 месяцев после начала терапии. В случаях слишком выраженного снижения АД поддерживающую дозу препарата постепенно уменьшают.

У пожилых пациентов чаще наблюдается более выраженный гипотензивный эффект и удлинение времени действия препарата, что связано со снижением скорости выведения эналаприла, поэтому рекомендуемая начальная доза эналаприла малеата для пожилых пациентов - не более 2,5 мг. Поддерживающую суточную дозу следует подбирать в зависимости от концентрации креатинина сыворотки крови.

Побічні дії

Возможное побочное действие при применении препарата Берлиприл® приведено ниже по нисходящей частоте возникновения:

Очень часто (?1/10). Часто (?1/100, < 1/10). Нечасто (?1/1000, < 1/100). Редко (?1/10 000, < 1/1000). Очень редко ( < 1/10 000), включая отдельные сообщения.

Со стороны кроветворной системы: нечасто - анемия (включая апластическую и гемолитическую); редко - нейтропения, снижение концентрации гемоглобина и гематокрита в сыворотке крови, эозинофилия, тромбоцитопения, увеличение лимфоузлов, панцитопения, агранулоцитоз, угнетение костномозгового кроветворения, аутоиммунные заболевания.

Со стороны обмена веществ и питания: нечасто - гипогликемия.

Со стороны нервной системы: часто - головная боль, депрессия; нечасто - спутанность сознания, бессонница, повышенная возбудимость, парестезии, вертиго, шум в ушах; редко - изменение характера сновидений, расстройства сна.

Со стороны органа зрения: редко - нечеткость зрения.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: очень часто - головокружение; часто - гипотензия (включая ортостатическую гипотензию), синкопе, боль в грудной клетке, нарушения ритма сердца, стенокардия; нечасто - ортостатическая гипотензия, ощущение сердцебиения, инфаркт миокарда или церебральный инсульт, возможно, обусловленные резким падением АД у пациентов из группы высокого риска; редко - синдром Рейно.

Со стороны дыхательной системы: очень часто - непродуктивный сухой кашель; нечасто - ринорея, боль в горле и осиплость голоса, бронхоспазм/бронхиальная астма; редко - одышка, ринит, легочные инфильтраты, аллергический альвеолит/эозинофильная пневмония.

З боку травної системи: дуже часто - нудота; часто - диарея, боль в животе, изменение вкусового восприятия; нечасто - кишечная непроходимость, панкреатит, отсутствие аппетита, сухость слизистой оболочки полости рта, изменение вкусового восприятия, пептическая язва; редко - стоматит/афтозные язвы, глоссит; очень редко - ангионевротический отек кишечника.

Со стороны печени и желчевыводящих путей: редко - печеночная недостаточность, гепатит (гепатоцеллюлярный или холестатический), печеночный некроз, холестаз (включая желтуху).

Со стороны кожи и подкожных тканей: часто - кожная сыпь, крапивница, реакции повышенной чувствительности/ангионевротический отек лица конечностей, губ, языка, голосовых складок и/или гортани; нечасто - повышенное потоотделение, кожный зуд, крапивница, алопеция; редко - многоформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, эксфолиативный дерматит, токсический эпидермальный некролиз, пузырчатка, эритродермия.

Сообщалось о симптомокомплексе, который может сопровождаться некоторыми и/или всеми из следующих побочных явлений: лихорадкой, серозитом, васкулитом, миалгией/миозитом, артралгией/артритом, повышением титра антинуклеарных антител, повышением скорости оседания эритроцитов, эозинофилией и лейкоцитозом. Могут иметь место кожная сыпь, фотосенсибилизация или другие кожные проявления.

Со стороны почек и мочевыводящих путей: нечасто - нарушение функции почек, протеинурия, почечная недостаточность; редко - олигурия.

Со стороны половых органов и молочных желез: нечасто - эректильная дисфункция; редко - гинекомастия.

Нарушения общего характера: очень часто - астения; часто - усталость; нечасто - мышечные судороги, приливы крови к лицу, шум в ушах, лихорадка.

Лабораторные показатели: часто - гиперкалиемия, повышение концентрации сывороточного креатинина; нечасто - повышение концентрации мочевины сыворотки крови, гипонатриемия; редко - повышение активности печеночных ферментов, гипербилирубинемия.

В редких случаях при одновременном применении ингибиторов АПФ (включая эналаприл) и в/в введении препаратов золота (натрия ауротиомалат) описан симптомокомплекс, включающий покраснение кожи лица, тошноту, рвоту и артериальную гипотензию.

лікарська взаємодія

При одновременном применении с НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2 (ингибиторы ЦОГ-2), возможно снижение гипотензивного эффекта ингибиторов АПФ, в т.ч. эналаприла. У некоторых пациентов с нарушенной функцией почек одновременное применение НПВП и ингибиторов АПФ может привести к дальнейшему ухудшению функции почек. Эти изменения обычно обратимы.

Использование калийсодержащих пищевых добавок, калийсодержащих заменителей соли и/или применение калийсберегающих диуретиков, а также гепарина может приводить к значительному повышению концентрации ионов калия в сыворотке крови, особенно у пациентов с нарушением функции почек и/или сахарным диабетом. При необходимости одновременного с эналаприлом применения перечисленных выше препаратов следует проводить регулярный контроль концентрации ионов калия в сыворотке крови.

При одновременном применении препарата Берлиприл® и тиазидных диуретиков гипокалиемия, вызванная приемом последних, как правило, уменьшается под действием эналаприла.

Предшествующая терапия высокими дозами диуретиков может привести к гиповолемии и риску развития гипотензии в начале терапии эналаприлом. Чрезмерное гипотензивное действие эналаприла может быть уменьшено либо с помощью отмены диуретика, либо за счет увеличения ОЦК или употребления поваренной соли, а также при условии начала лечения эналаприлом с низкой дозы. Одновременное применение диуретиков тиазидового ряда и ингибиторов АПФ может привести к гиповолемии и, таким образом, повысить риск развития артериальной гипотензии.

Одновременное применение препарата Берлиприл® и препаратов лития не рекомендуется из-за риска развития литиевой интоксикации. При необходимости использования данной комбинации необходим тщательный контроль концентрации лития в сыворотке крови.

Одновременное применение с жаропонижающими и болеутоляющими средствами может уменьшить эффективность препарата.

Еналаприл послаблює дію препаратів, що містять теофілін.

Гипотензивное действие эналаприла усиливают диуретики, а также гипотензивные препараты других групп, в т.ч. бета-адреноблокаторы, метилдопа, нитроглицерин и другие нитраты, блокаторы медленных кальциевых каналов, гидралазин, празозин, а также некоторые препараты для анестезии, этанол, трициклические антидепрессанты, антипсихотические средства.

Ингибиторы АПФ могут усиливать гематотоксичность иммунодепрессантов, аллопуринола, цитостатиков.

Препараты, вызывающие угнетение костномозгового кроветворения, повышают риск развития нейтропении и агранулоцитоза.

Ингибиторы АПФ повышают биодоступность дигоксина, увеличивая его концентрацию в крови. В связи с этим при одновременном назначении ингибиторов АПФ и сердечных гликозидов дозу последних следует несколько уменьшать во избежание развития нежелательных эффектов или эффекта относительной передозировки.

Нейролептики могут усиливать гипотензивный эффект эналаприла.

Симпатомиметики могут ослаблять гипотензивное действие эналаприла.

Одновременное применение антацидов, адсорбентов может привести к снижению биодоступности ингибиторов АПФ почти на 50%, а также к замедлению и ослаблению их гипотензивного действия, поэтому следует соблюдать интервал между приемами препаратов, как минимум, в 2 ч.

Эналаприл можно применять одновременно с ацетилсалициловой кислотой (в кардиологических дозах менее 300 мг/сут), тромболитиками и бета-адреноблокаторами.

Эпидемиологические исследования показали, что одновременное применение ингибиторов АПФ и гипогликемических средств (инсулин, гипогликемические средства для приема внутрь) может дополнительно способствовать снижению концентрации глюкозы крови, приводя к развитию гипогликемии. Этот феномен наиболее часто отмечается в течение первых недель одновременного применения вышеуказанных препаратов, а также у пациентов с почечной недостаточностью. У пациентов с сахарным диабетом, получающих гипогликемические средства для приема внутрь и/или инсулин, необходим регулярный контроль концентрации глюкозы крови, особенно тщательный - в течение первого месяца одновременного применения с ингибиторами АПФ.

Передозування

Симптомы:

Приблизительно через 6 ч после приема внутрь - выраженное снижение АД, вплоть до развития коллапса, инфаркта миокарда, острого нарушения мозгового кровообращения или тромбоэмболических осложнений, нарушение водно-электролитного баланса, почечная недостаточность, учащение дыхания, тахикардия, ощущение сердцебиения, брадикардия, головокружение, беспокойство, чувство страха, мышечные судороги, кашель, ступор. Концентрация в плазме крови эналаприлата в 100-200 раз выше, чем после применения терапевтических доз, наблюдалась после приема внутрь соответственно 300 мг и 440 мг эналаприла малеата.

Лечение:

Применение препарата следует немедленно прекратить; лечебные мероприятия должны быть направлены на элиминацию эналаприла и эналаприлата и коррекцию артериальной гипотензии. Пациента переводят в горизонтальное положение с низким изголовьем. В легких случаях показаны промывание желудка и прием активированного угля, в более тяжелых случаях - в/в инфузия физиологического раствора, плазмозаменителей, при необходимости - введение ангиотензина II или катехоламинов; гемодиализ (скорость выведения эналаприлата - 62 мл/мин). Пациентам с брадикардией, устойчивым к терапии, показана постановка водителя ритма.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ° C.

Термін придатності

3 роки.

Діюча речовина

еналаприл

Похожее видео

Дополнительная информация

Берлиприл 20 таблетки 20 мг, 30 шт. производит Берлин-Хеми/Менарини, страна производства Германия. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Эналаприл Н таблетки 25 мг + 10 мг, 20 шт, Эналаприл таблетки 10 мг, 20 шт., Эналаприл-ФПО таблетки 5 мг 20 шт., Эналаприл таблетки 20 мг 20 шт., Эналаприл-ФПО таблетки 20 мг 20 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Берлиприл 20 таблетки 20 мг, 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!