Купить Аторвастатин таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 90 шт.

Фармакологическое действие

Фармакодинамика

Гиполипидемическое средство из группы статинов. Селективный конкурентный ингибитор ГМГ-КоА-редуктазы - фермента, превращающего 
3-гидрокси-3-метилглутарил коэнзим А в мевалоновую кислоту, являющуюся предшественником стеролов, включая холестерин. Триглицериды (ТГ) и холестерин в печени включаются в состав липопротеинов очень низкой плотности (ЛПОНП), поступают в плазму крови и транспортируются в периферические ткани. Липопротеины низкой плотности (ЛПНП) образуются из ЛПОНП в ходе взаимодействия с рецепторами ЛПНП. Аторвастатин снижает концентрацию холестерина и липопротеинов в плазме крови, ингибируя ГМГ-КоА-редуктазу, синтеза холестерина в печени и увеличения числа "печеночных" рецепторов ЛПНП на поверхности клеток, что приводит к усилению захвата и катаболизма ЛПНП. Снижает образование ЛПНП, вызывает выраженное и стойкое повышение активности ЛПНП-рецепторов. Снижает концентрацию ЛПНП у пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией, которая обычно не поддается терапии гиполипидемическими средствами. Снижает концентрацию общего холестерина на 30-46%, ЛПНП - на 41-61%, аполипопротеина В - на 34-50% и ТГ - на 14-33%; вызывает повышение концентрации холестерина-ЛПВП (липопротеинов высокой плотности) и аполипопротеина А. Дозозависимо снижает концентрацию ЛПНП у пациентов с гомозиготной наследственной гиперхолестеринемией, резистентной к терапии другими гиполипидемическими средствами.

Фармакокинетика

Всасывание: аторвастатин быстро всасывается после приема внутрь, примерно 80% всасывается из желудочно-кишечного тракта. Максимальная концентрация в плазме крови (Сmax) достигается через 1 - 2 часа после приема внутрь. Прием пищи несколько снижает скорость и степень аторвастатина (на 25% и 9% соответственно), однако снижение холестерина липопротеинов низкой плотности (ЛПНП) сходно с таковым при приеме аторвастатина натощак. Степень всасывания повышается пропорционально дозе аторвастатина.

После приема аторвастатина в вечернее время его концентрация в плазме крови ниже примерно на 30%, чем после приема в утреннее время.

Полная биодоступность аторвастатина составляет приблизительно 12%, а системная биодоступность активности ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы составляет приблизительно 30%. Низкая системная биодоступность связана с пресистемным метаболизмом в слизистой оболочке желудочно-кишечного тракта и при «первичном прохождении» через печень.

Распределение. Средний объем распределения аторвастатина составляет приблизительно 381 л. Аторвастатин на 98% связывается с белками плазмы крови.

Метаболизм. Метаболизм аторвастатина происходит преимущественно в печени, с участием изофермента CYP3A4 с образованием фармакологически активных метаболитов (орто- и парагидроксилированных производных и различных продуктов бета-окисления). В условиях in vitro ингибирование ГМГ-КоА-редуктазы орто- и парагидроксилированными метаболитами эквивалентно таковому аторвастатина. Приблизительно 70% снижения активности ГМГ-КоА-редуктазы происходит за счет активных метаболитов.

Выведение. Аторвастатин выводится преимущественно с желчью после печеночного и/или внепеченочного метаболизма (не подвергается значительной кишечно-печеночной рециркуляции). Период полувыведения 
(Т1/2) аторвастатина составляет приблизительно 14 часов. Ингибирующая активность в отношении ГМГ-КоА-редуктазы сохраняется около 20 - 30 часов за счет наличия активных метаболитов. Менее 2% от принятой внутрь дозы препарата определяется в моче. Не выводится в ходе гемодиализа, так как аторвастатин в значительной степени связывается с белками плазмы крови.

Особые группы пациентов

Пациенты старшего возраста. Концентрация аторвастатина в плазме крови у добровольцев пожилого возраста (65 лет и старше) выше (Сmax примерно на 40%, AUC (площадь под кривой «концентрация-время») примерно на 30%), чем у молодых добровольцев, в то время как воздействие на концентрацию липидов сравнимо с таковым у пациентов из групп более молодого возраста.

Пациенты детского возраста. Данные по фармакокинетике у пациентов детского возраста отсутствуют.

Пациенты женского и мужского пола. Концентрация аторвастатина и его активных метаболитов у женщин отличается от таковой у мужчин (значение Сmaxприблизительно на 20% выше, а значение AUC приблизительно на 10% ниже). Данные различия клинически незначимы, в целом не отмечается клинически значимых различий между мужчинами и женщинами в воздействии на показатели липидного обмена.

Пациенты с нарушением функции почек. Нарушение функции почек не влияет на концентрацию аторвастатина в плазме крови или его воздействие на показатели липидного обмена, в связи с этим изменение дозы у пациентов с нарушением функции почек не требуется (см. раздел «Способ применения и дозы»).

Пациенты с нарушением функции печени. Концентрация аторвастатина в плазме крови заметно повышается (значение Сmах приблизительно в 16 раз, а значение AUC приблизительно в 11 раз) у пациентов с хроническим алкогольным циррозом печени (класс В по классификации Чайлд-Пью) 
(см. раздел «Противопоказания»).

Генетический полиморфизм. Полиморфизм гена SLC01B1, кодирующего ОАТР1В1, влияет на фармакокинетику препаратов, метаболизирующихся в печени. Ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы, в том числе, аторвастатин, связываются с транспортным белком ОАТР1В1, участвующем в захвате ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы (статинов) гепатоцитами. У носителей генотипа SLC01B1 с.521СС концентрация аторвастатина в плазме крови (AUC) увеличена 2,4 раза по сравнению с но­сителями генотипа SLC01B1 C.521TT, что может повышать риск развития миопатии, включая рабдомиолиз.

Аторвастатин таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 90 шт. инструкция на украинском

Фармакологическое действие	Показания
Противопоказания	Применение при беременности и кормлении грудью
Особые указания	Состав
Способ применения и дозы	Побочные действия
Лекарственное взаимодействие	Передозировка
Условия хранения	Срок годности
Действующее вещество	Похожее видео

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Гіполіпідемічний засіб з групи статинів. Селективний конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази - ферменту, що перетворює
3-гідрокси-3-метилглутарил коензим А в мевалоновую кислоту, яка є попередником стеролів, включаючи холестерин. Тригліцериди (ТГ) і холестерин у печінці включаються до складу ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), надходять у плазму крові і транспортуються до периферичних тканини. Ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) утворюються з ЛПДНЩ в ході взаємодії з рецепторами ЛПНЩ. Аторвастатин знижує концентрацію холестерину і ліпопротеїнів у плазмі крові, пригнічуючи ГМГ-КоА-редуктазу, синтезу холестерину в печінці і збільшення числа "печінкових" рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин, що призводить до посилення захоплення і катаболізму ЛПНЩ. Знижує утворення ЛПНЩ, викликає виражене і стійке підвищення активності ЛПНЩ-рецепторів. Знижує концентрацію ЛПНЩ у пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, яка зазвичай не піддається терапії гіполіпідемічними засобами. Знижує концентрацію загального холестерину на 30-46%, ЛПНЩ - на 41-61%, аполіпопротеїну В - на 34-50% і ТГ - на 14-33%; викликає підвищення концентрації холестерину-ЛПВЩ (ліпопротеїнів високої щільності) і аполіпопротеїну А. Дозозалежно знижує концентрацію ЛПНЩ у пацієнтів з гомозиготною спадковою гіперхолестеринемією, резистентної до терапії іншими гіполіпідемічними засобами.

Фармакокінетика

Всмоктування: аторвастатин швидко всмоктується після прийому всередину, приблизно 80% всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові (Сmax) досягається через 1 - 2 години після прийому всередину. Прийом їжі дещо знижує швидкість і ступінь аторвастатину (на 25% і 9% відповідно), проте зниження холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) подібно з таким при прийомі аторвастатину натщесерце. Ступінь всмоктування підвищується пропорційно дозі аторвастатину.

Після прийому аторвастатину у вечірній час його концентрація в плазмі крові нижче приблизно на 30%, ніж після прийому в ранковий час.

Повна біодоступність аторвастатину становить приблизно 12%, а системна доступність активності інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази становить приблизно 30%. Низька системна біодоступність пов'язана з пресистемним метаболізмом в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту і при «першому проходженні» через печінку.

Розподіл. Середній обсяг розподілу аторвастатину становить приблизно 381 л. Аторвастатин на 98% зв'язується з білками плазми крові.

Метаболізм. Метаболізм аторвастатину відбувається переважно в печінці, за участю ізоферменту CYP3A4 з утворенням фармакологічно активних метаболітів (орто- і парагідроксильованих похідних і різних продуктів бета-окислення). В умовах in vitro інгібування ГМГ-КоА-редуктази орто- і парагідроксильованих метаболітами еквівалентно такому аторвастатину. Приблизно 70% зниження активності ГМГ-КоА-редуктази відбувається за рахунок активних метаболітів.

Виведення. Аторвастатин виводиться переважно з жовчю після печінкового та / або внепеченочного метаболізму (не береться значною кишково-печінкової рециркуляції). період напіввиведення
(Т1 / 2) аторвастатину становить приблизно 14 годин. Інгібуюча активність щодо ГМГ-КоА-редуктази зберігається близько 20 - 30 годин за рахунок наявності активних метаболітів. Менше 2% від прийнятої внутрішньо дози препарату визначається в сечі. Чи не виводиться в ході гемодіалізу, так як аторвастатин в значній мірі зв'язується з білками плазми крові.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти старшого віку. Концентрація аторвастатину в плазмі крові у добровольців літнього віку (65 років і старше) вище (Сmax приблизно на 40%, AUC (площа під кривою «концентрація-час») приблизно на 30%), ніж у молодих добровольців, в той час як вплив на концентрацію ліпідів порівняно з таким у пацієнтів з груп більш молодого віку.

Пацієнти дитячого віку. Дані з фармакокінетики у пацієнтів дитячого віку відсутні.

Пацієнти жіночої та чоловічої статі. Концентрація аторвастатину і його активних метаболітів у жінок відрізняється від такої у чоловіків (значення Сmaxпріблізітельно на 20% вище, а значення AUC приблизно на 10% нижче). Дані відмінності клінічно незначущі, в цілому не відзначається клінічно значущих відмінностей між чоловіками і жінками у впливі на показники ліпідного обміну.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Порушення функції нирок не впливає на концентрацію аторвастатину в плазмі крові або його вплив на показники ліпідного обміну, в зв'язку з цим зміна дози у пацієнтів з порушенням функції нирок не потрібно (див. Розділ «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнти з порушенням функції печінки. Концентрація аторвастатину в плазмі крові помітно підвищується (значення Сmах приблизно в 16 разів, а значення AUC приблизно в 11 разів) у пацієнтів з хронічним алкогольним цирозом печінки (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю)
(Див. Розділ «Протипоказання»).

Генетичний поліморфізм. Поліморфізм гена SLC01B1, що кодує ОАТР1В1, впливає на препарати, які метаболізуються в печінці. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, в тому числі, аторвастатин, зв'язуються з транспортним білком ОАТР1В1, що бере участь в захопленні інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів) гепатоцитами. У носіїв генотипу SLC01B1 с.521СС концентрація аторвастатину в плазмі крові (AUC) збільшена 2,4 рази в порівнянні з носіями генотипу SLC01B1 C.521TT, що може підвищувати ризик розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліз.

показання

У поєднанні з дієтою для зниження підвищених концентрації загального холестерину, холестерину / ЛПНЩ, аполіпопротеїну В і тригліцеридів і підвищення концентрації холестерину ЛПВЩ у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією, гетерозиготною сімейною і несімейною гіперхолестеринемією, комбінованою (змішаною) гіперліпідемією (типи IIа і IIb за класифікацією Фредриксона) ; в поєднанні з дієтою для лікування пацієнтів з підвищеними сироватковими рівнями тригліцеридів (тип IV за класифікацією Фредриксона) і пацієнтів з дисбеталіпопротеїнемією (тип III за класифікацією Фредриксона), у яких дієтотерапія не дає адекватного ефекту; для зниження концентрації загального холестерину і холестерину / ЛПНЩ у пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, коли дієтотерапія та інші нефармакологічні методи лікування виявляються недостатньо ефективними.

Протипоказання
підвищена чутливість до компонентів препарату; активні захворювання печінки або підвищення активності «печінкових» ферментів неясного генезу (більш ніж в 3 рази в порівнянні з верхньою межею норми); печінкова недостатність (класи А і В за класифікацією Чайлд-П'ю); вагітність; період грудного вигодовування; вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені); застосування у жінок дітородного віку, які не використовують адекватні методи контрацепції.

З обережністю

Зловживання алкоголем, захворювання печінки в анамнезі, тяжкі порушення водно-електролітного балансу, ендокринні та метаболічні порушення, артеріальна гіпотензія, важкі гострі інфекції (сепсис), неконтрольована епілепсія, великі хірургічні втручання, травми, захворювання скелетних м'язів. Пацієнти з наявністю факторів ризику розвитку рабдоміолізу (див. Розділ особливі вказівки).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Аторвастатин протипоказаний до застосування під час вагітності та в період грудного вигодовування.

Були отримані окремі повідомлення про вроджені аномалії розвитку плода після впливу ГМГ-КоА-редуктази. Дослідження, проведені на тваринах, показали присутність токсичного впливу аторвастатину на репродуктивну функцію.

Лікування матерів аторвастатином може зменшити утворення мевалоната в клітинах печінки плода, який є попередником холестерину. Атеросклероз є хронічним процесом, і зазвичай припинення застосування гіполіпідемічних лікарських засобів під час вагітності має надавати незначний вплив на віддалений ризик, пов'язаний з первинною гіперхолестеринемією.

Жінки репродуктивного віку під час лікування повинні користуватися адекватними методами контрацепції. Аторвастатин можна призначати жінкам репродуктивного віку тільки в тому випадку, якщо ймовірність вагітності у них дуже низька, а пацієнтка поінформована про можливий ризик лікування для плода.

Невідомо, чи виводиться аторвастатин з грудним молоком. З огляду на можливість небажаних явищ у грудних дітей, при необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

особливі вказівки

Перед початком терапії аторвастатином необхідно спробувати домогтися контролю гіперхолестеринемії шляхом адекватної дієтотерапії, підвищеної фізичної активності, зниження маси тіла у пацієнтів з ожирінням і лікування інших станів. Застосування інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази для зниження концентрації ліпідів в плазмі крові може призводити до зміни біохімічних показників функції печінки, які слід контролювати перед початком терапії, через 6 і 12 тижнів після початку прийому аторвастатину і після кожного підвищення дози, а також періодично, наприклад , кожні 6 місяців. Підвищення активності "печінкових" трансаміназ протягом терапії аторвастатином (зазвичай в перші три місяці). Пацієнти, у яких спостерігається підвищення активності "печінкових" трансаміназ, повинні перебувати під контролем лікаря до повернення показників в норму.

При ретроспективному аналізі підтипів інсульту у пацієнтів без ішемічної хвороби серця (ІХС), які перенесли недавно інсульт і транзиторну ішемічну атаку (ТІА), була виявлена ​​висока частота виникнення геморагічного інсульту у пацієнтів, які отримували аторвастатин у дозі 80 мг, в порівнянні з плацебо. Підвищений ризик був відзначений на початку дослідження у пацієнтів, які раніше перенесли геморагічний інсульт або лакунарний інфаркт головного мозку. Співвідношення ризику і користі при прийомі аторвастатину в дозі 80 мг пацієнтами, що перенесли геморагічний інсульт або лакунарний інфаркт головного мозку, не визначене, і слід ретельно оцінити потенційний ризик геморагічного інсульту перед початком лікування аторвастатином.

Вплив на скелетні м'язи

Лікування аторвастатином в рідкісних випадках може викликати міалгію, міозит і міопатію, які можуть прогресувати до рабдоміолізу, стану, потенційно небезпечного для життя, що характеризується значним підвищенням активності КФК (> 10 разів у порівнянні з верхньою межею норми), міоглобінемія і міоглобінурією, які можуть привести до ниркової недостатності. Аторвастатин може викликати підвищення активності сироваткової КФК, що слід брати до уваги при диференціальної діагностики болів. Пацієнтів необхідно попередити про те, що їм слід негайно звернутися до лікаря при появі непояснених болів або слабкості в м'язах, особливо, якщо вони супроводжуються нездужанням або гарячкою. Терапію аторвастатином слід тимчасово припинити або повністю скасувати при появі ознакою можливої ​​міопатії або наявності фактора ризику розвитку ниркової недостатності на тлі рабдоміолізу (наприклад, тяжка гостра інфекція, артеріальна гіпотензія, серйозне хірургічне втручання, травма, тяжкі обмінні, ендокринні та водно-електролітні порушення і неконтрольовані судоми).

Перед початком лікування

Аторвастатин слід призначати з обережністю пацієнтам з факторами, що призводять до розвитку рабдоміолізу. Активність КФК слід вимірювати перед початком лікування статинами в наступних випадках:

- при нирковій недостатності;

- при гіпотиреозі;

- при наявності особистого або сімейного анамнезу спадкових м'язових захворювань;

- при наявності даних про попереднє токсичний вплив на кісткову мускулатуру, викликаному прийомі статинів і фібратів;

- при захворюванні печінки і / або зловживанні алкоголем в анамнезі;

- у пацієнтів старше 70 років така зміна необхідно при наявності інших факторів, що рабдоміолізу;

- в ситуаціях, коли може відбутися збільшення концентрації аторвастатину в плазмі крові, наприклад, при лікарську взаємодію і у особливих груп населення, включаючи генетичні субпопуляції.

У подібних ситуаціях слід проводити оцінку співвідношення ризику розвитку побічних реакцій до можливої ​​користі лікування, крім того, рекомендується проводити ретельне спостереження за станом пацієнта.

Якщо вихідні показники активності КФК значно підвищені (> 5 разів, в порівнянні з верхньою межею норми), починати лікування не слід.

Вимірювання креатинфосфокінази

Визначення активності КФК не слід проводити після фізичних навантажень або при наявності будь-якої можливої ​​альтернативної причини підвищення її показників, так як це ускладнює інтерпретацію результатів тесту. Якщо вихідні показники активності КФК значно підвищені
(> 5 разів, в порівнянні з верхньою межею норми), слід провести повторний аналіз через 5-7 днів, щоб підтвердити результати.

В період лікування

- Пацієнтів необхідно попередити про те, що їм слід негайно звернутися до лікаря при появі болю, судом або слабкості в м'язах, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або гарячкою.

- Якщо подібні симптоми виникають у пацієнтів під час лікування аторвастатином, у них слід оцінити активність КФК. При значному підвищенні показників (> 5 разів, в порівнянні з верхньою межею норми), лікування препаратом Аторвастатин слід припинити.

- Якщо м'язові симптоми є серйозними і викликають щоденний дискомфорт, навіть якщо показники активності КФК не перевищують верхню межу норми менш ніж в 5 разів, слід розглянути питання про припинення лікування препаратом Аторвастатин.

- При вирішенні симптомів і повернення показників КФК до нормальних значень може бути прийнято рішення про призначення повторного курсу аторвастатину або введення альтернативного статину в найнижчій дозі під ретельним наглядом.

- Лікування аторвастатином слід припинити при клінічно значному підвищенні активності КФК (> 5 разів, в порівнянні з верхньою межею норми), або при діагностуванні рабдоміолізу, або при підозрі на нього.

Супутнє лікування іншими лікарськими препаратами

Ризик рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні аторвастатину і деяких лікарських засобів, які можуть збільшити концентрацію аторвастатину в плазмі крові, таких як потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4 або транспортних білків (наприклад, циклоспорин, телітроміцин, кларитроміцин, делавірдин, стіріпентол, кетоконазол, поріконазол, ітраконазол, позаконазол і інгібітори протеази ВІЛ, включаючи ритонавір, лопінавір, атазанавір, індинавір, дарунавір і т.д.). Ризик міопатії також може підвищитися при одночасному застосуванні гемфиброзила та інших похідних фиброевой кислоти, еритроміцину, нікотинової кислоти в липидснижающих дозах (більше 1 г на добу) і езетіміба. При можливості замість цих лікарських засобів слід застосовувати альтернативні (невзаимодействующие) препарати.

У випадках, коли необхідно одночасне застосування цих лікарських препаратів і аторвастатину, слід ретельно оцінити потенційні користь і ризик супутньої терапії. Коли пацієнти отримують лікарські препарати, які збільшують концентрацію аторвастатину в плазмі крові, рекомендується знизити максимальну дозу препарату аторвастатин. Крім того, в разі застосування потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4, рекомендується застосовувати мінімальну початкову дозу препарату Аторвастатин і встановити клінічне спостереження за станом цих пацієнтів.

Одночасне застосування аторвастатину і фузідовой кислоти не рекомендується, тому, може бути прийнято рішення про тимчасове припинення лікування препаратом Аторвастатин на період терапії фузідовой кислотою.

Застосування у дітей

Безпека застосування препарату у дітей не встановлена.

Інтерстиційна хвороба легенів

При застосуванні деяких інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, особливо при тривалій терапії, були зареєстровані поодинокі випадки виникнення інтерстиціальної хвороби легенів. Її прояви можуть включати в себе задишку, непродуктивний кашель і погіршення загального стану (підвищену стомлюваність, зниження маси тіла і лихоманку). При підозрі на ітерстіціальную хвороба легенів терапію препаратом Аторвастатин слід припинити.

Цукровий діабет

Препарати класу статинів здатні викликати підвищення концентрації глюкози в крові. У деяких пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового діабету такі зміни можуть призводити до його маніфестації, що є показанням для призначення гипогликемической терапії. Однако, снижение риска сердечно-сосудистых заболеваний на фоне приема ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы (статинов) превышает риск развития сахарного диабета, поэтому данный фактор не должен служить основанием для отмены лечения статинами. За пациентами группы риска (концентрация глюкозы в крови натощак 5,6-6,9 ммоль/л, индекс массы тела (ИМТ) >30 кг/м2, гипертриглицеридемия, артериальная гипертензия в анамнезе) следует установить врачебное наблюдение и регулярно проводить контроль биохимических параметров.

Влияние на способность управлять автомобилем и другими механизмами

О неблагоприятном влиянии аторвастатина на способность управлять автомобилем и работу с механизмами не сообщалось, но учитывая возможность развития головокружения, следует соблюдать осторожность при выполнении вышеперечисленных видов деятельности.

склад

активное вещество: аторвастатин кальция 10,85 мг в пересчете на аторвастатин 10 мг;

вспомогательные вещества: кальция гидрофосфата дигидрат 27 мг, карбоксиметилкрахмал натрия 3 мг, крахмал картофельный 3,5 мг, магния стеарат 0,65 мг, целлюлоза микрокристаллическая 45 мг;

пленочная оболочка: Оболочка (может использоваться готовая смесь Опадрай белый или готовая смесь Вивакоат) 3 мг, в том числе: гипромеллоза (гидроксипропилметилцеллюлоза) 1,0125 мг, гипролоза (гидроксипропил-
целлюлоза) 1,0125 мг, тальк 0,6 мг, титана диоксид 0,375 мг.

Спосіб застосування та дози

Перед назначением аторвастатина пациенту необходимо рекомендовать стандартную гипохолестеринемическую диету, которую он должен продолжать соблюдать в течение всего периода терапии.

Начальная доза составляет в среднем 10 мг 1 раз/сут. Доза варьирует от 10 мг до 80 мг 1 раз/сут. Препарат можно принимать в любое время суток независимо от приема пищи. Дозу подбирают с учетом исходной концентрации холестерина/ЛПНП, цели терапии и индивидуального эффекта. В начале лечения и/или во время повышения дозы аторвастатина необходимо каждые 2-4 недели контролировать уровни липидов в плазме крови и соответствующим образом корригировать дозу.

Первичная гиперхолестеринемия и смешанная гиперлипидемия, а также тип III и IV по классификации Фредриксона.

В большинстве случаев бывает достаточно назначения дозы 10 мг препарата Аторвастатин 1 раз в сутки. Существенный терапевтический эффект наблюдается через 2 недели, как правило, и максимальный терапевтический эффект обычно наблюдается уже через 4 недели. При длительном лечении этот эффект сохраняется.

Гомозиготная семейная гиперхолестеринемия.

Назначают в дозе 80 мг (2 таблетки по 40 мг) 1 раз в сутки.

Применение препарата у пациентов с почечной недостаточностью и заболеваниями почек не оказывает влияние на концентрацию аторвастатина в плазме крови или степень снижения содержания холестерина/ЛПНП при его применении, поэтому изменение дозы препарата не требуется.

При печеночной недостаточности дозы необходимо снижать (см. раздел
«С осторожностью» и «Особые указания»).

При применении препарата у пожилых пациентов различий в безопасности, эффективности или достижении целей гиполипидемической терапии в сравнении с общей популяцией не отмечалось.

Применение в комбинации с другими лекарственными средствами (ЛС)

При необходимости совместного применения с циклоспорином, телапревиром или комбинацией типранавир/ритонавир доза препарата Аторвастатин не должна превышать 10 мг. Следует соблюдать осторожность и применять самую низкую эффективную дозу препарата Аторвастатин при одновременном применении с ингибиторами ВИЧ-протеазы, ингибиторами протеазы гепатита С, кларитромицином и интраконазолом.

Побічні дії

Классификация частоты развития побочных эффектов Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ): часто (≥1/100,

Инфекционные и паразитарные заболевания:

часто – назофарингит.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи:

редко – тромбоцитопения.

Порушення з боку імунної системи:

часто – аллергические реакции; очень редко - анафилактический шок.

Нарушения со стороны обмена веществ и питания:

часто - гипергликемия, нечасто - гипогликемия, увеличение массы тела, анорексия.

Нарушения психики:

нечасто - бессонница, «кошмарные» сновидения.

Порушення з боку нервової системи:

часто - головная боль; нечасто - головокружение, парестезия, гипестезия, амнезия, нарушение вкусовых ощущений; редко - периферическая нейропатия.

Нарушения со стороны органа зрения:

нечасто - снижение четкости зрения; редко - нарушение зрительного восприятия.

Нарушения со стороны органа слуха и лабиринтные нарушения:

нечасто - «шум» в ушах; очень редко - потеря слуха.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:

часто - носовое кровотечение, боль в горле.

Нарушения со стороны пищеварительной системы:

часто - запор, метеоризм, диспепсия, тошнота, диарея; нечасто - рвота, отрыжка, боль в животе, панкреатит.

Порушення з боку печінки і жовчовивідних шляхів:

нечасто - гепатит; редко - холестаз; очень редко – печеночная недостаточность.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:

нечасто - алопеция, кожная сыпь, кожный зуд, крапивница; редко - ангионевротический отек, буллезный дерматит, мультиформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз. Нарушения со стороны скелетно-мышечной системы и соединительной ткани: часто - миалгия, артралгия, боль в конечностях, мышечные спазмы, боль в спине, припухлость суставов; нечасто - боль в шее, мышечная слабость; редко - миопатия, миозит, рабдомиолиз, тендопатия, иногда осложненная разрывом сухожилия.

Нарушения со стороны половых органов и молочной железы:

очень редко - гинекомастия.

Общие расстройства и нарушения в месте введения:

нечасто - астения, слабость, боль в груди, периферические отеки, повышение температуры тела, повышенная утомляемость.

Лабораторные и инструментальные данные:

часто – отклонения от нормы результатов «печеночных» трансаминаз (аланинаминотрансферазы (АЛТ) и аспартатаминотрансферазы (АСТ), повышение активности креатинфосфокиназы (КФК) в плазме крови;
нечасто: лейкоцитурия.

Как и при применения других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, повышение сывороточных трансаминаз было зарегистрировано у пациентов, получавших аторвастатин. Эти изменения, как правило, были мягкими, преходящими, и не требовали прекращения лечения.

Следующие нежелательные явления были зарегистрированы при применении некоторых других статинов:

- сексуальная дисфункция;

-депрессия;

- единичные случаи интерстициального заболевания легких (особенно при длительном применении);

- имеются отдельные сообщения о развитии атонического фасциита (связь с применением аторвастатина точно не установлена);

- сахарный диабет: частота развития зависит от наличия или отсутствия факторов риска (концентрация глюкозы натощак 5,6 до 6,9 ммоль/л, индекс массы тела (ИМТ) более 30 кг/м2, гипертриглицеридемия, артериальная гипертензия в анамнезе);

- потеря или снижение памяти;

- нарушение сна;

- повышение концентрации гликозилированного гемоглобина;

- случаи иммуноопосредованной некротизирующей миопатии, тромбоцитопении.

лікарська взаємодія

Аторвастатин метаболизируется под действием изофермента CYP3A4 и является субстратом транспортных белков, например, переносчика органических анионов ОЛТР1В1. Одновременное применение лекарственных препаратов, ингибирующих изофермент CYP3A4 или транспортные белки, может привести к повышению концентрации аторвастатина в плазме крови и увеличению риска развития миопатии. Риск может быть также увеличен при одновременном приеме аторвастатина с лекарственными средствами, обладающими потенциалом вызывать миопатию как, например, фибраты и эзетимиб.

Ингибиторы изофермента CYP3A4

Следует избегать одновременного применения мощных ингибиторов изофермента CYP3A4 (например, циклоспорин, телитромицин, кларитромицин, делавирдин, стирипентол, кетоконазол, вориконазол, итраконазол, позаконазол и ингибиторы ВИЧ- протеазы, включая ритонавир, лопинавир, атазанавир, индинавир, дарунавир и т.д.) так как их одновременный прием приводит к значительному повышению концентрации аторвастатина в плазме крови. При необходимости одновременного применения, следует рассмотреть вопрос о снижении начальной дозы аторвастатина или максимально переносимой на данный момент дозы аторвастатина, рекомендуется соответствующее клиническое наблюдение за пациентом (см. Таблицу 1).

Умеренные ингибиторы изофермента CYP3A4 (например, эритромицин, дилтиазем, верапамил и флуконазол) могут увеличить концентрации аторвастатина в плазме крови. Увеличение риска развития миопатии наблюдается при одновременном применении эритромицина в комбинации со статинами. Амиодарон и верапамил подавляют деятельность изофермента CYP3A4 и одновременное применение с аторвастатином может привести к увеличению экспозиции аторвастатина. При одновременном применении с умеренными ингибиторами изофермента CYP3A4 следует рассмотреть вопрос о назначении аторвастатина в более низкой, максимально переносимой дозе и провести соответствующее клиническое наблюдение за пациентом. Клинический мониторинг состояния пациента рекомендуется также после начала терапии или после коррекции дозы ингибитора изофермента CYP3А4.

Индукторы изофермента CYP3A4

Одновременное применение аторвастатина и индукторов изофермента CYP3A4 (рифампицин, эфавиренз, Зверобой продырявленный) может приводить к снижению концентрации аторвастатина в плазме крови (см. Таблицу 1). В связи с двойным механизмом действия рифампицина (индуктор изофермента CYP3A4 и ингибитор белка- переносчика ОАТР1В1 в печени), рекомендуется одновременно применять его с аторвастатином, так как отсроченное применение аторвастатина после терапии рифампицином сопровождалось значительным снижением концентрации аторвастатина в плазме крови.

Ингибиторы транспортных белков

Ингибиторы транспортных белков (например, циклоспорин) могут повышать системную экспозицию аторвастатина (см. Таблицу 1).

При необходимости их одновременного применения рекомендуется снижение дозы и клинический мониторинг эффективности (см. Таблицу 1).

Грейпфрутовый сок

Поскольку грейпфрутовый сок содержит компоненты, ингибирующие изофермент CYP3A4, его чрезмерное употребление (более 1-2 л в день на протяжении 5 дней) может вызвать увеличение концентрации аторвастатина в плазме крови.

Гемфиброзил/фибраты

Одновременный прием увеличивает риск развития мышечных осложнений (миопатия, рабдомиолиз). Поэтому следует применять самые низкие дозы аторвастатина для достижения терапевтического эффекта и проводить соответствующий периодический контроль таких пациентов, с целью выявления симптомов миопатии.

Эзетимиб

Увеличивается риск развития рабдомиолиза при одновременном применении эзетимиба и аторвастатина. Рекомендуется клинический мониторинг пациентов.

Колестипол

При одновременном применении аторвастатина и колестипола концентрация аторвастатина и его активных метаболитов в плазме крови снижалась приблизительно на 25%. В то же время гиполипидемичсский эффект при применении этих препаратов в комбинации был более выражен, чем при приеме каждого из них по отдельности.

Фузидовая кислота

При одновременном применении аторвастатина и фузидовой кислоты были отмечены осложнения со стороны мышц, в том числе рабдомиолиз. Необходим тщательный контроль состояния пациентов и при необходимости временная отмена препарата.

дигоксин

При многократном одновременном приеме дигоксина и 10 мг аторвастатина равновесные концентрации дигоксина в плазме крови незначительно увеличивались, что необходимо учитывать у пациентов, которые принимают дигоксин и аторвастатин одновременно.

Пероральные контрацептивы

Одновременное применение аторвастатина и пероральных гормональных контрацептивов приводит к повышению концентраций в плазме крови норэтистерона и этинилэстрадиола.

варфарин

Одновременное применение аторвастатина и варфарина приводит к незначительному снижению протромбинового времени в первые дни лечения, однако через 15 суток применения аторвастатина этот показатель нормализуется. Тем не менее, необходим постоянный контроль за состоянием пациентов, которые получают варфарин, если к схеме лечения добавляют аторвастатин.

Передозування

Лечение: специфического антидота нет, проводится симптоматическая терапия.

Гемодіаліз неефективний.

Следует проводить контроль функции печени и определение активности сывороточной (КФК).

Умови зберігання

У сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ° С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності

2 роки.

Діюча речовина

Аторвастатин

Похожее видео

Дополнительная информация

Аторвастатин таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 90 шт. производит Канонфарма, страна производства Россия. Если Вы заинтересовались эти товаром, обязательно посмотрите его аналоги: Тулип таблетки 20 мг, 30 шт..
Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Аторвастатин таблетки покрыт.плен.об. 10 мг 90 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!