Купить Атенолол Renewal таблетки 100 мг 30 шт.

Оказывает антиангинальное, антигипертензивное и антиаритмическое действие. Не обладает мембраностабилизирующей и внутренней симпатомиметической активностью. Уменьшает стимулированное катехоламинами образование циклического аденозинмонофосфата (цАМФ) из аденозинтрифосфата (АТФ), снижает внутриклеточный ток Са2+. В первые 24 ч после перорального приема на фоне снижения сердечного выброса отмечается реактивное повышение общего периферического сопротивления сосудов, которое в течение 1-3 суток постепенно возвращается к исходному, а затем постепенно снижается. Гипотензивный эффект связан с уменьшением минутного объема крови, снижением активности ренин-ангиотензиновой системы, чувствительности барорецепторов и влиянием на центральную нервную систему. Гипотензивное действие проявляется как снижением систолического, так и диастолического артериального давления (АД), уменьшением ударного и минутного объемов крови.

В средних терапевтических дозах не оказывает влияния на тонус периферических артерий. Гипотензивный эффект продолжается 24 ч, при регулярном применении стабилизируется к концу второй недели лечения.

Антиангинальный эффект определяется снижением потребности миокарда в кислороде в результате уменьшения частоты сердечных сокращений (удлинение диастолы и улучшение перфузии миокарда) и сократимости, а также снижением чувствительности миокарда к воздействию симпатической стимуляции. Урежает частоту сердечных сокращений (ЧСС) в покое и при физической нагрузке. За счет повышения конечного диастолического давления в левом желудочке и увеличения растяжения мышечных волокон желудочков может повышать потребность в кислороде, особенно у больных с хронической сердечной недостаточностью.

Антиаритмическое действие проявляется подавлением синусовой тахикардии и связано с устранением аритмогенных симпатических влияний на проводящую систему сердца, уменьшением скорости распространения возбуждения через синоатриальный узел и удлинением рефрактерного периода. Угнетает проведение импульсов в антеградном и в меньшей степени в ретроградном направлениях через AV (атриовентрикулярный) узел и по дополнительным путям проведения.

Отрицательный хронотропный эффект проявляется через 1 ч после приема, достигает максимума спустя 2-4 ч, продолжается до 24 ч.

Уменьшает автоматизм синусового узла, уряжает ЧСС, замедляет AV проводимость, снижает сократимость миокарда, снижает потребность миокарда в кислороде. Уменьшает возбудимость миокарда. При применении в средних терапевтических дозах оказывает менее выраженное влияние на гладкую мускулатуру бронхов и периферических артерий, чем неселективные бета-адреноблокаторы.

Увеличивает выживаемость больных, перенесших инфаркт миокарда (снижает частоту развития желудочковых аритмий и приступов стенокардии).

Практически не ослабляет бронходилатирующее действие изопротеренола.

В отличие от неселективных бета-адреноблокаторов при назначении в средних терапевтических дозах оказывает менее выраженное влияние на органы, содержащие бета2-адренорецепторы (поджелудочная железа, скелетные мышцы, гладкая мускулатура периферических артерий, бронхов и матки), и на углеводный обмен; выраженность атерогенного действия не отличается от действия пропранолола. В меньшей степени оказывает отрицательный батмо-, хроно-, ино- и дромотропный эффект. При применении в больших дозах (более 100 мг/сут.) оказывает блокирующий эффект на оба подтипа бета-адренорецепторов.

Фармакокинетика

Абсорбция из ЖКТ - быстрая, неполная (50-60%), биодоступность - 40-50%, ТCmaxкрови - 2-4 ч. Плохо проникает через гематоэнцефаличекий барьер, проходит в незначительных количествах через плацентарный барьер и в грудное молоко. Связь с белками плазмы крови - 6-16%. Практически не метаболизируется в печени. T1/2 - 6-9 ч (увеличивается у пациентов пожилого возраста). Выводится почками путем клубочковой фильтрации (85-100% в неизмененном виде). Нарушение функции почек сопровождается удлинением T1/2 и кумуляцией: при КК ниже 35 мл/мин/1.73 м2 T1/2 составляет 16-27 ч, при КК ниже 15 мл/мин/1.73 м2 - более 27 ч (необходимо уменьшение доз). Выводится в ходе гемодиализа.

Таблетки білого або білого з сіруватим або кремовим відтінком кольору; допускається легка "мармуровість".

Має антиангінальну, антигіпертензивну та антиаритмічну дію. Не володіє мембраностабілізуючої і внутрішньої активністю. Зменшує стимульоване катехоламинами утворення циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) з аденозинтрифосфату (АТФ), знижує внутрішньоклітинний струм Са2 +. У перші 24 год після перорального прийому на тлі зниження серцевого викиду наголошується реактивне підвищення загального периферичного опору судин, яке протягом 1-3 діб поступово повертається до вихідного, а потім поступово знижується. Гіпотензивний ефект пов'язаний із зменшенням хвилинного об'єму крові, зниженням активності ренін-ангіотензинової системи, чутливості барорецепторів і впливом на центральну нервову систему. Гіпотензивну дію проявляється як зниженням систолічного, так і діастолічного артеріального тиску (АТ), зменшенням ударного і хвилинного обсягів крові.

У середніх терапевтичних дозах не впливає на тонус периферичних артерій. Гіпотензивний ефект триває 24 год, при регулярному застосуванні стабілізується до кінця другого тижня лікування.

Антиангінальний ефект визначається зниженням потреби міокарда в кисні в результаті зменшення частоти серцевих скорочень (подовження діастоли і поліпшення перфузії міокарда) і скоротливості, а також зниженням чутливості міокарда до впливу симпатичної стимуляції. Урежаєт частоту серцевих скорочень (ЧСС) у спокої і при фізичному навантаженні. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку і збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу в кисні, особливо у хворих з хронічною серцевою недостатністю.

Антиаритмічна дія проявляється придушенням синусової тахікардії і пов'язане з усуненням аритмогенних симпатичних впливів на провідну систему серця, зменшенням швидкості поширення збудження через синоатріальний вузол і подовженням рефрактерного періоду. Пригнічує проведення імпульсів в антеградном і в меншій мірі в ретроградним напрямках через AV (атріовентрикулярний) вузол і по додаткових шляхах проведення.

Негативний хронотропний ефект проявляється через 1 год після прийому, досягає максимуму через 2-4 год, триває до 24 год.

Зменшує автоматизм синусового вузла, уряжается ЧСС, уповільнює AV провідність, знижує скоротність міокарда, знижує потребу міокарда в кисні. Зменшує збудливість міокарда. При застосуванні в середніх терапевтичних дозах виявляє менш виражений вплив на гладку мускулатуру бронхів і периферичних артерій, ніж неселективні бета-адреноблокатори.

Збільшує виживаність хворих, які перенесли інфаркт міокарда (знижує частоту розвитку шлуночкових аритмій і нападів стенокардії).

Практично не послаблює бронходілатірующєє дію изопротеренола.

На відміну від неселективних бета-блокаторів при призначенні в середніх терапевтичних дозах виявляє менш виражений вплив на органи, що містять бета 2 -адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки), і на вуглеводний обмін; вираженість атерогенного дії не відрізняється від дії пропранололу. У меншій мірі надає негативний батмо-, хроно-, іно-і дромотропний ефект. При застосуванні у великих дозах (більше 100 мг / сут.) Надає блокуючий ефект на обидва підтипу бета-блокатори.

Фармакокінетика

Абсорбція з шлунково-кишкового тракту - швидка, неповна (50-60%), біодоступність - 40-50%, ТCmaxкрові - 2-4 ч. Погано проникає через гематоенцефалічекій бар'єр, проходить в незначних кількостях через плацентарний бар'єр і в грудне молоко. Зв'язок з білками плазми крові - 6-16%. Практично не метаболізується в печінці. T1 / 2 - 6-9 ч (збільшується у пацієнтів похилого віку). Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації (85-100% в незміненому вигляді). Порушення функції нирок супроводжується подовженням T1 / 2 і кумуляцією: при КК нижче 35 мл / хв / 1,73 м2 T1 / 2 складає 16-27 ч, при КК нижче 15 мл / хв / 1,73 м2 - більше 27 год (необхідне зменшення доз). Виводиться в ході гемодіалізу.

- артеріальна гіпертензія;

- профілактика нападів стенокардії (за винятком стенокардії Принцметала);

- порушення серцевого ритму: синусова тахікардія, профілактика надшлуночкової тахіаритмії, шлуночкова екстрасистолія.

- кардіогенний шок;

- атріовентрикулярна (AV) блокада II-III ст .;

- виражена брадикардія (ЧСС менше 40 уд. / Хв.);

- синдром слабкості синусового вузла;

- синоаурикулярная блокада;

- гостра або хронічна серцева недостатність в стадії декомпенсації;

- кардіомегалія без ознак серцевої недостатності;

- стенокардія Принцметала;

- артеріальна гіпотензія (у разі використання при інфаркті міокарда;

- систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст.);

- період лактації;

- одночасний прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО);

- вік до 18 років (ефективність і безпека препарату не встановлені);

- підвищена чутливість до препарату.

З обережністю: цукровий діабет, метаболічний ацидоз, гіпоглікемія, алергічні реакції в анамнезі, хронічна обструктивна хвороба легень (в т.ч. емфізема легенів), AV блокада I ступеня, хронічна серцева недостатність (компенсована), облітеруючі захворювання периферичних судин ( "переміжна" кульгавість, синдром Рейно), феохромоцитома, печінкова недостатність, хронічна ниркова недостатність, міастенія, тиреотоксикоз, депресія (у т.ч. в анамнезі), псоріаз, літній вік, вагітність.

Атенолол проникає через плацентарний бар'єр і виявляється в пуповинної крові. Досліджень щодо застосування атенололу в першому триместрі не проводилося і, тому, не можна виключити можливість шкідливої ​​дії на плід. Для лікування артеріальної гіпертензії в третьому триместрі вагітності препарат застосовується під ретельним лікарським контролем. Застосування атенололу при вагітності може бути причиною порушення росту плода.

Призначати атенолол вагітним або планують вагітність жінкам, слід тільки в тих випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду, особливо в першому і другому триместрі вагітності, так як бета-адреноблокатори знижують рівень плацентарної перфузії, що може привести до внутрішньоутробної загибелі плоду або його незрілості і передчасних пологів. Крім того, такі побічні ефекти, як гіпоглікемія і брадикардія, можуть спостерігатися як у плода, так і у новонародженого.

Контроль за хворими, які приймають атенолол, повинен включати спостереження за ЧСС та АТ (на початку лікування - щодня, потім 1 раз на 3-4 місяці), вмістом глюкози крові у хворих на цукровий діабет (1 раз на 4-5 місяців). У літніх пацієнтів рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 місяців).

Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС і проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд. / Хв. При тиреотоксикозі атенолол може маскувати певні клінічні ознаки тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у хворих з тиреотоксикозом протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику. При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, викликану гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-блокаторів практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення вмісту глюкози в крові до нормальної концентрації.

У хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) різка відміна бета-блокаторів може викликати збільшення частоти або тяжкості ангінальних нападів, тому припинення прийому атенололу у хворих на ІХС необхідно проводити поступово.

У порівнянні з неселективними бета-адреноблокаторами, кардіоселективні бета-адреноблокатори мають менший впливом на функцію легенів, проте, при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів атенолол призначають тільки в разі абсолютних показань. При необхідності їх призначення в деяких випадках можна рекомендувати застосування бета 2 адреноміметиків.

Хворим з бронхоспастичними захворюваннями можна призначати кардіоселективні адреноблокатори в разі непереносимості та / або неефективності інших гіпотензивних лікарських засобів, але при цьому слід суворо стежити за дозуванням. Передозування небезпечне розвитком бронхоспазму.

Особливу увагу необхідно у випадках, якщо потрібно хірургічне втручання під наркозом у хворих, які приймають атенолол. Прийом препарату слід припинити за 48 годин до втручання. Як анестетика слід вибирати препарат з можливо мінімально негативну інотропну дію.

При одночасному застосуванні атенололу і клонідину прийом атенололу припиняють на кілька днів раніше клонідину з метою уникнення симптому скасування останнього. Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості і відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину на фоні обтяжливого алергологічного анамнезу.

Лікарські засоби, що знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря на предмет виявлення вираженого зниження артеріального тиску або брадикардії.

У разі появи у хворих похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50уд. / Хв), артеріальної гіпотензії (систолічний АТ нижче 100 мм рт.ст.,), атріовентрі-кулярной блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки і нирок необхідно зменшити дозу або припинити лікування.

Рекомендується припиняти терапію при розвитку депресії, викликаної прийомом бета-блокаторів.

У разі необхідності внутрішньовенного введення верапамілу це слід робити через не менше 48 годин після прийому атенололу.

При застосуванні атенололу можливе зменшення продукції слізної рідини, що має значення у пацієнтів, що користуються контактними лінзами.

Не можна різко переривати лікування через небезпеку розвитку важких аритмій і інфаркту міокарда. Скасування проводять поступово, знижуючи дозу протягом 2 тижнів. і більше (знижують дозу на 25% в 3-4 дні).

Слід скасовувати перед дослідженням вмісту в крові і сечі катехоламінів, норметанефріна і ванилилминдальной кислоти; титрів антинуклеарних шггітел. У курців ефективність бета-адрсноблокаторов нижче. Вагітність і період годування груддю.

Вагітним слід призначати атенолол тільки в тих випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. Атенолол виділяється з грудним молоком, тому якщо в період годування груддю препарат показаний, то краще на якийсь час припинити грудне вигодовування.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

В період лікування слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції.

1 таб.

атенолол 100 мг

Призначають всередину перед їжею, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Артеріальна гіпертензія. Лікування починають з 50 мг атенололу 1 раз на добу. Для досягнення стабільного гіпотензивного ефекту потрібно 1 -2 тижні прийому. При недостатній вираженості гіпотензивного ефекту дозу підвищують до 100 мг в один прийом. Подальше збільшення дози не рекомендується, так як воно не супроводжується посиленням клінічного ефекту.

При ішемічній хворобі серця, тахісистолічних порушеннях серцевого ритму - 50 мг 1 раз на добу.

Стенокардія. Початкова доза становить 50 мг на добу. Якщо протягом тижня не досягається оптимальний терапевтичний ефект, збільшують дозу до 100 мг на добу.

Пацієнтам похилого віку і хворим з порушеннями видільної функції нирок необхідна корекція режиму дозування.

При наявності ниркової недостатності рекомендують корекцію дози в залежності від кліренсу креатиніну. У хворих з нирковою недостатністю при значеннях кліренсу креатиніну вище 35 мл / хв. / 1,73м2 (нормальні значення становлять 100-150 мл / хв. / 1,73 м2) значної кумуляції атенололу не відбувається.

Серцево-судинна система: розвиток (збільшення) симптомів хронічної серцевої недостатності (набряклість щиколоток, стоп; задишка), порушення атріовентрикулярної провідності, аритмії, брадикардія, виражене зниження артеріального тиску, серцебиття, ослаблення скоротливості міокарда, ортостатичнагіпотензія, прояви ангіоспазму (похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно), васкуліт, біль у грудях.

ЦНС: запаморочення, зниження здатності до концентрації уваги, зниження швидкості реакції, сонливість або безсоння, депресія, галюцинації, підвищена стомлюваність, головний біль, слабкість, "кошмарні" сновидіння, занепокоєння, сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам'яті, парестезії в кінцівках (у хворих з "переміжною" кульгавістю і синдромом Рейно), м'язова слабкість, судоми.

Шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, нудота, блювота, пронос, біль у животі, запор або діарея, зміна смаку.

Дихальна система: задишка, бронхоспазм, апное, закладеність носа.

Гематологічні реакції: тромбоцитарная пурпура, анемія (апластична), тромбоз.

Ендокринна система: зниження потенції, зниження лібідо, гіперглікемія (у хворих з інсуліннезалежний цукровий діабет), гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), гіпотиреоїдний стан.

Шкірні реакції: кропив'янка, дерматити, свербіж шкіри, фоточутливість, посилення потовиділення, гіперемія шкіри, загострення перебігу псоріазу, оборотна алопеція.

Органи чуття: порушення зору, зменшення секреції слізної рідини, сухість і болючість очей, кон'юнктивіт.

Вплив на плід: внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Лабораторні показники: агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності "печінкових" ферментів, гіпербілірубінемія, тромбоцитопенія (незвичні кровотечі та крововиливи).

Інші: біль у спині, артрапгія, синдром "відміни" (тахікардія, збільшення частоти нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску і т.д.).

Частота побічних явищ зростає при збільшенні дози препарату.

При одночасному застосуванні атенололу з інсуліном, протидіабетичними засобами для прийому всередину - їх гіпоглікемічну дію посилюється. При спільному застосуванні з антигіпертензивними засобами різних груп або нітратів відбувається посилення гіпотензивної дії. Одночасне застосування атенололу і верапамілу (або дилтіазему) може викликати взаємне посилення кардіодепресивної дії.

Гіпотензивний ефект послаблюють естрогени (затримка натрію) і нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикостероїди. При одночасному застосуванні атенололу і серцевихглікозидів підвищується ризик розвитку брадикардії і порушення атріовентрикулярної провідності.

При одночасному призначенні атенололу з резерпіном, метилдопою, клонідином, верапамілом можливо виникнення вираженої брадикардії.

Одночасне в / в введення верапамілу та дилтіазему може спровокувати зупинку серця; ніфедипін може призводити до значного зниження артеріального тиску. При одночасному прийомі атенололу з похідними ерготаміну, ксантину, ефективність його знижується.

При припиненні комбінованого застосування атенололу і клонідину лікування клонідином продовжують ще кілька днів після відміни атенололу.

Одночасне застосування з лідокаїном, може зменшити його виведення і підвищити ризик токсичної дії лідокаїну.

Застосування спільно з похідними фенотіазину, сприяє підвищенню концентрації кожного з препаратів у сироватці крові.

Фенітоїн при в / в введенні, лікарські засоби для загальної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують вираженість кардіодепресивної дії і ймовірність зниження артеріального тиску.

При спільному застосуванні з еуфіліном і теофіліном, можливе взаємне пригнічення терапевтичних ефектів.

Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО через значне посилення гіпотензивної дії, перерва в лікуванні між прийомом інгібіторів МАО і атенололу повинен становити не менше 14 днів.

Алергени, які використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії.

Засоби для інгаляційного наркозу (похідні вуглеводнів) підвищують ризик пригнічення функції міокарда і розвитку артеріальної гіпертензії. Аміодарон підвищує ризик розвитку брадикардії і пригнічення AV провідності. Циметидин збільшує концентрацію в плазмі крові (гальмує метаболізм). Йодовмісні рентгеноконтрастні засоби для в / в введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.

Подовжує дію недеполяризуючих міорелаксантів і антикоагулянтний ефект кумаринів.

Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики), етанол, седативні і снодійні засоби підсилюють пригнічення центральної нервової системи.

Негідровані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу.

Симптомы: выраженная брадикардия, AV блокада II-III степени, нарастание симптомов сердечной недостаточности, чрезмерное снижение АД, затруднение дыхания, бронхоспазм, головокружение, обморок, аритмия, желудочковая экстрасистолия, цианоз ногтей пальцев или ладоней, судороги.

Лечение: промывание желудка и назначение адсорбирующих лекарственных средств; при возникновении бронхоспазма показано ингаляционное или внутривенное введение бета2-адреномиметика сальбутамола. При нарушении AV проводимости, брадикардии - в/в введение 1-2 мг атропина, эпинефрина или постановка временного кардиостимулятора; при желудочковой экстрасистолии - лидокаин (препараты 1А класса не применяются); при снижении АД - больной должен находиться в положении Тренделенбурга. Если нет признаков отека легких - в/в плазмозамещающие растворы, при неэффективности - введение эпинефрина, допамина, добутамина; при хронической сердечной недостаточности - сердечные гликозиды, диуретики, глюкагон; при судорогах - в/в диазепам. Возможно проведение диализа.

Список Б. В сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 25°С. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.

2 роки.

атенолол

Атенолол Renewal таблетки 100 мг 30 шт. производит Обновление ПФК, страна производства Россия. Только у нас Вы всегда сможете заказать и купить (с оплатой при получении) Атенолол Renewal таблетки 100 мг 30 шт. в любой город Украины (Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр (Днепропетровск), Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Симферополь, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и другие города). Мы отправляем нашу продукцию день-в-день или на следующий рабочий день. Будьте здоровы!