Купить Зомиг таблетки 2.5 мг, 2 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Зомиг таблетки
Zomig
Таблетки покрытые оболочкой
1 таблетка, покрытая оболочкой, содержит: золмитриптан 2.5 мг
Вспомогательные вещества: лактоза безводная, целлюлоза микрокристаллическая, натрия крахмала гликолат, магния стеарат, вода очищенная, полиэтиленгликоль, краситель.
В блистере 2 таблетки. В упаковке 1 блистер.
Зомиг - селективный агонист 5НТ 1 -рецепторов, противомигренозный препарат.
Обладает высоким сродством по отношению к 5НТ 1B/1D -рецепторам и умеренной аффинностью к 5HT 1A -рецепторам. Золмитриптан не проявляет существенной фармакологической активности по отношению к 5HT 2 -, 5HT 3 -, 5HT 4 -, А 1 -, А 2 -, А 1 -адренергическим рецепторам, гистаминовым H 1 -, H 2 -рецепторам, мускариновым рецепторам, допаминергическим рецепторам типа 1 и 2.
Кровеносные сосуды и сосуды твердой мозговой оболочки иннервируются афферентными волокнами тройничного нерва. В экспериментах на животных введение золмитриптана вызывает, благодаря его свойствам агониста 5НТ 1B/1D -рецепторов сосудов, вазоконстрикцию, ассоциированную с подавлением высвобождения пептида, связанного с геном кальцитонина, вазоактивного интестинального пептида и субстанции Р. Сужение сосудов и ингибирование высвобождения нейропептидов, как предполагается, являются причиной улучшения состояния при приступе мигрени , в частности, снижения интенсивности боли не позднее чем через 1 ч после приема препарата и уменьшения тошноты , рвоты , фотофобии и фонофобии, связанных с мигренью.
В дополнение к периферическому действию золмитриптан обладает действием на ядра ствола головного мозга, вовлеченные в механизм развития приступов мигрени, что объясняет устойчивый эффект повторного применения при лечении нескольких приступов мигрени у одного пациента. При приступе мигрени отмечается вазодилатация благодаря активации рефлекторного возбуждения, поддерживаемого ортодромными волокнами тройничного нерва и парасимпатической иннервацией сосудов головного мозга через высвобождение вазоактивного интестинального пептида, как основного эффекторного нейромедиатора. Золмитриптан блокирует это рефлекторное возбуждение и высвобождение вазоактивного интестинального пептида.
Купирование приступов мигрени с аурой или без ауры.
- Неконтролируемая артериальная гипертензия.
- ИБС.
- Ангиоспастическая стенокардия (стенокардия Принцметала).
- Нарушения мозгового кровообращения или транзиторные ишемические атаки в анамнезе.
- Совместное применение с эрготамином или его производными или другими агонистами 5НТ 1B/1D -серотониновых рецепторов.
- Синдром WPW или аритмии , ассоциированные с другими дополнительными путями проведения импульса.
- Повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью назначают препарат пациентам пожилого возраста (безопасность и эффективность применения Зомига у лиц старше 65 лет не изучались).
Клинических исследований применения препарата при беременности не проводилось. Применение Зомига при беременности возможно только в случаях, когда предполагаемая польза для матери превышает возможный риск для плода.
В экспериментальных исследованиях на лабораторных животных тератогенное действия золмитриптана не выявлено.
С осторожностью следует решать вопрос о возможности назначения Зомига в период лактации (грудного вскармливания).
В экспериментальных исследованиях установлено, что золмитриптан выделяется с молоком лактирующих животных. Данных о выделении золмитриптана с грудным молоком у людей нет.
Рекомендуемая доза для купирования приступа мигрени - 2.5 мг.
Если симптомы сохраняются или вновь возникают в течение 24 ч, может потребоваться прием повторной дозы Зомига. При этом повторную дозу не следует принимать в течение 2 ч после первой дозы. Если после применения Зомига в дозе 2.5 мг терапевтический эффект не достигнут, для купирования последующих приступов мигрени можно применять препарат в дозе 5 мг. Клинически значимый эффект проявляется в течение 1 ч после приема Зомига.
Эффективность препарата не зависит от того, через какое время после начала приступа была принята таблетка, однако рекомендуется принимать Зомиг как можно раньше с момента начала мигренозной головной боли.
При возникновении повторных приступов мигрени общая доза Зомига, принятая в течение 24 ч, не должна превышать 10 мг.
Пациентам с легкими и умеренными нарушениями функции печени коррекции дозы не требуется, при тяжелых нарушениях функции печени рекомендуемая максимальная доза препарата, принятая в течение 24 ч, составляет 5 мг.
Пациентам с нарушениями функции почек не требуется коррекция режима дозирования Зомига.
Зомиг обладает выраженным эффектом при мигрени с аурой и без ауры и при мигрени, ассоциированной с менструацией. На эффективность препарата не влияют пол и возраст пациента, продолжительность приступа, наличие тошноты перед приемом препарата и использование обычных препаратов для профилактики приступов мигрени.
Препарат следует применять только при установленном диагнозе. Перед применением препарата следует исключить другие возможные серьезные неврологические состояния.
В настоящее время нет данных о применении Зомига при гемиплегической или базилярной мигрени. У пациентов с мигренью может быть повышен риск развития нарушений мозгового кровообращения. У пациентов, принимающих агонисты 5НТ 1B/1D -серотониновых рецепторов, отмечались геморрагический инсульт, субарахноидальный инсульт, ишемический инсульт и другие нарушения мозгового кровообращения.
Очень редко при применении данного класса препаратов (агонисты 5НТ 1B/1D -серотониновых рецепторов) отмечались спазмы коронарных сосудов, стенокардия или развитие инфаркта миокарда. Пациентам с высокой степенью риска развития ИБС перед началом применения препарата рекомендуется провести обследование состояния сердечно-сосудистой системы. В очень редких случаях серьезные сердечно-сосудистые осложнения могут развиться у пациентов, не имевших указаний на заболевания сердечно-сосудистой системы в анамнезе.
При применении Зомига (как и других агонистов серотониновых 5НТ 1B/1D -рецепторов) сообщалось об атипичных ощущениях в области сердца. При возникновении болей в груди или симптомов ИБС следует прекратить прием золмитриптана до проведения соответствующего медицинского обследования.
Зомиг может вызывать легкое транзиторное повышение АД (как и других агонистов серотониновых 5НТ 1B/1D -рецепторов) независимо от наличия артериальной гипертензии в анамнезе; очень редко такое повышение АД было клинически выраженным. При применении Зомига (как и других агонистов серотониновых 5НТ 1B/1D -рецепторов) редко отмечались анафилактические/анафилактоидные реакции. Чрезмерное применение противомигренозных препаратов может приводить к увеличению частоты возникновения головной боли, что потенциально требует отмены лечения.
Безопасность и эффективность применения Зомига у детей и подростков в возрасте до 18 лет не установлена.
Не наблюдалось значительного ухудшения в выполнении психомоторных тестов при приеме Зомига в дозе до 20 мг. Маловероятно, что применение препарата приведет к ухудшению способности пациента заниматься потенциально опасными видами деятельности, но пациента следует предупредить о возможности развития сонливости.
Нет данных, подтверждающих, что сопутствующий прием препаратов для профилактики мигрени (бета-адреноблокаторы, дигидроэрготамин, пизотифен) оказывает какое-либо действие на эффективность или нежелательные эффекты Зомига. Фармакокинетические параметры и переносимость Зомига не изменялись при сочетанном применении с парацетамолом, метоклопрамидом и эрготамином.
В ходе исследований у здоровых добровольцев показано отсутствие клинически значимого взаимодействия между Зомигом и эрготамином, однако увеличение риска развития коронарного вазоспазма теоретически возможно. В связи с этим рекомендуется соблюдать интервал (минимум 24 ч) между отменой эрготаминосодержащих препаратов и назначением Зомига. После отмены Зомига следует назначать эрготаминосодержащие препараты не ранее, чем через 6 ч.
Сопутствующий прием других агонистов 5НТ 1B/1D -серотониновых рецепторов в течение 12 ч после приема Зомига должен быть исключен.
осле введения моклобемида (ингибитор МАО типа А) отмечалось небольшое увеличение (на 26%) AUC золмитриптана и трехкратное увеличение AUC его активного метаболита. Поэтому максимальная рекомендуемая доза Зомига, принятая в течение 24 ч, для пациентов, получающих одновременно ингибиторы МАО типа А, не должна превышать 5 мг.
После приема циметидина (ингибитора ферментов цитохрома Р 450 ) отмечалось увеличение T 1/2 золмитриптана на 44% и увеличение AUC на 48%. T 1/2 и AUC активного N-деметилированного метаболита увеличивался вдвое, в связи с чем для пациентов, принимающих циметидин, рекомендуемая максимальная доза препарата Зомиг, принятая в течение 24 ч, составляет 5 мг.
Основываясь на общем профиле взаимодействия золмитриптана, нельзя исключить возможности его взаимодействия с ингибиторами изофермента CYP1A2. Следовательно, при совместном применении препаратов такого типа ( флувоксамин и антибиотики хинолонового ряда) рекомендуется уменьшить общую дозу Зомига, принятую в течение 24 ч, до 5 мг.
После введения рифампицина не отмечалось клинически значимых изменений в фармакокинетике золмитриптана или его активных метаболитов.
При совместном применении существует возможность взаимодействия с препаратами зверобоя (Hypericum perforatum), которое может увеличивать риск развития нежелательных эффектов (как и при применении с другими агонистами 5НТ 1B/1D -серотониновых рецепторов).
Симптомы: при однократном приеме Зомига в дозе 50 мг внутрь обычно отмечался седативный эффект.
Лечение: контроль состояния пациентов должен продолжаться как минимум в течение 15 ч (T 1/2 золмитриптана - 2.5-3 ч), или пока сохраняются симптомы передозировки. Специфического антидота нет. При выраженной интоксикации рекомендуются мероприятия интенсивной терапии, включая ИВЛ, а также контроль и поддержание функции сердечно-сосудистой системы. Неизвестно, какой эффект на концентрацию золмитриптана в сыворотке оказывают гемодиализ и перитонеальный диализ.
Препарат следует хранить при температуре не ниже 30°С.
2 года.
Зомиг таблетки
Zomig
Таблетки вкриті оболонкою
1 таблетка, вкрита оболонкою, містить: золмітриптан 2.5 мг
Допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмалю гликолат, магнію стеарат, вода очищена, поліетиленгліколь, барвник.
В блістері 2 таблетки. У упаковці 1 блістер.
Зомиг - селективний агоніст 5НТ 1-рецепторів, противомигренозный препарат.
Володіє високою спорідненістю по відношенню до 5НТ 1B/1D-рецепторів та помірну аффинностью до 5HT 1A-рецепторів. Золмітриптан не виявляє істотної фармакологічної активності по відношенню до 5HT 2 -, 5HT 3 -, 5HT 4-А 1-А 2-А 1-адренергічних рецепторів, гістамінових H 1-H 2-рецепторів, мускаринових рецепторів, допаминергическим рецепторів типу 1 і 2.
Кровоносні судини і судини твердої мозкової оболонки іннервуються аферентними волокнами трійчастого нерва. В експериментах на тваринах введення золмитриптана викликає, завдяки його властивостям агоніста 5НТ 1B/1D-рецепторів судин, вазоконстрикцію, пов'язану з пригніченням вивільнення пептиду, пов'язаного з геном кальцитоніну, вазоактивних кишкових интестинального пептиду та субстанції Р. Звуження судин і пригнічення вивільнення нейропептидів, як передбачається, є причиною поліпшення стану при нападі мігрені , зокрема, зниження інтенсивності болю не пізніше ніж через 1 год після прийому препарату і зменшення нудоти , блювоти , фотофобії та фонофобии, пов'язаних з мігренню.
В доповнення до периферичної дії золмітриптан володіє дією на ядра стовбура головного мозку, залучені в механізм розвитку нападів мігрені, що пояснює стійкий ефект повторного застосування при лікуванні кількох нападів мігрені в одного пацієнта. При нападі мігрені відзначається вазодилатація завдяки активації рефлекторного збудження, підтримуваного ортодромными волокнами трійчастого нерва і парасимпатичної іннервацією судин головного мозку через вивільнення вазоактивних кишкових интестинального пептиду, як основного ефекторних нейромедіатора. Золмітриптан блокує це рефлекторне збудження і вивільнення вазоактивних кишкових интестинального пептиду.
Купірування нападів мігрені з аурою або без аури.
- Неконтрольована артеріальна гіпертензія.
- ІХС.
- Ангиоспастическая стенокардія (стенокардія Принцметала).
- Порушення мозкового кровообігу або транзиторні ішемічні атаки в анамнезі.
- Спільне застосування з ерготаміном або його похідними або іншими агоністами 5НТ 1B/1D-серотонінових рецепторів.
- Синдром WPW або аритмії , пов'язані з іншими додатковими шляхами проведення імпульсу.
- Підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю призначають препарат пацієнтам літнього віку (безпека і ефективність застосування Зомига у осіб старше 65 років не вивчалися).
Клінічних досліджень застосування препарату при вагітності не проводилося. Застосування Зомига при вагітності можливо тільки у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.
В експериментальних дослідженнях на лабораторних тваринах тератогенного дії золмитриптана не виявлено.
З обережністю слід вирішувати питання про можливість призначення Зомига в період лактації (грудного вигодовування).
В експериментальних дослідженнях встановлено, що золмітриптан виділяється з молоком лактуючих тварин. Даних про виділення золмитриптана з грудним молоком у людей немає.
Рекомендована доза для купірування нападу мігрені - 2.5 мг.
Якщо симптоми зберігаються або знов виникають протягом 24 год, може знадобитися прийом повторної дози Зомига. При цьому повторну дозу не слід приймати протягом 2 год після першої дози. Якщо після застосування Зомига в дозі 2.5 мг терапевтичний ефект не досягнуто, для усунення наступних нападів мігрені можна застосовувати препарат у дозі 5 мг. Клінічно значущий ефект проявляється протягом 1 год після прийому Зомига.
Ефективність препарату не залежить від того, через який час після початку нападу була прийнята таблетка, однак рекомендується приймати Зомиг якомога раніше з моменту початку мигренозной болю.
При виникненні повторних нападів мігрені загальна доза Зомига, прийнята протягом 24 год, не повинна перевищувати 10 мг.
Пацієнтам з легкими і помірними порушеннями функції печінки коригування дози не потрібне, при тяжких порушеннях функції печінки рекомендована максимальна доза препарату, прийнята протягом 24 год, становить 5 мг.
Пацієнтам з порушеннями функції нирок потрібна корекція режиму дозування Зомига.
Зомиг володіє вираженим ефектом при мігрені з аурою і без аури і при мігрені, асоційованої з менструацією. На ефективність препарату не впливають стать і вік пацієнта, тривалість нападу, наявність нудоти перед прийомом препарату і використання звичайних препаратів для профілактики нападів мігрені.
Препарат слід застосовувати тільки при встановленому діагнозі. Перед застосуванням препарату слід виключити інші можливі серйозні неврологічні стани.
В даний час немає даних про застосування Зомига при геміплегіческой або базилярній мігрені. У пацієнтів з мігренню може бути підвищений ризик розвитку порушень мозкового кровообігу. У пацієнтів, які приймають агоністи 5НТ 1B/1D-серотонінових рецепторів, відзначалися геморагічний інсульт, субарахноидальный інсульт, ішемічний інсульт та інші порушення мозкового кровообігу.
Дуже рідко при застосуванні даного класу препаратів (агоністи 5НТ 1B/1D-серотонінових рецепторів) відзначалися спазми коронарних судин, стенокардія або розвиток інфаркту міокарда. Пацієнтам з високим ступенем ризику розвитку ІХС перед початком застосування препарату рекомендується провести обстеження стану серцево-судинної системи. У дуже рідкісних випадках серйозні серцево-судинні ускладнення можуть розвинутися у пацієнтів, які не мали вказівок на захворювання серцево-судинної системи в анамнезі.
При застосуванні Зомига (як і інших агоністів серотонінових 5НТ 1B/1D-рецепторів) повідомлялося про атипових відчуттях в області серця. При виникненні болю в грудях чи симптомів ІХС слід припинити прийом золмитриптана до проведення відповідного медичного обстеження.
Зомиг може викликати легке транзиторне підвищення артеріального тиску (як і інших агоністів серотонінових 5НТ 1B/1D-рецепторів) незалежно від наявності артеріальної гіпертензії в анамнезі; дуже рідко таке підвищення артеріального тиску було клінічно вираженим. При застосуванні Зомига (як і інших агоністів серотонінових 5НТ 1B/1D-рецепторів) рідко відзначалися анафілактичні/анафілактоїдні реакції. Надмірне застосування противомигренозных препаратів може призводити до збільшення частоти виникнення головного болю, що потенційно вимагає відміни лікування.
Безпека та ефективність застосування Зомига у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлена.
Не спостерігалося значного погіршення у виконанні психомоторних тестів при прийомі Зомига у дозі до 20 мг. Малоймовірно, що застосування препарату призведе до погіршення здатності пацієнта займатися потенційно небезпечними видами діяльності, а пацієнта слід попередити про можливість розвитку сонливості.
Немає даних, які підтверджують, що супутній прийом препаратів для профілактики мігрені (бета-адреноблокатори, дигідроерготамін, пізотіфен) робить будь-яку дію на ефективність або небажані ефекти Зомига. Фармакокінетичні параметри та переносимість Зомига не змінювалися при одночасному застосуванні з парацетамолом, метоклопрамідом і ерготаміном.
У ході досліджень у здорових добровольців показано відсутність клінічно значущої взаємодії між Зомигом і ерготаміном, однак збільшення ризику розвитку коронарного вазоспазму теоретично можливо. У зв'язку з цим рекомендується дотримуватися інтервал (мінімум 24 год) між скасуванням эрготаминосодержащих препаратів і призначенням Зомига. Після скасування Зомига слід призначати эрготаминосодержащие препарати не раніше, ніж через 6 год.
Супутній прийом інших агоністів 5НТ 1B/1D-серотонінових рецепторів протягом 12 год після прийому Зомига повинен бути виключений.
ісля введення моклобемида (інгібітор МАО типу А) спостерігалося невелике збільшення (на 26%) AUC золмитриптана та триразове збільшення AUC активного метаболіту. Тому максимальна рекомендована доза Зомига, прийнята протягом 24 год, для пацієнтів, які отримують одночасно інгібітори МАО типу А, не повинна перевищувати 5 мг.
Після прийому циметидину (інгібітора ферментів цитохрому Р 450 ) відзначалося збільшення T 1/2 золмитриптана на 44% і збільшення AUC на 48%. T 1/2 й AUC активного, N-деметилированного метаболіту збільшувався вдвічі, у зв'язку з чим для пацієнтів, які приймають циметидин, рекомендована максимальна доза препарату Зомиг, прийнята протягом 24 год, становить 5 мг.
Ґрунтуючись на загальному профілі взаємодії золмитриптана, не можна виключити можливості його взаємодії з інгібіторами ізоферменту CYP1A2. Отже, при спільному застосуванні препаратів такого типу ( флувоксамін і антибіотики хінолонового ряду) загальну дозу рекомендується зменшити Зомига, прийняту протягом 24 год, до 5 мг.
Після введення рифампіцину не відзначалося клінічно значущих змін у фармакокінетиці золмитриптана або його активних метаболітів.
При спільному застосуванні існує можливість взаємодії з препаратами звіробою (Hypericum perforatum), яке може збільшувати ризик розвитку небажаних ефектів (як і при застосуванні з іншими агоністами 5НТ 1B/1D-серотонінових рецепторів).
Симптоми: при одноразовому прийомі Зомига в дозі 50 мг всередину зазвичай спостерігався седативний ефект.
Лікування: контроль стану пацієнтів повинен тривати як мінімум протягом 15 год (T 1/2 золмитриптана - 2.5-3 год), або поки зберігаються симптоми передозування. Специфічного антидоту немає. При вираженій інтоксикації рекомендуються заходи інтенсивної терапії, включаючи ШВЛ, а також контроль і підтримання функції серцево-судинної системи. Невідомо, який ефект на концентрацію золмитриптана в сироватці роблять гемодіаліз і перитонеальний діаліз.
Препарат слід зберігати при температурі не нижче 30°С.
2 роки.