Купить Зитига 250 мг n120 таб
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Зитига
Zytiga
таблетки
Каждая таблетка содержит:
Активное вещество: Абиратерона ацетат - 250 мг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат - 198,65 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 141,22 мг, натрия кроскармеллоза - 42,90 мг, повидон (К29/К32) - 35,75 мг, натрия лаурилсульфат - 28,60 мг, кремния диоксид коллоидный - 7,15 мг, магния стеарат - 10,73 мг
120 шт.
Зитига оказывает противоопухолевое, антиандрогенное действие.
Препарат Зитига в комбинации с преднизоном или преднизолоном показан для лечения гормонорезистентного рака предстательной железы у пациентов с прогрессированием заболевания во время или после химиотерапии, включающей доцетаксел.
- Гиперчувствительность к активному компоненту или любому вспомогательному веществу препарата;
- Детский возраст до 18 лет;
- Тяжелое нарушение функции печени.
Внутрь, 1 раз в день за 1 ч до или через 2 ч после еды. Таблетки следует глотать целиком, не разжевывая, запивая небольшим количеством воды. Рекомендуемая суточная доза препарата Зитига составляет 1 г (4 табл. по 250 мг). Препарат Зитига применяется вместе с низкими дозами преднизона или преднизолона. Рекомендуемая доза преднизона или преднизолона составляет 10 мг/сут.
Препарат Зитига нельзя принимать с пищей. В течение 1 ч после приема препарата не рекомендуется прием пищи.
До начала лечения препаратом Зитига, каждые 2 нед в течение первых 3 мес лечения, а затем ежемесячно следует измерять активность сывороточных трансаминаз и концентрацию билирубина. АД, концентрацию калия в крови и степень задержки жидкости в организме следует оценивать ежемесячно. При пропуске очередной суточной дозы препарата Зитига, преднизона или преднизолона на следующий день следует принять обычную дозу пропущенного препарата.
Коррекция дозы у пациентов с нарушением функции печени
Если в ходе лечения препаратом у пациентов развились признаки гепатотоксичности (повышение активности АЛТ в 5 раз выше ВГН или концентрации билирубина в 3 раза выше ВГН), терапию следует немедленно прекратить до полной нормализации показателей функции печени.
Повторную терапию у пациентов с нормализовавшимися показателями функции печени можно начать с уменьшенной дозы 500 мг (2 табл.) 1 раз в день. В этом случае контроль активности сывороточных трансаминаз и концентрации билирубина должен осуществляться как минимум каждые 2 нед в течение 3 мес, а затем — ежемесячно. Если признаки гепатотоксичности возникают при приеме в дозе 500 мг, терапию препаратом Зитига следует прекратить.
Если у пациентов в любой период терапии развивается тяжелая форма гепатотоксичности (активность АЛТ превышает ВГН в 20 раз), препарат Зитига следует отменить, повторное назначение препарата у таких пациентов невозможно.
Особые группы пациентов
Применение у пациентов с печеночной недостаточностью. Для больных, имеющих до начала лечения нарушение функции печени легкой степени (класс А по классификации Чайлд-Пью), коррекция дозы препарата не требуется. Препарат Зитига нельзя применять у пациентов с умеренной или тяжелой степенью печеночной недостаточности, класс В и С по классификации Чайлд-Пью.
Применение у пациентов с почечной недостаточностью. Для больных с нарушением функции почек коррекция дозы не требуется. Тем не менее, следует с осторожностью назначать препарат Зитига пациентам, больным раком предстательной железы с нарушением функции почек тяжелой степени, поскольку клинические данные о применении препарата Зитига у таких пациентов отсутствуют.
Дети. Для детей применение препарата Зитига неактуально, поскольку у данной возрастной категории не бывает рака предстательной железы.
Наиболее частыми нежелательными явлениями при лечении препаратом Зитига являются периферические отеки, гипокалиемия, артериальная гипертензия и инфекции мочевыводящих путей.
Нежелательные реакции систематизированы относительно каждой из систем органов с использованием следующей классификации частоты встречаемости: очень часто (≥1/10); часто (≥1/100,
Инфекционные заболевания: очень часто — инфекции мочевыводящих путей.
Со стороны эндокринной системы: нечасто — недостаточность функции надпочечников.
Результаты лабораторных исследований: очень часто — гипокалиемия; часто — гипертриглицеридемия, повышение активности АЛТ.
Со стороны ССС: очень часто — артериальная гипертензия; часто — сердечная недостаточность, в т.ч. острая сердечная недостаточность, левожелудочковая недостаточность, уменьшение фракции выброса левого желудочка, стенокардия, аритмия, фибрилляция предсердий, тахикардия.
Общие нарушения: очень часто — периферические отеки.
Описание отдельных нежелательных реакций
Со стороны ССС. Из клинического исследования III фазы исключались пациенты, страдавшие неконтролируемой артериальной гипертензией, клинически значимыми заболеваниями сердца, в частности инфарктом миокарда или артериальными тромбоэмболиями в течение последних 6 мес, тяжелой или нестабильной стенокардией, хронической сердечной недостаточностью классов III или IV согласно классификации Нью-Йоркской кардиологической ассоциации либо демонстрирующие снижение фракции выброса левого желудочка
Гепатотоксичность. У пациентов, получавших препарат Зитига, регистрировались случаи гепатотоксичности, соответствовавшей повышению активности АЛТ, АСТ и общего билирубина. В рамках всех клинических исследований повышение значений функциональных проб печени (повышение активности АЛТ или АСТ >5 раз относительно ВГН или концентрации билирубина >1,5 раз относительно ВГН) отмечалось приблизительно у 2% пациентов, получавших препарат Зитига, обычно в течение первых 3 мес после начала лечения.
В клинических исследованиях риск развития гепатотоксичности искусственно снижался путем исключения пациентов с активным или симптоматическим гепатитом или имевших исходные значения активности АЛТ и АСТ в ≥2,5 раза выше ВГН (при отсутствии метастатического поражения печени) и в >5 раз выше ВГН (при их наличии). При повышении значений функциональных проб печени у пациентов, принимавших участие в клинических исследованиях, производилась интенсивная коррекция данных нежелательных явлений путем временного прекращения терапии и возобновления ее только после регресса значений параметров до исходного значения. Пациентам, у которых отмечалось повышение активности АЛТ или АСТ в >20 раз относительно ВГН, лечение не возобновляли. Поэтому безопасность возобновления терапии у этих пациентов неизвестна. Механизм развития гепатотоксичности в настоящее время неясен.
Прием препарата Зитига одновременно с пищей значительно увеличивает всасывание абиратерона ацетата. Эффективность и безопасность препарата Зитига, принятого с пищей, не установлена. Препарат Зитига нельзя принимать с пищей.
Повышение АД, гипокалиемия и задержка жидкости вследствие избытка минералокортикоидов
Препарат Зитига следует с осторожностью назначать пациентам с сердечно-сосудистыми заболеваниями в анамнезе. Безопасность препарата у пациентов с фракцией выброса левого желудочкаNYHA не установлена. Перед началом применения препарата Зитига следует устранить гипокалиемию и артериальную гипертензию.
У больных, получающих препарат Зитига, может наблюдаться повышение АД, гипокалиемия и задержка жидкости вследствие повышения концентрации минералокортикоидов в крови из-за ингибирования CYP17. Введение ГКС одновременно с препаратом Зитига ослабляет стимулирующее действие АКТГ, что приводит к снижению частоты и тяжести этих неблагоприятных явлений.
Следует проявлять осторожность при лечении больных, состояние которых может ухудшаться при повышении АД или развитии гипокалиемии, например больных с сердечной недостаточностью, недавно перенесенным инфарктом миокарда или желудочковой аритмией. АД, концентрацию калия в плазме крови и степень задержки жидкости следует контролировать, как минимум 1 раз в месяц.
Гепатотоксичность
В клинических исследованиях зарегистрировано выраженное повышение активности печеночных ферментов, требовавшее отмены или коррекции дозы препарата. Активность сывороточных трансаминаз и билирубина следует измерять до начала применения препарата Зитига, каждые 2 нед в первые 3 мес лечения, а затем ежемесячно. При развитии клинических симптомов и признаков, позволяющих предположить нарушение функции печени, следует немедленно измерить активность сывороточных трансаминаз, в частности АЛТ. При повышении активности АЛТ в 5 раз выше ВГН или концентрации билирубина в 3 раза выше ВГН применение препарата Зитига следует немедленно прекратить и тщательно контролировать функцию печени.
Препарат Зитига можно применять снова только после возвращения показателей функции печени к исходным значениям и только при лечении более низкими дозами.
Если у пациентов в любой период терапии развивается тяжелая форма гепатотоксичности (активность АЛТ превышает ВГН в 20 раз), препарат Зитига следует отменить, повторное назначение препарата у таких пациентов невозможно.
Женщины детородного возраста
Препарат Зитига не предназначен для применения у женщин. Предполагается, что прием ингибиторов CYP17 беременными женщинами изменит концентрацию гормонов, что может повлиять на развитие плода. Для предотвращения случайного воздействия беременные или способные забеременеть женщины не должны работать с препаратом без перчаток.
Контрацепция у мужчин и женщин
Неизвестно, присутствует ли абиратерон или его метаболиты в сперме. Необходимо использовать презерватив, если планируется половой акт с беременной женщиной. Если половой акт планируется с женщиной детородного возраста, необходимо использовать презерватив наряду с другими эффективными методами контрацепции.
Способность к зачатию
Исследования токсичности абиратерона ацетата для репродуктивной системы не проводились, данных о влиянии препарата на способность к зачатию нет.
Беременность и лактация
Препарат Зитига не применяется у женщин. Данных о применении препарата Зитига у беременных женщин нет. Препарат Зитига противопоказан беременным и способным забеременеть женщинам. Неизвестно, выводится ли абиратерона ацетат или его метаболиты с молоком.
Отмена ГКС и купирование стрессовых ситуаций
При отмене преднизона или преднизолона следует проявлять осторожность и контролировать признаки недостаточности функции коры надпочечников. Если применение препарата Зитига продолжается после отмены ГКС, то следует контролировать появление симптомов избытка минералокортикоидов. У пациентов, получающих преднизон или преднизолон, при развитии стрессовых ситуаций может потребоваться повышенная доза ГКС перед, во время и после стрессовой ситуации.
Информация о некоторых вспомогательных веществах, входящих с состав препарата Зитига
Данный лекарственный препарат содержит 1 ммоль (27,2 мг) натрия в каждой дозе (4 табл.), что необходимо принимать во внимание при лечении пациентов, получающих диету с контролируемым содержанием натрия.
Влияние на способность управлять автомобилем или выполнять работы, требующие повышенной скорости физических и психических реакций. Препарат Зитига не влияет или оказывает ничтожно малое влияние на способность управлять автомобилем и движущимися механизмами.
В исследовании по оценке влияния абиратерона ацетата, принимаемого совместно с преднизоном, на однократную дозу декстрометорфана (субстрата CYP2D6), AUC декстрометорфана увеличилась приблизительно на 200%. AUC24 дектрофана, активного метаболита декстрометорфана, увеличилась приблизительно на 33%.
Рекомендуется с осторожностью назначать препарат Зитига пациентам, получающим препараты, которые метаболизируются через систему CYP2D6, особенно это касается препаратов с узким терапевтическим индексом. В таких случаях следует рассмотреть возможность снижения дозы препаратов с узким терапевтическим индексом, метаболизирующихся через CYP2D6, в т.ч. метопролол, пропранолол, дезипрамин, венлафаксин, галоперидол, рисперидон, пропафенон, флекаинид, кодеин, оксикодон и трамадол.
На основании данных in vitro абиратерон является субстратом изофермента CYP3A4. Следует проявлять осторожность при одновременном приеме с сильными ингибиторами изофермента CYP3A4 (кетоконазол, итраконазол, кларитромицин, атазанавир, нефазодон, саквинавир, телитромицин, ритонавир, индинавир, нелфинавир, вориконазол) и индукторами (фенитоин, карбамазепин, рифампицин, рифабутин, рифапентин, фенобарбитал).
Случаев передозировки препаратом Зитига в ходе клинических исследований не было.
Лечение: cпецифического антидота нет. В случае передозировки прием препарата Зитига следует прекратить и проводить общие поддерживающие мероприятия, включая контроль аритмии. Также следует контролировать функцию печени.
При температуре не выше 30 °C. (в оригинальной упаковке).
2 года.
Зитига
Zytiga
таблетки
Кожна таблетка містить:
Активна речовина: Абиратерона ацетат - 250 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 198,65 мг, целюлоза мікрокристалічна - 141,22 мг, натрію кроскармелоза - 42,90 мг, повідон (К29/К32) - 35,75 мг, натрію лаурилсульфат - 28,60 мг, кремнію діоксид колоїдний - 7,15 мг, магнію стеарат - 10,73 мг
120 шт.
Зитига надає протипухлинну, антиандрогенну дію.
Препарат Зитига в комбінації з преднізолоном або преднізолоном показаний для лікування гормонорезистентного раку передміхурової залози у пацієнтів з прогресуванням захворювання під час або після хіміотерапії, що включає доцетаксел.
- Гіперчутливість до активного компоненту або будь-якої допоміжної речовини препарату;
- Дитячий вік до 18 років;
- Тяжке порушення функції печінки.
Внутрішньо, 1 раз на день за 1 год до або через 2 год після їди. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Рекомендована добова доза препарату Зитига становить 1 г (4 табл. по 250 мг). Препарат Зитига застосовується разом з низькими дозами преднизона або преднізолону. Рекомендована доза преднизона або преднізолону становить 10 мг/добу.
Препарат Зитига не можна приймати з їжею. Протягом 1 год після прийому препарату не рекомендується прийом їжі.
До початку лікування препаратом Зитига, кожні 2 тижні протягом перших 3 місяців лікування, потім щомісяця слід вимірювати активність сироваткових трансаміназ та концентрації білірубіну. Артеріального тиску, концентрацію калію в крові та ступінь затримки рідини в організмі слід оцінювати щомісяця. При пропуску чергової добової дози препарату Зитига, преднизона або преднізолону на наступний день слід прийняти звичайну дозу пропущеного препарату.
Корекція дози у пацієнтів з порушенням функції печінки
Якщо під час лікування препаратом у пацієнтів розвинулися ознаки гепатотоксичності (підвищення активності АЛТ у 5 разів вище ВМН або концентрації білірубіну в 3 рази вище ВМН), терапію слід негайно припинити до повної нормалізації показників функції печінки.
Повторну терапію у пацієнтів з нормализовавшимися показниками функції печінки можна почати зі зменшеної дози 500 мг (2 табл.) 1 раз в день. В цьому випадку контроль активності сироваткових трансаміназ і концентрації білірубіну повинен здійснюватися як мінімум кожні 2 тижні протягом 3 міс, а потім - щомісяця. Якщо ознаки гепатотоксичності виникають при прийомі в дозі 500 мг, терапію препаратом Зитига слід припинити.
Якщо у пацієнтів в будь-який період терапії розвивається важка форма гепатотоксичності (активність АЛТ перевищує ВМН в 20 раз), препарат Зитига слід скасувати, повторне призначення препарату у таких пацієнтів неможливо.
Особливі групи пацієнтів
Застосування у пацієнтів з печінковою недостатністю. Для хворих, що мали до початку лікування порушення функції печінки легкого ступеня (клас А за класифікацією Чайлд-П'ю) корекція дози препарату не потрібна. Препарат Зитига не можна застосовувати у пацієнтів з помірним або тяжким ступенем печінкової недостатності, клас В і С за класифікацією Чайлд-П'ю.
Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю. Для хворих з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна. Тим не менш, слід з обережністю призначати препарат Зитига пацієнтам, хворим на рак передміхурової залози з порушенням функції нирок тяжкого ступеня, оскільки клінічні дані щодо застосування препарату Зитига у таких пацієнтів відсутні.
Діти. Для дітей застосування препарату Зитига неактуально, оскільки у даної вікової категорії не буває раку передміхурової залози.
Найбільш частими небажаними явищами при лікуванні препаратом Зитига є периферичні набряки, гіпокаліємія, артеріальна гіпертензія та інфекції сечовивідних шляхів.
Небажані реакції систематизовано щодо кожної з систем органів з використанням наступної класифікації частоти виникнення: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,
Інфекційні захворювання: дуже часто - інфекції сечовивідних шляхів.
З боку ендокринної системи: нечасто - недостатність функції надниркових залоз.
Результати лабораторних досліджень: дуже часто - гіпокаліємія; часто - гіпертригліцеридемія, підвищення активності АЛТ.
З боку ССС: дуже часто - артеріальна гіпертензія; часто - серцева недостатність, у т. ч. гостра серцева недостатність, лівошлуночкова недостатність, зменшення фракції викиду лівого шлуночка, стенокардія, аритмія, фібриляція передсердь, тахікардія.
Загальні порушення: дуже часто - периферичні набряки.
Опис окремих небажаних реакцій
З боку ССС. З клінічного дослідження III фази виключалися пацієнти, що страждали неконтрольованою артеріальною гіпертензією, клінічно значимими захворюваннями серця, зокрема інфаркт міокарда або артеріальними тромбоемболії протягом останніх 6 міс, тяжку або нестабільну стенокардію, хронічною серцевою недостатністю класів III або IV за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації або демонструють зниження фракції викиду лівого шлуночка
Гепатотоксичність. У пацієнтів, які отримували препарат Зитига, реєструвалися випадки гепатотоксичності, відповідала підвищення активності АЛТ, АСТ і загального білірубіну. В рамках всіх клінічних досліджень підвищення значень функціональних проб печінки (підвищення активності АЛТ або АСТ >5 разів відносно ВМН або концентрації білірубіну >1,5 разів відносно ВМН) зазначалося приблизно у 2% пацієнтів, які отримували препарат Зитига, зазвичай протягом перших 3 міс після початку лікування.
У клінічних дослідженнях ризик розвитку гепатотоксичності штучно знижувався шляхом виключення пацієнтів з активним або симптоматичним гепатитом або мали вихідні значення активності АЛТ і АСТ у ≥2,5 раза вище ВМН (при відсутності метастатичного ураження печінки) і >5 разів вище ВМН (при їх наявності). При підвищенні значень функціональних проб печінки у пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях, проводилася інтенсивна корекція даних небажаних явищ шляхом тимчасового припинення терапії і відновлення її тільки після регресу значень параметрів до вихідного значення. Пацієнтам, у яких відзначалося підвищення активності АЛТ або АСТ >20 разів відносно ВМН, лікування не відновлювали. Тому безпека відновлення терапії у цих пацієнтів невідома. Механізм розвитку гепатотоксичності у даний час неясний.
Прийом препарату Зитига одночасно з їжею значно збільшує всмоктування абиратерона ацетату. Ефективність і безпека препарату Зитига, прийнятого з їжею, не встановлена. Препарат Зитига не можна приймати з їжею.
Підвищення артеріального тиску, гіпокаліємія та затримка рідини внаслідок надлишку мінералокортикоїдів
Препарат Зитига слід з обережністю призначати пацієнтам з серцево-судинними захворюваннями в анамнезі. Безпека препарату у пацієнтів з фракцією викиду лівого желудочкаNYHA не встановлена. Перед початком застосування препарату Зитига слід усунути гіпокаліємію та артеріальну гіпертензію.
У хворих, які отримують препарат Зитига, може спостерігатися підвищення артеріального тиску, гіпокаліємія та затримка рідини внаслідок підвищення концентрації мінералокортикоїдів у крові через інгібірування CYP17. Введення ГКС одночасно з препаратом Зитига послаблює стимулюючий дія АКТГ, що призводить до зниження частоти і тяжкості цих несприятливих явищ.
Слід виявляти обережність при лікуванні хворих, стан яких може погіршуватися при підвищенні артеріального тиску або розвиток гіпокаліємії, наприклад хворих з серцевою недостатністю, нещодавно перенесеним інфарктом міокарда або шлуночковою аритмією. Артеріального тиску, концентрацію калію в плазмі крові і ступінь затримки рідини слід контролювати, як мінімум 1 раз в місяць.
Гепатотоксичність
У клінічних дослідженнях зареєстровано виражене підвищення активності печінкових ферментів, вимагало відміни або корекції дози препарату. Активність сироваткових трансаміназ і білірубіну слід вимірювати до початку застосування препарату Зитига, кожні 2 тижні в перші 3 міс лікування, а потім щомісяця. При розвитку клінічних симптомів та ознак, що дозволяють припустити порушення функції печінки, слід негайно виміряти активність сироваткових трансаміназ, зокрема АЛТ. При підвищенні активності АЛТ у 5 разів вище ВМН або концентрації білірубіну в 3 рази вище ВМН застосування препарату Зитига слід негайно припинити і ретельно контролювати функцію печінки.
Препарат Зитига можна застосовувати знову тільки після повернення показників функції печінки до вихідних значень і тільки при лікуванні нижчими дозами.
Якщо у пацієнтів в будь-який період терапії розвивається важка форма гепатотоксичності (активність АЛТ перевищує ВМН в 20 раз), препарат Зитига слід скасувати, повторне призначення препарату у таких пацієнтів неможливо.
Жінки дітородного віку
Препарат Зитига не призначений для застосування у жінок. Передбачається, що прийом інгібіторів CYP17 вагітними жінками змінить концентрацію гормонів, що може вплинути на розвиток плода. Для запобігання випадкового впливу вагітні або здатні завагітніти жінки не повинні працювати з препаратом без рукавичок.
Контрацепція у жінок та чоловіків
Невідомо, чи абиратерон або його метаболіти в спермі. Необхідно використовувати презерватив, якщо планується статевий акт з вагітною жінкою. Якщо статевий акт планується з жінкою дітородного віку, необхідно використовувати презерватив поряд з іншими ефективними методами контрацепції.
Здатність до зачаття
Дослідження токсичності абиратерона ацетату для репродуктивної системи не проводилися, даних про вплив препарату на здатність до зачаття немає.
Вагітність та лактація
Препарат Зитига не застосовується у жінок. Даних про застосування препарату Зитига у вагітних жінок немає. Препарат Зитига протипоказаний вагітним і здатним завагітніти жінкам. Невідомо, чи виводиться абиратерона ацетат або його метаболіти з молоком.
Скасування ГКС і купірування стресових ситуацій
При скасуванні преднизона або преднізолону слід проявляти обережність і контролювати ознаки недостатності функції кори надниркових залоз. Якщо застосування препарату Зитига триває після відміни ГКС, то слід контролювати появу симптомів надлишку мінералокортикоїдів. У пацієнтів, які отримують преднізон або преднізолон, при розвитку стресових ситуацій може знадобитися підвищена доза ГКС перед, під час і після стресової ситуації.
Інформація про деякі з допоміжних речовин, що входять до складу препарату Зитига
Даний лікарський препарат містить 1 ммоль (27,2 мг) натрію в кожній дозі (4 табл.), що необхідно брати до уваги при лікуванні пацієнтів, які отримують дієти з контрольованим вмістом натрію.
Вплив на здатність керувати автомобілем або виконувати роботи, що потребують підвищеної швидкості фізичних та психічних реакцій. Препарат Зитига не впливає або має дуже малий вплив на здатність керувати автомобілем і механізмами, що рухаються.
У дослідженні з оцінки впливу абиратерона ацетату, прийнятого спільно з преднізолоном на одноразову дозу декстрометорфану (субстрат CYP2D6), AUC декстрометорфану збільшилася приблизно на 200%. AUC24 дектрофана, активного метаболіту декстрометорфану, збільшилася приблизно на 33%.
Рекомендується з обережністю призначати препарат Зитига пацієнтам, які отримують препарати, які метаболізуються через систему CYP2D6, особливо це стосується препаратів з вузьким терапевтичним індексом. У таких випадках слід розглянути можливість зниження дози препаратів з вузьким терапевтичним індексом, які метаболізуються через CYP2D6, в т. ч. метопролол, пропранолол, дезипрамин, венлафаксин, галоперидол, рисперидон, пропафенон, флекаїнід, кодеїн, оксикодон і трамадол.
На підставі даних in vitro абиратерон є субстратом ізоферменту CYP3A4. Слід проявляти обережність при одночасному прийомі з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (кетоконазол, ітраконазол, кларитроміцин, атазанавір, нефазодон, саквінавір, телітроміцин, ритонавір, індинавір, нелфінавір, вориконазол) та індукторами (фенітоїн, карбамазепін, рифампіцин, рифабутин, рифапентин, фенобарбітал).
Випадків передозування препаратом Зитига у ході клінічних досліджень не було.
Лікування: специфічного антидоту немає. У разі передозування прийом препарату Зитига слід припинити і проводити загальні підтримуючі заходи, включаючи контроль аритмії. Також слід контролювати функцію печінки.
При температурі не вище 30 °C. (в оригінальній упаковці).
2 роки.