Купить Йонделис лиоф д/инф 1мг фл №1
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Йонделис
Yondelis
Лиофилизат для приготовления раствора для инфузий
1 флакон содержит: трабектедин 1 мг.
Вспомогательные вещества: сукроза (сахароза); калия фосфат однозамещенный; кислота фосфорная 0,1 N
1 фл.
Йонделис - противоопухолевое средство. Трабектедин представляет собой тристетрагидроизохинолиновый алкалоид природного (морского) происхождения, впервые выделенный из Карибского оболочника (Ecteinascidia turbinate). Препарат обладает сложным механизмом действия, направленным на транскрипцию. Он подавляет транскрипцию генов и взаимодействует с системой репарации нуклеотидов, связанной с транскрипцией. Трабектедин связывается с малой бороздкой ДНК, в результате чего спираль ДНК изгибается в сторону большой бороздки. Это запускает каскад процессов, влияющих на факторы транскрипции ДНК, белки, связывающиеся с ДНК, и механизмы репарации ДНК, что, в конечном итоге, приводит к нарушению клеточного цикла. Трабектедин оказывает антипролиферативное действие in vitro и in vivo в ряде культур клеток опухолей человека и в экспериментальных опухолях, включая саркому, рак молочной железы, немелкоклеточный рак легкого, рак яичника и меланому.
Лечение распространенной саркомы мягких тканей у больных, нечувствительных к антрациклинам и ифосфамиду, либо с противопоказаниями к их применению. Эффективность показана в основном у больных липосаркомой и лейомиосаркомой.
Повышенная чувствительность к любому из компонентов препарата; активная серьезная или неконтролируемая инфекция; беременность; период кормления грудью.
С осторожностью: нарушение функции печени и/или почек; повышение уровня креатинфосфокиназы (КФК); угнетение функции костного мозга.
В/в, в виде 24-часовой инфузии. Препарат рекомендуется вводить через центральный венозный катетер. Всем больным следует проводить премедикацию ГКС, например дексаметазоном 20 мг в/в за 30 мин до каждой инфузии препарата Йонделис, с целью профилактики рвоты, а также в связи с возможным гепатопротекторным действием. При необходимости могут применяться дополнительные противорвотные средства. Рекомендуемая начальная доза составляет 1,5 мг/м2 площади поверхности тела с интервалом в 3 нед.
Препарат Йонделис можно вводить только при следующих лабораторных показателях:
- абсолютном содержании нейтрофилов (АСН) ?1500/мкл;
- количестве тромбоцитов 100 000/мкл;
- уровне гемоглобина 9 г/дл;
- уровне билирубина, непревышающем верхнюю границу нормы;
- уровне ЩФ, непревышающем более чем в 2,5 раза верхнюю границу нормы (при повышении уровня ЩФ, возможно связанного с поражением костной системы, необходимо определить уровень печеночных изоферментов 5-нуклеотидазы или гамма-глутамилтранспептидазы);
- уровнях АЛТ и ACT, непревышающих более чем в 2,5 раза верхнюю границу нормы;
- содержании альбумина 25 г/л;
- Cl креатинина 30 мл/мин;
- уровне КФК, непревышающем более чем в 2,5 раза верхнюю границу нормы.
Повторные инфузии препарата Йонделис также можно проводить только при соблюдении вышеперечисленных критериев. В противном случае инфузию откладывают на срок до 3 нед до достижения соответствия лабораторных показателей крови вышеперечисленным критериям, при этом препарат вводят в той же дозе в случае отсутствия других негематологических нежелательных явлений 3—4-й степени.
Если токсичность сохраняется более 3 нед, то следует рассмотреть возможность отмены лечения.
Коррекция дозы в ходе лечения
В течение первых двух 3-недельных циклов уровни ЩФ, билирубина, КФК, АЛТ и ACT следует контролировать еженедельно, а в последующих циклах — по крайней мере 1 раз между инфузиями.
Дозу препарата при следующей инфузии снижают до 1,2 мг/м2 при появлении в любое время между инфузиями хотя бы одного из следующих явлений:
- нейтропения - тромбоцитопения - повышение уровня билирубина выше верхней границы нормы и/или ЩФ более чем в 2,5 раза выше верхней границы нормы;
- повышение уровня ACT или АЛТ более чем в 2,5 раза выше верхней границы нормы, ненормализовавшееся к 21-му дню цикла;
- любое побочное явление 3-й или 4-й степени тяжести (например тошнота, рвота, слабость).
После снижения дозы из-за токсичности ее обратное повышение в последующих циклах не рекомендуется. Если какая-либо из токсических реакций вновь появляется в последующих циклах, а лечение дает благоприятный клинический эффект, то доза может быть далее снижена до 1 мг/м2. Если дозу нужно снизить еще, то следует рассмотреть возможность отмены лечения.
Особые категории больных
Дети. Безопасность и эффективность трабектедина у детей в настоящее время не установлена. Поэтому препарат Йонделис® не следует применять у детей, пока не будут получены дополнительные данные.
Пожилые больные. Специальных исследований с участием пожилых больных не проводилось. Популяционный анализ фармакокинетики свидетельствует об отсутствии влияния возраста больных на клиренс и объем распределения трабектедина. Поэтому коррекция дозы, исходя только из возраста, обычно не рекомендуется.
Больные с нарушением функций печени. У больных с нарушением функций печени риск токсичности может быть повышен. Применение трабектедина у больных с нарушением функции печени в достаточной степени не изучалось. Четких рекомендаций о начальной дозе препарата для этой категории больных в настоящее время нет. При лечении таких больных следует проявлять особую осторожность. Возможна коррекция дозы с целью уменьшения риска гепатотоксичности. Препарат Йонделис нельзя применять при повышенном уровне билирубина.
Больные с нарушением функций почек. Исследований с участием больных с тяжелой почечной недостаточностью (Cl креатинина Рекомендации по приготовлению раствора
Для проедения инфузии препарата Йонделис растворяют и разбавляют с использованием соответствующих методов асептики. Во флакон с 1 мг трабектедина добавляют 20 мл стерильной воды для инъекций и встряхивают до полного растворения, получая раствор с концентрацией 0,05 мг/мл. Раствор должен быть прозрачным, бесцветным или слегка желтоватым, без видимых частиц.
Перед инфузией полученный раствор разбавляют.
Для разбавления полученного раствора используют 0,9% раствор натрия хлорида или 5% раствор декстрозы. Препарат Йонделис нельзя смешивать или разбавлять другими препаратами.
Для инфузии через центральный венозный катетер нужное количество раствора, содержащего необходимую дозу препарата, набирают из флакона шприцем и вносят в инфузионный мешок/флакон, содержащий не менее 500 мл 0,9% раствора натрия хлорида или 5% раствора декстрозы.
При отсутствии возможности инфузии в центральную вену и необходимости введения в периферическую вену нужное количество раствора вводят в инфузионный мешок/флакон, содержащий не менее 1000 мл 0,9% раствора натрия хлорида или 5% раствора декстрозы.
Перед введением парентеральные растворы визуально проверяют на предмет отсутствия частиц. После разбавления раствор для инфузии необходимо использовать немедленно.
Препарат Йонделис не проявляет несовместимости с поливинилхлоридом и полиэтиленом инфузионных мешков и трубок, а также с титаном внутрисосудистых катетеров.
Самыми распространенными побочными явлениями любой степени тяжести были: тошнота, слабость, pвотa, анорексия, нейтропения, повышение уровня АСТ/АЛТ. Летальный исход в результате побочных явлений был у 1,9% пациентов. Смерть обычно наступала в результате комбинации неблагоприятных явлений, включая панцитопению и фебрильную нейтропению; некоторые случаи включали сепсис, поражение печени, почечную недостаточность и рабдомиолиз. Ниже перечислены побочные явления, которые были расценены как вероятно или возможно связанные с применением препарата Йонделис и наблюдались более чем в 1% случаев. В скобках указана частота возникновения побочных явлений (%), включая все степени токсичности.
Со стороны системы кроветворения и лимфатической системы: анемия, лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения, фебрильная нейтропения. Нейтропения наблюдалась у 79% больных. Частота нейтропении 3-й и 4-й степени составила соответственно 27 и 24%. Нейтропения была обратимой и редко сопровождалась лихорадкой или инфекцией. Тромбоцитопения отмечалась в 49% случаев, в т.ч. 3-й и 4-й степени соответственно у 18 и 3% больных. Связанное с тромбоцитопенией кровотечение наблюдалось у менее 1% больных. Анемия выявлена у 97% больных, при этом у 52% из них анемия присутствовала до начала лечения. Анемия 3-й и 4-й степени зарегистрирована соответственно у 13 и 4% больных.
Со стороны ЖКТ: тошнота, рвота, анорексия, запор, диарея, стоматит, боль в животе. Тошнота и рвота наблюдалась соответственно у 63 и 39% больных, в т.ч. 3-й и 4-й степени — 6 и 7%. Частота диареи и запора 3—4-й степени была
Йонделис
Yondelis
Ліофілізат для приготування розчину для інфузій
1 флакон містить: трабектедин 1 мг.
Допоміжні речовини: сукроза (сахароза); калію фосфат однозаміщений; кислота фосфорна 0,1 N
1 фл.
Йонделис - протипухлинний засіб. Трабектедин являє собою тристетрагидроизохинолиновый алкалоїд природного (морського) походження, вперше виділений з Карибського оболочника (Ecteinascidia turbinate). Препарат володіє складним механізмом дії, спрямованим на транскрипцію. Він пригнічує транскрипцію генів і взаємодіє з системою репарації нуклеотидів, пов'язаної з транскрипцією. Трабектедин зв'язується з малої борозенкою ДНК, в результаті чого спіраль ДНК вигинається в бік великої борозенки. Це запускає каскад процесів, що впливають на фактори транскрипції ДНК, білки, що зв'язуються з ДНК, та механізми репарації ДНК, що, в кінцевому підсумку, призводить до порушення клітинного циклу. Трабектедин чинить антипроліферативну дію in vitro та in vivo у ряді культур клітин пухлин людини і в експериментальних пухлинах, включаючи саркому, рак молочної залози, недрібноклітинний рак легені, рак яєчника та меланому.
Лікування поширеної саркоми м'яких тканин у хворих, нечутливих до антрациклинам і ифосфамиду, або з протипоказаннями до їх застосування. Ефективність показана в основному у хворих липосаркомой і лейомиосаркомой.
Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату; активна серйозна або неконтрольована інфекція; вагітність; період годування груддю.
З обережністю: порушення функції печінки і/або нирок; підвищення рівня креатинфосфокінази (КФК); пригнічення функції кісткового мозку.
У/в, у вигляді 24-годинної інфузії. Препарат рекомендується вводити через центральний венозний катетер. Усім хворим слід проводити премедикацію ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДАМИ, наприклад дексаметазоном 20 мг в/в за 30 хв до кожної інфузії препарату Йонделис, з метою профілактики блювання, а також у зв'язку з можливим гепатопротекторною дією. При необхідності можуть застосовуватися додаткові протиблювотні засоби. Рекомендована початкова доза становить 1,5 мг/м2 площі поверхні тіла з інтервалом в 3 тижні.
Препарат Йонделис можна вводити тільки при наступних лабораторних показниках:
- абсолютному вмісті нейтрофілів (АСН) ?1500/мкл;
- кількості тромбоцитів 100 000/мкл;
- рівні гемоглобіну 9 г/дл;
- рівні білірубіну, непревышающем верхню межу норми;
- рівні ЛФ, непревышающем більш ніж в 2,5 рази верхню межу норми (при підвищенні рівня ЛФ, можливо пов'язаного з ураженням кісткової системи, необхідно визначити рівень печінкових ізоферментів 5-нуклеотидази або гамма-глутамілтранспептидази);
- рівні АЛТ і ACT, непревышающих більш ніж в 2,5 рази верхню межу норми;
- вміст альбуміну 25 г/л;
- Cl креатиніну 30 мл/хв;
- рівні КФК, непревышающем більш ніж в 2,5 рази верхню межу норми.
Повторні інфузії препарату Йонделис також можна проводити тільки при дотриманні перерахованих вище критеріїв. В іншому випадку інфузію відкладають на термін до 3 тижнів до досягнення відповідності лабораторних показників крові перерахованим вище критеріям, при цьому препарат вводять у тій же дозі в разі відсутності інших негематологічних небажаних явищ 3-4-го ступеня.
Якщо токсичність зберігається більше 3 тижнів, то слід розглянути можливість відміни лікування.
Корекція дози в процесі лікування
Протягом перших двох 3-тижневих циклів рівні ЛФ, білірубіну, КФК, АЛТ і ACT слід контролювати щотижня, а в наступних циклах - принаймні 1 раз між інфузіями.
Дозу препарату при наступної інфузії знижують до 1,2 мг/м2 при появі в будь-який час між інфузіями хоча б одного з наступних явищ:
- нейтропенія - тромбоцитопенія - підвищення рівня білірубіну вище верхньої межі норми і/або ЛФ більш ніж у 2,5 разу вище верхньої межі норми;
- підвищення рівня АСТ або АЛТ більше ніж у 2,5 разу вище верхньої межі норми, ненормализовавшееся до 21-го дня циклу;
- будь побічне явище 3-й або 4-го ступеня тяжкості (наприклад, нудота, блювання, слабкість).
Після зниження дози з-за токсичності її зворотне підвищення в наступних циклах не рекомендується. Якщо яка-небудь з токсичних реакцій знову з'являється у наступних циклах, а лікування дає сприятливий клінічний ефект, то доза може бути далі знижена до 1 мг/м2. Якщо дозу потрібно знизити ще, то слід розглянути можливість відміни лікування.
Особливі категорії хворих
Діти. Безпека та ефективність трабектедина у дітей в даний час не встановлена. Тому препарат Йонделис® не слід застосовувати у дітей, доки не будуть отримані додаткові дані.
Літні хворі. Спеціальних досліджень з участю хворих літнього віку не проводилося. Популяційний аналіз фармакокінетики свідчать про відсутність впливу віку хворих на кліренс і об'єм розподілу трабектедина. Тому корекція дози, виходячи лише з віку, зазвичай не рекомендується.
Хворі з порушенням функції печінки. У хворих з порушенням функцій печінки ризик токсичності може бути підвищений. Застосування трабектедина у хворих з порушенням функції печінки достатньою мірою не вивчалося. Чітких рекомендацій щодо початковій дозі препарату для цієї категорії хворих в даний час немає. При лікуванні таких хворих слід виявляти особливу обережність. Можлива корекція дози з метою зменшення ризику гепатотоксичності. Препарат Йонделис не можна застосовувати при підвищеному рівні білірубіну.
Хворі з порушенням функції нирок. Досліджень за участю пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (Cl креатиніну Рекомендації щодо приготування розчину
Для проедения інфузії препарату Йонделис розчиняють і розбавляють з використанням відповідних методів асептики. У флакон з 1 мг трабектедина додають 20 мл стерильної води для ін'єкцій і струшують до повного розчинення, отримуючи розчин з концентрацією 0,05 мг/мл Розчин повинен бути прозорим, безбарвним або злегка жовтуватим, без видимих частинок.
Перед інфузією отриманий розчин розбавляють.
Для розведення отриманого розчину використовують 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози. Препарат Йонделис не можна змішувати або розводити іншими препаратами.
Для інфузії через центральний венозний катетер потрібну кількість розчину, що містить необхідну дозу препарату, набирають з флакона шприцом і вносять в інфузійний мішок/флакон, що містить не менше 500 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину декстрози.
При відсутності можливості інфузії в центральну вену і необхідності введення в периферичну вену потрібну кількість розчину вводять в інфузійний мішок/флакон, що містить не менше 1000 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину декстрози.
Перед введенням парентеральні розчини візуально перевіряють на предмет відсутності частинок. Після розведення розчин для інфузій необхідно використати негайно.
Препарат Йонделис не виявляє несумісність з полівінілхлоридом та поліетиленом інфузійних мішків і трубок, а також з титаном внутрішньосудинних катетерів.
Найпоширенішими побічними явищами будь-якого ступеня тяжкості були: нудота, слабкість, блювання, анорексія, нейтропенія, підвищення рівня АСТ/АЛТ. Летальний результат внаслідок побічних явищ був у 1,9% пацієнтів. Смерть зазвичай наставала в результаті комбінації несприятливих явищ, включаючи панцитопенію та фебрільну нейтропенію; деякі випадки включали сепсис, ураження печінки, ниркову недостатність та рабдоміоліз. Нижче перераховані побічні явища, які були розцінені як ймовірно або можливо пов'язані з застосуванням препарату Йонделис і спостерігалися більш ніж у 1% випадків. В дужках вказана частота виникнення побічних явищ (%), включаючи всі ступені токсичності.
З боку системи кровотворення і лімфатичної системи: анемія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія. Нейтропенія спостерігалась у 79% хворих. Частота нейтропенії 3-ї і 4-го ступеня становить відповідно 27 і 24%. Нейтропенія була оборотною і рідко супроводжувалася гарячкою або інфекцією. Тромбоцитопенія спостерігалася в 49% випадків, в т. ч. 3-ї і 4-го ступеня відповідно у 18 і 3% хворих. Пов'язане з тромбоцитопенією кровотеча спостерігалося у менше 1% хворих. Анемія виявлена у 97% хворих, при цьому у 52% з них анемія була присутня до початку лікування. Анемія 3-ї і 4-го ступеня зареєстрована відповідно у 13 і 4% хворих.
З боку ШКТ: нудота, блювання, анорексія, запор, діарея, стоматит, біль у животі. Нудота і блювота спостерігалася відповідно у 63 і 39% хворих, в т. ч. 3-ї і 4-го ступеня - 6 і 7%. Частота діареї і запору 3-4-го ступеня була