Купить Йодокомб таблетки 75/150 мг, 100 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Йодокомб
IODOCOMB
Таблетки
Левотироксин натрия,калия йодид
Вспомогательные вещества:гипромеллоза, магния гидроксикарбонат, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал кукурузный, кремния диоксид коллоидный, кальция бегенат (смесь солей высушенных жирных кислот: бегеновой, арахиновой, лигноцериновой, пальмитиновой, стеариновой, олеиновой; субстанция содержит 5.7-6.3% кальция).
100 шт
Йодокомб -комбинированный препарат, содержащий левотироксин натрия и препарат неорганического йода. Левотироксин натрия - это синтетический гормон, по действию идентичный природному гормону щитовидной железы. Действие экзогенно введенного в организм человека йода зависит от суточной дозы йода, вида лекарственной формы, а также от состояния щитовидной железы (здоровый орган, латентное или манифестное течение заболевания).
Являясь структурным элементом для синтеза гормонов щитовидной железы — тироксина и трийодтиронина, йод представляет собой незаменимый компонент пищи. Потребность в йоде, то есть в том количестве йода, которое должно поступать ежедневно для предотвращения развития эндемического зоба, составляет 100-250 мкг/сут и отличается в зависимости от возраста и состояния щитовидной железы. Йод в физиологических количествах (до 300 мкг) предупреждает образование зоба, обусловленного дефицитом йода, нормализует размеры щитовидной железы у новорожденных, детей и подростков, а также воздействует на ряд нарушенных биохимических показателей (коэффициент трийодтиронин (Т3)/тироксин (Т4), уровень тиреотропного гормона (ТТГ).
— лечение диффузного эутиреоидного зоба, вызванного дефицитом йода;
— профилактика рецидива зоба после резекции щитовидной железы или терапии радиоактивным йодом.
— повышенная функция щитовидной железы любого генеза;
— недавно перенесенный инфаркт миокарда;
— стенокардия;
— острый миокардит;
— нелеченная недостаточность коры надпочечников;
— очаговая или диффузная автономия функции щитовидной железы;
— герпетиформный дерматит Дюринга;
— гипофизарная недостаточность;
— детский возраст до 18 лет;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует назначать препарат при ИБС, сердечной недостаточности, тахиаритмии, артериальной гипертензии, эпилепсии (в т.ч. в анамнезе), сахарном диабете, несахарном диабете, длительно существующем гипотиреозе, надпочечниковой недостаточности, синдром мальабсорбции, а также пациентам пожилого возраста (старше 65 лет).
Применение препарата при беременности и в период лактации возможно только в рекомендуемых дозах. Во время беременности возможна корректировка дозы.
Принимают внутрь по 1 таблетки/сут. Таблетку принимают утром натощак за 30 мин до завтрака, не разжевывая, запивая небольшим количеством жидкости.
Продолжительность курса лечения устанавливается лечащим врачом и обычно составляет от нескольких месяцев или лет до пожизненного.
Если лечение начато препаратом Йодокомб, то при необходимости увеличения дозы (на основании результатов лабораторно-диагностических исследований) рекомендуется принимать Йодокомб 75/150.
Побочное действие обычно не наблюдается.
В отдельных случаях, возможно появление симптомов гипертиреоза: тахикардия, аритмия, стенокардия, тремор, чувство внутреннего беспокойства, бессонница, гипергидроз, потеря массы тела, диарея.
В таких случаях суточную дозу следует уменьшить или на несколько дней прекратить прием препарата. После исчезновения указанной симптоматики лечение можно продолжить под контролем уровня ТТГ и Т4.
При повышенной чувствительности возможны аллергические реакции: кожная сыпь, эозинофилия; в отдельных случаях - анафилактический шок.
При гипертиреозе дефицит йода повышает, а избыток его снижает эффективность терапии антитиреоидными препаратами, поэтому до и во время лечения гипертиреоза следует избегать любого возможного поступления йода в организм.
Амиодарон в связи с высоким содержанием йода может вызвать как гипертиреоз, так и гипотиреоз. Особая осторожность требуется при узловом зобе с возможно нераспознанной автономией функции щитовидной железы.
Колестирамин и колестипол снижают всасывание левотироксина натрия, в связи с чем принимать их следует только через 4-5 ч после приема препарата
Алюминийсодержащие антациды и соли железа могут снижать всасывание левотироксина натрия при одновременном их приеме. Поэтому следует принимать не менее чем за 2 ч до приема этих препаратов.
Быстрое в/в введение фенитоина может привести к повышению уровня свободного левотироксина в плазме и в отдельных случаях способствовать развитию нарушения сердечного ритма.
Салицилаты, дикумарол, фуросемид в высоких дозах (250 мг), клофибрат могут вытеснять левотироксин натрия из его соединений с белками плазмы.
Поскольку левотироксин натрия вытесняет антикоагулянты (производные кумарина) из их соединений с белками плазмы, эффект от терапии этими препаратами, может усилиться. По этой причине при одновременном применении указанных лекарственных средств требуется регулярный контроль свертываемости крови и, в случае необходимости, коррекция (снижение) дозы антикоагулянтов.
Левотироксин натрия может ослаблять действие гипогликемических препаратов, поэтому у больных сахарным диабетом, прежде всего в начале терапии гормонами щитовидной железы, необходимо проведение регулярного контроля уровня глюкозы в крови и, в случае необходимости, коррекция дозы гипогликемических лекарственных препаратов.
При передозировке возможно развитие гипертиреоза.
Симптомы:тахикардия, аритмия, стенокардия, тремор, чувство внутреннего беспокойства, бессонница, гипергидроз, потеря массы тела, диарея.
Лечение:при относительно умеренных признаках передозировки - уменьшение дозы препарата; при выраженных признаках - прекращение приема препарата, промывание желудка, назначение колестирамина, оксигенотерапия, применение бета-адреноблокаторов, ГКС, сердечных гликозидов. Антитиреоидные препараты назначать не рекомендуется. При приеме препарата в экстремальных дозах (суицидальная попытка) возможно проведение плазмафереза.
При гипертиреозах, вызванных присутствием йода в препарате (при наличии автономии функции щитовидной железы) показана тиреостатическая терапия. В тяжелых случаях (тиреотоксический криз) показана интенсивная терапия, плазмаферез и, при необходимости, тиреоидэктомия.
При температуре не выше 25С.
2 года
Йодокомб
IODOCOMB
Таблетки
Левотироксин натрію,калію йодид
Допоміжні речовини:гіпромелоза, магнію гидроксикарбонат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний, кальцію бегенат (суміш солей висушених жирних кислот: бегенової, арахиновой, лігноцеринової, пальмітинової, стеаринової, олеїнової; субстанція містить 5.7-6.3% кальцію).
100 шт
Йодокомб-комбінований препарат, що містить левотироксин натрію і препарат неорганічного йоду. Левотироксин натрію - це синтетичний гормон, за дією ідентичний природному гормону щитоподібної залози. Дію екзогенно введеного в організм людини йоду залежить від добової дози йоду, виду лікарської форми, а також від стану щитовидної залози (здоровий орган, латентний або манифестное протягом захворювання).
Будучи структурним елементом для синтезу гормонів щитовидної залози - тироксину і трийодтироніну, йод являє собою незамінний компонент їжі. Потреба в йоді, тобто в тій кількості йоду, яке повинно надходити щодня для запобігання розвитку ендемічного зоба, становить 100-250 мкг/добу і відрізняється залежно від віку і стану щитовидної залози. Йод у фізіологічних кількостях (до 300 мкг) попереджає утворення зобу, обумовленого дефіцитом йоду, нормалізує розміри щитовидної залози у новонароджених, дітей і підлітків, а також впливає на ряд порушених біохімічних показників (коефіцієнт трийодтиронін (Т3)/тироксин (Т4), рівень тиреотропного гормону (ТТГ).
- лікування дифузного еутиреоїдного зоба, зумовленого дефіцитом йоду;
- профілактика рецидиву зобу після резекції щитовидної залози або терапії радіоактивним йодом.
- підвищена функція щитовидної залози будь-якого генезу;
- нещодавно перенесений інфаркт міокарда;
- стенокардія;
- гострий міокардит;
- нелікована недостатність кори надниркових залоз;
- осередкова або дифузна автономія функції щитовидної залози;
- герпетиформний дерматит Дюринга;
- гіпофізарна недостатність;
- дитячий вік до 18 років;
- підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат при ІХС, серцевої недостатності, тахіаритмії, артеріальної гіпертензії, епілепсії (у т. ч. в анамнезі), цукровому діабеті, нецукровому діабеті, довгостроково існуючому гіпотиреозі, надниркової недостатності, синдром мальабсорбції, а також пацієнтам літнього віку (старше 65 років).
Застосування препарату при вагітності і в період лактації можливо тільки в рекомендованих дозах. Під час вагітності можливе коригування дози.
Приймають всередину по 1 драже/добу. Таблетку приймають вранці натщесерце за 30 хв до сніданку, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Тривалість курсу лікування встановлюється лікарем і зазвичай становить від декількох місяців або років до довічного.
Якщо лікування розпочато препаратом Йодокомб, то при необхідності збільшення дози (на підставі результатів лабораторно-діагностичних досліджень) рекомендується приймати Йодокомб 75/150.
Побічна дія зазвичай не спостерігається.
В окремих випадках можлива поява симптомів гіпертиреозу: тахікардія, аритмія, стенокардія, тремор, відчуття внутрішнього неспокою, безсоння, гіпергідроз, втрата маси тіла, діарея.
У таких випадках добову дозу слід зменшити або на кілька днів припинити прийом препарату. Після зникнення зазначеної симптоматики лікування можна продовжити під контролем рівня ТТГ і Т4.
При підвищеній чутливості можливі алергічні реакції: шкірний висип, еозинофілія; в окремих випадках - анафілактичний шок.
При гіпертиреозі дефіцит йоду підвищує, а його надлишок знижує ефективність терапії антитиреоїдну препаратами, тому до і під час лікування гіпертиреозу слід уникати будь-якого можливого надходження йоду в організм.
Аміодарон у зв'язку з високим вмістом йоду може викликати як гіпертиреоз, так і гіпотиреоз. Особлива обережність потрібна при вузловому зобі з можливо нерозпізнаною автономією функції щитовидної залози.
Холестерамін та колестипол знижують всмоктування левотироксину натрію, у зв'язку з ніж приймати їх слід тільки через 4-5 год після прийому препарату
Алюминийсодержащие антациди і солі заліза можуть знижувати всмоктування левотироксину натрію при одночасному їх застосуванні. Тому слід приймати не менш ніж за 2 год до прийому цих препаратів.
Швидке в/в введення фенітоїну може призвести до підвищення рівня вільного левотироксину в плазмі і в окремих випадках сприяти розвитку порушень серцевого ритму.
Саліцилати, дикумарол, фуросемід у високих дозах (250 мг), клофібрат можуть витісняти левотироксин натрію з його сполук з білками плазми.
Оскільки левотироксин натрію витісняє антикоагулянти (похідні кумарину) з їх зв'язків з білками плазми, ефект від терапії цими препаратами, може посилитися. З цієї причини при одночасному застосуванні зазначених лікарських засобів потрібен регулярний контроль згортання крові і, у разі необхідності, корекція (зниження дози антикоагулянтів.
Левотироксин натрію може послаблювати дію гіпоглікемічних препаратів, тому у хворих на цукровий діабет, перш за все на початку терапії гормонами щитовидної залози, необхідне проведення регулярного контролю рівня глюкози в крові і, у разі необхідності, корекція дози гіпоглікемічних лікарських препаратів.
При передозуванні можливий розвиток гіпертиреозу.
Симптоми:тахікардія, аритмія, стенокардія, тремор, відчуття внутрішнього неспокою, безсоння, гіпергідроз, втрата маси тіла, діарея.
Лікування:при відносно помірних ознаках передозування - зменшення дози препарату; при виражених ознаках - припинення прийому препарату, промивання шлунка, призначення колестираміну, оксигенотерапія, застосування бета-адреноблокаторів, ГКС, серцевих глікозидів. Антитиреоїдний препарати призначати не рекомендується. При прийомі препарату в екстремальних дозах (суїцидальна спроба) можливо проведення плазмаферезу.
При гипертиреозах, викликаних присутністю йоду в препараті (при наявності автономії функції щитовидної залози) показана тиреостатическая терапія. У важких випадках (тиреотоксичний криз) показана інтенсивна терапія, плазмаферез і, при необхідності, тиреоїдектомія.
При температурі не вище 25С.
2 роки