Купить Велкейд флакон, 3,5 мг
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Велкейд
Velcade
Лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного введения
Каждый флакон для одноразового применения содержит:
активное вещество: бортезомиб (PS-341) в форме трехмерного бороксина - 3,5 мг [в пересчете на бортезомиб (PS-341) в форме мономера],
вспомогательные вещества: маннитол, азот
1 фл.
Велкейд - противоопухолевый препарат, ингибитор протеасом. Бортезомиб - это обратимый ингибитор 26S-протеасомы клеток млекопитающих. 26S-протеасома представляет собой крупный белковый комплекс, который расщепляет белки, конъюгированные с убиквитином, и обладает химотрипсиноподобным действием. Убиквитин-протеасомный путь играет ключевую роль в регуляции внутриклеточной концентрации некоторых белков и, таким образом, поддерживает внутриклеточный гомеостаз. Подавление активности протеасомы предотвращает этот селективный протеолиз, что может влиять на многие каскады реакций передачи сигнала в клетке. Нарушение механизма поддержания гомеостаза может приводить к гибели клетки. In vivo бортезомиб вызывал замедление роста многих экспериментальных моделей человеческих опухолей, включая множественную миелому. В экспериментальных исследованиях in vitro, ex vivo и на животных бортезомиб усиливал дифференцировку и активность остеобластов и ингибировал функцию остеокластов. Эти эффекты наблюдались у пациентов с множественной миеломой с множественными очагами остеолиза, получающих терапию бортезомибом.
В/в струйно, в течение 3—5 с.
Монотерапия
Рекомендуемая доза бортезомиба составляет 1,3 мг/м2 площади поверхности тела 2 раза в неделю в течение 2 нед (дни 1, 4, 8 и 11), с последующим 10-дневным перерывом (дни 12—21). Между введением последовательных доз препарата Велкейд должно пройти не менее 72 ч.
Степень клинического ответа рекомендуется оценивать после проведения 3 и 5 циклов лечения.
В случае достижения полного клинического ответа рекомендуется проведение 2 дополнительных циклов лечения.
При длительности лечения более 8 циклов Велкейд можно применять по стандартной схеме или по схеме поддерживающей терапии — еженедельно в течение 4 нед (дни 1, 8, 15, 22) с последующим 13-дневным периодом отдыха (дни 23—35).
Рекомендации по коррекции дозы и режима введения препарата Велкейд
При развитии любого негематологического токсического эффекта 3-й степени или гематологической токсичности 4-й степени, за исключением нейропатии, лечение препаратом Велкейд следует приостановить. После исчезновения симптомов токсичности лечение можно возобновить в дозе, сниженной на 25% (дозу 1,3 мг/м2 снижают до 1,0 мг/м2; 1,0 мг/м2 — до 0,7 мг/м2).
В целом показатели безопасности препарата Велкейд при применении в монотерапии сходны с соответствующими показателями при применении препарата Велкейд в комбинации с мелфаланом и преднизоном.
Ниже перечислены нежелательные побочные эффекты, которые были расценены как вероятно или возможно связанные с применением препарата Велкейд.
Нежелательные побочные эффекты сгруппированы по органам и частоте появления. Частоту определяли: как очень часто — >10%, часто — 1—10%, нечасто — 0,1—1%, редко — 0,01—0,1%, очень редко — <0,01%, включая отдельные случаи.
Со стороны системы кроветворения и лимфатической системы: очень часто — тромбоцитопения, анемия, нейтропения; часто — лейкопения, лимфопения; нечасто — панцитопения, фебрильная нейтропения; редко — ДВС-синдром.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто — ортостатическая гипотония, снижение АД, аритмия, тахикардия, фибрилляция предсердия, сердцебиение, отек легких, петехии; нечасто — застойная сердечная недостаточность, кардиогенный шок, снижение фракции выброса левого желудочка, обострение сердечной недостаточности, брадикардия, трепетание предсердий; редко — полная AV блокада, тампонада сердца.
Со стороны органов дыхания: очень часто — одышка, кашель; часто — носовое кровотечение, плевральный выпот, выделения из носа; нечасто — кровохарканье; редко — острое диффузное инфильтративное поражение легких, повышение давления в легочной артерии.
Со стороны системы пищеварения: очень часто — тошнота, рвота, диарея, запор, боли в области живота, диспепсия, снижение аппетита; часто — боли в горле, желудочно-пищеводный рефлюкс, непроходимость кишечника, вздутие живота, стоматит и изъязвления слизистой ротовой полости, дисфагия, гепатит, повышение уровня АСТ, повышение уровня ЩФ, повышение уровня ГГТ; нечасто — отрыжка, геморрагическая диарея, изъязвления на языке, кровотечение из верхних отделов ЖКТ, рвота с кровью, паралитический илеус, повышение уровня АЛТ, гипербилирубинемия, нарушение показателей функции печени; редко — ишемический колит, острый панкреатит.
Со стороны периферической и центральной нервной системы: очень часто — периферическая нейропатия, парестезия, дизестезия, головокружение, головная боль; часто — извращение вкуса, полинейропатия, судороги, обморок, тревожность; нечасто — потеря сознания, потеря вкуса; редко — энцефалопатия, вегетативная нейропатия.
Со стороны мочевыделительной системы: часто — нарушение функции почек и почечная недостаточность, затруднение мочеиспускания, гематурия.
Со стороны органов слуха: нечасто — нарушение слуха; редко — двусторонняя глухота.
Со стороны органов зрения: часто — снижение четкости зрения, инфекция и раздражение конъюнктивы.
Со стороны иммунной системы: очень часто — инфекции нижних дыхательных путей и легких, назофарингит, герпес, бронхит; часто — инфекции верхних дыхательных путей, пневмония, постгерпетическая невралгия, синусит, фарингит, кандидоз ротовой полости, инфекции мочевыводящих путей, инфицирование катетера, сепсис, гиперемия, гастроэнтерит; нечасто — гиперчувствительность к лекарствам; редко — глазной герпес, герпетический менингоэнцефалит, отек Квинке.
Со стороны кожных покровов: очень часто — кожная сыпь, зуд, покраснения, крапивница.
Со стороны костно-мышечной системы: очень часто — боль в конечностях, миалгия, артралгия.
Местные реакции: нечасто — боль в месте инъекции, флебит.
Метаболические нарушения: часто — гипергликемия, гипогликемия, гипонатриемия.
Прочие: очень часто — повышенная утомляемость, слабость, повышение температуры тела, озноб, отеки нижних конечностей; нечасто — синдром лизиса опухоли.
Пациенты с мантийно-клеточной лимфомой
Показатели безопасности препарата Велкейд у этих пациентов были сходны c соответствующими показателями у пациентов с множественной миеломой.
Значительные различия между 2 группами пациентов заключались в том, что тромбоцитопения, нейтропения, анемия, тошнота, рвота и повышение температуры тела чаще наблюдались у пациентов с множественной миеломой по сравнению с пациентами с лимфомой мантийных клеток, а периферическая нейропатия, сыпь и зуд — у пациентов с мантийно-клеточной лимфомой.
В исследованиях in vitro и исследованиях in vivo бортезомиб проявлял свойства слабого ингибитора изоферментов цитохрома Р450 1А2, 2C9, 2C19, 2D6 и ЗА4. Исходя из незначительного вклада изофермента CYP2D6 в метаболизм бортезомиба (7%), у людей с низкой активностью этого изофермента не ожидается изменения общего распределения препарата.
Исследование лекарственного взаимодействия с активным ингибитором изофермента CYP3A4 кетоконазолом показало увеличение средних значений AUC (площадь под кривой "концентрация-время") бортезомиба в среднем на 35%. Поэтому следует тщательно наблюдать за больными, получающими одновременно бортезомиб и активный ингибитор изофермента CYP3A4 (кетоконазол, ритонавир).
В исследовании лекарственного взаимодействия с активным ингибитором изофермента CYP2C19 омепразолом, не выявлено существенного изменения фармакокинетики бортезомиба. Исследование лекарственного взаимодействия с комбинацией мелфалан-преднизон показало увеличение средних значений AUC (площадь под кривой "концентрация-время") бортезомиба на 17%. Это изменение считается клинически не значимым. У больных сахарным диабетом, получавших пероральные гипогликемические препараты, зарегистрированы случаи гипогликемии и гипергликемии.
При применении бортезомиба в сочетании с препаратами, которые могут ассоциироваться с периферической нейропатией (такие как амиодарон, противовирусные средства, изониазид, нитрофурантоин или статины) и препаратами, снижающими артериальное давление, следует соблюдать осторожность.
В связи с тем, что исследований влияния индукторов изофермента CYP3A4 на фармакокинетику бортезомиба не проводилось, следует соблюдать осторожность при назначении бортезомиба в комбинации с потенциальными индукторами изофермента CYP3A4 (например, с рифампицином).
Передозировка, превышающая рекомендуемую дозу более чем в 2 раза, сопровождалась у больных острым снижением артериального давления и тромбоцитопенией со смертельным исходом. Специфический антидот к препарату Велкейд не известен. При передозировке следует контролировать показатели жизненных функций больного и проводить соответствующую терапию для поддержания артериального давления (инфузионная терапия, сосудосуживающие и/или инотропные препараты) и температуры тела.
При температуре не выше 30 °С.
3 года.
Велкейд
Velcade
Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного введення
Кожен флакон для одноразового застосування містить:
активна речовина: бортезомиб (PS-341) у формі тривимірного бороксина - 3,5 мг [в перерахунку на бортезомиб (PS-341) у формі мономеру],
допоміжні речовини: манітол, азот
1 фл.
Велкейд - протипухлинний препарат, інгібітор протеасом. Бортезомиб - це оборотний інгібітор 26S-протеасомы клітин ссавців. 26S-протеасома являє собою великий білковий комплекс, який розщеплює білки, кон'юговані з убиквитином, і має химотрипсиноподобным дією. Убіквітин-протеасомный шлях грає ключову роль в регуляції внутрішньоклітинної концентрації деяких білків і, таким чином, підтримує внутрішньоклітинний гомеостаз. Пригнічення активності протеасомы запобігає цей селективний протеоліз, що може впливати на багато каскади реакцій передачі сигналу в клітині. Порушення механізму підтримання гомеостазу може призводити до загибелі клітини. In vivo бортезомиб викликав уповільнення росту багатьох експериментальних моделей людських пухлин, включаючи множинне миелому. В експериментальних дослідженнях in vitro, ex vivo і на тварин бортезомиб посилював диференціювання і активність остеобластів і ингибировал функцію остеокластів. Ці ефекти спостерігались у пацієнтів з множинною миеломой з множинними вогнищами остеолізу, які отримують терапію бортезомибом.
В/в струминно протягом 3-5 с.
Монотерапія
Рекомендована доза бортезомиба становить 1,3 мг/м2 площі поверхні тіла 2 рази на тиждень протягом 2 тижнів (дні 1, 4, 8 і 11), з наступною 10-денною перервою (дні 12-21). Між введенням послідовних доз препарату Велкейд повинно пройти не менше 72 ч.
Ступінь клінічної відповіді рекомендується оцінювати після проведення 3 і 5 циклів лікування.
У випадку досягнення повної клінічної відповіді рекомендується проведення 2 додаткових циклів лікування.
При тривалості лікування понад 8 циклів Велкейд можна застосовувати за стандартною схемою або за схемою підтримуючої терапії - щотижня протягом 4 тижнів (дні 1, 8, 15, 22) з подальшим 13-денним періодом відпочинку (дні 23-35).
Рекомендації з корекції дози і режиму введення препарату Велкейд
При розвитку будь-якого негематологического токсичного ефекту 3-го ступеня або гематологічної токсичності 4-го ступеня, за винятком нейропатії, лікування препаратом Велкейд слід припинити. Після зникнення симптомів токсичності лікування можна відновити в дозі, зниженою на 25% (дозу 1,3 мг/м2 знижують до 1,0 мг/м2; 1,0 мг/м2 до 0,7 мг/м2).
В цілому показники безпеки препарату Велкейд при застосуванні у монотерапії схожі з відповідними показниками при застосуванні препарату Велкейд в комбінації з мелфаланом і преднізолоном.
Нижче перелічені небажані побічні ефекти, які були розцінені як ймовірно або можливо пов'язані з застосуванням препарату Велкейд.
Небажані побічні ефекти згруповані по органам і частоту появи. Частоту визначали як дуже часто - >10%, часто - 1-10%, нечасто - 0,1-1%, рідко - 0,01-0,1%, дуже рідко - <0,01%, включаючи окремі випадки.
З боку системи кровотворення і лімфатичної системи: дуже часто - тромбоцитопенія, анемія, нейтропенія; часто - лейкопенія, лімфопенія; нечасто - панцитопенія, фебрильна нейтропенія; рідко - ДВЗ-синдром.
З боку серцево-судинної системи: часто - ортостатична гіпотонія, зниження артеріального тиску, аритмія, тахікардія, фібриляція передсердя, відчуття серцебиття, набряк легенів, петехії; нечасто - застійна серцева недостатність, кардіогенний шок, зниження фракції викиду лівого шлуночка, загострення серцевої недостатності, брадикардія, тріпотіння передсердь; рідко - повна AV блокада, тампонада серця.
З боку органів дихання: дуже часто - задишка, кашель; часто - носова кровотеча, плевральний випіт, виділення з носа; нечасто - кровохаркання; рідко - гостре дифузне инфильтративное ураження легень, підвищення тиску в легеневій артерії.
З боку системи травлення: дуже часто - нудота, блювання, діарея, запор, болі в області живота, диспепсія, зниження апетиту; часто - біль у горлі, шлунково-стравохідний рефлюкс, непрохідність кишечнику, здуття живота, стоматит та виразки слизової оболонки ротової порожнини, дисфагія, гепатит, підвищення рівня АСТ, підвищення рівня ЛФ, підвищення рівня ГГТ; нечасто - відрижка, геморагічна діарея, виразки на мові, кровотеча з верхніх відділів ШКТ, блювання з кров'ю, паралітичний ілеус, підвищення рівня АЛТ, гіпербілірубінемія, порушення показників функції печінки; рідко - ішемічний коліт, гострий панкреатит.
З боку периферичної і центральної нервової системи: дуже часто - периферична нейропатія, парестезія, дизестезия, запаморочення, головний біль; часто - збочення смаку, полінейропатія, судоми, непритомність, тривожність; нечасто - втрата свідомості, втрата смаку; рідко - енцефалопатія, вегетативна нейропатія.
З боку сечовидільної системи: часто - порушення функції нирок і ниркова недостатність, утруднення сечовипускання, гематурія.
З боку органів слуху: нечасто - порушення слуху; рідко - двостороння глухота.
З боку органів зору: часто - зниження чіткості зору, інфекція і подразнення кон'юнктиви.
З боку імунної системи: дуже часто - інфекції нижніх дихальних шляхів і легенів, назофарингіт, герпес, бронхіт; часто - інфекції верхніх дихальних шляхів, пневмонія, постгерпетична невралгія, синусит, фарингіт, кандидоз ротової порожнини, інфекції сечовивідних шляхів, інфікування катетера, сепсис, гіперемія, гастроентерит; нечасто - гіперчутливість до ліків; рідко - очний герпес, герпетичний менінгоенцефаліт, набряк Квінке.
З боку шкірних покривів: дуже часто - шкірний висип, свербіж, почервоніння, кропив'янка.
З боку кістково-м'язової системи: дуже часто - біль у кінцівках, міалгія, артралгія.
Місцеві реакції: нечасто - біль у місці ін'єкції, флебіт.
Метаболічні порушення: часто - гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпонатріємія.
Інші: дуже часто - підвищена втомлюваність, слабкість, підвищення температури тіла, озноб, набряки нижніх кінцівок; нечасто - синдром лізису пухлини.
Пацієнти з мантійно-клітинною лімфомою
Показники безпеки препарату Велкейд у цих пацієнтів були подібні c відповідними показниками у пацієнтів з множинною миеломой.
Значні відмінності між 2 групами пацієнтів полягали в тому, що тромбоцитопенія, нейтропенія, анемія, нудота, блювання і підвищення температури тіла найчастіше спостерігались у пацієнтів з множинною миеломой порівняно з пацієнтами з лімфомою мантійних клітин, а периферична нейропатія, висип і свербіж - у пацієнтів з мантійно-клітинною лімфомою.
У дослідженнях in vitro та дослідженнях in vivo бортезомиб виявляв властивості слабкого інгібітору ізоферментів цитохрому Р450 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 і ЗА4. Виходячи з незначного вкладу ізоферменту CYP2D6 у метаболізм бортезомиба (7%), у людей з низькою активністю цього ізоферменту не очікується зміни загального розподілу препарату.
Дослідження лікарської взаємодії з активним інгібітором ізоферменту CYP3A4 кетоконазолом показало збільшення середніх значень AUC (площа під кривою "концентрація-час") бортезомиба в середньому на 35%. Тому слід ретельно спостерігати за хворими, які отримують одночасно бортезомиб і активний інгібітор ізоферменту CYP3A4 (кетоконазол, ритонавір).
У дослідженні лікарської взаємодії з активним інгібітором ізоферменту CYP2C19 омепразолом, не виявлено суттєвої зміни фармакокінетики бортезомиба. Дослідження лікарської взаємодії з комбінацією мелфалан-преднізон показало збільшення середніх значень AUC (площа під кривою "концентрація-час") бортезомиба на 17%. Це зміна вважається клінічно значущим. У хворих на цукровий діабет, які отримували пероральні гіпоглікемічні препарати, зареєстровані випадки гіпоглікемії і гіперглікемії.
При застосуванні бортезомиба у поєднанні з препаратами, які можуть асоціюватися з периферичної нейропатією (такі як аміодарон, противірусні засоби, ізоніазид, нитрофурантоин або статини) і препаратами, що знижують артеріальний тиск, слід дотримуватися обережності.
У зв'язку з тим, що досліджень впливу індукторів ізоферменту CYP3A4 на фармакокінетику бортезомиба не проводилося, слід дотримуватися обережності при призначенні бортезомиба в комбінації з потенційними індукторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцином).
Передозування, що перевищує рекомендовану дозу більш ніж в 2 рази, супроводжувалася у хворих гострим зниженням артеріального тиску та тромбоцитопенією зі смертельним результатом. Специфічний антидот до препарату Велкейд не відомий. При передозуванні слід контролювати показники життєвих функцій хворого та проводити відповідну терапію для підтримки артеріального тиску (інфузійна терапія, судинозвужувальні та/або інотропні препарати) і температури тіла.
При температурі не вище 30 °С.
3 роки.