Купить Вазотенз н таб. п/о плен. 50мг + 12,5мг №28

Вазотенз Н

Vasotens H

Таблетки, покрытые оболочкой

1 таблетка содержит лозартан калия 50 мг, гидрохлоротиазид 12,5 мг;
вспомогательные вещества: маннитол; МКЦ; натрия кроскармеллоза; повидон; магния стеарат; Opadry белый (гипромеллоза 3cР, гидроксипропилцеллюлоза, титана диоксид, макрогол, гипромеллоза 50сР)

28 шт.

Вазотенз Н оказывает гипотензивное действие.

Артериальная гипертензия (у пациентов, для которых комбинированная терапия является оптимальной).

Повышенная чувствительность к компонентам препарата Вазотенз Н или к другим производным сульфонамидов, анурия, выраженная артериальная гипотензия, выраженные нарушения функции печени, выраженные нарушения функции почек (Cl креатинина ≤30 мл/мин), гиповолемия (в т.ч. на фоне высоких доз диуретиков), беременность, период грудного вскармливания, возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).

Противопоказано при беременности. На время лечения следует прекратить грудное вскармливание.

Вазотенз Н принимают внутрь, вне зависимости от приема пищи. Обычная начальная и поддерживающая доза — 1 табл. в день. Для тех пациентов, у которых при этой дозировке не удается добиться адекватного контроля АД, доза может быть увеличена до 2 табл. (50 мг/12,5 мг) или 1 табл. (100 мг/25 мг) 1 раз в день. Максимальная доза — 2 табл. (50 мг/12,5 мг) или 1 табл. (100 мг/25 мг) 1 раз в день. В целом, максимальный гипотензивный эффект достигается в течение 3 нед после начала лечения.

К наиболее частым побочным эффектам при лечении эссенциальной гипертензии относят головокружение.
Аллергические реакции: анафилактоидные реакции, ангионевротический отек, включая отек гортани и/или языка, что приводило к обструкции дыхательных путей, и/или отек лица, губ, глотки и/или языка, изредка отмечавшиеся при приеме лозартана. У некоторых из этих пациентов ранее возникал ангионевротический отек при применении других препаратов, в т.ч. и ингибиторов АПФ. Крайне редко при приеме лозартана отмечались проявления васкулита, включая болезнь Шенлейна-Геноха.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение АД.
Со стороны пищеварительного тракта: при приеме лозартана были зарегистрированы редкие (Со стороны органов дыхания: при приеме лозартана — кашель.
Со стороны кожных покровов: крапивница.
Лабораторные показатели: редко (5,5 ммоль/л), повышение активности «печеночных» ферментов.

Препарат может повышать концентрацию мочевины и креатинина в плазме крови у пациентов с двусторонним стенозом почечных артерий или стенозом почечной артерии единственной почки.

Может назначаться с другими гипотензивными средствами.
Не отмечено клинически значимого взаимодействия с гидрохлортиазидом, дигоксином, непрямыми антикоагулянтами, циметидином, фенобарбиталом.
У пациентов с дегидратацией (предшествовавшее лечение большими дозами диуретиков) может возникать выраженное снижение АД.
Усиливает (взаимно) эффект других гипотензивных средств (мочегонных, бета-адреноблокаторов, симпатолитиков).
Повышает риск гиперкалиемии при совместном применении с калийсберегающими диуретиками и препаратами калия.

Симптомы: лозартан — выраженное снижение АД, тахикардия, брадикардия (в результате вагусной стимуляции). Гидрохлоротиазид — потеря электролитов (гипокалиемия, гиперхлоремия, гипонатриемия), а также дегидратация, возникающая вследствие избыточного диуреза.

Лечение: симптоматическая и поддерживающая терапия. Если препарат принят недавно, следует промыть желудок; при необходимости проводят коррекцию водно-электролитных нарушений.

При температуре не выше 30 °C.

2 года.

Вазотенз Н

Vasotens H

Таблетки, вкриті оболонкою

1 таблетка містить лозартан калію 50 мг, гідрохлоротіазид 12,5 мг;
допоміжні речовини: манітол; МКЦ; натрію кроскармелоза; повідон; магнію стеарат; Opadry білий (гіпромелоза 3сР, гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид, макрогол, гіпромелоза 50сР)

28 шт.

Вазотенз Н чинить гіпотензивну дію.

Артеріальна гіпертензія (у пацієнтів, для яких комбінована терапія є оптимальною).

Підвищена чутливість до компонентів препарату Вазотенз Н або до інших похідних сульфонамидов, анурія, виражена артеріальна гіпотензія, виражені порушення функції печінки, виражені порушення функції нирок (Cl креатиніну ≤30 мл/хв), гіповолемія (в т. ч. на тлі високих доз діуретиків), вагітність, період грудного вигодовування, вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).

Протипоказано при вагітності. На час лікування слід припинити грудне вигодовування.

Вазотенз Н приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Звичайна початкова і підтримуюча доза - 1 табл. в день. Для тих пацієнтів, у яких при цій дозі не вдається досягти адекватного контролю АТ, доза може бути збільшена до 2 табл. (50 мг/12,5 мг) або 1 табл. (100 мг/25 мг) 1 раз в день. Максимальна доза - 2 табл. (50 мг/12,5 мг) або 1 табл. (100 мг/25 мг) 1 раз в день. В цілому, максимальний гіпотензивний ефект досягається протягом 3 тижнів після початку лікування.

До найбільш частих побічних ефектів при лікуванні есенціальної гіпертензії відносять запаморочення.
Алергічні реакції: анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, включаючи набряк гортані та/або язика, що призводило до обструкції дихальних шляхів та/або набряк обличчя, губ, глотки і/або язика, зрідка відзначалися при прийомі лозартану. У деяких із цих пацієнтів раніше виникав ангіоневротичний набряк при застосуванні інших препаратів, у т. ч. і інгібіторів АПФ. Вкрай рідко при прийомі лозартану відзначалися прояви васкуліту, включаючи хворобу Шенлейна-Геноха.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску.
З боку травного тракту: при прийомі лозартану, були зареєстровані поодинокі (З боку органів дихання: при прийомі лозартану - кашель.
З боку шкірних покривів: кропив'янка.
Лабораторні показники: рідко (5,5 ммоль/л), підвищення активності «печінкових» ферментів.

Препарат може підвищувати концентрацію сечовини та креатиніну в плазмі крові у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом ниркової артерії єдиної нирки.

Може призначатися з іншими гіпотензивними засобами.
Не відмічено клінічно значущої взаємодії з гідрохлортіазидом, дигоксином, непрямими антикоагулянтами, циметидином, фенобарбіталом.
У пацієнтів з дегідратацією (попереднє лікування великими дозами діуретиків) може виникати виражене зниження АТ.
Підсилює (взаємно) ефект інших гіпотензивних засобів (сечогінних, бета-адреноблокаторів, симпатолітиків).
Підвищує ризик гіперкаліємії при спільному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками та препаратами калію.

Симптоми: лозартан - виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, брадикардія (в результаті вагусної стимуляції). Гідрохлоротіазид - втрата електролітів (гіпокаліємія, гіперхлоремія, гіпонатріємія), а також дегідратація, що виникає внаслідок надмірного діурезу.

Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія. Якщо препарат прийнятий нещодавно, слід промити шлунок; при необхідності проводять корекцію водно-електролітних порушень.

При температурі не вище 30 °C.

2 роки.