Купить Уротол таб. п/о плен. 1мг №56
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Уротол
UROTOL
Таблетки покрытые оболочкой.
1 таблетка покрытая оболочкой содержит:
Активное вещество: толтеродина* гидротартрат 1 мг.
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, карбоксиметилкрахмал натрия (тип А), кремния диоксид коллоидный, натрия стеарилфумарат.
Состав оболочки: гипромеллоза 2910/5, макрогол 6000, титана диоксид, тальк.
* - непатентованное международное наименование, рекомендованное ВОЗ - тольтеродин.
56 шт.
М-холиноблокатор.
Как толтеродин, так и его 5-гидроксиметильное производное высоко специфичны в отношении мускариновых рецепторов, конкурентно блокируют м-холинорецепторы с наибольшей селективностью в отношении рецепторов мочевого пузыря (в сравнении с рецепторами слюнных желез).
Препарат снижает тонус гладкой мускулатуры мочевыводящих путей, сократительную активность детрузора, а также уменьшает слюноотделение.
В дозах, превышающих терапевтические, вызывает неполное опорожнение мочевого пузыря и увеличивает количество остаточной мочи.
Терапевтический эффект толтеродина достигается через 4 недели.
Толтеродин не ингибирует CYP2D6, 2C19, 3A4 или 1A2.
Всасывание
После приема препарата внутрь толтеродин быстро всасывается из ЖКТ. C max в сыворотке достигается через 1-2 ч.
В диапазоне терапевтических доз (1-4 мг) существует линейная зависимость между значением C max в сыворотке крови и дозой препарата.
Абсолютная биодоступность толтеродина составляет 65% у лиц с недостаточностью CYP2D6 и 17% у большинства пациентов.
Пища не влияет на биодоступность препарата, хотя концентрация толтеродина повышается, когда его принимают во время еды.
Распределение
Толтеродин и 5-гидроксиметильный метаболит связываются преимущественно с орозомукоидом; несвязанные фракции составляют 3,7% и 36% соответственно. V d толтеродина - 113 л.
Вследствие различия в связывании с белками толтеродина и 5-гидроксиметильного метаболита величина AUC толтеродина у лиц с недостаточностью CYP2D6 близка к сумме величин AUC толтеродина и 5-гидроксиметильного метаболита у большинства пациентов при одинаковом режиме дозирования. Следовательно безопасность, переносимость и клинический эффект препарата не зависят от активности CYP2D6.
Метаболизм
Толтеродин в основном метаболизируется в печени с помощью полиморфного фермента CYP2D6 с образованием фармакологически активного 5-гидроксиметильного метаболита, который затем метаболизируется до 5-карбоновой кислоты и N-дезалкилированной 5-карбоновой кислоты. 5-гидроксиметильный метаболит имеет близкие к толтеродину фармакологические свойства и у большинства пациентов существенно усиливает действие препарата.
У лиц с пониженным метаболизмом (с недостаточностью CYP2D6) толтеродин подвергается дезалкилированию изоферментами CYP3A4 с образованием N-дезалкилированного толтеродина, не обладающего фармакологической активностью.
Выведение
Системный клиренс толтеродина в сыворотке у большинства пациентов составляет около 30 л/ч. После приема препарата T 1/2 толтеродина составляет 2-3 ч, а 5-гидроксиметильного метаболита - 3-4 ч. У лиц с пониженным метаболизмом T 1/2 составляет около 10 ч.
Снижение клиренса исходного соединения у лиц с недостаточностью CYP2D6 ведет к повышению концентрации толтеродина (примерно в 7 раз) на фоне не поддающихся обнаружению концентраций 5-гидроксиметильного метаболита.
Примерно 77% толтеродина выводится с мочой и 17% - с калом. Менее 1% дозы выводится в неизмененном виде и около 4% - в виде 5-гидроксиметильного метаболита. 5-карбоновая кислота и N-дезалкилированная 5-карбоновая кислота составляют, соответственно, около 51% и 29% от того количества, что выводится с мочой.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Величина AUC толтеродина и его активного 5-гидроксиметильного метаболита повышается примерно в 2 раза у больных с циррозом печени.
Средняя величина AUC толтеродина и 5-гидроксиметильного метаболита в 2 раза выше у пациентов с выраженным нарушением функции почек (скорость клубочковой фильтрации ≤30 мл/мин). Содержание в плазме других метаболитов у этих пациентов значительно выше (в 12 раз). Клиническое значение повышения AUC этих метаболитов неизвестно.
Гиперрефлексия (гиперактивность, нестабильность) мочевого пузыря, проявляющаяся: частыми, императивными позывами к мочеиспускании; учащением мочеиспускания; недержание мочи.
С осторожностью назначают препарат при: выраженной обструкции нижних мочевыводящих путей из-за риска задержки мочеиспускания; повышенном риске снижения перистальтики ЖКТ; обструктивных заболеваниях ЖКТ (например, стеноз привратника); почечной или печеночной недостаточности (суточная доза не должна превышать 2 мг); невропатии; грыже пищеводного отверстия диафрагмы.
Применение Уротола при беременности возможно только в случае, если предполагаемая польза терапии для матери превосходит потенциальный риск для плода.
Поскольку данные по выведению толтеродина с грудным молоком отсутствуют, следует избегать применения препарата в период лактации.
Женщинам детородного возраста следует применять надежные методы контрацепции во время терапии Уротолом.
Препарат назначают внутрь по 2 мг 2 раза/сутки, независимо от приема пищи. Общая доза препарата может быть уменьшена до 2 мг/сутки, основываясь на индивидуальной переносимости препрата.
При нарушениях функции печени и/или почек, а также при одновременном применении с кетоконазолом или другими сильными ингибиторами CYP3A4 рекомендуется снижение дозы препарата до 1 мг 2 раза/сутки.
Эффективность терапии должна быть повторно оценена спустя 2-3 мес после начала лечения.
Со стороны иммунной системы: аллергические реакции, отек Квинке (очень редко).
Со стороны нервной системы: нервозность, нарушение сознания, галлюцинации, головокружение, сонливость, парестезии, головная боль.
Со стороны органов зрения: сухость глаз, нарушение аккомодации.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, повышенное сердцебиение, аритмия (редко).
Со стороны пищеварительной системы: сухость во рту, диспепсия, запор, боль в животе, метеоризм, рвота; редко - гастроэзофагеальный рефлюкс.
Дерматологические реакции: сухость кожи.
Со стороны мочевыделительной системы: задержка мочеиспускания.
Прочие: повышенная утомляемость, боль в груди, периферические отеки, бронхит, увеличение массы тела.
Перед началом лечения следует исключить органические причины частых и императивных позывов на мочеиспускание.
Женщинам репродуктивного возраста следует назначать лечение только при условии применения надежной контрацепции.
В настоящее время безопасность и эффективность применения препарата у детей не изучены.
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания, быстроты психомоторных реакций и хорошего зрения (может вызывать нарушения аккомодации и снижения психомоторных реакций).
Следует избегать одновременного назначения Уротола с сильными ингибиторами CYP 3A4, такими как макролидные антибиотики (эритромицин и кларитромицин), противогрибковые средства (кетоконазол, итраконазол и миконазол), ингибиторы протеаз, вследствии возможности повышения концентрации толтеродина в сыворотке крови, что увеличивает риск передозировки препарата. М-холиномиметики снижают эффективность толтеродина. Лекарственные средства, обладающие антихолинергическими свойствами, усиливают действие Уротола и повышают риск развития побочных эффектов. Уротол ослабляет действие прокинетиков (метоклопрамид, цизаприд).
Возможно фармакокинетическое взаимодействие Уротола с препаратами, метаболизирующимися изоферментами цитохрома Р450 CYP 2D6 или CYP 3A4 (индукторами и ингибиторами).
Совместное применение с флуоксетином (сильный ингибитор CYP 2D6, который метаболизируется до норфлуоксетина, являющегося ингибитором CYP 3A4) приводит только к незначительному увеличению общей AUC толтеродина и его активного 5-гидроксиметильного метаболита, что не вызывает клинически значимого взаимодействия.
Отсутствует взаимодействие Уротола с варфарином и комбинированными пероральными контрацептивами (содержащими этинилэстрадиол/левоноргестрел).
Толтеродин не является ингибитором CYP 2D6, 2С19, 3А4, 1А2, вследствии этого не предполагается повышение уровня препаратов, которые метаболизируются данными изоферментами, в плазме крови, при совместном приеме с толтеродином.
Симптомы: парез аккомодации, мидриаз, болезненные позывы на мочеиспускание, галлюцинации, сильное возбуждение, судороги, дыхательная недостаточность, тахикардия, удлинение интервала QT, задержка мочи.
Лечение: промывание желудка, активированный уголь. При развитии галлюцинаций, сильного возбуждения - физостигмин, при судорогах или выраженном возбуждении - анксиолитики бензодиазепиновой структуры, при развившейся дыхательной недостаточности - ИВЛ, при тахикардии - бета-адреноблокаторы, при задержке мочи - катетеризация мочевого пузыря, при мидриазе - пилокарпин в глазных каплях и/или перевод пациента в темное помещение.
Хранить в сухом месте.
Хранить в местах недоступных для детей.
3 года.
Уротол
UROTOL
Таблетки вкриті оболонкою.
1 таблетка вкрита оболонкою містить:
Активна речовина: толтеродину* гідротартрат 1 мг.
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, карбоксиметилкрахмал натрію (тип А), кремнію діоксид колоїдний, натрію стеарилфумарат.
Склад оболонки: гіпромелоза 2910/5, макрогол 6000, титану діоксид, тальк.
* - міжнародна непатентована назва, рекомендована ВООЗ - тольтеродин.
56 шт.
М-холіноблокатор.
Як толтеродин, так і його 5-гидроксиметильное похідне високо специфічні щодо мускариновых рецепторів, конкурентно блокує м-холінорецептори з найбільшою селективністю відносно рецепторів сечового міхура (у порівнянні з рецепторами слинних залоз).
Препарат знижує тонус гладкої мускулатури сечовивідних шляхів, скоротливу активність детрузора, а також зменшує слиновиділення.
У дозах, що перевищують терапевтичні, викликає неповне спорожнення сечового міхура і збільшує кількість залишкової сечі.
Терапевтичний ефект толтеродину досягається через 4 тижні.
Толтеродин не інгібує CYP2D6, 2С19, 3A4 або 1А2.
Всмоктування
Після прийому препарату внутрішньо толтеродин швидко всмоктується з ШКТ. C max в сироватці досягається через 1-2 ч.
У діапазоні терапевтичних доз (1-4 мг) існує лінійна залежність між значенням C max в сироватці крові і дозою препарату.
Абсолютна біодоступність толтеродину становить 65% в осіб з недостатністю CYP2D6) і 17% у більшості пацієнтів.
Їжа не впливає на біодоступність препарату, хоча концентрація толтеродину підвищується, якщо його приймають під час їжі.
Розподіл
Толтеродин і 5-гидроксиметильный метаболіт зв'язуються переважно з орозомукоидом; незв'язані фракції становлять 3,7% і 36% відповідно. V d толтеродину - 113 л.
Внаслідок відмінності у зв'язуванні з білками толтеродину і 5-гидроксиметильного метаболіту величина AUC толтеродину в осіб з недостатністю CYP2D6 близька до суми величин AUC толтеродину і 5-гидроксиметильного метаболіту у більшості пацієнтів при однаковому режимі дозування. Отже безпека, переносимість і клінічний ефект препарату не залежать від активності CYP2D6.
Метаболізм
Толтеродин в основному метаболізується в печінці за допомогою поліморфного ферменту CYP2D6 з утворенням фармакологічно активного 5-гидроксиметильного метаболіту, який далі метаболізується до 5-карбонової кислоти і N-дезалкилированной 5-карбонової кислоти. 5-гидроксиметильный метаболіт має близькі до толтеродину фармакологічні властивості і у більшості пацієнтів істотно посилює дію препарату.
В осіб зі зниженим метаболізмом (недостатність CYP2D6) толтеродин зазнає дезалкилированию ізоферментами CYP3A4 з утворенням N-дезалкилированного толтеродину, не володіє фармакологічною активністю.
Виведення
Системний кліренс толтеродину в сироватці у більшості пацієнтів становить близько 30 л/год Після прийому препарату T 1/2 толтеродину становить 2-3 год, а 5-гидроксиметильного метаболіту - 3-4 ч. В осіб зі зниженим метаболізмом T 1/2 становить близько 10 год.
Зниження кліренсу вихідної сполуки в осіб з недостатністю CYP2D6 веде до підвищення концентрації толтеродину (приблизно у 7 разів) на фоні не піддаються виявленню концентрацій 5-гидроксиметильного метаболіту.
Приблизно 77% толтеродину виводиться з сечею і 17% - з калом. Менше 1% дози виводиться у незміненому стані і близько 4% - у вигляді 5-гидроксиметильного метаболіту. 5-карбонова кислота та N-дезалкилированная 5-карбонова кислота становлять, відповідно, близько 51% і 29% від тієї кількості, що виводиться з сечею.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Величина AUC толтеродину і його активного 5-гидроксиметильного метаболіту підвищується приблизно у 2 рази у хворих з цирозом печінки.
Середня величина AUC толтеродину і 5-гидроксиметильного метаболіту в 2 рази вище у пацієнтів з вираженим порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації ≤30 мл/хв). Вміст у плазмі інших метаболітів у цих пацієнтів значно вище (в 12 разів). Клінічне значення підвищення AUC цих метаболітів невідомо.
Гіперрефлексія (гіперактивність, нестабільність) сечового міхура, що виявляється: частими імперативними позивами до сечовипускання; почастішанням сечовипускання; нетримання сечі.
З обережністю призначають препарат при вираженій обструкції нижніх сечовивідних шляхів з-за ризику затримки сечовипускання; підвищений ризик зниження перистальтики ШЛУНКОВО-кишкового тракту; обструктивних захворюваннях ШКТ (наприклад, стеноз воротаря); ниркової або печінкової недостатності (добова доза не повинна перевищувати 2 мг); невропатії; грижі стравохідного отвору діафрагми.
Застосування Уротола при вагітності можливо тільки у випадку, якщо передбачувана користь терапії для матері перевершує потенційний ризик для плода.
Оскільки дані по виведенню толтеродину з грудним молоком відсутні, слід уникати застосування препарату в період лактації.
Жінкам дітородного віку слід застосовувати надійні методи контрацепції під час терапії Уротолом.
Препарат призначають внутрішньо по 2 мг 2 рази/добу, незалежно від прийому їжі. Загальна доза препарату може бути зменшена до 2 мг/добу, на основі індивідуальної переносимості препарату.
При порушеннях функції печінки і/або нирок, а також при одночасному застосуванні з кетоконазолом або іншими сильними інгібіторами CYP3A4 рекомендується зниження дози препарату до 1 мг 2 рази/добу.
Ефективність терапії повинна бути повторно оцінена через 2-3 міс після початку лікування.
З боку імунної системи: алергічні реакції, набряк (дуже рідко).
З боку нервової системи: нервозність, порушення свідомості, галюцинації, запаморочення, сонливість, парестезії, головний біль.
З боку органів зору: сухість очей, порушення акомодації.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, посилене серцебиття, аритмія (рідко).
З боку травної системи: сухість у роті, диспепсія, запор, біль у животі, метеоризм, блювання; рідко - гастроезофагеальний рефлюкс.
Дерматологічні реакції: сухість шкіри.
З боку сечовидільної системи: затримка сечовипускання.
Інші: підвищена стомлюваність, біль у грудях, периферичні набряки, бронхіт, збільшення маси тіла.
Перед початком лікування слід виключити органічні причини частих і імперативних позивів на сечовипускання.
Жінкам репродуктивного віку слід призначати лікування тільки за умови застосування надійної контрацепції.
В даний час безпеку та ефективність застосування препарату у дітей не вивчені.
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги, швидкості психомоторних реакцій і хорошого зору (може спричинювати порушення акомодації і зниження психомоторних реакцій).
Слід уникати одночасного призначення Уротола з сильними інгібіторами CYP 3A4, такими як макролідні антибіотики (еритроміцин і кларитроміцин), протигрибкові засоби (кетоконазол, ітраконазол і міконазол), інгібітори протеаз, внаслідок можливості підвищення концентрації толтеродину в сироватці крові, що збільшує ризик передозування препарату. М-холиномиметики знижують ефективність толтеродину. Лікарські засоби, що володіють антихолінергічними властивостями, посилюють дію Уротола і підвищують ризик розвитку побічних ефектів. Уротол послаблює дію прокінетиків (метоклопрамід, цизаприд).
Можлива фармакокінетична взаємодія Уротола з препаратами, які метаболізуються ізоферментами цитохрому Р450 CYP 2D6 або CYP 3A4 (індукторами та інгібіторами).
Спільне застосування з флуоксетином (сильний інгібітор CYP 2D6, який метаболізується до норфлуоксетина, що є інгібітором CYP 3A4) призводить лише до незначного збільшення загальної AUC толтеродину і його активного 5-гидроксиметильного метаболіту, що не викликає клінічно значущої взаємодії.
Відсутня взаємодія Уротола з варфарином і комбінованими пероральними контрацептивами (що містять етинілестрадіол/левоноргестрел).
Толтеродин не є інгібітором CYP 2D6, 2С19, 3А4, 1А2, внаслідок цього не передбачається підвищення рівня препаратів, які метаболізуються цими ізоферментами, у плазмі крові, при одночасному прийомі з толтеродином.
Симптоми: парез акомодації, мідріаз, хворобливі позиви на сечовипускання, галюцинації, сильне збудження, судоми, дихальна недостатність, тахікардія, подовження інтервалу QT, затримка сечі.
Лікування: промивання шлунка, активоване вугілля. При розвитку галюцинацій, сильного збудження - фізостигмін, при судомах або вираженому збудженні - анксіолітики бензодиазепиновой структури, при розвитку дихальної недостатності - ШВЛ, при тахікардії - бета-адреноблокатори, при затримці сечі - катетеризація сечового міхура, при мидриазе - пілокарпін в очних краплях та/або переведення пацієнта в темне приміщення.
Зберігати в сухому місці.
Зберігати в місцях недоступних для дітей.
3 роки.