Купить Ультравист-370 ампулы , 30 мл, 10 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Ультравист-370
Раствор для инъекций
1 мл раствора содержит йопромид 769 мг (эквивалентно 370 мг йода); вспомогательные вещества: натрия кальция эдетат; трометамол; соляная кислота; вода для инъекций
10 флаконов по 30 мл.
Ультравист оказывает рентгеноконтрастное действие. Неионизированное, низкоосмолярное трийодированное рентгеноконтрастное средство, которое повышает контрастность изображения за счет поглощения рентгеновских лучей йодом, входящим в его состав.
Йопромид характеризуется минимальной фармакологической активностью и незначительно связывается с белками плазмы крови; практически не влияет на сердечно-сосудистую систему и почки.
— усиление контрастности изображения при проведении компьютерной томографии (КТ), артериографии, включая цифровую в/в субтракционную ангиографию (ЦСА);
— в/в урография;
— визуализация полостей тела (например, артрография) за исключением исследований субарахноидального пространства.
— выраженный тиреотоксикоз.
Гистеросальпингографию не проводят при беременности и при острых воспалительных заболеваниях органов малого таза.
Эндоскопическая ретроградная холангиопанкреатография противопоказана при остром панкреатите.
При беременности следует тщательно соотнести предполагаемую пользу и возможный риск проведения любого рентгенологического исследования (в т.ч. с применением контрастного средства).
Контрастное вещество в незначительных количествах выводится с грудным молоком. По имеющимся к настоящему времени данным это не опасно для грудных детей.
Внутрисосудистое введение контрастного средства, если это возможно, лучше осуществлять при нахождении больного в положении «лежа».
У пациентов с выраженной почечной и сердечно-сосудистой недостаточностью, а также при общем плохом состоянии здоровья доза контрастного средства должна быть как можно более низкой. У таких больных рекомендуется следить за функцией почек в течение по крайней мере 3 дней после обследования.
Ультравист раствор для инъекций 370 мг йода/мл: 1,0-1,5 мл/кг.
Ультравист применяют только в стационаре.
При внутрисосудистом введении побочные эффекты обычно носят мягкий, умеренный и преходящий характер и при введении неионных средств встречаются реже, чем при введении ионных препаратов. Однако возможно развитие тяжелых и опасных для жизни реакций, вплоть до развития летального исхода.
Часто: тошнота, рвота, эритема, болевые ощущения и чувство жара. Субъективные жалобы на ощущение жара или тошноты обычно устраняются при снижении скорости введения или кратковременном прерывании введения препарата.
Возможно: озноб, лихорадка, потливость, головная боль, головокружение, бледность, слабость, першение в горле, чувство нехватки воздуха, удушье, артериальная гипотензия или гипертензия, зуд, крапивница, отек, локальные судороги, тремор, чиханье и слезотечение.
Эти реакции, возникающие независимо от количества вводимого препарата и способа его введения, могут быть симптомами начальной стадии шока. В этом случае введение контрастного вещества должно быть немедленно прекращено, и при необходимости назначена соответствующая терапия. Поэтому при в/в введении контрастного вещества рекомендуют использовать гибкие постоянные канюли (катетеры). Для того, чтобы немедленно начать проведение противошоковых мероприятий, при проведении исследования должны быть приготовлены соответствующие медикаменты, трубка для эндотрахеальной интубации и аппарат искусственной вентиляции легких.
Аллергические реакции: развитие реакций гиперчувствительности (чаще возникают у пациентов с аллергической предрасположенностью).
Тяжелые реакции, требующие экстренной терапии, наблюдаются редко и могут иметь вид дисциркуляторных нарушений, сопровождающихся периферической вазодилатацией, гипотензией, рефлекторной тахикардией, цианозом, нарушением дыхания, возбуждением, нарушением сознания, потерей сознания.
Прочие: при периваскулярном введении контрастного вещества тяжелые тканевые реакции наблюдаются редко.
При церебральной ангиографии иногда - кома, временное нарушение сознания, сонливость, преходящие парезы, снижение зрения, снижение тонуса мышц лица, эпилептические припадки (особенно у пациентов с эпилепсией и с очаговым поражением мозга). Очень редко припадки были связаны непосредственно с в/в введением контрастного вещества.
Также в некоторых случаях может возникнуть преходящая почечная недостаточность.
При введении в субарахноидальное пространство при соблюдении рекомендаций по дозировке и применению Ультрависта-240 тяжелые побочные эффекты отмечаются редко.
Часто: головная боль, тошнота и рвота. Поскольку было установлено, что данные жалобы могут быть характерным признаком падения ликворного давления в субарахноидальном пространстве после люмбальной пункции, нужно следить за тем, чтобы количество удаленного ликвора не превышало объем раствора контрастного вещества, которым этот ликвор будет замещен. С другой стороны, введение избыточного объема контрастного вещества (по сравнению с объемом удаленного ликвора) не ведет к повышению давления в субарахноидальном пространстве.
Следует учитывать, что у больных могут возникать сильные головные боли, продолжающиеся по несколько дней (при невыносимых головных болях рекомендуют в/м введение 200 мг фенобарбитала).
Следует учитывать, что когда контрастное вещество достигнет уровня базальных цистерн, для профилактики эпилептиформных реакций рекомендуют в/м введение 200 мг фенобарбитала. Если судороги развились, необходимо ввести 10 мг диазепама в виде медленной в/в инъекции, затем через 20-30 мин после стихания судорог для предупреждения рецидива в/м вводят 200 мг фенобарбитала (если препарат не вводили ранее с профилактической целью). При первых симптомах гиперрефлексии или мышечных фибрилляций следует в/в ввести диазепам (для их предупреждения в последующем).
К легким побочным эффектам относят сонливость, боль, усиление ранее существовавшей боли в спине, затылке и конечностях.
В отдельных случаях могут возникать преходящие нарушения сознания, галлюцинации, преходящие неспецифические изменения ЭЭГ.
Иногда через 2-6 ч после инъекции наблюдается небольшое повышение мышечного тонуса, парезы и парестезии.
В очень редких случаях после применения водорастворимых неионных контрастных средств при миелографии наблюдали асептический менингит с лихорадкой, ригидностью затылочных мышц, головной болью и повышением цитоза спинномозговой жидкости. В большинстве случаев, все симптомы исчезали в течение недели. При соблюдении рекомендаций по дозировке и применению Ультрависта-240 тяжелые побочные эффекты крайне редки.
Следует учитывать, что неионные контрастные средства по сравнению с ионными препаратами проявляют меньшую антикоагулянтную активность in vitro. В связи с этим с целью профилактики тромбоэмболий необходимо тщательно следить за выполнением техники ангиографии, часто промывать катетер физиологическим раствором (при возможности с добавлением гепарина) и максимально уменьшить продолжительность процедуры, чтобы свести к минимуму риск тромбоэмболических осложнений, связанных с процедурой.
Особое внимание необходимо уделять пациентам с повышенной чувствительностью к йодосодержащим рентгеноконтрастным средствам, с тяжелой почечной или печеночной недостаточностью, сердечно-сосудистой недостаточностью, эмфиземой легких, тяжелым общим состоянием, высокой степенью склероза сосудов головного мозга, сахарным диабетом, нуждающимся в коррекции, пирамидной недостаточностью, гипертиреозом, узловым зобом легкой и средней степени тяжести, генерализованной формой миеломной болезни.
Установлено, что у пациентов с предрасположенностью к аллергии чаще отмечаются реакции повышенной чувствительности при использовании Ультрависта. В таких случаях возможно применение с профилактической целью антигистаминных и/или стероидных препаратов (но не смешивая их при введении).
Также следует учитывать, что реакции повышенной чувствительности могут быть сильнее выражены у больных, принимающих бета-адреноблокаторы.
У пациентов с генерализованной формой миеломной болезни, сахарным диабетом, нуждающимся в коррекции, полиурией, олигурией и подагрой, а также у грудных детей, детей дошкольного возраста и пациентов с тяжелым общим состоянием не следует ограничивать прием жидкости, даже перед применением контрастных веществ низкой осмолярности.
У пациентов, страдающих феохромоцитомой с риском сосудистых кризов, рекомендуется премедикация с помощью альфа-адреноблокаторов.
На фоне введения йодсодержащих выводящихся почками рентгеноконтрастных средств способность тканей щитовидной железы поглощать радиоизотопы, применяемые для диагностики ее заболеваний, снижается до 2 недель, а в отдельных случаях и на более продолжительный период.
При миелографии относительным противопоказанием к проведению исследований с вовлечением субарахноидального пространства является эпилепсия. Если же, после тщательной оценки потенциального риска, эти исследования все же необходимо провести, следует заранее подготовить оснащение и медикаменты для купирования судорог. За 48 ч до исследования нужно отменить нейролептики и антидепрессанты, поскольку они снижают судорожный порог. Также необходимо прекратить употребление алкоголя и опиоидных анальгетиков, т.к. возможность снижения судорожного порога отмечается и в этих случаях.
Одновременное использование Ультрависта с нейролептиками и антидепрессантами может снижать судорожный порог, увеличивая риск реакций, связанных с применением контрастного средства.
У больных диабетической нефропатией, принимающих бигуаниды, при введении контрастного средства возможно развитие лактацидоза. Для предупреждения развития лактацидоза следует прекратить прием бигуанидов за 48 ч до проведения рентгеноконтрастного исследования и возобновить их прием только после того, как контрольное исследование покажет отсутствие нарушения функции почек.
Отсроченные реакции (например, лихорадка, сыпь, симптомы, напоминающие грипп, суставные боли и зуд) при использовании контрастных веществ чаще наблюдаются у больных, получающих интерлейкин.
Результаты экспериментальных исследований острой токсичности у лабораторных животных свидетельствуют об отсутствии риска острой интоксикации при использовании Ультрависта.
Препарат следует хранить в защищенном от света и рентгеновских лучей месте при температуре не выше 30°C.
3 года.
Ультравіст-370
Розчин для ін'єкцій
1 мл розчину містить йопромид 769 мг (еквівалентно 370 мг йоду); допоміжні речовини: натрію кальцію едетат; трометамол; соляна кислота; вода для ін'єкцій
10 флаконів по 30 мл
Ультравіст надає рентгеноконтрастна дію. Неионизированное, низкоосмолярное трийодированное рентгеноконтрастна засіб, що підвищує контрастність зображення за рахунок поглинання рентгенівських променів йодом, що входить до його складу.
Йопромид характеризується мінімальною фармакологічною активністю і незначно зв'язується з білками плазми крові; практично не впливає на серцево-судинну систему і нирки.
- посилення контрастності зображення при проведенні комп'ютерної томографії (КТ), артеріографії, включаючи цифрову в/в субтракционную ангіографію (ЦСА);
- в/в урографія;
- візуалізація порожнин тіла (наприклад, артрографія) за винятком досліджень субарахноїдального простору.
- виражений тиреотоксикоз.
Гістеросальпінгографію не проводять при вагітності та при гострих запальних захворюваннях органів малого тазу.
Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія протипоказана при гострому панкреатиті.
При вагітності слід ретельно співвіднести передбачувану користь та можливий ризик проведення будь-якого рентгенологічного дослідження (у т. ч. із застосуванням контрастного засобу).
Контрастна речовина у незначній кількості виводиться з грудним молоком. За наявними на цей час даними це не небезпечно для грудних дітей.
Внутрішньосудинне введення контрастного засобу, якщо це можливо, краще здійснювати при перебуванні хворого в положенні «лежачи».
У пацієнтів з вираженою нирковою та серцево-судинною недостатністю, а також при поганому загальному стані здоров'я доза контрастного засобу повинна бути якомога нижчою. У таких хворих рекомендується стежити за функцією нирок протягом принаймні 3 днів після обстеження.
Ультравіст розчин для ін'єкцій 370 мг йоду/мл: 1,0-1,5 мл/кг
Ультравіст застосовують лише у стаціонарі.
При внутрішньосудинному введенні побічні ефекти звичайно носять м'який, помірний та минущий характер і при введенні неіонних засобів зустрічаються рідше, ніж при введенні іонних препаратів. Однак можливий розвиток важких і небезпечних для життя реакцій, аж до розвитку летального результату.
Часто: нудота, блювання, еритема, больові відчуття і відчуття жару. Суб'єктивні скарги на відчуття жару або нудоти зазвичай усуваються при зниженні швидкості введення або короткочасному перериванні введення препарату.
Можливо: озноб, гарячка, пітливість, головний біль, запаморочення, блідість, слабкість, першіння в горлі, відчуття нестачі повітря, задуха, артеріальна гіпотензія або гіпертензія, свербіж, кропив'янка, набряк, локальні судоми, тремор, чхання та сльозотеча.
Ці реакції, котрі виникають незалежно від кількості введеного препарату і способу його введення, можуть бути симптомами початкової стадії шоку. У цьому випадку введення контрастної речовини повинне бути негайно припинено, і при необхідності призначена відповідна терапія. Тому при в/в введенні контрастної речовини рекомендують використовувати гнучкі постійні канюлі (катетери). Для того, щоб негайно розпочати проведення протишокових заходів, при проведенні дослідження повинні бути підготовлені відповідні медикаменти, трубка для ендотрахеальної інтубації та апарат штучної вентиляції легенів.
Алергічні реакції: розвиток реакцій гіперчутливості (частіше виникають у пацієнтів з алергічною схильністю).
Тяжкі реакції, які потребують екстреної терапії, спостерігаються рідко та можуть мати вид дисциркуляторних порушень, що супроводжуються периферичною вазодилатацией, гіпотензією, рефлекторної тахікардією, ціанозом, порушенням дихання, збудженням, порушенням свідомості, втратою свідомості.
Інші: при периваскулярном введенні контрастної речовини важкі тканинні реакції спостерігаються рідко.
При церебральній ангіографії іноді - кома, тимчасове порушення свідомості, сонливість, минущі парези, зниження зору, зниження тонусу м'язів особи, епілептичні напади (особливо у пацієнтів з епілепсією та із вогнищевим ураженням мозку). Дуже рідко напади були пов'язані безпосередньо з в/в введенням контрастної речовини.
Також в деяких випадках може виникнути тимчасова ниркова недостатність.
При введенні в субарахноїдальний простір при дотриманні рекомендацій з дозування та застосування Ультрависта-240 тяжкі побічні ефекти спостерігаються рідко.
Часто: головний біль, нудота і блювота. Оскільки було встановлено, що дані скарги можуть бути характерною ознакою падіння лікворного тиску в субарахноїдальному просторі після люмбальної пункції, потрібно стежити за тим, щоб кількість віддаленого ліквору не перевищувало обсяг розчину контрастної речовини, яким цей ліквор буде заміщений. З іншого боку, введення надлишкового обсягу контрастної речовини (у порівнянні з обсягом віддаленого ліквору) не веде до підвищення тиску в субарахноїдальному просторі.
Слід враховувати, що у хворих можуть виникати сильні головні болі, що тривають по кілька днів (при нестерпних головних болях рекомендують в/м введення 200 мг фенобарбіталу).
Слід враховувати, що коли контрастна речовина досягне рівня базальних цистерн, для профілактики епілептиформних реакцій рекомендують в/м введення 200 мг фенобарбіталу. Якщо судоми розвинулися необхідно ввести 10 мг діазепаму у вигляді повільної в/в ін'єкції, потім через 20-30 хв після стихання судом для попередження рецидиву в/м вводять 200 мг фенобарбіталу (якщо препарат не вводили раніше з профілактичною метою). При перших симптомах гіперрефлексії або м'язових фибрилляций слід в/в ввести діазепам (для їх попередження в подальшому).
До легким побічних ефектів відносять сонливість, біль, посилення раніше існувала болі в спині, потилиці і кінцівках.
В окремих випадках можуть виникати минущі порушення свідомості, галюцинації, минущі неспецифічні зміни ЕЕГ.
Іноді через 2-6 год після ін'єкції спостерігається невелике підвищення м'язового тонусу, парези і парестезії.
У дуже рідкісних випадках після застосування водорозчинних неіонних контрастних засобів при мієлографії спостерігали асептичний менінгіт з пропасницею, ригідністю потиличних м'язів, головним болем і підвищенням цитоз спинномозкової рідини. У більшості випадків, всі симптоми зникали протягом тижня. При дотриманні рекомендацій з дозування та застосування Ультрависта-240 важкі побічні ефекти вкрай рідкісні.
Слід враховувати, що неіонні контрастні засоби порівняно з іонними препаратами проявляють меншу антикоагулянтну активність in vitro. У зв'язку з цим з метою профілактики тромбоемболій необхідно ретельно стежити за виконанням техніки ангіографії, часто промивати катетер фізіологічним розчином (при можливості з додаванням гепарину) та максимально зменшити тривалість процедури, щоб звести до мінімуму ризик тромбоемболічних ускладнень, пов'язаних з процедурою.
Особливу увагу необхідно приділяти пацієнтам з підвищеною чутливістю до йодосодержащим рентгеноконтрастні засобів, з тяжкою нирковою або печінковою недостатністю, серцево-судинною недостатністю, емфіземою легенів, важким загальним станом, високим ступенем склерозу судин головного мозку, цукровий діабет, які потребують корекції, пірамідної недостатністю, гіпертиреозом, вузловим зобом легкого та середнього ступеня тяжкості, генералізованою формою мієломної хвороби.
Встановлено, що у пацієнтів зі схильністю до алергії частіше відзначаються реакції підвищеної чутливості при використанні Ультрависта. У таких випадках можливе застосування з профілактичною метою антигістамінних та/або стероїдних препаратів (але не змішуючи їх при введенні).
Також слід враховувати, що реакції підвищеної чутливості можуть бути сильніше виражені у хворих, що приймають бета-адреноблокатори.
У пацієнтів з генералізованою формою мієломної хвороби, цукровий діабет, які потребують корекції, поліурією, олігурією і подагрою, а також у немовлят, дітей дошкільного віку та пацієнтів з тяжким загальним станом не слід обмежувати прийом рідини, навіть перед застосуванням контрастних речовин низькою осмолярністю.
У пацієнтів, які страждають феохромоцитомою з ризиком судинних кризів, рекомендується премедикація за допомогою альфа-адреноблокаторів.
На фоні введення йодовмісних які виводяться нирками рентгеноконтрастних засобів здатність тканин щитовидної залози поглинати радіоізотопи, що застосовуються для діагностики її захворювань, знижується до 2 тижнів, а в окремих випадках і на більш тривалий період.
При мієлографії відносним протипоказанням до проведення досліджень із залученням субарахноїдального простору є епілепсія. Якщо ж, після ретельної оцінки потенційного ризику, ці дослідження необхідно провести, слід заздалегідь підготувати обладнання і медикаменти для купірування судом. За 48 год до дослідження потрібно скасувати нейролептики та антидепресанти, оскільки вони знижують судомний поріг. Також необхідно припинити вживання алкоголю і опіоїдних анальгетиків, т. к. можливість зниження судомного порогу відмічається і в цих випадках.
Одночасне використання Ультрависта з нейролептиками і антидепресантами може знижувати судомний поріг, збільшуючи ризик реакцій, пов'язаних із застосуванням контрастного засобу.
У хворих діабетичною нефропатією, що приймають бігуаніди, при введенні контрастного засобу можливий розвиток лактацидоза. Для попередження розвитку лактацидоза слід припинити прийом бигуанидов за 48 год до проведення рентгеноконтрастного дослідження і відновити їх прийом тільки після того, як контрольне дослідження покаже відсутність порушення функції нирок.
Відстрочені реакції (наприклад, гарячка, висип, симптоми, що нагадують грип, суглобові болі і свербіж) при використанні контрастних речовин частіше спостерігаються у хворих, які отримують інтерлейкін.
Результати експериментальних досліджень гострої токсичності у лабораторних тварин свідчать про відсутність ризику гострої інтоксикації при використанні Ультрависта.
Препарат слід зберігати в захищеному від світла і рентгенівських променів місці при температурі не вище 30°C.
3 роки.