Купить Ультоп капсулы 20 мг, 14 шт
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
УЛЬТОП КАПСУЛЫ 20 МГ.
ULTOP
Капсулы
1 капсула содержит: омепразол 20 мг.
Вспомогательные вещества: гранулы сахарные, сахароза, крахмал кукурузный, гидроксипропилцеллюлоза (гипролоза), магния карбонат тяжелый, натрия лаурилсульфат, метакриловой и этакриловой кислот сополимер, тальк, макрогол 6000, титана диоксид.
Состав оболочки капсул: титана диоксид (Е171), железа оксид (Е172), желатин.
В упаковке 14 капсул.
Ультоп - противоязвенный препарат, ингибитор Н + -К + -АТФ-азы.
Тормозит активность H + -K + АТФ-азы в париетальных клетках желудка и блокирует тем самым заключительную стадию образования соляной кислоты, что приводит к снижению уровня базальной и стимулированной секреции , независимо от природы раздражителя.
После однократного приема препарата внутрь действие омепразола наступает в течение первого часа и продолжается в течение 24 ч, максимум эффекта достигается через 2 ч. После прекращения приема препарата секреторная активность полностью восстанавливается через 3-5 сут.
- Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки (в фазе обострения и противорецидивное лечение), в т.ч. ассоциированные с Helicobacter pylori (в составе комбинированной терапии).
- Рефлюкс-эзофагит.
- Эрозивно-язвенные поражения желудка и двенадцатиперстной кишки, связанные с приемом НПВС , стрессовые язвы.
- Синдром Золлингера-Эллисона.
- Детский возраст.
- Беременность.
- Лактация (грудное вскармливание).
- Повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует назначать препарат при почечной или печеночной недостаточности.
Не следует применять Ультоп при беременности. При необходимости назначения препарата в период лактации необходимо решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.
Препарат принимают внутрь, перед приемом пищи, не разжевывая, запивая небольшим количеством воды.
При язвенной болезни двенадцатиперстной кишки в фазе обострения - Ультоп назначают по 20 мг 1 раз/сут в течение 2-4 недель. В резистентных случаях возможно повышение дозы до 40 мг/сут.
При язвенной болезни желудка в фазе обострения и эрозивно-язвенном эзофагите - по 20-40 мг/сут в течение 4-8 недель.
При эрозивно-язвенных поражениях ЖКТ, вызванных приемом НПВС - по 20 мг/сут в течение 4-8 недель.
При синдроме Золлингера-Эллисона - доза подбирается индивидуально в зависимости от исходного уровня желудочной секреции, обычно начиная с 60 мг/сут. При необходимости дозу повышают до 80-120 мг/сут в 2 приема.
Для эрадикации Helicobacter pylori - по 20 мг 2 раза/сут в течение 7 или 14 дней (в зависимости от применяемой схемы лечения) в сочетании с антибактериальными препаратами.
Для профилактики обострения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки - Ультоп назначают в дозе 10-20 мг/сут.
Для профилактики обострения рефлюкс-эзофагита - по 20 мг/сут в течение длительного времени. Возможен прием препарата по требованию.
Применение у пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью - суточная доза Ультопа не должна превышать 20 мг.
Перед началом лечения необходимо исключить наличие злокачественного процесса в верхних отделах ЖКТ (т.к. лечение может маскировать симптоматику и затруднить диагностику).
В особых случаях, при возникновении трудностей с проглатыванием целой капсулы, можно проглотить ее содержимое после вскрытия или рассасывания капсулы, а также можно смешать содержимое капсулы со слегка подкисленной жидкостью (соком, йогуртом) и использовать полученную суспензию в течение 30 мин.
Длительное применение омепразола в дозе 20 мг 1 раз/сут в комбинации с кофеином, теофиллином, пироксикамом, диклофенаком, напроксеном, метопрололом, пропранололом, этанолом, циклоспорином, лидокаином, хинидином и эстрадиолом не приводило к изменению их концентрации в плазме.
Не отмечено взаимодействия омепразола с одновременно принимаемыми антацидами.
Омепразол может снижать абсорбцию эфиров ампициллина, солей железа, итраконазола и кетоконазола (т.к. омепразол повышает рН желудка).
Являясь ингибитором цитохрома Р450, омепразол может повышать концентрацию и снижать выведение диазепама, антикоагулянтов непрямого действия, фенитоина, что в некоторых случаях может потребовать уменьшения доз этих лекарственных средств.
При одновременном приеме усиливается всасывание омепразола и кларитромицина.
Симптомы: нарушение зрения, сонливость, возбуждение, спутанность сознания, головная боль, повышение потоотделения, сухость во рту, тошнота, аритмия.
Лечение: проводят симптоматическую терапию. Специфического антидота не существует.
Хранить в защищенном от влаги месте при температуре до 25°C.
2 года
УЛЬТОП КАПСУЛИ 20 МГ.
ULTOP
Капсули
1 капсула містить: омепразол 20 мг.
Допоміжні речовини: цукрові гранули, сахароза, крохмаль кукурудзяний, гідроксипропілцелюлоза (гипролоза), магнію карбонат важкий, натрію лаурилсульфат, метакрилової і этакриловой кислот сополімер, тальк, макрогол 6000, титану діоксид.
Склад оболонки капсули: титану діоксид (Е171), заліза оксид (Е172), желатин.
В упаковці 14 капсул.
Ультоп - противиразковий препарат, інгібітор Н-К-АТФ-ази.
Гальмує активність H-K АТФ-ази в парієтальних клітинах шлунка і блокує тим самим заключну стадію утворення соляної кислоти, що призводить до зниження рівня базальної і стимульованої секреції , незалежно від природи подразника.
Після одноразового прийому препарату внутрішньо дія омепразолу настає протягом першої години і триває протягом 24 год, максимум ефекту досягається через 2 год. Після припинення прийому препарату секреторна активність повністю відновлюється через 3-5 діб.
- Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у фазі загострення і протирецидивне лікування), в т. ч. асоційовані з Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії).
- Рефлюкс-езофагіт.
- Ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, пов'язані з прийомом НПЗЗ , стресові виразки.
- Синдром Золлінгера-Еллісона.
- Дитячий вік.
- Вагітність.
- Лактація (грудне вигодовування).
- Підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат при нирковій або печінковій недостатності.
Не слід застосовувати Ультоп при вагітності. При необхідності призначення препарату в період лактації необхідно вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Препарат приймають всередину, перед прийомом їжі, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води.
При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки у фазі загострення - Ультоп призначають по 20 мг 1 раз/добу протягом 2-4 тижнів. У резистентних випадках можливо підвищення дози до 40 мг/добу.
При виразковій хворобі шлунка у фазі загострення та ерозивно-виразковому езофагіті - по 20-40 мг/добу протягом 4-8 тижнів.
При ерозивно-виразкових ураженнях ШЛУНКОВО-кишкового тракту, викликаних прийомом НПЗЗ - по 20 мг/добу протягом 4-8 тижнів.
При синдромі Золлінгера-Еллісона - доза підбирається індивідуально залежно від вихідного рівня шлункової секреції, зазвичай починаючи з 60 мг/добу. При необхідності дозу збільшують до 80-120 мг/добу в 2 прийоми.
Для ерадикації Helicobacter pylori - по 20 мг 2 рази/добу протягом 7 або 14 днів (залежно від застосованої схеми лікування) в комбінації з антибактеріальними препаратами.
Для профілактики загострення виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки - Ультоп призначають у дозі 10-20 мг/добу.
Для профілактики загострення рефлюкс-езофагіту - по 20 мг/добу протягом тривалого часу. Можливий прийом препарату на вимогу.
Застосування у пацієнтів з важкою печінковою недостатністю - добова доза Ультопа не повинна перевищувати 20 мг.
Перед початком лікування необхідно виключити наявність злоякісного процесу у верхніх відділах ШКТ (оскільки лікування може маскувати симптоматику і утруднити діагностику).
В особливих випадках, при виникненні труднощів з проковтуванням цілої капсули, можна проковтнути її вміст після розтину або розсмоктування капсули, а також можна змішати вміст капсули зі злегка підкисленою рідиною (соком, йогуртом) і використовувати отриману суспензію протягом 30 хв.
Тривале застосування омепразолу в дозі 20 мг 1 раз/добу в комбінації з кофеїном, теофіліном, пироксикамом, диклофенаком, напроксеном, метопрололом, пропранололом, етанолом, циклоспорином, лідокаїном, хінідином і естрадіол не приводило до зміни їх концентрації в плазмі.
Не відзначено взаємодії омепразолу з одночасно прийнятими антацидами.
Омепразол може знижувати абсорбцію ефірів ампіциліну, солей заліза, ітраконазолу і кетоконазолу (оскільки омепразол підвищує ph шлунка).
Будучи інгібітором цитохрому Р450, омепразол може підвищувати концентрацію і знижувати виведення діазепаму, антикоагулянтів непрямої дії, фенітоїну, що в деяких випадках може вимагати зменшення доз цих лікарських засобів.
При одночасному прийомі посилюється всмоктування омепразолу і кларитроміцину.
Симптоми: порушення зору, сонливість, збудження, сплутаність свідомості, головний біль, підвищення потовиділення, сухість у роті, нудота, аритмія.
Лікування: проводять симптоматичну терапію. Специфічного антидоту не існує.
Зберігати в захищеному від вологи місці при температурі до 25°C.
2 роки