Купить Трифамокс ибл пор. д/ин. 1500мг №1
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
ТРИФАМОКС ИБЛ
Порошок для приготовления раствора
Амоксициллин (в форме натриевой соли), сульбактам (в форме натриевой соли)
Растворитель: вода д/и (5 мл).
ТРИФАМОКС ИБЛ - антибиотик группы пенициллинов широкого спектра действия с ингибитором β-лактамаз.
Амоксициллин - полусинтетический пенициллин широкого спектра действия. Действует бактерицидно, угнетает синтез бактериальной стенки. Препарат активен в отношении аэробных грамположительных бактерий (включая штаммы, продуцирующие β-лактамазы): Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pyogenes, Streptococcus anthracis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus viridans, Enterococcus faecalis, Corynebacterium spp., Listeria monocytogenes; анаэробных грамположительных бактерий: Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.; аэробных грамотрицательных бактерий (включая штаммы, продуцирующие β-лактамазы): Escherichia coli, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Klebsiella spp., Salmonella spp., Shigella spp., Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica, Yersinia multocida, Gardnerella vaginalis, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Moraxella catarrhalis, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Campylobacter jejuni, Acinetobacter spp.; анаэробных грамотрицательных бактерий (включая штаммы, продуцирующие β-лактамазы): Bacteroides spp., включая Bacteroides fragilis.
Сульбактам - является необратимым ингибитором β-лактамаз, выделяемых микроорганизмами, устойчивыми к бета-лактамным антибиотикам. Сульбактам расширяет спектр активности амоксициллина в отношении устойчивых штаммов, не изменяя активности амоксициллина в отношении чувствительных штаммов, связываясь с некоторыми пенициллин-связывающими белками бактерий, проявляет синергизм при одновременном применении с бета-лактамными антибиотиками. Собственной клинически значимой антибактериальной активностью сульбактам не обладает (за исключением Neisseria spp. и Acinetobacter spp).
Бактериальные инфекции, вызванные микроорганизмами, чувствительными к препарату:
— инфекции ЛОР-органов (синусит, тонзиллит, средний отит);
— инфекции нижних отделов дыхательных путей (бронхит, пневмония, эмпиема плевры, абсцесс легкого);
— инфекции желчевыводящих путей (холангит, холецистит);
— кишечные инфекции (дизентерия, сальмонеллез, сальмонеллезное носительство);
— инфекции мочеполовой системы (пиелонефрит, пиелит, цистит, уретрит, простатит);
— инфекции органов малого таза (цервицит, сальпингит, сальпингоофорит, тубоовариальный абсцесс, эндометрит, послеродовой сепсис, пельвиоперитонит);
— бактериальный вагинит;
— септический аборт;
— мягкий шанкр;
— гонорея;
— инфекции кожи и мягких тканей (рожа, импетиго, вторично инфицированные дерматозы, абсцесс, флегмона, раневая инфекция);
— остеомиелит (для парентерального введения);
— эндокардит (для парентерального введения);
— менингит (для парентерального введения);
— сепсис (для парентерального введения);
— перитонит (для парентерального введения);
— послеоперационные инфекции.
Профилактика инфекционно-воспалительных осложнений в хирургии.
Трифамокс ИБЛ в форме таблеток и суспензии для приема внутрь показан к применению в составе комплексной терапии для эрадикации Helicobacter pylori.
— инфекционный мононуклеоз (в т.ч. при появлении кореподобной сыпи);
— неспецифический язвенный колит (в т.ч. связанный с приемом антибиотиков);
— детский возраст до 2 лет (для таблеток);
— повышенная чувствительность к препарату и другим бета-лактамным антибиотикам.
С осторожностью следует применять препарат при тяжелой печеночной недостаточности, заболеваниях ЖКТ (в т.ч. колит в анамнезе, связанный с применением пенициллинов), хронической почечной недостаточности, у пациентов пожилого возраста (в связи с возможным риском развития почечной недостаточности).
При в/в введении (дозы приведены в пересчете на амоксициллин) взрослым и подросткам старше 12 лет вводят по 1 г 2-3 раза/сут; 6-12 лет - по 500 мг 3 раза/сут; 2-6 лет - по 250 мг 3 раза/сут; до 2 лет - 40-60 мг/кг массы тела 2-3 раза/сут. Продолжительность лечения - до 14 дней.
Для профилактики послеоперационных инфекций при операциях, продолжительностью менее 1 ч, во время вводной анестезии препарат вводят в/в в дозе 1 г. При более длительных операциях - по 1 г каждые 6 ч в течение суток.
При высоком риске инфицирования введение может быть продолжено в течение нескольких дней.
При хронической почечной недостаточности доза рассчитывается в зависимости от показателей клиренса креатинина. При КК более 30 мл/мин уменьшения дозы не требуется; при КК 10-30 мл/мин лечение начинают с в/в введения 1 г, затем по 500 мг в/в или по 250-500 мг внутрь 2 раза/сут; при КК менее 10 мл/мин - в/в 1 г, затем по 500 мг/сут или 250-500 мг/сут внутрь в один прием. Для детей дозы следует уменьшать таким же образом.
Гемодиализ снижает концентрацию в сыворотке крови, в связи с чем во время и в конце диализа дополнительно вводят в/в по 500 мг.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, нарушение функции печени (повышение активности печеночных трансаминаз; в единичных случаях - холестатическая желтуха, гепатит), псевдомембранозный колит.
Аллергические реакции: крапивница, отек Квинке; редко - многоформная экссудативная эритема, анафилактический шок, ангионевротический отек; в единичных случаях - эксфолиативный дерматит, злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона).
Местные реакции: в отдельных случаях - флебит (при в/в введении).
Прочие: кандидомикоз, развитие суперинфекции, обратимое увеличение протромбинового времени.
При одновременном применении с Трифамоксом ИБЛ антациды, глюкозамин, слабительные лекарственные средства, аминогликозиды замедляют и снижают абсорбцию препарата, аскорбиновая кислота повышает абсорбцию.
При одновременном применении Трифамокса ИБЛ и бактерицидных антибиотиков (в т.ч. аминогликозиды, цефалоспорины, циклосерин, ванкомицин, рифампицин) наблюдается синергизм действия; бактериостатических лекарственных средств (макролиды, хлорамфеникол, линкозамиды, тетрациклины, сульфаниламиды) - антагонизм.
При одновременном применении Трифамокса ИБЛ с метотрексатом замедляется выведение последнего.
Трифамокс ИБЛ повышает эффективность непрямых антикоагулянтов (необходимо следить за показателями свертываемости крови).
Трифамокс ИБЛ уменьшает эффективность пероральных контрацептивов, лекарственных средств, в процессе метаболизма которых образуется пара-аминобензойная кислота.
При одновременном применении Трифамокса ИБЛ с этинилэстрадиолом повышается риск развития прорывных кровотечений.
При одновременном применении Трифамокса ИБЛ с аллопуринолом повышается риск развития кожной сыпи.
Симптомы: нарушение функции ЖКТ и водно-электролитного баланса.
Лечение: проводят симптоматическую терапию. Гемодиализ эффективен.
ТРИФАМОКС ІБЛ
Порошок для приготування розчину
Амоксицилін (у формі натрієвої солі), сульбактам (у формі натрієвої солі)
Розчинник: вода д/і (5 мл).
ТРИФАМОКС ІБЛ - антибіотик групи пеніцилінів широкого спектра дії з інгібітором β-лактамаз.
Амоксицилін - напівсинтетичний пеніцилін широкого спектра дії. Діє бактерицидно, пригнічує синтез бактеріальної стінки. Препарат активний щодо аеробних грампозитивних бактерій (включаючи штами, що продукують β-лактамази): Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pyogenes, Streptococcus anthracis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus viridans, Enterococcus faecalis, Corynebacterium spp., Listeria monocytogenes; анаеробних грампозитивних бактерій: Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.; аеробних грамнегативних бактерій (включаючи штами, що продукують β-лактамази): Escherichia coli, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Klebsiella spp., Salmonella spp., Shigella spp., Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica, Yersinia multocida, Gardnerella vaginalis, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Moraxella catarrhalis, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Campylobacter jejuni, Acinetobacter spp.; анаеробних грамнегативних бактерій (включаючи штами, що продукують β-лактамази): Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis.
Сульбактам є необоротним інгібітором β-лактамаз, що виділяються мікроорганізмами, стійкими до бета-лактамних антибіотиків. Сульбактам розширює спектр активності амоксициліну щодо стійких штамів, не змінюючи активності амоксициліну щодо чутливих штамів, зв'язуючись з деякими пеніцилін-зв'язуючими білками бактерій, виявляє синергізм при одночасному застосуванні з бета-лактамними антибіотиками. Власної клінічно значущої антибактеріальної активності сульбактам не має (за винятком Neisseria spp. і Acinetobacter spp).
Бактеріальні інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до препарату:
- інфекції ЛОР-органів (синусит, тонзиліт, середній отит);
- інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, емпієма плеври, абсцес легені);
- інфекції жовчовивідних шляхів (холангіт, холецистит);
- кишкові інфекції (дизентерія, сальмонельоз, сальмонеллезное носійство);
- інфекції сечостатевої системи (пієлонефрит, пієліт, цистит, уретрит, простатит);
- інфекції органів малого таза (цервіцит, сальпінгіт, сальпінгоофорит, тубоовариальный абсцес, ендометрит, післяпологовий сепсис, пельвіоперитоніт);
- бактеріальний вагініт;
- септичний аборт;
- м'який шанкр;
- гонорея;
- інфекції шкіри і м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози, абсцес, флегмона, ранова інфекція);
- остеомієліт (для парентерального введення);
- ендокардит (для парентерального введення);
- менінгіт (для парентерального введення);
- сепсис (для парентерального введення);
- перитоніт (для парентерального введення);
- післяопераційні інфекції.
Профілактика інфекційно-запальних ускладнень в хірургії.
Трифамокс ІБЛ у формі таблеток і суспензії для прийому всередину показаний до застосування в складі комплексної терапії для ерадикації Helicobacter pylori.
- інфекційний мононуклеоз (у т. ч. при появі кореподобной висипки);
- неспецифічний виразковий коліт (у т. ч. пов'язаний з прийомом антибіотиків);
- дитячий вік до 2 років (для таблеток);
- підвищена чутливість до препарату та інших бета-лактамних антибіотиків.
З обережністю слід застосовувати препарат при тяжкій печінковій недостатності, захворюваннях ШЛУНКОВО-кишкового тракту (у т. ч. коліт в анамнезі, пов'язаний із застосуванням пеніцилінів), хронічної ниркової недостатності, у пацієнтів літнього віку (у зв'язку з можливим ризиком розвитку ниркової недостатності).
При в/в введенні (дози приведені в перерахуванні на амоксицилін) дорослим і підліткам старше 12 років вводять по 1 г 2-3 рази/добу; 6-12 років - по 500 мг 3 рази/добу; 2-6 років - по 250 мг 3 рази/добу; до 2 років - 40-60 мг/кг маси тіла 2-3 рази/добу. Тривалість лікування - до 14 днів.
Для профілактики післяопераційних інфекцій при операціях тривалістю менше 1 год, під час вступної анестезії препарат вводять в/в в дозі 1 г При більш тривалих операціях - по 1 г кожні 6 год протягом доби.
При високому ризику інфікування введення може бути продовжене протягом декількох днів.
При хронічній нирковій недостатності доза розраховується залежно від показників кліренсу креатиніну. При КК більше 30 мл/хв зменшення дози не потрібна; при КК 10-30 мл/хв лікування починають з в/в введення 1 г, потім по 500 мг в/в або по 250-500 мг всередину 2 рази/доб; при КК менше 10 мл/хв - в/в 1 г, потім по 500 мг/добу або 250-500 мг/добу всередину в один прийом. Для дітей дози слід зменшувати таким же чином.
Гемодіаліз знижує концентрацію в сироватці крові, у зв'язку з чим під час та наприкінці діалізу додатково вводять в/в по 500 мг.
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки (підвищення активності печінкових трансаміназ; у поодиноких випадках - холестатична жовтяниця, гепатит), псевдомембранозний коліт.
Алергічні реакції: кропив'янка, набряк Квінке; рідко - багатоформна ексудативна еритема, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк; у поодиноких випадках - ексфоліативний дерматит, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона).
Місцеві реакції: в окремих випадках - флебіт (при внутрішньовенному введенні).
Інші: кандидомікоз, розвиток суперінфекції, оборотне збільшення протромбінового часу.
При одночасному застосуванні з Трифамоксом ІБЛ антациди, глюкозамін, проносні лікарські засоби, аміноглікозиди уповільнюють та знижують абсорбцію препарату, аскорбінова кислота підвищує абсорбцію.
При одночасному застосуванні Трифамокса ІБЛ і бактерицидних антибіотиків (у т. ч. аміноглікозиди, цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, рифампіцин) спостерігається синергізм дії; бактеріостатичних лікарські засоби (макроліди, хлорамфенікол, линкозамиды, тетрацикліни, сульфаніламіди) - антагонізм.
При одночасному застосуванні Трифамокса ІБЛ з метотрексатом уповільнюється виведення останнього.
Трифамокс ІБЛ підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів (необхідно слідкувати за показниками згортання крові).
Трифамокс ІБЛ зменшує ефективність пероральних контрацептивів, лікарських засобів, в процесі метаболізму яких утворюється пара-амінобензойна кислота.
При одночасному застосуванні Трифамокса ІБЛ з етинілестрадіолом підвищується ризик розвитку проривних кровотеч.
При одночасному застосуванні Трифамокса ІБЛ з алопуринолом підвищується ризик розвитку шкірного висипу.
Симптоми: порушення функції ШЛУНКОВО-кишкового тракту і водно-електролітного балансу.
Лікування: проводять симптоматичну терапію. Гемодіаліз ефективний.