Купить Тимолол - акос 0.5% капли гл. 5мл (r)
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Тимолол-Акос
Timolol-AKOS
Капли глазные
1 мл капель глазных содержит:
активные вещества: тимолола малеат (в пересчете на тимолол) - 5,0 мг.
вспомогательные вещества: алкилдиметилбензиламмония хлорид (бензалкония хлорид) - 0,1 мг, натрия дигидрофосфат (натрий фосфорнокислый однозамещенный 2-водный) - 7,26 мг, натрия [гидрофосфата] додекагидрат (натрий фосфорнокислый двузамещенный 12-водный, динатрия фосфат додекагидрат) - 28,6 мг, вода для инъекций - до 1 мл
Флакон 5 мл.
Противоглаукомный препарат - неселективный бета-адреноблокатор. При местном применении Тимолол-АКОС снижает внутриглазное давление за счет уменьшения образования водянистой влаги и небольшого увеличения ее оттока. Действие проявляется через 20 мин после закапывания, максимальный эффект - через 1-2 ч. Продолжительность действия составляет 24 ч.
В качестве вспомогательного лекарственного средства:
закрытоугольная глаукома (в комбинации с миотиками), врождённая глаукома (при неэффективности др. терапевтических мероприятий), острое повышение внутриглазного давления.Применение препарата Тимолол-АКОС в периоды беременности возможно только в том случае, когда предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода.
Если препарат применялся непосредственно перед родами, то новорожденные должны находиться под тщательным наблюдением в течение нескольких дней после рождения.
Взрослым закапывают в конъюнктивальный мешок по 1 капле 0,5 % раствора 2 раза в день. При нормализации внутриглазного давления поддерживающая доза - 1 капля 0,25 % 1 раз в день. Разница выраженности действия 2 концентраций составляет 10-15 %.
Местные реакции: раздражение конъюнктивы - гиперемия конъюнктивы, слезотечение или уменьшение слезоотделения, светобоязнь, отек эпителия роговицы, жжение и зуд в глазах, гиперемия кожи век, кратковременное нарушение остроты зрения; блефарит, конъюнктивит, кератит, при длительном применении возможно развитие поверхностной точечной кератопатии (уменьшение прозрачности роговицы) и снижение чувствительности роговицы, возможен птоз, редко - диплопия.
Системные реакции: парестезии, ринит, заложенность носа, носовое кровотечение, снижение артериального давления, коллапс, брадикардия, брадиаритмия, атриовентрикулярная блокада, снижение сократимости миокарда, усугубление проявлений хронической сердечной недостаточности; головная боль, головокружение, сонливость, галлюцинации, депрессия, миастения, снижение потенции; одышка, бронхоспазм, легочная недостаточность; тошнота, рвота, диарея, боль в груди, звон в ушах. Замедление скорости психомоторной реакции.
Аллергические реакции (в т.ч. крапивница).
Контроль эффективности рекомендуется проводить примерно через 3-4 нед после начала терапии (не ранее чем через 1-2 нед). При длительном применении тимолола возможно ослабление эффекта.
При применении необходимо контролировать функцию слезовыделения, целостность роговой оболочки и оценивать величину полей зрения не реже 1 раза в 6 мес. Не реже 1 раза в месяц измерять внутриглазное давление.
Консервант, содержащийся в препарате, может откладываться на мягких контактных линзах (вызывает изменение их цвета). Может оказывать раздражающее действие на глаз при ношении контактных линз, поэтому, любые контактные линзы следует снимать перед закапыванием и надевать не ранее чем через 15 мин после него.
При переводе больных на лечение тимололом может понадобиться коррекция рефракции по прошествии эффектов применявшихся ранее миотиков.
В случае предстоящего оперативного вмешательства с применением общей анестезии, необходимо отменить препарат за 48 ч до операции, т.к. тимолол усиливает действие миорелаксантов и общих анестетиков.
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии др. потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания, быстроты психомоторных реакций и хорошего зрения (в течение 0,5 ч после закапывания в глаз).
Возможно маскирование бета-адреноблокаторами симптомов гипогликемии у пациентов,
принимающих инсулин или пероральные гипогликемические средства, симптомов гипертиреоза (в т.ч. тахикардии).
Эпинефрин и пилокарпин усиливают гипотензивное действие тимолола. Одновременное назначение глазных капель, содержащих эпинефрин, может вызвать расширение зрачка (мидриаз).
Сопутствующее назначение с веществами — ингибиторами ферментной системы СYP2D6 (амиодарон, хинидин, галоперидол, пароксетин, флуоксетин, циталопрам, сертралин, тербинафин, кетоконазол, ритонавир, циметидин) может спровоцировать появление симптомов передозировки тимолола, в т.ч. выраженную брадикардию (вплоть до частоты сердечных сокращений менее 40 в минуту), в отдельных случаях - и глубокую летаргию.
Усиливает действие миорелаксантов и общих анестетиков (за несколько дней перед проведением общей анестезии хлороформом или эфиром или использованием периферических миорелаксантов необходимо прекратить приём препарата).
На фоне лечения препаратом следует избегать внутривенного введения верапамила, дилтиазема (возможно угнетение атриовентрикулярной проводимости, развитие брадикардии и снижение артериального давления).
С осторожностью назначать одновременно с гипотензивными лекарственными средствами, другими бета-адреноблокаторами, инсулином или пероральными гипогликемическими лекарственными средствами, глюкокортикостероидными, психоактивными лекарственными средствами, а также препаратами, действие которых связано с усилением выделения эпинефрина.
Симптомы: возможно развитие общерезорбтивных эффектов, характерных для бета-адреноблокаторов (головокружение, головная боль, аритмия, брадикардия, бронхоспазм, тошнота, рвота).
В защищенном от света месте, при температуре не выше 25 °C.
3 года.
Тимолол-Акос
Timolol-AKOS
Краплі очні
1 мл очних крапель містить:
активні речовини: тимололу малеату (в перерахуванні на тимолол) - 5,0 мг.
допоміжні речовини: алкілдиметилбензиламоній хлорид (бензалконію хлорид) - 0,1 мг, натрію дигідрофосфат (натрій фосфорнокислий однозаміщений 2-водний) - 7,26 мг, натрію [гідрофосфату] додекагідрат (натрій фосфорнокислий двузамещенный 12-водний, динатрію фосфат додекагідрат) - 28,6 мг, вода для ін'єкцій - до 1 мл
Флакон 5 мл
Протиглаукомний препарат - неселективний бета-адреноблокатор. При місцевому застосуванні Тимолол-АКОС знижує внутрішньоочний тиск за рахунок зменшення утворення водянистої вологи і невеликого збільшення її відтоку. Дія проявляється через 20 хв після закапування, максимальний ефект - через 1-2 ч. Тривалість дії становить 24 год.
В якості допоміжного лікарського засобу:
закритокутова глаукома (у комбінації з миотиками), вроджена глаукома (при неефективності інших терапевтичних заходів), гостре підвищення внутрішньоочного тиску.Застосування препарату Тимолол-АКОС в періоди вагітності можливо тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Якщо препарат застосовувався безпосередньо перед пологами, то новонароджені повинні перебувати під ретельним наглядом протягом декількох днів після народження.
Дорослим закапують у кон'юнктивальний мішок по 1 краплі 0,5 % розчину 2 рази на день. При нормалізації внутрішньоочного тиску підтримуюча доза - 1 крапля 0,25 % 1 раз на день. Різниця вираженості дії 2 концентрацій становить 10-15 %.
Місцеві реакції: подразнення кон'юнктиви - гіперемія кон'юнктиви, сльозотеча або зменшення сльозовиділення, світлобоязнь, набряк епітелію рогівки, печіння і свербіж в очах, гіперемія шкіри повік, короткочасне порушення гостроти зору; блефарит, кон'юнктивіт, кератит, при тривалому застосуванні можливий розвиток поверхневої точкової кератопатія (зменшення прозорості рогівки) і зниження чутливості рогівки, можливий птоз, рідко - диплопія.
Системні реакції: парестезії, риніт, закладеність носа, носова кровотеча, зниження артеріального тиску, колапс, брадикардія, брадиаритмия, атріовентрикулярна блокада, зниження скоротливості міокарда, посилення проявів хронічної серцевої недостатності; головний біль, запаморочення, сонливість, галюцинації, депресія, міастенія, зниження потенції; задишка, бронхоспазм, легенева недостатність; нудота, блювання, діарея, біль у грудях, дзвін у вухах. Уповільнення швидкості психомоторної реакції.
Алергічні реакції (у т.ч. кропив'янка).
Контроль ефективності рекомендовано проводити приблизно через 3-4 тижнів після початку терапії (не раніше ніж через 1-2 тижні). При тривалому застосуванні тимололу можливе послаблення ефекту.
При застосуванні необхідно контролювати функцію сльозовиділення, цілісність рогівки і оцінювати величину полів зору не рідше 1 разу на 6 міс. Не рідше 1 разу на місяць вимірювати внутрішньоочний тиск.
Консервант, що міститься в препараті, може відкладатися на м'яких контактних лінзах (викликає зміна їх кольору). Може надавати дратівливу дію на око при носінні контактних лінз, тому, будь-які контактні лінзи слід знімати перед закапуванням і одягати не раніше ніж через 15 хв після нього.
При переведенні хворих на лікування тимололом може знадобитися корекція рефракції після ефектів застосовувалися раніше міотиків.
У разі майбутнього оперативного втручання із застосуванням загальної анестезії, необхідно відмінити препарат за 48 год до операції, оскільки тимолол посилює дію міорелаксантів і загальних анестетиків.
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті ін потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги, швидкості психомоторних реакцій і хорошого зору (протягом 0,5 год після закапування в око).
Можливе маскування бета-адреноблокаторами симптомів гіпоглікемії у пацієнтів,
приймають інсулін або пероральні гіпоглікемічні засоби, симптомів гіпертиреозу (у т. ч. тахікардії).
Епінефрин та пілокарпін підсилюють гіпотензивну дію тимололу. Одночасне призначення очних крапель, що містять епінефрин, може викликати розширення зіниці (мідріаз).
Супутнє призначення з речовинами - інгібіторами ферментної системи СYP2D6 (аміодарон, хінідин, галоперидол, пароксетин, флуоксетин, циталопрам, сертралін, тербінафін, кетоконазол, ритонавір, циметидин) може спровокувати появу симптомів передозування тимололу, в т. ч. виражену брадикардію (аж до частоти серцевих скорочень менше 40 в хвилину), в окремих випадках - і глибоку летаргію.
Посилює дію міорелаксантів і загальних анестетиків (за кілька днів перед проведенням загальної анестезії хлороформом або ефіром або використанням периферичних міорелаксантів необхідно припинити прийом препарату).
На тлі лікування препаратом слід уникати внутрішньовенного введення верапамілу, дилтіазему (можливо пригнічення атріовентрикулярної провідності, розвиток брадикардії і зниження артеріального тиску).
З обережністю призначати одночасно з гіпотензивними лікарськими засобами, іншими бета-адреноблокаторами, інсуліном або пероральними гіпоглікемічними лікарськими засобами, глюкокортикостероидными, психоактивними лікарськими засобами, а також препаратами, дія яких пов'язана з посиленням виділення адреналіну.
Симптоми: можливий розвиток общерезорбтивных ефектів, характерних для бета-адреноблокаторів (запаморочення, головний біль, аритмія, брадикардія, бронхоспазм, нудота, блювання).
У захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °C.
3 роки.