Купить Тербинафин таблетки 250 мг, 10 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Тербинафин
Terbinafinum
Таблетки
1 таблетка содержит:
активные вещества: тербинафина гидрохлорид 250 мг;
вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза), кроскармеллоза натрия, кремния диоксид коллоидный, кальция стеарат, лактоза моногидрат
10 таблеток.
Тербинафин относится к группе аллиламинов, обладает широким спектром противогрибкового действия. В низких концентрациях оказывает фунгицидное действиe на дерматофиты Trychophyton (Т. rubrum,
Т. mentagrophytes, Т. tonsurans, T.verruсosum, T.violaceum), Microsporum canis, Epidermophyton floccosum, плесневые грибы (напр. Scopulariopsis brevicaulis), дрожжевые грибы, главным образом Candida albicans. На грибы Candida spp. и их мицелиальные формы оказывает в зависимости от вида гриба фунгицидное или фунгистатическое действие.
Тербинафин нарушает ранний этап биосинтеза основного компонента клеточной мембраны гриба эргостерола путем ингибирования фермента скваленэпоксидазы.
При пероральном применении не эффективен при лечении разноцветного лишая, вызванного Pityrosрorum ovale, Pityrosporum orbiculare, Malassezia furfur.
При пероральном приеме хорошо абсорбируется, через 0,8 часа абсорбируется половина принятой дозы; через 4,6 часа половина принятой дозы распределяется в организме. Через 1—2 часа после приема внутрь однократной дозы 250 мг максимальная концентрация препарата в плазме крови достигает 0,97 мкг/мл. Биодоступность составляет 80%. Прием пищи не влияет на биодоступность тербинафина.
Тербинафин интенсивно связывается с белками плазмы крови (99%), быстро распределяется в тканях, проникает в дермальный слой кожи и ногтевые пластинки. Проникает в секрет сальных желез и накапливается в высоких концентрациях в волосяных фолликулах, в волосах, коже и подкожной клетчатке.
Период полувыведения составляет 16—18 ч, период полувыведения терминальной фазы — 200—400 ч.
Биотрансформируется в печени до неактивных метаболитов. Почками в виде метаболитов выводится 80% принятой дозы, остальная часть (20%) выводится через кишечник.
Не кумулирует в организме. Возраст больных не влияет на фармакокинетику тербинафина, однако элиминация может снижаться при поражениях почек или печени, приводя к высоким концентрациям тербинафина в крови.
Выделяется с грудным молоком.
Следует соблюдать осторожность при:
почечной недостаточности (с КК более 50 мл/мин); алкоголизме; угнетении костномозгового кроветворения; опухолях; болезнях обмена веществ; окклюзионных заболеваниях сосудов конечностей; кожной красной волчанке или системной красной волчанке.В экспериментальных исследованиях тератогенных свойств тербинафина выявлено не было.
Применение препарата при беременности возможно в тех случаях, когда предполагаемая польза для матери превышает возможный риск для плода. Тербинафин выделяется с грудным молоком. При необходимости применения препарата в период лактации следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.
Внутрь, после еды. Обычная доза: 250 мг 1 раз в сутки.
Длительность курса лечения и режим дозирования устанавливаются в индивидуальном порядке и зависят от локализации процесса и тяжести заболевания.
Онихомикоз: продолжительность терапии в среднем 6-12 недель. При поражении ногтей пальцев кистей и стоп (за исключением большого пальца стопы), или при молодом возрасте больного длительность лечения может быть менее 12 недель. При инфекции большого пальца стопы обычно достаточно 3-месячного курса лечения.
Некоторым больным, у которых снижена скорость роста ногтей, может потребоваться более длительный срок лечения.
Грибковые инфекции кожи: продолжительность лечения при межпальцевой, подошвенной или по типу "носков" локализации инфекции составляет 2-6 недель; при микозах других участков тела: голеней - 2-4 недели, туловища - 2-4 недели; при микозах, вызванных грибами рода Candida - 2-4 недели; при микозах волосистой части головы, вызванных грибами рода Microsporum - более 4 недель.
Продолжительность лечения микозов волосистой части головы составляет около 4-х недель, при заражении Microsporum canis - может быть более длительной.
Пожилым больным препарат назначают в тех же дозах, что и взрослым.
Пациентам с печеночной или почечной недостаточностью - 125 мг 1 раз в день.
Диспепсические нарушения (снижение аппетита, тошнота, диарея, чувство переполнения желудка, боль в животе); кожные аллергические реакции (крапивница, сыпь); мышечно-скелетные реакции (артралгия, миалгия), усугубление течения системной красной волчанки.
Нарушения вкусовых ощущений, включая их утрату (восстановление происходит в течение нескольких недель после прекращения лечения).
Крайне редко (с частотой 0,01—0,1%) наблюдается гепатотоксическое действие (повышение активности «печеночных» трансаминаз, печеночная недостаточность).
Злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), псориазоподобные высыпания на коже, обострение псориаза, анафилактоидные реакции, агранулоцитоз или тромбоцитопения, нейтропения, лимфопения.
Если в процессе лечения Тербинафином у больного отмечаются явления, позволяющие предположить нарушения функции печени, такие как необъяснимая стойкая тошнота, рвота отсутствие аппетита, усталость, желтуха, боли в правом подреберье, темная моча или обесцвеченный кал, в этом случае следует подтвердить печеночное происхождение этих симптомов (определение сывороточных концентраций АЛТ, ACT) и отменить лечение Тербинафином. Пациент должен быть предупрежден о необходимости обратиться к врачу в случае появления у него подобных симптомов.
Больные с нарушением функции почек (клиренс креатинина менее 50 мл/мин или уровень креатинина сыворотки более 300 мкмоль/л) должны получать половину обычной дозы препарата.
Ингибирует изофермент CYP2P6 и препятствует метаболизму таких препаратов, как трициклические антидепрессанты и селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (например, дезипрамин, флувоксамин), бета-адреноблокаторы (метопролол, пропранолол), противоаритмические средства (флекаинид, пропафенон), ингибиторы моноаминоксидазы В типа (например, селегилин) и антипсихотические (например, хлорпромазин, галоперидол) средства.
Лекарственные препараты — индукторы изоферментов цитохрома Р450 (например, рифампицин) могут ускорять выведение тербинафина из организма.
Лекарственные препараты — ингибиторы изоферментов цитохрома Р450 (например, циметидин) могут замедлить метаболизм и выведение тербинафина из организма. При одновременном применении этих препаратов может потребоваться коррекция дозы тербинафина.
Возможно нарушение менструального цикла при одновременном приеме тербинафина и пероральных контрацептивов.
Тербинафин снижает клиренс кофеина на 21% и продлевает период его полувыведения на 31%. Не влияет на клиренс феназона, дигоксина, варфарина.
При совместном применении с этанолом или препаратами, обладающими гепатоксическим действием, возникает риск развития лекарственного поражения печени.
Симптомы: головная боль, головокружение, тошнота, рвота, боль в эпигастральной области, учащенное мочеиспускание, сыпь.
Лечение: мероприятия по выведению препарата (промывание желудка, прием активированного угля); при необходимости - симптоматическая поддерживающая терапия.
В сухом месте, при температуре не выше 25°С
3 года.
Тербінафін
Terbinafinum
Таблетки
1 таблетка містить:
активні речовини: тербінафіну гідрохлорид 250 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гипролоза (гідроксипропілцелюлоза), натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний, кальцію стеарат, лактоза моногідрат
10 таблеток.
Тербінафін належить до групи аліламінів, володіє широким спектром протигрибкової дії. У низьких концентраціях чинить фунгіцидну дію на дерматофіти Trychophyton (Т. rubrum,
Т. mentagrophytes, Т. tonsurans, T. verruсosum, T. violaceum), Microsporum canis, Epidermophyton floccosum, плісняві гриби (напр. Scopulariopsis brevicaulis), дріжджові гриби, головним чином Candida albicans. На гриби Candida spp. і їх міцеліальні форми надає в залежності від виду гриба фунгіцидну або фунгістатичну дію.
Тербінафін порушує ранній етап біосинтезу основного компонента клітинної мембрани гриба ергостеролу шляхом інгібування ферменту скваленепоксидази.
При пероральному застосуванні не ефективний при лікуванні різнобарвного лишаю, викликаного Pityrosрorum ovale, Pityrosporum orbiculare, Malassezia furfur.
При пероральному прийомі добре абсорбується, через 0,8 години абсорбується половина прийнятої дози; через 4,6 години половина прийнятої дози розподіляється в організмі. Через 1-2 години після прийому внутрішньо одноразової дози 250 мг максимальна концентрація препарату в плазмі крові досягає 0,97 мкг/мл Біодоступність становить 80%. Прийом їжі не впливає на біодоступність тербінафіну.
Тербінафін інтенсивно зв'язується з білками плазми крові (99%), швидко розподіляється в тканинах, проникає в дермальний шар шкіри і нігтьові пластинки. Проникає в секрет сальних залоз і накопичується у високих концентраціях у волосяних фолікулах, волоссі, шкірі і підшкірній клітковині.
Період напіввиведення становить 16-18 год, період напіввиведення термінальної фази - 200-400 ч.
Біотрансформується в печінці до неактивних метаболітів. Нирками у вигляді метаболітів виводиться 80% прийнятої дози, решта (20%) виводиться через кишечник.
Не кумулює в організмі. Вік пацієнтів не впливає на фармакокінетику тербінафіну, однак елімінація може знижуватися при ураженнях нирок або печінки, приводячи до високих концентрацій тербінафіну в крові.
Виділяється з грудним молоком.
Слід дотримуватися обережності при:
ниркової недостатності (з КК понад 50 мл/хв); алкоголізмі; пригнічення кістковомозкового кровотворення; пухлинах; хворобах обміну речовин; оклюзійних захворюваннях судин кінцівок; шкірного червоного вовчаку або системному червоному вовчаку.В експериментальних дослідженнях тератогенних властивостей тербінафіну виявлено не було.
Застосування препарату при вагітності можливе в тих випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Тербінафін виділяється з грудним молоком. При необхідності застосування препрепарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вскармливаня.
Всередину, після їжі. Звичайна доза: 250 мг 1 раз на добу.
Тривалість курсу лікування та режим дозування встановлюються індивідуально і залежать від локалізації процесу і тяжкості захворювання.
Оніхомікоз: тривалість терапії в середньому 6-12 тижнів. При ураженні нігтів пальців кистей і стоп (за винятком великого пальця стопи), або при молодому віці хворого тривалість лікування може бути менш як 12 тижнів. При інфекції великого пальця стопи звичайно досить 3-місячного курсу лікування.
Деяким хворим, у яких знижена швидкість росту нігтів, може знадобитися більш тривалий термін лікування.
Грибкові інфекції шкіри: тривалість лікування при міжпальцевий, фасції або по типу "шкарпеток" локалізації інфекції становить 2-6 тижнів; при мікозах інших ділянок тіла: гомілок - 2-4 тижні, тулуба - 2-4 тижні; при мікозах, спричинених грибами роду Candida - 2-4 тижні; при мікозах волосистої частини голови, викликаних грибами роду Microsporum - більше 4 тижнів.
Тривалість лікування мікозів волосистої частини голови становить близько 4-х тижнів, при зараженні Microsporum canis - може бути більш тривалою.
Літнім хворим препарат призначають у тих же дозах, що і дорослим.
Пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю - 125 мг 1 раз на день.
Диспепсичні порушення (зниження апетиту, нудота, діарея, відчуття переповнення шлунка, біль у животі); шкірні алергічні реакції (кропив'янка, висипання); м'язово-скелетні реакції (артралгія, міалгія), погіршення перебігу системного червоного вовчака.
Порушення смакових відчуттів, включаючи їх втрату (відновлення відбувається протягом декількох тижнів після припинення лікування).
Вкрай рідко (з частотою 0,01-0,1%) спостерігається гепатотоксична дія (підвищення активності «печінкових» трансаміназ, печінкова недостатність).
Злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), псоріазоподібні висипання на шкірі, загострення псоріазу, анафілактоїдні реакції, агранулоцитоз або тромбоцитопенія, нейтропенія, лімфопенія.
Якщо в процесі лікування Тербінафіном у хворого спостерігаються явища, що дозволяють припустити порушення функції печінки, такі як незрозуміла стійка нудота, блювання, відсутність апетиту, втома, жовтяниця, біль у правому підребер'ї, темна сеча або знебарвлений кал, слід підтвердити печінкове походження цих симптомів (визначення сироваткових концентрацій АЛТ, ACT) і відмінити лікування Тербінафіном. Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність звернутися до лікаря у разі появи у нього подібних симптомів.
Хворі з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв або рівень креатиніну сироватки більше 300 мкмоль/л) повинні отримувати половину звичайної дози препарату.
Інгібує ізофермент CYP2P6 і перешкоджає метаболізму таких препаратів, як трициклічні антидепресанти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (наприклад, дезипрамин, флувоксамін), бета-адреноблокатори (метопролол, пропранолол), протиаритмічні засоби (флекаїнід, пропафенон), інгібітори моноаміноксидази В типу (наприклад, селегілін) і антипсихотичні (наприклад, аміназин, галоперидол) кошти.
Лікарські препарати - індуктори ізоферментів цитохрому Р450 (наприклад, рифампіцин) можуть прискорювати виведення тербінафіну з організму.
Лікарські препарати - інгібітори ізоферментів цитохрому Р450 (наприклад, циметидин) можуть уповільнити метаболізм і виведення тербінафіну з організму. При одночасному застосуванні цих препаратів може знадобитися корекція дози тербінафіну.
Можливо порушення менструального циклу при одночасному прийомі тербінафіну і пероральних контрацептивів.
Тербінафін зменшує кліренс кофеїну на 21% і подовжує період його напіввиведення на 31%. Не впливає на кліренс феназону, дигоксину, варфарину.
При спільному застосуванні з етанолом або препаратами, що володіють гепатоксическим дією, виникає ризик розвитку лікарської ураження печінки.
Симптоми: головний біль, запаморочення, нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, прискорене сечовипускання, висип.
Лікування: заходи по виведенню препарату (промивання шлунка, прийом активованого вугілля); при необхідності - симптоматична підтримуюча терапія.
В сухому місці, при температурі не вище 25°
3 роки.