Купить Тербинафин 250мг таб. х10
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Тербинафин
Таблетки
1 таблетка содержит: тербинафина гидрохлорид 281.3 мг, что соответствует содержанию тербинафина 250 мг.
10 шт.
Тербинафин - противогрибковое средство, представляет собой аллиламин, который обладает широким спектром действия в отношении грибов, вызывающих заболевания кожи, волос и ногтей, в том числе дерматофитов, таких как Trichophyton (например, Т.rubrum, T.mentagrophytes, T.tonsurans, T.verrucosum, T.violaceum), Microsporum (например, .M. Canis), Epidermophyton floccosum, а также дрожжеподобных грибов рода Candida (например, Candida albicans) и Pityrosporum. В низких концентрациях тербинафин оказывает фунгицидное действие в отношении дерматофитов, плесневых грибов и некоторых диморфных грибов. Активность в отношении дрожжеподобных грибов, в зависимости от их вида, может быть фунгицидной или фунгистатической.
Тербинафин специфически подавляет ранний этап биосинтеза стеринов в клетке гриба. Это ведет к дефициту эргостерина и внутриклеточному накоплению сквалена, что вызывает гибель клетки гриба. Действие тербинафина осуществляется путем ингибирования фермента скваленэпоксидазы в клеточной мембране гриба. Этот фермент не относится к системе цитохрома P450. Тербинафин не оказывает влияния на метаболизм гормонов или других лекарственных препаратов.
При назначении Тербинафина внутрь в коже, волосах и ногтях создаются концентрации препарата, обеспечивающие фунгицидное действие.
- микозы волосистой части головы (трихофития, микроспория);
- грибковые заболевания кожи и ногтей (онихомикозы);
- тяжелые, распространенные дерматомикозы гладкой кожи туловища и конечностей, требующие системного лечения;
- кандидозы кожи.
Повышенная чувствительность к компонентам препарата, беременность и период лактации.
Внутрь, после еды. Взрослым 250 мг 1 раз в сутки. Детям старше 3 лет - при массе тела от 20 до 40 кг - 125 мг 1 раз в сутки; при массе тела более 40 кг - 250 мг 1 раз в сутки. Пожилым пациентам коррекции дозы не требуется. Пациентам с хронической почечной недостаточности (КК более 50 мл/мин) - 125 мг 1 раз в день. Продолжительность лечения зависит от показаний и тяжести заболевания.
Грибковые инфекции кожи: продолжительность лечения при межпальцевой, подошвенной или по типу «носков» локализации инфекции составляет 2-6 недель; при микозах других участков тела: голеней - 2-4 недели, туловища — 2-4 недели; при микозах, вызванных грибами рода Candida - 2-4 недели; при микозах волосистой части головы - около 4-х недель, при заражении Microsporum canis - более 4 недель.
Онихомикоз: продолжительность терапии в среднем 6-12 недель. При поражении ногтей пальцев кистей и стоп (за исключением большого пальца стопы), или при молодом возрасте больного длительность лечения может быть менее 12 недель. При инфекции большого пальца стопы обычно достаточно 3-месячного курса лечения. Некоторым больным, у которых снижена скорость роста ногтей, может потребоваться более длительный срок лечения.
Со стороны пищеварительной системы: очень часто - чувство переполнения желудка, снижение аппетита, диспепсия, тошнота, боль в животе, диарея; нечасто - нарушения или утрата вкусовых ощущений (восстановление происходит в пределах нескольких недель после прекращения лечения), повышение активности «печеночных» трансаминаз; редко - холестаз, желтуха, гепатит; в отдельных случаях - длительные расстройства вкусовых ощущений, приводящие к отказу от приема пищи и значительному снижению массы тела, печеночная недостаточность.
Со стороны крови и лимфатической системы: очень редко - нейтропения, тромбоцитопения, агранулоцитоз, лимфопения, единичные случаи панцитопении.
Со стороны кожных покровов: очень редко — псориазоподобная сыпь, обострение псориаза, острая генерализованная пустулезная экзантема.
Аллергические реакции: очень часто - сыпь, крапивница; очень редко - ангионевротический отек, злокачественная эпидермальная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), анафилактоидные реакции, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Со стороны опорно-двигательного аппарата: очень часто — артралгия, миалгия.
Со стороны центральной и периферической нервной системы: часто — головная боль; редко - парестезия, гипостезия, головокружение; очень редко -депрессия, чувство тревоги.
Со стороны органа слуха и лабиринтные нарушения: очень редко - вертиго.
Прочие: редко - недомогание, слабость; очень редко - системная красная волчанка, в том числе кожная форма.
Нерегулярное применение тербинафина или преждевременное прекращение лечения могут приводить к рецидиву заболевания. Если через 2 недели лечения кожной инфекции не отмечается улучшения состояния, необходимо повторно определить возбудителя заболевания и его чувствительность к препарату. Системное применение при онихомикозе оправдано только в случае поражения большинства ногтей, наличия выраженного подногтевого гиперкератоза, неэффективности предшествующей местной терапии. При лечении онихомикоза клинический ответ, подтвержденный лабораторно, обычно наблюдается через несколько месяцев после микологического излечения и прекращения курса лечения, что обусловлено скоростью отрастания здорового ногтя. Удаления ногтевых пластинок при лечении онихомикоза кистей в течение 3 недель и онихомикоза стоп в течение 6 недель не требуется.
При наличии заболевания печени клиренс тербинафина может быть снижен. Во время лечения необходимо проводить контроль показателей активности «печеночных» трансаминаз в сыворотке крови.
В редких случаях через 3 месяца лечения возникает холестаз и гепатит. При появлении признаков нарушения функции печени (слабость, персистирующая тошнота, снижение аппетита, чрезмерная боль в животе, желтуха, потемнение мочи или обесцвеченный кал) препарат следует отменить.
Назначение тербинафина больным псориазом требует осторожности, т.к. в очень редких случаях тербинафин может спровоцировать обострение псориаза. При лечении тербинафином следует соблюдать общие правила гигиены для предотвращения возможности повторного инфицирования через белье и обувь. В процессе лечения (через 2 недели) и в конце его необходимо производить противогрибковую обработку обуви, носков и чулок.
Требуется коррекция дозы тербинафина при одновременном применении с ингибиторами и индукторами изоферментов цитохрома Р450, которые могут замедлять и ускорять выведение тербинафина из организма. Циметидин уменьшает скорость выведения тербинафина на 30%, а рифампицин увеличивает скорость выведения тербинафина на 100%. Исследования in vitro и in vivo показали, что тербинафин, ингибируя изофермент CYP2P6, нарушает метаболизм трициклических антидепрессантов, селективных ингибиторов обратного захвата серотонина (дезипрамин, флувоксамин), бета-адреноблокаторов (метопролол, пропранолол), противоаритмических средств (флекаинида, пропафенона), ингибиторов моноаминоксидазы В (селегилин) и антипсихотических средств (хлорпромазина, галоперидола). Тербинафин существенно не влияет на скорость выведения толбутамина, терфинадина, триазолама, пероральных контрацептивных средств, которые метаболизируются с помощью других изоферментов цитохрома Р450 (за исключением изофермента CYP2P6). Тербинафин не влияет на скорость выведения антипирина и дигоксина. При одновременном приеме тербинафина и пероральных контрацептивных средств может развиться нарушение менструального цикла. Тербинафин может усиливать эффективность кофеина, за счет увеличения его концентрации в плазме и снижения скорости выведения из организма на 21%. Тербинафин может снижать скорость выведения из организма дезипрамина на 82%. Тербинафин может снижать эффективность циклоспорина, за счет снижения его концентрации в плазме на 15%. При одновременном применении с варфарином может влиять на показатели протромбинового теста: время свертывания крови и международное нормализованное отношение. При совместном применении с этанолом или препаратами, обладающими гепатоксическим действием, возникает риск развития лекарственного поражения печени.
Симптомы: тошнота, рвота, головная боль, головокружение, гастралгия, учащенное мочеиспускание, сыпь.
Лечение: промывание желудка с последующим применением активированного угля. При необходимости проводят симптоматическую терапию.
Хранить при температуре не выше 25 °С.
Тербінафін
Таблетки
1 таблетка містить: тербінафіну гідрохлорид 281.3 мг, що відповідає вмісту тербінафіну 250 мг.
10 шт.
Тербінафін - протигрибковий засіб, що представляє собою аллиламин, який володіє широким спектром дії відносно грибів, що викликають захворювання шкіри, волосся і нігтів, в тому числі дерматофітів, таких як Trichophyton (наприклад, T. rubrum, T. mentagrophytes, T. tonsurans, T. verrucosum, T. violaceum), Microsporum (наприклад, .M. Canis), Epidermophyton floccosum, а також дріжджоподібних грибів роду Candida (наприклад, Candida albicans) та Pityrosporum. В низьких концентраціях тербінафін виявляє фунгіцидну дію відносно дерматофітів, пліснявих грибів і деяких диморфних грибів. Активність щодо дріжджоподібних грибів, залежно від їх виду, може бути фунгіцидною або фунгістатичною.
Тербінафін специфічно пригнічує ранній етап біосинтезу стеринів у клітині гриба. Це веде до дефіциту ергостерину і внутрішньоклітинного накопичення сквалену, що викликає загибель клітини гриба. Дія тербінафіну здійснюється шляхом інгібування ферменту скваленепоксидази у клітинній мембрані гриба. Цей фермент не належить до системи цитохрому P450. Тербінафін не впливає на метаболізм гормонів або інших лікарських препаратів.
При призначенні Тербінафіну внутрішньо в шкірі, волоссі і нігтях утворюються концентрації препарату, що забезпечують фунгіцидну дію.
- мікози волосистої частини голови (трихофітія, мікроспорія);
- грибкові захворювання шкіри і нігтів (оніхомікози);
- важкі, розповсюджені дерматомікози гладкої шкіри тулуба і кінцівок, що вимагають системного лікування;
- кандидози шкіри.
Підвищена чутливість до компонентів препарату, вагітність і період лактації.
Всередину, після їжі. Дорослим 250 мг 1 раз на добу. Дітям старше 3 років - при масі тіла від 20 до 40 кг - 125 мг 1 раз на добу; при масі тіла більше 40 кг - 250 мг 1 раз на добу. Пацієнтам літнього віку корекції дози не потрібно. Пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю (КК понад 50 мл/хв) - 125 мг 1 раз на день. Тривалість лікування залежить від показань і тяжкості захворювання.
Грибкові інфекції шкіри: тривалість лікування при міжпальцевий, фасції або по типу «шкарпеток» локалізації інфекції становить 2-6 тижнів; при мікозах інших ділянок тіла: гомілок - 2-4 тижні, тулуба - 2-4 тижні; при мікозах, спричинених грибами роду Candida - 2-4 тижні; при мікозах волосистої частини голови - близько 4-х тижнів, при зараженні Microsporum canis - більше 4 тижнів.
Оніхомікоз: тривалість терапії в середньому 6-12 тижнів. При ураженні нігтів пальців кистей і стоп (за винятком великого пальця стопи), або при молодому віці хворого тривалість лікування може бути менш як 12 тижнів. При інфекції великого пальця стопи звичайно досить 3-місячного курсу лікування. Деяким хворим, у яких знижена швидкість росту нігтів, може знадобитися більш тривалий термін лікування.
З боку травної системи: дуже часто - відчуття переповнення шлунку, зниження апетиту, диспепсія, нудота, біль у животі, діарея; нечасто - порушення або втрата смакових відчуттів (відновлення відбувається в межах декількох тижнів після припинення лікування), підвищення активності «печінкових» трансаміназ; рідко - холестаз, жовтяниця, гепатит; в окремих випадках - тривалі розлади смакових відчуттів, що призводять до відмови від прийому їжі і значному зниженню маси тіла, печінкова недостатність.
З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко - нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лімфопенія, поодинокі випадки панцитопенії.
З боку шкірних покривів: дуже рідко - псоріазоподібний висип, загострення псоріазу, гостра генералізована пустулезная екзантема.
Алергічні реакції: дуже часто - висипання, кропив'янка; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, злоякісна епідермальна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), анафілактоїдні реакції, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку опорно-рухового апарату: дуже часто - артралгія, міалгія.
З боку центральної і периферичної нервової системи: часто - головний біль; рідко - парестезія, гіпостезія, запаморочення; дуже рідко-депресія, відчуття тривоги.
З боку органа слуху й лабіринтові порушення: дуже рідко - вертиго.
Інші: рідко - нездужання, слабкість; дуже рідко - системна червона вовчанка, в тому числі шкірна форма.
Нерегулярне застосування тербінафіну або передчасне припинення лікування може призвести до рецидиву захворювання. Якщо через 2 тижні лікування шкірної інфекції не відзначається поліпшення стану, необхідно повторно визначити збудника захворювання і його чутливість до препарату. Системне застосування при оніхомікозі є виправданим лише у випадку ураження більшості нігтів, наявності вираженого піднігтьового гіперкератозу, неефективності попередньої місцевої терапії. При лікуванні оніхомікозу клінічний відповідь, підтверджений лабораторно, зазвичай спостерігається через декілька місяців після мікологічного виліковування і припинення курсу лікування, що зумовлено швидкістю відростання здорового нігтя. Видалення нігтьових пластинок при лікуванні оніхомікозу кистей протягом 3 тижнів і оніхомікозу стоп протягом 6 тижнів не потрібно.
При наявності захворювання печінки кліренс тербінафіну може бути знижений. Під час лікування необхідно проводити контроль показників активності «печінкових» трансаміназ у сироватці крові.
У рідкісних випадках через 3 місяці лікування виникає холестаз і гепатит. При появі ознак порушення функції печінки (слабкість, персистуюча нудота, зниження апетиту, надмірна біль у животі, жовтяниця, потемніння сечі або знебарвлений кал) препарат слід відмінити.
Призначення тербінафіну хворим на псоріаз вимагає обережності, оскільки в дуже рідкісних випадках тербінафін може спровокувати загострення псоріазу. При лікуванні тербінафіном слід дотримуватися загальні правила гігієни для запобігання можливості повторного інфікування через білизну і взуття. У процесі лікування (через 2 тижні) і в кінці його необхідно проводити протигрибкову обробку взуття, шкарпеток і панчох.
Потрібна корекція дози тербінафіну при одночасному застосуванні з інгібіторами та індукторами ізоферментів цитохрому Р450, які можуть сповільнювати і прискорювати виведення тербінафіну з організму. Циметидин зменшує швидкість виведення тербінафіну на 30%, а рифампіцин збільшує швидкість виведення тербінафіну на 100%. Дослідження in vitro і in vivo показали, що тербінафін, інгібуючи ізофермент CYP2P6, порушує метаболізм трициклічних антидепресантів, селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (дезипрамин, флувоксамін), бета-адреноблокаторів (метопролол, пропранолол), противоаритмических коштів (флекаїніду, пропафенону), інгібіторів моноаміноксидази (селегілін) і антипсихотичних засобів (хлорпромазину, галоперидолу). Тербінафін істотно не впливає на швидкість виведення толбутамина, терфинадина, тріазоламу, пероральних контрацептивних засобів, які метаболізуються за допомогою інших ізоферментів цитохрому Р450 (за винятком ізоферменту CYP2P6). Тербінафін не впливає на швидкість виведення антипірину і дигоксину. При одночасному прийомі тербінафіну і пероральних контрацептивних засобів може розвинутися порушення менструального циклу. Тербінафін може посилювати ефективність кофеїну, за рахунок збільшення його концентрації в плазмі і зниження швидкості виведення з організму на 21%. Тербінафін може знижувати швидкість виведення з організму дезипраміну на 82%. Тербінафін може знижувати ефективність циклоспорину, за рахунок зниження його концентрації у плазмі на 15%. При одночасному застосуванні з варфарином може впливати на показники протромбінового тесту: час згортання крові і міжнародне нормалізоване відношення. При спільному застосуванні з етанолом або препаратами, що володіють гепатоксическим дією, виникає ризик розвитку лікарської ураження печінки.
Симптоми: нудота, блювання, головний біль, запаморочення, біль у шлунку, прискорене сечовипускання, висип.
Лікування: промивання шлунка з подальшим застосуванням активованого вугілля. При необхідності проводять симптоматичну терапію.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.