Купить Тексамен таблетки 20 мг, 10 шт.

Тексамен

Texamen

Таблетки, покрытые оболочкой

1 таблетка, покрытая оболочкой содержит:
активные вещества: теноксикам 20 мг;
вспомогательные вещества: крахмал, крахмал прежелатинизированный, лактоза, тальк, магния стеарат;
оболочка: гидроксипропилметипцеллюлоза, диоксид титана, попиэтиленгликоль 400, оксид железа желтый

10 таблеток.

Теноксикам является нестероидным противовоспалительным препаратом, он оказывает мощное противовоспалительное и болеутоляющее действие, жаропонижающий эффект выражен менее отчетливо, а также предупреждает агрегацию тромбоцитов. В основе механизма действия лежит угнетение активности изоферментов циклооксигеназы-1 и циклооксигеназы-2, в результате чего снижается синтез простагландинов в очаге воспаления, а также в других тканях организма. Кроме того, теноксикам снижает накопление лейкоцитов в очаге воспаления.
Противовоспалительное действие развивается к концу первой недели лечения.

.

Абсорбция - быстрая и полная (прием пищи замедляет). Биодоступность - 100%. Максимальная концентрация отмечается через 2 часа. Отличительной особенностью теноксикама является большая продолжительность действия и длительный период полувыведения - 72 часа. Препарат на 99% связывается с белками плазмы. Теноксикам хорошо проникает в синовиальную жидкость. Легко проникает через гистогематические барьеры. Метаболизируется в печени путем гидроксилирования с образованием 5-гидрокситеноксикама. 1/3 выделяется с желчью, 2/3 с мочой в виде неактивных метаболитов.

Ревматоидный артрит, остеоартрит, анкилозирующий спондилит, суставной синдром при обострении подагры, бурсит, тендовагинит;

болевой синдром (слабой и средней интенсивности):

артралгия, миалгия, невралгия, мигрень, зубная и головная боль, альгодисменорея; боль при травмах, ожогах. Гиперчувствительность, эрозивно-язвенные поражения ЖКТ (в т.ч.. в анамнезе), желудочно-кишечное кровотечение (в т.ч. в анамнезе), гастрит тяжелого течения, "аспириновая" триада, гемофилия, гипокоагуляция, печеночная и/или почечная недостаточность, снижение слуха, патология вестибулярного аппарата, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы; заболевания крови, беременность, период лактации, возраст до 18 лет.

С осторожностью : сердечная недостаточность, отеки, артериальная гипертензия, сахарный диабет, пожилой возраст.

Теноксикам противопоказан к применению при беременности и в период лактации.

Вследствие применения теноксикама при беременности возможно удлинение срока беременности, задержка родов и слабая родовая деятельность (в результате снижения синтеза простагландинов, стимулирующих ритмическую сократительную активность миометрия).

Внутрь. По 20 мг (1 таблетка) 1 раз в сутки, после еды (желательно в одно и то же время; при длительном применении - по 10мг в день. При острых приступах подагры - по 40 мг 1 раз в сутки в течение первых 2 дней; затем переходят на 20 мг 1 раз в сутки в течение еще 5 дней.
Пожилым пациентам назначают в дозе 20 мг/сутки.

Со стороны пищеварительной системы: диспепсия (тошнота, рвота, изжога, диарея, метеоризм), НПВП-гастропатия, абдоминальные боли, стоматит, анорексия, нарушение функции печени. При длительном применении в больших дозах - изъязвление слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), кровотечение (желудочно-кишечное, десневое, маточное, геморроидальное), перфорация стенок кишечника.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердечная недостаточность, тахикардия, повышение АД.
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, сонливость, депрессия, возбуждение, снижение слуха, шум в ушах, раздражение глаз, нарушение зрения.
Со стороны органов кроветворения: агранулоцитоз, лейкопения, редко - анемия, тромбоцитопения.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, крапивница, отек Квинке, синдромы Стивенса-Джонсона и Лайелла.
Лабораторные показатели; гиперкреатининемия, гипербилирубинемия, повышение концентрации азота мочевины и активности "печеночных" трансаминаз, удлинение времени кровотечения.
Прочие; бронхоспазм, нарушение функции почек, усиление потоотделения, отечный синдром (в т.ч. периорбитальные отеки).

Во время лечения необходим контроль картины периферической крови и функционального состояния печени и почек, протромбиновый индекс (на фоне непрямых антикоагулянтов), глюкозы в крови (на фоне пероральных гипогликемических препаратов).
При необходимости определения 17-кетостероидов, препарат следует отменить за 48 ч до исследования.

За несколько дней до хирургического вмешательства отменяют препарат.
В период лечения необходимо воздерживаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Необходимо учитывать возможность задержки натрия и воды в организме при назначении с диуретиками больным с артериальной гипертензией и сердечной недостаточностью.
Наличие в анамнезе заболеваний почек может привести к развитию интерстициального нефрита, папиллярного некроза и нефротического синдрома, не применять нефротоксичные препараты непосредственно после хирургических вмешательств.

Индукторы микросомального окисления в печени (фенитоин, этанол, барбитураты, зиксорин, рифампицин, фенилбутазон, трициклические антидепрессанты) увеличивают продукцию гидроксилированных активных метаболитов.
Снижает эффективность урикозурических препаратов, усиливает действие антикоагулянтов, антиагрегантов, фибринолитиков, побочные эффекты минералокортикостероидов, глюкокортикостероиды, эстрогенов; снижает эффективность гипотензивных и мочегонных средств; усиливает гипогликемический эффект производных сульфонилмочевины.
Антациды и колестирамин снижают абсорбцию.
Увеличивает концентрацию в крови препаратов лития, метотрексата.
Другие НПВП - риск развития побочных эффектов, особенно со стороны ЖКТ.

При передозировке препарата необходимо симптоматическое лечение.

В защищенном от света месте, при температуре не выше 25 °C.

2 года.

Тексамен

Texamen

Таблетки, вкриті оболонкою

1 таблетка, вкрита оболонкою містить:
активні речовини: теноксикам 20 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, крохмаль прежелатинізований, лактоза, тальк, магнію стеарат;
оболонка: гидроксипропилметипцеллюлоза, діоксид титану, попиэтиленгликоль 400, оксид заліза жовтий

10 таблеток.

Теноксикам є нестероїдних протизапальних препаратом, він має потужну протизапальну і болезаспокійливу дію, жарознижуючий ефект виражений менш чітко, а також попереджає агрегацію тромбоцитів. В основі механізму дії лежить пригнічення активності ізоферментів циклооксигенази-1 і циклооксигенази-2, в результаті чого знижується синтез простагландинів у вогнищі запалення, а також в інших тканинах організму. Крім того, теноксикам знижує накопичення лейкоцитів у вогнищі запалення.
Протизапальний ефект розвивається до кінця першого тижня лікування.

.

Абсорбція - швидка і повна (прийом їжі уповільнює). Біодоступність - 100%. Максимальна концентрація відзначається через 2 години. Відмінною особливістю теноксикама є велика тривалість дії і тривалий період напіввиведення - 72 години. Препарат на 99% зв'язується з білками плазми. Теноксикам добре проникає в синовіальну рідину. Легко проникає через гістогематичні бар'єри. Метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 5-гидрокситеноксикама. 1/3 виділяється з жовчю, 2/3 з сечею у вигляді неактивних метаболітів.

Ревматоїдний артрит, остеоартрит, анкілозуючий спондиліт, суглобовий синдром при загостренні подагри, бурсит, тендовагініт;

больовий синдром (слабкої і середньої інтенсивності):

артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний і головний біль, альгодисменорея; біль при травмах, опіках. Гіперчутливість, ерозивно-виразкові ураження ШКТ (у т. ч.. в анамнезі), шлунково-кишкова кровотеча (у т.ч. в анамнезі), гастрит тяжкого перебігу, "аспіринова" тріада, гемофілія, гіпокоагуляція, печінкова і/або ниркова недостатність, зниження слуху, патологія вестибулярного апарату, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; захворювання крові, вагітність, період лактації, вік до 18 років.

З обережністю : серцева недостатність, набряки, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, похилий вік.

Теноксикам протипоказаний до застосування при вагітності і в період лактації.

Внаслідок застосування теноксикама при вагітності можливе подовження терміну вагітності, затримка пологів і слабка родова діяльність (у результаті зниження синтезу простагландинів, які стимулюють ритмічну скоротливу активність міометрія).

Всередину. По 20 мг (1 таблетка) 1 раз на добу, після їжі (бажано в один і той же час; при тривалому застосуванні - по 10мг в день. При гострих нападах подагри - по 40 мг 1 раз на добу протягом перших 2 днів; потім переходять на 20 мг 1 раз на добу протягом ще 5 днів.
Літнім пацієнтам призначають у дозі 20 мг/добу.

З боку травної системи: диспепсія (нудота, блювання, печія, діарея, метеоризм), НПЗП-гастропатия, абдомінальні болі, стоматит, анорексія, порушення функції печінки. При тривалому застосуванні у великих дозах - виразка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (ШКТ), кровотеча (шлунково-кишкова, ясенне, маткові, гемороїдальні), перфорація стінок кишечника.
З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність, тахікардія, підвищення артеріального тиску.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, депресія, збудження, зниження слуху, шум у вухах, подразнення очей, порушення зору.
З боку органів кровотворення: агранулоцитоз, лейкопенія, рідко - анемія, тромбоцитопенія.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона і Лайєлла.
Лабораторні показники; гіперкреатинемія, гіпербілірубінемія, підвищення концентрації азоту сечовини, активності "печінкових" трансаміназ, подовження часу кровотечі.
Інші; бронхоспазм, порушення функції нирок, посилення потовиділення, набряковий синдром (у т. ч. періорбітальні набряки).

Під час лікування необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки і нирок, протромбіновий індекс (на тлі непрямих антикоагулянтів), глюкози в крові (на фоні пероральних гіпоглікемічних препаратів).
При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 год до дослідження.

За кілька днів до хірургічного втручання відміняють препарат.
У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Необхідно враховувати можливість затримки натрію і води в організмі при призначенні з діуретиками хворим з артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю.
Наявність в анамнезі захворювань нирок може призвести до розвитку інтерстиціального нефриту, папілярного некрозу і нефротичного синдрому, не застосовувати нефротоксичные препарати безпосередньо після хірургічних втручань.

Індуктори мікросомального окислення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, зиксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гидроксилированных активних метаболітів.
Знижує ефективність урикозуричних препаратів, посилює дію антикоагулянтів, антиагрегантів, фибринолитиков, побічні ефекти минералокортикостероидов, глюкокортикостероїди, естрогенів; знижує ефективність гіпотензивних і сечогінних засобів; посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини.
Антациди та колестирамін знижують абсорбцію.
Збільшує концентрацію в крові препаратів літію, метотрексату.
Інші НПЗП - ризик розвитку побічних ефектів, особливо з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

При передозуванні препарату необхідно симптоматичне лікування.

У захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °C.

2 роки.