Купить Тайверб таблетки 250 мг, 140 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Тайверб
Tyverb
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
1 таблетка содержит лапатиниба дитозилата моногидрат 405 мг, (соответствует содержанию лапатиниба основания — 250 мг)
140 шт.
Тайверб - противоопухолевый препарат. Обратимый, селективный ингибитор внутриклеточной тирозинкиназы, связывающийся с рецепторами эпидермального фактора роста: ErbB1-рецептором (рецептор эпидермального фактора роста) и ЕrbВ2-рецептором (рецептором эпидермального фактора роста человека, HER2/neu). Отличается от других быстрообратимых ингибиторов тирозинкиназы более медленной диссоциацией с ErbB1- и ЕrbВ2-рецепторами (период диссоциации 50% лиганда из лиганд-рецепторного комплекса составляет приблизительно 300 мин).
Помимо собственной активности in vitro была показана аддитивная активность лапатиниба и 5-фторурацила (активный метаболит капецитабина) при использовании в комбинации на четырех линиях опухолевых клеток. Ингибирующий эффект оценивался на обработанных трастузумабом клетках. Лапатиниб продемонстрировал значительную активность на линиях иммортализованных опухолевых клеток в средах, содержащих трастузумаб, что показывает отсутствие перекрестной резистентности между двумя лигандами HER2/neu (ErbB2).
Исследования in vitro показали, что лапатиниб является субстратом для переносчиков BCRP (breast cancer resistance protein, белок резистентности к раку молочной железы) - ABCGI (АТР-binding cassette subfamily G1, АТФ-связывающий кассетный транспортер G1), P-гликопротеина и АВСВ1 (ATP-binding cassette subfamily B1, АТФ-связывающий кассетный транспортер B1). Также, in vitro лапатиниб оказывал ингибирующий эффект в отношении данных переносчиков. Клиническое значение этих эффектов и влияние на фармакокинетику других препаратов, а также препаратов, обладающих противоопухолевой активностью, пока неизвестно.
С осторожностью: состояния, которые могут приводить к левожелудочковой недостаточности; нарушения функции печени умеренной или тяжелой степени (7 баллов и более по шкале Чайлд-Пью); возраст старше 65 лет; тяжелая почечная недостаточность; одновременный прием с индукторами или мощными ингибиторами изофермента CYP3A4, грейпфрутовым соком; одновременный прием с умеренными ингибиторами изофермента CYP3A4; одновременный прием с лекарственными препаратами, являющимися субстратами изоферментов CYP3A4 и CYP2C8 с узким терапевтическим диапазоном; одновременный прием с лекарственными препаратами, повышающими рН желудочного сока (снижение растворимости и абсорбции лапатиниба).
Неизвестны случаи применения лапатиниба во время беременности. Женщины детородного возраста должны быть предупреждены об использовании адекватной контрацепции, а также необходимости прерывания наступившей беременности в период лечения лапатинибом.
Лапатиниб не обладал тератогенными свойствами в исследованиях на беременных мышах и кроликах, но, в то же время, был причиной возникновения некоторых отклонений в развитии в дозах, токсичных для матери.
Неизвестно, выводится ли лапатиниб в грудное молоко. Во время терапии лапатинибом рекомендуется прекратить грудное вскармливание из-за возможного возникновения характерных нежелательных явлений у грудного ребенка.
Внутрь, за 1 ч до или через 1 ч после еды. Рекомендуемую суточную дозу нельзя делить на приемы.
Пропущенные дозы лапатиниба не восполняются, т.е. принимать пропущенные дозы, уменьшая интервалы между приемами, не следует.
Распространенная и/или метастазирующая опухоль молочной железы с гиперэкспрессией HER2: рекомендуемая доза лапатиниба — 1250 мг (5 табл.) однократно в сутки, ежедневно, в комбинации с капецитабином. Рекомендуемая доза капецитабина — 2000 мг/м 2/сут, в 2 приема (каждые 12 ч) ежедневно с 1-го по 14-й дни, каждые 21 день. Рекомендуется принимать капецитабин с пищей или в течение 30 мин после приема пищи.
Гормоночувствительная распространенная и/или метастазирующая опухоль молочной железы с гиперэкспрессией HER2: рекомендуемая доза лапатиниба — 1500 мг (6 табл.) однократно в сутки, ежедневно в комбинации с ингибитором ароматазы.
Рекомендуемая доза летрозола, ингибитора ароматазы, при сочетанном приеме с лапатинибом — 2,5 мг однократно в сутки. В случае если лапатиниб назначен в комбинации с другим ингибитором ароматазы, необходимо изучить режим дозирования соответствующего альтернативного препарата.
Приостановление приема лапатиниба или уменьшение дозы (все показания)
Нарушения со стороны ССС: лечение лапатинибом должно быть прекращено в случае появления симптомов снижения фракции выброса левого желудочка 3-й степени или выше (по классификации нежелательных явлений Национального онкологического института США) или в случае снижения ниже допустимой границы нормы. Лечение лапатинибом может быть возобновлено не ранее чем через 2 нед в меньшей дозе (1000 мг/сут при назначении с капецитабином и 1250 мг/сут — с ингибитором ароматазы), и только если фракция выброса левого желудочка находится в пределах нормы.
Интерстициальная болезнь легких/пневмонит: лечение лапатинибом должно быть прекращено в случае появления легочных симптомов, свидетельствующих о развитии интерстициальной болезни легких/пневмонита 3-й степени или выше (по классификации нежелательных явлений Национального онкологического института США).
Прочие проявления токсичности препарата: решение о прекращении применения или изменении дозирования препарата может быть принято, когда выраженность развивающихся токсических эффектов выше или равна 2-й степени (по классификации нежелательных явлений Национального онкологического института США).
Лечение может быть начато снова с дозы 1250 мг/сут в случае комбинации с капецитабином или 1500 мг/сут в случае комбинации с ингибитором ароматазы, если выраженность токсических эффектов снизилась до 1-й степени и ниже. В случае повторного возникновения токсических эффектов доза лапатиниба должна быть снижена до 1000 мг/сут в комбинации с капецитабином и 1250 мг/сут в комбинации с ингибитором ароматазы.
Дети: нет опыта применения.
Пожилые пациенты: недостаточно данных о применении лапатиниба у пациентов старше 65 лет.
Пациенты с нарушением функции почек: не требуется коррекция режима дозирования. Нет опыта применения лапатиниба у пациентов с тяжелыми нарушениями функции почек.
Пациенты с нарушением функции печени: следует с осторожностью назначать лапатиниб. У пациентов с тяжелыми нарушениями функции печени (класс C по шкале Чайлд-Пью) необходимо снижать дозу лапатиниба. Уменьшение дозы с 1250 мг/сут до 750 мг/сут или с 1500 мг/сут до 1000 мг/сут у таких пациентов приводит к нормализации AUC. При развитии тяжелых проявлений гепатотоксичности необходима отмена препарата, повторное назначение недопустимо.
Безопасность лапатиниба оценивалась как при монотерапии, так и при сочетанном применении с капецитабином, а также в комбинации с летрозолом. Частота возникновения нежелательных явлений классифицировалась следующим образом: очень часто — >1/10; часто — >1/100, 1/1000, 1/10000,
Монотерапия лапатинибом
Со стороны обмена веществ и питания: очень часто — анорексия.
Со стороны ССС: часто — снижение фракции выброса левого желудочка наблюдалось примерно у 1% пациентов: в 75% случаев — бессимптомное течение; разрешалось спонтанно у 60% пациентов после отмены препарата. Симптоматическое течение наблюдалось у 0,2% пациентов; симптомы включали: одышку, сердечную недостаточность, сердцебиение.
Со стороны дыхательной системы: нечасто — интерстициальная болезнь легких/пневмонит.
Со стороны ЖКТ: очень часто — диарея (которая может приводить к дегидратации, однако в большинстве случаев диарея 1-й или 2-й степени не приводила к отмене препарата), тошнота, рвота.
Со стороны печени и желчевыводящих путей: нечасто — гипербилирубинемия, гепатотоксичность.
Повышение концентрации билирубина возможно вследствие угнетения лапатинибом конъюгации в печени ОАТР1В1 (полипептид, переносящий органические анионы 1В1) или угнетения выделения билирубина с желчью посредством Р-gp или BCRP.
Со стороны кожи и подкожно-жировой клетчатки: очень часто — сыпь (включая акнеформный дерматит, в большинстве случаев проходящий, не требующий отмены препарата); часто — поражение ногтей, включая паронихию.
Со стороны иммунной системы: редко — реакции гиперчувствительности, включая анафилаксию.
Со стороны организма в целом: очень часто — слабость.
Лапатиниб в комбинации с капецитабином
Дополнительно к вышеописанным, следующие нежелательные реакции наблюдались на фоне сочетанного применения лапатиниба и капецитабина с частотой выше 5% по сравнению с монотерапией капецитабином.
Со стороны ЖКТ: очень часто — диспепсия.
Со стороны кожи и подкожно-жировой клетчатки: очень часто — сухость кожи.
Нежелательные реакции, регистрировавшиеся при применении лапатиниба в комбинации с летрозолом с разницей в частоте встречаемости выше 5% по сравнению с монотерапией летрозолом.
Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: очень часто — носовое кровотечение.
Со стороны кожи и подкожно-жировой клетчатки: очень часто — алопеция, сухость кожи.
Лечение лапатинибом следует проводить только под контролем специалиста, имеющего опыт применения противоопухолевых препаратов.
Перед началом лечения необходимо обязательно определять фракцию выброса левого желудочка. Контроль фракции выброса левого желудочка должен быть продолжен во время лечения лапатинибом, чтобы не допустить его снижения ниже пределов допустимых значений. Лечение лапатинибом должно быть прекращено в случае снижения фракции выброса до 3-й степени или выше или в случае снижения ниже нормы. Лечение лапатинибом может быть возобновлено не ранее чем через 2 нед в меньшей дозе (1000 мг/сут), и только если фракция выброса левого желудочка находится в допустимых границах нормы. Постоянное снижение фракции выброса левого желудочка в течение 9 нед лечения, как правило, ограничивает длительность проводимой терапии.
Имеются сообщения о случаях развития интерстициальной болезни легких и пневмонита в связи с приемом лапатиниба. Пациенты должны находиться под наблюдением на предмет возникновения легочных симптомов, свидетельствующих о развитии интерстициальной болезни легких/пневмонита.
Рекомендуется назначение противодиарейных препаратов при первом развитии симптомов. При диарее тяжелой степени может потребоваться назначение электролитов и жидкости для предупреждения дегидратации (перорально или в/в), приостановление приема лапатиниба или отмена препарата.
Женщинам и мужчинам во время терапии лапатинибом и как минимум в течение 3 мес после ее окончания необходимо использовать надежные методы контрацепции.
Проявления гепатотоксичности (активность АЛТ или АСТ, превышающая ВГН в 3 раза; содержание общего билирубина, превышающее ВГН в 1,5 раза) наблюдались в клинических исследованиях (
Тайверб
Tyverb
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
1 таблетка містить лапатініба дитозилата моногідрат 405 мг (відповідає вмісту лапатініба підстави - 250 мг)
140 шт.
Тайверб - протипухлинний препарат. Оборотний, селективний інгібітор внутрішньоклітинної тирозинкінази, що зв'язується з рецепторами епідермального фактора росту: ErbB1-рецептором (рецептор епідермального фактора росту) і ЕrbВ2-рецептором (рецептором епідермального фактору росту людини, HER2/neu). Відрізняється від інших быстрообратимых інгібіторів тирозинкінази більш повільною дисоціацією з ErbB1 - і ЕrbВ2-рецепторами (період дисоціації 50% ліганду з ліганд-рецепторного комплексу становить приблизно 300 хв).
Крім власної активності in vitro була показана адитивна активність лапатініба та 5-фторурацилу (активний метаболіт капецитабіну) при використанні в комбінації на чотирьох лініях пухлинних клітин. Інгібуючий ефект оцінювався на оброблених трастузумабом клітинах. Лапатініб продемонстрував значну активність на лініях иммортализованных пухлинних клітин в середовищах, що містять трастузумаб, що показує відсутність перехресної резистентності між двома лігандами HER2/neu (ErbB2).
Дослідження in vitro показали, що лапатініб є субстратом для переносників BCRP (breast cancer resistance protein, білок резистентності до раку молочної залози) - ABCGI (АТР-binding cassette subfamily G1, АТФ-зв'язуючий касетний транспортер G1), P-глікопротеїну і АВСВ1 (ATP-binding cassette subfamily B1, АТФ-зв'язуючий касетний транспортер B1). Також, in vitro лапатініб надавав інгібуючий ефект у відношенні даних переносників. Клінічне значення цих ефектів і вплив на фармакокінетику інших препаратів, а також препаратів, що володіють протипухлинною активністю, поки невідомо.
З обережністю: стани, які можуть призводити до лівошлуночкової недостатності; порушення функції печінки помірного або тяжкого ступеня (7 балів і більше за шкалою Чайлд-П'ю); вік старше 65 років; тяжка ниркова недостатність; одночасний прийом з індукторами або потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4, грейпфрутовим соком; одночасний прийом з помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4; одночасний прийом з лікарськими препаратами, які є субстратами ізоферментів CYP3A4 і CYP2C8 з вузьким терапевтичним діапазоном; одночасний прийом з лікарськими препаратами, підвищують рН шлункового соку (зниження розчинності і абсорбції лапатініба).
Невідомі випадки застосування лапатініба під час вагітності. Жінки дітородного віку повинні бути попереджені про використання адекватної контрацепції, а також необхідності переривання вагітність, що настала в період лікування лапатінібом.
Лапатініб не мав тератогенні властивості в дослідженнях на вагітних мишах і кроликах, але, в той же час, був причиною виникнення деяких відхилень у розвитку у дозах, токсичних для матері.
Невідомо, чи виводиться лапатініб в грудне молоко. Під час терапії лапатінібом рекомендується припинити грудне вигодовування з-за можливого виникнення характерних небажаних явищ у грудної дитини.
Всередину, за 1 год до або через 1 год після їжі. Рекомендовану добову дозу можна ділити на прийоми.
Пропущені дози лапатініба не заповнюються, тобто приймати пропущені дози, зменшуючи інтервали між прийомами, не слід.
Поширена та/або метастазирующая пухлина молочної залози з гіперекспресією HER2: рекомендована доза лапатініба - 1250 мг (5 табл.) одноразово на добу, щоденно, у комбінації з капецитабіном. Рекомендована доза капецитабіну - 2000 мг/м 2/добу, у 2 прийоми (кожні 12 год) щоденно з 1-го по 14-й дні, кожні 21 день. Рекомендується приймати капецитабін з їжею або протягом 30 хв після прийому їжі.
Гормоночувствительная поширена і/або метастазирующая пухлина молочної залози з гіперекспресією HER2: рекомендована доза лапатініба - 1500 мг (6 табл.) одноразово на добу, щодня в комбінації з інгібітором ароматази.
Рекомендована доза летрозола, інгібітора ароматази, при одночасному прийомі з лапатінібом - 2,5 мг одноразово на добу. У разі якщо лапатініб призначений в комбінації з іншим інгібітором ароматази, необхідно вивчити режим дозування відповідного альтернативного препарату.
Призупинення прийому лапатініба або зменшення дози (всі свідчення)
Порушення з боку ССС: лікування лапатінібом повинно бути припинено у випадку появи симптомів зниження фракції викиду лівого шлуночка 3-го ступеня або вище (по класифікації небажаних явищ Національного онкологічного інституту США) або в разі зниження нижче допустимої межі норми. Лікування лапатінібом може бути відновлена не раніше ніж через 2 тижні в меншій дозі (1000 мг/добу при призначенні з капецитабіном та 1250 мг/добу - з інгібітором ароматази), і тільки якщо фракція викиду лівого шлуночка знаходиться в межах норми.
Інтерстиціальна хвороба легенів/пневмоніт: лікування лапатінібом повинно бути припинено у випадку появи легеневих симптомів, що свідчать про розвиток інтерстиціальної хвороби легень/пневмоніту 3-го ступеня або вище (по класифікації небажаних явищ Національного онкологічного інституту США).
Інші прояви токсичності препарату: рішення про припинення застосування або зміну дозування препарату може бути ухвалене, коли вираженість країн токсичних ефектів вище або дорівнює 2-го ступеня (за класифікацією небажаних явищ Національного онкологічного інституту США).
Лікування може бути розпочато з дози 1250 мг/добу у випадку комбінації з капецитабіном або 1500 мг/добу у випадку комбінації з інгібітором ароматази, якщо вираженість токсичних ефектів знизилася до 1-го ступеня і нижче. У разі повторного виникнення токсичних ефектів доза лапатініба повинна бути знижена до 1000 мг/добу в комбінації з капецитабіном та 1250 мг/добу в комбінації з інгібітором ароматази.
Діти: немає досвіду застосування.
Літні пацієнти: недостатньо даних про застосування лапатініба у пацієнтів старше 65 років.
Пацієнти з порушенням функції нирок: не потрібна корекція режиму дозування. Немає досвіду застосування лапатініба у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок.
Пацієнти з порушенням функції печінки: слід з обережністю призначати лапатініб. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (клас C за шкалою Чайлд-П'ю) необхідно знижувати дозу лапатініба. Зменшення дози з 1250 мг/добу до 750 мг/добу або 1500 мг/добу до 1000 мг/добу у таких пацієнтів призводить до нормалізації AUC. При розвитку тяжких проявів гепатотоксичності необхідна відміна препарату, повторне призначення неприпустимо.
Безпека лапатініба оцінювалася як при монотерапії, так і при поєднаному застосуванні з капецитабіном, а також в комбінації з летрозолом. Частота виникнення небажаних явищ класифікована наступним чином: дуже часто - >1/10; часто - >1/100, 1/1000, 1/10000,
Монотерапія лапатінібом
З боку обміну речовин і харчування: дуже часто - анорексія.
З боку ССС: часто - зниження фракції викиду лівого шлуночка спостерігалося приблизно у 1% пацієнтів: у 75% випадків - безсимптомний перебіг; дозволялося спонтанно у 60% пацієнтів після відміни препарату. Симптоматичне протягом спостерігалося у 0,2% пацієнтів; симптоми включали: задишку, серцеву недостатність, серцебиття.
З боку дихальної системи: нечасто - інтерстиціальна хвороба легенів/пневмоніт.
З боку ШКТ: дуже часто - діарея (що може призводити до дегідратації, однак у більшості випадків діарея 1-ї або 2-го ступеня не призводила до скасування препарату), нудота, блювання.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто - гіпербілірубінемія, гепатотоксичність.
Підвищення концентрації білірубіну можливо внаслідок пригнічення лапатінібом кон'югації в печінці ОАТР1В1 (поліпептид, який переносить органічні аніони 1В1) або пригнічення виділення білірубіну з жовчю допомогою Р-gp або BCRP.
З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини: дуже часто - висип (включаючи акнеформный дерматит, у більшості випадків проходить, не вимагає відміни препарату); часто - поразка нігтів, включаючи паронихию.
З боку імунної системи: рідко - реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію.
З боку організму у цілому: дуже часто - слабкість.
Лапатініб у комбінації з капецитабіном
Додатково до вищеописаних, такі небажані реакції спостерігалися на тлі поєднаного застосування лапатініба і капецитабіну з частотою вище 5% у порівнянні з монотерапією капецитабіном.
З боку ШКТ: дуже часто - диспепсія.
З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини: дуже часто - сухість шкіри.
Небажані реакції, реєструвалися при застосуванні лапатініба в комбінації з летрозолом з різницею в частоті зустрічальності вище 5% у порівнянні з монотерапією летрозолом.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто - носова кровотеча.
З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини: дуже часто - алопеція, сухість шкіри.
Лікування лапатінібом слід проводити тільки під контролем фахівця, який має досвід застосування протипухлинних препаратів.
Перед початком лікування необхідно обов'язково визначати фракцію викиду лівого шлуночка. Контроль фракції викиду лівого шлуночка має бути продовжений під час лікування лапатінібом, щоб не допустити його зниження нижче меж допустимих значень. Лікування лапатінібом повинно бути припинено у випадку зниження фракції викиду до 3-го ступеня або вище, або у разі зниження нижче норми. Лікування лапатінібом може бути відновлена не раніше ніж через 2 тижні в меншій дозі (1000 мг/добу), і тільки якщо фракція викиду лівого шлуночка знаходиться в допустимих межах норми. Постійне зниження фракції викиду лівого шлуночка протягом 9 тижнів лікування, як правило, обмежує тривалість проведеної терапії.
Є повідомлення про випадки розвитку інтерстиціальної хвороби легенів і пневмоніту у зв'язку з прийомом лапатініба. Пацієнти повинні перебувати під спостереженням на предмет виникнення легеневих симптомів, що свідчать про розвиток інтерстиціальної хвороби легень/пневмоніту.
Рекомендується призначення протидіарейний препаратів при першому розвитку симптомів. При діареї тяжкого ступеня може знадобитися призначення електролітів і рідини для запобігання дегідратації (перорально або в/в), призупинення прийому лапатініба або відміна препарату.
Жінкам і чоловікам під час терапії лапатінібом і як мінімум протягом 3 міс після її закінчення необхідно використовувати надійні методи контрацепції.
Прояви гепатотоксичності (активність АЛТ або АСТ, перевищує ВМН в 3 рази; вміст загального білірубіну, що перевищує ВМН в 1,5 рази) спостерігалися в клінічних дослідженнях (