Купить Тарцева таб 100 мг № 30
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
ТАРЦЕВА
Таблетки, покрытые оболочкой
Одна таблетка содержит:
активное вещество: эрлотиниб 100 мг (в виде эрлотиниба гидрохлорида);
вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая, натрия крахмалгликолат, натрия лаурилсульфат, магния стеарат.
оболочка: опадрай белый (Y-5-7068) (гипромеллоза, гидроксипропилцеллюлоза, полиэтиленгликоль, титана диоксид (Е 171))
30 шт.
Тарцева - противоопухолевое средство, мощный ингибитор тирозинкиназы рецепторов эпидермального фактора роста HER1/EGFR (HER1 = рецептор эпидермального фактора роста человека 1 типа/EGFR = рецептор эпидермального фактора роста). Тирозинкиназа отвечает за процесс внутриклеточного фосфорилирования HER1/EGFR. Экспрессия HER1/EGFR наблюдается на поверхности как нормальных, так и раковых клеток. Ингибирование фосфотирозина EGFR тормозит рост линий опухолевых клеток и/или приводит к их гибели.
Местно-распространённый или метастатический немелкоклеточный рак лёгкого после неудачи одной или более схем химиотерапии.
Первая линия терапии местно распространенного, неоперабельного или метастатического рака поджелудочной железы в комбинации с гемцитабином.
Выраженная гиперчувствительность к эрлотинибу или к любому компоненту препарата.
Беременность и кормление грудью.
С осторожностью: Нарушение функции печени, вВозраст до 18 лет.
Внутрь, один раз в сутки, не менее, чем за час или через два часа после приёма пищи.
Немелкоклеточный рак легкого: по 150 мг ежедневно, длительно.
Рак поджелудочной железы: по 100 мг ежедневно, длительно в комбинации с гемцитабином.
При появлении признаков прогрессирования заболевания терапию Тарцевой следует прекратить.
Наиболее частые нежелательные явления независимо от причинной связи с препаратом: сыпь (69 —75%) и диарея (48—54%), большинство из которых 1-й и 2-й степени тяжести и не требуют вмешательства. Сыпь и диарея 3/4 степени тяжести наблюдались у 9 и 6% больных с немелкоклеточным раком легкого и у 5% больных раком поджелудочной железы, получавших Тарцеву, каждое из этих явлений потребовало прекращения терапии у 1% больных и коррекции дозы эрлотиниба у 1—6% больных. Средний период времени до возникновения сыпи — 8—10 дней, до начала диареи — 12—15 дней.
Побочные действия у больных, получавших Тарцеву 150 мг в качестве монотерапии и Тарцеву 100 мг и 150 мг в комбинации с гемцитабином
Со стороны ЖКТ: очень часто — анорексия, диарея, рвота, стоматит, диспепсия, боли в животе; часто — желудочно-кишечные кровотечения, некоторые из которых были связаны с одновременным применением варфарина или НПВС.
Со стороны гепатобилиарной системы: часто — нарушения функции печени (включая повышение АЛТ, АСТ, билирубина), в основном, преходящие, легкой или умеренной степени тяжести или связанные с метастазами в печень.
Со стороны органа зрения: очень часто — конъюнктивит, сухой кератоконъюнктивит; часто — кератит (выявлен случай перехода в язву роговицы).
Со стороны дыхательной системы: очень часто — кашель, одышка, часто — носовое кровотечение; нечасто — интерстициальные заболевания легких (интерстициальная пневмония, облитерирующий бронхиолит, фиброз легких, острый респираторный дистресс-синдром и инфильтрация легких, включая случаи с фатальным исходом).
Со стороны нервной системы и психической сферы: очень часто — головная боль, невропатия, депрессия.
Со стороны кожи и ее придатков: очень часто — сыпь, алопеция, сухость кожи, зуд.
Прочие: очень часто — лихорадка, повышенная утомляемость, озноб, тяжелые инфекции (с или без нейтропении, пневмония, сепсис), фиброзное воспаление подкожной клетчатки, снижение массы тела.
Интерстициальное заболевание легких (ИЗЛ), включая ИЗЛ с фатальным исходом редко диагностировалось у больных с немелкоклеточным раком легкого, раком поджелудочной железы или другими сóлидными опухолями, получавших Тарцеву. У пациентов с немелкоклеточным раком легкого, получавших плацебо или Тарцеву частота серьезных ИЗЛ составляла 0,8% в каждой группе. Частота случаев ИЗЛ у больных раком поджелудочной железы получавших, Тарцеву и гемцитабин, составила 2,5% по сравнению с 0,4% в группе, получавших гемцитабин и плацебо. Общая частота случаев ИЗЛ у больных, получавших Тарцеву, включая применение в комбинации с химиотерапией, составляет 0,6%. ИЗЛ включает интерстициальную пневмонию, интерстициальное заболевание легких, облитерирующий бронхиолит, фиброз легких, острый респираторный дистресс-синдром и инфильтрацию легких. Большинство случаев ИЗЛ было связано с приемом сопутствующей или ранее проводимой химио-, лучевой терапии, паренхиматозным заболеванием легких в анамнезе, метастатическим поражением легких или инфекцией. При развитии новых и/или прогрессировании легочных симптомов (одышка, кашель и лихорадка) прием Тарцевы необходимо временно прекратить до выяснения причины. В случае развития ИЗЛ необходимо отменить Тарцеву и провести необходимое лечение.
При возникновении тяжелой или умеренной диареи необходимо назначить лоперамид. В некоторых случаях может потребоваться снижение дозы Тарцевы. При тяжелой или устойчивой диарее, тошноте, анорексии или рвоте с обезвоживанием Тарцеву временно отменяют и проводят регидратацию.
Во время лечения Тарцевой и, как минимум, в течение 2 нед после его окончания следует применять надежные методы контрацепции.
Однократный прием эрлотиниба внутрь в дозе до 1000 мг здоровыми добровольцами и до 1600 мг 1 раз в неделю пациентами с онкологическими заболеваниями переносились хорошо. Однако повторный прием эрлотиниба в дозе 200 мг 2 раза в день здоровыми добровольцами уже через несколько дней переносился плохо. При приеме эрлотиниба в дозе выше рекомендованной могут наблюдаться тяжелые нежелательные явления, такие как диарея, кожные высыпания и возможно повышение активности «печеночных» трансаминаз. В случае подозрения на передозировку лечение приостанавливают и проводят симптоматическую терапию. Антидот к эрлотинибу неизвестен.
При температуре не выше 30°С, в недоступном для детей месте.
ТАРЦЕВА
Таблетки, вкриті оболонкою
Одна таблетка містить:
активна речовина: эрлотиниб 100 мг (у вигляді эрлотиниба гідрохлориду);
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крахмалгликолат, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат.
оболонка: опадрай білий (Y-5-7068) (гіпромелоза, гідроксипропілцелюлоза, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171))
30 шт.
Тарцева - протипухлинний засіб, потужний інгібітор тирозинкінази рецепторів епідермального фактора росту HER1/EGFR (HER1 = рецептор епідермального фактора росту людини 1 типу/EGFR = рецептор епідермального фактора росту). Тирозинкиназа відповідає за процес внутрішньоклітинного фосфорилювання HER1/EGFR. Експресія HER1/EGFR спостерігається на поверхні як нормальних, так і ракових клітин. Інгібування фосфотирозина EGFR зупиняє ріст ліній пухлинних клітин та/або призводить до їх загибелі.
Місцево-поширений або метастатичний недрібноклітинний рак легені після невдачі однієї або більше схем хіміотерапії.
Перша лінія терапії місцево поширеного, неоперабельного або метастатичного раку підшлункової залози у комбінації з гемцитабином.
Виражена гіперчутливість до эрлотинибу або до будь-якого компонента препарату.
Вагітність та годування груддю.
З обережністю: Порушення функції печінки, вВозраст до 18 років.
Внутрішньо, один раз на добу, не менше, ніж за годину або через дві години після прийому їжі.
Недрібноклітинний рак легені: по 150 мг щодня, тривало.
Рак підшлункової залози: по 100 мг щодня, тривало в комбінації з гемцитабином.
При появі ознак прогресування захворювання терапію Тарцевой слід припинити.
Найбільш часті небажані явища незалежно від причинного зв'язку з препаратом: висип (69 -75%) і діарея (48-54%), більшість з яких 1-ї і 2-го ступеня тяжкості і не вимагають втручання. Висипання і діарея 3/4 ступеня тяжкості спостерігалися у 9 і 6% хворих з недрібноклітинним раком легені та у 5% хворих на рак підшлункової залози, які отримували Тарцеву, кожне з цих явищ вимагає припинення терапії у 1% хворих і корекції дози эрлотиниба у 1-6% хворих. Середній період часу до виникнення висипу - 8-10 днів, до початку діареї - 12-15 днів.
Побічні дії у хворих, які отримували Тарцеву 150 мг як монотерапію і Тарцеву 100 мг і 150 мг у комбінації з гемцитабином
З боку ШКТ: дуже часто - анорексія, діарея, блювання, стоматит, диспепсія, болі в животі; часто - шлунково-кишкові кровотечі, деякі з яких були пов'язані з одночасним застосуванням варфарину або НПЗЗ.
З боку гепатобіліарної системи: часто - порушення функції печінки (включаючи підвищення АЛТ, АСТ, білірубіну), в основному, минущі, легкого або помірного ступеня тяжкості або пов'язані з метастазами в печінку.
З боку органа зору: дуже часто - кон'юнктивіт, сухий кератокон'юнктивіт; часто - кератит (виявлений випадок переходу в виразку рогівки).
З боку дихальної системи: дуже часто - кашель, задишка, часто - носова кровотеча; нечасто - інтерстиціальні захворювання легень (інтерстиціальна пневмонія, облітеруючий бронхіоліт, фіброз легень, гострий респіраторний дистрес-синдром і інфільтрація легень, включаючи випадки з фатальним кінцем).
З боку нервової системи та психічної сфери: дуже часто - головний біль, невропатія, депресія.
З боку шкіри і її придатків: дуже часто - висипання, алопеція, сухість шкіри, свербіж.
Інші: дуже часто - пропасниця, підвищена втомлюваність, озноб, тяжкі інфекції (з або без нейтропенії, пневмонія, сепсис), фіброзне запалення підшкірної клітковини, зниження маси тіла.
Інтерстиціальне захворювання легень (ИЗЛ), включаючи ИЗЛ з фатальним результатом рідко диагностировалось у хворих з недрібноклітинним раком легень, раком підшлункової залози або іншимиóлидными пухлинами, які отримували Тарцеву. У пацієнтів з недрібноклітинним раком легені, що отримували плацебо або Тарцеву частота серйозних ИЗЛ становила 0,8% у кожній групі. Частота випадків ИЗЛ у хворих на рак підшлункової залози отримували, Тарцеву і гемцитабін, склала 2,5% порівняно з 0,4% у групі, які отримували гемцитабін і плацебо. Загальна частота випадків ИЗЛ у хворих, які отримували Тарцеву, включаючи застосування в комбінації з хіміотерапією, становить 0,6%. ИЗЛ включає інтерстиціальну пневмонію, інтерстиціальне захворювання легенів, облітеруючий бронхіоліт, фіброз легень, гострий респіраторний дистрес-синдром та інфільтрацію легенів. Більшість випадків ИЗЛ було пов'язано з прийомом супутньої або раніше проведеної хіміо-, променевої терапії, паренхіматозних захворюванням легенів в анамнезі, метастатичним ураженням легень або інфекцією. При розвитку нових та/або прогресуванні легеневих симптомів (задишка, кашель і гарячка) прийом Тарцевы необхідно тимчасово припинити до з'ясування причини. У разі розвитку ИЗЛ необхідно скасувати Тарцеву і провести необхідне лікування.
При виникненні тяжкої чи помірної діареї необхідно призначити лоперамід. У деяких випадках може знадобитися зниження дози Тарцевы. При тяжкій або стійкій діареї, нудоті, анорексії або блювоті із зневодненням Тарцеву тимчасово відміняють і проводять регідратацію.
Під час лікування Тарцевой і як мінімум протягом 2 тижнів після його закінчення слід застосовувати надійні методи контрацепції.
Одноразовий прийом эрлотиниба всередину в дозі до 1000 мг здоровими добровольцями та до 1600 мг 1 раз на тиждень пацієнтами з онкологічними захворюваннями переносилися добре. Однак повторний прийом эрлотиниба в дозі 200 мг 2 рази в день здоровими добровольцями вже через кілька днів переносився погано. При прийомі эрлотиниба в дозі вище рекомендованої можуть спостерігатися тяжкі небажані явища, такі як діарея, шкірні висипання і можливо підвищення активності «печінкових» трансаміназ. У разі підозри на передозування лікування припиняють і проводять симптоматичну терапію. Антидот до эрлотинибу невідомий.
При температурі не вище 30°С, у недоступному для дітей місці.