Купить Супракс суспензия 0.1 г/5 мл, 30 мл
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Супракс
Suprax
гранулы для приготовления суспензии для приема внутрь
5 мл готовой суспензии содержат цефиксим 100 мг;
вспомогательные вещества: натрия бензоат; сахароза; смола желтая; ароматизатор клубничны
Флакон 30 г.
Супракс — полусинтетический цефалоспориновый антибиотик широкого спектра действия III поколения для приема внутрь. Действует бактерицидно. Механизм действия обусловлен угнетением синтеза клеточной мембраны возбудителя. Цефиксим устойчив к действию β-лактамаз, продуцируемых большинством грамположительных и грамотрицательных бактерий.
In vitro цефиксим активен в отношении грамположительных бактерий: Streptococcus agalactiae; грамотрицательных бактерий: Haemophilus parainfluenzae, Proteus vulgaris, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Pasteurella multocida, Providencia spp., Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter amalonaticus, Citrobacter diversus, Serratia marcescens.
In vitro и в условиях клинической практики цефиксим активен в отношении грамположительных бактерий: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; грамотрицательных бактерий: Haemophilus influenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Neisseria gonorrhoeae.
К препарату устойчивы Pseudomonas spp., Enterococcus (Streptococcus) серогруппы D, Listeria monocytogenes, большинство Staphylococcus spp. (включая метицилин-резистентные штаммы), Enterobacter spp., Bacteroides fragilis, Clostridium spp.
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами: фарингит, тонзиллит, синусит; острый и хронический бронхит; средний отит; неосложненные инфекции мочевыводящих путей; неосложненная гонорея.
Повышенная чувствительность к цефалоспоринам и пенициллинам.
С осторожностью: пожилой возраст; хроническая почечная недостаточность; псевдомембранозный колит (в анамнезе); детский возраст (до 6 мес).
Применение при беременности возможно только в том случае, когда предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода. При необходимости применения в период лактации следует прекратить грудное вскармливание.
Супракс принимают внутрь. Для взрослых и детей старше 12 лет массой тела более 50 кг средняя суточная доза — 400 мг (1 раз в сутки или по 200 мг 2 раза в сутки). Средняя продолжительность курса лечения — 7—10 дней.
При неосложненной гонорее — 400 мг 1 раз в сутки. Детям в возрасте до 12 лет назначают в виде суспензии в дозе 8 мг/кг однократно или в 2 приема (по 4 мг/кг каждые 12 ч). Для детей в возрасте от 6 мес до 1 года суточная доза суспензии — 2,5—4 мл, в возрасте 2—4 лет — 5 мл, в возрасте 5—11 лет — 6—10 мл.
При заболеваниях, вызванных Streptococcus pyogenes, курс лечения — не менее 10 дней.
При нарушении функции почек дозу устанавливают в зависимости от показателя клиренса креатинина в сыворотке крови: при Cl креатинина 21—60 мл/мин или у пациентов, находящихся на гемодиализе, суточную дозу следует уменьшить на 25%. При Cl креатинина менее или равном 20 мл/мин или у пациентов, находящихся на перитонеальном диализе, суточную дозу следует уменьшить в 2 раза.
Способ приготовления суспензии: перевернуть флакон и встряхнуть порошок. Добавить 40 мл охлажденной до комнатной температуры кипяченой воды в 2 этапа и взболтать после каждого добавления до образования гомогенной суспензии. После этого необходимо дать суспензии отстояться в течение 5 мин для обеспечения полного растворения порошка. Перед применением готовую суспензию следует взбалтывать.
Аллергические реакции: кожный зуд, крапивница, гиперемия кожи, эозинофилия, лихорадка, многоформная экссудативная эритема, токсический эпидермальный некролиз, анафилактический шок.
Со стороны пищеварительной системы: сухость во рту, анорексия, тошнота, рвота, диарея, метеоризм, боль в животе, дисбактериоз, нарушение функции печени (повышение активности печеночных трансаминаз, ЩФ, гипербилирубинемия, желтуха), кандидоз ЖКТ; редко — стоматит, глоссит, псевдомембранозный энтероколит.
Со стороны органов кроветворения: лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения, гемолитическая анемия.
Со стороны мочевыделительной системы: интерстициальный нефрит.
Со стороны нервной системы:головокружение, головная боль.
Пациенты, имевшие в анамнезе аллергические реакции на пенициллины, могут иметь повышенную чувствительность к цефалоспориновым антибиотикам.
При длительном приеме препарата возможно нарушение нормальной микрофлоры кишечника, что может привести к росту Clostridium difficile, вызвать тяжелую диарею и псевдомембранозный колит.
Во время лечения возможна положительная прямая реакция Кумбса и ложноположительная реакция мочи на глюкозу.
Блокаторы канальцевой секреции (аллопуринол, диуретики) задерживают выведение цефиксима почками, что может привести к увеличению концентрации лекарственного средства в плазме крови.
Цефиксим снижает протромбиновый индекс, усиливает действие непрямых антикоагулянтов.
Антациды, содержащие магния или алюминия гидроксид, замедляют всасывание цефиксима.
Симптомы: повышение риска развития побочных реакций.
Лечение: промывание желудка; симптоматическая и поддерживающая терапия, которая при необходимости включает применение антигистаминных препаратов, ГКС, прессорных аминов, оксигенотерапию, переливание инфузионных растворов, ИВЛ. Не выводится в значительных количествах путем гемо- или перитонеального диализа.
В защищенном от света, недоступном для детей месте, при температуре не выше 25 °C.
3 года.
Супракс
Suprax
гранули для приготування суспензії для прийому всередину
5 мл готової суспензії містять цефіксим 100 мг;
допоміжні речовини: натрію бензоат; сахароза; смола жовта; ароматизатор клубничны
Флакон 30 р.
Супракс - напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик широкого спектра дії III покоління для прийому всередину. Діє бактерицидно. Механізм дії зумовлений пригніченням синтезу клітинної мембрани збудника. Цефіксим стійкий до дії β-лактамаз, що продукуються більшістю грампозитивних та грамнегативних бактерій.
In vitro цефіксим є активним відносно грампозитивних бактерій: Streptococcus agalactiae; грамнегативних бактерій: Haemophilus parainfluenzae, Proteus vulgaris, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Pasteurella multocida, Providencia spp., Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter amalonaticus, Citrobacter diversus, Serratia marcescens.
In vitro і в умовах клінічної практики цефіксим є активним відносно грампозитивних бактерій: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; грамнегативних бактерій: Haemophilus influenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Neisseria gonorrhoeae.
До препарату стійкі Pseudomonas spp., Enterococcus (Streptococcus) серогрупи D, Listeria monocytogenes, більшість Staphylococcus spp. (включаючи метицилін-резистентні штами), Enterobacter spp., Bacteroides fragilis, Clostridium spp.
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: фарингіт, тонзиліт, синусит; гострий і хронічний бронхіт; середній отит; неускладнені інфекції сечовивідних шляхів; неускладнена гонорея.
Підвищена чутливість до цефалоспоринів і пеніцилінів.
З обережністю: літній вік; хронічна ниркова недостатність; псевдомембранозний коліт (в анамнезі); дитячий вік (до 6 міс).
Застосування при вагітності можливо тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування в період лактації слід припинити грудне вигодовування.
Супракс приймають всередину. Для дорослих і дітей старше 12 років з масою тіла більше 50 кг середня добова доза - 400 мг (1 раз на добу або по 200 мг 2 рази на добу). Середня тривалість курсу лікування - 7-10 днів.
При неускладненій гонореї - 400 мг 1 раз на добу. Дітям у віці до 12 років призначають у вигляді суспензії в дозі 8 мг/кг одноразово або в 2 прийоми (по 4 мг/кг кожні 12 год). Для дітей у віці від 6 міс до 1 року добова доза суспензії - 2,5-4 мл, у віці 2-4 років - 5 мл, у віці 5-11 років - 6-10 мл
При захворюваннях, викликаних Streptococcus pyogenes, курс лікування - не менше 10 днів.
При порушенні функції нирок дозу встановлюють залежно від показника кліренсу креатиніну у сироватці крові: при Cl креатиніну 21-60 мл/хв або у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, добову дозу слід зменшити на 25%. При Cl креатиніну менше або дорівнює 20 мл/хв або у пацієнтів, які перебувають на перитонеальному діалізі, добову дозу слід зменшити в 2 рази.
Спосіб приготування суспензії: перевернути флакон і струсити порошок. Додати 40 мл охолодженої до кімнатної температури кип'яченої води в 2 етапи і збовтати після кожного додавання до утворення гомогенної суспензії. Після цього необхідно дати суспензії відстоятися протягом 5 хв для забезпечення повного розчинення порошку. Перед застосуванням готову суспензію слід збовтувати.
Алергічні реакції: шкірний свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, еозинофілія, пропасниця, багатоформна ексудативна еритема, токсичний епідермальний некроліз, анафілактичний шок.
З боку травної системи: сухість у роті, анорексія, нудота, блювання, діарея, метеоризм, біль у животі, дисбактеріоз, порушення функції печінки (підвищення активності печінкових трансаміназ, ЩФ, гіпербілірубінемія, жовтяниця), кандидоз ШКТ; рідко - стоматит, глосит, псевдомембранозний ентероколіт.
З боку органів кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит.
З боку нервової системи:запаморочення, головний біль.
Пацієнти, які мали в анамнезі алергічні реакції на пеніциліни, можуть мати підвищену чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.
При тривалому прийомі препарату можливе порушення нормальної мікрофлори кишечнику, що може призвести до росту Clostridium difficile, викликати важку діарею і псевдомембранозний коліт.
Під час лікування можлива позитивна пряма реакція Кумбса і псевдопозитивна реакція сечі на глюкозу.
Блокатори канальцевої секреції (алопуринол, діуретики) затримують виведення цефиксима нирками, що може призвести до збільшення концентрації лікарського засобу в плазмі крові.
Цефіксим знижує протромбіновий індекс, посилює дію непрямих антикоагулянтів.
Антациди, що містять магнію або алюмінію гідроксид, уповільнюють всмоктування цефиксима.
Симптоми: підвищення ризику розвитку побічних реакцій.
Лікування: промивання шлунка; симптоматична і підтримуюча терапія, яка при необхідності включає застосування антигістамінних препаратів, ГКС, пресорних амінів, оксигенотерапію, переливання інфузійних розчинів, ШВЛ. Не виводиться в значних кількостях шляхом гемо - або перитонеального діалізу.
У захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 °C.
3 роки.