Купить Сумамигрен таблетки 100 мг, 2 шт.

Сумамигрен

Таблетки, покрытые оболочкой

1 табл. содержит суматриптана сукцинат 100 мг

2 шт.

Сумамигрен оказывает противомигренозное, серотонинергическое действие.

Купирование приступов мигрени с аурой или без нее.

гиперчувствительность к любому компоненту Сумамигрена; гемиплегическая, базилярная и офтальмоплегическая форма мигрени; ИБС (в т.ч. инфаркт миокарда, постинфарктный кардиосклероз, стенокардия Принцметала), а также наличие симптомов, позволяющих предположить наличие ИБС; окклюзионные заболевания периферических сосудов; инсульт или транзиторная ишемическая атака (в т.ч. в анамнезе); неконтролируемая артериальная гипертензия; одновременный прием с эрготамином или его производными (включая метисегрид); применение на фоне приема ингибиторов МАО или ранее, чем через 2 нед после их отмены; выраженные нарушения функции печени и/или почек; возраст до 18 лет и старше 65 лет (безопасность и эффективность не установлена); беременность; период лактации.

Сумамигрен принимают внутрь, проглатывая таблетку целиком и запивая водой. Рекомендуемая доза — 1 табл. (по 50 мг). Некоторым пациентам может потребоваться более высокая доза — 100 мг. Если симптомы мигрени не исчезают и не уменьшаются после приема первой дозы, то для купирования этого же приступа повторно принимать Сумамигрен не следует. Однако препарат можно применять для купирования последующих приступов мигрени.

Если пациент почувствовал улучшение после первой дозы, а затем симптомы возобновились, можно принять вторую дозу в течение следующих 24 ч. Максимальная доза суматриптана не должна превышать 300 мг в течение 24-часового периода.

Общие: боль, ощущение жара или покалывания, чувство сдавления или тяжести. Эти симптомы обычно являются преходящими, но могут быть интенсивными и возникать в любой части тела, включая грудную клетку и горло.

Приливы, головокружение, ощущение слабости, чувство усталости, сонливость обычно выражены слабо или умеренно и носят преходящий характер.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение АД, брадикардия, тахикардия, преходящее повышение АД (наблюдающееся вскоре после приема суматриптана). Редко — нарушения сердечного ритма, преходящие изменения ЭКГ по ишемическому типу, инфаркт миокарда, спазм коронарных артерий. Иногда развивается синдром Рейно.

Со стороны ЖКТ: тошнота, рвота, ишемический колит (но связь этих побочных эффектов с суматриптаном не установлена); дисфагия, ощущение дискомфорта в животе.

Со стороны ЦНС и органов чувств: головокружение, редко — судорожные приступы (в ряде случаев они наблюдались у пациентов с судорогами в анамнезе или при состояниях, предрасполагающих к возникновению судорог; у части пациентов предрасполагающих факторов выявлено не было). Иногда после приема суматриптана отмечается диплопия, мелькание перед глазами, нистагм, скотома, снижение остроты зрения. Крайне редко развивается частичная преходящая потеря зрения. Однако следует иметь в виду, что нарушения зрения могут быть связаны с самим приступом мигрени.

Реакции повышенной чувствительности: варьируют от кожных проявлений (сыпь, крапивница, зуд, эритема) до редких случаев анафилаксии.

Со стороны лабораторных показателей: незначительные изменения активности печеночных трансаминаз.

В защищенном от света месте при температуре не выше 20 °C.

Сумамигрен

Таблетки, вкриті оболонкою

1 табл. містить суматриптану сукцинат 100 мг

2 шт.

Сумамигрен надає противомигренозное, серотонинергическое дію.

Купірування нападів мігрені з аурою або без неї.

гіперчутливість до будь-якого компонента Сумамигрена; гемиплегическая, базилярна і офтальмоплегическая форма мігрені; ІХС (у т.ч. інфаркт міокарда, постінфарктний кардіосклероз, стенокардія Принцметала), а також наявність симптомів, які дозволяють припустити наявність ІХС; оклюзійні захворювання периферичних судин; інсульт або транзиторна ішемічна атака (в т. ч. в анамнезі); неконтрольована артеріальна гіпертензія; одночасний прийом з ерготаміном або його похідними (включаючи метисегрид); застосування на тлі прийому інгібіторів МАО або раніше, ніж через 2 тижні після їх відміни; виражені порушення функції печінки та/або нирок; вік до 18 років і старше 65 років (безпека і ефективність не встановлена); вагітність; період лактації.

Сумамигрен приймають всередину, ковтаючи таблетку цілою, запиваючи водою. Рекомендована доза - 1 табл. (по 50 мг). Деяким пацієнтам може знадобитися більш висока доза - 100 мг. Якщо симптоми мігрені не зникають і не зменшуються після прийому першої дози, то для купірування цього ж нападу повторно приймати Сумамигрен не слід. Однак препарат можна застосовувати для усунення наступних нападів мігрені.

Якщо пацієнт відчув покращення після першої дози, а потім симптоми поновилися, можна прийняти другу дозу протягом наступних 24 год. Максимальна доза суматриптану не повинна перевищувати 300 мг протягом 24-годинного періоду.

Загальні: біль, відчуття жару або поколювання, відчуття здавлення або тяжкості. Ці симптоми зазвичай є минущими, але можуть бути інтенсивними і виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітку та горло.

Припливи, запаморочення, відчуття слабкості, відчуття втоми, сонливість зазвичай виражені слабко або помірно і носять минущий характер.

З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, брадикардія, тахікардія, минуще підвищення артеріального тиску (виникає незабаром після прийому суматриптану). Рідко - порушення серцевого ритму, минущі зміни ЕКГ за ішемічним типом, інфаркт міокарда, спазм коронарних артерій. Іноді розвивається синдром Рейно.

З боку ШКТ: нудота, блювання, ішемічний коліт (але зв'язок цих побічних ефектів з суматриптаном не встановлена); дисфагія, відчуття дискомфорту в животі.

З боку ЦНС та органів чуття: запаморочення, рідко - судомні напади (у ряді випадків вони спостерігалися у пацієнтів із судомами в анамнезі або при станах, схильності до виникнення судом; у частини пацієнтів факторів виявлено не було). Іноді після прийому суматриптану відзначається диплопія, миготіння перед очима, ністагм, скотома, зниження гостроти зору. Дуже рідко розвивається часткова минуща втрата зору. Однак слід мати на увазі, що порушення зору можуть бути пов'язані із самим нападом мігрені.

Реакції підвищеної чутливості: варіюють від шкірних проявів (висип, кропив'янка, свербіж, еритема) до поодиноких випадків анафілаксії.

З боку лабораторних показників: незначні зміни активності печінкових трансаміназ.

У захищеному від світла місці при температурі не вище 20 °C.