Купить Сумамед таблетки 125 мг, 6 шт.

Сумамед

Таблетки, покрытые оболочкой

1 таблетка содержит азитромицина дигидрат 125 мг

6 шт.

Сумамед - антибиотик группы макролидов - азалид. Обладает широким спектром противомикробного действия. Связывается с 50S-субъединицей рибосомы, подавляет биосинтез белка микроорганизмов. В высоких концентрациях оказывает бактерицидный эффект.
Азитромицин активен в отношении грамположительных аэробных бактерий: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, стрептококки групп C, F и G, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis; некоторых грамположительных анаэробных бактерий: Clostridium perfringens.
Азитромицин активен в отношении грамотрицательных аэробных бактерий: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus ducreyi, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Helicobacter pylori, Gardnerella vaginalis, Campylobacter jejuni.
Азитромицин также активен в отношении внутриклеточных и других микроорганизмов: Mycobacterium avium complex, Legionella pneumophila, Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Listeria monocitogenes, Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum.
К препарату устойчивы грамположительные бактерии, резистентные к эритромицину.

Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
— инфекции верхних отделов дыхательных путей и уха (бактериальный фарингит, тонзиллит, синусит, средний отит);
— инфекции нижних отделов дыхательных путей (бактериальный бронхит, интерстициальная и альвеолярная пневмония, обострение хронического бронхита);
— инфекции кожи и мягких тканей (хроническая мигрирующая эритема - начальная стадия, болезнь Лайма, рожа, импетиго, вторичные дерматозы);
— инфекции, передаваемые половым путем (уретрит, цервицит);
— заболевания желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированные с Helicobacter pylori.

— тяжелые нарушения функции печени и почек;
— повышенная чувствительность к антибиотиками группы макролидов;

С осторожностью: при беременности и в период лактации, при нарушениях функции печени и почек, больным с нарушениями или предрасположенностью к аритмиям и удлинению интервала QT.

Препарат назначают внутрь 1 раз/сут. Биодоступность препарата в форме таблеток не зависит от приема пищи.

рекомендуется применять препарат в форме суспензии для приема внутрь или таблеток 125 мг

При инфекциях верхних и нижних отделов дыхательных путей, кожи и мягких тканей (за исключением хронической мигрирующей эритемы)

препарат назначают в дозе 500 мг 1 раз/сут в течение 3 дней, курсовая доза - 1.5 г.
назначают из расчета 10 мг/кг массы тела 1 раз/сут в течение 3 дней, курсовая доза - 30 мг/кг.

При хронической мигрирующей эритеме:

препарат назначают 1 раз/сут в течение 5 дней: 1 день - 1 г (2 таб. по 500 мг), затем со 2 по 5 дни - по 500 мг, курсовая доза 3 г. назначают в 1 день в дозе 20 мг/кг массы тела и затем со 2 по 5 дни - ежедневно в дозе 10 мг/кг массы тела, курсовая доза 60 мг/кг.

Встречаются редко (в 1% случаев и менее).
Со стороны пищеварительной системы: мелена, холестатическая желтуха, тошнота, рвота, диарея, запор, снижение аппетита, гастрит, обратимое умеренное повышение активности печеночных ферментов.
Со стороны мочевыделительной системы: нефрит.
Со стороны половой системы: вагинальный кандидоз.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердцебиение, боли в грудной клетке.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головокружение, головная боль, вертиго, сонливость, повышенная утомляемость; у детей - головная боль (при терапии среднего отита), гиперкинезия, тревожность, невроз, нарушения сна.
Аллергические реакции: кожные высыпания, отек Квинке, крапивница, конъюнктивит.
Дерматологические реакции: фотосенсибилизация, зуд.
Со стороны лабораторных показателей: в отдельных случаях - нейтрофилия, эозинофилия (измененные показатели возвращаются к норме через 2-3 недели после прекращения лечения).

В случае пропуска приема одной дозы препарата — пропущенную дозу следует принять как можно раньше, а последующие — с перерывами в 24 ч.
Пациента следует предупредить о необходимости сообщать врачу о возникновении любого побочного эффекта.

Антацидные средства (содержащие алюминий, магний), этанол и прием пищи в значительной степени уменьшают всасывание азитромицина (капсулы и суспензия), поэтому препарат следует принимать, по крайней мере, за 1 ч до или через 2 ч после приема этих препаратов и еды.
Азитромицин, в отличие от других макролидных антибиотиков, не связывается с изоферментами системы цитохрома P450. К настоящему времени не отмечено взаимодействия с теофиллином, терфенадином, карбамазепином, триазоламом, дигоксином.
Макролиды при одновременном приеме с циклосерином, непрямыми антикоагулянтами, метилпреднизолоном, фелодипином и препаратами, подвергающимися микросомальному окислению (циклоспорин, гексобарбитал, алкалоиды спорыньи, вальпроевая кислота, дизопирамид, бромокриптин, фенитоин, пероральные гипогликемические средства), замедляют выведение, повышают концентрацию и токсичность указанных препаратов, в то время как при применении азалидов такого взаимодействия к настоящему времени не отмечалось.
При необходимости совместного приема с варфарином рекомендуется проводить тщательный контроль протромбинового времени.
При одновременном приеме макролидов с эрготамином и дигидроэрготамином возможно проявление их токсического действия (спазм сосудов, дизестезия).
Линкозамины снижают, а тетрациклин и хлорамфеникол повышают эффективность азитромицина.
Фармацевтически азитромицин несовместим с гепарином.

Симптомы: тошнота, рвота, диарея, временная потеря слуха.
Лечение: симптоматическое.

Хранить в недоступном для детей месте при температуре от 15° до 25°C.

3 года.

Сумамед

Таблетки, вкриті оболонкою

1 таблетка містить азитроміцину дигідрат 125 мг

6 шт.

Сумамед - антибіотик групи макролідів - азалид. Володіє широким спектром протимікробної дії. Зв'язується з 50S-субодиницею рибосоми, пригнічує біосинтез білка мікроорганізмів. У високих концентраціях виявляє бактерицидний ефект.
Азитроміцин активний відносно грампозитивних аеробних бактерій: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, стрептококи груп C, F і G, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis; деяких грампозитивних анаеробних бактерій: Clostridium perfringens.
Азитроміцин активний відносно грамнегативних аеробних бактерій: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus ducreyi, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Helicobacter pylori, Gardnerella vaginalis, Campylobacter jejuni.
Азитроміцин також активний щодо внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів: Mycobacterium avium complex, Legionella pneumophila, Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Listeria monocitogenes, Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum.
До препарату стійкі грампозитивні бактерії, резистентні до еритроміцину.

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
- інфекції верхніх відділів дихальних шляхів та вуха (бактеріальний фарингіт, тонзиліт, синусит, середній отит);
- інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, інтерстиціальна та альвеолярна пневмонія, загострення хронічного бронхіту);
- інфекції шкіри та м'яких тканин (хронічна мігруюча еритема - початкова стадія, хвороба Лайма, бешиха, імпетиго, вторинні дерматози);
- інфекції, що передаються статевим шляхом (уретрит, цервіцит);
- захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційовані з Helicobacter pylori.

- тяжкі порушення функції печінки і нирок;
- підвищена чутливість до антибіотиків групи макролідів;

З обережністю: при вагітності і в період лактації, при порушеннях функції печінки і нирок, хворим з порушеннями або схильністю до аритмій і подовження інтервалу QT.

Препарат призначають внутрішньо 1 раз/добу. Біодоступність препарату у формі таблеток не залежить від прийому їжі.

рекомендується застосовувати препарат у формі суспензії для прийому всередину або таблеток по 125 мг

При інфекціях верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів, шкіри і м'яких тканин (за винятком хронічної мігруючої еритеми)

препарат призначають у дозі 500 мг 1 раз/добу протягом 3 днів, курсова доза - 1.5 р.
призначають із розрахунку 10 мг/кг маси тіла 1 раз/добу протягом 3 днів, курсова доза - 30 мг/кг.

При хронічній мігруючій еритемі:

препарат призначають 1 раз/добу протягом 5 днів: 1 день - 1 г (2 таб. по 500 мг), потім з 2 по 5 дні - по 500 мг, курсова доза 3 р. призначають у 1 день в дозі 20 мг/кг маси тіла, потім з 2 по 5 дні - щодня в дозі 10 мг/кг маси тіла, курсова доза 60 мг/кг.

Зустрічаються рідко (в 1% випадків і менше).
З боку травної системи: мелена, холестатична жовтяниця, нудота, блювання, діарея, запор, зниження апетиту, гастрит, оборотне помірне підвищення активності печінкових ферментів.
З боку сечовивідної системи: нефрит.
З боку статевої системи: вагінальний кандидоз.
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, болі в грудній клітці.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, вертиго, сонливість, підвищена стомлюваність; у дітей - головний біль (при терапії середнього отиту), гіперкінезія, тривожність, невроз, порушення сну.
Алергічні реакції: шкірні висипання, набряк Квінке, кропив'янка, кон'юнктивіт.
Дерматологічні реакції: фотосенсибілізація, свербіж.
З боку лабораторних показників: в окремих випадках - нейтрофілія, еозинофілія (змінені показники повертаються до норми через 2-3 тижні після припинення лікування).

У разі пропуску прийому однієї дози препарату пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні - з перервами у 24 год.
Пацієнта слід попередити про необхідність повідомляти лікаря при виникненні будь-якого побічного ефекту.

Антацидні засоби (які містять алюміній, магній), етанол і прийом їжі в значній мірі зменшують всмоктування азитроміцину (капсули і суспензія), тому препарат слід приймати, принаймні, за 1 год до або через 2 год після прийому цих препаратів і їжі.
Азитроміцин, на відміну від інших макролідних антибіотиків, не зв'язується з ізоферментами системи цитохрому P450. До теперішнього часу не відзначено взаємодії з теофіліном, терфенадином, карбамазепіном, триазоламом, дигоксином.
Макроліди при одночасному прийомі з циклосерином, непрямими антикоагулянтами, метилпреднізолоном, фелодипіном і препаратами, що піддаються микросомальному окислення (циклоспорин, гексобарбітал, алкалоїди ріжків, вальпроєва кислота, дизопірамід, бромокриптин, фенітоїн, пероральні гіпоглікемічні засоби), уповільнюють виведення, підвищують концентрацію і токсичність цих препаратів, в той час як при застосуванні азалідів такої взаємодії до теперішнього часу не відзначалося.
При необхідності сумісного прийому з варфарином рекомендується проводити ретельний контроль протромбінового часу.
При одночасному прийомі макролідів з ерготаміном і дигидроэрготамином можливо прояв їх токсичної дії (спазм судин, дизестезия).
Линкозамины знижують, а тетрациклін і хлорамфенікол підвищують ефективність азитроміцину.
Фармацевтично азитроміцин несумісний з гепарином.

Симптоми: нудота, блювання, діарея, тимчасова втрата слуху.
Лікування: симптоматичне.

Хпоранити в недоступному для дітей місці при температурі від 15° до 25°C.

3 роки.