Купить Спрайсел таб 70мг №60
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Спрайсел
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Каждая таблетка, покрытая оболочкой, содержит
активное вещество: дазатиниб 70 мг.
вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая, гипролоза, кроскармеллоза натрия, магния стеарат, опадрай белый (титана диоксид, гипромеллоза-6сР, макрогол-400)
60 шт.
Спрайсел - противоопухолевое средство, протеинтирозинкиназы ингибитор. Дазатиниб в наномолярных концентрациях ингибирует следующие тирозинкиназы: BCR ABL, семейство SRC (SRC, LCK, YES, FYN), c-KIT, EPHA2 и PDGFRβ. С помощью моделирования установлено, что дазатиниб связывается со многими формами ABL киназы.
In vitro дазатиниб проявлял активность в лейкозных клеточных линиях, как чувствительных, так и резистентных к иматинибу. Дазатиниб ингибирует рост клеточных линий хронического миелолейкоза и острого лимфобластного лейкоза с гиперэкспрессией BCR-ABL. В условиях тестов дазатиниб преодолевал резистентность к иматинибу, связанную с мутациями домена BCR-ABL киназы, активацией альтернативных сигнальных путей, включающих киназы семейства SRC (LYN, HCK) и гиперэкспрессией гена лекарственной полирезистентности.
Повышенная чувствительность к дазатинибу или другим компонентам препарата Спрайсел.
Беременность и период кормления грудью.
Возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).
С осторожностью: при печеночной недостаточности.
Таблетки Спрайсел следует проглатывать целиком.
Рекомендуемая начальная доза СПРАЙСЕЛА при хронической фазе хронического миелолейкоза составляет 100 мг один раз в день утром или вечером независимо от приема пищи.
В остальных случаях рекомендуется принимать Спрайсел внутрь в дозе 70 мг два раза в день утром и вечером во время еды или натощак (140 мг в сутки).
В случае отсутствия гематологического или цитогенетического ответа возможно увеличение дозы СПРАЙСЕЛА до 140 мг 1 раз в день (при хронической фазе хронического миелолейкоза) или 100 мг 2 раза в день (при далеко зашедшем хроническом миелолейкозе и остром лимбофластном лейкозе с положительной филадельфийской хромосомой).
Рекомендации по корректировке дозы препарата.
В случае снижения абсолютного числа нейтрофилов менее 0,5 x 109/л и/или числа тромбоцитов менее 50 x 109/л при хроническом миелолейкозе в хронической фазе следует сделать перерыв в лечении препаратом СПРАЙСЕЛ до достижения абсолютного числа нейтрофилов 1,0 x 109/л и числа тромбоцитов ≥ 50 x 109/л. Затем терапию возобновляют в прежней дозе. Если число тромбоцитов менее 25 x 109/л и/или абсолютное число нейтрофилов становится менее 0,5 x 109/л в течение более 7 дней - делают перерыв в лечении и, после достижения исходных показателей, терапию возобновляют в сниженной дозе 80 мг 1 раз в день (второй эпизод) или прекращают лечение (третий эпизод).
В случае снижения абсолютного числа нейтрофилов менее 0,5 x 109/л и/или числа тромбоцитов менее 10 x 109/л в фазе акселерации или бластного криза при хроническом миелолейкозе и остром лимфобластном лейкозе с положительной филадельфийской хромосомой следует сначала убедиться, что цитопения не обусловлена лейкозом (аспирация или биопсия костного мозга). Если цитопения не связана с лейкозом, лечение следует прервать до достижения абсолютного числа нейтрофилов ≥ 1,0 x 109/л и числа тромбоцитов ≥ 20 x 109/л и возобновить терапию в прежней дозе. В случае рецидива следует снова убедиться в природе цитопении и возобновить терапию в сниженной дозе 50 мг 2 раза в день (второй эпизод) или 40 мг 2 раза в день (третий эпизод). Если возникшая цитопения связана с лейкозом, следует рассмотреть вопрос об увеличении дозы до 100 мг 2 раза в день. Клинически значимых различий в фармакокинетике у пожилых пациентов не выявлено. Изменение дозы препарата при назначении пожилым пациентам не требуется.
Побочные явления при применении Спрайсела представлены по частоте их регистрации: часто (≥1/100 — Со стороны системы пищеварения: часто — диарея, тошнота, рвота, запоры, боли в брюшной полости, воспаление слизистых оболочек (включая мукозит/стоматит), гастрит, колит, энтероколит, трещины в области анального отверстия, дисфагия, нарушения аппетита; нечасто — эзофагит, язвы верхних отделов желудочно-кишечного тракта, непроходимость кишечника, панкреатит, холецистит, гепатит, холестаз, повышение активности трансаминаз, уровня билирубина, асцит.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки: часто — задержка жидкости (поверхностные отеки), алопеция, сухость кожи, угри, крапивница, дерматит (включая экзему), фотосенсибилизация, изменения ногтей, нарушения пигментации; нечасто — кожные язвы, острый фебрильный нейтрофильный дерматоз, буллезный дерматоз, синдром ладонно-подошвенной эритродизестезии.
Со стороны дыхательной системы: часто — легочные инфильтраты, пневмония, астма, отек легких, плевральный выпот, кашель, одышка; нечасто — бронхоспазм, острый респираторный дистресс-синдром, ретикулярная асфиксия.
Со стороны центральной нервной системы: часто — извращение вкуса, сонливость, обморок, тремор, судороги; нечасто — амнезия, нарушение мозгового кровообращения, преходящие ишемические нарушения, синдром обратимой задней лейкоэнцефалопатии.
Со стороны системы кроветворения: часто — тромбоцитопения, анемия, нейтропения; нечасто — снижение коагуляции, эритробластопения.
Со стороны костно-мышечной системы: часто — миозит, мышечная слабость, мышечная скованность; нечастые— тендинит, рабдомиолиз.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто — сердцебиение, стенокардия, кардиомегалия, инфаркт миокарда, приливы жара, снижение или повышение артериального давления; нечасто — перикардит, желудочковая тахикардия, острый коронарный синдром, миокардит, удлинение интервала QTcF на ЭКГ.
Со стороны мочевыделительной системы: часто — учащенное мочеиспускание, почечная недостаточность; нечасто — протеинурия.
Со стороны репродуктивной системы: часто — гинекомастия; нечасто — нарушения менструального цикла, снижение либидо.
Со стороны органов зрения: часто - конъюнктивит, сухость глаз.
Со стороны органов слуха: часто - шум в ушах, вертиго.
Со стороны лабораторных показателей: часто — увеличение активности креатинфосфокиназы, увеличение уровня тропонина, гиперурикемия (синдром опухолевого лизиса); нечасто — гипоальбуминемия, нарушение агрегации тромбоцитов, гипокальциемия, гипофосфатемия.
Прочие: часто — слабость, герпетическая инфекция, сепсис (включая фатальный); энтероколит; нечасто — гиперчувствительность.
Угнетение костного мозга
При лечении Спрайселом могут возникать тяжелые (3 и 4 степени по классификации NCI CTC) тромбоцитопения, анемия и нейтропения. Чаще они регистрируются у пациентов с далеко зашедшей фазой хронического миелолейкоза или острым лимфобластным лейкозом с положительной филадельфийской хромосомой, чем у пациентов с хронической фазой хронического миелолейкоза. Полный клинический анализ крови следует проводить еженедельно первые 2 месяца лечения, а затем ежемесячно или чаще, по клиническим показаниям. Угнетение костного мозга обычно обратимо и проходит при временной отмене или снижении дозы Спрайсела.
Кровотечения
Большинство случаев кровотечений были связаны с тяжелой тромбоцитопенией. Тяжелые кровоизлияния в головной мозг, включая фатальные, зарегистрированы у менее 1% пациентов, получавших Спрайсел. Тяжелые желудочно-кишечные кровотечения отмечены у 4% пациентов; они обычно требовали временной отмены препарата и гемотрансфузий. Другие тяжелые кровотечения зарегистрированы у 2% пациентов.
Задержка жидкости
При приеме Спрайсела может наблюдаться задержка жидкости. Задержка жидкости тяжелой степени была зарегистрирована у 7% пациентов, включая выраженный плевральный и перикардиальный выпот у 4% и 1% пациентов, соответственно. Выраженный асцит и генерализованный отек развились у менее 1% пациентов. У 1% пациентов зарегистрирован тяжелый отек легких. При появлении одышки или сухого кашля необходим рентгенологический контроль органов грудной клетки. Задержка жидкости обычно купируется при применении поддерживающей терапии с включением диуретиков или короткого курса глюкокортикостероидов. При выраженном плевральном выпоте требовались оксигенотерапия и торакоцентез.
Удлинение интервала QT
Дазатиниб следует использовать с осторожностью у пациентов с удлиненным интервалом QTc или с риском удлинения этого интервала (гипокалиемия, гипомагниемия, врожденный синдром удлиненного интервала QT, при терапии антиаритмическими и другими препаратами, способными удлинять интервал QT, предшествующая терапия высокими дозами антрациклинов). До назначения Спрайсела следует провести коррекцию гипокалиемии и гипомагниемии.
Отклонения в лабораторных показателях
Увеличение активности трансаминаз или уровня билирубина 3 или 4 степени и гипокальциемия и гипофосфатемия 3 или 4 степени наблюдались чаще у пациентов с фазой миелоидного или лимфоидного бластного криза хронического миелолейкоза и острым лимфобластным лейкозом с положительной филадельфийской хромосомой. Нормализация активности трансаминаз и/или уровня билирубина обычно наступала после снижения дозы препарата или перерыва в лечении. Купирование гипокальциемии 3 или 4 степени наблюдалось при назначении препаратов кальция для приема внутрь.
Описан один случай приема 280 мг препарата Спрайсел пациентом с хроническим миелолейкозом, не сопровождавшийся клиническими симптомами и лабораторными отклонениями. В случае передозировки требуется наблюдение и при необходимости симптоматическая терапия.
При температуре от 15 до 30 °С.
Спрайсел
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
Кожна таблетка, вкрита оболонкою, містить
активна речовина: дазатініб 70 мг.
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, гипролоза, кроскармелоза натрію, магнію стеарат, опадрай білий (титану діоксид, гіпромелоза-6сР, макрогол-400)
60 шт.
Спрайсел - протипухлинний засіб, протеинтирозинкиназы інгібітор. Дазатініб в наномолярных концентраціях інгібує наступні тирозинкінази: BCR ABL, сімейство SRC (SRC, LCK, YES, FYN), c-KIT, EPHA2 і PDGFRβ. За допомогою моделювання встановлено, що дазатініб зв'язується з багатьма формами ABL кінази.
In vitro дазатініб проявляв активність в лейкозних клітинних лініях, як чутливих, так і резистентних до іматінібу. Дазатініб інгібує ріст клітинних ліній хронічного мієлолейкозу і гострого лімфобластного лейкозу з гіперекспресією BCR-ABL. В умовах тестів дазатініб долав резистентність до іматініб, пов'язану з мутаціями домену BCR-ABL кінази, активацією альтернативних сигнальних шляхів, що включають кінази сімейства SRC (LYN HCK) і гіперекспресією гена лікарської полірезистентності.
Підвищена чутливість до дазатинибу або інших компонентів препарату Спрайсел.
Вагітність і період годування груддю.
Вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
З обережністю: при печінковій недостатності.
Таблетки Спрайсел слід ковтати цілком.
Рекомендована початкова доза СПРАЙСЕЛА при хронічній фазі хронічного мієлолейкозу становить 100 мг один раз на день вранці або ввечері, незалежно від прийому їжі.
В інших випадках рекомендується приймати Спрайсел всередину в дозі 70 мг два рази на день вранці та ввечері під час їжі або натще (140 мг на добу).
У разі відсутності гематологічного або цитогенетичного відповіді можливо збільшення дози СПРАЙСЕЛА до 140 мг 1 раз на день (при хронічній фазі хронічного мієлолейкозу) або 100 мг 2 рази на день (при далеко зайшов хронічному мієлолейкозі і гострому лимбофластном лейкозі з позитивною філадельфійською хромосомою).
Рекомендації щодо коригування дози препарату.
У разі зниження абсолютного числа нейтрофілів менше 0,5 x 109/л і/або числа тромбоцитів менше 50 х 109/л при хронічному мієлолейкозі у хронічній фазі слід зробити перерву в лікуванні препаратом СПРАЙСЕЛ до досягнення абсолютного числа нейтрофілів 1,0 x 109/л і кількості тромбоцитів ≥ 50 x 109/л. Потім терапію відновлюють у попередній дозі. Якщо число тромбоцитів менше 25 x 109/л і/або абсолютне число нейтрофілів стає менше 0,5 x 109/л протягом 7 днів - роблять перерву в лікуванні і після досягнення вихідних показників, терапію відновлюють у зниженій дозі 80 мг 1 раз на день (другий епізод) або припиняють лікування (третій епізод).
У разі зниження абсолютного числа нейтрофілів менше 0,5 x 109/л і/або числа тромбоцитів менше 10 x 109/л у фазі акселерації або бластного кризу при хронічному мієлолейкозі і гострому лімфобластному лейкозі з позитивною філадельфійською хромосомою слід спочатку переконатися, що цитопенія не обумовлена лейкоз (аспірація або біопсія кісткового мозку). Якщо цитопенія не пов'язана з лейкозом, лікування слід перервати до досягнення абсолютного числа нейтрофілів ≥ 1,0 x 109/л і кількості тромбоцитів ≥ 20 x 109/л та відновити терапію у попередній дозі. У разі рецидиву слід знову переконатися в природі цитопенії та відновити терапію у зниженій дозі 50 мг 2 рази на день (другий епізод) або 40 мг 2 рази на день (третій епізод). Якщо виникла цитопенія не пов'язана з лейкозом, слід розглянути питання про збільшення дози до 100 мг 2 рази на день. Клінічно значущих розбіжностей фармакокінетики у літніх пацієнтів не виявлено. Зміна дози препарату при призначенні пацієнтам літнього віку не потрібно.
Побічні явища при застосуванні Спрайсела представлені по частоті їх реєстрації: часто (≥1/100 - З боку системи травлення: часто - діарея, нудота, блювання, запори, болі в черевній порожнині, запалення слизових оболонок (включаючи мукозит/стоматит), гастрит, коліт, ентероколіт, тріщини в ділянці анального отвору, дисфагія, порушення апетиту; нечасто - езофагіт, виразки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, непрохідність кишечнику, панкреатит, холецистит, гепатит, холестаз, підвищення активності трансаміназ, рівня білірубіну, асцит.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто - затримка рідини (поверхневі набряки), алопеція, сухість шкіри, вугри, кропив'янка, дерматит (включаючи екзему), фотосенсибілізація, зміни нігтів, порушення пігментації; нечасто - шкірні виразки, гострий фебрильный нейтрофільний дерматоз, бульозний дерматоз, синдром долонно-підошовної эритродизестезии.
З боку дихальної системи: часто - легеневі інфільтрати, пневмонія, астма, набряк легень, плевральний випіт, кашель, задишка; нечасто - бронхоспазм, гострий респіраторний дистрес-синдром, ретикулярна асфіксія.
З боку центральної нервової системи: часто - збочення смаку, сонливість, непритомність, тремор, судоми; нечасто - амнезія, порушення мозкового кровообігу, минущі ішемічні порушення, синдром оборотної задньої лейкоэнцефалопатии.
З боку системи кровотворення: часто - тромбоцитопенія, анемія, нейтропенія; нечасто - зниження коагуляції, эритробластопения.
З боку кістково-м'язової системи: часто - міозит, м'язова слабкість, м'язова скутість; нечасті - тендиніт, рабдоміоліз.
З боку серцево-судинної системи: часто - відчуття серцебиття, стенокардія, кардіомегалія, інфаркт міокарда, припливи жару, зниження або підвищення артеріального тиску; нечасто - перикардит, шлуночкова тахікардія, гострий коронарний синдром, міокардит, подовження інтервалу QTcF на ЕКГ.
З боку сечовидільної системи: часто - прискорене сечовипускання, ниркова недостатність; нечасто - протеїнурія.
З боку репродуктивної системи: часто - гінекомастія; нечасто - порушення менструального циклу, зниження лібідо.
З боку органів зору: часто - кон'юнктивіт, сухість очей.
З боку органів слуху: часто - шум у вухах, вертиго.
З боку лабораторних показників: часто - збільшення активності креатинфосфокінази, збільшення рівня тропонина, гіперурикемія (синдром пухлинного лізису); нечасто - гіпоальбумінемія, порушення агрегації тромбоцитів, гіпокальціємія, гіпофосфатемія.
Інші: часто - слабкість, герпетична інфекція, сепсис (включаючи фатальний); ентероколіт; нечасто - гіперчутливість.
Пригнічення кісткового мозку
При лікуванні Спрайселом можуть виникати важкі (3 і 4 ступеню за класифікацією NCI CTC) тромбоцитопенія, анемія і нейтропенія. Найчастіше вони реєструються у пацієнтів з далеко зайшла фазою хронічного мієлолейкозу або гострим лімфобластним лейкозом з позитивною філадельфійською хромосомою, ніж у пацієнтів з хронічною фазою хронічного мієлолейкозу. Повний клінічний аналіз крові слід проводити щотижня перші 2 місяці лікування, а потім щомісяця або частіше, за клінічними показаннями. Пригнічення кісткового мозку зазвичай оборотно і проходить при тимчасовій відміні чи зниженні дози Спрайсела.
Кровотечі
Більшість випадків кровотеч були пов'язані з тяжкою тромбоцитопенією. Важкі крововиливи в головний мозок, включаючи фатальні, зареєстровані у менше 1% пацієнтів, які отримували Спрайсел. Тяжкі шлунково-кишкові кровотечі відзначені у 4% пацієнтів; вони зазвичай вимагали тимчасової відміни препарату і гемотрансфузій. Інші тяжкі кровотечі зареєстровані у 2% пацієнтів.
Затримка рідини
При прийомі Спрайсела може спостерігатися затримка рідини. Затримка рідини тяжкого ступеня була зареєстрована у 7% пацієнтів, включаючи виражений плевральний і перикардіальний випіт у 4% і 1% пацієнтів, відповідно. Виражений асцит і генералізований набряк розвинулися у менше 1% пацієнтів. У 1% пацієнтів зареєстровано важкий набряк легенів. При появі задишки або сухого кашлю необхідний рентгенологічний контроль органів грудної клітки. Затримка рідини зазвичай купірується при застосуванні підтримуючої терапії з включенням діуретиків або короткого курсу глюкокортикостероїдів. При вираженому плевральному випоті потрібні оксигенотерапія і торакоцентез.
Подовження інтервалу QT
Дазатініб слід використовувати з обережністю у пацієнтів з подовженим інтервалом QTc або з ризиком подовження цього інтервалу (гіпокаліємія, гіпомагніємія, вроджений синдром подовженого інтервалу QT, при терапії антиаритмічними та іншими препаратами, які можуть подовжувати інтервал QT, попередня терапія високими дозами антрациклинов). До призначення Спрайсела слід провести корекцію гіпокаліємії та гіпомагніємії.
Відхилення в лабораторних показниках
Збільшення активності трансаміназ або рівня білірубіну 3 або 4 ступеня та гіпокальціємія і гіпофосфатемія 3 або 4 ступеня спостерігались частіше у пацієнтів з фазою мієлоїдного або лімфоїдного бластного кризу хронічного мієлолейкозу та гострим лімфобластним лейкозом з позитивною філадельфійською хромосомою. Нормалізація активності трансаміназ і рівня білірубіну зазвичай наступала після зниження дози препарату або перерви в лікуванні. Купірування гіпокальціємії 3 або 4 ступеня спостерігалося при призначенні препаратів кальцію для прийому всередину.
Описаний один випадок прийому 280 мг препарату Спрайсел пацієнтом з хронічним мієлолейкозом, не супроводжувався клінічними симптомами і лабораторними відхиленнями. У випадку передозування потрібно спостереження і при необхідності-симптоматична терапія.
При температурі від 15 до 30 °С.