Купить Сингуляр таб. п/о 10мг №14
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Сингуляр
Таблетки, покрытые оболочкой
В 1 таблетке, покрытой оболочкой, содержится: монтелукаст 10 мг.
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, лактоза, кроскармеллоза натрия, гипролоза, магния стеарат.
Состав оболочки: гипролоза, гипромеллоза, титана диоксид, красители железа оксид красный и железа оксид желтый, воск карнаубский.
14 шт.
Сингуляр - антагонист лейкотриеновых рецепторов. Монтелукаст ингибирует цистеинил лейкотриеновых рецепторов эпителия дыхательных путей, проявляя одновременно способность ингибировать бронхоспазм, обусловленный вдыханием цистеинил-лейкотриена LTD4 у пациентов с бронхиальной астмой. Дозы 5 мг достаточно для купирования бронхоспазма, индуцированного LTD4. Применение монтелукаста в дозах, превышающих 10 мг/сут 1 раз/сут, не повышает эффективность препарата. Монтелукаст вызывает бронходилатацию в течение 2 ч после приема внутрь и может дополнять бронходилатацию, вызванную бета2-адреномиметиками.
- Профилактика и длительное лечение бронхиальной астмы у взрослых и детей в возрасте 6 лет и старше, включая: предупреждение дневных и ночных симптомов заболевания; лечение бронхиальной астмы у пациентов с повышенной чувствительностью к ацетилсалициловой кислоте предупреждение бронхоспазма, вызванного физической нагрузкой.
- Купирование дневных и ночных симптомов: сезонных аллергических ринитов у взрослых и детей в возрасте 6 лет и старше; постоянных аллергических ринитов у взрослых и детей в возрасте 6 лет и старше.
Повышенная чувствительность к компонентам препарата. С осторожностью: беременность, период кормления грудью.
Сингуляр следует применять при беременности и в период лактации только в случаях, когда ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода или ребенка.
Препарат принимают внутрь 1 раз/сут независимо от приема пищи.
При бронхиальной астме: 1 таблетка на ночь.
При бронхиальной астме и аллергическом рините: 1 таблетка на ночь.
При аллергическом рините: 1 таблетка в день в индивидуальном режиме, в зависимости от времени наибольшего обострения симптомов.
Терапевтическое действие Сингуляра на показатели, отражающие течение бронхиальной астмы, развивается в течение первого дня. Пациенту следует продолжать принимать Сингуляр как в период достижения контроля симптомов бронхиальной астмы, так и в период обострения заболевания. Сингуляр можно добавлять к лечению бронходилататорами и ингаляционными ГКС.
Терапевтическое действие Сингуляра на показатели, отражающие тяжесть течения бронхиальной астмы, развивается в течение одного дня. Пациенту следует продолжать принимать Сингуляр как в период достижения контроля симптомов бронхиальной астмы, так и в период обострения заболевания.
Для пожилых пациентов, пациентов с почечной недостаточностью, пациентов с легкими или среднетяжелыми нарушениями функции печени, а также в зависимости от пола специального подбора дозы не требуется.
В целом, Сингуляр хорошо переносится. Побочные эффекты обычно бывают легкими и, как правило, не требуют отмены препарата. Общая частота побочных эффектов при лечении Сингуляром сопоставима с их частотой при лечении плацебо.
Аллергические реакции: анафилаксия, ангионевротический отек, сыпь, зуд, крапивница; очень редко - эозинофильные инфильтраты печени.
Со стороны ЦНС: необычные яркие сновидения, галлюцинации, сонливость, раздражительность, возбуждение, включая агрессивное поведение, утомляемость, бессонница, парестезии/гипестезии, головная боль; очень редко - судорожные припадки.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диспепсия, диарея, боли в животе.
Со стороны костно-мышечной системы: артралгия, миалгия, включая мышечные судороги.
Прочие: тенденция к усилению кровоточивости, образованию подкожных кровоизлияний, сердцебиение, отёки.
Сингуляр не рекомендуется назначать для лечения острых приступов бронхиальной астмы. При остром течении бронхиальной астмы пациентам следует назначать лекарственные препараты для проведения купирующей и предупреждающей терапии.
Больным бронхиальной астмой рекомендуется всегда иметь при себе препараты экстренной помощи (короткодействующие ингаляционные бета-агонисты).
Для купирования острого приступа бронхиальной астмы после физической нагрузки применяют препарат для купирования приступа, т.е., ингаляционный бета-агонист короткого действия.
Лечение Сингуляром не гарантирует абсолютную профилактику обострений.
В период обострения астмы и необходимости применения для купирования приступов препаратов экстренной помощи (ингаляционных бета-агонистов короткого действия) прекращать прием Сингуляра не следует.
Больные с подтвержденной аллергией к ацетилсалициловой кислоте и другим нестероидным противовоспалительным средствам должны на период лечения Сингуляром избегать контакта с этими препаратами, поскольку Си нгуляр, улучшая дыхательную функцию у больных аллергической бронхиальной астмой, тем не менее, не предотвращает вызванную у них НПВП бронхоконстрикцию.
Дозу применяемых одновременно с Сингуляром ингаляционных глюкокортикостероидов снижают постепенно под наблюдением врача. Резкая замена ингаляционных или пероральных глюкокортикостероидов Сингуляром недопустима.
В редких случаях снижение дозы системных глюкокортикостероидов у больных, получающих одновременно противоастматические препараты, в том числе и блокаторы лейкотриеновых рецепторов, сопровождалось появлением одного или нескольких из ниже перечисленных осложнений: эозинофилии, геморрагической сыпи, ухудшения легочных симптомов, кардиологических осложнений и/или нейропатии, иногда диагностируемой как синдром Чарг-Страуса (системный эозинофильный васкулит). Хотя причинно-следственная связь этих побочных эффектов с лечением антагонистами лейкотриеновых рецепторов не была установлена, следует соблюдать осторожность при снижении дозы системных глюкокортикостероидов в период лечения Сингуляром, а также обеспечить соответствующее наблюдение за больным.
Пациенты с фенилкетонурией должны быть проинформированы о том, что Сингуляр содержит в своем составе аспартам в количестве 1,2 мг в одной жевательной таблетке.
Возрастных различий профиля эффективности и безопасности Сингуляра не выявлено.
Влияние на способность к управлению автотранспортом и работе с механизмами: фактов, свидетельствующих о том, что прием Сингуляра влияет на способность управлять автомобилем или движущимися механизмами не выявлено.
Сингуляр можно назначать вместе с другими лекарственными средствами, которые обычно используют для профилактики и длительного лечения бронхиальной астмы и/или лечения аллергического ринита.
Рекомендуемая терапевтическая доза монтелукаста не оказывала клинически значимого влияния на фармакокинетику следующих препаратов: теофиллина, преднизона, преднизолона, пероральных контрацептивов (этинилэстрадиол /норэтинодрел 35/1), терфенадина, дигоксина и варфарина.
Значение AUC монтелукаста снижается одновременном приеме фенобарбитала примерно на 40%, что не требует изменений режима дозирования Сингуляра.
В исследованиях in vitro установили, что монтелукаст ингибирует изоферментсистемы цитохрома CYP2C8. Однако, при исследовании межлекарственного взаимодействия in vivo монтелукаста и росиглитазона (метаболизируется с участием изофермента CYP 2С8 системы цитохрома) не получили подтверждения ингибирования монтелукастом изофермента CYP 2С8. Т.о, в клинической практике не предполагается влияние монтелукаста на CYP 2С8-опосредованный метаболизм ряда лекарственных препаратов, в том числе паклитаксела, росиглитазона, репаглинида и др.
Комбинированное лечение с бронходилататорами: Сингуляр является обоснованным дополнением к монотреапии бронходилататорами, если последние не обеспечивают адекватного контроля бронхиальной астмы. По достижении терапевтического эффекта (обычно после первой дозы) от лечения Сингуляром, можно начать постепенное снижение дозы бронходилататоров.
Комбинированное лечение с ингаляционными глюкокортикостероидами: Лечение Сингуляром обеспечивает дополнительный терапевтический эффект больным, применяющим ингаляционные глюкокортикостероиды. По достижении стабилизации можно начать снижение дозы кориткостероида - постепенно и под наблюдением врача. В некоторых случаях допустима полная отмена ингаляционных глюкокортикостероидов, однако резкая замена ингаляционных кортикостероидов на Сингуляр не рекомендуется.
Симптомы: симптомы передозировки Сингуляра у пациентов с хронической бронхиальной астмой при применении в дозе, превышающей 200 мг/сут, в течение 22 недель и в дозе 900 мг/сут - в течение 1 недели, не выявлены.
Имеются сообщения об острой передозировке монтелукаста у детей (в дозе не менее 150 мг/сут). Клинические и лабораторные данные при этом свидетельствуют о соответствии профиля безопасности Сингуляра у детей профилю безопасности у взрослых и пациентов пожилого возраста. Наиболее частыми нежелательными явлениями были чувство жажды, сонливость, мидриаз, гиперкинезы и боли в животе.
Лечение: проведение симптоматической терапии.
Данные о возможности выведения монтелукаста путем перитонеального диализа или гемодиализа отсутствуют.
Хранить в сухом,защищенном от света месте при температуре ниже 30°С.
3 года.
Сингуляр
Таблетки, вкриті оболонкою
В 1 таблетці, вкритій оболонкою, містить: монтелукаст 10 мг.
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза, натрію кроскармелоза, гипролоза, магнію стеарат.
Склад оболонки: гипролоза, гіпромелоза, титану діоксид, барвник заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий, віск карнаубський.
14 шт.
Сингуляр - антагоніст лейкотриеновых рецепторів. Монтелукаст інгібує цистеинил лейкотриеновых рецепторів епітелію дихальних шляхів, справляючи одночасно здатність інгібувати бронхоспазм, зумовлений вдиханням цистеинил-лейкотрієну LTD4 у пацієнтів з бронхіальною астмою. Дози 5 мг достатньо для купірування бронхоспазму, індукованого LTD4. Застосування монтелукаста в дозах, що перевищують 10 мг/добу 1 раз/добу, не підвищує ефективність препарату. Монтелукаст спричиняє бронходилатацию протягом 2 год після прийому всередину і може доповнювати бронходилатацию, викликану бета2-адреноміметиками.
- Профілактика і тривале лікування бронхіальної астми у дорослих і дітей віком 6 років і старше, включаючи: попередження денних і нічних симптомів захворювання; лікування бронхіальної астми у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти попередження бронхоспазму, викликаного фізичним навантаженням.
- Купірування денних і нічних симптомів: сезонних алергічних ринітів у дорослих і дітей віком 6 років і старше; постійних алергічних ринітів у дорослих і дітей віком 6 років і старше.
Підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю: вагітність, період годування груддю.
Сингуляр слід застосовувати при вагітності та в період лактації тільки у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.
Препарат приймають внутрішньо 1 раз/добу незалежно від прийому їжі.
При бронхіальній астмі: 1 таблетка на ніч.
При бронхіальній астмі та алергічному риніті: 1 таблетка на ніч.
При алергічному риніті: 1 таблетка в день в індивідуальному режимі, в залежності від часу найбільшого загострення симптомів.
Терапевтична дія Сингуляра на показники, що відображають перебіг бронхіальної астми, розвивається протягом першого дня. Пацієнту слід продовжувати приймати Сингуляр як у період досягнення контролю симптомів бронхіальної астми, так і в період загострення захворювання. Сингуляр можна додавати до лікування бронходилататорамі та інгаляційними ГКС.
Терапевтична дія Сингуляра на показники, що відображають тяжкість перебігу бронхіальної астми, розвивається протягом одного дня. Пацієнту слід продовжувати приймати Сингуляр як у період досягнення контролю симптомів бронхіальної астми, так і в період загострення захворювання.
Для літніх пацієнтів, пацієнтів з нирковою недостатністю, пацієнтів з легким або середньотяжким порушеннями функції печінки, а також в залежності від статі спеціального підбору дози не вимагається.
В цілому, Сингуляр добре переноситься. Побічні ефекти зазвичай бувають легкими і, як правило, не вимагають відміни препарату. Загальна частота побічних ефектів при лікуванні Сингуляром порівнянна з їх частотою при лікуванні плацебо.
Алергічні реакції: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, висип, свербіж, кропив'янка; дуже рідко - еозинофільні інфільтрати печінки.
З боку ЦНС: незвичайні яскраві сновидіння, галюцинації, сонливість, дратівливість, збудження, включаючи агресивну поведінку, стомлюваність, безсоння, парестезії/гіпестезії, головний біль; дуже рідко - судомні напади.
З боку травної системи: нудота, блювання, диспепсія, діарея, болі в животі.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія, включаючи м'язові судоми.
Інші: тенденція до посилення кровоточивості, утворення підшкірних крововиливів, серцебиття, набряки.
Сингуляр не рекомендується призначати для лікування гострих нападів бронхіальної астми. При гострому перебігу бронхіальної астми пацієнтам слід призначати лікарські препарати для проведення купирующей і попереджає терапії.
Хворим на бронхіальну астму рекомендується завжди мати при собі препарати екстреної допомоги (короткодействующие інгаляційні бета-агоністи).
Для купірування гострого нападу бронхіальної астми після фізичного навантаження застосовують препарат для купірування нападу, тобто, інгаляційний бета-агоніст короткої дії.
Лікування Сингуляром не гарантує абсолютну профілактику загострень.
У період загострення астми та необхідності застосування для купірування нападів препаратів екстреної допомоги (інгаляційних бета-агоністів короткої дії) припиняти прийом Сингуляра не слід.
Хворі з підтвердженою алергією до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів повинні на період лікування Сингуляром уникати контакту з цими препаратами, оскільки Сі нгуляр, покращуючи дихальну функцію у хворих алергічною бронхіальною астмою, тим не менш, не запобігає викликану у них НПЗП бронхоконстрикцию.
Дозу застосовуються одночасно з Сингуляром інгаляційних глюкокортикостероїдів знижують поступово під наглядом лікаря. Різка заміна інгаляційних або пероральних глюкокортикостероїдів Сингуляром неприпустима.
У рідкісних випадках зниження дози системних глюкокортикостероїдів у хворих, які отримують одночасно протиастматичні препарати, в тому числі і блокатори лейкотриеновых рецепторів, супроводжувалося появою одного або кількох з нижче перерахованих ускладнень: еозинофілії, геморагічної висипки, погіршення легеневих симптомів, кардіологічних ускладнень та/або нейропатії, іноді диагностируемой як синдром Чарг-Страуса (системний еозинофільний васкуліт). Хоча причинно-наслідковий зв'язок цих побічних ефектів з лікуванням антагоністами лейкотриеновых рецепторів не була встановлена, слід дотримуватися обережності при зниженні дози системних глюкокортикостероїдів у період лікування Сингуляром, а також забезпечити відповідне спостереження за хворим.
Пацієнти з фенілкетонурією повинні бути проінформовані про те, що Сингуляр містить у своєму складі аспартам в кількості 1,2 мг в одній жувальній таблетці.
Вікових розходжень профілю ефективності і безпеки Сингуляра не виявлено.
Вплив на здатність до керування автотранспортом і роботи з механізмами: фактів, що свідчать про те, що прийом Сингуляра впливає на здатність керувати автомобілем або рухомими механізмами не виявлено.
Сингуляр можна призначати разом з іншими лікарськими засобами, які зазвичай використовують для профілактики і тривалого лікування бронхіальної астми та/або лікування алергічного риніту.
Рекомендована терапевтична доза монтелукаста не надавала клінічно значущого впливу на фармакокінетику таких препаратів: теофіліну, преднизона, преднізолону, пероральних контрацептивів (етинілестрадіол /норэтинодрел 35/1), терфенадину, дигоксину і варфарину.
Значення AUC монтелукаста знижується одночасному застосуванні фенобарбіталу приблизно на 40%, що не вимагає змін режиму дозування Сингуляра.
У дослідженнях in vitro встановили, що монтелукаст інгібує изоферментсистемы цитохрому CYP2C8. Однак, при дослідженні межлекарственного взаємодії in vivo монтелукаста і росиглитазона (метаболізується за участі ізоферменту CYP 2С8 системи цитохрому) не отримали підтвердження інгібування монтелукастом ізоферменту CYP 2С8. Т. о, у клінічній практиці не передбачається вплив монтелукаста на CYP 2С8-опосередкований метаболізм деяких лікарських препаратів, у тому числі паклітакселу, росиглитазона, репаглинида та ін.
Комбіноване лікування з бронходилататорамі: Сингуляр є обґрунтованим доповненням до монотреапии бронходилататорамі, якщо останні не забезпечують адекватного контролю бронхіальної астми. По досягненні терапевтичного ефекту (зазвичай після першої дози) від лікування Сингуляром, можна почати поступове зниження дози бронходилататоров.
Комбіноване лікування з інгаляційними глюкокортикостероїдами: Лікування Сингуляром забезпечує додатковий терапевтичний ефект пацієнтам, які застосовують інгаляційні глюкокортикостероїди. По досягненні стабілізації можна почати зниження дози кориткостероида - поступово і під наглядом лікаря. У деяких випадках допустима повна відміна інгаляційних глюкокортикостероїдів, однак різка заміна інгаляційних кортикостероїдів на Сингуляр не рекомендується.
Симптоми: симптоми передозування Сингуляра у пацієнтів з хронічною бронхіальною астмою при застосуванні в дозі, що перевищує 200 мг/добу протягом 22 тижнів та в дозі 900 мг/добу протягом 1 тижня не виявлено.
Є повідомлення про гостре передозування монтелукаста у дітей (в дозі не менше 150 мг/добу). Клінічні та лабораторні дані свідчать про відповідність профілю безпеки Сингуляра у дітей профілю безпеки у дорослих і пацієнтів літнього віку. Найбільш частими небажаними явищами були відчуття спраги, сонливість, мідріаз, гіперкінези і болі в животі.
Лікування: проведення симптоматичної терапії.
Дані про можливість виведення монтелукаста шляхом перитонеального діалізу або гемодіалізу відсутні.
Зберігати в сухому,захищеному від світла місці при температурі нижче 30°С.
3 роки.