Корзина пуста
Тесты, Маски, Перчатки и Антисептики
Каталог товаров
Акционные товары

Симвастол таблетки 40 мг, 28 шт.

Наличие на складе: Наличие уточняйте


217 грн
Данный товар доступен только по предзаказу.

Оформить Предзаказ
Описание

Симвастол

Форма выпуска

Таблетки, покрытые оболочкой

Состав

1 таблетка, покрытая оболочкой, содержит: симвастатин 40 мг.
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, аскорбиновая кислота, лимонной кислоты моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая РН101, крахмал прежелатинизированный, бутилгидроксианизол, магния стеарат, Opadry 33G24737.

Упаковка

28 шт.

Фармакологическое действие

Симвастол - гиполипидемический препарат, получаемый синтетическим путем из продукта ферментации Aspergillus tereus. Является неактивным лактоном, в организме метаболизируется с образованием гидроксикислотного производного. Активный метаболит ингибирует ГМГ-КоА-редуктазу, фермент, каталазирующий начальную реакцию образования мевалоната из ГМГ-КоА. Поскольку превращение ГМГ-КоА в мевалонат представляет собой ранний этап синтеза холестерина, применение симвастатина не вызывает накопления в организме потенциально токсичных стеролов. ГМГ-КоА легко метаболизируется до ацетил-КоА, который участвует во многих процессах синтеза в организме. Вызывает понижение содержания в плазме крови ТГ, ЛПНП, ЛПОНП и общего холестерина (в случаях гетерозиготной семейной и несемейной форм гиперхолестеринемии, при смешанной гиперлипидемии, когда повышенное содержание холестерина является фактором риска). Повышает содержание ЛПВП и уменьшает соотношение ЛПНП/ЛПВП и общий холестерин/ЛПВП. Начало проявления эффекта - через 2 недели от начала приема, максимальный терапевтический эффект достигается через 4-6 недель. Действие сохраняется при продолжении лечения, при прекращении терапии содержание холестерина постепенно возвращается к исходному уровню.

Показания

Гиперхолестеринемия:
- Первичная гиперхолестеринемия (тип IIа и IIb) при неэффективности диетотерапии с низким содержанием холестерина и других немедикаментозных мероприятий (физическая нагрузка и снижение массы тела) у пациентов с повышенным риском возникновения коронарного атеросклероза .
- Комбинированная гиперхолестеринемия и гипертриглицеридемия, не корректируемая специальной диетой и физической нагрузкой.
Ишемическая болезнь сердца:
- Для профилактики инфаркта миокарда.
- Для уменьшения риска летального исхода.
- Для уменьшения риска сердечно-сосудистых нарушений ( инсульт или транзиторные ишемические приступы).
- Для замедления прогрессирования атеросклероза коронарных артерий.
- Для уменьшения риска процедуры реваскуляризации.

Противопоказания

- Заболевания печени в активной фазе, стойкое повышение активности печеночных ферментов неясной этиологии.
- Порфирия.
- Миопатия.
- Детский и подростковый возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).
- Беременность.
- Повышенная чувствительность к симвастатину и другим компонентам препарата.
- Повышенная чувствительность к другим препаратам статинового ряда (ингибиторам ГМГ-КоА-редуктазы) в анамнезе.
С осторожностью назначают препарат пациентам:
- С хроническим алкоголизмом.
- После трансплантации органов.
- При проведении терапии иммунодепрессантами (в связи с повышенным риском возникновения рабдомиолиза и почечной недостаточности).
- При состояниях, которые могут привести к развитию выраженного нарушения функции почек, таких как артериальная гипотензия, острые инфекционные заболевания тяжелого течения, выраженные метаболические и эндокринные нарушения, нарушения водно-электролитного баланса, хирургические вмешательства (в т.ч. стоматологические) или травмы.
- С пониженным или повышенным тонусом скелетных мышц неясной этиологии.
- С эпилепсией.

Применение при беременности и кормлении грудью

Симвастол противопоказан при беременности. Имеются сообщения о развитии аномалий у новорожденных, матери которых принимали симвастатин при беременности. Женщины детородного возраста, принимающие симвастатин, должны избегать зачатия, используя надежные средства негормональной контрацепции. Применение Симвастола не рекомендуется у женщин детородного возраста, не использующих контрацептивные средства. Если в процессе лечения беременность все же наступила, то Симвастол следует отменить, а пациентку необходимо предупредить о возможной опасности для плода. Отмена гиполипидемических средств при беременности не оказывает существенного влияния на результаты длительного лечения первичной гиперхолестеринемии. Неизвестно, выделяется ли симвастатин с грудным молоком. При необходимости назначения Симвастола в период лактации следует учитывать, что многие лекарственные средства выделяются с грудным молоком, и имеется угроза развития тяжелых реакций, поэтому кормление грудью во время приема препарата не рекомендуется.

Способ применения и дозы

До начала лечения Симвастолом пациенту следует назначить стандартную гипохолестериновую диету, которую необходимо соблюдать в течение всего курса лечения. Симвастол следует принимать внутрь 1 раз/сут вечером, запивая достаточным количеством воды. Время приема препарата не следует связывать с приемом пищи.
При лечении гиперхолестеринемии рекомендуемая доза Симвастола варьирует от 10 мг до 80 мг 1 раз/сут вечером. Рекомендуемая начальная доза препарата для пациентов с гиперхолестеринемией составляет 10 мг. Максимальная суточная доза - 80 мг. Изменения (подбор) дозы следует проводить с интервалами в 4 недели. У большинства больных оптимальный эффект достигается при приеме препарата в дозах до 20 мг/сут.
При гомозиготной наследственной гиперхолестеринемии рекомендуемая суточная доза Симвастола составляет 40 мг 1 раз/сут вечером или 80 мг в 3 приема (20 мг утром, 20 мг днем и 40 мг вечером).
При лечении ИБС или высоком риске развития ИБС эффективные дозы Симвастола составляют 20-40 мг/сут. Поэтому рекомендуемая начальная доза у таких больных - 20 мг/сут. Изменения (подбор) дозы следует проводить с интервалами в 4 недели, при необходимости дозу можно увеличить до 40 мг/сут. Если содержание ЛПНП менее 75 мг/дл (1.94 ммоль/л), содержание общего холестерина - менее 140 мг/дл (3.6 ммоль/л), дозу препарата необходимо уменьшить.
У больных с хронической почечной недостаточностью ( КК (клиренс креатинина) менее30 мл/мин) или получающих циклоспорин, даназол, гемфиброзил или другие фибраты (кроме фенофибрата), никотиновую кислоту в липидоснижающих дозах (≥1 г/сут) одновременно с Симвастолом, максимальная рекомендуемая доза Симвастола не должна превышать 10 мг/сут.
У пациентов пожилого возраста и при почечной недостаточности легкой и средней степени тяжестиизменений дозы препарата не требуется.
Для пациентов, принимающих амиодарон или верапамил одновременно с Симвастолом, суточная доза Симвастола не должна превышать 20 мг.

Побочные действия

Со стороны пищеварительной системы: возможны боли в животе, запор, метеоризм, тошнота, диарея, панкреатит, рвота, гепатит, повышение активности печеночных трансаминаз, ЩФ, КФК.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: астенический синдром, головная боль, головокружение, бессонница, мышечные судороги, парестезии, периферическая невропатия, расплывчатость зрения, нарушение вкусовых ощущений.
Со стороны костно-мышечной системы: миопатия, миалгия, судороги мышц, слабость; редко - рабдомиолиз.
Со стороны лабораторных показателей: тромбоцитопения, повышение СОЭ, эозинофилия, повышение активности КФК.
Аллергические реакции: ангионевротический отек, ревматическая полимиалгия, васкулит, артрит, крапивница, волчаночноподобный синдром.
Дерматологические реакции: фотосенсибилизация, гиперемия кожи; редко - кожная сыпь, зуд, алопеция, дерматомиозит.
Прочие: лихорадка, приливы, одышка, анемия, сердцебиение, острая почечная недостаточность (вследствие рабдомиолиза), снижение потенции.

Особые указания

Симвастол, как и другие ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы, не следует применять при повышенном риске развития рабдомиолиза и почечной недостаточности (на фоне тяжелой острой инфекции, артериальной гипотензии, планируемой большой хирургической операции, травм, тяжелых метаболических нарушений). В начале терапии Симвастолом возможно преходящее повышение уровня печеночных ферментов. Перед началом терапии и далее регулярно следует проводить исследование функции печени (контролировать активность печеночных ферментов каждые 6 недель в течение первых 3 мес, затем каждые 8 недель в течение оставшегося первого года, и затем 1 раз в полгода), также при повышении дозы препарата следует проводить тест на определение функции печени. При повышении дозы до 80 мг необходимо проводить тест каждые 3 месяца. При стойком повышении активности трансаминаз (в 3 раза по сравнению с исходным уровнем) прием Симвастола следует прекратить. У пациентов с гипотиреозом или при наличии некоторых заболеваний почек (нефротический синдром) при повышении уровня холестерина следует сначала проводить терапию основного заболевания. Симвастол с осторожностью назначают пациентам с хроническим алкоголизмом и/или имеющим в анамнезе заболевания печени. До начала и во время лечения пациент должен находиться на гипохолестериновой диете. У больных с миалгией, миастенией и/или выраженным повышением активности КФК лечение препаратом прекращают. Симвастол не показан в тех случаях, когда имеется гипертриглицеридемия I, IV и V типов. Лечение Симвастолом может вызывать миопатию, приводящую к рабдомиолизу и почечной недостаточности. Риск развития миопатии повышается также у больных с почечной недостаточностью тяжелой степени. Все пациенты, начинающие терапию Симвастолом, а также пациенты, которым необходимо увеличить дозу препарата, должны быть предупреждены о возможности возникновения миопатии и необходимости незамедлительного обращения к врачу в случае возникновения необъяснимых болях, болезненности в мышцах, вялости или мышечной слабости, особенно если это сопровождается недомоганием или лихорадкой. Терапия препаратом должна быть немедленно прекращена, если миопатия диагностирована или предполагается. С целью своевременной диагностики миопатии в период лечения рекомендуется регулярно определять активность КФК. При лечении Симвастолом возможно повышение содержания сывороточной КФК, что следует учитывать при дифференциальной диагностике болей за грудиной. Критерием отмены препарата служит увеличение содержания КФК в сыворотке крови более чем в 10 раз относительно верхней границы нормы. Симвастол эффективен как в виде монотерапии, так и в сочетании с секвестрантами желчных кислот. В случае пропуска текущей дозы препарат необходимо принять как можно скорее. Если наступило время приема следующей дозы, дозу не удваивать. Лечение пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени проводят под контролем функции почек. Следует избегать одновременного приема Симвастола и грейпфрутового сока.

Лекарственное взаимодействие

Риск развития миопатии повышается при одновременном применении Симвастола с одним или нескольким из следующих лекарственных средств: цитостатики, фибраты (гемфиброзил, фенофибрат), иммунодепрессанты (в т.ч. циклоспорин), нефазодон, макролиды (в т.ч. эритромицин, кларитромицин), противогрибковые средства из группы азолов (в т.ч. кетоконазол, интраконазол), ингибиторы ВИЧ-протеазы (в т.ч. ритонавир), высокие дозы никотиновой кислоты. При одновременном применении симвастатина в высоких дозах с циклоспорином или даназолом риск развития миопатии/рабдомиолиза повышается. Риск развития миопатии повышается при совместном назначении других гиполипидемических средств, которые не являются мощными ингибиторами изофермента CYP3A4, но способные вызывать миопатию в условиях монотерапии. Такие как гемфиброзил и другие фибраты (кроме фенофибрата), а также никотиновая кислота в дозе ≥1 г/сут. Риск развития миопатии повышается при совместном приеме амиодарона или верапамила с симвастатином в высоких дозах. Риск развития миопатии незначительно повышается у пациентов, получающих дилтиазем одновременно с симвастатином в дозе 80 мг. Симвастатин потенцирует действие пероральных антикоагулянтов (в т.ч. фенпрокумона, варфарина) и повышает риск развития кровотечений. В связи с этим требуется контроль показателей свертываемости крови до начала лечения, а также достаточно часто в начальный период терапии. Как только достигается стабильный уровень показателя протромбинового времени или MHO, дальнейший контроль следует проводить с интервалами, рекомендуемыми для пациентов, получающих терапию антикоагулянтами. При изменении дозы или прекращении приема симвастатина также следует проводить контроль протромбинового времени или MHO по вышеизложенной схеме. Терапия симвастатином не вызывает изменений протромбинового времени и риска кровотечений у пациентов, не принимающих антикоагулянты. Симвастатин повышает уровень дигоксина в плазме крови. Колестирамин и колестипол снижают биодоступность (применение симвастатина возможно через 4 ч после приема указанных лекарственных средств, при этом отмечается аддитивный эффект).
Сок грейпфрута содержит один или более компонентов, которые ингибируют изофермент CYP3A4 и могут повышать концентрацию в плазме крови препаратов, метаболизирующихся при участии CYP3A4. Повышение активности ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы после приема 250 мл сока в день является минимальным и не имеет клинического значения. Однако потребление большого объема сока (более 1 л в день) при приеме симвастатина значительно увеличивает уровень ингибирующей активности в отношении ГМГ-КоА-редуктазы в плазме крови. В связи с этим необходимо избегать употребления сока грейпфрута в больших количествах.

Передозировка

Ни в одном из известных нескольких случаев передозировки (максимальная принятая доза 450 мг) специфических симптомов не выявлено.
Лечение: следует вызвать рвоту, назначить активированный уголь; при необходимости проводят симптоматическую терапию. Следует контролировать функции печени и почек, уровень КФК в сыворотке крови.
При развитии миопатии с рабдомиолизом и острой почечной недостаточностью (редкий, но тяжелый побочный эффект) следует немедленно прекратить прием препарата, назначить диуретик и натрия бикарбонат (в/в инфузия). При необходимости показан гемодиализ. Рабдомиолиз может вызывать гиперкалиемию, которую можно устранить в/в введением кальция хлорида или кальция глюконата, инфузией декстрозы (глюкозы) с инсулином, использованием калиевых ионообменных препаратов или, в тяжелых случаях, с помощью гемодиализа.

Условия хранения

Хранить при температуре не выше 25 °С.

Срок годности

3 года.

Симвастол

Форма випуску

Таблетки, вкриті оболонкою

Склад

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить: симвастатин 40 мг.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, аскорбінова кислота, лимонної кислоти моногідрат, целюлоза мікрокристалічна РН101, крохмаль прежелатинізований, бутилгидроксианизол, магнію стеарат, Opadry 33G24737.

Упаковка

28 шт.

Фармакологічна дія

Симвастол - гіполіпідемічний препарат, що отримується синтетичним шляхом із продукту ферментації Aspergillus tereus. Є неактивним лактоном, в організмі метаболізується з утворенням гидроксикислотного похідного. Активний метаболіт пригнічує ГМГ-КоА-редуктазу, фермент, каталазирующий початкову реакцію утворення мевалоната з ГМГ-КоА. Оскільки перетворення ГМГ-КоА в мевалонат являє собою ранній етап синтезу холестерину, застосування симвастатину не викликає накопичення в організмі потенційно токсичних стеролів. ГМГ-КоА легко метаболізується до ацетил-КоА, який бере участь у багатьох процесах синтезу в організмі. Викликає зниження вмісту в плазмі крові ТГ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ і загального холестерину (у випадках гетерозиготною сімейної та несімейної форм гіперхолестеринемії, при змішаній гіперліпідемії, коли підвищений вміст холестерину є фактором ризику). Підвищує вміст ЛПВЩ і зменшує співвідношення ЛПНЩ/ЛПВЩ і загальний холестерин/ЛПВЩ. Початок прояву ефекту - через 2 тижні від початку прийому, максимальний терапевтичний ефект досягається через 4-6 тижнів. Дія зберігається при продовженні лікування, при припиненні терапії вміст холестерину поступово повертається до вихідного рівня.

Показання

Гіперхолестеринемія:
- Первинна гіперхолестеринемія (тип Iia і IIb) при неефективності дієтотерапії з низьким вмістом холестерину та інших немедикаментозних заходів (фізичне навантаження і зниження маси тіла) у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення коронарного атеросклерозу .
- Комбінована гіперхолестеринемія і гіпертригліцеридемія, не коректована спеціальною дієтою і фізичним навантаженням.
Ішемічна хвороба серця:
- Для профілактики інфаркту міокарда.
- Для зменшення ризику летального результату.
- Для зменшення ризику серцево-судинних порушень ( інсульт або транзиторні ішемічні напади).
- Для сповільнення прогресування атеросклерозу коронарних артерій.
- Для зменшення ризику процедур реваскуляризації.

Протипоказання

- Захворювання печінки в активній фазі, стійке підвищення активності печінкових ферментів неясної етіології.
- Порфирія.
- Міопатія.
- Дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
- Вагітність.
- Підвищена чутливість до симвастатину та інших компонентів препарату.
- Підвищена чутливість до інших препаратів статинового ряду (інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази) в анамнезі.
З обережністю призначають препарат пацієнтам:
- З хронічним алкоголізмом.
- Після трансплантації органів.
- При проведенні терапії імунодепресантами (у зв'язку з підвищеним ризиком виникнення рабдоміолізу і ниркової недостатності).
- При станах, які можуть призвести до розвитку вираженого порушення функції нирок, таких як артеріальна гіпотензія, гострі інфекційні захворювання тяжкого перебігу, виражені метаболічні та ендокринні порушення, порушення водно-електролітного балансу, хірургічні втручання (у т. ч. стоматологічні) або травми.
- Зі зниженим або підвищеним тонусом скелетних м'язів неясної етіології.
- З епілепсією.

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Симвастол протипоказаний при вагітності. Є повідомлення про розвиток аномалій у новонароджених, матері яких приймали симвастатин при вагітності. Жінки дітородного віку, які приймають симвастатин, повинні уникати зачаття, використовуючи надійні засоби негормональною контрацепції. Застосування Симвастола не рекомендується у жінок дітородного віку, які не використовують контрацептивні засоби. Якщо в процесі лікування вагітність все ж настала, то Симвастол слід скасувати, а пацієнтку необхідно попередити про можливу небезпеку для плоду. Скасування гіполіпідемічних засобів при вагітності не чинить істотного впливу на результати довготривалого лікування первинної гіперхолестеринемії. Невідомо, чи виділяється симвастатин з грудним молоком. При необхідності призначення Симвастола в період лактації слід враховувати, що багато лікарських засобів виділяються з грудним молоком, і є загроза розвитку тяжких реакцій, тому годування груддю під час прийому препарату не рекомендується.

Спосіб застосування та дози

До початку лікування Симвастолом пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринову дієту, якої необхідно дотримуватися протягом усього курсу лікування. Симвастол слід приймати внутрішньо 1 раз/добу ввечері, запиваючи достатньою кількістю води. Час прийому препарату не слід пов'язувати з прийомом їжі.
При лікуванні гіперхолестеринемії рекомендована доза Симвастола варіює від 10 мг до 80 мг 1 раз/добу ввечері. Рекомендована початкова доза препарату для пацієнтів з гіперхолестеринемією становить 10 мг. Максимальна добова доза - 80 мг. Зміни (підбір дози слід проводити з інтервалами в 4 тижні. У більшості хворих оптимальний ефект досягається при прийомі препарату в дозах до 20 мг/добу.
При гомозиготною спадковою гіперхолестеринемії рекомендована добова доза Симвастола становить 40 мг 1 раз/добу ввечері або 80 мг в 3 прийоми (20 мг вранці, 20 мг вдень і 40 мг ввечері).
При лікуванні ІХС або високий ризик розвитку ІХС ефективні дози Симвастола становлять 20-40 мг/добу. Тому рекомендована початкова доза у таких хворих - 20 мг/добу. Зміни (підбір дози слід проводити з інтервалами в 4 тижні, при необхідності дозу можна збільшити до 40 мг/добу. Якщо вміст ЛПНЩ менше 75 мг/дл (1.94 ммоль/л), вміст загального холестерину - менше 140 мг/дл (3.6 ммоль/л), дозу препарату необхідно зменшити.
У хворих з хронічною нирковою недостатністю ( КК (кліренс креатиніну) менее30 мл/хв) або отримують циклоспорин, даназол, гемфіброзил або інші фібрати (крім фенофибрата), нікотинову кислоту в липидоснижающих дозах (≥1 г/добу) одночасно з Симвастолом, максимальна рекомендована доза Симвастола не повинна перевищувати 10 мг/добу.
У пацієнтів літнього віку та при нирковій недостатності легкого та середнього ступеня тяжкостізмін дози препарату не потрібно.
Для пацієнтів, які приймають аміодарон або верапаміл одночасно з Симвастолом, добова доза Симвастола не повинна перевищувати 20 мг.

Побічні дії

З боку травної системи: можливі болі в животі, запор, метеоризм, нудота, діарея, панкреатит, блювання, гепатит, підвищення активності печінкових трансаміназ, ЛФ, КФК.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: астенічний синдром, головний біль, запаморочення, безсоння, м'язові судоми, парестезії, периферична невропатія, розпливчастість зору, порушення смакових відчуттів.
З боку кістково-м'язової системи: міопатія, міалгія, судоми м'язів, слабкість; рідко - рабдоміоліз.
З боку лабораторних показників: тромбоцитопенія, підвищення ШОЕ, еозинофілія, підвищення активності КФК.
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, ревматична поліміалгія, васкуліт, артрит, кропив'янка, вовчакоподібний синдром.
Дерматологічні реакції: фотосенсибілізація, гіперемія шкіри; рідко - шкірний висип, свербіж, алопеція, дерматоміозит.
Інші: пропасниця, припливи, задишка, анемія, серцебиття, гостра ниркова недостатність (внаслідок рабдоміолізу), зниження потенції.

Особливі вказівки

Симвастол, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, не слід застосовувати при підвищеному ризику розвитку рабдоміолізу і ниркової недостатності (на тлі тяжкої гострої інфекції, артеріальної гіпотензії, планованої великої хірургічної операції, травми, тяжких метаболічних порушень). На початку терапії Симвастолом можливе тимчасове підвищення рівня печінкових ферментів. Перед початком терапії і далі слід регулярно проводити дослідження функції печінки (контролювати активність печінкових ферментів кожні 6 тижнів протягом перших 3 місяців, потім кожні 8 тижнів протягом решти першого року, потім 1 раз у півроку), також при підвищенні дози препарату слід проводити тест на визначення функції печінки. При підвищенні дози до 80 мг необхідно проводити тест кожні 3 місяці. При стійкому підвищенні активності трансаміназ (в 3 рази порівняно з вихідним рівнем) прийом Симвастола слід припинити. У пацієнтів з гіпотиреозом або при наявності деяких захворювань нирок (нефротичний синдром) при підвищенні рівня холестерину слід спочатку проводити терапію основного захворювання. Симвастол з обережністю призначають пацієнтам з хронічним алкоголізмом та/або мають в анамнезі захворювання печінки. До початку і під час лікування пацієнт повинен перебувати на гипохолестериновой дієті. У хворих з міалгією, міастенією та/або вираженим підвищенням активності КФК лікування препаратом припиняють. Симвастол не показаний у тих випадках, коли є гіпертригліцеридемія I, IV та V типів. Лікування Симвастолом може викликати міопатію, що приводить до рабдомиолизу і ниркової недостатності. Ризик розвитку міопатії підвищується також у хворих з нирковою недостатністю тяжкого ступеня. Всі пацієнти, які починають терапію Симвастолом, а також пацієнти, котрим необхідно збільшити дозу препарату, повинні бути попереджені про можливість виникнення міопатії та необхідність негайного звернення до лікаря у разі виникнення непояснених болях, болючості у м'язах, млявості чи м'язової слабкості, особливо якщо це супроводжується нездужанням або пропасницею. Терапія препаратом повинна бути негайно припинена, якщо міопатія діагностована або передбачається. З метою своєчасної діагностики міопатії у період лікування рекомендується регулярно визначати активність КФК. При лікуванні Симвастолом можливе підвищення вмісту сироваткової КФК, що слід враховувати при диференційній діагностиці болю за грудиною. Критерієм відміни препарату служить збільшення вмісту КФК в сироватці крові більш ніж у 10 разів відносно верхньої межі норми. Симвастол ефективний як у вигляді монотерапії, так і в поєднанні з секвестрантами жовчних кислот. У разі пропуску поточної дози препарат необхідно прийняти якомога швидше. Якщо настав час прийому наступної дози, дозу не подвоювати. Лікування пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня проводять під контролем функції нирок. Слід уникати одночасного прийому Симвастола і грейпфрутового соку.

Лікарська взаємодія

Ризик розвитку міопатії підвищується при одночасному застосуванні Симвастола з одним або кількома з наступних лікарських засобів: цитостатики, фібрати (гемфіброзил, фенофібрат), імунодепресанти (у т. ч. циклоспорин), нефазодон, макроліди (в т. ч. еритроміцин, кларитроміцин), протигрибкові засоби з групи азолів (у т. ч. кетоконазол, ітраконазол), інгібітори ВІЛ-протеази (у т. ч. ритонавір), високі дози нікотинової кислоти. При одночасному застосуванні симвастатину у високих дозах з циклоспорином або даназолом ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу підвищується. Ризик розвитку міопатії підвищується при спільному призначенні інших гіполіпідемічних засобів, які не є потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4, але здатні спричиняти міопатію в умовах монотерапії. Такі як гемфіброзил та інші фібрати (крім фенофибрата), а також нікотинова кислота в дозі ≥1 р/добу. Ризик розвитку міопатії підвищується при спільному прийомі аміодарону або верапамілу з симвастатином у високих дозах. Ризик розвитку міопатії незначно підвищується у пацієнтів, які отримують дилтіазем одночасно із симвастатином у дозі 80 мг. Симвастатин потенціює дію пероральних антикоагулянтів (у т. ч. фенпрокумону, варфарину) і підвищує ризик розвитку кровотеч. У зв'язку з цим потрібно контроль показників згортання крові до початку лікування, а також досить часто в початковий період терапії. Як тільки досягається стабільний рівень показника протромбінового часу або MHO, подальший контроль слід проводити з інтервалами, що рекомендовані для пацієнтів, які отримують терапію антикоагулянтами. При зміні дози або припиненні прийому симвастатину також слід проводити контроль протромбінового часу або MHO за вищевикладеною схемою. Терапія симвастатином не спричиняє змін протромбінового часу та ризику кровотеч у пацієнтів, які не приймають антикоагулянти. Симвастатин підвищує рівень дигоксину у плазмі крові. Холестерамін та колестипол знижують біодоступність (застосування симвастатину можливе через 4 год після прийому зазначених лікарських засобів, при цьому відзначається адитивний ефект).
Сік грейпфрута містить один або більше компонентів, які інгібують ізофермент CYP3A4 і можуть підвищити концентрацію в плазмі крові препаратів, що метаболізуються за участю CYP3A4. Підвищення активності інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази після вживання 250 мл соку на день є мінімальним і не має клінічного значення. Однак споживання великої кількості соку (більше 1 л на день) при прийомі симвастатину значно збільшує рівень інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові. У зв'язку з цим необхідно уникати вживання соку грейпфрута у великих кількостях.

Передозування

Ні в одному з відомих декількох випадків передозування (максимальна прийнята доза 450 мг) специфічних симптомів не виявлено.
Лікування: слід викликати блювання, призначити активоване вугілля; при необхідності проводять симптоматичну терапію. Слід контролювати функції печінки і нирок, рівень КФК у сироватці крові.
При розвитку міопатії з рабдоміоліз і гострою нирковою недостатністю (рідкісний, але важкий побічний ефект) слід негайно припинити прийом препарату, призначити діуретик і натрію бікарбонат (в/в інфузія). При необхідності показаний гемодіаліз. Рабдоміоліз може викликати гіпокаліємію, яку можна усунути в/в введенням кальцію хлориду або кальцію глюконату, інфузією декстрози (глюкози) з інсуліном, використанням калієвих іонообмінних препаратів або, у важких випадках, за допомогою гемодіалізу.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності

3 роки.


(1829)

Комментарии
Пока нет комментариев
Написать комментарий
Заказ обратного звонка
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время
Ваша заявка принята
Мы свяжемся с Вами в ближайшее время