Купить Розулип таблетки 20 мг, 28 шт.

Розулип

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой

1 табл.содержит розувастатин 20 мг

28 шт.

Розулип оказывает гиполипидемическое действие. Снижает повышенную концентрацию холестерина липопротеинов низкой плотности (Хс-ЛПНП), общего холестерина и триглицеридов, а также повышает концентрацию холестерина липопротеинов высокой плотности (Хс-ЛПВП). Кроме того, розувастатин снижает концентрацию аполипопротеина В (АпоВ), холестерина неЛПВП (Хс-неЛПВП), холестерина липопротеинов очень низкой плотности (Хс-ЛПОНП), триглицеридов липопротеинов очень низкой плотности (ТГ-ЛПОНП) и увеличивает содержание аполипопротеина A-I (АпоА-I). Также розувастатин снижает соотношение Хс-ЛПНП/Хс-ЛПВП, общий холестерин/Хс-ЛПВП, Хс-неЛПВП/Хс-ЛПВП и АпоВ/АпоА-I. Терапевтический эффект препарата проявляется в течение одной недели после начала лечения. За 2 нед терапии эффективность достигает уровня, который составляет 90% от максимально возможного. Максимальный терапевтический эффект обычно достигается к 4-й неделе терапии и поддерживается при регулярном приеме. Безопасность и эффективность розувастатина в детской популяции не доказаны. Для этой категории пациентов опыт применения препарата ограничивается небольшим количеством пациентов (возраст 8 лет и старше) с гомозиготной наследственной гиперхолестеринемией.

первичная гиперхолестеринемия (тип IIa по Фредриксону, включая семейную гетерозиготную гиперхолестеринемию) или смешанная гиперхолестеринемия (тип IIb), в качестве дополнения к диете, когда диета и другие немедикаментозные методы лечения (например физические упражнения, снижение массы тела) оказываются недостаточными; гомозиготная наследственная гиперхолестеринемия, в качестве дополнения к диете и другим методам лечения, направленным на снижение уровня липидов в крови (например аферез ЛПНП), а также в случаях, когда эти методы недостаточно эффективны; гипертриглицеридемия (тип IV по Фредриксону), в качестве дополнения к диете; для замедления прогрессирования атеросклероза, в качестве дополнения к диете у пациентов, в т.ч. которым показана терапия для снижения уровня общего Хс и Хс-ЛПНП. повышенная чувствительность к розувастатину и другим компонентам препарата Розулип; заболевания печени в активной фазе, включая стойкое повышение сывороточной активности трансаминаз или повышение активности трансаминаз в сыворотке крови более чем в 3 раза по сравнению с ВГН; тяжелые нарушения функции почек (Cl креатинина менее 30 мл/мин); миопатия; одновременный прием циклоспорина; беременность, период лактации, а также отсутствие адекватных методов контрацепции у женщин с сохранной репродуктивной функцией; предрасположенность к развитию миотоксических осложнений; детский возраст до 18 лет (ввиду отсутствия достаточных клинических данных эффективность и безопасность не установлены); непереносимость лактозы, дефицит лактазы или глюкозо-галактозная мальабсорбция (препарат содержит лактозу).

С осторожностью: риск развития миопатии/рабдомиолиза — почечная недостаточность, гипотиреоз, личный или семейный анамнез наследственных мышечных заболеваний и предшествующий анамнез мышечной токсичности при применении других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы или фибратов; чрезмерное употребление алкоголя; пациенты старше 65 лет; состояния, при которых отмечено повышение плазменной концентрации розувастатина; пациенты азиатской расы; одновременное применение с фибратами; заболевания печени в анамнезе; сепсис; артериальная гипотензия; обширные хирургические вмешательства, травмы; тяжелые метаболические, эндокринные или электролитные нарушения или неконтролируемые судорожные припадки.

Розулип противопоказан при беременности и в период лактации (грудное вскармливание). При диагностировании беременности в процессе терапии прием препарата должен быть прекращен немедленно.

Женщины репродуктивного возраста должны применять адекватные методы контрацепции. Поскольку Хс и продукты его биосинтеза важны для развития плода, потенциальный риск ингибирования ГМГ-КоА-редуктазы превышает пользу от применения препарата.

Данные о выделении розувастатина с грудным молоком отсутствуют, поэтому при необходимости применения препарата в период лактации грудное вскармливание следует прекратить.

Внутрь, не разжевывать и не измельчать таблетку, проглатывать целиком, запивая водой. Препарат Розулип можно принимать в любое время суток, независимо от приема пищи.

Перед тем как начинать лечение препаратом Розулип, пациенту необходимо назначить стандартную диету с низким содержанием холестерина. Пациент должен соблюдать диету в течение всего курса терапии. Дозу препарата следует подбирать индивидуально в зависимости от показаний и терапевтического ответа на лечение, принимая во внимание текущие рекомендации по целевым уровням липидов.

Рекомендуемая начальная доза препарата Розулип для пациентов, начинающих принимать препарат или переведенных с приема других ингибиторов ГМГ-КоА- редуктазы, составляет 5 или 10 мг один раз в сутки. При выборе начальной дозы следует руководствоваться содержанием холестерина у пациента и принимать во внимание риск развития сердечно-сосудистых осложнений, а также необходимо оценивать потенциальный риск развития побочных эффектов. В случае необходимости через 4 нед доза может быть увеличена.

После приема в течение 4 нед дозы, превышающей рекомендуемую начальную, последующее ее повышение до 40 мг можно проводить только у пациентов с тяжелой степенью гиперхолестеринемии и высоким риском сердечно-сосудистых осложнений (особенно у пациентов с семейной гиперхолестеринемией), у которых не был достигнут желаемый результат терапии при приеме в дозе 20 мг и которые будут находиться под наблюдением специалиста. Рекомендуется особенно тщательное наблюдение за пациентами, получающими препарат в дозе 40 мг.

Для лечения пациентов старше 65 лет рекомендуемая начальная доза 5 мг. Необходимость в других изменениях дозы препарата, связанных с возрастом пациентов, отсутствует.

Пациентам с почечной недостаточностью легкой или средней степени тяжести коррекция дозы не требуется. Пациентам с умеренными нарушениями функции почек (Cl креатинина менее 60 мл/мин) рекомендуется начальная доза препарата 5 мг. Доза 40 мг противопоказана пациентам с умеренными нарушениями функции почек. При тяжелой почечной недостаточности препарат Розулип противопоказан в любых дозах.

При назначении доз 10 и 20 мг рекомендуемая начальная доза для пациентов азиатской расы составляет 5 мг. Противопоказано назначение препарата в дозе 40 мг пациентам азиатской расы.

При назначении доз 10 и 20 мг рекомендуемая начальная доза для пациентов, предрасположенных к миопатии, составляет 5 мг. Противопоказано назначение препарата в дозе 40 мг пациентам с факторами, которые могут указывать на предрасположенность к развитию миопатии.

После 2—4 нед терапии и/или при повышении дозы препарата Розулип необходим контроль показателей липидного обмена, при необходимости требуется коррекция дозы.

На фоне терапии розувастатином регистрировались преимущественно легкие и преходящие нежелательные явления. Аналогично другим ингибиторам ГМГ-КоА-редуктазы, частота нежелательных реакций, связанных с терапией розувастатином, характеризуется зависимостью от дозы.

Классификация нежелательных реакций в зависимости от частоты возникновения: часто (от ≥1/100 до

Со стороны иммунной системы: редко — реакции повышенной чувствительности, включая ангионевротический отек.

Со стороны нервной системы: часто — головная боль, головокружение; очень редко — полинейропатия, потеря памяти.

Со стороны пищеварительной системы: часто — запор, тошнота, боль в животе; нечасто — незначительное, бессимптомное, транзиторное повышение активности печеночных трансаминаз; редко — панкреатит; неуточненная частота — диарея; очень редко — желтуха, гепатит.

Со стороны кожи и подкожных структур: нечасто — кожный зуд, сыпь и крапивница; неуточненная частота — синдром Стивенса-Джонсона.

Со стороны костно-мышечной системы: часто — миалгия; редко — миопатия (включая миозит) и рабдомиолиз с острой почечной недостаточностью или без нее. Дозозависимое повышение концентрации креатинфосфокиназы (КФК) наблюдается у небольшого числа пациентов, принимавших розувастатин. В большинстве случаев оно было незначительным, бессимптомным и временным. В случае повышения концентрации КФК более чем в 5 раз выше ВГН терапию следует приостановить. Очень редко — артралгия.

Со стороны мочевыделительной системы: протеинурия (менее 1% пациентов, получающих дозу 10—20 мг, и около 3% пациентов, получающих дозу 40 мг). В большинстве случаев протеинурия уменьшается или исчезает в процессе терапии и не означает возникновения острого или прогрессирования существующего заболевания почек. Очень редко — гематурия.

Со стороны органов дыхания: частота неизвестна — кашель, одышка.

Со стороны лабораторных показателей: повышение концентрации глюкозы, билирубина, активности ГГТП, ЩФ.

Прочие: часто — астенический синдром; возможны нарушения функции щитовидной железы.

Следующие нежелательные явления были зарегистрированы на фоне терапии некоторыми статинами: нарушения сна, включая бессонницу и кошмарные сновидения; нарушения половой функции; депрессия; очень редкие случаи интерстициального заболевания легких, которые в основном регистрировались при долговременной терапии статинами.

Циклоспорин. При одновременном применении розувастатина и циклоспорина AUC розувастатина — в среднем в 7 раз выше значения, которое отмечалось у здоровых добровольцев. Совместное применение приводит к повышению концентрации розувастатина в плазме крови в 11 раз, плазменная концентрация циклоспорина при этом не меняется.

Антагонисты витамина К. Начало терапии розувастатином или повышение дозы препарата у пациентов, получающих одновременно антагонисты витамина К (например варфарин), может приводить к увеличению ПВ и MHO. Отмена розувастатина или снижение его дозы может приводить к уменьшению MHO. В таких случаях рекомендуется контроль MHO.

Гемфиброзил и гиполипидемические средства. Совместное применение розувастатина и гемфиброзила приводит к увеличению в 2 раза Сmах в плазме крови и AUC розувастатина. Возможно фармакодинамическое взаимодействие. Гемфиброзил, другие фибраты и никотиновая кислота в липидснижающих дозах (более 1 г/сут) увеличивали риск возникновения миопатии при одновременном применении с другими ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы, возможно, в связи с тем, что они могут вызывать миопатию и при использовании в качестве монотерапии. При одновременном приеме препарата с гемфиброзилом, фибратами, никотиновой кислотой в липидснижающих дозах (более 1 г/сут) пациентам рекомендуется начальная доза препарата 5 мг. Терапия розувастатином в дозе 40 мг противопоказана при сопутствующем применении фибратов.

Эзетимиб. Одновременное применение препарата Розулип и эзетимиба не сопровождалось изменением AUC и Сmах обоих лекарственных препаратов. Тем не менее, между розувастатином и эзетимибом нельзя исключить фармакодинамическое взаимодействие с развитием побочных эффектов.

Ингибиторы протеаз. Несмотря на то что точный механизм взаимодействия неизвестен, совместный прием ингибиторов протеаз может приводить к значительному увеличению экспозиции розувастатина. Фармакокинетическое исследование по одновременному применению 20 мг розувастатина с комбинированным препаратом, содержащим два ингибитора протеаз (400 мг лопинавира/100 мг ритонавира), у здоровых добровольцев приводило к приблизительно двукратному и пятикратному увеличению AUC(0—24) и Сmах розувастатина соответственно. Поэтому не рекомендуется одновременный прием розувастатина и ингибиторов протеаз при лечении пациентов с ВИЧ.

Антациды. Одновременное применение розувастатина и суспензий антацидов, содержащих алюминия и магния гидроксид, приводит к снижению плазменной концентрации розувастатина примерно на 50%. Данный эффект выражен слабее, если суспензия антацидов применяется через 2 ч после приема розувастатина. Клиническое значение подобного взаимодействия не изучалось.

Эритромицин. Одновременное применение розувастатина и эритромицина приводит к уменьшению AUC розувастатина на 20% и Сmах розувастатина на 30%, вероятно, в результате усиления моторики кишечника, вызываемого приемом эритромицина.

Пероральные контрацептивы/ гормонозаместительная терапия. Одновременное применение розувастатина и пероральных контрацептивов увеличивает AUC этинилэстрадиола и AUC норгестрела на 26 и 34% соответственно. Такое увеличение плазменной концентрации должно учитываться при подборе дозы пероральных контрацептивов на фоне применения Розулипа. Фармакокинетические данные по одновременному применению Розулипа и гормонозаместительной терапии отсутствуют, следовательно, нельзя исключить аналогичного эффекта и при использовании этого сочетания. Однако подобная комбинация широко использовалась во время проведения клинических исследований и хорошо переносилась пациентами.

Другие лекарственные препараты. Не ожидается клинически значимого взаимодействия розувастатина с дигоксином.

Изоферменты цитохрома Р450. Результаты исследований in vivo и in vitro показали, что розувастатин не является ни ингибитором, ни индуктором изоферментов системы цитохрома Р450. Кроме того, розувастатин является слабым субстратом для этих изоферментов. Не было отмечено клинически значимого взаимодействия между розувастатином и флуконазолом (ингибитором изоферментов CYP2C9 и CYP3A4) и кетоконазолом (ингибитором изоферментов CYP2A6 и CYP3A4). Совместное применение розувастатина и итраконазола (ингибитора изофермента CYP3A4) увеличивает AUC розувастатина на 28% (клинически незначимо). Таким образом, не ожидается взаимодействия, связанного с системой цитохрома Р450.

Лечение: специфического антидота нет. Рекомендуется проводить симптоматическое лечение и мероприятия, направленные на поддержание функций жизненно важных органов и систем. Необходим контроль функции печени и уровня КФК в сыворотке крови. Эффективность гемодиализа маловероятна.

При температуре не выше 30 °C.

2 года.

Розулип

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

1 табл.містить розувастатин 20 мг

28 шт.

Розулип чинить гіполіпідемічну дію. Знижує підвищену концентрацію холестерину ліпопротеїнів низької щільності (Хс-ЛПНЩ), загального холестерину та тригліцеридів, а також підвищує концентрацію холестерину ліпопротеїнів високої щільності (Хс-ЛПВЩ). Крім того, розувастатин знижує концентрацію аполіпопротеїну В (АпоВ), холестерину неЛПВП (Хс-неЛПВП), холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності (Хс-ЛПДНЩ), тригліцеридів ліпопротеїнів дуже низької щільності (ТГ-ЛПДНЩ) і збільшує вміст аполіпопротеїну А-І (АпоА-І). Також розувастатин зменшує співвідношення Хс-ЛПНЩ/Хс-ЛПВЩ, загальний холестерин/Хс-ЛПВЩ, Хс-неЛПВП/Хс-ЛПВЩ та АпоВ/АпоА-І Терапевтичний ефект препарату проявляється протягом одного тижня після початку лікування. За 2 тижні терапії ефективність досягає рівня, який становить 90% від максимально можливого. Максимальний терапевтичний ефект зазвичай досягається на 4-му тижні терапії і підтримується при регулярному прийомі. Безпека та ефективність розувастатина в дитячій популяції не доведені. Для цієї категорії пацієнтів досвід застосування препарату обмежується невеликою кількістю пацієнтів (вік 8 років і старше) з гомозиготною спадковою гіперхолестеринемією.

первинна гіперхолестеринемія (тип за Фредриксоном Ііа, включаючи сімейну гетерозиготную гіперхолестеринемію) або змішана гіперхолестеринемія (тип IIb), як доповнення до дієти, коли дієта та інші немедикаментозні методи лікування (наприклад фізичні вправи, зменшення маси тіла) виявляються недостатніми; гомозиготная спадкова гіперхолестеринемія, як доповнення до дієти та інших методів лікування, спрямованих на зниження рівня ліпідів у крові (наприклад аферез ЛПНЩ), а також у випадках, коли ці методи недостатньо ефективні; гіпертригліцеридемія (тип IV за Фредриксоном), як доповнення до дієти; для уповільнення прогресування атеросклерозу, як доповнення до дієти у пацієнтів, у т. ч. яким показана терапія для зниження рівня загального Хс та Хс-ЛПНЩ. підвищена чутливість до розувастатину та інших компонентів препарату Розулип; захворювання печінки в активній фазі, включаючи стійке підвищення сироваткової активності трансаміназ або підвищення активності трансаміназ у сироватці крові більше ніж в 3 рази порівняно з ВМН; тяжкі порушення функції нирок (Cl креатиніну менше 30 мл/хв); міопатія; одночасний прийом циклоспорину; вагітність, період лактації, а також відсутність адекватних методів контрацепції у жінок із збереженою репродуктивною функцією; схильність до розвитку миотоксических ускладнень; дитячий вік до 18 років (через відсутність достатніх клінічних даних про ефективність і безпека не встановлені); непереносимість лактози, дефіциту лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу).

З обережністю: ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу - ниркова недостатність, гіпотиреоз, особистий або сімейний анамнез спадкових м'язових захворювань і попередній анамнез м'язової токсичності при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів; надмірне вживання алкоголю; пацієнти старше 65 років; стани, при яких відмічено підвищення плазмової концентрації розувастатина; пацієнтів азіатської раси; одночасне застосування з фібратами; захворювання печінки в анамнезі; сепсис; артеріальна гіпотензія; обширні хірургічні втручання, травми; тяжкі метаболічні, ендокринні або електролітні порушення або мимовільні судорожні припадки.

Розулип протипоказаний при вагітності і в період лактації (грудне вигодовування). При діагностуванні вагітності в процесі терапії прийом препарату повинен бути припинений негайно.

Жінки репродуктивного віку повинні застосовувати адекватні методи контрацепції. Оскільки Хс і продукти його біосинтезу важливі для розвитку плоду, потенційний ризик інгібування ГМГ-КоА-редуктази перевищує користь від застосування препарату.

Дані про виділення розувастатина з грудним молоком відсутні, тому при необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.

Всередину, не розжовувати і не подрібнювати таблетку, проковтувати цілком, запиваючи водою. Препарат Розулип можна приймати в будь-який час доби, незалежно від прийому їжі.

Перед тим як розпочинати лікування препаратом Розулип, пацієнтові необхідно призначити стандартну дієту з низьким вмістом холестерину. Пацієнт повинен дотримуватися дієти протягом усього курсу терапії. Дозу препарату слід підбирати індивідуально залежно від показань і терапевтичного відповіді на лікування, беручи до уваги поточні рекомендації щодо цільових рівнів ліпідів.

Рекомендована початкова доза препарату Розулип для пацієнтів, які починають приймати препарат або переведених з прийому інших інгібіторів ГМГ-КоА - редуктази, становить 5 або 10 мг один раз на добу. При виборі початкової дози слід керуватися вмістом холестерину у пацієнта і брати до уваги ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, а також необхідно оцінювати потенційний ризик розвитку побічних ефектів. У разі необхідності через 4 тижні доза може бути збільшена.

Після прийому протягом 4 тижнів дози, що перевищує рекомендовану початкову, подальше її підвищення до 40 мг можна проводити тільки у пацієнтів з тяжким ступенем гіперхолестеринемії і високим ризиком серцево-судинних ускладнень (особливо у пацієнтів з сімейною гіперхолестеринемією), у яких не був досягнутий бажаний результат терапії при прийомі в дозі 20 мг та які перебуватимуть під наглядом фахівця. Рекомендується особливо ретельний нагляд за пацієнтами, які отримують препарат у дозі 40 мг.

Для лікування пацієнтів старше 65 років рекомендована початкова доза 5 мг. Необхідність в інших змінах дози препарату, пов'язаних з віком пацієнтів, відсутня.

Пацієнтам з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Пацієнтам з помірними порушеннями функції нирок (Cl креатиніну менше 60 мл/хв) рекомендується початкова доза препарату 5 мг. Доза 40 мг протипоказана пацієнтам з помірними порушеннями функції нирок. При тяжкій нирковій недостатності препарат Розулип протипоказаний у будь-яких дозах.

При призначенні доз 10 і 20 мг рекомендована початкова доза для пацієнтів азіатської раси становить 5 мг. Протипоказане призначення препарату в дозі 40 мг пацієнтам азіатської раси.

При призначенні доз 10 і 20 мг рекомендована початкова доза для пацієнтів, схильних до міопатії, становить 5 мг. Протипоказане призначення препарату в дозі 40 мг пацієнтам з факторами, які можуть вказувати на схильність до розвитку міопатії.

Після 2-4 тижнів терапії і/або при підвищенні дози препарату Розулип необхідний контроль показників ліпідного обміну, при необхідності потрібна корекція дози.

На тлі терапії розувастатином реєструвалися переважно легкі і минущі небажані явища. Подібно до інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота небажаних реакцій, пов'язаних з терапією розувастатином, характеризується залежністю від дози.

Класифікація небажаних реакцій залежно від частоти виникнення: часто (від ≥1/100 до

З боку імунної системи: рідко - реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк.

З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення; дуже рідко - полінейропатія, втрата пам'яті.

З боку травної системи: часто - запор, нудота, біль у животі; нечасто - незначне, безсимптомний, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ; рідко - панкреатит; неуточненная частота - діарея; дуже рідко - жовтяниця, гепатит.

З боку шкіри і підшкірних структур: нечасто - шкірний свербіж, висипи та кропив'янка; неуточненная частота - синдром Стівенса-Джонсона.

З боку кістково-м'язової системи: часто - міалгія; рідко - міопатія (включаючи міозит) і рабдоміоліз з гострою нирковою недостатністю або без неї. Дозозалежне підвищення концентрації креатинфосфокінази (КФК) спостерігається у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин. У більшості випадків воно було незначним, безсимптомним та тимчасовим. У разі підвищення концентрації КФК більш ніж у 5 разів вище ВМН терапію слід припинити. Дуже рідко - артралгія.

З боку сечовидільної системи: протеїнурія (менше 1% пацієнтів, які отримували дозу 10-20 мг, і близько 3% пацієнтів, які отримували дозу 40 мг). У більшості випадків протеїнурія зменшується або зникає в процесі терапії і не означає виникнення гострого або прогресування існуючого захворювання нирок. Дуже рідко - гематурія.

З боку органів дихання: частота невідома - кашель, задишка.

З боку лабораторних показників: підвищення концентрації глюкози, білірубіну, активності ГГТП, ЛФ.

Інші: часто - астенічний синдром; можливі порушення функції щитовидної залози.

Наступні небажані явища були зареєстровані на тлі терапії деякими статинами: порушення сну, включаючи безсоння і кошмарні сновидіння; порушення статевої функції; депресія; дуже рідкісні випадки інтерстиціального захворювання легень, які в основному реєструвалися при довготривалій терапії статинами.

Циклоспорин. При одночасному застосуванні розувастатина та AUC циклоспорину розувастатина - в середньому в 7 разів вище значення, яке відзначалося у здорових добровольців. Спільне застосування призводить до підвищення концентрації розувастатина в плазмі крові в 11 разів, плазмова концентрація циклоспорину при цьому не змінюється.

Антагоністи вітаміну К. Початок терапії розувастатином або підвищення дози препарату у пацієнтів, які отримують одночасно антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин), може призводити до збільшення ПВ і MHO. Скасування розувастатина або зниження його дози може призводити до зменшення MHO. У таких випадках рекомендується контроль MHO.

Гемфіброзил та гіполіпідемічні засоби. Спільне застосування розувастатина і гемфиброзила призводить до збільшення в 2 рази Смах в плазмі крові та AUC розувастатина. Можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, інші фібрати та нікотинова кислота в ліпідснизуючих дозах (більше 1 г/добу) збільшували ризик виникнення міопатії при одночасному застосуванні з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, можливо, у зв'язку з тим, що вони можуть викликати міопатію і при використанні в якості монотерапії. При одночасному прийомі препарату з гемфіброзилом, фібратами, нікотиновою кислотою в ліпідснизуючих дозах (більше 1 г/добу) пацієнтам рекомендується початкова доза препарату 5 мг. Терапія розувастатином в дозі 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів.

Езетіміб. Одночасне застосування препарату Розулип і езетімібу не супроводжувалося зміною AUC і Смах обох лікарських препаратів. Тим не менше, між розувастатином та эзетимибом не можна виключити фармакодинамічна взаємодія з розвитком побічних ефектів.

Інгібітори протеаз. Незважаючи на те, що точний механізм взаємодії невідомий, спільний прийом інгібіторів протеаз може призводити до значного збільшення експозиції розувастатина. Фармакокінетична дослідження з одночасного застосування 20 мг розувастатина з комбінованим препаратом, що містить два інгібітора протеаз (400 мг лопинавира/100 мг ритонавіру), у здорових добровольців призводило до приблизно дворазовому і п'ятикратного збільшення AUC(0-24) та Смах розувастатина відповідно. Тому не рекомендується одночасний прийом розувастатина та інгібіторів протеаз при лікуванні пацієнтів з ВІЛ.

Антациди. Одночасне застосування розувастатина і суспензій антацидів, що містять алюмінію та магнію гідроксид, призводить до зниження плазмової концентрації розувастатина приблизно на 50%. Цей ефект виражений слабкіше, якщо суспензія антацидів застосовується через 2 год після прийому розувастатина. Клінічне значення такої взаємодії не вивчалося.

Еритроміцин. Одночасне застосування розувастатина та еритроміцину призводить до зменшення AUC розувастатина на 20% і Смах розувастатина на 30%, ймовірно, в результаті посилення моторики кишечника, що викликається прийомом еритроміцину.

Пероральні контрацептиви/ гормонозаместітельная терапія. Одночасне застосування розувастатина та пероральних контрацептивів збільшує AUC етинілестрадіолу та AUC норгестрела на 26 і 34% відповідно. Таке збільшення плазмової концентрації має враховуватися при доборі дози пероральних контрацептивів на фоні застосування Розулипа. Фармакокінетичні дані щодо одночасного застосування Розулипа і гормонозаместительной терапії відсутні, отже, не можна виключити аналогічного ефекту і при використанні цього поєднання. Однак така комбінація широко використовувалася під час проведення клінічних досліджень і добре переносився пацієнтами.

Інші лікарські препарати. Не очікується клінічно значущої взаємодії розувастатина з дигоксином.

Ізоферменти цитохрому Р450. Результати досліджень in vivo та in vitro показали, що розувастатин не є ні інгібітором, ні індуктором ізоферментів системи цитохрому Р450. Крім того, розувастатин є слабким субстратом для цих ізоферментів. Не було відмічено клінічно значущої взаємодії між розувастатином та флуконазолом (інгібітором ізоферментів CYP2C9 та CYP3A4) та кетоконазолом (інгібітором ізоферментів CYP2A6 та CYP3A4). Спільне застосування розувастатина та ітраконазолу (інгібітор ізоферменту CYP3A4) збільшує AUC розувастатина на 28% (клінічно незначуще). Таким чином, не очікується взаємодії, пов'язаного з системою цитохрому Р450.

Лікування: специфічного антидоту немає. Рекомендується проводити симптоматичне лікування та заходи, спрямовані на підтримання функцій життєво важливих органів і систем. Необхідний контроль функції печінки і рівня КФК у сироватці крові. Ефективність гемодіалізу малоймовірна.

При температурі не вище 30 °C.

2 роки.