Купить Розукард таблетки 20 мг, 90 шт.

Розукард

Таблетки покрытые пленочной оболочкой

Каждая таблетка покрытая пленочной оболочкой содержит:
активное вещество:
розувастатин - 20,000 мг;
вспомогательные вещества:
ядро: лактозы моногидрат - 240,000 мг, целлюлоза микрокристаллическая — 181,600 мг, кроскармеллоза натрия - 4,800 мг, кремния диоксид коллоидный - 2,400 мг, магния стеарат - 9,600 мг;
пленочная оболочка: гипромеллоза 2910/5 - 10,000 мг, макрогол 6000 - 1,600 мг, титана диоксид - 1,300 мг, тальк - 1,900 мг, краситель железа оксид красный - 0,200 мг.

90 шт.

Розукард - гиполипидемическое средство из группы статинов. Селективный конкурентный ингибитор З-гидрокси-З-метилглутарил коэнзим А (ГМГ-КоА)-редуктазы - фермента, превращающего ГМГ-КоА в мевалонат, предшественник холестерина (ХС).
Увеличивает число рецепторов липопротеинов низкой плотности (ЛПНП) на поверхности гепатоцитов, что приводит к усилению захвата и катаболизма ЛПНП, ингибированию синтеза липопротеинов очень низкой плотности (ЛПОНП), уменьшая общую концентрацию ЛПНП и ЛПОНП. Снижает концентрации ХС-ЛПНП, холестерина-нелипопротеинов высокой плотности (ХС-неЛПВП), ХС-ЛПОНП, общего ХС, триглицеридов (ТГ), ТГ-ЛПОНП, аполипопротеина В (АпоВ), снижает соотношения ХС-ЛПНП/ХС-ЛПВП, общий ХС/ХС- ЛПВП, ХС-неЛПВП/ХС-ЛПВП, АпоВ/аполипопротеина А-1 (АпоА-I), повышает концентрации ХС-ЛПВП и АпоА-I.
Гиполипидемическое действие прямо пропорционально величине назначенной дозы. Терапевтический эффект появляется в течение 1 нед после начала терапии, через 2 нед достигает 90 % от максимального, к 4 нед достигает максимума и после этого остается постоянным. Эффективен у взрослых пациентов с гиперхолестеринемией с или без гипертриглицеридемии (вне зависимости от расы, пола или возраста), в том числе, у пациентов с сахарным диабетом и семейной гиперхолестеринемией. У 80 % пациентов с гиперхолестеринемией IIа и IIb типа (классификация по Фредриксону) со средней исходной концентрацией ХС-ЛПНП около 4,8 ммоль/л на фоне приема препарата в дозе 10 мг концентрация ХС-ЛПНП достигает значений менее 3 ммоль/л. У пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией, принимающих препарат в дозе 20 мг и 40 мг, среднее снижение концентрации ХС-ЛПНП составляет 22 %.
Аддитивный эффект отмечается в комбинации с фенофибратом (в отношении снижения концентрации ТГ и с никотиновой кислотой в липидснижающих дозах (не менее 1 г/сут) (в отношении снижения концентрации ХС-ЛПВП).

Первичная гиперхолестеринемия (тип IIа по Фредриксону), включая гетерозиготную наследственную гиперхолестеринемию или смешанная (комбинированная) гиперхолестеринемия (типа IIЬ по Фредриксону), в качестве дополнения к диете и другим немедикаментозным мероприятиям (физическая нагрузка и снижение массы тела) при неэффективности диетотерапии и немедикаментозных мероприятий; Гомозиготная форма наследственной гиперхолестеринеми и при недостаточной эффективности диетотерапии и других видов лечения, направленных на снижение уровня липидов (например, аферез ЛПНП), или если такие виды лечения не подходят пациенту. Гипертриглицеридемия (тип IV по Фредриксону) в качестве дополнения к диете. Для замедления прогрессирования атеросклероза в качестве дополнения к диете у пациентов, которым показана терапия для снижения концентрации общего ХС и ХС - ЛПНП. Профилактика основных сердечно-сосудистых осложнений (инсульта, инфаркта, артериальной реваскуляризации) у взрослых пациентов без клинических признаков ишемической болезни сердца (ИБС), но с повышенным риском ее развития (возраст старше 50 лет для мужчин и старше 60 лет для женщин, повышенная концентрация С-реактивного белка (≥ 2 мг/л) при наличии, как минимум одного из дополнительных факторов риска, таких как артериальная гипертензия, низкая концентрация ХС-ЛПВП, курение, семейный анамнез раннего начала ИБС). Наличие следующих факторов риска развития миопатии/рабдомиолиза:
  1. Миотоксичность на фоне приема других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы или фибратов в анамнезе;
  2. Гипотиреоз;
  3. Почечная недостаточность средней степени тяжести (КК 30 - 60 мл/мин);
  4. Чрезмерное употребление алкоголя;
  5. Состояния, которые могут приводить к повышению плазменной концентрации розувастатина;
  6. Одновременный прием фибратов; Пациенты монголоидной расы; Семейный анамнез мышечных заболеваний.

Применение препарата Розукард у женщин репродуктивного возраста возможно только в случае применения надежных методов контрацепции и если пациентка информирована о возможном риске лечения для плода.
Поскольку холестерин и вещества, синтезируемые из холестерина важны для развития плода, потенциальный риск ингибирования ГМГ-КоА редуктазы превышает пользу от применения препарата во время беременности. Розукард противопоказан при беременности и в период лактации. В случае диагностирования беременности в процессе терапии препаратом прием Розукарда должен быть немедленно прекращен, а пациентка предупреждена о потенциальном риске для плода.
При необходимости применения препарата в период лактации, учитывая возможность нежелательных явлений у грудных детей, следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.

Внутрь, не разжевывая и не измельчая, проглатывать целиком, запивая водой, в любое время суток независимо от приема пищи.
До начала терапии препаратом Розукард пациент должен начать соблюдать стандартную гиполипидемическую диету и продолжать соблюдать ее во время лечения. Дозу препарата следует подбирать индивидуально в зависимости от показаний и терапевтического ответа, принимая во внимание текущие общепринятые рекомендации по целевым уровням липидов. При необходимости приема препарата в дозе 5 мг следует разделить таблетку 10 мг на две части по риске.
Рекомендуемая начальная доза препарата Розукард для пациентов, начинающих принимать препарат, или для пациентов, переведенных с приема других ингибиторов ГМГ- КоА-редуктазы, составляет 5 или 10 мг 1 раз в сутки. При выборе начальной дозы следует руководствоваться содержанием холестерина у пациента и принимать во внимание риск развития сердечно-сосудистых осложнений, а также необходимо оценивать потенциальный риск развития побочных эффектов. В случае необходимости через 4 недели доза препарата может быть увеличена.
В связи с возможным развитием побочных эффектов при приеме дозы 40 мг по сравнению с более низкими дозами препарата окончательное титрование до максимальной дозы 40 мг следует проводить только у пациентов с тяжелой формой гиперхолестеринемии и высоким риском сердечно-сосудистых осложнений (особенно у пациентов с наследственной гиперхолестеринемией), у которых при приеме дозы в 20 мг не был достигнут целевой уровень холестерина, и которые будут находиться под врачебным наблюдением.
Пациенты с печеночной недостаточностью
У пациентов с печеночной недостаточностью со значениями по шкале Чайлд-Пью ниже 7 баллов коррекции дозы Розукарда не требуется.
Пациенты с почечной недостаточностью
У пациентов с почечной недостаточностью легкой степени тяжести коррекции дозы не требуется. Рекомендуется начальная доза Розукарда - 5 мг в сутки.
У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (КК менее 30 мл/мин) применение Розукарда противопоказано.
У пациентов с почечной недостаточностью средней степени тяжести (КК 30 - 60 мл/мин) применение Розукарда в дозе 40 мг в сутки противопоказано.
Особые популяции. Пожилые пациенты
У пациентов старше 65 лет коррекции дозы не требуется.
Пациенты с предрасположенностью к миопатии
Применение Розукарда в дозе 40 мг в сутки противопоказано у пациентов с предрасположенностью к миопатии. При назначении доз 10 мг и 20 мг в сутки рекомендуемая начальная доза Розукарда для данной группы пациентов составляет 5 мг в сутки.
Этнические группы
При изучении фармакокинетических параметров розувастатина было отмечено увеличение системной концентрации препарата у представителей монголоидной расы. Следует учитывать данный факт при назначении Розукарда пациентам монголоидной расы. При назначении доз 10 и 20 мг рекомендуемая начальная доза Розукарда для данной группы пациентов составляет 5 мг в сутки. Применение Розукарда в дозе 40 мг в сутки у представителей монголоидной расы противопоказано.

При назначении Розукарда с гемфиброзилом доза не должна превышать 10 мг в сутки.

Частота побочных реакций определялась соответственно следующей градации (классификация Всемирной Организации Здравоохранения):

очень часто - более 1/10, часто - от более 1/100 до менее 1/10, нечасто - от более 1/1000 до менее 1/100, редко - от более 1/10000 до менее 1/1000, очень редко - от менее 1/10000, включая отдельные сообщения. не уточненной частоты.

Со стороны центральной нервной системы: часто - головная боль, головокружение, астенический синдром; очень редко - периферическая нейропатия, снижение памяти.
Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, запор, боль в животе; нечасто - рвота; редко - панкреатит; очень редко - гепатит, желтуха; не уточненной частоты - диарея.
Со стороны дыхательной системы: нечасто — кашель, диспноэ.
Со стороны эндокринной системы: часто - сахарный диабет 2 типа.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: часто -миалгия; очень редко - артралгия; редко - миопатия (включая миозиты), рабдомиолиз.
Аллергические реакции: нечасто - кожный зуд, крапивница, сыпь; редко - ангионевротический отек.
Кожа и подкожная клетчатка: не уточненной частоты - синдром Стивенса-Джонсона, периферические отеки.
Со стороны мочевыделительной системы: часто - протеинурия (с частотой более 3% у пациентов, получающих дозу 40 мг), уменьшающаяся в процессе терапии и не связанная с возникновением заболевания почек, инфекции мочевыводящих путей; очень редко - гематурия.
Лабораторные показатели: нечасто - преходящее дозозависимое повышение активности сывороточной креатинфосфокиназы (КФК), при повышении более чем в 5 раз по сравнению с верхней границей нормы терапия должна быть временно приостановлена; редко - транзи- торное повышение активности аспартатаминотрансферазы и аланинаминотрансферазы.
Как и при применении других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, частота возникновения носит дозозависимый характер, побочные эффекты обычно выражены незначительно и проходят самостоятельно.
При применении Розукарда отмечались изменения следующих лабораторных показателей: повышение концентрации глюкозы, билирубина, активности щелочной фосфатазы, гамма-глутамилтрансферазы.
При применении других статинов сообщалось о следующих побочных эффектах: депрессия, бессонница, снижение потенции.
При длительном применении розувастатина сообщалось о единичных случаях интерстициального заболевания легких.

Одновременное применение розувастатина и циклоспорина не влияет на плазменную концентрацию циклоспорина, однако усиливается эффект розувастатина (замедляется его выведение, увеличивается AUC в 7 раз, Сmах - в 11 раз).
Эритромицин усиливает моторику кишечника, что приводит к снижению эффекта розувастатина (AUC уменьшается на 20 % и Сmах на 30 %).
У пациентов, получающих антагонисты витамина К (например, варфарин) рекомендуется мониторинг международного нормализованного отношения (МНО), поскольку начало терапии розувастатином или повышение дозы препарата может приводить к увеличению МНО, а отмена розувастатина или снижение его дозы может приводить к его уменьшению. Гемфиброзил усиливает эффект розувастатина (увеличивает Сmах и AUC в 2 раза). Одновременное применение розувастатина и антацидов, содержащих алюминия и магния гидроксид, приводит к снижению плазменной концентрации розувастатина примерно на 50 %. Данный эффект выражен слабее, если антациды применяются через 2 ч после приема розувастатина.
Одновременное применение розувастатина и пероральных контрацептивов увеличивает AUC этинилэстрадиола и AUC норгестрела на 26 % и 34 % соответственно, что следует учитывать при подборе дозы пероральных контрацептивов. Фармакокинетические данные по одновременному применению розувастатина и гормонозаместительной терапии отсутствуют, следовательно, нельзя исключить аналогичного эффекта и при использовании данного сочетания.
Результаты исследований показали, что розувастатин не является ни ингибитором, ни индуктором действия изоферментов цитохрома Р450. Розувастатин является непрофильным субстратом для этих изоферментов. Не наблюдалось клинически значимого взаимодействия с такими препаратами, как флуконазол, кетоконазол и итраконазол, связанных метаболизмом с системой цитохрома Р450.
Не отмечается клинически значимого взаимодействия розувастатина с дигоксином или фено- фибратом, Гемфиброзил, другие фибраты и гиполипидемические дозы никотиновой кислоты (не менее 1 г/сут) увеличивали риск возникновения миопатии при одновременном применении с другими ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы. Возможно, в связи с тем, что они могут вызывать миопатию и при использовании в качестве монотерапии.
Совместное применение розувастатина и эзетимиба не привело к изменениям AUC или Сmax обоих лекарственных препаратов.
Применение ингибиторов протеазы ВИЧ (вирус иммунодифицита человека) с розувастатином может привести к значительному усилению эффекта розувастатина. Фармакокинетическое исследование совместного применения здоровыми добровольцами 20 мг розувастатина и комбинации двух ингибиторов протеазы ВИЧ (400 мг лопинавира / 100 мг ритонавира) приводил к приблизительно двух- и пятикратному увеличению AUC(0-24) и Сmах, соответственно. Таким образом, у пациентов, инфицированных ВИЧ, совместное назначение розувастатина с ингибиторами протеазы ВИЧ не рекомендуется.

При одновременном приеме нескольких суточных доз фармакокинетические параметры розувастатина не меняются.
Лечение: специфического лечения нет, проводится симптоматическая терапия для поддержания функций жизненно важных органов и систем. Необходим контроль показателей функции печени и активности КФК. Гемодиализ неэффективен.

При температуре не выше 25 oС в оригинальной упаковке.

Розукард

Таблетки вкриті плівковою оболонкою

Кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:
активна речовина:
розувастатин - 20,000 мг;
допоміжні речовини:
ядро: лактози моногідрат - 240,000 мг, целюлоза мікрокристалічна - 181,600 мг, натрію кроскармелоза - 4,800 мг, кремнію діоксид колоїдний - 2,400 мг, магнію стеарат - 9,600 мг;
плівкова оболонка: гіпромелоза 2910/5 - 10,000 мг, макрогол 6000 - 1,600 мг, титану діоксид - 1,300 мг, тальк - 1,900 мг, барвник заліза оксид червоний - 0,200 мг.

90 шт.

Розукард - гіполіпідемічна засіб з групи статинів. Селективний конкурентний інгібітор З-гідрокси-З-метилглутарил коензим А (ГМГ-КоА)-редуктази - ферменту, що перетворює ГМГ-КоА у мевалонат, попередник холестерину (ХС).
Збільшує число рецепторів ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) на поверхні гепатоцитів, що призводить до посилення захоплення і катаболізму ЛПНЩ, інгібування синтезу ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), зменшуючи загальну концентрацію ЛПНЩ і ЛПДНЩ. Знижує концентрації ХС-ЛПНЩ, холестерину-нелипопротеинов високої щільності (ХС-неЛПВП), ХС-ЛПДНЩ, загального ХС, тригліцеридів (ТГ), ТГ-ЛПДНЩ, аполіпопротеїну В (АпоВ), зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС - ЛПВЩ, ХС-неЛПВП/ХС-ЛПВЩ, АпоВ/аполіпопротеїну А-1 (АпоА-І), підвищує концентрації ХС-ЛПВЩ і АпоА-I.
Гіполіпідемічна дія прямо пропорційно величині призначеної дози. Терапевтичний ефект з'являється протягом 1 тижня після початку терапії, через 2 тижні досягає 90 % від максимального, до 4 тижнів досягає максимуму і після цього залишається постійним. Ефективний у дорослих пацієнтів з гіперхолестеринемією з або без гіпертригліцеридемії (незалежно від раси, статі або віку), у тому числі у пацієнтів з цукровим діабетом і сімейною гіперхолестеринемією. У 80% пацієнтів з гіперхолестеринемією ІІа і IIb типу (класифікація за Фредриксоном) з середньою вихідною концентрацією ХС-ЛПНЩ близько 4,8 ммоль/л на фоні прийому препарату у дозі 10 мг концентрація ХС-ЛПНЩ досягає значень менше 3 ммоль/л У пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які приймають препарат у дозі 20 мг та 40 мг, середнє зниження концентрації ХС-ЛПНЩ становить 22 %.
Адитивний ефект спостерігається у комбінації з фенофибратом (щодо зниження концентрації ТГ і з нікотиновою кислотою в ліпідснизуючих дозах (не менше 1 г/добу) (щодо зниження концентрації ХС-ЛПВЩ).

Первинна гіперхолестеринемія (тип ІІа за Фредриксоном), включаючи гетерозиготную спадкову гіперхолестеринемію або змішана (комбінована) гіперхолестеринемія (типа ІІЬ за Фредриксоном), як доповнення до дієти та інших немедикаментозних заходів (фізичне навантаження і зниження маси тіла) при неефективності дієтотерапії та немедикаментозних заходів; Гомозиготная форма спадкової гиперхолестеринеми і при недостатній ефективності дієтотерапії та інших видів лікування, спрямованих на зниження рівня ліпідів (наприклад, аферез ЛПНЩ), або коли такі види лікування не підходить пацієнту. Гіпертригліцеридемія (тип IV за Фредриксоном) як доповнення до дієти. Для сповільнення прогресування атеросклерозу в якості доповнення до дієти у пацієнтів, яким показана терапія для зниження концентрації загального ХС та ХС - ЛПНЩ. Профілактика основних серцево-судинних ускладнень (інсульту, інфаркту, артеріальної реваскуляризації) у дорослих пацієнтів без клінічних ознак ішемічної хвороби серця (ІХС), але з підвищеним ризиком її розвитку (вік старше 50 років для чоловіків і старше 60 років для жінок, підвищена концентрація С-реактивного білка (≥ 2 мг/л) при наявності, як мінімум одного з додаткових факторів ризику, таких як артеріальна гіпертензія, низька концентрація ХС-ЛПВЩ, паління, сімейний анамнез раннього початку ІХС). Наявність таких факторів ризику розвитку міопатії/рабдоміолізу:
  1. Миотоксичность на тлі прийому інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів в анамнезі;
  2. Гіпотиреоз;
  3. Ниркова недостатність середнього ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв);
  4. Надмірне вживання алкоголю;
  5. Стани, які можуть призводити до підвищення плазмової концентрації розувастатина;
  6. Одночасний прийом фібратів; Пацієнтів монголоїдної раси; Сімейний анамнез м'язових захворювань.

Застосування препарату Розукард у жінок репродуктивного віку можливо лише у разі застосування надійних методів контрацепції і якщо пацієнтка поінформована про можливий ризик лікування для плода.
Оскільки холестерин та речовини, синтезовані з холестерину важливі для розвитку плоду, потенційний ризик інгібування ГМГ-КоА редуктази перевищує користь від застосування препарату під час вагітності. Розукард протипоказаний при вагітності і в період лактації. У разі діагностування вагітності в процесі терапії препаратом прийом Розукарда повинен бути негайно припинений, а пацієнтка поінформована про потенційний ризик для плода.
При необхідності застосування препарату в період лактації, враховуючи можливість небажаних явищ у грудних дітей, слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

Внутрішньо, не розжовуючи та не подрібнюючи, проковтувати цілком, запиваючи водою, в будь-який час доби незалежно від прийому їжі.
До початку терапії препаратом Розукард пацієнт повинен дотримуватися стандартної гиполипидемическую дієту і продовжувати дотримуватися під час лікування. Дозу препарату слід підбирати індивідуально залежно від показань і терапевтичного відповіді, беручи до уваги поточні загальноприйняті рекомендації щодо цільових рівнів ліпідів. При необхідності прийому препарату в дозі 5 мг слід розділити таблетку 10 мг на дві частини по рисці.
Рекомендована початкова доза препарату Розукард для пацієнтів, які починають приймати препарат, або для пацієнтів, переведених з прийому інших інгібіторів ГМГ - КоА-редуктази, становить 5 або 10 мг 1 раз на добу. При виборі початкової дози слід керуватися вмістом холестерину у пацієнта і брати до уваги ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, а також необхідно оцінювати потенційний ризик розвитку побічних ефектів. У разі необхідності через 4 тижні доза препарату може бути збільшена.
У зв'язку з можливим розвитком побічних ефектів при прийомі дози 40 мг порівняно з більш низькими дозами препарату остаточне титрування до максимальної дози 40 мг слід проводити тільки у пацієнтів з тяжкою формою гіперхолестеринемії і високим ризиком серцево-судинних ускладнень (особливо у пацієнтів зі спадковою гіперхолестеринемією), у яких при прийомі дози 20 мг не був досягнутий цільовий рівень холестерину, і які будуть перебувати під лікарським наглядом.
Пацієнти з печінковою недостатністю
У пацієнтів з печінковою недостатністю зі значеннями за шкалою Чайлд-П'ю нижче 7 балів корекції дози Розукарда не потрібно.
Пацієнти з нирковою недостатністю
У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Рекомендується початкова доза Розукарда - 5 мг на добу.
У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) застосування Розукарда протипоказано.
У пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв) застосування Розукарда в дозі 40 мг на добу протипоказано.
Особливі популяції. Літні пацієнти
У пацієнтів старше 65 років корекція дози не потрібна.
Пацієнти зі схильністю до міопатії
Застосування Розукарда в дозі 40 мг на добу протипоказано у пацієнтів зі схильністю до міопатії. При призначенні доз 10 мг і 20 мг на добу рекомендована початкова доза Розукарда для даної групи пацієнтів складає 5 мг на добу.
Етнічні групи
При вивченні фармакокінетичних параметрів розувастатина було відзначено збільшення системної концентрації препарату у представників монголоїдної раси. Слід враховувати цей факт при призначенні Розукарда пацієнтів монголоїдної раси. При призначенні доз 10 і 20 мг рекомендована початкова доза Розукарда для даної групи пацієнтів складає 5 мг на добу. Застосування Розукарда в дозі 40 мг на добу у представників монголоїдної раси протипоказано.

При призначенні Розукарда з гемфіброзилом доза не повинна перевищувати 10 мг на добу.

Частота побічних реакцій визначалася відповідно до наступної градації (класифікація Всесвітньої Організації охорони Здоров'я):

дуже часто - більше 1/10, часто - від 1/100 до 1/10, нечасто - від 1/1000 до 1/100, рідко - від 1/10000 до 1/1000, дуже рідко - від менше 1/10000, включаючи окремі повідомлення. не уточненої частоти.

З боку центральної нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, астенічний синдром; дуже рідко - периферична нейропатія, зниження пам'яті.
З боку травної системи: часто - нудота, запор, біль у животі; нечасто - блювання; рідко - панкреатит; дуже рідко - гепатит, жовтяниця; не уточненої частоти - діарея.
З боку дихальної системи: нечасто - кашель, диспное.
З боку ендокринної системи: часто - цукровий діабет 2 типу.
З боку опорно-рухового апарату: часто-міалгія; дуже рідко - артралгія; рідко - міопатія (включаючи міозити), рабдоміоліз.
Алергічні реакції: нечасто - шкірний свербіж, кропив'янка, висип; рідко - ангіоневротичний набряк.
Шкіра та підшкірна клітковина: не уточненої частоти - синдром Стівенса-Джонсона, периферичні набряки.
З боку сечовидільної системи: часто - протеїнурія (з частотою більше 3% у пацієнтів, які отримують дозу 40 мг), зменшується в процесі терапії та не пов'язана з виникненням захворювання нирок, інфекції сечовивідних шляхів; дуже рідко - гематурія.
Лабораторні показники: нечасто - минуще дозозалежне підвищення активності сироваткової креатинфосфокінази (КФК), при підвищенні більш ніж у 5 разів порівняно з верхньою межею норми терапія повинна бути тимчасово припинена; рідко - транзи - торное підвищення активності аспартатамінотрансферази і аланінамінотрансферази.
Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота виникнення носить дозозалежний характер, побічні ефекти зазвичай виражені незначно і проходять самостійно.
При застосуванні Розукарда відзначалися зміни таких лабораторних показників: підвищення концентрації глюкози, білірубіну, активності лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази.
При застосуванні інших статинів повідомлялося про наступні побічні ефекти: депресія, безсоння, зниження потенції.
При тривалому застосуванні розувастатина повідомлялося про поодинокі випадки інтерстиціального захворювання легень.

Одночасне застосування розувастатина і циклоспорину не впливає на плазмову концентрацію циклоспорину, однак посилюється ефект розувастатина (уповільнюється його виведення, збільшується AUC у 7 разів, Смах - в 11 разів).
Еритроміцин посилює моторику кишечника, що призводить до зниження ефекту розувастатина (AUC зменшується на 20 % і Смах на 30 %).
У пацієнтів, які отримували антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин) рекомендується моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (МНВ), оскільки початок терапії розувастатином або підвищення дози препарату може призводити до збільшення МНВ, а скасування розувастатина або зниження його дози може призводити до його зменшення. Гемфіброзил підсилює ефект розувастатина (збільшує Смах і AUC у 2 рази). Одночасне застосування розувастатина і антацидів, що містять алюмінію та магнію гідроксид, призводить до зниження плазмової концентрації розувастатина приблизно на 50 %. Цей ефект виражений слабкіше, якщо антациди застосовуються через 2 год після прийому розувастатина.
Одночасне застосування розувастатина та пероральних контрацептивів збільшує AUC етинілестрадіолу та AUC норгестрела на 26 % і 34 % відповідно, що слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Фармакокінетичні дані щодо одночасного застосування розувастатина і гормонозаместительной терапії відсутні, отже, не можна виключити аналогічного ефекту і при використанні даного поєднання.
Результати досліджень показали, що розувастатин не є ні інгібітором, ні індуктором дії ізоферментів цитохрому Р450. Розувастатин є непрофільним субстратом для цих ізоферментів. Не спостерігалося клінічно значущої взаємодії з такими препаратами, як флуконазол, кетоконазол та ітраконазол, пов'язаних з метаболізмом системою цитохрому Р450.
Не відзначається клінічно значущої взаємодії розувастатина з дигоксином або pheno - фибратом, Гемфіброзил, інші фібрати та гіполіпідемічні дози нікотинової кислоти (не менше 1 г/добу) збільшували ризик виникнення міопатії при одночасному застосуванні з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Можливо, у зв'язку з тим, що вони можуть викликати міопатію і при використанні в якості монотерапії.
Спільне застосування розувастатина і езетімібу не призвело до змін AUC або Cmax обох лікарських препаратів.
Застосування інгібіторів протеази ВІЛ (вірус иммунодифицита людини) з розувастатином може призвести до значного посилення ефекту розувастатина. Фармакокінетична дослідження сумісного застосування здоровими добровольцями 20 мг розувастатина і комбінації двох інгібіторів протеази ВІЛ (400 мг лопинавира / 100 мг ритонавіру) призводив до приблизно двох - і п'ятикратного збільшення AUC(0-24) та Смах, відповідно. Таким чином, у пацієнтів, інфікованих ВІЛ, спільне призначення розувастатина з інгібіторами протеази ВІЛ не рекомендується.

При одночасному прийомі декількох добових доз фармакокінетичні параметри розувастатина не змінюються.
Лікування: специфічного лікування немає, проводиться симптоматична терапія для підтримки функцій життєво важливих органів і систем. Необхідний контроль показників функції печінки і активності КФК. Гемодіаліз неефективний.

При температурі не вище 25 оС в оригінальній упаковці.