Купить Ридонекс таблетки 4 мг, 20 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
РИДОНЕКС
Таблетки, покрытые оболочкой
1 табл. содержит рисперидон 4 мг;
вспомогательные вещества: натрия лаурилсульфат, кремния диоксид коллоидный, гипромеллоза, магния стеарат, крахмал прежелатинизированный, целлюлоза микрокристаллическая, лактозы моногидрат
20 шт.
Ридонекс - антипсихотический препарат (нейролептик), производное бензизоксазола; оказывает также седативное, противорвотное и гипотермическое действие. Селективный моноаминергический антагонист, обладает высокой тропностью к серотониновым 5-НТ2-рецепторам и допаминовым D2-рецепторам, связывается также с α1-адренорецепторами и при несколько меньшей аффинности с гистаминовыми Н1-рецепторами и α2-адренорецепторами. Не обладает тропностью к холинорецепторам. Антипсихотическое действие обусловлено блокадой допаминовых D2-рецепторов мезолимбической и мезокортикальной системы. Седативное действие обусловлено блокадой адренорецепторов ретикулярной формации ствола головного мозга; противорвотное действие - блокадой допаминовых D2-рецепторов триггерной зоны рвотного центра; гипотермическое действие - блокадой допаминовых рецепторов гипоталамуса. Подавляет продуктивную симптоматику (бред, галлюцинации, агрессивность), автоматизм. Вызывает меньшее подавление моторной активности и в меньшей степени индуцирует каталепсию, чем классические антипсихотические лекарственные средства (нейролептики). Сбалансированный центральный антагонизм к серотонину и допамину может уменьшать склонность к экстрапирамидным побочным действиям и расширять терапевтическое воздействие препарата с охватом негативных и аффективных симптомов шизофрении. Может индуцировать зависящее от дозы увеличение концентрации пролактина в плазме.
— шизофрения и другие психотические состояния с преобладанием продуктивной симптоматики (бред, галлюцинации, агрессивность), негативной симптоматики (скудость речи, эмоциональная и социальная отрешенность);
— аффективные расстройства при различных психических заболеваниях.
— период лактации;
— детский возраст до 15 лет (эффективность и безопасность не установлены);
— повышенная чувствительность к любому из компонентов препарата.
С осторожностью следует назначать препарат при опухоли мозга, кишечной непроходимости, заболеваниях почек и печени, передозировке лекарственными средствами, синдроме Рейе (противорвотный эффект рисперидона может маскировать симптомы этих состояний), заболеваниях сердечно-сосудистой системы (хроническая сердечная недостаточность, перенесенный инфаркт миокарда, атриовентрикулярная блокада), обезвоживании, нарушении мозгового кровообращения, гиповолемии, болезни Паркинсона, судорогах (в т.ч. в анамнезе), злоупотреблении лекарственными средствами или лекарственной зависимости, тяжелой почечной/печеночной недостаточности, состояниях, предрасполагающих к развитию тахикардии типа "пируэт" (брадикардия, нарушение электролитного баланса, сопутствующий прием лекарственных средств, удлиняющих интервал QT), беременности.
Препарат Ридонекс назначают внутрь взрослым и детям старше 15 лет 1 или 2 раза/сут.
При шизофрении начальная доза - 2 мг/сут, на 2 день - до 4 мг/сут. С этого момента дозу можно либо сохранить на прежнем уровне, либо индивидуально скорректировать при необходимости в диапазоне 4-6 мг/сут.
Дозы более 10 мг/сут не показали более высокой эффективности по сравнению с меньшими дозами и могут вызвать появление экстрапирамидных симптомов. Максимальная доза - 16 мг/сут.
При биполярных расстройствах при маниях начальная доза - 2 мг/сут на 1 прием. Увеличение дозы (на 1 мг/сут) - не чаще чем через день. Оптимальная доза - 1-6 мг/сут.
При наличии заболевания почек и печени, независимо от показания, необходимо применять половину начальной и последующих доз.
Уменьшает эффективность леводопы и других агонистов допамина.
Фенотиазины, трициклические антидепрессанты и бета-адреноблокаторы повышают концентрацию в плазме (не влияют на концентрацию активной антипсихотической фракции).
Флуоксетин может повышать концентрацию рисперидона в плазме, но в меньшей степени - концентрацию активной антипсихотической фракции.
При одновременном приеме карбамазепина и других индукторов печеночных ферментов отмечается снижение концентрации активной антипсихотической фракции в плазме.
Клозапин снижает клиренс рисперидона.
Этанол, лекарственные средства, угнетающие ЦНС, вызывают аддитивное угнетение функции ЦНС.
Гипотензивные лекарственные средства усиливают выраженность снижения АД на фоне рисперидона.
Флуоксетин может повышать концентрацию рисперидона в плазме (в меньшей степени активной антипсихотической фракции).
Следует соблюдать осторожность при одновременном применении препарата Ридонекс и фуросемида, т.к. у пожилых больных с деменцией совместное применение фуросемида и рисперидона увеличивает риск смертности.
Механизм взаимодействия этих двух действующих веществ неизвестен.
При совместном применении других диуретиков (особенно тиазидов в малых дозах) и рисперидона этого явления не отмечалось.
Симптомы: сонливость, седация, тахикардия, снижение АД, экстрапирамидные расстройства, редко - удлинение интервала QT.
Лечение: обеспечить свободную проходимость дыхательных путей для обеспечения адекватного снабжения кислородом и вентиляции, промывание желудка (после интубации, если больной без сознания) и назначение активированного угля вместе со слабительным. Немедленно начать мониторирование ЭКГ для выявления возможных аритмий. Специфического антидота нет. Необходимо проводить симптоматическую терапию, направленную на поддержание жизненно важных функций организма. При снижении АД и сосудистом коллапсе - в/в вводить инфузионные растворы и/или адреностимуляторы. В случае развития острых экстрапирамидных симптомов - антихолинергические лекарственные средства. Постоянное медицинское наблюдение и мониторирование следует продолжать до исчезновения симптомов интоксикации.
При температуре не выше 25°С.
РИДОНЕКС
Таблетки, вкриті оболонкою
1 табл. містить рисперидон 4 мг;
допоміжні речовини: натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний, гіпромелоза, магнію стеарат, крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат
20 шт.
Ридонекс - антипсихотичний засіб (нейролептик), похідний бензизоксазола; виявляє також седативну, протиблювотну і гіпотермічну дію. Селективний моноаминергический антагоніст, володіє високою тропністю до серотонінових 5-НТ2-рецепторів і допаминовым D2-рецепторів, зв'язується також з α1-адренорецепторами і, при трохи меншій афінності з гістаміновими Н1-рецепторами та α2-адренорецепторами. Не має тропність до холінорецепторами. Антипсихотична дія обумовлена блокадою допамінових D2-рецепторів мезолимбической і мезокортикальной системи. Седативна дія обумовлена блокадою адренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку; протиблювотна дія - блокадою допамінових D2-рецепторів тригерної зони блювотного центру; гіпотермічну дію - блокадою допамінових рецепторів гіпоталамуса. Пригнічує продуктивну симптоматику (марення, галюцинації, агресивність), автоматизм. Викликає менше пригнічення моторної активності і меншою мірою індукує каталепсію, ніж класичні антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики). Збалансований центральний антагонізм до серотоніну і допамину може зменшувати схильність до экстрапирамидным побічних дій і розширювати терапевтичний вплив препарату з охопленням негативних та афективних симптомів шизофренії. Може індукувати залежне від дози збільшення концентрації пролактину в плазмі.
- шизофренія та інші психотичні стани із переважанням продуктивної симптоматики (марення, галюцинації, агресивність), негативної симптоматики (убогість мовлення, емоційна і соціальна відчуженість);
- афективні розлади при різних психічних захворюваннях.
- період лактації;
- дитячий вік до 15 років (ефективність і безпека не встановлені);
- підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат при пухлини мозку, кишкової непрохідності, захворюваннях нирок і печінки, передозування лікарськими засобами, синдромі Рейє (протиблювотний ефект рисперидону може маскувати симптоми цих станів), захворюваннях серцево-судинної системи (хронічна серцева недостатність, перенесений інфаркт міокарда, атріовентрикулярна блокада), зневодненні, порушеннях мозкового кровообігу, гіповолемії, хвороби Паркінсона, судомах (у т. ч. в анамнезі), зловживання лікарськими засобами або лікарської залежності, тяжкій нирковій/печінкової недостатності, станах, що привертають до розвитку тахікардії типу "пірует" (брадикардія, порушення електролітного балансу, що супроводжує прийом лікарських засобів, що подовжують інтервал QT), вагітності.
Препарат Ридонекс призначають внутрішньо дорослим та дітям старше 15 років 1 або 2 рази/добу.
При шизофренії початкова доза - 2 мг/добу, на 2 день - до 4 мг/добу. З цього моменту дозу можна або зберегти на колишньому рівні, або індивідуально скоригувати при необхідності в діапазоні 4-6 мг/добу.
Дози більше 10 мг/добу, не виявили вищої ефективності порівняно з меншими дозами і можуть викликати появу екстрапірамідних симптомів. Максимальна доза - 16 мг/добу.
При біполярних розладах при маніях: початкова доза - 2 мг/добу на 1 прийом. Збільшення дози (1 мг/добу не частіше ніж через день. Оптимальна доза 1-6 мг/добу.
При наявності захворювання нирок і печінки, незалежно від показання, необхідно застосовувати половину початковій та наступних доз.
Зменшує ефективність леводопи та інших агоністів допаміну.
Фенотіазини, трициклічні антидепресанти, бета-адреноблокатори підвищують концентрацію в плазмі (не впливають на концентрацію активної антипсихотичної фракції).
Флуоксетин може підвищувати концентрацію рисперидону в плазмі, але меншою мірою - концентрацію активної антипсихотичної фракції.
При одночасному прийомі карбамазепіну та інших індукторів "печінкових" ферментів відмічається зниження концентрації активної антипсихотичної фракції у плазмі.
Клозапін знижує кліренс рисперидону.
Етанол, лікарські засоби, що пригнічують ЦНС, викликають адитивне пригнічення функції ЦНС.
Гіпотензивні лікарські засоби посилюють вираженість зниження артеріального тиску на фоні рисперидону.
Флуоксетин може підвищувати концентрацію рисперидону в плазмі (у меншій мірі активної антипсихотичної фракції).
Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні препарату Ридонекс фуросеміду, т. к. у літніх хворих з деменцією спільне застосування фуросеміду та рисперидону збільшує ризик смертності.
Механізм взаємодії цих двох діючих речовин невідомий.
При спільному застосуванні інших діуретиків (особливо тіазидів у малих дозах) і рисперидону цього явища не відзначалося.
Симптоми: сонливість, седація, тахікардія, зниження артеріального тиску, екстрапірамідні розлади, рідко - подовження інтервалу QT.
Лікування: забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів для забезпечення адекватного постачання киснем і вентиляції, промивання шлунка (після інтубації, якщо хворий без свідомості) і призначення активованого вугілля разом із проносним. Негайно почати моніторування ЕКГ для виявлення можливих аритмій. Специфічного антидоту немає. Необхідно проводити симптоматичну терапію, спрямовану на підтримання життєво важливих функцій організму. При зниженні АТ і судинному колапсі - в/в вводити інфузійні розчини і/або адреностимулятори. У разі розвитку гострих екстрапірамідних симптомів - антихолінергічні лікарські засоби. Постійний медичний нагляд і моніторування варто продовжувати до зникнення симптомів інтоксикації.
При температурі не вище 25°С.