Купить Ремедиа таблетки 500 мг, 10 шт.

Ремедиа

Remedia

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой

1 таблетка содержит:

Активное вещество: левофлоксацинагемигидрат 256.0мг, 512.0мг, или 768.0мг, что эквивалентно левофлоксацину 250мг, 500 мг, или 750 мг соответственно,

Вспомогательные вещества: целлюлозамикрокристаллическая, повидон (К30), кросповидон, кремния диоксид коллоидный,магния стеарат, натрия лаурилсульфат,

Состав оболочки: веществодля покрытия желтое (гипромеллоза, тальк, титана диоксид Е171, железа (III) оксид желтый Е172),пропиленгликоль.

10 шт.

Ремедиа - противомикробный препарат из группы фторхинолонов, левовращающий изомер офлоксацина. Обладает широким спектром противомикробного действия. Левофлоксацин блокирует ДНК-гиразу (топоизомеразу II) и топоизомеразу IV, нарушает суперспирализацию и сшивку разрывов ДНК, ингибирует синтез ДНК, вызывает глубокие морфологические изменения в цитоплазме, клеточной стенке и мембранах бактерий. Левофлоксацин активен в отношении большинства штаммов микроорганизмов как в условиях in vitro, так и in vivo.

In vitro чувствительны (МПК < 2 мг/л) аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp. (в т.ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (коагулазонегативные метициллин-чувствительные/метициллин-умеренно чувствительные штаммы), Staphylococcus aureus (метициллин-чувствительные штаммы), Staphylococcus epidermidis (метициллин-чувствительные штаммы), Staphylococcus spp. (лейкотоксин-содержащие и коагулазотрицательные метициллин-чувствительные/умеренно чувствительные штаммы), Streptococcus spp. группы С и G (в т.ч. Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пенициллин-чувствительные/умеренно чувствительные/резистентные штаммы), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. группы viridans (пенициллин-чувствительные/резистентные штаммы); аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Acinetobacter baumannii, Acinetobacter spp., Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter spp. (в т.ч. Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампициллин-чувствительные/резистентные штаммы), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (в т.ч. Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis (штаммы, продуцирующие и непродуцирующие бета-лактамазу), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (штаммы, продуцирующие и непродуцирующие пенициллиназу), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в т.ч. Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в т.ч. Providencia rettgeri, Providencia stuiartii), Pseudomonas spp. (в т.ч. Pseudomonas aeruginosa), Salmonella spp., Serratia spp. (Serratia marcescens); анаэробные микроорганизмы:Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterum spp., Veillonella spp.; другие микроорганизмы: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium spp. (в т.ч. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum.

Левофлоксации умеренно активен ( МПК> 4 мг/л ) в отношении аэробных грамположительных микроорганизмов: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis (метициллин-резистентные штаммы), Staphylococcus haemolyticus (метициллин-резистентные штаммы); аэробных грамотрицательных микроорганизмов: Burkholderia cepacia, Campylobacter jejuni, Campylobacter coli; анаэробных микроорганизмов: Bacteroides thetaiotaomiсron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp.

К левофолоксацину устойчивы(МПК> 8 мг/ч) аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метициллин-резистентные штаммы), Staphylococcus spp. (коагулазонегативные метициллин-резистентные штаммы); аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Alcaligenes xylosoxidans; другие микроорганизмы: Mycobacterium avium.

Распределение

Связывание с белками - 30-40%. Кумуляция при назначении дозы 500 мг 1 раз/сут незначительная. При назначении в дозе 500 мг 2 раза/сут может наблюдаться кумуляция в небольшой степени. Css достигаются через 3 дня после начала применения.

Хорошо проникает в органы и ткани: легкие, слизистую оболочку бронхов, мокроту, органы мочевыделительной системы, половые органы, костную ткань, предстательную железу, полиморфно-ядерные лейкоциты, альвеолярные макрофаги. Левофлоксацин плохо проникает в цереброспинальную жидкость.

Средние концентрации в моче через 8-12 ч после однократного введения 150, 300 или 500 мг левофлоксацина составили, соответственно 44, 91 и 200 г/л.

Метаболизм

В печени небольшая часть левофлоксацина подвергается метаболизму с образованием десметиллевофлоксацина и левофлоксацин-N-оксида, которые составляют < 5% от выводимого почками левофлоксацина.

Выведение

После введения в однократной дозе 500 мг T1/2 составляет 6-8 ч. Выводится из организма преимущественно почками путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции. Менее 5% левофлоксацина экскретируется в виде метаболитов. В неизмененном виде выводится 70% и за 48 ч - 87%.

Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к левофлоксацину микроорганизмами; инфекции нижних дыхательных путей (обострения хронического бронхита, внебольничная пневмония); острый верхнечелюстной синусит; неосложненные инфекции мочевыводящих путей; осложненные инфекции мочевыводящих путей (в т.ч. острый пиелонефрит): инфекции кожи и мягких тканей (нагноившиеся атеромы, абсцесс, фурункулы); септицемия/бактериемия; хронический бактериальный простатит; интраабдоминальная инфекция; комплексная терапия лекарственно-устойчивых форм туберкулеза. эпилепсия; поражение сухожилий при ранее проводившемся лечении хинолонами; беременность; период лактации; детский и подростковый возраст (до 18 лет); повышенная чувствительность к левофлоксацину, любому другому компоненту препарата или другим препаратам из группы фторхинолонов.

С осторожностью: пожилой возраст (высокая вероятность наличия сопутствующего снижения функции почек), дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, у пациентов с поражением головного мозга в анамнезе (инсульт или тяжелая травма), у пациентов, одновременно получающих препараты, снижающие порог судорожной готовности головного мозга (возможно развитие судорог), у пациентов с псевдопаралитической миастенией (myasthenia grais), с известными факторами риска удлинения интервала QT.

Препарат противопоказан при беременности и в период лактации.

Ремедиа таблетки назначают взрослым 1-2раза в день.

Дозировка зависит от типа и степени тяжестиинфекции, чувствительности предполагаемого или выделенного микроорганизма,являющегося возбудителем заболевания.

Продолжительность лечения варьируется взависимости от заболевания с максимальной продолжительностью лечения 14 дней,при бактериальном простатите возможно до 28 дней.

В соответствии с общими принципамиантибактериальной терапии, прием Ремедиа таблетки должен быть продолжен в течение минимум 48-72часов после нормализации температуры тела или получения отрицательногобактериологического анализа.

Ремедиа таблетки принимают внутрь, не разжевывая,с достаточным количеством жидкости. Для рекомендуемого дозирования таблеткимогут быть поделены по линии разлома. Таблетки можно принимать во время приемапищи или между приемом пищи. Ремедиа таблетки должны быть приняты за 2 часа доприема солей железа, антацидов и сукральфата в связи с возможным снижениемабсорбции.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея (в т.ч. с кровью), нарушение пищеварения, снижение аппетита, боль в животе, псевдомембранозный колит, повышение активности печеночных трансаминаз, гипербилирубинемия, гепатит, дисбактериоз.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение АД, сосудистый коллапс, тахикардия, увеличение интервала QT на кардиограмме, мерцательная аритмия.

Со стороны обмена веществ: гипогликемия (повышение аппетита, повышенное потоотделение, дрожь, нервозность), гипергликемия.

Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, слабость, сонливость, бессонница, беспокойство, парестезии в кистях рук, страх, галлюцинации, спутанность сознания, депрессия, двигательные расстройства, судороги, периферическая сенсорная нейропатия, периферическая сенсорно-моторная невропатия, нарушения психики с нарушениями поведения с причинением себе вреда, включая суицидальные мысли и суицидальные попытки.

Со стороны органов чувств: нарушения зрения, слуха, обоняния, вкусовой и тактильной чувствительности.

Со стороны костно-мышечной системы: артралгия, мышечная слабость, миалгия, разрыв сухожилий, тендинит, рабдомиолиз.

Со стороны мочевыделительной системы: гиперкреатининемия, интерстициальный нефрит, острая почечная недостаточность.

Со стороны органов кроветворения: эозинофилия, гемолитическая анемия, лейкопения, нейтропения, агранулоцитоз. тромбоцитопения, панцитопения, геморрагия.

Аллергические реакции: зуд и гиперемия кожи, отек кожи и слизистых оболочек, крапивница, злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), бронхоспазм, анафилактический шок, аллергический пневмонит, васкулит.

Прочие: астения, обострение порфирии, фотосенсибилизация, стойкая лихорадка, лейкоцитокластический васкулит, развитие суперинфекции.

Местные реакции: боль, покраснение в месте введения, флебит.

При нормализации температуры тела рекомендуется продолжать лечение не менее 48-72 ч.

Во время лечения необходимо избегать солнечного и искусственного ультрафиолетовою облучения во избежание повреждения кожных покровов (фотосенсибилизация). При появлении признаков тендинита, псевдомембранозного колита, аллергических реакций левофлоксацин немедленно отменяют.

Следует иметь в виду, что у пациентов с поражением головного мозга в анамнезе (инсульт или тяжелая травма) возможно развитие судорог, при недостаточности глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы риск развития гемолиза эритроцитов.

Во время лечения следует избегать употребления алкоголя.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

В период лечения необходимо соблюдать осторожность при управлении автомобилем и потенциально опасными механизмами из-за возможного появления головокружения, сонливости, скованности и расстройства зрения, что может привести к замедлению скорости психомоторной реакций и снижению способности к концентрации внимания.

Левофлоксации увеличивает T1/2 циклоспорина.

НПВП, теофиллин повышают риск разития судорог.

Прием ГКС повышает риск разрыва сухожилий (особенно в пожилом возрасте).

Циметидин и лекарственные средства, блокирующие канальцевую секрецию, замедляют выведение левофлоксацина.

Раствор для инфузий совместим с 0.9% раствором натрия хлорида, 5% раствором декстрозы, 2.5% раствором Рингера с декстрозой, комбинированными растворами для парентерального питания (аминокислоты, углеводы, электролиты).

Нельзя смешивать с гепарином и растворами, имеющими щелочную реакцию (например, с раствором натрия гидрокарбоната).

У больных сахарным диабетом, получающих пероральные гипогликемические средства или инсулин, на фоне введения левофлоксацина возможны гипо- и гипергликемические состояния, поэтому рекомендуется контроль концентрации глюкозы в крови.

Левофлоксацин усиливает антикоагулянтную активность варфарина

Алкоголь может усиливать побочные эффекты со стороны ЦНС (головокружение, оцепенение, сонливость).

Симптомы: проявляются преимущественно со стороны ЦНС (спутанность сознания, головокружение, нарушения сознания и судороги по типу эпилептических припадков).

Кроме того, могут отмечаться желудочно-кишечные расстройства (например, тошнота) и эрозивные поражения слизистых оболочек ЖКТ, удлинение интервала QT.

Лечение: симптоматическое. Диализ неэффективен. Специфический антидот не известен.

Препарат следует хранить в недоступном для детей, защищенном от света месте при температуре от 10° до 25°С.

2 года.

Ремедиа

Remedia

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

1 таблетка містить:

Активна речовина: левофлоксацинагемигидрат 256.0 мг, 512.0 мг, або 768.0 мг, що еквівалентно левофлоксацину 250мг, 500 мг, або 750 мг відповідно,

Допоміжні речовини: целлюлозамикрокристаллическая, повідон (К30), кросповідон, кремнію діоксид колоїдний,магнію стеарат, натрію лаурилсульфат,

Склад оболонки: веществодля покриття жовтий (гіпромелоза, тальк, титану діоксид Е171, заліза (ІІІ) оксид жовтий Е172),пропіленгліколь.

10 шт.

Ремедиа - протимікробний препарат з групи фторхінолонів, левовращающій ізомер офлоксацину. Володіє широким спектром протимікробної дії. Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу (топоизомеразу II) і топоизомеразу IV, порушує суперспирализацию та зшивання розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах бактерій. Левофлоксацин активний відносно більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo.

In vitro чутливі (МПК < 2 мг/л) аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp. (у т. ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (коагулазонегативні метицилін-чутливі/метицилін-помірно чутливі штами), Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі штами), Staphylococcus epidermidis (метицилін-чутливі штами), Staphylococcus spp. (лейкотоксин-містять і коагулазотрицательные метицилін-чутливі/помірно чутливі штами), Streptococcus spp. групи С і G (у т. ч. Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі/помірно чутливі/резистентні штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. групи viridans (пеніцилін-чутливі/резистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter baumannii, Acinetobacter spp., Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter spp. (в т. ч. Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампіцилін-чутливі/резистентні штами), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (в т. ч. Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis (штами, що продукують і непродуцирующие бета-лактамазу), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (штами, що продукують і непродуцирующие пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в т. ч. Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в т. ч. Providencia rettgeri, Providencia stuiartii), Pseudomonas spp. (в т. ч. Pseudomonas aeruginosa), Salmonella spp., Serratia spp. (Serratia marcescens); анаеробні мікроорганізми:Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterum spp., Veillonella spp.; інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium spp. (в т. ч. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum.

Левофлоксации помірно активний ( МПК> 4 мг/л ) відносно аеробних грампозитивних мікроорганізмів: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis (метицилін-резистентні штами), Staphylococcus haemolyticus (метицилін-резистентні штами); аеробних грамнегативних мікроорганізмів: Burkholderia cepacia, Campylobacter jejuni, Campylobacter coli; анаеробних мікроорганізмів: Bacteroides thetaiotaomiсron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp.

До левофолоксацину стійкі(МПК> 8 мг/год) аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метицилін-резистентні штами), Staphylococcus spp. (коагулазонегативні метицилін-резистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans; інші мікроорганізми: Mycobacterium avium.

Розподіл

Зв'язування з білками - 30-40%. Кумуляція при призначенні дози 500 мг 1 раз/добу незначна. При призначенні в дозі 500 мг 2 рази/добу може спостерігатися кумуляція в невеликій мірі. Css досягаються через 3 дні після початку застосування.

Добре проникає в органи і тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечовидільної системи, статеві органи, кісткову тканину, передміхурову залозу, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. Левофлоксацин погано проникає в цереброспінальну рідину.

Середні концентрації у сечі через 8-12 годин після одноразового введення 150, 300 чи 500 мг левофлоксацину становили, відповідно 44, 91 і 200 г/л.

Метаболізм

У печінці невелика частина левофлоксацину зазнає метаболізму з утворенням десметиллевофлоксацина та левофлоксацин N-оксиду, які складають < 5% від виведеного нирками левофлоксацину.

Виведення

Після введення в одноразовій дозі 500 мг T1/2 становить 6-8 год. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Менше 5% левофлоксацину екскретується у вигляді метаболітів. У незміненому вигляді виводиться 70% і за 48 годин - 87%.

Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами; інфекції нижніх дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія); гострий верхньощелепної синусит; неускладнені інфекції сечовивідних шляхів; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у т. ч. гострий пієлонефрит): інфекції шкіри і м'яких тканин (нагноівшіеся атероми, абсцес, фурункули); септицемія/бактеріємія; хронічний бактеріальний простатит; інтраабдомінальная інфекція; комплексна терапія лікарсько-стійких форм туберкульозу. епілепсія; ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами; вагітність; період лактації; дитячий і підлітковий вік (до 18 років); підвищена чутливість до левофлоксацину, будь-якого іншого компонента препарату або інших препаратів з групи фторхінолонів.

З обережністю: літній вік (висока ймовірність наявності супутнього зниження функції нирок), дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, у пацієнтів з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт або тяжка травма), у пацієнтів, які одночасно отримують препарати, що знижують поріг судомної готовності головного мозку (можливий розвиток судом), у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією (myasthenia grais), з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT.

Препарат протипоказаний при вагітності та в період лактації.

Ремедиа таблетки призначають дорослим 1-2 рази в день.

Дозування залежить від типу та ступеня тяжестиинфекции, чутливості передбачуваного або виділеного мікроорганізму,що є збудником захворювання.

Тривалість лікування варіюється в залежності від захворювання з максимальною тривалістю лікування 14 днів,при бактеріальному простатиті можливо до 28 днів.

У відповідності з загальними принципамиантибактериальной терапії, прийом Ремедиа таблетки повинен бути продовжений протягом мінімум 48-72часов після нормалізації температури тіла або отримання отрицательногобактериологического аналізу.

Ремедиа таблетки приймають внутрішньо, не розжовуючи,з достатньою кількістю рідини. Для рекомендованого дозування таблеткимогут бути поділені по лінії розлому. Таблетки можна приймати під час приемапищи або між прийомом їжі. Ремедиа таблетки повинні бути прийняті за 2 години доприема солей заліза, антацидів та сукральфату у зв'язку з можливим снижениемабсорбции.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея (у т.ч. з кров'ю), порушення травлення, зниження апетиту, біль у животі, псевдомембранозний коліт, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, гепатит, дисбактеріоз.

З боку серцево-судинної системи: зниження АТ, судинний колапс, тахікардія, збільшення інтервалу QT на кардіограмі, миготлива аритмія.

З боку обміну речовин: гіпоглікемія (підвищення апетиту, підвищене потовиділення, тремтіння, нервозність), гіперглікемія.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, безсоння, неспокій, парестезії в кистях рук, страх, галюцинації, сплутаність свідомості, депресія, рухові розлади, судоми, периферична сенсорна нейропатія, периферична сенсорно-моторна невропатія, порушення психіки з порушеннями поведінки з заподіянням собі шкоди, включаючи суїцидальні думки та суїцидальні спроби.

З боку органів чуття: порушення зору, слуху, нюху, смакової та тактильної чутливості.

З боку кістково-м'язової системи: артралгія, м'язова слабкість, міалгія, розрив сухожиль, тендиніт, рабдоміоліз.

З боку сечовидільної системи: гіперкреатинемія, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

З боку органів кровотворення: еозинофілія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. тромбоцитопенія, панцитопенія, геморагія.

Алергічні реакції: свербіж, гіперемія шкіри, набряк шкіри та слизових оболонок, кропив'янка, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспазм, анафілактичний шок, алергічний пневмоніт, васкуліт.

Інші: астенія, загострення порфірії, фотосенсибілізація, стійка лихоманка, лейкоцитокластический васкуліт, розвиток суперінфекції.

Місцеві реакції: біль, почервоніння у місці введення, флебіт.

При нормалізації температури тіла рекомендується продовжувати лікування не менше 48-72 год.

Під час лікування необхідно уникати сонячного й штучного ультрафиолетовою опромінення, щоб уникнути ушкодження шкірних покривів (фотосенсибілізація). При появі ознак тендиніту, псевдомембранозного коліту, алергічних реакцій левофлоксацин негайно відміняють.

Слід мати на увазі, що у пацієнтів з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт або тяжка травма) можливий розвиток судом, при недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази-ризик розвитку гемолізу еритроцитів.

Під час лікування слід уникати вживання алкоголю.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами

У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автомобілем та потенційно небезпечними механізмами через можливість виникнення запаморочення, сонливості, скутості і розлади зору, що може привести до уповільнення швидкості психомоторної реакції і зниження здатності до концентрації уваги.

Левофлоксации збільшує T1/2 циклоспорину.

НПЗП, теофілін підвищують ризик розвитку судом.

Прийом ГКС підвищує ризик розриву сухожиль (особливо в літньому віці).

Циметидин та лікарські засоби, блокуючі канальцеву секрецію, уповільнюють виведення левофлоксацину.

Розчин для інфузій сумісний з 0.9% розчином натрію хлориду, 5% розчином декстрози, 2.5% розчином Рінгера з декстрозою, комбінованими розчинами для парентерального живлення (амінокислоти, вуглеводи, електроліти).

Не можна змішувати з гепарином та розчинами, що мають лужну реакцію (наприклад, з розчином натрію бікарбонату).

У хворих на цукровий діабет, які отримують пероральні гіпоглікемічні засоби або інсулін, на тлі введення левофлоксацину можливі гіпо - і гипергликемические стану, тому рекомендується контроль концентрації глюкози в крові.

Левофлоксацин посилює антикоагулянтну активність варфарину

Алкоголь може посилювати побічні ефекти з боку ЦНС (запаморочення, заклякнення, сонливість).

Симптоми: проявляються переважно з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості і судоми по типу епілептичних нападів).

Крім того, можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади (наприклад, нудота) та ерозивні ураження слизових оболонок ШКТ, подовження інтервалу QT.

Лікування: симптоматичне. Діаліз неефективний. Специфічний антидот не відомий.

Препарат слід зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі від 10° до 25°С.

2 роки.