Купить Ранитидин таблетки 150 мг, 20 шт.

Ранитидин

Ranitidine

Таблетки, покрытые оболочкой

1 таблетка содержит ранитидина (в форме гидрохлорида) 150 мг

20 шт.

Ранитидин является антагонистом гистаминовьгх Н2-рецепторов париетальных клеток слизистой оболочки желудка. Снижает базальную и стимулированную секрецию соляной кислоты, вызванную раздражением барорецепторов, пищевой нагрузкой, действием гормонов и биогенных стимуляторов (гастрин, гистамин, пентагастрин). Ранитидин уменьшает объем желудочного сока и содержание соляной кислоты в нем, повышает рН содержимого желудка, что приводит к снижению активности пепсина. После перорального приема в терапевтических дозах не влияет на уровень пролактина. Ингибирует микросомальные ферменты. Продолжительность действия после однократного приема до 12 часов.

- профилактика и лечение язвенной болезни желудка и/или двенадцатиперстной кишки;
- синдром Золлингера-Эллисона;
- симптоматические язвы;
- профилактика стрессовых язв у тяжелобольных пациентов;
- лечение и профилактика послеоперационных, язв верхних отделов желудочно-кишечного тракта.

- беременность;
- лактация (грудное вскармливание);
- детский возраст до 14 лет;
- повышенная чувствительность к препарату.
С осторожностью - почечная и/или печеночная недостаточность, цирроз печени с портосистемной энцефалопатией в анамнезе, острая порфирия (в т. ч. в анамнезе).

Ранитидин принимают независимо от приема пищи, не разжевывая, запивая небольшим количеством жидкости.

При обострении язвенной болезни желудка и/или двенадцатиперстной кишки препарат назначают по 150 мг 2 раза в сутки или 300 мг на ночь. При необходимости суточная доза препарата может быть увеличена до 450 мг.
Для профилактики язвенной болезни желудка и/или двенадцатиперстной кишки назначают 150 мг препарата 1 раз в сутки перед сном.
При синдроме Золлингера-Эллисона начальная доза препарата составляет 150 мг 3 раза в сутки. При необходимости доза препарата может быть увеличена до 600-900 мг в сутки.
При возникновении послеоперационных язв Ранитидин назначают по 150 мг 2 раза в сутки. Заживление обычно происходит в течение 4 недель.
Для профилактики стрессовых язв у тяжелобольных пациентов препарат назначают по 150 мг 2 раза в сутки.

Редко: головная боль, головокружение, чувство усталости, тромбоцитопения, аллергические реакции в виде кожной сыпи.
Очень редко: выпадение волос.
При длительном применении Ранитидина в высоких дозах возможны увеличение содержания пролактина, гинекомастия, аменорея.

С осторожностью назначают препарат пациентам с выраженными нарушениями функции печени и/или почек.
Перед началом применения препарата необходимо исключить возможность наличия злокачественного заболевания пищевода, желудка, двенадцатиперстной кишки.
В случае необходимости прекращения лечения препарат отменяют, постепенно уменьшая дозу.
Эффективность профилактического применения Ранитидина при приеме препарата курсами по 45 дней в весенне-осенний период выше, чем при его постоянном приеме.

В тех случаях, когда препарат применяют в комбинации с антацидами, перерыв между приемом антацидов и Ранитидина должен составлять не менее 1-2 ч (антациды могут вызвать нарушение абсорбции Ранитидина).
Препарат практически не влияет на активность микросомальных ферментов печени.
Курение снижает эффективность ранитидина.
Вследствие повышения рН содержимого желудка при одновременном приеме может уменьшиться всасывание итракеназола и кетоконазола.
Угнетает метаболизм в печени феназона, аминофеназона, диазепама, гексобарбитала, пропранолола, диазепама, лидокаина, фенитоина, теофиллина, аминофиллина, непрямых антикоагулянтов, глипизида, буформина, метронидазола, антагонистов кальция.
Лекарственные средства, угнетающие костный мозг, увеличивают риск нейтропении.

В сухом, защищенном от света месте, при температуре ниже 25 °C

3 года.

Ранітидин

Ranitidine

Таблетки, вкриті оболонкою

1 таблетка містить ранітидину (у формі гідрохлориду) 150 мг

20 шт.

Ранітидин є антагоністом гистаминовьгх Н2-рецепторів парієтальних клітин слизової оболонки шлунка. Знижує базальну і стимульовану секрецію соляної кислоти, викликаний подразненням барорецепторів, харчовим навантаженням, дією гормонів та біогенних стимуляторів (гастрин, гістамін, пентагастрин). Ранітидин зменшує об'єм шлункового соку та вміст соляної кислоти в ньому, підвищує рН вмісту шлунка, що призводить до зниження активності пепсину. Після перорального прийому в терапевтичних дозах не впливає на рівень пролактину. Пригнічує мікросомальні ферменти. Тривалість дії після одноразового прийому до 12 годин.

- профілактика і лікування виразкової хвороби шлунка та/або дванадцятипалої кишки;
- синдром Золлінгера-Еллісона;
- симптоматичні виразки;
- профілактика стресових виразок у тяжкохворих пацієнтів;
- лікування та профілактика післяопераційних, виразок верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

- вагітність;
- лактація (грудне вигодовування);
- дитячий вік до 14 років;
- підвищена чутливість до препарату.
З обережністю - ниркова і/або печінкова недостатність, цироз печінки з портосистемною енцефалопатією в анамнезі, гостра порфірія (у т.ч. в анамнезі).

Ранітидин приймають незалежно від прийому їжі, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини.

При загостренні виразкової хвороби шлунка та/або дванадцятипалої кишки препарат призначають по 150 мг 2 рази на добу або 300 мг на ніч. При необхідності добова доза препарату може бути збільшена до 450 мг.
Для профілактики виразкової хвороби шлунка та/або дванадцятипалої кишки призначають 150 мг препарату 1 раз на добу перед сном.
При синдромі Золлінгера-Еллісона початкова доза препарату становить 150 мг 3 рази на добу. При необхідності доза препарату може бути збільшена до 600-900 мг на добу.
При виникненні післяопераційних виразок Ранітідін призначають по 150 мг 2 рази на добу. Загоєння зазвичай відбувається протягом 4 тижнів.
Для профілактики стресових виразок у тяжкохворих пацієнтів препарат призначають по 150 мг 2 рази на добу.

Рідко: головний біль, запаморочення, відчуття втоми, тромбоцитопенія, алергічні реакції у вигляді шкірної висипки.
Дуже рідко: випадання волосся.
При тривалому застосуванні Ранітидину у високих дозах можливі збільшення змісту пролактіну, гінекомастія, аменорея.

З обережністю призначають препарат пацієнтам з вираженими порушеннями функції печінки і/або нирок.
Перед початком застосування препарату необхідно виключити можливість наявності злоякісного захворювання стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки.
У разі необхідності припинення лікування препарат відміняють, поступово зменшуючи дозу.
Ефективність профілактичного застосування Ранітидину при прийомі препарату курсами за 45 днів у весняно-осінній період вище, ніж при його постійному прийомі.

У тих випадках, коли препарат застосовують у комбінації з антацидами перерва між прийомом антацидів і Ранітидину має становити не менше 1-2 ч (антациди можуть викликати порушення абсорбції Ранітидину).
Препарат практично не впливає на активність мікросомальних ферментів печінки.
Куріння знижує ефективність ранітидину.
Внаслідок підвищення рН вмісту шлунка при одночасному прийомі може зменшитися всмоктування итракеназола і кетоконазолу.
Пригнічує метаболізм у печінці феназону, аминофеназона, діазепаму, гексобарбитала, пропранололу, діазепаму, лігнокаїну, фенотоіну, теофіліну, аминофиллина, непрямих антикоагулянтів, гліпізиду, буформина, метронідазолу, антагоністів кальцію.
Лікарські засоби, що пригнічують кістковий мозок, збільшують ризик нейтропенії.

У сухому, захищеному від світла місці, при температурі нижче 25 °C

3 роки.