Купить Перекись водорода буфус тюбик-капельница 10 мл, 5 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Перекись водорода Буфус
Раствор для наружного применения 3%
100 мл раствора содержит:
Активное вещество: перекись водорода медицинская от 7,5 до 11 г (в зависимости от фактического содержания водорода пероксида в исходной субстанции эквивалентно содержанию водорода пероксида 3 г (от 30 до 40%));
Вспомогательные вещества: натрия бензоат — 0,05 г; вода очищенная — до 100 мл
5 тюбик-капельниц по 10 мл
Перекись водорода буфус - антисептическое.
Антисептическое средство из группы антиоксидантов. При контакте перекиси водорода с поврежденной кожей или слизистыми оболочками высвобождается активный кислород, при этом происходит механическое очищение и инактивация органических веществ (протеины, кровь, гной). Антисептическое действие не является стерилизующим, при его применении происходит лишь временное уменьшение количества микроорганизмов. Обильное пенообразование способствует тромбообразованию и остановке кровотечения из мелких сосудов.
Гиперчувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью: декомпенсированные заболевания печени и почек, гипертиреоз, герпетиформный дерматит.
Препарат не имеет противопоказаний для применения во время беременности и в период лактации.
Наружно, местно.
Для наружного применения используют 1—3% раствор, для полоскания полости рта и горла, нанесения на слизистые оболочки — 0,25 % раствор (3% раствор разводят водой в соотношении 1:11).
Поврежденные участки кожи или слизистой оболочки обрабатывают ватным или марлевым тампоном, смоченным раствором препарата. Тампоны следует держать пинцетом. Возможно струйное орошение раневой поверхности.
Аллергические реакции (редко), ощущение жжения в области раны.
Не рекомендуется использовать препарат под окклюзионные повязки. Следует избегать попадания в глаза! Не применять для орошения полостей!
Обработка раны раствором перекиси водорода не гарантирует от заражения столбняком и другой раневой инфекцией.
3% раствор применяют внутрь в токсикологической практике в качестве антидота (в комбинации с 3% раствором уксусной кислоты) при отравлении калия перманганатом.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и механизмами. Не влияет.
При уничтожении неиспользованного препарата специальных мер предосторожности не требуется.
Раствор перекиси водорода нестабилен в щелочной среде, в присутствии солей металлов, сложных радикалов некоторых оксидантов, а также на свету и в тепле.
Симптомы: раздражение верхних дыхательных путей (ожог, ларинго-, бронхоспазм); при попадании внутрь — раздражение слизистых оболочек ЖКТ, гемолиз, гемоглобинурия; летальная доза — около 3 г.
Лечение: промывание желудка 0,5% раствором натрия тиосульфата, раствором натрия гидрокарбоната, в/в введение натрия тиосульфата 30% — до 300 мл.
В прохладном защищенном от света месте.
2 года
Перекис водню Буфус
Розчин для зовнішнього застосування 3%
100 мл розчину містить:
Активна речовина: перекис водню медична від 7,5 до 11 м (в залежності від фактичного вмісту водню пероксиду вихідної субстанції еквівалентно вмісту водню пероксиду 3 м (від 30 до 40%));
Допоміжні речовини: натрію бензоат - 0,05 г; вода очищена - до 100 мл
5 тюбик-крапельниць по 10 мл
Перекис водню буфус - антисептичний.
Антисептичний засіб з групи антиоксидантів. При контакті перекису водню з ушкодженою шкірою або слизовими оболонками вивільняється активний кисень, при цьому відбувається механічне очищення і інактивація органічних речовин (протеїн, кров, гній). Антисептичну дію не є стерилизующим, при його застосуванні відбувається лише тимчасове зменшення кількості мікроорганізмів. Надмірне піноутворення сприяє тромбоутворенню і зупинки кровотечі з дрібних судин.
Гіперчутливість до компонентів препарату.
З обережністю: декомпенсовані захворювання печінки та нирок, гіпертиреоз, герпетиформний дерматит.
Препарат не має протипоказань для застосування під час вагітності та в період лактації.
Зовнішньо, місцево.
Для зовнішнього застосування використовують 1-3% розчин, для полоскання порожнини рота і горла, нанесення на слизові оболонки - 0,25 % розчин (3% розчин розводять водою у співвідношенні 1:11).
Пошкоджені ділянки шкіри або слизової оболонки обробляють ватним або марлевим тампоном, змоченим розчином препарату. Тампони слід тримати пінцетом. Можливо струминне зрошення ранової поверхні.
Алергічні реакції (рідко), відчуття печіння в області рани.
Не рекомендується використовувати препарат під оклюзійні пов'язки. Слід уникати потрапляння в очі! Не застосовувати для зрошення порожнин!
Обробка рани розчином перекису водню не гарантує захисту від зараження правцем і інший ранової інфекцією.
3% розчин застосовують всередину в токсикологічної практиці в якості антидоту (у комбінації з 3% розчином оцтової кислоти) при отруєнні калію перманганатом.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Не впливає.
При знищенні невикористаного препарату спеціальних запобіжних заходів не потрібно.
Розчин перекису водню нестабільний у лужному середовищі, у присутності солей металів, складних радикалів деяких оксидантів, а також на світлі і в теплі.
Симптоми: подразнення верхніх дихальних шляхів (опік, ларинго-, бронхоспазм); при попаданні всередину - подразнення слизових оболонок ШКТ, гемоліз, гемоглобінурія; летальна доза - близько 3 р.
Лікування: промивання шлунка 0,5% розчином натрію тіосульфату, розчином натрію гідрокарбонату, в/в введення натрію тіосульфату 30% - до 300 мл
У прохолодному захищеному від світла місці.
2 роки