Купить Пенталгин таблетки, 4 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Пенталгин
Таблетки, покрытые оболочкой
1 таблетка содержит: парацетамол 325 мг, напроксен 100 мг, кофеин 50 мг, дротаверина гидрохлорид - 40 мг, фенирамина малеат - 10 мг
4 шт.
Парацетамол - ненаркотический анальгетик, оказывает жаропонижающее и обезболивающее действие, обусловленное блокадой циклооксигеназы в центральной нервной системе и воздействием на центры боли и терморегуляции.
Напроксен - нестероидный противовоспалительный препарат, оказывает противовоспалительное, анальгезирующее и жаропонижающее действие, связанное с неселективным подавлением активности циклооксигеназы, регулирующей синтез простагландинов.
Кофеин - вызывает расширение кровеносных сосудов скелетных мышц, сердца, почек; повышает умственную и физическую работоспособность, способствует устранению утомления и сонливости; увеличивает проницаемость гистогематических барьеров и повышает биодоступность ненаркотических анальгетиков, способствуя тем самым усилению терапевтического эффекта. Оказывает тонизирующее действие на сосуды головного мозга.
Дротаверин - оказывает миотропное спазмолитическое действие, обусловленное ингибированием фосфодиэстеразы IV, действует на гладкие мышцы в желудочно-кишечном тракте, желчевыводящих путях, мочеполовой и сосудистой системах.
Фенирамин - блокатор H1-гистаминовых рецепторов. Оказывает спазмолитическое и легкое седативное действие, уменьшает явления экссудации, а также усиливает анальгетическое действие парацетамола и напроксена.
- Болевой синдром различного генеза, в том числе при болях в суставах, мышцах, радикулите, менструальных болях, невралгиях, зубной и головной болях (в том числе при головной боли, обусловленной спазмом сосудов головного мозга).
- Болевой синдром, связанный со спазмом гладкой мускулатуры, в том числе при хроническом холецистите, желчнокаменной болезни, постхолецистэктомическом синдроме, почечной колике.
- Посттравматический и послеоперационный болевой синдром, в том числе сопровождающийся воспалением.
- Простудные заболевания, сопровождающиеся лихорадочным синдромом (в качестве симптоматической терапии)
Повышенная чувствительность к компонентам препарата, эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта (в фазе обострения), желудочно-кишечное кровотечение, полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных препаратов, в том числе в анамнезе, тяжелая печеночная и/или почечная недостаточность, угнетение костномозгового кроветворения, состояние после проведения аорто-коронарного шунтирования; тяжелые органические заболевания сердечно-сосудистой системы (в том числе острый инфаркт миокарда), пароксизмальная тахикардия, частая желудочковая экстрасистолия, тяжелая артериальная гипертензия, гиперкалиемия, детский возраст до 18 лет, беременность и период лактации.
С осторожностью: цереброваскулярные заболевания, сахарный диабет, заболевания периферических артерий, язвенные поражения желудочно-кишечного тракта в анамнезе, почечная и печеночная недостаточность легкой или средней степени тяжести, вирусный гепатит, алкогольное поражение печени, доброкачественные гипербилирубинемии (синдром Жильбера, Дубина-Джонсона и Ротора), эпилепсия и склонность к судорожным припадкам, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, пожилой возраст.
Пенталгин принимают внутрь по 1 таблетке 1-3 раза в день. Максимальная суточная доза — 4 таблетки.
Длительность лечения не более 3 дней в качестве жаропонижающего средства и не более 5 дней - в качестве обезболивающего. Продолжение лечения препаратом возможно только после консультации с врачом.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, крапивница, ангионевротический отёк;
Со стороны органов кроветворения: тромбоцитопения, лейкопения, агранулоцитоз, анемия, метгемоглобинемия;
Со стороны нервной системы: возбуждение, тревожность, усиление рефлексов, тремор, головная боль, нарушения сна, головокружение, снижение концентрации внимания;
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердцебиение, аритмии, повышение артериального давления;
Со стороны пищеварительной системы: эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта, тошнота, рвота, дискомфорт в эпигастрии, боли в животе, запор, нарушение функции печени;
Со стороны мочевыделительной системы: нарушение функции почек;
Со стороны органов чувств: снижение слуха, шум в ушах, повышение внутриглазного давления у пациентов с закрытоугольной глаукомой;
Прочие: дерматит, тахипноэ (учащение дыхания).
Следует избегать одновременного применения Пенталгина с другими средствами, содержащими парацетамол и/или другие нестероидные противовоспалительные препараты, а также со средствами для облегчения симптомов «простуды», гриппа и заложенности носа.
При применении препарата более 5—7 дней следует контролировать показатели периферической крови и функциональное состояние печени.
Парацетамол искажает результаты лабораторных исследований содержания глюкозы и мочевой кислоты в плазме крови.
При необходимости определения 17-кетостероидов препарат следует отменить за 48 ч до исследования. Следует учитывать, что напроксен увеличивает время кровотечения.
Влияние кофеина на центральную нервную систему зависит от типа нервной системы и может проявляться как возбуждением, так и торможением высшей нервной деятельности.
В период лечения не следует употреблять спиртосодержащие напитки.
В отдельных случаях возможно снижение концентрации внимания и скорости психомоторных реакций, поэтому в период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
При одновременном приеме препарата Пенталгин с барбитуратами, трициклическими антидепрессантами, рифампицином, этанолом увеличивается риск гепатотоксического действия (данных комбинаций следует избегать).
Парацетамол усиливает действие антикоагулянтов непрямого действия и снижает эффективность урикозурических препаратов.
Длительное применение барбитуратов снижает эффективность парацетамола.
При одновременном применении парацетамола с этанолом повышает риск возникновения острого панкреатита.
Ингибиторы микросомального окисления (в т.ч. циметидин) снижают риск гепатотоксического действия парацетамола.
Дифлунизал повышает плазменную концентрацию парацетамола на 50%, что повышает риск развития гепатотоксичности.
Напроксен способен вызывать уменьшение диуретического эффекта фуросемида, усиление эффекта непрямых антикоагулянтов, повышает токсичность сульфаниламидов и метотрексата, снижает выведение лития и повышает его концентрацию в плазме крови.
При совместном применении кофеина и барбитуратов, примидона, противосудорожных средств (производные гидантоина, особенно фенитоин) возможно усиление метаболизма и увеличение клиренса кофеина; при одновременном приеме кофеина и циметидина, пероральных контрацептивных средств, дисульфирама, ципрофлоксацина, норфлоксацина - снижение метаболизма кофеина в печени (замедление его выведения и увеличение концентрации в крови).
Одновременное употребление кофеинсодержащих напитков и других средств, стимулирующих ЦНС, может приводить к чрезмерной стимуляции ЦНС.
При одновременном применении дротаверин может ослабить противопаркинсонический эффект леводопы.
При одновременном применении фенирамина с транквилизаторами, снотворными средствами, ингибиторами МАО, этанолом возможно усиление угнетающего влияния на ЦНС.
Симптомы: бледность кожных покровов, анорексия (отсутствие аппетита), боль в животе, тошнота, рвота, желудочно-кишечное кровотечение, возбуждение, двигательное беспокойство, спутанность сознания, тахикардия, аритмия, гипертермия (повышение температуры тела), учащенное мочеиспускание, головная боль, тремор или мышечные подергивания; эпилептические припадки, повышение активности печеночных трансаминаз, гепатонекроз, увеличение протромбинового времени. Симптомы нарушения функции печени могут появиться через 12-48 ч после передозировки. При тяжелой передозировке развивается печеночная недостаточность с прогрессирующей энцефалопатией, кома, летальный исход; острая почечная недостаточность с тубулярным некрозом; аритмия, панкреатит. При подозрении на передозировку необходимо немедленно обратиться за врачебной помощью.
Лечение: промывание желудка с последующим приемом активированного угля. Специфическим антидотом при отравлении парацетамолом является ацетилцистеин. Введение ацетилцистеина актуально в течение 8 ч после приема парацетамола. При желудочно-кишечном кровотечении необходимо введение антацидных средств и промывание желудка ледяным 0.9% раствором хлорида натрия; поддержание вентиляции легких и оксигенации; при эпилептических припадках - в/в введение диазепама; поддержание баланса жидкости и солей.
В сухом защищенном от света месте, при температуре не выше 25°С. Хранить в недоступном для детей месте.
2 года.
Пенталгін
Таблетки, вкриті оболонкою
1 таблетка містить: парацетамол 325 мг, напроксен 100 мг, кофеїн 50 мг дротаверину гідрохлорид - 40 мг, фенирамина малеат - 10 мг
4 шт.
Парацетамол - ненаркотичний анальгетик, має жарознижувальну і знеболювальну дію, зумовлену блокадою циклооксигенази в центральній нервовій системі і впливом на центри болю і терморегуляції.
Напроксен - нестероїдний протизапальний препарат, має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію, пов'язану з неселективним пригніченням активності циклооксигенази, що регулює синтез простагландинів.
Кофеїн - викликає розширення кровоносних судин скелетних м'язів, серця, нирок; підвищує розумову і фізичну працездатність, сприяє усуненню втоми та сонливості; збільшує проникність гистогематических бар'єрів і підвищує біодоступність ненаркотичних анальгетиків, сприяючи тим самим посиленню терапевтичного ефекту. Надає тонізуючу дію на судини головного мозку.
Дротаверин - справляє міотропну спазмолітичну дію, обумовлену пригніченням фосфодіестерази IV, діє на гладкі м'язи шлунково-кишковому тракті, жовчних шляхах, сечостатевої та судинної системах.
Фенирамин - блокатор H1-гістамінових рецепторів. Надає спазмолітичну і легку седативну дію, зменшує явища ексудації, а також посилює аналгетичну дію парацетамолу і напроксену.
- Больовий синдром різного генезу, в тому числі при болях у суглобах, м'язах, радикуліті, менструальних болях, невралгіях, зубний і головний біль (у тому числі при головному болю, обумовлених спазмом судин головного мозку).
- Больовий синдром, що пов'язаний зі спазмом гладкої мускулатури, у тому числі при хронічному холециститі, жовчнокам'яній хворобі, постхолецистектомічному синдромі, нирковій коліці.
- Посттравматичний і післяопераційний больовий синдром, у тому числі супроводжується запаленням.
- Застудні захворювання, що супроводжуються гарячковим синдромом (в якості симптоматичної терапії)
Підвищена чутливість до компонентів препарату, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення), шлунково-кишкова кровотеча, повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та навколоносових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів, у тому числі в анамнезі, тяжка печінкова і/або ниркова недостатність, пригнічення кістковомозкового кровотворення, стан після проведення аорто-коронарного шунтування; важкі органічні захворювання серцево-судинної системи (у тому числі гострий інфаркт міокарда), пароксизмальна тахікардія, часта шлуночкова екстрасистолія, тяжка артеріальна гіпертензія, гіперкаліємія, дитячий вік до 18 років, вагітність та період лактації.
З обережністю: цереброваскулярні захворювання, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в анамнезі, тяжка ниркова та печінкова недостатність легкого або середнього ступеня тяжкості, вірусний гепатит, алкогольне ураження печінки, доброякісні гіпербілірубінемії (синдром Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора), епілепсія та схильність до судомних нападів, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, літній вік.
Пенталгін приймають всередину по 1 таблетці 1-3 рази на день. Максимальна добова доза - 4 таблетки.
Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижуючий засіб і не більше 5 днів як знеболюючий. Продовження лікування препаратом можливо тільки після консультації з лікарем.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк;
З боку органів кровотворення: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, анемія, метгемоглобінемія;
З боку нервової системи: збудження, тривожність, посилення рефлексів, тремор, головний біль, порушення сну, запаморочення, зниження концентрації уваги;
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, аритмії, підвищення артеріального тиску;
З боку травної системи: ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, нудота, блювання, дискомфорт в епігастрії, біль у животі, запор, порушення функції печінки;
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок;
З боку органів чуття: зниження слуху, шум у вухах, підвищення внутрішньоочного тиску у пацієнтів із закритокутовою глаукомою;
Інші: дерматит, тахіпное (прискорене дихання).
Слід уникати одночасного застосування Пенталгіну з іншими засобами, що містять парацетамол і/або інші нестероїдні протизапальні препарати, а також із засобами для полегшення симптомів «застуди», грипу і закладеності носа.
При застосуванні препарату більше 5-7 днів слід контролювати показники периферичної крові і функціональний стан печінки.
Парацетамол спотворює результати лабораторних досліджень вмісту глюкози і сечової кислоти в плазмі крові.
При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 год до дослідження. Слід враховувати, що напроксен збільшує час кровотечі.
Вплив кофеїну на центральну нервову систему залежить від типу нервової системи і може проявлятися як збудженням, так і гальмуванням вищої нервової діяльності.
В період лікування не слід вживати алкогольні напої.
В окремих випадках можливе зниження концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, тому на період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
При одночасному прийомі препарату Пенталгін з барбітуратами, трициклічними антидепресантами, рифампіцином, етанолом збільшується ризик гепатотоксичної дії (даних комбінацій слід уникати).
Парацетамол посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних препаратів.
Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу.
При одночасному застосуванні парацетамолу з етанолу підвищує ризик виникнення гострого панкреатиту.
Інгібітори мікросомального окислення (у т.ч. циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії парацетамолу.
Дифлунизал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, що підвищує ризик розвитку гепатотоксичності.
Напроксен здатний викликати зменшення діуретичного ефекту фуросеміду, посилення ефекту непрямих антикоагулянтів, підвищує токсичність сульфаніламідів і метотрексату, знижує виведення літію і підвищує його концентрацію в плазмі крові.
При одночасному застосуванні кофеїну та барбітуратів, примідону, протисудомних засобів (похідні гідантоїну, особливо фенітоїн) можливе посилення метаболізму та збільшення кліренсу кофеїну; при одночасному прийомі кофеїну і циметидину, пероральних контрацептивних засобів, дисульфіраму, ципрофлоксацину, норфлоксацину - зниження метаболізму кофеїну в печінці (уповільнення його виведення та збільшення концентрації в крові).
Одночасне вживання кофєїнсодержащих напоїв та інших засобів, що стимулюють ЦНС, може призводити до надмірної стимуляції ЦНС.
При одночасному застосуванні дротаверин може послабити протипаркінсонічний ефект леводопи.
При одночасному застосуванні фенирамина з транквілізаторами, снодійними засобами, інгібіторами МАО, етанолом можливо посилення пригнічуючого впливу на ЦНС.
Симптоми: блідість шкірних покривів, анорексія (відсутність апетиту), біль у животі, нудота, блювання, шлунково-кишкова кровотеча, збудження, рухове занепокоєння, сплутаність свідомості, тахікардія, аритмія, гіпертермія (підвищення температури тіла), прискорене сечовипускання, головний біль, тремор або м'язові посмикування; епілептичні напади, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатонекроз, збільшення протромбінового часу. Симптоми порушення функції печінки можуть з'явитися через 12-48 годин після передозування. При важкому передозуванні розвивається печінкова недостатність з прогресуючої енцефалопатії, кома, летальний результат; гостра ниркова недостатність з тубулярным некрозом; аритмії, панкреатит. При підозрі на передозування необхідно негайно звернутися за лікарською допомогою.
Лікування: промивання шлунка з подальшим прийомом активованого вугілля. Специфічним антидотом при отруєнні парацетамолом є ацетилцистеїн. Введення ацетилцистеїну актуально протягом 8 год після прийому парацетамолу. При шлунково-кишковій кровотечі необхідно введення антацидних засобів та промивання шлунка крижаним 0.9% розчином хлориду натрію; підтримання вентиляції легень і оксигенації; при епілептичних припадках - в/в введення діазепаму; підтримання балансу рідини і солей.
У сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
2 роки.