Купить Пентаглобин флаконы 5%, 100 мл
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
ПЕНТАГЛОБИН
раствор для внутривенного введения
1 мл раствора содержит белки плазмы человека 50 мг
Флакон 100 мл.
Пентаглобин оказывает иммуномодулирующее действие.
терапия бактериальных инфекций при одновременном использовании антибиотиков;заместительная терапия у пациентов с иммунодефицитом или тяжелым вторичным синдромом недостаточности антител (пациенты с иммунной недостаточностью или подавленной иммунной защитой).
повышенная чувствительность к любому компоненту Пентаглобина;повышенная чувствительность к иммуноглобулину человека, особенно в редко встречающихся случаях дефицита в крови иммуноглобулина класса А (IgA) и наличия антител против IgA.
Отсутствие риска применения Пентаглобина во время беременности не изучалось в контролируемых клинических исследованиях, поэтому в период беременности и лактации его следует использовать с осторожностью, хотя длительный опыт медицинского применения иммуноглобулинов не позволяет ожидать никакого вредного влияния на течение беременности, а также на плод и новорожденного. Введенные иммуноглобулины выделяются с материнским молоком и могут способствовать передаче защитных антител новорожденным.
Пентаглобин вводят в/в со следующей скоростью: новорожденным и грудным детям — 1,7 мл/кг/ч (с помощью перфузора); детям и взрослым — 0,4 мл/кг/ч; взрослым: первые 100 мл — 0,4 мл/кг/ч, после этого непрерывно — 0,2 мл/кг/ч до достижения 15,0 мл/кг в течение 72 ч.
Возможны озноб, головная боль, повышение температуры, тошнота, рвота, аллергические реакции, артралгии и легкая боль в спине. В редких случаях — внезапное понижение АД и в единичных случаях — анафилактический шок (даже если пациент при предыдущем введении препарата не проявлял повышенной чувствительности). В связи с введением иммуноглобулинов наблюдались случаи появления признаков асептического менингита и в редких случаях — гемолитическая анемия/гемолиз, а также транзиторная кожная реакция (сыпь или гиперемия), которые полностью исчезали после прекращения терапии. Также наблюдалось повышение содержания сывороточного креатинина и/или острая почечная недостаточность.В единичных случаях отмечались признаки тромбоза у пациентов преклонного возраста, у пациентов с признаками церебральной или кардиологической ишемии (нарушение кровоснабжения головного мозга или сердца), а также у пациентов с избыточным весом или тяжелой гиповолемией.В случае появления реакций непереносимости необходимо либо уменьшить скорость введения препарата, либо приостановить его вливание до исчезновения симптомов. Выбор соответствующих мероприятий зависит от вида и тяжести побочного явления. В случае отрицательного действия на функцию почек терапию иммуноглобулином необходимо прекратить.В случае развития шока необходимо следовать современным рекомендациям по проведению противошоковой терапии.При применении ЛС из крови или плазмы человека, вследствие передачи возбудителей инфекционных заболеваний, заражение последними нельзя полностью исключить. Это касается возбудителей до сих пор неизвестной природы. Чтобы снизить риск передачи возбудителей болезней, по строгим критериям проводится отбор доноров, тестируется и отбирается донорская плазма и контролируется пул плазмы. В производственный процесс включены стадии для удаления и/или инактивации возбудителей.
В защищенном от света месте, при температуре не выше 25 °C.
ПЕНТАГЛОБИН
розчин для внутрішньовенного введення
1 мл розчину містить білки плазми людини 50 мг
Флакон 100 мл
Пентаглобин має імуномодулюючу дію.
терапія бактеріальних інфекцій при одночасному використанні антибіотиків;замісна терапія у пацієнтів з тяжким імунодефіцитом або вторинним синдромом недостатності антитіл (пацієнти з імунною недостатністю або пригніченою імунною захистом).
підвищена чутливість до будь-якого компонента Пентаглобина;підвищена чутливість до иммуноглобулину людини, особливо в рідко зустрічаються випадках дефіциту в крові імуноглобуліну класу А (IgA) та наявності антитіл до IgA.
Відсутність ризику застосування Пентаглобина під час вагітності не вивчалася в контрольованих клінічних дослідженнях, тому в період вагітності і лактації його слід застосовувати з обережністю, хоча тривалий досвід медичного застосування імуноглобулінів не дозволяє очікувати ніякого шкідливого впливу на перебіг вагітності, а також на плід і новонародженого. Введені імуноглобуліни виділяються з материнським молоком і можуть сприяти передачі захисних антитіл новонародженим.
Пентаглобин вводять в/в з такою швидкістю: новонародженим і грудним дітям - 1,7 мл/кг/год (з допомогою перфузора); дітям і дорослим - 0,4 мл/кг/год; дорослим: перші 100 мл - 0,4 мл/кг/год, після цього безперервно - 0,2 мл/кг/год до досягнення 15,0 мл/кг протягом 72 год.
Можливі озноб, головний біль, підвищення температури, нудота, блювання, алергічні реакції, артралгії і легкий біль у спині. У рідкісних випадках - раптове зниження артеріального тиску і в поодиноких випадках - анафілактичний шок (навіть якщо пацієнт при попередньому введенні препарату не виявляв підвищеної чутливості). У зв'язку з введенням імуноглобулінів спостерігалися випадки появи ознак асептичного менінгіту та у поодиноких випадках - гемолітична анемія/гемоліз, а також транзиторна шкірна реакція (висип або гіперемія), які повністю зникали після припинення терапії. Також спостерігалося підвищення вмісту сироваткового креатиніну і/або гостра ниркова недостатність.У поодиноких випадках відзначалися ознаки тромбозу у пацієнтів похилого віку, у пацієнтів з ознаками церебральної або кардіологічної ішемії (порушення кровопостачання головного мозку або серця), а також у пацієнтів з надмірною вагою або важкої гіповолемією.У разі появи реакцій непереносимості необхідно або зменшити швидкість введення препарату, або призупинити її адаптацію до зникнення симптомів. Вибір відповідних заходів залежить від виду і тяжкості побічного явища. У разі негативного дії на функцію нирок терапію імуноглобуліном необхідно припинити.У разі розвитку шоку необхідно слідувати сучасним рекомендаціям щодо проведення протишокової терапії.При застосуванні ЛЗ з крові або плазми людини, внаслідок передачі збудників інфекційних захворювань, зараження останніми не можна повністю виключити. Це стосується збудників досі невідомої природи. Щоб знизити ризик передачі збудників хвороб, за суворим критеріям проводиться відбір донорів, тестується і відбирається донорська плазма і контролюється пул плазми. У виробничий процес включені стадії видалення та/або інактивації збудників.
У захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °C.