Купить Панимун биорал капсулы 50 мг, 50 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
ПАНИМУН БИОРАЛ
Капсулы
1 капсула содержит циклоспорин 50 мг
50 шт.
Иммунодепрессивный препарат. Циклический полипептид, состоящий из 11 аминокислот. Исследования на животных показали, что циклоспорин удлиняет время выживания трансплантатов кожи, сердца, почек, поджелудочной железы, костного мозга, тонкой кишки и легких, ингибирует развитие клеточного иммунитета (в т.ч. и в отношении аллотрансплантата, кожных реакций гиперчувствительности замедленного типа, экспериментально вызванного аллергического энцефаломиелита, артрита, обусловленного адъювантом Фрейнда, реакции "трансплантат против хозяина" (РТПХ) и выработки зависимых от Т-лимфоцитов антител). Циклоспорин подавляет как выработку, так и высвобождение лимфокинов, таких как интерлейкин-2. По экспериментальным данным, циклоспорин блокирует покоящиеся лимфоциты в фазе G или в начале фазы G1 клеточного цикла.
Имеющиеся данные позволяют предполагать, что Панимун Биорал оказывает специфическое и обратимое действие на лимфоциты, незначительно подавляя кроветворение и не влияя на функцию фагоцитов.
— трансплантация солидных органов: предупреждение отторжения аллотрансплантатов почки, печени, сердца, сердца-легких, легкого, поджелудочной железы; лечение отторжения трансплантата у больных, ранее получавших другие иммунодепрессанты;
— трансплантация костного мозга: предупреждение отторжения трансплантата после пересадки костного мозга; предупреждение и лечение РТПХ;
— эндогенный увеит: активный угрожающий зрению средний или задний увеит неинфекционной этиологии в случаях, когда традиционное лечение не оказало эффекта или в случаях развития тяжелых побочных эффектов; увеит Бехчета с повторными приступами воспаления с вовлечением сетчатки;
— тяжелые формы псориаза, когда стандартная терапия невозможна или неэффективна;
— тяжелые формы ревматоидного артрита в фазе обострения у больных, у которых лечение классическими базисными препаратами невозможно или неэффективно;
— нефротический синдром: стероидозависимый и стероидорезистентный нефротический синдром вследствие поражения клубочков (нефропатия с минимальными изменениями, фокальный и сегментарный гломерулосклероз, мембранозный гломерулонефрит). Панимун Биорал показан для индукции ремиссии и для поддержания лечения.
— повышенная чувствительность к циклоспорину и другим компонентам препарата;
— инфекционные заболевания в стадии обострения;
— злокачественные новообразования кожи (прием Панимуна Биорала возможен только после проведения соответствующего лечения или при отсутствии альтернативной эффективной терапии).
В экспериментальных исследованиях на животных не выявлено тератогенное действие циклоспорина.
В настоящее время не имеется достаточно широкого опыта применения циклоспорина у беременных женщин. Данные по трансплантации органов у женщин показывают, что по сравнению с традиционной иммуносупрессивной терапией, применение циклоспорина не является дополнительным риском для течения и исхода беременности. Но, учитывая отсутствие хорошо контролированных исследований по применению Панимуна Биорала при беременности, применение препарата возможно только в случаях, когда ожидаемая польза для женщины преобладает над риском для плода.
При лечении Панимуном Биоралом рекомендуется прекратить грудное вскармливание.
При трансплантации солидных органов лечение Панимуном Биоралом должно быть начато за 12 ч до операции в дозе 10-15 мг/кг массы тела, разделенной на 2 приема. В течение 1-2 недель после операции препарат назначают ежедневно в той же дозе, после чего дозу постепенно снижают, под контролем концентрации циклоспорина в крови, до достижения поддерживающей дозы 2-6 мг/кг/сут.
Если циклоспорин применяется вместе с другими иммуносупрессивными препаратами (например, с ГКС или как элемент трех- или четырехкомпонентной схемы терапии), требуются меньшие дозы (например, 3-6 мг/кг, разделенные на 2 приема в начале терапии).
При трансплантации костного мозга начальную дозу следует вводить за сутки до трансплантации. В большинстве случаев предпочтительным является в/в инфузия циклоспорина (3-5 мг/кг/сут). Далее рекомендуется переходить на поддерживающую пероральную терапию Панимуном Биоралом в дозе 12.5 мг/кг/сут.
Поддерживающую терапию проводят, как минимум, в течение 3-6 мес (предпочтительно 6 мес) после чего начинают постепенно снижать дозу до нуля в течение 1 года.
При осложнениях со стороны ЖКТ, снижающих всасывание лекарственного средства, требуются более высокие дозы. Терапию можно начать с Панимуна Биорала, в таком случае рекомендуется доза 12.5-15 мг/кг/сут, разделенная на 2 приема, с первого дня после трансплантации.
У некоторых больных прекращение терапии Панимуном Биоралом может приводить к РТПХ. В таких случаях, продолжение терапии циклоспорином приводит к положительным результатам. При лечении легкой степени РТПХ Панимун Биорал в низкой дозе.
При эндогенном увеите препарат назначают внутрь в начальной дозе 5 мг/кг/сут, разделенной на 2 приема, до купирования активного воспаления и явного улучшения остроты зрения. В рефрактерных случаях, дозу можно увеличивать до 7 мг/кг/сут на небольшой период. Панимун Биорал назначается при условиях его переносимости и отсутствия изменений биохимических параметров (креатининемия) или артериального давления.
Для достижения начала ремиссии или для купирования обострений воспаления Панимун Биорал назначают одновременно с системными ГКС (0.2-0.6 мг/кг/сут преднизолона или эквивалентными дозами других ГКС).
При поддерживающей терапии доза постепенно снижается до минимальной эффективной, так чтобы она не превышала 5 мг/кг/сут в фазе ремиссии.
При отсутствии улучшения в интраокулярном воспалении через 3 мес после лечения Панимуном Биоралом в соответствующих дозах и совместно с ГКС, необходимо рассматривать альтернативные способы лечения.
При псориазе для индукции ремиссии препарат назначают внутрь в начальной дозе 2.5 мг/кг/сут, разделенной на 2 приема. При отсутствии улучшения в течение месяца постепенно увеличивают дозу, но не больше 5 мг/кг/сут. При отсутствии улучшения состояния через 6 мес лечение следует прервать. Также следует прервать лечение у больных, у которых минимальная эффективная доза не совпадает с нормами, установленными для обеспечения лечения.
У пациентов, состояние которых требует быстрого улучшения, можно начинать лечение с дозы 5 мг/кг/сут.
Для поддерживающей терапии каждому больному определяется минимальная эффективная доза, не превышающая 5 мг/кг/сут.
При тяжелом ревматоидном артрите Панимун Биорал назначают внутрь в дозе 3 мг/кг/сут, разделенной на 2 приема, в течение первых 6 недель лечения. При недостаточной клинической реакции, можно постепенно увеличить суточную дозу в зависимости от переносимости препарата, но не более 5 мг/кг/сут. Лечение можно продолжать в течение 12 недель для получения максимального эффекта.
При последующей поддерживающей терапии, необходимо подбирать дозу для каждого больного индивидуально в соответствии с ее переносимостью. Панимун Биорал можно назначать в комбинации с низкими дозами ГКС и/или НПВС.
При нефротическом синдроме для индукции ремиссии Панимун Биорал назначают внутрь в дозе 5 мг/кг/сут, разделенной на 2 приема. Панимун Биорал можно назначать в комбинации с низкими дозами ГКС (при неудовлетворительном результате лечения только Панимуном Биоралом, особенно у больных с резистентностью к ГКС). При отсутствии улучшения через 3 мес терапию Панимуном Биоралом прерывают. Дозы подбирают индивидуально по эффективности (протеинурия) и безопасности (в основном, концентрация креатинина в сыворотке крови), но не более 5 мг/кг/сут. При поддерживающей терапии дозу постепенно снижают до минимального эффективного уровня.
Больным с нарушением функции почек препарат назначают в дозе 2.5 мг/кг/сут под наблюдением врача.
Побочные эффекты зависят от доз препарата и уменьшаются при снижении дозы.
Со стороны пищеварительной системы: часто - гипертрофия десен, нарушения функции печени, анорексия, тошнота, рвота, диарея; иногда - панкреатит.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: часто - чувство усталости, тремор, чувство покалывания в руках и ногах (обычно на первой неделе терапии); иногда - головная боль, парестезия, судороги, после пересадки печени - энцефалопатия, нарушения зрения и сознания; редко - мышечные судороги, миастения и миопатия.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипертензия (особенно у больных, перенесших пересадку сердца).
Со стороны системы кроветворения: иногда - анемия; редко - синдром тромбоцитопенической пурпуры и микроангиопатическая гемолитическая анемия и почечная недостаточность (гемолитический уремический синдром).
Со стороны эндокринной системы: часто - гипертрихоз; иногда - обратимая аменорея и дисменорея.
Со стороны водно-электролитного баланса и обмена веществ: иногда - гиперкалиемия, гиперурикемия, гипомагниемия.
Прочие: часто - нарушения функции почек; иногда - сыпь, увеличение массы тела, пастозность.
У некоторых больных были выявлены опухоли и лимфопролиферативные нарушения, но их частота и распространенность среди населения такие же, как у больных, леченных стандартной имуносупрессивной терапией.
Наблюдение за больными, перенесшими трансплантацию и получающими препарат, следует проводить только в тех учреждениях, которые обеспечены обученным медицинским персоналом, адекватными лабораторными и прочими ресурсами.
Панимун Биорал может быть применен в комбинации с ГКС, а также в составе комбинированной трехкомпонентной терапии (+ГКС и азатиоприн) или четырехкомпонентной терапии (+ГКС, азатиоприн и препараты поликлональных и моноклональных антител). При назначении Панимуна Биорала вместе с другими иммуносупрессантами возникает риск избыточной иммуносупрессии, что может привести к увеличению склонности к инфекциям и развитию лимфом.
Частым и потенциально серьезным осложнением первых нескольких недель лечения Панимуном Биоралом является повышение концентрации креатинина и мочевины в сыворотке крови. Эти функциональные изменения носят дозозависимый и обратимый характер. При длительном применении у некоторых больных могут возникнуть структурные изменения в почках, например, интерстициальный фиброз. У больных после трансплантации почки эти изменения нужно дифференцировать от изменений, связанных с реакцией отторжения. Во многих случаях хронической нефротоксичности, снижение доз приводит к улучшению состояния.
Панимун Биорал может также вызвать дозозависимое обратимое повышение уровня билирубина сыворотки крови, печеночных ферментов. Эти изменения тоже являются дозозависимыми и обратимыми, поэтому необходимо тщательное наблюдение за показателями функции почек и печени у больных, принимающих Панимун Биорал.
Для мониторирования уровня Панимуна Биорала в цельной крови предпочтительно использовать специфические моноклональные антитела. Можно использовать и метод ВЭЖХ. Необходимо придерживаться стандартного протокола разделения (время и температура). Следует помнить, что концентрация циклоспорина в крови, один из многих факторов, влияющих на клиническое состояние больного. Поэтому результаты определения концентрации препарата в крови должны служить лишь ориентиром для подбора дозы, в сопоставлении с другими клиническими и лабораторными показателями.
Во время лечения Панимуном Биоралом необходимо регулярно измерять артериальное давление. При развитии артериальной гипертензии следует начать соответствующую антигипертензивную терапию.
Поскольку имеются сообщения, что в редких случаях Панимун Биорал вызывает небольшое обратимое увеличение содержания липидов в крови, рекомендуется определять их концентрации до и после первого месяца лечения. При значительном повышении уровня липидов, нужно рассмотреть вопрос об ограничении жиров в диете, а при необходимости, уменьшение дозы Панимуна Биорала.
Поскольку циклоспорин иногда приводит к гиперкалиемии или усиливает уже имеющуюся гиперкалиемию, рекомендуется контролировать сывороточные концентрации калия, особенно у больных с выраженным нарушением функции почек.
Больным, получающим Панимун Биорал, назначают диету с низким содержанием калия и избегают назначения препаратов, содержащих калий, или калийсберегающих диуретиков.
При назначении препарата больным с гиперурикемией следует соблюдать осторожность.
Панимун Биорал не назначается больным с неконтролируемой артериальной гипертензией, с нарушениями функции почек, с клинически значимыми инфекциями или с любым видом злокачественных образований (за исключением кожных).
На фоне лечения Панимуном Биоралом может уменьшиться эффективность вакцинации, поэтому применения живых ослабленных вакцин следует избегать. При инфекциях (простуда, грипп и т.д.) следует немедленно обратиться к врачу.
Необходимо соблюдать особую осторожность при назначении Панимуна Биорала совместно с препаратами, обладающими нефротоксическим действием (аминогликозиды, амфотерицин-В, ципрофлоксацин, мелфолан, колхицин и триметоприм).
Учитывая, что НПВС могут оказывать отрицательное влияние на почечную функцию, их применение вместе с Панимуном Биоралом или увеличение их дозировки следует проводить только при мониторировании функции почек, особенно в начале лечения.
Дополнительные меры предосторожности при эндогенном увеите
Поскольку Панимун Биорал может оказывать отрицательное влияние на функцию почек, его можно назначать только больным с нормальной функцией почек. Необходимо частое исследование функции почек и снижение дозы препарата на 25-50% при повышении креатинина в сыворотке на 30% и более от первоначального его значения до терапии, даже если это значение в пределах нормы.
Дополнительные меры предосторожности при псориазе
Поскольку Панимун Биорал может усиливать имеющиеся нарушения функции почек, следует измерять уровень креатинина в сыворотке крови не реже 2 раз до начала лечения, через каждые 2 недели в течение первых 3 мес терапии. В дальнейшем больным, получающим препарат в дозе 2.5 мг/кг/сут, при стойких уровнях креатинина в крови, следует проводить анализы 1 раз в 2 мес, а получающим более высокие дозы — 1 раз в мес. При повышении креатинина в сыворотке крови на 30% от начального уровня необходимо снизить дозу на 25-50% (даже если его значение находится в норме). Если такое уменьшение дозы не сопровождается снижением уровня креатинина за месяц, следует прекратить терапию Панимуном Биоралом.
Если при лечении развивается неконтролируемая артериальная гипертензия на фоне соответствующей антигипертензивной терапии, следует прекратить лечение Панимуном Биоралом.
Имеются сообщения о возникновении злокачественных новообразований, особенно кожи, у больных псориазом, получающих Панимун Биорал. Очаги на коже, не типичные для псориаза, обязательно необходимо исследовать путем проведения биопсии, перед тем, как начать лечение Панимуном Биоралом. Больные, имеющие кожаные очаги с неопластическими или пренеопластическими изменениями, могут начать терапию циклоспорином только после лечения этих очагов и только при отсутствии другой альтернативной терапии. Редко наблюдается возникновение лимфопролиферативных нарушений у больных псориазом, лечащихся Панимуном Биоралом, которые как правило, исчезают при прекращении лечения.
Дополнительные меры предосторожности при ревматоидном артрите
Поскольку Панимун Биорал может ухудшать функцию почек, то должен быть установлен достоверный исходный уровень креатинина сыворотки как минимум в 2 измерениях, предшествующих лечению. Уровень креатинина следует контролировать с 2-недельными интервалами на протяжении первых 3 мес терапии и в дальнейшем - с 4-недельными интервалами. Более частый контроль необходим при повышении дозы Панимуна Биорала, при присоединении сопутствующей терапии НПВС или повышении их дозы.
Если креатинин сыворотки остается повышенным более чем на 30% от исходных значений и более чем в одном измерении, то необходимо снизить дозу. Если креатинин сыворотки возрастает более чем на 50%, то необходимо снизить дозу на 50%. Эти рекомендации следует выполнять, даже если значения концентрации креатинина продолжают оставаться в пределах лабораторной нормы. Если сокращение дозы не приводит к снижению уровня креатинина в течение 1 мес, то лечение Панимуном Биоралом должно быть прекращено.
Прекращение лечения необходимо и в том случае, когда во время лечения Панимуном Биоралом возникает неконтролируемая артериальная гипертензия.
Как и при другом длительном иммуносупрессивном лечении, следует помнить о повышенном риске возникновения лимфопролиферативных нарушений.
Дополнительные меры предосторожности при нефротическом синдроме
Панимун Биорал вызывает нарушения функции почек, поэтому необходимо часто контролировать функцию почек. Если креатинин сыворотки остается повышенным более чем на 30% от исходных значений при анализах, взятых 2 раза, то требуется снижение дозы на 25-50%. Для больных с исходно нарушенной функцией почек начальная доза должна составлять 2.5 мг/кг/сут. Необходимо обеспечить тщательный контроль состояния этих больных. Из-за изменений функции почек, обусловленных нефротическим синдромом, у некоторых больных бывает трудно выявить нарушение функции почек, вызванное Панимуном Биоралом. Это объясняет тот факт, что в ряде случаев связанные с Панимуном Биоралом структурные изменения в почках наблюдались без повышения креатинина сыворотки. Биопсия почки показана больным стероидозависимой нефропатией минимальных изменений, получавшим поддерживающую терапию Панимуном Биоралом более 1 года.
В редких случаях у больных с нефротическим синдромом, лечившихся иммунодепрессантами (в т. ч. Панимуном Биоралом), отмечалось появление злокачественных новообразований (включая лимфому Ходжкина).
При одновременном применении Панимун Биорал усиливает побочные эффекты ловастатина и колхицина (в т.ч. мышечные спазмы и общую слабость). Поэтому при необходимости назначения данной комбинации следует соблюдать осторожность.
Известно, что различные средства повышают или снижают концентрацию циклоспорина в крови, влияя на активность цитохрома Р450.
Препараты, повышающие уровень Панимуна Биорала в сыворотке крови: кетоконазол, некоторые антибиотики из группы макролидов (эритромицин, джозамицин), доксициклин, пероральные контрацептивы, пропафенон и некоторые блокаторы кальциевых каналов (в т.ч. дилтиазем, никардипин и верапамил).
Препараты, снижающие концентрацию Панимуна Биорала в плазме или цельной крови: барбитураты, карбамазепин, фенитоин, метамизол, рифампицин, нафциллин и в/в вводимый сульфадимидин и триметоприм. Поэтому не рекомендуется применение этих препаратов одновременно с Панимуном Биоралом. Если же требуется одновременное назначение одного из этих препаратов вместе с Панимуном Биоралом, необходимо обязательно контролировать концентрацию циклоспорина в крови и проводить соответствующее изменение в дозировке циклоспорина.
Панимун Биорал снижает клиренс преднизолона и, в отличие от него, метилпреднизолон повышает концентрацию циклоспорина.
Отсутствуют данные об острой передозировке.
Симптомы: при передозировке возможно развитие нарушений функции почек, которые уменьшаются при прекращении терапии.
Лечение: необходимо промыть желудок, индуцировать рвоту. При необходимости проводят симптоматическую терапию. Циклоспорин не выводится при диализе или при гемоперфузии с активированным углем.
хранить при температуре не выше 30°С.
2 года.
ПАНИМУН БИОРАЛ
Капсули
1 капсула містить циклоспорин 50 мг
50 шт.
Імунодепресивний препарат. Циклічний поліпептид, що складається з 11 амінокислот. Дослідження на тваринах показали, що циклоспорин подовжує час виживання трансплантатів шкіри, серця, нирок, підшлункової залози, кісткового мозку, тонкої кишки та легень, інгібує розвиток клітинного імунітету (в т. ч. і відносно алотрансплантата, шкірних реакцій гіперчутливості уповільненого типу, експериментально викликаного алергічного енцефаломієліту, артриту, обумовленого адъювантом Фрейнда, реакції "трансплантат проти хазяїна" (РТПХ) і вироблення залежних від Т-лімфоцитів антитіл). Циклоспорин пригнічує як вироблення, так і вивільнення лімфокінів, таких як інтерлейкін-2. За експериментальними даними, циклоспорин блокує покояться лімфоцити у фазі G або на початку фази G1 клітинного циклу.
Наявні дані дозволяють припускати, що Панимун Биорал надає специфічне і оборотне дію на лімфоцити, трохи пригнічують кровотворення і не впливаючи на функцію фагоцитів.
- трансплантація солідних органів: запобігання відторгнення аллотрансплантатов нирки, печінки, серця, серця-легенів, легені, підшлункової залози; лікування відторгнення трансплантата у хворих, які раніше отримували інші імунодепресанти;
- трансплантація кісткового мозку: запобігання відторгнення трансплантата після пересадки кісткового мозку; попередження і лікування РТПХ;
- ендогенний увеїт: активний загрозливий зору середній або задній увеїт неінфекційної етіології у випадках, коли традиційне лікування не мало ефекту або у випадках розвитку тяжких побічних ефектів; увеїт Бехчета з повторними нападами запалення із залученням сітківки;
- тяжкі форми псоріазу, коли стандартна терапія неможлива або неефективна;
- тяжкі форми ревматоїдного артриту у фазі загострення у хворих, у яких лікування класичними базисними препаратами неможливо або неефективно;
- нефротичний синдром: стероидозависимый і стероидорезистентный нефротичний синдром внаслідок ураження клубочків (нефропатія з мінімальними змінами, фокальний і сегментарний гломерулосклероз, мембранозный гломерулонефрит). Панимун Биорал показаний для індукції ремісії та для підтримки лікування.
- підвищена чутливість до циклоспорину та інших компонентів препарату;
- інфекційні захворювання у стадії загострення;
- злоякісні новоутворення шкіри (прийом Панимуна Биорала можливий тільки після проведення відповідного лікування або при відсутності альтернативної ефективної терапії).
В експериментальних дослідженнях на тваринах не виявлено тератогенну дію циклоспорину.
В даний час не є достатньо широкого досвіду застосування циклоспорину у вагітних жінок. Дані з трансплантації органів у жінок показують, що порівняно з традиційною імуносупресивної терапії, застосування циклоспорину не є додатковим ризиком для течії і результату вагітності. Але, враховуючи відсутність добре контрольованих досліджень по застосуванню Панимуна Биорала при вагітності застосування препарату можливо тільки у випадках, коли очікувана користь для жінки переважає над ризиком для плоду.
При лікуванні Панимуном Биоралом рекомендується припинити грудне вигодовування.
При трансплантації солідних органів лікування Панимуном Биоралом повинно бути розпочато за 12 год до операції у дозі 10-15 мг/кг маси тіла, розділеної на 2 прийоми. Протягом 1-2 тижнів після операції препарат застосовують щоденно у такій самій дозі, після чого дозу поступово знижують під контролем концентрації циклоспорину в крові, до досягнення підтримуючої дози 2-6 мг/кг/добу.
Якщо циклоспорин застосовується разом з іншими імуносупресивними препаратами (наприклад, з ГКС або як елемент трьох - або чотирьохкомпонентної схеми терапії), потрібні менші дози (наприклад, 3-6 мг/кг, розділені на 2 прийоми на початку терапії).
При трансплантації кісткового мозку початкову дозу слід вводити за добу до трансплантації. У більшості випадків найкращим є в/в інфузія циклоспорину (3-5 мг/кг/добу). Далі рекомендується переходити на пероральну підтримуючу терапію Панимуном Биоралом в дозі 12,5 мг/кг/добу.
Підтримуючу терапію проводять, як мінімум, протягом 3-6 міс. (бажано 6 міс) після чого починають поступово знижувати дозу до нуля протягом 1 року.
При ускладненнях з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту, знижують всмоктування лікарського засобу, потрібні більш високі дози. Терапію можна розпочати з Панимуна Биорала, в такому випадку рекомендується доза 12.5-15 мг/кг/добу, розділена на 2 прийоми, з першого дня після трансплантації.
У деяких хворих припинення терапії Панимуном Биоралом може призводити до РТПХ. У таких випадках, продовження терапії циклоспорином призводить до позитивних результатів. При лікуванні легкого ступеня РТПХ Панимун Биорал у низькій дозі.
При ендогенному увеіте препарат призначають внутрішньо у початковій дозі 5 мг/кг/добу, розподіленій на 2 прийоми, до купірування активного запалення і явного поліпшення гостроти зору. У рефрактерних випадках дозу можна збільшувати до 7 мг/кг/добу на невеликий період. Панимун Биорал призначається за умов її переносимості та відсутності змін біохімічних параметрів (креатининемия) або артеріального тиску.
Для досягнення початку ремісії або для купірування загострень запалення Панимун Биорал призначають одночасно з системними ГКС (0.2-0.6 мг/кг/добу преднізолону або еквівалентними дозами інших ГКС).
При підтримуючої терапії доза поступово знижується до мінімальної ефективної, так щоб вона не перевищувала 5 мг/кг/добу у фазі ремісії.
При відсутності поліпшення в интраокулярном запаленні через 3 міс після лікування Панимуном Биоралом у відповідних дозах і спільно з ГКС, необхідно розглядати альтернативні способи лікування.
При псоріазі для індукції ремісії препарат призначають внутрішньо у початковій дозі 2.5 мг/кг/добу, розподіленій на 2 прийоми. При відсутності поліпшення протягом місяця поступово збільшують дозу, але не більше 5 мг/кг/добу. При відсутності поліпшення стану через 6 міс лікування слід перервати. Також слід перервати лікування у хворих, у яких мінімальна ефективна доза не збігається з нормами, встановленими для забезпечення лікування.
У пацієнтів, стан яких потребує швидкого поліпшення, можна починати лікування з дози 5 мг/кг/добу.
Для підтримуючої терапії кожному хворому визначається мінімальна ефективна доза, що не перевищує 5 мг/кг/добу.
При важкому ревматоїдному артриті Панимун Биорал призначають внутрішньо у дозі 3 мг/кг/добу, розподіленій на 2 прийоми, протягом перших 6 тижнів лікування. При недостатній клінічній реакції, можна поступово збільшити добову дозу залежно від переносимості препарату, але не більше 5 мг/кг/добу. Лікування можна продовжувати протягом 12 тижнів для отримання максимального ефекту.
При подальшої підтримуючої терапії, необхідно підбирати дозу для кожного хворого індивідуально, відповідно до її переносимість. Панимун Биорал можна призначати в комбінації з низькими дозами ГКС та/або НПЗЗ.
При нефротичному синдромі для індукції ремісії Панимун Биорал призначають всередину в дозі 5 мг/кг/добу, розподіленій на 2 прийоми. Панимун Биорал можна призначати в комбінації з низькими дозами ГКС (при незадовільному результаті лікування тільки Панимуном Биоралом, особливо у хворих з резистентністю до ДКЗ). При відсутності поліпшення через 3 міс терапію Панимуном Биоралом переривають. Дози підбирають індивідуально ефективності (протеїнурія) і безпеки (в основному, концентрація креатиніну в сироватці крові), але не більш 5 мг/кг/добу. При підтримуючої терапії дозу поступово знижують до мінімального ефективного рівня.
Хворим з порушенням функції нирок препарат призначають у дозі 2.5 мг/кг/добу під наглядом лікаря.
Побічні ефекти залежать від доз препарату зменшуються при зниженні дози.
З боку травної системи: часто - гіпертрофія ясен, порушення функції печінки, анорексія, нудота, блювання, діарея; інколи - панкреатит.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: часто - відчуття втоми, тремор, відчуття поколювання в руках і ногах (зазвичай на першому тижні терапії); іноді - головний біль, парестезія, судоми, після пересадки печінки - енцефалопатія, порушення зору і свідомості; рідко - м'язові судоми, міастенія та міопатія.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія (особливо у хворих, які перенесли пересадку серця).
З боку системи кровотворення: іноді - анемія; рідко - синдром тромбоцитопенічної пурпури і мікроангіопатична гемолітична анемія та ниркова недостатність (гемолітичний уремічний синдром).
З боку ендокринної системи: часто - гіпертрихоз; іноді - оборотна аменорея і дисменорея.
З боку водно-електролітного балансу та обміну речовин: іноді - гіперкаліємія, гіперурикемія, гіпомагніємія.
Інші: часто - порушення функції нирок; іноді - висип, збільшення маси тіла, пастозність.
У деяких хворих були виявлені пухлини і лімфопроліферативні порушення, але їх частота і поширеність серед населення такі ж, як у хворих, лікованих стандартної имуносупрессивной терапією.
Спостереження за хворими, які перенесли трансплантацію і одержують препарат, слід проводити тільки в тих закладах, які забезпечені навченим медичним персоналом, адекватними лабораторними та іншими ресурсами.
Панимун Биорал може бути застосований у комбінації з ГКС, а також у складі комбінованої трикомпонентної терапії ( ГКС і азатіоприн) або чотирьохкомпонентної терапії ( ДКЗ, азатіоприн та препарати поліклональних та моноклональних антитіл). При призначенні Панимуна Биорала разом з іншими імуносупресантами виникає ризик надмірної імуносупресії, що може призвести до підвищення схильності до інфекцій і розвитку лімфом.
Частим і потенційно серйозним ускладненням перших кількох тижнів лікування Панимуном Биоралом є підвищення концентрації креатиніну і сечовини в сироватці крові. Ці функціональні зміни носять дозозалежний і оборотний характер. При тривалому застосуванні у деяких хворих можуть виникнути структурні зміни в нирках, наприклад, інтерстиціальний фіброз. У хворих після трансплантації нирки ці зміни потрібно диференціювати від змін, пов'язаних з реакцією відторгнення. У багатьох випадках хронічної нефротоксичності, зниження доз призводить до поліпшення стану.
Панимун Биорал може також спричинити дозозалежне оборотне підвищення рівня білірубіну сироватки крові, печінкових ферментів. Ці зміни теж є дозозалежними і оборотними, тому необхідно ретельне спостереження за показниками функції нирок і печінки у хворих, які приймають Панимун Биорал.
Для моніторування рівня Панимуна Биорала цільної крові переважно використовувати специфічні моноклональні антитіла. Можна використовувати і метод ВЕРХ. Необхідно дотримуватися стандартного протоколу поділу (час і температура). Слід пам'ятати, що концентрація циклоспорину у крові, один з багатьох факторів, що впливають на клінічний стан хворого. Тому результати визначення концентрації препарату в крові повинні служити лише орієнтиром для підбору дози, у зіставленні з іншими клінічними і лабораторними показниками.
Під час лікування Панимуном Биоралом необхідно регулярно вимірювати артеріальний тиск. При розвитку артеріальної гіпертензії слід розпочати відповідну антигипертензивную терапію.
Оскільки є повідомлення, що в окремих випадках Панимун Биорал викликає невелике оборотне збільшення вмісту ліпідів в крові, рекомендується визначати їх концентрації до і після першого місяця лікування. При значному підвищенні рівня ліпідів, потрібно розглянути питання про обмеження жирів в дієті, а при необхідності, зменшення дози Панимуна Биорала.
Оскільки циклоспорин іноді призводить до гіперкаліємії або посилює вже наявну гіпокаліємію, рекомендується контролювати сироваткові концентрації калію, особливо у хворих з вираженим порушенням функції нирок.
Хворим, які отримують Панимун Биорал, призначають дієту з низьким вмістом калію та уникають призначення препаратів, що містять калій, або калійзберігаючих діуретиків.
При призначенні препарату хворим з гіперурикемією слід дотримуватися обережності.
Панимун Биорал не призначається хворим із неконтрольованою артеріальною гіпертензією, з порушеннями функції нирок, з клінічно значущими інфекціями або з будь-яким видом злоякісних утворень (за винятком шкірних).
На тлі лікування Панимуном Биоралом може зменшитися ефективність вакцинації, тому застосування живих ослаблених вакцин слід уникати. При інфекціях (застуда, грип тощо) слід негайно звернутися до лікаря.
Необхідно дотримуватися особливої обережності при призначенні Панимуна Биорала спільно з препаратами, що мають нефротоксичну дією (аміноглікозиди, амфотерицин-В, ципрофлоксацин, мелфолан, колхіцин і триметоприм).
Враховуючи, що НПЗЗ можуть чинити негативний вплив на ниркову функцію, їх застосування разом з Панимуном Биоралом або збільшення дозування слід проводити тільки при моніторуванні функції нирок, особливо на початку лікування.
Додаткові застережні заходи при ендогенному увеіте
Оскільки Панимун Биорал може негативно впливати на функцію нирок, його можна призначати тільки хворим з нормальною функцією нирок. Необхідно часте дослідження функції нирок та зниження дози на 25-50% при підвищенні креатиніну в сироватці на 30% і більше від початкового його значення до терапії, навіть якщо це значення в межах норми.
Додаткові застережні заходи при псоріазі
Оскільки Панимун Биорал може посилювати наявні порушення функції нирок, слід вимірювати рівень креатиніну в сироватці крові не рідше 2 разів до початку лікування, через кожні 2 тижні протягом перших 3 місяців терапії. Надалі хворим, які отримують препарат у дозі 2.5 мг/кг/добу, при стійких рівнях креатиніну у крові слід проводити аналізи 1 раз в 2 міс, а отримують більш високі дози - 1 раз в міс. При підвищенні креатиніну в сироватці крові на 30% від початкового рівня необхідно знизити дозу на 25-50% (навіть якщо його значення знаходиться в нормі). Якщо таке зменшення дози не супроводжується зниженням рівня креатиніну за місяць, слід припинити терапію Панимуном Биоралом.
Якщо при лікуванні розвивається неконтрольована артеріальна гіпертензія на тлі відповідної антигіпертензивної терапії, слід припинити лікування Панимуном Биоралом.
Є повідомлення про виникнення злоякісних новоутворень, особливо шкіри, у хворих на псоріаз, які отримують Панимун Биорал. Вогнища на шкірі, не типових для псоріазу, обов'язково необхідно досліджувати шляхом проведення біопсії, перед тим, як почати лікування Панимуном Биоралом. Хворі, які мають шкіряні вогнища з неопластическими або пренеопластическими змінами, можуть почати терапію циклоспорином тільки після лікування цих вогнищ і тільки при відсутності іншої альтернативної терапії. Рідко спостерігається виникнення лімфопроліферативних порушень у хворих на псоріаз, які лікуються Панимуном Биоралом, які як правило, зникають при припиненні лікування.
Додаткові застережні заходи при ревматоїдному артриті
Оскільки Панимун Биорал може погіршувати функцію нирок, то повинен бути встановлений достовірний початковий рівень креатиніну сироватки як мінімум у 2 вимірюваннях, що передують лікуванню. Рівень креатиніну слід контролювати з 2-тижневими інтервалами протягом перших 3 місяців терапії і в подальшому - з 4-тижневими інтервалами. Більш частий контроль необхідний при підвищенні дози Панимуна Биорала, при приєднанні супутньої терапії НПЗЗ або підвищенні їх дози.
Якщо креатинін сироватки залишається підвищеним більше ніж на 30% від вихідних значень і більш ніж в одному вимірюванні, то необхідно знизити дозу. Якщо креатинін сироватки зростає більше ніж на 50%, то необхідно знизити дозу на 50%. Ці рекомендації слід виконувати, навіть якщо значення концентрації креатиніну продовжують залишатись у межах лабораторної норми. Якщо скорочення дози не призводить до зниження рівня креатиніну протягом 1 місяця, то лікування Панимуном Биоралом повинно бути припинено.
Припинення лікування необхідно і в тому випадку, коли під час лікування Панимуном Биоралом виникає неконтрольована артеріальна гіпертензія.
Як і при іншому тривалому иммуносупрессивном лікуванні, слід пам'ятати про підвищення ризику виникнення лімфопроліферативних порушень.
Додаткові застережні заходи при нефротичному синдромі
Панимун Биорал викликає порушення функції нирок, тому необхідно часто контролювати функцію нирок. Якщо креатинін сироватки залишається підвищеним більше ніж на 30% від вихідних значень при аналізах, взятих 2 рази, то потрібно зниження дози на 25-50%. Для хворих з початково порушеною функцією нирок початкова доза повинна становити 2.5 мг/кг/добу. Необхідно забезпечити ретельний контроль за станом цих хворих. Через зміни функції нирок, зумовлені нефротичним синдромом, у деяких хворих буває важко виявити порушення функції нирок, спричинене Панимуном Биоралом. Це пояснює той факт, що у ряді випадків пов'язані з Панимуном Биоралом структурні зміни у нирках спостерігалися без підвищення креатиніну сироватки. Біопсія нирки показана хворим стероидозависимой нефропатією мінімальних змін, які отримували підтримуючу терапію Панимуном Биоралом більше 1 року.
У поодиноких випадках у хворих з нефротичним синдромом, які лікувалися імунодепресантами (у т. ч. Панимуном Биоралом), зазначалося поява злоякісних новоутворень (включаючи лімфому Ходжкіна).
При одночасному застосуванні Панимун Биорал посилює побічні ефекти ловастатину і колхіцину (у т. ч. м'язові спазми і загальну слабкість). Тому при необхідності призначення даної комбінації слід дотримуватися обережності.
Відомо, що різні засоби підвищують або знижують концентрацію циклоспорину в крові, впливаючи на активність цитохрому Р450.
Препарати, що підвищують рівень Панимуна Биорала в сироватці крові: кетоконазол, деякі антибіотики з групи макролідів (еритроміцин, джозамицин), доксициклін, пероральні контрацептиви, пропафенон і деякі блокатори кальцієвих каналів (у т. ч. дилтіазем, нікардипін і верапаміл).
Препарати, що знижують концентрацію Панимуна Биорала в плазмі або цільної крові: барбітурати, карбамазепін, фенітоїн, метамізол, рифампіцин, нафциллин і в/в вводиться сульфадимидин і триметоприм. Тому не рекомендується застосування цих препаратів одночасно з Панимуном Биоралом. Якщо ж потрібно одночасне призначення одного з цих препаратів разом з Панимуном Биоралом, необхідно обов'язково контролювати концентрацію циклоспорину в крові та проводити відповідну зміну в дозуванні циклоспорину.
Панимун Биорал знижує кліренс преднізолону і, на відміну від нього, метилпреднізолон підвищує концентрацію циклоспорину.
Відсутні дані про гостре передозування.
Симптоми: при передозуванні можливий розвиток порушень функції нирок, які зменшуються при припиненні терапії.
Лікування: слід промити шлунок, індукувати блювання. При необхідності проводять симптоматичну терапію. Циклоспорин не виводиться при діалізі або при гемоперфузії з активованим вугіллям.
зберігати при температурі не вище 30°С.
2 роки.