Купить Паксил таблетки 20 мг, 30 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Паксил
Таблетки, покрытые оболочкой
1 таблетка содержит: пароксетина гидрохлорида гемигидрат 22.8 мг, что соответствует пароксетина 20 мг.
Вспомогательные вещества: кальция дигидрофосфата дигидрат, натрия карбоксикрахмал тип А, магния стеарат.
Состав оболочки: гипромеллоза, титана диоксид, макрогол 400, полисорбат 80.
30 шт.
Паксил - антидепрессивное. Избирательно блокирует обратный захват серотонина, повышает его концентрацию в синаптической щели и вызывает антидепрессивный эффект. Обладает низким аффинитетом к мускариновым холинергическим рецепторам, к альфа-1, альфа-2, бета-адренорецепторам, а также 5-НТ_1 -подобным, 5-НТ_2 -подобным и гистаминовым (H_1) рецепторам. Не нарушает психомоторные функции и не потенцирует угнетающее действие на них этанола. Антидепрессивный эффект проявляется через 7-14 дней систематического приема. На фоне лечения наблюдается уменьшение тревоги, депрессии, нормализация сна.
- Депрессия всех типов, включая реактивную депрессию, тяжелую эндогенную депрессию и депрессию, сопровождающуюся тревогой (результаты исследований, в которых пациенты получали препарат в течение 1 года, показывают, что он эффективен при профилактике рецидивов депрессии).
- Лечение (в т.ч. поддерживающая и профилактическая терапия) обсессивно-компульсивного расстройства (ОКР) у взрослых, а также у детей и подростков в возрасте 7-17 лет (доказано сохранение эффективности препарата при лечении ОКР в течение по крайней мере 1 года и при профилактике рецидивов ОКР).
- Лечение (в т.ч. поддерживающая и профилактическая терапия) панического расстройства с агорафобией и без нее (эффективность препарата сохраняется в течение 1 года, предотвращая рецидивы панического расстройства).
- Лечение (в т.ч. поддерживающая и профилактическая терапия) социальной фобии у взрослых, а также у детей и подростков в возрасте 8-17 лет (эффективность препарата сохраняется при длительном лечении этого расстройства).
- Лечение (в т.ч. поддерживающая и профилактическая терапия) генерализованного тревожного расстройства (эффективность препарата сохраняется при длительном лечении этого расстройства, предотвращая рецидивы данного расстройства).
- Лечение посттравматического стрессового расстройства.
- Одновременный прием ингибиторов МАО и период 14 дней после их отмены (ингибиторы МАО нельзя назначать в течение 14 дней после окончания лечения пароксетином).
- Одновременный прием тиоридазина.
- Повышенная чувствительность к пароксетину и другим компонентам препарата.
В экспериментальных исследованиях не выявлено тератогенного или эмбриотоксического действия пароксетина. Данные о небольшом числе женщин, которые принимали пароксетин при беременности, свидетельствуют об отсутствии повышенного риска врожденных аномалий у новорожденных. Имеются сообщения о преждевременных родах у женщин, которые получали во время беременности пароксетин, однако причинно-следственная связь с приемом препарата не установлена. Паксил не следует применять при беременности, за исключением случаев, когда потенциальная польза лечения превосходит возможный риск, связанный с приемом препарата.
Необходимо наблюдать за состоянием здоровья новорожденных, матери которых принимали пароксетин на поздних сроках беременности, поскольку имеются сообщения об осложнениях у детей (однако причинно-следственная связь с приемом препарата не установлена). Описаны респираторный дистресс-синдром, цианоз, апноэ, судорожные припадки, нестабильность температуры, трудности с кормлением, рвота, гипогликемия, артериальная гипер- или гипотензия, гиперрефлексия, тремор, раздражительность, летаргия, постоянный плач, сонливость. В некоторых сообщениях симптомы были описаны как неонатальные проявления синдрома отмены. В большинстве случаев описанные осложнения возникали сразу после родов или вскоре после них (в течение 24 ч). Пароксетин в незначительном количестве выделяется с грудным молоком. Поэтому не следует применять препарат в период лактации, за исключением случаев, когда потенциальная польза лечения превосходит возможный риск, связанный с приемом препарата.
Внутрь, утром — по 20 мг. При недостаточном эффекте возможно увеличение дозы на 10 мг/сут с интервалом не менее 1 нед (максимальная доза — 50 мг/сут). У пожилых, истощенных больных, а также при нарушении функции почек и печени начальная доза — 10 мг/сут, максимальная — 40 мг/сут.
Сонливость или бессонница, тремор, нервозность, повышенная возбудимость ЦНС, нарушение концентрации внимания, эмоциональная лабильность, амнезия, головокружение, парез аккомодации, расширение зрачка, боль в глазах, шум и боль в ушах, повышение или понижение АД, обморок, тахикардия или брадикардия, нарушение сердечной проводимости и периферического кровообращения, кашель, ринит, дипноэ, тахипноэ, тошнота, снижение аппетита, диспепсия, повышение активности печеночных трансаминаз, стоматит, артралгия, артрит, дизурия, полиурия, недержание мочи, задержка мочеиспускания, аменорея, дисменорея, выкидыш, мастит, нарушение эякуляции, снижение либидо и потенции, периферические отеки, снижение или повышение массы тела, анемия, лейкопения, аллергические реакции (зуд, крапивница, озноб). Редко — нарушения мышления, акинезия, атаксия, судороги, галлюцинации, гиперкинезия, маниакальные или параноидальные реакции, делирий, эйфория, большие эпилептические припадки, агрессивность, нистагм, ступор, аутизм, снижение остроты зрения, катаракта, конъюнктивит, глаукома, экзофтальм, стенокардия, инфаркт миокарда, нарушения мозгового кровообращения, нарушения ритма сердца, эозинофилия, лейкоцитоз, лимфоцитоз, моноцитоз, гематурия, нефроуролитиаз, нарушение функции почек, дерматит, узловатая эритема, депигментация.
Следует принимать с осторожностью при почечной и печеночной недостаточности, закрытоугольной глаукоме, гиперплазии предстательной железы, маниях, сердечной патологии, эпилепсии, судорожных состояниях, в сочетании с электроимпульсной терапией, у пациентов, получающих препараты, повышающие риск кровотечения, с факторами риска повышенной кровоточивости. Во время лечения необходимо воздерживаться от приема алкогольных напитков. С осторожностью применять во время работы водителям транспортных средств и людям, профессия которых связана с повышенной концентрацией внимания. При резкой отмене - головокружение, сенсорные нарушения, расстройство сна, возбуждение, тревога, тошнота, потливость. Следует соблюдать осторожность при назначении в комплексе с препаратами лития. На время лечения следует воздержаться от употребления этанола.
Индукторы микросомального окисления (фенобарбитал, фенитоин) снижают концентрацию в крови и активность, ингибиторы (циметидин) — увеличивают. Повышает уровень проциклидина в плазме. Несовместим с ингибиторами МАО. Совместное назначение с непрямыми антикоагулянтами может вызвать повышенную кровоточивость при неизмененной величине протромбинового времени. Усиливает действие алкоголя.
Имеющаяся информация о передозировке пароксетином свидетельствует о широком диапазоне безопасности.
Симптомы: усиление описанных выше побочных эффектов, рвота, расширение зрачков, лихорадка, изменение АД, непроизвольные мышечные сокращения, ажитация, тревога, тахикардия.
У пациентов обычно не развиваются серьезные осложнения даже при разовом приеме до 2 г пароксетина. В ряде случаев развиваются кома и изменения на ЭЭГ, очень редко наступает летальный исход при сочетанном применении пароксетина с психотропными препаратами или алкоголем.
Лечение: стандартные мероприятия, применяемые при передозировке антидепрессантов (промывание желудка посредством искусственной рвоты, назначение 20-30 мг активированного угля каждые 4-6 ч в течение первых суток после передозировки). Специфический антидот неизвестен. Показана поддерживающая терапия и контроль жизненно важных функций организма.
Хранить в сухом месте при температуре не выше 30°.
3 года.
Паксил
Таблетки, вкриті оболонкою
1 таблетка містить пароксетину гідрохлориду гемігідрат 22.8 мг, що відповідає пароксетину 20 мг.
Допоміжні речовини: кальцію дигідрофосфату дигідрат, натрію карбоксикрахмал тип А, магнію стеарат.
Склад оболонки: гіпромелоза, титану діоксид, макрогол 400, полісорбат 80.
30 шт.
Паксил - антидепресивну. Вибірково блокує зворотне захоплення серотоніну, підвищує його концентрацію в синаптичної щілини і викликає антидепресивний ефект. Володіє низьким аффінітет до мускаринових холінергічними рецепторами, до альфа-1, альфа-2, бета-адренорецепторами, а також 5-НТ_1-подібних, 5-НТ_2-подібним і гістамінових (H_1) рецепторів. Не порушує психомоторні функції і не потенціює пригнічувальну дію на них етанолу. Антидепресивний ефект проявляється через 7-14 днів систематичного прийому. На фоні лікування спостерігається зменшення тривоги, депресії, нормалізація сну.
- Депресія всіх типів, включаючи реактивну депресію, важку ендогенну депресію і депресію, що супроводжується тривогою (результати досліджень, в яких пацієнти отримували препарат протягом 1 року, показують, що він ефективний при профілактиці рецидивів депресії).
- Лікування (в т. ч. і профілактична підтримуюча терапія) обсесивно-компульсивного розлади (ОКР) у дорослих, а також у дітей і підлітків у віці 7-17 років (доведено збереження ефективності препарату при лікуванні ОКР протягом принаймні 1 року і при профілактиці рецидивів ДКР).
- Лікування (в т. ч. і профілактична підтримуюча терапія) панічні розлади з агорафобією або без неї (ефективність препарату зберігається протягом 1 року, запобігаючи рецидивів панічного розладу).
- Лікування (в т. ч. і профілактична підтримуюча терапія) соціальної фобії у дорослих, а також у дітей і підлітків віком 8-17 років (ефективність препарату зберігається при тривалому лікуванні цього розладу).
- Лікування (в т. ч. і профілактична підтримуюча терапія) генералізованого тривожного розладу (ефективність препарату зберігається при тривалому лікуванні цього розладу, запобігаючи рецидиви даного розладу).
- Лікування посттравматичного стресового розладу.
- Одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни (інгібітори МАО можна призначати протягом 14 днів після закінчення лікування пароксетином).
- Одночасний прийом тіоридазину.
- Підвищена чутливість до пароксетину та інших компонентів препарату.
В експериментальних дослідженнях не виявлено тератогенної або ембріотоксичної дії пароксетину. Дані про невеликому числі жінок, які приймали пароксетин при вагітності, свідчать про відсутність підвищеного ризику вроджених аномалій у новонароджених. Є повідомлення про передчасні пологи у жінок, які отримували під час вагітності пароксетин, проте причинно-наслідковий зв'язок з прийомом препарату не встановлено. Паксил не слід застосовувати при вагітності, за винятком випадків, коли потенційна користь лікування перевищує можливий ризик, пов'язаний з прийомом препарату.
Необхідно спостерігати за станом здоров'я новонароджених, матері яких приймали пароксетин на пізніх термінах вагітності, оскільки є повідомлення про ускладнення у дітей (однак причинно-наслідковий зв'язок з прийомом препарату не встановлений). Описані респіраторний дистрес-синдром, ціаноз, апное, судомні напади, нестабільність температури, труднощі з годуванням, блювання, гіпоглікемія, артеріальна гіпер - або гіпотензія, гіперрефлексія, тремор, дратівливість, млявість, постійний плач, сонливість. У деяких повідомленнях симптоми були описані як неонатальні прояви синдрому відміни. У більшості випадків описані ускладнення виникали одразу після пологів або одразу після них (протягом 24 год). Пароксетин у незначній кількості виділяється з грудним молоком. Тому не слід застосовувати препарат в період лактації, за винятком випадків, коли потенційна користь лікування перевищує можливий ризик, пов'язаний з прийомом препарату.
Всередину, вранці - по 20 мг. При недостатньому ефекті можливе збільшення дози на 10 мг/добу з інтервалом не менше 1 тижня (максимальна доза - 50 мг/добу). У немолодих, виснажених хворих, а також при порушенні функції нирок та печінки початкова доза - 10 мг/добу, максимальна - 40 мг/добу.
Сонливість або безсоння, тремор, нервозність, підвищена збудливість ЦНС, порушення концентрації уваги, емоційна лабільність, амнезія, запаморочення, парез акомодації, розширення зіниці, біль в очах, шум та біль у вухах, підвищення або зниження артеріального тиску, непритомність, тахікардія або брадикардія, порушення серцевої провідності та периферичного кровообігу, кашель, риніт, дипноэ, тахіпное, нудота, зниження апетиту, диспепсія, підвищення активності печінкових трансаміназ, стоматит, артралгія, артрит, дизурія, поліурія, нетримання сечі, затримка сечовипускання, аменорея, дисменорея, викидень, мастит, порушення еякуляції, зниження лібідо і потенції, периферичні набряки, зниження або підвищення маси тіла, анемія, лейкопенія, алергічні реакції (свербіж, кропив'янка, озноб). Рідко - порушення мислення, акінезія, атаксія, судоми, галюцинації, гіперкінезія, маніакальні або параноїдальні реакції, делірій, ейфорія, великі епілептичні напади, агресивність, ністагм, ступор, аутизм, зниження гостроти зору, катаракта, кон'юнктивіт, глаукома, екзофтальм, стенокардія, інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу, порушення ритму серця, еозинофілія, лейкоцитоз, лімфоцитоз, моноцитоз, гематурія, нефроуролитиаз, порушення функції нирок, дерматит, вузлувата еритема, депігментація.
Слід приймати з обережністю при нирковій і печінковій недостатності, закритокутовій глаукомі, гіперплазії передміхурової залози, маніях, серцевої патології, епілепсії, судомних станах, у поєднанні з електроімпульсною терапією у пацієнтів, які отримують препарати, що підвищують ризик кровотечі, з факторами ризику підвищеної кровоточивості. Під час лікування необхідно утримуватися від прийому алкогольних напоїв. З обережністю застосовувати під час роботи водіям транспортних засобів і людям, професія яких пов'язана з підвищеною концентрацією уваги. При різкій відміні - запаморочення, сенсорні порушення, розлади сну, збудження, тривога, нудота, пітливість. Слід дотримуватися обережності при призначенні в комплексі з препаратами літію. На час лікування слід утриматися від вживання етанолу.
Індуктори мікросомального окислення (фенобарбітал, фенітоїн) знижують концентрацію в крові і активність, інгібітори (циметидин) - збільшують. Підвищує рівень проциклидина в плазмі. Несумісний з інгібіторами МАО. Спільне призначення з непрямими антикоагулянтами може викликати підвищену кровоточивість при незміненій величину протромбінового часу. Посилює дію алкоголю.
Наявна інформація про передозування пароксетином свідчить про широкому діапазоні безпеки.
Симптоми: посилення описаних вище побічних ефектів, блювання, розширення зіниць, пропасниця, зміни артеріального тиску, мимовільні м'язові скорочення, ажитація, тривога, тахікардія.
У пацієнтів зазвичай не розвиваються серйозні ускладнення навіть при разовому прийманні до 2 г пароксетину. У ряді випадків розвиваються кома і зміни на ЕЕГ, дуже рідко настає летальний результат при одночасному застосуванні пароксетину з психотропними препаратами або алкоголем.
Лікування: стандартні заходи, що застосовуються при передозуванні антидепресантів (промивання шлунка за допомогою штучної блювоти, призначення 20-30 мг активованого вугілля кожні 4-6 год протягом першої доби після передозування). Специфічний антидот невідомий. Показана підтримуюча терапія і контроль життєво важливих функцій організму.
Зберігати в сухому місці при температурі не вище 30°.
3 роки.