Купить Оптирей р-р для в/в и в/а вв 300мг йода/мл фл 50мл n10
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
ОПТИРЕЙ
раствор для инъекций
10 флаконов
Неионное рентгеноконтрастное вещество. При внутрисосудистом введение поток крови, содержащий контрастное вещество, становится непрозрачным для рентгеновского излучения, что обеспечивает визуализацию кровеносной системы органов, пока концентрация контрастного вещества не снизится до определенного уровня.
Гиперчувствительность (в т.ч. к др. йодсодержащим контрастным веществам). Выраженный тиреотоксикоз, декомпенсированная почечная и/или печеночная недостаточность, тяжелые заболевания ССС, эпилепсия, множественная миелома, интратекальное введение, период лактации. Острые воспалительные заболевания органов малого таза, беременность - для проведения гистеросальпингографии. Острый панкреатит - для проведения эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии.C осторожностью. Почечная и/или печеночная недостаточность, заболевания ССС, эмфизема легких, тяжелое общее состояние, выраженный атеросклероз сосудов головного мозга, декомпенсированный сахарный диабет, скрытый гипертиреоз, узловой зоб легкой и средней степени тяжести, серповидноклеточная анемия, феохромоцитома. Введение контрастного средства в правые полости сердца у новорожденных с легочной гипертензией и сердечной недостаточностью, беременность.
Побочные реакции от легких до умеренно выраженных наблюдаются у 1.1% пациентов. Очень редко (менее 1/10 тыс.) развиваются серьезные побочные/угрожающие жизни реакции. Большинство побочных реакций развивается в первые минуты после введения контрастного вещества. Имеются сведения о появлении поздних реакциях непереносимости через несколько дней после введения препарата. Ощущение дискомфорта, жара или холода (10-50%), боль (зависят от дозы, концентрации препарата и участка тела, где была проведена инъекция). Со стороны ССС: периферическая вазодилатация, выраженное снижение АД, тахикардия, одышка, возбуждение, цианоз, потеря сознания, преходящая брадикардия. При использовании препарата для исследования в кардиологии - стенокардия, аритмии, изменения на ЭКГ. При недостаточности правых отделов сердца и легочной гипертензии - брадикардия и снижение АД. Со стороны нервной системы: коллапс, нарушение зрительного восприятия, спутанность сознания, судороги, гемипарез (в основном после введения препарата в артерии головного мозга). Со стороны мочевыделительной системы: нарушения функции почек, в т.ч. острая почечная недостаточность (при назначении препарата при ХПН, комбинированном заболевании печени и почек, анурии, сахарном диабете, серповидноклеточной анемии, множественной миеломе, макроглобулинемии, особенно при введении больших доз). Местные реакции: спазм сосудов, некроз подлежащих тканей (при возникновения экстравазата). Псевдоаллергические реакции (не менее чем у 0.1% пациентов): тошнота (0.4%), крапивница (0.3%), рвота (0.1%). Менее чем у 0.1% пациентов: аллергические реакции (одышка, бронхоспазм, кожная сыпь, эритема, крапивница, зуд кожи, отек Квинке, отек гортани, отек легких). Аллергические проявления могут возникать как непосредственно после введения препарата, так и несколькими днями позже. Имеются сообщения о токсических кожных реакциях. Очень редко: анафилактические реакции (у пациентов с предрасположенностью к аллергии, а также принимающих бета-адреноблокаторы).Передозировка. Симптомы: нарушение функций ССС, дыхательной системы, почек. Лечение: симптоматическое. Проведение гемодиализа. Специфического антидота нет.
В/в или в/а, струйно или капельно. Доза препарата зависит от возраста, веса, состояния гемодинамики и общего состояния пациента, а также площади сосудов, которые обследуются. На вводимую дозу влияет также технология обследования и выбранная концентрация йода в препарате (160, 240, 300, 320, 350 мг/мл). Йоверсол (160 мг/мл): ВА-ЦВА - 5-80 мл. Йоверсол (240, 300, 320 мг/мл): ангиография сонной или позвоночной артерии - 2-12 мл; ангиография четырех сосудов - 20-50 мл. При необходимости возможно повторное введение разовой дозы. Ангиография периферических сосудов: разветвление аорты - 20-90 мл, общая подвздошная или бедренная артерия - 10-50 мл, подключичная/плечевая артерия - 15-30 мл. При необходимости возможно повторное введение разовой дозы. Ангиография сосудов брюшной полости: чревная артерия - 12-60 мл, верхняя брыжеечная артерия - 15-60 мл, нижняя брыжеечная артерия - 6-15 мл, ангиография почек - 6-15 мл. При необходимости возможно повторное введение разовой дозы. ВА-ЦВА - 5-40 мл, ВВ-ЦВА - 30-50 мл. При необходимости возможно повторное введение разовой дозы. Венография - 30-80 мл. В/в урография - 65-80 мл. При сомнениях в получении хорошего контрастирования, в т.ч. при обследовании пожилых пациентов или пациентов с ХПН, допускается повышение дозы контрастного вещества до 1.6 мл/кг массы тела. КТ головы - 65-150 мл, КТ туловища - 65-150 мл. У пожилых пациентов коррекции дозы не требуется. Дети: ангиография головного мозга - 1-3 мл/кг, ангиография периферических сосудов - 1-3 мл/кг, ангиография сосудов брюшной полости - 1-3 мл/кг, в/в урография - 2 мл/кг (у детей старше 1 года) и 3 мл/кг (у детей до 1 года). Йоверсол (350 мг/мл). Ангиография периферических сосудов: разветвление аорты - 60-90 мл, общая подвздошная или бедренная артерия - 10-50 мл, подключичная/плечевая артерия - 15-30 мл. Ангиография сосудов брюшной полости: чревная артерия - 12-60 мл, верхняя брыжеечная артерия - 15-60 мл, нижняя брыжеечная артерия - 6-15 мл. Ангиография почек - 6-15 мл. Аортография - 10-80 мл. Коронарная артериография - 4-10 мл. Левая вентрикулография - 30-50 мл. ВА-ЦВА - 5-80 мл. ВВ-ЦВА - 30-50 мл. Венография - 50-100 мл. В/в урография - 50-75 мл. КТ головы - 50-150 мл. КТ - 25-150 мл. Препарат набирают в шприц или флакон для капельного введения непосредственно перед началом процедуры. Флакон с контрастным средством предназначен только для одноразового использования, резиновую пробку флакона прокалывают 1 раз, остаток контрастного средства уничтожают. Контрастное средство перед введением всегда нагревают до температуры тела.
Побочные реакции от легких до умеренно выраженных наблюдаются у 1.1% пациентов. Очень редко (менее 1/10 тыс.) развиваются серьезные побочные/угрожающие жизни реакции. Большинство побочных реакций развивается в первые минуты после введения контрастного вещества. Имеются сведения о появлении поздних реакциях непереносимости через несколько дней после введения препарата. Ощущение дискомфорта, жара или холода (10-50%), боль (зависят от дозы, концентрации препарата и участка тела, где была проведена инъекция). Со стороны ССС: периферическая вазодилатация, выраженное снижение АД, тахикардия, одышка, возбуждение, цианоз, потеря сознания, преходящая брадикардия. При использовании препарата для исследования в кардиологии - стенокардия, аритмии, изменения на ЭКГ. При недостаточности правых отделов сердца и легочной гипертензии - брадикардия и снижение АД. Со стороны нервной системы: коллапс, нарушение зрительного восприятия, спутанность сознания, судороги, гемипарез (в основном после введения препарата в артерии головного мозга). Со стороны мочевыделительной системы: нарушения функции почек, в т.ч. острая почечная недостаточность (при назначении препарата при ХПН, комбинированном заболевании печени и почек, анурии, сахарном диабете, серповидноклеточной анемии, множественной миеломе, макроглобулинемии, особенно при введении больших доз). Местные реакции: спазм сосудов, некроз подлежащих тканей (при возникновения экстравазата). Псевдоаллергические реакции (не менее чем у 0.1% пациентов): тошнота (0.4%), крапивница (0.3%), рвота (0.1%). Менее чем у 0.1% пациентов: аллергические реакции (одышка, бронхоспазм, кожная сыпь, эритема, крапивница, зуд кожи, отек Квинке, отек гортани, отек легких). Аллергические проявления могут возникать как непосредственно после введения препарата, так и несколькими днями позже. Имеются сообщения о токсических кожных реакциях. Очень редко: анафилактические реакции (у пациентов с предрасположенностью к аллергии, а также принимающих бета-адреноблокаторы).Передозировка. Симптомы: нарушение функций ССС, дыхательной системы, почек. Лечение: симптоматическое. Проведение гемодиализа. Специфического антидота нет.
Не использовать для интратекального введения. Помещения, в которых осуществляются процедуры с использованием рентгеноконтрастных препаратов, должны быть обеспечены оборудованием и ЛС для неотложной помощи (кислородные баллоны, антигистаминные и сосудосуживающие ЛС, ГКС). Диагностические процедуры с использованием йодсодержащих контрастных веществ для внутрисосудистого введения необходимо проводить под руководством персонала, прошедшего обучение и имеющего опыт по выполнению этого обследования. Может повлиять на результаты исследований йода, связанного с протеином, и исследования поглощения радиоактивного йода в течение 16 дней после введения. Перед введением контрастного средства необходимо получить точную информацию о пациенте, включая лабораторные данные (креатинин в сыворотке крови, ЭКГ), аллергологический анамнез, наличие беременности. Перед исследованием следует устранить нарушение водно-электролитного баланса и обеспечить достаточное поступление жидкости и электролитов, особенно у пациентов с множественной миеломой, сахарным диабетом, полиурией, олигурией или подагрой, а также новорожденных, грудных детей и детей раннего возраста, пожилых пациентов. Прием пищи должен быть прекращен за 2 ч до процедуры. Не рекомендуется проводить предварительное определение индивидуальной чувствительности с использованием малых доз препарата ввиду риска возникновения тяжелых аллергических реакций. При введении препарата больной должен находиться в горизонтальном положении. В течение 30 мин после окончания процедуры осуществляют наблюдение за пациентом. Для оказания неотложной помощи при возникновении побочных реакций следует обеспечить безопасный доступ к сосуду (постоянная канюля). Пациентам, испытывающим страх ожидания, необходима премедикация. Пациенты с предрасположенностью к аллергическим реакциям должны находиться под постоянным наблюдением. Для профилактики или снижения тяжести течения аллергических реакций при введении препарата следует рассмотреть вопрос о целесообразности предварительного введения антигистаминных препаратов и ГКС, что не всегда позволяет предупредить возникновение серьезных побочных реакций. Пациента следует предупредить о том, что аллергические реакции могут развиться не сразу, а через несколько дней после введения препарата, и в этом случае необходимо немедленно обратиться к врачу. Для своевременного выявления отсроченных нарушений гемодинамики, связанных с временным увеличением осмотической нагрузки на ССС, наблюдение за пациентами с ХСН следует продолжать в течение нескольких часов после процедуры. В связи с опасностью возникновения гипертонического криза у пациентов, страдающих феохромоцитомой, рекомендуется предварительно ввести альфа-блокаторы до введения контрастного вещества. Учитывая вероятность развития гипотиреоза у новорожденных, особенно у недоношенных, при введении препарата рекомендуется провести контрольный анализ уровня ТТГ и Т4 через 7-10 дней и через 1 мес после введения йодсодержащего контрастного вещества. При обследовании некоторых больных с помощью контрастного средства может быть показана общая анестезия. В этих случаях следует учитывать, что побочные реакции у пациентов могут быть связаны с гипотоническим действием ЛС для общей анестезии. При ангиографии следует иметь в виду вероятность повреждения сосуда во время манипуляций с катетером и при введении контрастного вещества. Во избежание тромбоэмболии необходимо тщательно отработать методику обследования, особенно при артериографии. Использование при обследовании специальных направляющих для катетера, трехходового запорного крана, частое промывание катетера солевым раствором с добавлением гепарина и своевременное завершение обследования позволяют снизить опасность тромбоэмболии. По возможности не следует назначать ангиографическое обследование пациентам, страдающим гомоцистинурией в связи с повышенной опасностью тромбоза или эмболии. У больных, подвергающихся ангиокардиографическим процедурам, особое внимание следует уделять состоянию правых отделов сердца и легочной циркуляции. Введение органического йодсодержащего раствора при недостаточности правых отделов сердца и легочной гипертензии может вызвать брадикардию и снижение АД. В связи с этим повышенную осторожность следует соблюдать при введении контрастного средства в правые полости сердца новорожденным с легочной гипертензией и ослабленной сердечной функцией. При назначении препарата пациентам с выраженной ХПН, сочетанным заболеванием печени и почек, анурией, сахарным диабетом, серповидноклеточной анемией, множественной миеломой, макроглобулинемией, особенно при введении больших доз, перед применением препарата необходимо ввести достаточное количество жидкости, что позволит снизить вероятность нарушения функции почек. Анафилактоидные реакции могут возникать вне зависимости от дозы и способа введения. В этом случае следует немедленно прекратить введение препарата и начать при необходимости неотложную терапию с использованием внутрисосудистого введения ЛС. Особое внимание следует уделять пациентам, страдающим прогрессирующим атеросклерозом, выраженной артериальной гипертензией, сердечной недостаточностью, при наличии тромбоза, эмболии сосудов головного мозга или мигрени в анамнезе, а также пожилым пациентам в связи с повышением риска развития брадикардии, повышения или снижения АД. При проведении венографии у пациентов с подозрением на флебит, местное воспаление, выраженную ишемию или полную облитерацию венозной системы следует соблюдать особую осторожность. Во избежание возникновения экстравазата при введении препарата рекомендуется контролировать процесс с помощью рентгеноскопии. При ангиографии периферических сосудов необходимо убедиться в наличии пульсации на артерии, в которую вводят рентгеноконтрастный препарат. Проведение ангиографии у пациентов, страдающих облитерирующим тромбангиитом или восходящей инфекцией в сочетании с выраженной ишемией, следует соблюдать особую осторожность. При необходимости назначения препарата матери в период лактации необходимо прервать кормление грудью на 24 ч. В связи с вероятностью возникновения побочных реакций водителям автомашин и др. технических средств рекомендуется воздерживаться от управления автотранспортом в течение 1 ч после введения препарата.
Не смешивать с др. ЛС. Антипсихотические ЛС, анальгетики и антидепрессанты могут снижать судорожный порог, увеличивая риск возникновения побочных реакций. Бигуаниды повышают риск развития преходящего нарушения функции почек и лактатацидоза. Необходимо прекратить прием бигуанидов за 48 ч до введения контрастного вещества. Для возобновления приема бигуанидов следует убедиться в отсутствии нарушения функции почек. Бета-адреноблокаторы увеличивают риск развития реакций гиперчувствительности. Интерлейкин повышает риск возникновения отсроченных реакций (лихорадка, сыпь, зуд, артралгия, гриппоподобный синдром). Пероральные препараты для холецистографии - возможно развитие нефротоксического действия. При в/а введении рентгеноконтрастного вещества после применения сосудосуживающих ЛС возрастает риск развития нейротоксического действия.
Хранить в защищенном от света месте, при температуре не выше 30 град. С (не замораживать и не подвергать действию рентгеновских лучей).
ОПТИРЕЙ
розчин для ін'єкцій
10 флаконів
Неіонні рентгеноконтрастна речовина. При внутрішньосудинному введення потік крові, що містить контрастну речовину, стає непрозорим для рентгенівського випромінювання, що забезпечує візуалізацію кровоносної системи органів, поки концентрація контрастної речовини не знизиться до певного рівня.
Гіперчутливість (у т.ч. до ін йодсодержащим контрастним речовинам). Виражений тиреотоксикоз, декомпенсована ниркова і/або печінкова недостатність, тяжкі захворювання ССС, епілепсія, множинна мієлома, интратекальное введення, період лактації. Гострі запальні захворювання органів малого тазу, вагітність - для проведення гістеросальпінгографії. Гострий панкреатит - для проведення ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії.C обережністю. Ниркова і/або печінкова недостатність, захворювання ССС, емфізема легенів, важкий загальний стан, виражений атеросклероз судин головного мозку, декомпенсований цукровий діабет, прихований гіпертиреоз, вузловий зоб легкого та середнього ступеня тяжкості, серпоподібноклітинна анемія, феохромоцитома. Введення контрастного засобу в праві порожнини серця у новонароджених з легеневою гіпертензією і серцевою недостатністю, вагітність.
Побічні реакції від легких до помірно виражених спостерігаються у 1.1% пацієнтів. Дуже рідко (менше 1/10 тис.) розвиваються серйозні побічні/загрозливі для життя реакції. Більшість побічних реакцій розвивається в перші хвилини після введення контрастної речовини. Є відомості про появу пізніх реакції непереносимості через кілька днів після введення препарату. Відчуття дискомфорту, жару або холоду (10-50%), біль (залежать від дози, концентрації препарату і ділянки тіла, де була проведена ін'єкція). З боку ССС: периферична вазодилатація, виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, збудження, ціаноз, втрата свідомості, минуща брадикардія. При використанні препарату для дослідження в кардіології - стенокардія, аритмії, зміни на ЕКГ. При недостатності правих відділів серця та легеневої гіпертензії - брадикардія та зниження артеріального тиску. З боку нервової системи: колапс, порушення зорового сприйняття, сплутаність свідомості, судоми, геміпарез (в основному після введення препарату в артерії головного мозку). З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, у т. ч. гостра ниркова недостатність (при призначенні препарату при ХНН, комбінованому захворюванні печінки і нирок, анурії, цукровому діабеті, серповидноклітинної анемії, множинній мієломі, макроглобулінемія, особливо при введенні великих доз). Місцеві реакції: спазм судин, некроз підлягають тканин (при виникнення экстравазата). Псевдоалергічні реакції (не менш ніж у 0.1% пацієнтів): нудота (0.4%), кропив'янка (0.3%), блювання (0.1%). Менш ніж 0.1% пацієнтів: алергічні реакції (задишка, бронхоспазм, шкірний висип, еритема, кропив'янка, свербіж шкіри, набряк Квінке, набряк гортані, набряк легенів). Алергічні прояви можуть виникати як безпосередньо після введення препарату, так і кількома днями пізніше. Є повідомлення про токсичні шкірні реакції. Дуже рідко: анафілактичні реакції (у пацієнтів зі схильністю до алергії, а також приймають бета-адреноблокатори).Передозування. Симптоми: порушення функцій ССС, дихальної системи, нирок. Лікування: симптоматичне. Проведення гемодіалізу. Специфічного антидоту немає.
В/в або в/а, струминно або краплинно. Доза препарату залежить від віку, ваги, стану гемодинаміки і загального стану пацієнта, а також площі судин, які обстежуються. На вводиться дозу впливає також технологія обстеження і обрана концентрація йоду в препараті(160, 240, 300, 320, 350 мг/мл). Йоверсол (160 мг/мл): ВА-ЦВА - 5-80 мл. Йоверсол (240, 300, 320 мг/мл): ангіографія сонної або хребетної артерії - 2-12 мл; ангіографія чотирьох судин - 20-50 мл При необхідності можливе повторне введення разової дози. Ангіографія периферичних судин: розгалуження аорти - 20-90 мл, загальна клубова або стегнова артерія - 10-50 мл, підключична/плечова артерія - 15-30 мл При необхідності можливе повторне введення разової дози. Ангіографія судин черевної порожнини: чревная артерія - 12-60 мл, верхня брижова артерія - 15-60 мл, нижня брижова артерія - 6-15 мл, ангіографія нирок - 6-15 мл При необхідності можливе повторне введення разової дози. ВА-ЦВА - 5-40 мл, ВВ-ЦВА - 30-50 мл При необхідності можливе повторне введення разової дози. Венографія - 30-80 мл В/В урографія - 65-80 мл. При сумнівах в отриманні доброго контрастування, в т. ч. при обстеженні літніх пацієнтів або пацієнтів з ХНН, допускається підвищення дози контрастної речовини до 1.6 мл/кг маси тіла. КТ голови - 65-150 мл, КТ тулуба - 65-150 мл У пацієнтів літнього віку корекції дози не потрібно. Діти: ангіографія головного мозку - 1-3 мл/кг, ангіографія периферичних судин - 1-3 мл/кг, ангіографія судин черевної порожнини - 1-3 мл/кг, в/в урографія - 2 мл/кг (у дітей старше 1 року) і 3 мл/кг (у дітей до 1 року). Йоверсол (350 мг/мл). Ангіографія периферичних судин: розгалуження аорти - 60-90 мл, загальна клубова або стегнова артерія - 10-50 мл, підключична/плечова артерія - 15-30 мл Ангіографія судин черевної порожнини: чревная артерія - 12-60 мл, верхня брижова артерія - 15-60 мл, нижня брижова артерія - 6-15 мл Ангіографія нирок - 6-15 мл Аортографія - 10-80 мл Коронарна артеріографія - 4-10 мл Ліва вентрикулографія - 30-50 мл ВА-ЦВА - 5-80 мл. ВВ-ЦВА - 30-50 мл Венографія - 50-100 мл В/В урографія - 50-75 мл КТ голови - 50-150 мл КТ - 25-150 мл Препарат набирають у шприц або флакон для краплинного введення безпосередньо перед початком процедури. Флакон з контрастним засобом призначений тільки для одноразового використання, гумову пробку флакона проколюють 1 разів, залишок контрастного засобу знищують. Контрастний засіб перед введенням завжди нагрівають до температури тіла.
Побічні реакції від легких до помірно виражених спостерігаються у 1.1% пацієнтів. Дуже рідко (менше 1/10 тис.) розвиваються серйозні побічні/загрозливі для життя реакції. Більшість побічних реакцій розвивається в перші хвилини після введення контрастної речовини. Є відомості про появу пізніх реакції непереносимості через кілька днів після введення препарату. Відчуття дискомфорту, жару або холоду (10-50%), біль (залежать від дози, концентрації препарату і ділянки тіла, де була проведена ін'єкція). З боку ССС: периферична вазодилатація, виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, збудження, ціаноз, втрата свідомості, минуща брадикардія. При використанні препарату для дослідження в кардіології - стенокардія, аритмії, зміни на ЕКГ. При недостатності правих відділів серця та легеневої гіпертензії - брадикардія та зниження артеріального тиску. З боку нервової системи: колапс, порушення зорового сприйняття, сплутаність свідомості, судоми, геміпарез (в основному після введення препарату в артерії головного мозку). З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, у т. ч. гостра ниркова недостатність (при призначенні препарату при ХНН, комбінованому захворюванні печінки і нирок, анурії, цукровому діабеті, серповидноклітинної анемії, множинній мієломі, макроглобулінемія, особливо при введенні великих доз). Місцеві реакції: спазм судин, некроз підлягають тканин (при виникнення экстравазата). Псевдоалергічні реакції (не менш ніж у 0.1% пацієнтів): нудота (0.4%), кропив'янка (0.3%), блювання (0.1%). Менш ніж 0.1% пацієнтів: алергічні реакції (задишка, бронхоспазм, шкірний висип, еритема, кропив'янка, свербіж шкіри, набряк Квінке, набряк гортані, набряк легенів). Алергічні прояви можуть виникати як безпосередньо після введення препарату, так і кількома днями пізніше. Є повідомлення про токсичні шкірні реакції. Дуже рідко: анафілактичні реакції (у пацієнтів зі схильністю до алергії, а також приймають бета-адреноблокатори).Передозування. Симптоми: порушення функцій ССС, дихальної системи, нирок. Лікування: симптоматичне. Проведення гемодіалізу. Специфічного антидоту немає.
Не використовувати для інтратекального введення. Приміщення, в яких здійснюються процедури з використанням рентгеноконтрастних препаратів, повинні бути забезпечені обладнанням та ЛЗ для невідкладної допомоги (кисневі балони, антигістамінні та судинозвужувальні ЛЗ, ГКС). Діагностичні процедури із застосуванням йодовмісних контрастних речовин для внутрішньосудинного введення необхідно проводити під керівництвом персоналу, який пройшов навчання та має досвід по виконанню цього обстеження. Може вплинути на результати досліджень йоду, зв'язаного з протеїном, і дослідження поглинання радіоактивного йоду протягом 16 днів після введення. Перед введенням контрастного засобу необхідно отримати точну інформацію про пацієнта, включаючи лабораторні дані (креатинін у сироватці крові, ЕКГ), алергологічний анамнез, наявність вагітності. Перед дослідженням слід усунути порушення водно-електролітного балансу та забезпечити достатнє надходження рідини і електролітів, особливо у пацієнтів з множинною миеломой, цукровим діабетом, поліурією, олігурією або подагрою, а також новонароджених, грудних дітей та дітей раннього віку, літніх пацієнтів. Прийом їжі повинен бути припинений за 2 год до процедури. Не рекомендується проводити попереднє визначення індивідуальної чутливості з використанням малих доз препарату через ризик виникнення тяжких алергічних реакцій. При введенні препарату хворий повинен перебувати в горизонтальному положенні. Протягом 30 хвилин після закінчення процедури здійснюють спостереження за пацієнтом. Для надання невідкладної допомоги при виникненні побічних реакцій слід забезпечити безпечний доступ до посудини (постійна канюля). Пацієнтам, які відчувають страх очікування, необхідна премедикація. Пацієнти зі схильністю до алергічних реакцій повинні перебувати під постійним наглядом. Для профілактики або зниження тяжкості перебігу алергічних реакцій при введенні препарату слід розглянути питання про доцільність попереднього введення антигістамінних препаратів і ГКС, що не завжди дозволяє попередити виникнення серйозних побічних реакцій. Пацієнта слід попередити про те, що алергічні реакції можуть розвинутися не відразу, а через кілька днів після введення препарату, і в цьому випадку необхідно негайно звернутися до лікаря. Для своєчасного виявлення відстрочених порушень гемодинаміки, пов'язаних з тимчасовим збільшенням осмотичної навантаження на ССС, спостереження за пацієнтами з ХСН слід продовжувати протягом декількох годин після процедури. У зв'язку з небезпекою виникнення гіпертонічного кризу у пацієнтів, які страждають феохромоцитомою, рекомендується попередньо ввести альфа-блокатори до введення контрастної речовини. Враховуючи вірогідність розвитку гіпотиреозу у новонароджених, особливо у недоношених, при введенні препарату рекомендується провести контрольний аналіз рівня ТТГ і Т4 через 7-10 днів і через 1 міс після введення йодовмісної контрастної речовини. При обстеженні хворих з допомогою контрастного засобу може бути показана загальна анестезія. У цих випадках слід враховувати, що побічні реакції у пацієнтів можуть бути пов'язані з гіпотонічним дією ЛЗ для загальної анестезії. При ангіографії слід мати на увазі ймовірність пошкодження судини під час маніпуляцій з катетером і при введенні контрастної речовини. Щоб уникнути тромбоемболії необхідно ретельно відпрацювати методику обстеження, особливо при артеріографії. Використання при обстеженні спеціальних направляючих для катетера, триходового запірного крана, часте промивання катетера сольовим розчином з додаванням гепарину та своєчасне завершення обстеження дозволяють знизити небезпеку тромбоемболії. По можливості не слід призначати ангіографічне обстеження пацієнтам, страждаючим гомоцистинурией у зв'язку з підвищеною небезпекою тромбозу або емболії. У хворих, що піддаються ангиокардиографическим процедур, особливу увагу слід приділяти стану правих відділів серця та легеневої циркуляції. Введення органічного йодовмісної розчину при недостатності правих відділів серця та легеневої гіпертензії може викликати брадикардію і зниження артеріального тиску. У зв'язку з цим підвищену обережність слід дотримувати при введенні контрастного засобу в праві порожнини серця новонародженим з легеневою гіпертензією і ослабленою серцевою функцією. При призначенні препарату пацієнтам з вираженою ХНН, поєднаним захворюванням печінки і нирок, анурією, цукровий діабет, серповидноклітинної анемію, множинну миеломой, макроглобулинемией, особливо при введенні великих доз, перед застосуванням препарату необхідно ввести достатню кількість рідини, що дозволить знизити ймовірність порушення функції нирок. Анафілактоїдні реакції можуть виникати незалежно від дози та способу введення. У цьому випадку слід негайно припинити введення препарату та розпочати при необхідності невідкладну терапію із застосуванням внутрішньосудинного введення ЛЗ. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, страждаючим прогресуючим атеросклерозом, вираженою артеріальною гіпертензією, серцевою недостатністю, при наявності тромбозу, емболії судин головного мозку або мігрені в анамнезі, а також пацієнтам літнього віку у зв'язку з підвищенням ризику розвитку брадикардії, підвищення або зниження артеріального тиску. При проведенні венографії у пацієнтів з підозрою на флебіт, місцеве запалення, виражену ішемію або повну облітерацію венозної системи слід дотримуватися особливої обережності. Щоб уникнути виникнення экстравазата при введенні препарату рекомендується контролювати процес за допомогою рентгеноскопії. При ангіографії периферичних судин необхідно переконатися в наявності пульсації на артерії, в яку вводять рентгеноконтрастний препарат. Проведення ангіографії у пацієнтів, хворих облітеруючим тромбангиитом або висхідною інфекцією в поєднанні з вираженою ішемією, слід дотримуватися особливої обережності. При необхідності призначення препарату матері в період лактації слід перервати годування груддю на 24 год. У зв'язку з імовірністю виникнення побічних реакцій водіям автомашин та ін. технічних засобів рекомендується утримуватися від керування автотранспортом протягом 1 год після введення препарату.
Не змішувати з ін ЛЗ. Антипсихотичні ЛЗ, анальгетики та антидепресанти можуть знижувати судомний поріг, збільшують ризик виникнення побічних реакцій. Бігуаніди підвищують ризик розвитку минущого порушення функції нирок та лактатацидозу. Необхідно припинити прийом бигуанидов за 48 год до введення контрастної речовини. Для відновлення прийому бигуанидов слід переконатися у відсутності порушення функції нирок. Бета-адреноблокатори збільшують ризик розвитку реакцій гіперчутливості. Інтерлейкін підвищує ризик виникнення відстрочених реакцій (лихоманка, висип, свербіж, артралгія, грипоподібний синдром). Пероральні препарати для холецистографії - можливий розвиток нефротоксичної дії. При в/а введенні рентгеноконтрастної речовини після застосування судинозвужувальних ЛЗ зростає ризик розвитку нейротоксичної дії.
Зберігати в захищеному від світла місці, при температурі не вище 30 град. З (не заморожувати і не піддавати дії рентгенівських променів).