Купить Омнипак флаконы 300 мг йода/мл, 50 мл
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Омнипак
Раствор для инъекций
1 мл раствора содержит 300 мг йода (в форме йогексола)
Фл. 50 мл.
Омнипак - неионное трийодированное, водорастворимое рентгеноконтрастное средство. Время достижения максимальной рентгеноконтрастности при обычной миелографии - до 30 мин (через 1 час уже не визуализируется). При компьютерной томографии визуализация контраста в грудном отделе возможна в течение 1 часа, шейном отделе -около 2 часов, базальных цистернах - 3-4 часа. Контрастирование суставных полостей, полости матки, фаллопиевых труб, перитониальных выпячиваний, панкреатических и желчных протоков, мочевого пузыря достигается непосредственно после введения.
Рентгеноконтрастное средство для использования у детей и взрослых, предназначенное для выполнения кардиоангиографии, артериографии, урографии, флебографии и контрастного усиления при компьютерной томографии (КТ); поясничной, грудной и шейной миелографии, КТ-цистернографии после субарахноидального введения; артрографии, эндоскопической ретроградной панкреатографии (ЭРПТ), эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии (ЭРХПГ), сальпингографии, сиалографии и исследований желудочно-кишечного тракта.
Повышенная чувствительность к препарату.
Выраженный тиреотоксикоз.
Местные или системные инфекции, беременность.
Эпилепсия и церебральные инфекции для субарахноидального введения.
Немедленное повторное интратекальное введение препарата при неудачно выполненной миелографии.
Омнипак не следует применять у беременных, за исключением тех случаев, когда польза от его применения перевешивает риск и подобное исследование назначается врачом в силу необходимости.
Контрастные средства в незначительной степени экскретируются в грудное молоко и минимально всасываются в кишечнике. Поэтому вероятность причинения вреда ребенку при кормлении грудью представляется маловероятной. Тем не менее, целесообразно воздержаться от кормления грудью в течение 24 часов после введения Омнипака.
Омнипак предназначен для внутриартериального, внутривенозного, интратекального, внутриполостного введения, перорального приема и ректального введения. Флаконы предназначены только для однократного использования; неиспользованные остатки препарата должны быть уничтожены.
При введении препарата больной должен находиться в горизонтальном положении. В течение 30 минут после окончания процедуры осуществляют врачебный контроль за пациентом, т.к. большинство побочных реакций возникает именно в этот период. Дозу Омнипака устанавливают индивидуально, в зависимости от показаний, возраста и массы тела пациента.
Для проведения экскреторной урографии вводят обычно взрослым 40 - 80 мл Омнипака, содержащего 300 или 350 мг йода в 1 мл; детям с массой тела до 7 кг - из расчета на 1 кг массы тела 3 мл Омнипака, содержащего в 1 мл 300 мг йода; при массе тела более 7 кг - по 2 мл/кг такого же раствора (не более 40 мл).
Для ангиографии дуги аорты вводят 30 - 40 мл Омнипака, содержащего 300 мг йода в 1 мл; для аортографии - 40 - 60 мл раствора, содержащего 350 мг йода в 1 мл.
Для кардиоангиографии вводят взрослым в левый желудочек и корень аорты 30 - 60 мл раствора Омнипака, содержащего 350 мг йода в 1 мл. Для селективной коронарной артериографии - 4 - 6 мл такого же раствора.
Для периферической артериографии (нижних конечностей) - 30 - 50 мл раствора Омнипака с содержанием 350 или 300 мг йода в 1 мл.
Для флебографии (нижних конечностей) вводят по 20 - 100 мл раствора Омнипака, содержащего 240 или З00 мг йода в 1 мл.
В полости (для артрографии, ретроградной эндоскопической панкреатографии, холеангиопанкреатографии, герниографии, гистеросальпингографии) вводят Омнипак с содержанием йода 240, 300 или 350 мг в 1 мл в дозах от 5 до 50 мл.
Внутрь для рентгенологического исследования желудочнокишечного тракта применяют Омнипак, содержащий 180 мг йода в 1 мл, в дозах от 10 до 200 мл или Омнипак, содержащий 350 мг йода в 1 мл, в дозах от 10 до 20 мл.
Компьютерная томография - усиление контрастности при исследовании головы в/в струйно 70-150 мл (300 мг/мл), 80 мл (350 мг/мл) или в/в капельно 120-250 мл (240 мг/мл), детям Омнипак-240 или 300 в дозе 1-2 мл/кг; при исследовании туловища в/в струйно 50-200 мл (300 мг/мл), 60-100 мл (350 мг/мл).
Субарахноидально Омнипак вводят взрослым и детям для люмбальной, грудной и цервикальной миелографии и для томографии базальных цистерн. Взрослым вводят растворы Омнипака, содержащие 180, 240 или З00 мг йода в 1 мл; детям - только растворы, содержащие 180 мг йода в 1 мл. В зависимости от показаний, дозы Омнипака для взрослых составляют от 4 до 15 мл, для детей - от 2 до 12 мл. Общее количество йода при субарахноидальном введении не должно превышать 3 г.
При интраваскулярном и внутриполостном введении Омнипака редко возникают аллергические реакции (зуд, крапивница), ощущение жара, тошнота, рвота, боли.
При интратекальном введении (субарахноидальное применение, проведение миелографии) может появиться тошнота, рвота, головокружение; возможны головная боль, боль в спине, шее, конечностях и парестезии, судороги (у предрасположенных пациентов); отмечен случай кратковременного асептического менингита.
Подготовка больного и процедура введения препарата
Перед каждым применением контрастного средства необходимо получить точную информацию о пациенте, включая важные лабораторные данные (например, уровень креатинина в сыворотке крови, электро-кардиограма, аллергия в анамнезе, наличие беременности).
Перед исследованием у пациента следует устранить нарушения водно-элетролитного баланса и обеспечить достаточное поступление жидкости и электролитов. Это особенно касается пациентов с множественной миеломой, сахарным диабетом, полиурией или подагрой, а также новорожденных, грудных детей и детей раннего возраста, пожилых пациентов.
За 2 часа до процедуры пациент должен прекратить прием пищи.
Не рекомендуется проводить предварительное тестирование индивидуальной чувствительности с использованием малых доз препарата, ввиду риска возникновения тяжелых реакций гиперчувствительности.
Пациентам, испытывающим страх ожидания перед процедурой необходима премедикация седативными средствами.
Риск развития тяжелых побочных реакций на Омнипак небольшой. Однако, йодсодержащие контрастные средства могут вызывать анафилактоидные реакции или другие проявления гиперчувствительности. По этой причине следует заранее предусмотреть последовательность лечебных мероприятий в случае их возникновения и иметь в наличии необходимые препараты и оборудование.
До и после введения контрастного препарата необходимо позаботится о насыщении организма обследуемого жидкостью (гидратации). Это имеет особенное значение у пациентов с миеломной болезнью, сахарным диабетом, нарушением функции почек, а также у детей и пожилых пациентов. У детей в возрасте до одного года и, в особенности, у новорожденных, нарушения гемодинамики и электролитного баланса развиваются особенно легко.
Следует использовать для введения Омнипака отдельные шприц и иглу и не смешивать его с другими лекарственными средствами.
По сравнению с ионными препаратами, неионные рентгеноконтрастные средства меньше влияют in vitro на систему коагуляции крови. При выполнении ангиографических исследований следует тщательно соблюдать их методику и часто промывать катетеры (например, гепаринизированным физиологическим раствором) для минимизации риска тромбозов и эмболии, связанных с вмешательством.
Все йодсодержащие контрастные средства влияют на результаты тестов по определению функции щитовидной железы, так как йодсвязываюшая способность железы может снижаться в течение нескольких недель.
Высокие концентрации контрастного средства в плазме крови или моче могут влиять на результаты биохимических тестов по определению концентрации билирубина, белков или неорганических веществ (например, железа, меди, кальция и фосфатов). Поэтому-подобные анализы не следует выполнять в день исследования.
Необходимо прекратить прием бигуанидов за 48 часов до исследования и возобновить после полной стабилизации функции почек. Меры по профилактике побочных реакций:
- идентификация пациентов, относящихся к группе повышенного риска
- обеспечение адекватной гидратации. Если необходимо, она может быть достигнута с помощью постоянной в/в инфузии. начатой до момента введения контрастного препарата и продолжающейся до его выведения почками.
- повторные рентгеноконтрастные исследования должны выполняться не ранее того момента, когда функция почек восстановится до исходного уровня.
Особую осторожность следует соблюдать у больных с тяжелыми сочетанными нарушениями функции печени и почек, так как у них значительно снижен клиренс контрастных средств. Выполнение рентгеноконтрастных исследований у пациентов, находящихся на гемодиализе возможно - при условии, что диализ будет проведен сразу после исследования.
Использование рентгено-контрастных средств у больных сахарным диабетом, принимающих бигуаниды (метформин) может приводить к преходящему нарушению функции почек и развитию молочнокислого ацидоза. Пациенты, принимавшие менее чем за 2 недели до исследования интерлейкин-2. склонны к повышенной частоте отсроченных побочных реакций (гриппоподобные состояния или кожные реакции). У пациентов, принимающих бета-адреноблокаторы. проявления анафилаксии могут быть атипичными и ошибочно приниматься за вагусные реакции.
Фармацевтически несовместим с лекарственными средствами (ЛС) других групп. Несовместим (при интратекальном введении) с глюкокортикостероидами. Производные фенотиазина и др. антипсихотические лекарственные средства (нейролептики), ингибиторы моноаминооксидазы. тетрациклические антидепрессанты, стимуляторы ЦНС, аналептики. антипсихотические ЛС - снижается эпилептический порог и увеличивается риск эпилептических припадков.
Бета-адреноблокаторы и другие гипотензивные ЛС повышают вероятность развития артериальной гипотензии. Усиливает нефротоксические свойства других лекарственных средств.
При температуре не выше 30°С. в защищенном от света и вторичного рентгеновского излучения месте.
Допускается хранение при 37°С в течение 3-х месяцев до использования.
Омніпак
Розчин для ін'єкцій
1 мл розчину містить 300 мг йоду (у формі йогексола)
Фо. 50 мл.
Омніпак - неіонні трийодированное, водорозчинне рентгеноконтрастна засіб. Час досягнення максимальної рентгеноконтрастности при звичайній мієлографії - до 30 хв (через 1 годину вже не візуалізується). При комп'ютерній томографії візуалізація контрасту в грудному відділі можлива протягом 1 години, шийному відділі-близько 2 год, базальних цистернах - 3-4 години. Контрастування суглобних порожнин, порожнини матки, фаллопієвих труб, перитоніального випинань, панкреатичних і жовчних протоків, сечового міхура досягається безпосередньо після введення.
Рентгеноконтрастна засіб для використання у дітей та дорослих, призначене для виконання кардиоангиографии, артеріографії, урографії, флебографии і контрастного підсилення при комп'ютерній томографії (КТ); поперекової, грудної і шийної мієлографії, КТ-цистернографії після субарахноїдального введення; артрографії, ендоскопічної ретроградної панкреатографіі (ЭРПТ), ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ), сальпингографии, сіалографії та досліджень шлунково-кишкового тракту.
Підвищена чутливість до препарату.
Виражений тиреотоксикоз.
Місцеві або системні інфекції, вагітність.
Епілепсія та церебральні інфекції для субарахноїдального введення.
Негайне повторне интратекальное введення препарату при невдало виконаній мієлографії.
Омніпак не слід застосовувати у вагітних, за винятком тих випадків, коли користь від його застосування переважає ризик і подібне дослідження призначається лікарем в силу необхідності.
Контрастні засоби незначною мірою екскретуються в грудне молоко і мінімально всмоктуються в кишечнику. Тому ймовірність заподіяння шкоди дитині при годуванні груддю видається малоймовірною. Тим не менш, доцільно утриматися від годування груддю протягом 24 годин після введення Омнипака.
Омніпак призначений для внутрішньоартеріального, внутривенозного, інтратекального, внутрішньопорожнинного введення, перорального прийому та ректального введення. Флакони призначені тільки для одноразового використання; невикористані залишки препарату повинні бути знищені.
При введенні препарату хворий повинен перебувати в горизонтальному положенні. Протягом 30 хвилин після закінчення процедури здійснюють лікарський контроль за пацієнтом, оскільки більшість побічних реакцій виникає саме в цей період. Дозу Омнипака встановлюють індивідуально, залежно від показань, віку і маси тіла пацієнта.
Для проведення екскреторної урографії вводять зазвичай дорослим 40 - 80 мл Омнипака, що містить 300 або 350 мг йоду в 1 мл; дітям з масою тіла до 7 кг - з розрахунку на 1 кг маси тіла 3 мл Омнипака, що містить в 1 мл 300 мг йоду; при масі тіла більше 7 кг - по 2 мл/кг такого ж розчину (не більше 40 мл).
Для ангіографії дуги аорти вводять 30 - 40 мл Омнипака, що містить 300 мг йоду в 1 мл; для аортографії - 40 - 60 мл розчину, що містить 350 мг йоду в 1 мл
Для кардиоангиографии вводять дорослим у лівий шлуночок та корінь аорти 30 - 60 мл розчину Омнипака, що містить 350 мг йоду в 1 мл Для селективної коронарної артеріографії - 4 - 6 мл такого ж розчину.
Для периферичної артеріографії (нижніх кінцівок) - 30 - 50 мл розчину Омнипака з вмістом 350 або 300 мг йоду в 1 мл
Для флебографии (нижніх кінцівок) вводять по 20 - 100 мл розчину Омнипака, що містить 240 або З00 мг йоду в 1 мл
У порожнини (для артрографії, ретроградної ендоскопічної панкреатографіі, холеангиопанкреатографии, герниографии, гістеросальпінгографії) вводять Омніпак з вмістом йоду 240, 300 або 350 мг у 1 мл в дозах від 5 до 50 мл.
Всередину для рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту застосовують Омніпак, що містить 180 мг йоду в 1 мл, в дозах від 10 до 200 мл або Омніпак, що містить 350 мг йоду в 1 мл, в дозах від 10 до 20 мл
Комп'ютерна томографія - посилення контрастності при дослідженні голови в/в струминно 70-150 мл (300 мг/мл), 80 мл (350 мг/мл) або в/в крапельно 120-250 мл (240 мг/мл), дітям Омніпак-240 або 300 в дозі 1-2 мл/кг; при дослідженні тулуба в/в струминно 50-200 мл (300 мг/мл), 60-100 мл (350 мг/мл).
Субарахноїдальний Омніпак вводять дорослим і дітям для люмбальної, грудної і цервікального мієлографії і для томографії базальних цистерн. Дорослим вводять розчини Омнипака, містять 180, 240 або З00 мг йоду в 1 мл; дітям - тільки розчини, що містять 180 мг йоду в 1 мл залежно від показань, дози Омнипака для дорослих становлять від 4 до 15 мл, для дітей - від 2 до 12 мл Загальна кількість йоду при субарахноїдальному введенні не повинна перевищувати 3 р.
При интраваскулярном і внутрішньопорожнинний введення Омнипака рідко виникають алергічні реакції (свербіж, кропив'янка), відчуття жару, нудота, блювання, болі.
При интратекальном введення (субарахноїдальний застосування, проведення мієлографії) може з'явитися нудота, блювота, запаморочення; можливі головний біль, біль у спині, шиї, кінцівках і парестезії, судоми (у схильних пацієнтів); відзначений випадок короткочасного асептичного менінгіту.
Підготовка хворого і процедура введення препарату
Перед кожним застосуванням контрастного засобу необхідно отримати точну інформацію про пацієнта, включаючи важливі лабораторні дані (наприклад, рівень креатиніну в сироватці крові, електро-кардиограма, алергія в анамнезі, наявність вагітності).
Перед дослідженням у пацієнта необхідно усунути порушення водно-элетролитного балансу та забезпечити достатнє надходження рідини і електролітів. Це особливо стосується пацієнтів з множинною миеломой, цукровим діабетом, поліурією або подагрою, а також новонароджених, грудних дітей та дітей раннього віку, літніх пацієнтів.
За 2 години до процедури пацієнт повинен припинити прийом їжі.
Не рекомендується проводити попереднє тестування індивідуальної чутливості з використанням малих доз препарату через ризик виникнення тяжких реакцій гіперчутливості.
Пацієнтам, які відчувають страх очікування перед процедурою необхідна премедикація седативними засобами.
Ризик розвитку тяжких побічних реакцій на Омніпак невеликий. Однак, йодовмісні контрастні засоби можуть викликати анафілактоїдні реакції або інші прояви гіперчутливості. З цієї причини слід заздалегідь передбачити послідовність лікувальних заходів у разі їх виникнення та мати в наявності необхідні препарати і обладнання.
До та після введення контрастного препарату необхідно подбає про насичення організму обстежуваного рідиною (гідратації). Це має особливе значення у пацієнтів з мієломної хворобою, цукровим діабетом, порушенням функції нирок, а також у дітей і літніх пацієнтів. У дітей у віці до одного року та особливо у новонароджених порушення гемодинаміки та електролітного балансу розвиваються особливо легко.
Слід використовувати для введення Омнипака окремі шприц і голку і не змішувати його з іншими лікарськими засобами.
Порівняно з іонними препаратами неіонні рентгеноконтрастні засоби менше впливають in vitro на систему коагуляції крові. При виконанні ангиографических досліджень слід ретельно дотримуватись методики і часто промивати катетери (наприклад, гепаринизированным фізіологічним розчином) для мінімізації ризику тромбозів та емболії, пов'язаних з втручанням.
Всі йодовмісні контрастні засоби впливають на результати тестів з визначення функції щитовидної залози, так як йодсвязываюшая здатність залози може знижуватися протягом декількох тижнів.
Високі концентрації контрастного засобу в плазмі крові або сечі можуть впливати на результати біохімічних тестів по визначенню концентрації білірубіну, білків або неорганічних речовин (наприклад, заліза, міді, кальцію і фосфатів). Тому подібні аналізи не слід виконувати в день дослідження.
Необхідно припинити прийом бигуанидов за 48 годин до дослідження і відновити після повної стабілізації функції нирок. Заходи для профілактики побічних реакцій:
- ідентифікація пацієнтів, які належать до групи підвищеного ризику
- забезпечення адекватної гідратації. Якщо необхідно, вона може бути досягнута за допомогою постійної в/в інфузії. розпочатої до моменту введення контрастного препарату і продовжується до моменту його виведення нирками.
- повторні рентгеноконтрастні дослідження повинні виконуватися не раніше того моменту, коли функція нирок відновиться до вихідного рівня.
Особливої обережності слід дотримуватись у хворих з важкими поєднаними порушеннями функції печінки і нирок, так як у них значно знижений кліренс контрастних засобів. Виконання рентгеноконтрастних досліджень у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі можливо - за умови, що діаліз буде проведений відразу після дослідження.
Використання рентгено-контрастних засобів у хворих на цукровий діабет, які приймають бігуаніди (метформін), може призводити до минущого порушення функції нирок і розвитку молочнокислого ацидозу. Пацієнти, що приймали менш ніж за 2 тижні до дослідження інтерлейкін-2. схильні до підвищеної частоті відстрочених побічних реакцій (грипоподібні стани або шкірні реакції). У пацієнтів, які приймають бета-адреноблокатори. прояви анафілаксії можуть бути атиповими та помилково прийматися за вагусные реакції.
Фармацевтично несумісний з іншими лікарськими засобами (ЛЗ) інших груп. Несумісний (при интратекальном введенні) з глюкокортикостероїдами. Похідні фенотіазину та ін. антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики), інгібітори моноамінооксидази. тетрациклічні антидепресанти, стимулятори центральної нервової системи, аналептики. антипсихотичні ЛЗ - знижується епілептичний поріг і збільшується ризик епілептичних припадків.
Бета-адреноблокатори та інші гіпотензивні ЛЗ підвищують імовірність розвитку артеріальної гіпотензії. Підсилює нефротоксичні властивості інших лікарських засобів.
При температурі не вище 30°С. в захищеному від світла і вторинного рентгенівського випромінювання місці.
Допускається зберігання при 37°С протягом 3-х місяців до використання.