Купить Омакор капсулы, 28 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
ОМАКОР
Этиловые эфиры омега-3 кислот 1 г, в т.ч. этиловый эфир эйкозапентаеновой кислоты (ЭПК) 46%, этиловый эфир докозагексаеновой кислоты (ДГК) 38%, α-токоферол
28 шт
ОМАКОР - гиполипидемический препарат. Содержит полиненасыщенные незаменимые жирные кислоты класса омега-3 - эйкозапентаеновая кислота (ЭПК) и докозагексаеновая кислота (ДГК) - относятся к незаменимым (эссенциальным) жирным кислотам (НЭЖК).
Омакор снижает содержание триглицеридов в результате уменьшения концентрации липопротеидов очень низкой плотности (ЛПОНП), кроме того, он активно воздействует на гемостаз, снижая синтез тромбоксана А2 и незначительно повышая время свертываемости крови.
Задерживает синтез триглицеридов в печени (за счет ингибирования этерификации ЭПК и ДГК).
Снижению уровня триглицеридов способствует увеличение пероксисом бета-окисления жирных кислот (уменьшение количества свободных жирных кислот, имеющихся в распоряжении для синтеза триглицеридов).
Повышение липопротеидов высокой плотности (ЛПВП) очень незначительно и не является постоянным. Оно значительно меньше, чем после приема фибратов.
Результаты наблюдений (в течении 3.5 лет) пациентов, принимавших Омакор в дозе 1 г/сут, показали значительное сокращение комбинированного показателя, включающего смертность от всех причин, а также нефатальные инфаркт миокарда и инсульт.
торичная профилактика инфаркта миокарда (в составе комбинированной терапии со статинами, антиагрегантными средствами, бета-адреноблокаторами, ингибиторами АПФ).
Гиперлипопротеинемии:
— эндогенная гипертриглицеридемия (тип IV по классификации Фредриксона) в качестве монотерапии в дополнение к диете при ее недостаточной эффективности;
— смешанная гиперлипидемия (тип IIb и III по классификации Фредриксона) в комбинации со статинами (в случае, когда концентрация триглицеридов остается высокой).
— экзогенная гипертриглицеридемия (гиперхиломикронемия) (тип I по классификации Фредриксона);
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует назначать препарат при выраженных нарушениях функции печени, при одновременном применении с фибратами, с пероральными антикоагулянтами, при тяжелых травмах, хирургических операциях (в связи с риском увеличения времени кровотечения), пациентам пожилого возраста (старше 70 лет), а также детям и подросткам в возрасте до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).
Препарат противопоказан к применению при беременности и в период лактации (грудного вскармливания).
Препарат принимают внутрь, во время приема пищи.
Для вторичной профилактики инфаркта миокарда рекомендуется принимать по 1 капс./сут.
При лечении гипертриглицеридемии начальная доза Омакора составляет 2 капс./сут. В случае отсутствия терапевтического эффекта возможно увеличение дозы до 4 капс./сут.
Продолжительность лечения устанавливается индивидуально.
Пациентам с нарушением функции почек коррекции дозы не требуется.
Инфекционные процессы: нечасто - гастроэнтерит.
Со стороны иммунной системы: нечасто - реакции повышенной чувствительности.
Со стороны обмена веществ: редко - гипергликемия.
Со стороны ЦНС: нечасто - головокружение, дисгевзия (извращение вкуса); редко - головная боль.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: очень редко - снижение АД.
Со стороны дыхательной системы: очень редко - сухость в носу.
Со стороны пищеварительной системы: часто - диспепсия, тошнота; нечасто - боль в животе, желудочно-кишечные расстройства, гастрит, боль в верхней части живота; редко - нарушения функции печени; очень редко - кровотечения из нижних отделов ЖКТ.
Дерматологические реакции: редко - угри, зудящая сыпь; очень редко - крапивница.
В ходе исследований отмечалось: очень редко - увеличение количества лейкоцитов в периферической крови, повышение уровня ЛДГ. У пациентов с гипертриглицеридемией сообщалось об умеренном повышении печеночных трансаминаз (ACT, АЛТ).
Со стороны обмена веществ: повышение потребности в инсулине (необходимость увеличения стандартной дозы).
Со стороны пищеварительной системы: повышение активности печеночных трансаминаз.
Дерматологические реакции: розовые угри, сыпь, гиперемия/эритема, крапивница в области грудной клетки, шеи, и плеч.
При одновременном применении Омакора с пероральными антикоагулянтами возникает риск увеличения времени кровотечения.
Назначение Омакора вместе с варфарином не приводит к каким-либо геморрагическим осложнениям. Однако при комбинированном приеме Омакора и варфарина или прекращении курса лечения Омакором необходим контроль протромбинового времени.
Симптомы: возможно появление побочных эффектов и усиление их выраженности.
Лечение: проводят симптоматическую терапию.
Препарат следует хранить в сухом, недоступном для детей месте при температуре не выше 25°С.
3 года
ОМАКОР
Этиловые ефіри омега-3 кислот 1 г, у т. ч. етиловий ефір ейкозапентаєнової кислоти (ЕПК) 46%, етиловий ефір докозагексаєнової кислоти (ДГК) 38%, α-токоферол
28 шт
ОМАКОР - гіполіпідемічний препарат. Містить незамінні поліненасичені жирні кислоти класу омега-3 - ейкозапентаєнова кислота (ЕПК) і докозагексаєнова кислота (ДГК) - відносяться до незамінних (есенціальним) жирних кислот (НЕЖК).
Омакор знижує вміст тригліцеридів в результаті зменшення концентрації ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), крім того, він активно впливає на гемостаз, знижуючи синтез тромбоксану А2 і незначно збільшуючи час згортання крові.
Затримує синтез тригліцеридів в печінці (за рахунок інгібування етерифікації ЕПК і ДГК).
Зниження рівня тригліцеридів сприяє збільшення пероксисом бета-окислення жирних кислот (зменшення кількості вільних жирних кислот, наявних у розпорядженні для синтезу тригліцеридів).
Підвищення ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) дуже незначно і не є постійним. Воно значно менше, ніж після прийому фібратів.
Результати спостережень (протягом 3.5 років) пацієнтів, що приймали Омакор в дозі 1 г/добу, показали значне скорочення комбінованого показника, що включає смертність від усіх причин, а також нефатального інфаркт міокарда та інсульт.
торичная профілактика інфаркту міокарда (у складі комбінованої терапії зі статинами, антиагрегантними засобами, бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ).
Гіперліпопротеїнемії:
- ендогенна гіпертригліцеридемія (тип IV за класифікацією Фредріксона) в якості монотерапії в доповнення до дієти при її недостатній ефективності;
- змішана гіперліпідемія (тип IIb та III за класифікацією Фредріксона) у комбінації зі статинами (у разі, коли концентрація тригліцеридів залишається високою).
- екзогенна гіпертригліцеридемія (гиперхиломикронемия) (тип I за класифікацією Фредріксона);
- вагітність;
- період лактації (грудного вигодовування);
- підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат при виражених порушеннях функції печінки, при одночасному застосуванні з фібратами, пероральними антикоагулянтами, при важких травмах, хірургічних операціях (у зв'язку з ризиком збільшення часу кровотечі), пацієнтам літнього віку (старше 70 років), а також дітям і підліткам віком до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
Препарат протипоказаний до застосування при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування).
Препарат приймають внутрішньо, під час прийому їжі.
Для вторинної профілактики інфаркту міокарда рекомендується приймати по 1 капс./сут.
При лікуванні гіпертригліцеридемії початкова доза Омакору становить 2 капс./сут. У разі відсутності терапевтичного ефекту можливо збільшення дози до 4 капс./сут.
Тривалість лікування встановлюється індивідуально.
Пацієнтам з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна.
Інфекційні процеси: нечасто - гастроентерит.
З боку імунної системи: нечасто - реакції підвищеної чутливості.
З боку обміну речовин: рідко - гіперглікемія.
З боку нервової системи: нечасто - запаморочення, дисгевзія (збочення смаку); рідко - головний біль.
З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - зниження АТ.
З боку дихальної системи: дуже рідко - сухість у носі.
З боку травної системи: часто - диспепсія, нудота; нечасто - біль у животі, шлунково-кишкові розлади, гастрит, біль у верхній частині живота; рідко - порушення функції печінки; дуже рідко - кровотечі з нижніх відділів ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
Дерматологічні реакції: рідко - вугри, свербляча висип; дуже рідко - кропив'янка.
В ході досліджень зазначалося: дуже рідко - збільшення кількості лейкоцитів у периферичній крові, підвищення рівня ЛДГ. У пацієнтів з гіпертригліцеридемією повідомлялося про помірне підвищення печінкових трансаміназ (АСТ, АЛТ).
З боку обміну речовин: підвищення потреби в інсуліні (необхідність збільшення стандартної дози).
З боку травної системи: підвищення активності печінкових трансаміназ.
Дерматологічні реакції: рожеві вугри, висипання, гіперемія/еритема, кропив'янка в області грудної клітини, шиї та плечей.
При одночасному застосуванні Омакору з пероральними антикоагулянтами виникає ризик збільшення часу кровотечі.
Призначення Омакору разом з варфарином не призводить до будь-яких геморагічних ускладнень. Однак при комбінованому прийомі Омакору та варфарину або припинення курсу лікування Омакором необхідний контроль протромбінового часу.
Симптоми: можливе виникнення побічних ефектів і посилення їх вираженості.
Лікування: проводять симптоматичну терапію.
Препарат слід зберігати в сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.
3 роки