Купить Оксациллин пор. пригот. р-ра в/в и в/м введ. фл. 1г №50
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Оксациллин
Oxacillinum
Порошок для приготовления раствора для инъекций
1 флакон с порошком для приготовления инъекционного раствора содержит оксациллина натрия 1 г.
50 флаконов.
Оксациллин - антибактериальное средство из группы полусинтетических пенициллинов. Оксациллин оказывает бактерицидное действие, подавляя синтез клеточной стенки бактерий.. Устойчив к действию пенициллиназы. Активен в отношении грамположительных бактерий: Staphylococcus spp. (в т.ч. продуцирующих пенициллиназу), Streptococcus spp., Corynebacterium diphtheriae, Bacctlus anthracis; анаэробных спорообразующих палочек; грамотрицательных кокков (Neisseria qonorrhoeae, N.meninqitidis); некоторых актиномицетов. Не активен в отношении большинства грамотрицательных бактерий, рикетсий, вирусов, простейших, грибов. Максимальная концентрация препарата в крови наблюдается через 1-2 часа после введения и быстро уменьшается к 4 часу. При парентеральном введении в крови достигаются более высокие концентрации препарата, чем при приеме внутрь. В плевральной жидкости препарат обнаруживается в концентрации, достигающей 10%, синовиальной и асцитической жидкости 50%, желчи - 5-8% по отношению к его концентрации в сыворотке крови. Антибиотик не проникает через неповрежденный гематоэнцефалический барьер. Более 40% препарата после внутримышечного введения быстро выводится с мочой. Оксациллин также выводится с желчью
Оксациллин применяют при инфекциях, вызванные устойчивыми к бензилпенициллину и феноксиметилпенициллину стафилококками (септицемия, пневмония, эмпиема, абсцессы, флегмоны, холецистит, пиелит, цистит, остеомиелит, послеоперационные раневые инфекции, инфицированные ожоги и т.д.). Препарат назначают также при смешанных инфекциях, когда одновременно имеются чувствительные и устойчивые к бензилпенициллину грамположительные микроорганизмы.
Повышенная чувствительность к пенициллинам и другим бета-лактамным антибиотикам.
Применение препарата в периоды беременности и лактации возможно только в том случае, когда предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода.
Оксациллин выделяется с грудным молоком, поэтому при необходимости назначения препарата в период лактации следует прекратить грудное вскармливание.
Оксациллин применяют внутримышечно или внутривенно. При парентеральном введении суточная доза для взрослых составляет 2-4 г, для детей новорожденных и недоношенных - 20-40 мг/кг. До 3 месяцев - 60-80 мг/кг, от 3 месяцев до 2 лет - 1 г, от 2 до 6 лет - 2 г, старше 6 лет - доза взрослых. При приготовлении растворов для внутримышечных инъекций во флакон с 0,25 г оксациллина натриевой соли вливают 1,5 мл, а с 0,5 г - 3 мл воды для инъекций. При приготовлении растворов, предназначенных для струйного внутривенного введения, 0,25-0,5 г препарата растворяют в 5 мл воды для инъекций или изотонического раствора хлорида натрия и вводят медленно в течение 5-10 минут. Для капельного введения оксациллин растворяют в изотоническом растворе хлорида натрия или в 5% растворе глюкозы до концентрации 0,5-2 мг/мл и вводят в течение 1-2 часов со скоростью 60-100 капель в минуту. Продолжительность лечения обычно составляет 7-10 дней. При тяжелых формах заболевания (сепсис, септический эндокардит и др.) лечение может продолжаться 2-3 недели и более
Аллергические реакции (кожный зуд, крапивница, реже - ангионевротический отек, бронхоспазм, в редких случаях анафилактический шок, эозинофилия), диспепсия (тошнота, рвота, диарея); псевдомембранозный энтероколит, кандидоз полости рта, вагинальный кандидоз; гепатотоксическое действие — чаще развивается при назначении в дозе выше 6 г/сут (гипертермия, тошнота, рвота, желтушность склер или кожи, повышение активности "печеночных" трансаминаз); гематурия, протеинурия, интерстициальный нефрит.
При в/в введении - тромбофлебит.
В период беременности и лактации назначают только по "жизненным" показаниям.
Нецелесообразно применять при инфекциях, вызванных чувствительными к бензилпенициллину микроорганизмами.
Повышает токсичность метотрексата (конкуренция за канальцевую секрецию); может потребоваться увеличение доз кальция фолината (антидот антагонистов фолиевой кислоты) и более длительное его применение.
Сочетание ампициллина или бензилпенициллина с оксациллином является рациональным, поскольку последний, угнетая активность пенициллиназы, уменьшает тем самым разрушение ампициллина и бензилпенициллина. Спектр действия при таком сочетании становится более широким.
Необходимо избегать совместного применения с другими лекарственными средствами (ЛС), оказывающими гепатотоксическое действие.
Не рекомендуется назначать одновременно с бактериостатическими антибиотиками (снижение эффективности).
ЛС, блокирующие канальцевую секрецию, повышают концентрацию оксациллина в крови.
В защищенном от света месте, при температуре не выше 25 °C.
2 года.
Оксацилін
Oxacillinum
Порошок для приготування розчину для ін'єкцій
1 флакон з порошком для приготування ін'єкційного розчину містить оксациліну натрію 1 р.
50 флаконів.
Оксацилін - антибактеріальний засіб із групи напівсинтетичних пеніцилінів. Оксацилін чинить бактерицидну дію, пригнічуючи синтез клітинної стінки бактерій.. Стійкий до дії пеніцилінази. Активний відносно грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (в т. ч. продукують пеніциліназу), Streptococcus spp., Corynebacterium diphtheriae, Bacctlus anthracis; анаеробних спороутворюючих паличок; грамнегативних коків (Neisseria qonorrhoeae, N. meninqitidis); деяких актиноміцетів. Не активний відносно більшості грамнегативних бактерій, рикетсії, вірусів, найпростіших, грибів. Максимальна концентрація препарату в крові спостерігається через 1-2 години після введення і швидко зменшується до 4 години. При парентеральному введенні в крові досягаються більш високі концентрації препарату, ніж при прийомі всередину. В плевральної рідини препарат виявляється в концентрації, що досягає 10%, синовіальній та асцитичної рідини 50%, жовчі - 5-8% по відношенню до його концентрації в сироватці крові. Антибіотик не проникає через неушкоджений гематоенцефалічний бар'єр. Більше 40% препарату після внутрішньом'язового введення швидко виводиться з сечею. Оксацилін також виводиться з жовчю
Оксацилін застосовують при інфекціях, що викликані стійкими до бензилпеніциліну та феноксиметилпенициллину стафілококами (септицемія, пневмонія, емпієма, абсцеси, флегмони, холецистит, пієліт, цистит, остеомієліт, післяопераційні ранові інфекції, інфіковані опіки тощо). Препарат призначають також при змішаних інфекціях, коли одночасно є чутливі і стійкі до бензилпеніциліну грампозитивні мікроорганізми.
Підвищена чутливість до пеніцилінів та інших бета-лактамних антибіотиків.
Застосування препарату в періоди вагітності і лактації можливе лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Оксацилін виділяється з грудним молоком, тому при необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.
Оксацилін застосовують внутрішньом'язово або внутрішньовенно. При парентеральному введенні добова доза для дорослих становить 2-4 г, для дітей новонароджених і недоношених - 20-40 мг/кг. До 3 місяців - 60-80 мг/кг, від 3 місяців до 2 років - 1 г, від 2 до 6 років - 2 г, старше 6 років - доза дорослих. При приготуванні розчинів для внутрішньом'язових ін'єкцій у флакон з 0,25 г оксациліну натрієвої солі вливають 1,5 мл, а з 0,5 г - 3 мл води для ін'єкцій. При приготуванні розчинів, призначених для струминного внутрішньовенного введення 0,25-0,5 г препарату розчиняють у 5 мл води для ін'єкцій або ізотонічного розчину хлориду натрію і вводять повільно протягом 5-10 хвилин. Для краплинного введення оксацилін розчиняють в ізотонічному розчині натрію хлориду або у 5% розчині глюкози до концентрації 0,5-2 мг/мл і вводять протягом 1-2 годин зі швидкістю 60-100 крапель в хвилину. Тривалість лікування зазвичай становить 7-10 днів. При тяжких формах захворювання (сепсис, септичний ендокардит та ін) лікування може тривати 2-3 тижні і більше
Алергічні реакції (шкірний свербіж, кропив'янка, рідше - ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, у поодиноких випадках анафілактичний шок, еозинофілія), диспепсія (нудота, блювання, діарея); псевдомембранозний ентероколіт, кандидоз порожнини рота, вагінальний кандидоз; гепатотоксична дія - частіше розвивається при призначенні в дозі вище 6 г/добу (гіпертермія, нудота, блювота, жовтушність склер або шкіри, підвищення активності "печінкових" трансаміназ); гематурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит.
При в/в введенні - тромбофлебіт.
В період вагітності і лактації призначають тільки за "життєвим" показанням.
Недоцільно застосовувати при інфекціях, спричинених чутливими до бензилпеніциліну мікроорганізмами.
Підвищує токсичність метотрексату (конкуренція за канальцеву секрецію); може знадобитися збільшення доз кальцію фолінату (антидот антагоністів фолієвої кислоти) і більш тривале його застосування.
Комбінація ампіциліну або бензилпеніциліну з оксацилліном є раціональним, оскільки останній, пригнічуючи активність пеніцилінази, зменшує тим самим руйнування ампіциліну і пеніциліну. Спектр дії при такому поєднанні стає більш широким.
Необхідно уникати сумісного застосування з іншими лікарськими засобами (ЛЗ), що надають гепатотоксична дія.
Не рекомендується призначати одночасно з бактеріостатичними антибіотиками (зниження ефективності).
ЛЗ, що блокують канальцеву секрецію, підвищують концентрацію оксациліну в крові.
У захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °C.
2 роки.