Купить Нурофен экспресс нео таблетки 200 мг, 12 шт.
- Доставка Новою Поштою
- Готівкою при отриманні
- Visa, Mastercard
Нурофен Экспресс Нео
таблетки, покрытые оболочкой
1 таблетка содержит ибупрофен 200 мг
12 шт.
Нурофен Экспресс Нео является производным фенилпропионовой кислоты. Оказывает анальгезирующее, жаропонижающее и противовоспалительное действие. Эффект препарата обусловлен торможением синтеза простагландинов за счет блокирования фермента циклооксигеназы.
Головная боль.
Мигрень.
Зубная боль.
Невралгия.
Миалгия.
Боли в спине.
Ревматические боли.
Альгодисменорея.
Лихорадка при гриппе и ОРВИ.
Эрозивно-язвенные поражения ЖКТ в фазе обострения, в т.ч. язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки , язвенный колит , пептическая язва, болезнь Крона .
Выраженная сердечная недостаточность .
Тяжелое течение артериальной гипертензии .
"Аспириновая" бронхиальная астма, крапивница, ринит, спровоцированные приемом ацетилсалициловой кислоты (салицилатами) или другими НПВС.
Заболевания зрительного нерва, нарушение цветового зрения, амблиопия, скотома .
Дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы.
Гемофилия, состояния гипокоагуляции.
Лейкопения.
Геморрагические диатезы.
Выраженные нарушения функции печени и/или почек.
Снижение слуха, патология вестибулярного аппарата.
III триместр беременности.
Период лактации (грудное вскармливание).
Детский возраст до 6 лет.
Повышенная чувствительность к ибупрофену или к компонентам препарата.
С осторожностью назначают при указаниях в анамнезе на следующие состояния:
Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки.
Гастрит.
Энтерит.
Колит.
Кровотечения из ЖКТ.
Сопутствующие заболевания печени и/или почек (в т.ч. при циррозе печени с портальной гипертензией , нефротическом синдроме).
Хроническая сердечная недостаточность.
Артериальная гипертензия.
Заболевания крови неясной этиологии.
Бронхиальная астма.
Аутоиммунные заболевания (в т.ч. системная красная волчанка).
Гипербилирубинемия.
Беременность (I и II триместры).
Период лактации.
Дети в возрасте до 12 лет.
Для взрослых и детей старше 12 лет начальная доза препарата составляет 200 мг 3-4 раза/сут. Для достижения быстрого клинического эффекта возможно увеличение начальной дозы до 400 мг 3 раза/сут. Максимальная суточная доза - 1200 мг.
Детям в возрасте от 6 до 12 лет - по 200 мг не более 4 раз/сут. Следует учитывать, что препарат можно назначать только детям с массой тела более 20 кг. Интервал между приемами таблеток должен быть не менее 6 ч.
Не следует принимать более 6 таб./сут. Максимальная доза - 1.2 г.
Таблетки, покрытые оболочкой, следует запивать водой.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, изжога, анорексия, ощущение дискомфорта в эпигастрии, диарея, метеоризм, эрозивно-язвенные поражения ЖКТ (в отдельных случаях осложняющиеся перфорацией и кровотечением), боли в животе, раздражение, сухость и боли в слизистой оболочки полости рта, изъязвление десен, афтозный стоматит, панкреатит, запор, гепатит.
Со стороны ЦНС: возможны головная боль, головокружение, бессонница, возбуждение, сонливость, депрессия, спутанность сознания, галлюцинации; редко - асептический менингит (чаще у пациентов с аутоиммунными заболеваниями).
Со стороны органов чувств: обратимый токсический неврит зрительного нерва, нечеткость зрения, диплопия, сухость и раздражение глаз, отек конъюнктивы и век (аллергического генеза, скотома ); снижение слуха, звон или шум в ушах.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердечная недостаточность , повышение АД, тахикардия .
Со стороны мочевыделительной системы: нефротический синдром, острая почечная недостаточность, нефрит, полиурия, цистит.
Со стороны системы кроветворения: анемия (в т.ч. гемолитическая, апластическая), тромбоцитопения, тромбоцитопеническая пурпура, агранулоцитоз, лейкопения.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, крапивница, отек Квинке, анафилактоидные реакции, анафилактический шок, лихорадка , многоформная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), эозинофилия, аллергический ринит.
Со стороны дыхательной системы: бронхоспазм , одышка .
Прочие: усиление потоотделения.
При длительном применении в высоких дозах: изъязвление слизистой оболочки ЖКТ, кровотечения (в т.ч. из ЖКТ, десен, маточное, геморроидальное), нарушения зрения (нарушение цветового зрения, скотома, амблиопия ).
При одновременном назначении ибупрофен снижает противовоспалительное и антиагрегантное действие ацетилсалициловой кислоты (возможно повышение частоты развития острой коронарной недостаточности после начала приема ибупрофена у больных, получающих в качестве антиагрегантного средства малые дозы ацетилсалициловой кислоты).
При одновременном применении с антикоагулянтнами и тромболитическими лекарственными средствами (в т.ч. альтеплазой, стрептокиназой , урокиназой ) повышается риск развития кровотечений.
При совместном применении с ибупрофеном цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроевая кислота , пликамицин повышают частоту развития гипопротромбинемии.
При совместном применении циклоспорин и препараты золота усиливают влияние ибупрофена на синтез простагландинов в почках, что приводит к усилению нефротоксического эффекта.
Ибупрофен повышает плазменную концентрацию циклоспорина и вероятность развития его гепатотоксических эффектов.
Лекарственные средства, блокирующие канальцевую секрецию, при одновременном применении снижают выведение и повышают плазменную концентрацию ибупрофена.
При совместном применении индукторы микросомального окисления (в т.ч. фенитоин, этанол, барбитураты, рифампицин, фенилбутазон, трициклические антидепрессанты) увеличивают продукцию гидроксилированных активных метаболитов, повышая риск развития тяжелых гепатотоксических реакций.
Ингибиторы микросомального окисления снижают риск развития гепатотоксического действия ибупрофена.
При совместном применении ибупрофен снижает гипотензивную активность вазодилататоров, натрийуретический эффект фуросемида и гидрохлоротиазида .
Ибупрофен снижает эффективность урикозурических препаратов, усиливает действие непрямых антикоагулянтов, антиагрегантов и фибринолитиков.
Усиливает побочные эффекты минералокортикоидов, ГКС, эстрогенов, этанола.
При совместном применении повышает гипогликемический эффект пероральных противодиабетических средств (производных сульфонилмочевины) и инсулина .
При одновременном приеме антациды и колестирамин снижают абсорбцию ибупрофена.
При совместном применении ибупрофен увеличивает концентрацию в крови дигоксина , препаратов лития, метотрексата.
Кофеин усиливает анальгезирующий эффект ибупрофена.
Симптомы: боли в животе, тошнота, рвота, заторможенность, сонливость, депрессия, головная боль, шум в ушах, метаболический ацидоз, кома, острая почечная недостаточность, снижение АД, брадикардия, тахикардия, фибрилляция предсердий, остановка дыхания.
Лечние: промывание желудка (только в течение 1 ч после приема), прием активированного угля , щелочное питье, форсированный диурез, симптоматическая терапия.
Препарат следует хранить в сухом месте при температуре не выше 25°С.
Нурофен Експрес Нео
таблетки, вкриті оболонкою
1 таблетка містить ібупрофен 200 мг
12 шт.
Нурофен Експрес Нео є похідним фенилпропионовой кислоти. Чинить аналгезуючу, жарознижувальну та протизапальну дію. Ефект препарату зумовлений гальмуванням синтезу простагландинів за рахунок блокування ферменту циклооксигенази.
Головний біль.
Мігрень.
Зубний біль.
Невралгія.
Міалгія.
Болі в спині.
Ревматичні болі.
Альгодисменорея.
Гарячка при грипі та ГРВІ.
Ерозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення, в т.ч. виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки , виразковий коліт , пептична виразка, хвороба Крона .
Виражена серцева недостатність .
Тяжкий перебіг артеріальної гіпертензії .
"Аспіринова" бронхіальна астма, кропив'янка, риніт, спровоковані застосуванням ацетилсаліцилової кислоти (саліцилатами) або іншими НПЗЗ.
Захворювання зорового нерва, порушення кольорового зору, амбліопія, скотома .
Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
Гемофілія, стану гіпокоагуляції.
Лейкопенія.
Геморагічні діатези.
Виражені порушення функції печінки і/або нирок.
Зниження слуху, патологія вестибулярного апарату.
III триместр вагітності.
Період лактації (грудне вигодовування).
Дитячий вік до 6 років.
Підвищена чутливість до ибупрофену або до компонентів препарату.
З обережністю призначають при вказівках в анамнезі на наступні стани:
Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки.
Гастрит.
Ентерит.
Коліт.
Кровотечі з ШКТ.
Супутні захворювання печінки та/або нирок (у т. ч. при цирозі печінки з портальною гіпертензією , нефротичному синдромі).
Хронічна серцева недостатність.
Артеріальна гіпертензія.
Захворювання крові неясної етіології.
Бронхіальна астма.
Аутоімунні захворювання (у т. ч. системний червоний вовчак).
Гіпербілірубінемія.
Вагітність (I і II триместри).
Період лактації.
Діти віком до 12 років.
Для дорослих і дітей старше 12 років початкова доза препарату становить 200 мг 3-4 рази/добу. Для досягнення швидкого клінічного ефекту можливе збільшення початкової дози до 400 мг 3 рази/добу. Максимальна добова доза - 1200 мг.
Дітям у віці від 6 до 12 років - по 200 мг не більше 4 разів/добу. Слід враховувати, що препарат можна призначати тільки дітям з масою тіла більше 20 кг Інтервал між прийомами таблеток повинен бути не менше 6 ч.
Не слід приймати більше 6 таб./сут. Максимальна доза - 1.2 р.
Таблетки, вкриті оболонкою, слід запивати водою.
З боку травної системи: нудота, блювання, печія, анорексія, відчуття дискомфорту в епігастрії, діарея, метеоризм, ерозивно-виразкові ураження ШКТ (в окремих випадках ускладнюються перфорацією і кровотечею), біль у животі, подразнення, сухість та біль в слизової оболонки порожнини рота, виразка ясен, афтозний стоматит, панкреатит, запор, гепатит.
З боку ЦНС: можливі головний біль, запаморочення, безсоння, збудження, сонливість, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації; рідко - асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями).
З боку органів чуття: оборотний токсичний неврит зорового нерва, нечіткість зору, диплопія, сухість і подразнення очей, набряк кон'юнктиви та повік (алергічного генезу, скотома ); зниження слуху, дзенькіт або шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність , підвищення АТ, тахікардія .
З боку сечовидільної системи: нефротичний синдром, гостра ниркова недостатність, нефрит, поліурія, цистит.
З боку системи кровотворення: анемія (у т. ч. гемолітична, апластична), тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, лейкопенія.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, лихоманка , багатоформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), еозинофілія, алергічний риніт.
З боку дихальної системи: бронхоспазм , задишка .
Інші: посилення потовиділення.
При тривалому застосуванні у високих дозах: виразка слизової оболонки ШЛУНКОВО-кишкового тракту, кровотечі (в т. ч. з ШКТ, ясен, маткові, гемороїдальні), порушень зору (порушення колірного зору, скотома, амбліопія ).
При одночасному призначенні ібупрофен знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності після початку прийому ібупрофену у хворих, які отримують в якості антиагрегантної кошти малі дози ацетилсаліцилової кислоти).
При одночасному застосуванні з антикоагулянтнами і тромболітичними лікарськими засобами (у т. ч. альтеплазой, стрептокіназою , урокіназою ) підвищується ризик розвитку кровотеч.
При спільному застосуванні з ібупрофеном цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота , пликамицин підвищують частоту розвитку гіпопротромбінемії.
При спільному застосуванні циклоспорин і препарати золота посилюють вплив ібупрофену на синтез простагландинів у нирках, що призводить до посилення нефротоксичної ефекту.
Ібупрофен підвищує плазмову концентрацію циклоспорину і ймовірність розвитку його гепатотоксичних ефектів.
Лікарські засоби, блокуючі канальцеву секрецію, при одночасному застосуванні знижують виведення та підвищують плазмову концентрацію ібупрофену.
При спільному застосуванні індуктори мікросомального окислення (у т. ч. фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гидроксилированных активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку важких гепатотоксичних реакцій.
Інгібітори мікросомального окислення знижують ризик розвитку гепатотоксичної дії ібупрофену.
При спільному застосуванні ібупрофен знижує гіпотензивну активність вазодилататорів, натрийуретический ефект фуросеміду та гідрохлортіазиду .
Ібупрофен знижує ефективність урикозуричних препаратів, посилює дію непрямих антикоагулянтів, антиагрегантів і фибринолитиков.
Посилює побічні ефекти мінералокортикоїдів, ГКС, естрогенів, етанолу.
При сумісному застосуванні підвищує гіпоглікемічний ефект пероральних протидіабетичних засобів (похідних сульфонілсечовини) та інсуліну .
При одночасному прийомі антациди та колестирамін знижують абсорбцію ібупрофену.
При спільному застосуванні ібупрофен збільшує концентрацію в крові дигоксину , препаратів літію, метотрексату.
Кофеїн посилює аналгезуючий ефект ібупрофену.
Симптоми: болі в животі, нудота, блювання, загальмованість, сонливість, депресія, головний біль, шум у вухах, метаболічний ацидоз, кома, гостра ниркова недостатність, зниження артеріального тиску, брадикардія, тахікардія, фібриляція передсердь, зупинка дихання.
Лечние: промивання шлунка (тільки протягом 1 год після прийому), прийом активованого вугілля , лужне питво, форсований діурез, симптоматична терапія.
Препарат слід зберігати в сухому місці при температурі не вище 25°С.